CC BY
34
УДК 502.7+581.511 Доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ;
acnip. Г. С. Савка - ЛьвЬвський НУ iM. 1вана Франка
ФУНКЩОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ РЕГЮНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ "РАВСЬКЕ РОЗТОЧЧЯ"
Створюваний регюнальний ландшафтний парк "Равське Розточчя" площею 20464 га репрезентуе природнi комплекси Равського Розточчя i Малого Полiсся. Найцiннiшими з них е гщролопчний заказник загальнодержавного значення "Поте-лицький" та лiси, до складу яких входять види на меж 'х ареалу - сосново-буковi та сосново-дубово-буковь Спiввiдношення функцiональних зон парку специфiчне через те, що тут мало природно'' рослинностi i висока частка девастованих угiдь, висока фрагментаршсть лiсiв i рiллi, стикуються рiзнi природно-географiчнi зони, рiвень зайнятосп населення низький, а розвиток рекреацшних i туристичних послуг ще не-достатнiй. Крiм збереження бiорiзноманiття на вах його рiвнях, одним iз головних завдань парку е оргашзащя вiдпочинку i рекреацiйна дiяльнiсть.
Ключов1 слова: регiональний ландшафтний парк, Равське Розточчя, функць ональнi зони.
Doc. M. V. Chernyavskyy, Ph. Dr. - USUWFT; doctorate H.S. Savka - Lviv NU named after Ivan Franko
Functional zoning of "Ravs'ke Roztochya" Regional Landscape Park
Created "Ravs'ke Roztochya" Regional Landscape Park with the area of 20464 ha represents the natural complexes of Ravs'ke Roztochya and Small Polissya. The hydrologi-cal protected area of state importance "Potelytskyj" and forests which include the species at the edge of their area - pine-beech and pine-oak-beech - are the most valuable. The proportion the Park's functional zones is specific because there is not enough natural vegetation there and part of devastated lands is big, the fragmentariness of forests and plough-land is high, different natural-geographical areas butt into each other, the employment level is low, and the development of recreational and tourist services is insufficient. Besides the maintenance of biodiversity at all its levels one of main tasks of the Park is the organization of rest and recreational activity.
Keywords: Regional Landscape Park, Ravs'ke Roztochya, functional zones.
Концепщя розвитку заповщно'' справи в Укра'ш передбачае, зокрема, оптим1защю та розвиток мереж1 природоохоронних територш для забезпе-чення збереження бютичного р1зномашття екосистем i ландшафт1в, створен-ня у прикордонних мюцевостях м1жнародних заповщних територш.
Для прикордонних регюшв Розточчя та Малого Полюся виршення ба-гатьох природоохоронних проблем можливе за умови створення нового м1ж-народного бюсферного резервату (заповщника) "Розточчя", який би об'еднав юнуюч1 природоохоронш територи Польшд та Укра'ни.
На територи польсько'' частини Розточчя функцюнують [11]: один на-цюнальний парк (8481,76 га), чотири крайобразов1 парки (ландшафтш парки) (100594,00 га), вшмнадцять природних резерват1в (1697 га). На територи ук-ра'нського Розточчя знаходяться Явор1вський нацюнальний природний парк (7078,6 га), природний заповщник "Розточчя" (2084,5 га), тринадцять заказ-ниюв, шють заповщних урочищ i численш пам'ятки природи. Украшсью за-повщш територи зосереджеш у схщнш i частково центральнш частит Розточчя на вщдаш 30 км вщ польсько-укра'нського кордону. У них охороня-ються цшт ландшафтш комплекси, в основному Яшвського та Льв1вського
Розточчя, а природно-територiальнi комплекси Равського Розточчя охорош майже не пiдлягають.
Необхiднiсть розширення мережi природозаповiдних територiй цього регюну обгрунтовувалася неодноразово, у т.ч. i на засадах створення регь онального ландшафтного парку (РЛП) "Равське Розточчя" [7, 11, 13].
Передбачаеться, що новостворюваний регiональний ландшафтний парк "Равське Розточчя" слугуватиме еколопчним коридором мiж укра1нськими i польськими природоохоронними територiями, забезпечить 1х територiальну i функщональну еднiсть. Разом iз Яворiвським нащональним природним парком та природним заповщником "Розточчя" парк стане територiальною основою для створення мiжнародного бiосферного резервату "Розточчя" [13].
До складу РЛП "Равське Розточчя" увшдуть територи Дев'ятирсько!, Потелицько!, Замювсько!, Кам'янопрсько!, Липницько!, Кунинсько!, Крехiвсь-ко! сшьських рад, Магерiвськоl селищно! ради Жовювського району та Серед-кевицька сшьська рада Яворiвського району Львiвськоl область До парку буде включено 43 населеш пункти iз загальною кшьюстю населення 13265 чол.
Парк створюеться без вилучення земель у землекористувачiв i спрямо-ваний на виршення не тiльки природоохоронних, соцiальних i рекреацiйних проблем, але й на розвиток економжи шляхом пiдтримки еколопчно-зо-рiентованого сiльського i лiсового господарства та шшого пiдприемництва. Багата юторико-культурна спадщина, велика кiлькiсть екскурсшно-тзна-вальних об,ектiв пiдсилюе рекреацiйно-ресурсну базу РЛП. Вщдалеш, малi за площею та кшьюстю населення села, оточеш мальовничими природними ландшафтами, мають значний агротуристичний потенщал.
Методика досл1джень 1 вихщш матер1али
Регiональнi ландшафтнi парки - вщносно нова категорiя охорони при-родних територiальних комплексiв в Укра1ш, а тому вони ще не мають уста-лених традицiй щодо 1х оргашзаци i функцiонування, а впорядкування цих те-риторiй ще недостатньо опрацьоване. 1нформацшною базою дослщжень стану середовища парку виступали: топографiчнi i тематичнi карти (типiв грунпв, типiв лiсу i типiв насаджень) масштабу 1:25000. Сукупшсть обгрунтованих еколопчних вимог, якi визначають правовий статус, призначення регюналь-ного ландшафтного парку, характер дозволено! в ньому дiяльностi, порядок охорони, вщтворення i використання його природних комплекшв i 1х функщ-ональне зонування були предметом наших дослщжень протягом 19992004 рр. Обгрунтування функцiональних зон парку здшснено на пiдставi вив-чення його природних умов, стану екосистем, 1х бiорiзноманiття i ушкальнос-т! Показником раритетностi угруповань слугували синф^озолопчш iндекси -СФ1 [5]. Картування парку здшснено вщповщно до типу морфолопчно! структури ландшафтiв, а вичленування функщональних зон виконано за ха-рактерним поеднанням i територiальним розмщенням природних комплексiв [3].
Природн1 умови парку
Проектований регюнальний ландшафтний парк розташований на сти-ку швшчно-схщного макросхилу Укра1нського Розточчя та швшчно-захщно! окра1ни Малого Полiсся.
3i схилiв Розточчя стiкають рiчки: Мощанка, Бiла, Свиня, Кривуля та шш^ якi е притоками Захiдного Бугу. Pi4KOBi долини мають широкi заплави i озероподiбнi розширення, якi перетвореш у великi ставки. Переважають рус-ловi ставки з дамбами. Найбшьше ix е бiля с. Кунин, с. Хитрейки, смт. Маге-рiв та м. Рава-Руська. Деякi ставки мають рекреацшне значення. Загалом у РЛП нараховуеться 21 ставок загальною площею 350,7 га.
Долини рiчок мелiорованi. Найбiльш мелiорованими е мюцевост рiч-кових долин Добросинського та Шдрозтоцького ландшафтiв. Мелiоративнi системи розмщеш в долинах рiчок Рати, Мощанки, Бшо^ Дерев'янки, Мли-нiвки. 1нтенсивна мелiорацiя у 60-70-х роках минулого столггтя призвела до осушення багатьох болгг, торфовищ, що, в свою чергу, спричинило надмiрне переосушення Грунлв i втрати ними родючого потенщалу [11].
За геоботанiчним районуванням Украши [2], вся украшська частина Розточчя належить до Свропейсько].' широколистянолюово].' област^ Цен-тральноевропейсько].' провшци, Балтшсько].' шдпровшци, Розтоцько].' округи букових, дубово-соснових та букових лiсiв, Немирiвсько-Магерiвського району букових, дубово-соснових, дубово-грабових лiсiв. Мале Полюся вщно-ситься до Полюько].' шдпровщи Малополюько].' округи i в межах проектовано-го парку до Рава-Русько-Радеxiвсько-Бродiвського району соснових, дубово-соснових, грабово-дубово-соснових лiсiв.
Для Равського Розточчя характерним е наявшсть флористичних релж-тiв льодовиково].' доби, значно].' юлькосл видiв флори i фауни, яю внесенi у Червону книгу Украши, поширення всix рiзновидiв дерново-слабошдзолис-тих Грунлв на пiскаx i супiскаx, переважання в складi лiсовиx формацш соснових, дубово-соснових i буково-дубово-соснових природних лiсiв i зокрема поширення бука близько схщно].' його меж^ наявнiсть мальовничих ландшаф-тiв, яю мають важливе рекреацiйне значення.
На територи парку виявлено бiльшiсть видiв Розточчя i Малого Полю-ся, яю включенi в Червону книгу Украши: Allium ursinum L., Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank., Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce, Cephalanthera rubra (L.) Mill., Neottia nidus-avis (L.) Rich, Listera ovata (L.) R. Br., Corallorhi-za trifida Chatel., Epipactis palustris (L.) Crantz, Epipactis heleborine (L.) Crantz, Lilium martagon L., Saxifraga hirculus L., Platanthera chlorantha (Cust.) Reic-henb., Platanthera bifolia (L) Rich, Carex davallina Smith, Dactylorhiza incarnata (L.) Soo, Dactylorhiza maculata (L.) Soo, Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes, Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soo, Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo, Galanthus nivalis L, Lycopodium annotinum L., Salvinia na-tans (L.) All., Swertia perennis L. [9].
Значна типолопчна рiзноманiтнiсть лiсiв. За люотиполопчною класифь кацiею Алексеева-Погребняка-Воробйова тут поширеш 14 типiв лiсу: сухий сосновий бiр; свiжий сосновий бiр; вологий сосновий бiр; сирий сосновий бiр; свiжий дубово-сосновий субiр; свiжий буково-сосновий субiр; вологий дубово-сосновий субiр; сирий дубово-сосновий субiр; свiжа грабово-соснова судiброва; свiжа грабово-соснова субучина; волога грабово-соснова судiброва; волога гра-бово-соснова субучина; сира сучорновiльшина; волога грабово-дубова бучина.
На територи проектованого парку поширенi представники бшьшосп ти-пiв безхребетних. У водоймах живуть так види риб: шдуст, щука, окунь, карась, в'юн, верховодка та iншi. У фауш земноводних налiчуeться близько 11 ви-дiв, а плазунiв - 6 видiв. На територи Равського Розточчя поширено 20 видiв хребетних тварин, як занесенi до Червоно! книги Укра!ни [4]. До Свропейсько-го Червоного Списку занесет таю види тварин: орлан-бшохвют (НаНаее1и а1-ЬюШа Ь.), вухань звичайний (Р1еео1;ш аип1и Ь.), вовчок лщиновий (МшеагШ-пиб ауеПапапш Ь.), видра рiчкова (Ьи1га 1и1га Ь.), деркач (Сгех егех Ь., гнiздиться).
Ц попереднi данi бiорiзноманiття вимагають ще детальнiших дослщ-жень i деяких уточнень, зокрема щодо поширеност окремих видiв флори, яка знаходиться шд постiйним i значним антропогенним впливом.
За фiзико-географiчним районуванням Укра!ни [7] Розточчя - це район Розтоцько-Опшьсько! горбопрно! областi Захщно-Украшсько! люосте-пово! провшци.
Рис. 1. Фiзико-географiчнерайонування та ландшафтна схема РЛП "Равське Розточчя "
Ландшафтна структура територи РЛП "Равське Розточчя" представлена шдивщуальними ландшафтами i типологiчними ландшафтними мюцевостями [8]. Iндивiдуальнi ландшафти належать до двох титв - подтьського (Равський, Дуб-ровицький), якi займають домiнуюче положення в парку, i малополiського, як частково заходять на територш парку (П1дрозтоцький, Добросинський) - рис. 1.
Равський ландшафт у парку займае найбшьшу площу. Домiнуючими у ньому е слаборозчленоваш дiлянки горбогiр'я, складенi перевщкладеними флювiогляцiальними супiсками i корiнними шсками. Горбогiр'я покритi сос-новими i дубово-сосновими лiсами на дерново-слабопiдзолистих грунтах. У межах парку це найбшьш залюнена та найменш заселена територiя.
Дубровицький ландшафт вiдноситься до подшьського типу ландшаф-TiB. Вiн характеризуеться найбшьшими на Розточчi абсолютними висотами (370-400 метрiв) i вiдносними перевищеннями (70-120 метрiв), крутими (вiд 5-20 до 45 градуЫв) схилами, стутнчатим (ярусним) рельефом, глибоко врь заними V-подiбними (iнодi з фрагментами терас) ярами (дебрами), що ство-рюють густу сiтку розчленування [3]. У Дубровицькому ландшафт в межах РЛП найпоширешшими мiсцевостями е вузькi днища рiчкових долин, покри-тi осоково^знотравними луками на лучно-болотних, лучних i дернових грунтах та крутосхиловi, розчленоваш глибокими ярами горбогiрнi межирiч-чя, покрит грабово-буковими лiсами на Ырих лiсових грунтах.
Пiдрозтоцький ландшафт е перехщним i характеризуеться багатьма рисами, властивими Розточчю та Малому Полюсю. Флювiогляцiальнi, еро-зiйнi та еоловi процеси на фонi висхiдних тектошчних рухiв спричинили розчленування пасма Розточчя, видшення характерних елементiв орографи (гряд) субширотного i широтного простягання, формування алювiальних рiв-нiв. Внаслщок нерiвномiрного вiдступання границь утворилися вщособлеш вiд масиву Розточчя останцi Крукова Гора (393 м) бшя с. Фшна, гора Вовко-виця (341 м) бшя м. Рави-Русько!, Камшна Гора в околицях с. Замок, виступ пiвострiвного характеру Магерiвський [14]. Основу рисунку ландшафту утво-рюють природно-територiальнi комплекси добре вироблених i розгалужених долин рiчок, що течуть на схщ, та гряд широтного простягання, часто перек-ритих лесовидними вщкладами. Виразну домiнантну роль (40 % плошд) вщг-рають природш комплекси розчленованих гряд з Ырими лiсовими грунтами, сформованими на лесовидних суглинках, тдстелених крейдовими вiдкладами.
У Добросинському ландшафт найбiльш поширеними е заплавш луч-но-болотнi мiсцевостi межирiч рiзного ступеня дренованостi, зайнятi заболо-ченими луками i сосновими та дубово-сосновими люами на дерново-слабо-тдзолистих грунтах; також мiсцевостi слабохвилястих денудацшних рiвнин з дерново-карбонатними грунтами на корi вивiтрювання крейдових мергелiв; грядовi ерозiйно-денудацiйнi мiсцевостi з сiрими люовими грунтами i ошдзо-леними чорноземами на лесах. Добросинський та Шдрозтоцький ландшафти зазнають найбiльшого демографiчного навантаження.
Найпоширешшим наслiдком площинних антропогенних навантажень на територи РЛП е трансформащя корiнного рослинного покриву i створення похщних деревостанiв та вторинних лучних фiтоценозiв на значних площах. Окремi дiлянки лiсового фонду вiдчувають вплив розмщених поблизу про-мислових i сiльськогосподарських пiдприемств, а також зазнають надмiрних рекреацiйних навантажень, внаслiдок чого вщбуваеться часткове всихання лiсiв, сповшьнення росту дерев i послаблення стшкост деревостанiв. Широке поширення тут мають коренева губка (Heterobasidion annosus (Fr.) Bret.) та хвороба шютте.
Надмiрне зрщження i суцiльнi вирубування призвели до розвдавання пiщаних утворень, що були закршлеш ними i спричинили деградащю земель-них угiдь. Лiси поступаються мiсцем лучнiй рослинностi, яка не здатна пов-нiстю виконати консервуючу функцiю щодо форм рельефу.
Функцюнальш зони парку
Структура земель i ix функцiональне призначення у регюнальному ландшафтному парку специфiчнi. Площа сшьськогосподарських угiдь стано-вить - 14215 га, лiсiв - 3670 га, водних упдь - 503 га, забудови (поселень) 604 - га. Загальна площа проектованого РЛП - 20464 га.
Найщншшими природними комплексами е пдролопчний заказник за-гальнодержавного значення "Потелицький" [6] та люи, до складу яких вхо-дять види на межi ix ареалу. Поширеш тут буковi лiси [15] належать до типу карпатських i мають у своему складi значну кшьюсть гiрськиx видiв, в тому чи^ папоротей. Рiдкiсними фiтоценозами е й сосновi бучини (Pi^to-Page-tum). Угруповання буково-соснових лiсiв кислицевих (Fageto (sylvaticae)-Pi-netum (sylvestris) oxalidosum (acetosellae)) та буково-соснових лiсiв чорнице-вих (Fageto (sylvaticae)-Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli)) занесенi до Зелено'' Книги Укра'ни [5, 10], мають згасаючий характер змши ареалу, кль максове положення в сукцесшному ряду, задовiльний потенщал вщновлюва-ностi, а тому потребують на територп парку охорони.
З урахуванням структури земель i поширення рослинност на територй' РЛП "Равське Розточчя" ми запроектували таю чотири функцiональнi зони (рис. 2):
1. Заповвдна, яка призначена для охорони та ввдновлення найцiннiших природних комплекшв соснових, сосново-букових i сосново-дубово-букових лiсiв та болiт i охоронна зона довкола не!.
2. Регульовано1 рекреацй, в межах яко! проводиться короткотермiновий ввдпочи-нок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих i пам'ятних мiсць;
3. Стацiонарноï рекреацй, яка призначена для розмщення мотелiв, кемпiнгу, iнших об'екив обслуговування вiдвiдувачiв парку;
4. Господарська, в межах якоï проводиться господарська дiяльнiсть, спрямова-на на стшкий розвиток регюну.
Розподш плошд РЛП "Равське Розточчя" за функцюнальними зонами наводиться у табл. 1.
Табл. 1. Функцюнальш зони i ïx структура РЛП "Равське Розточчя "
№ Функциональна зона Площа, га Площа, %
1 Заповвдна зона 1268 6,2
2 Охоронна зона довкола заповiдноï зони 651 3,2
3 Зона стацiонарноï' рекреацй 994 4,9
4 Зона регульованоï' рекреацй 826 4,0
5 Господарська зона 16725 81,7
Всього 20464 100
Спiввiдношення функцiональних зон тут не е типовим для регюналь-них ландшафтних паркiв взагалi, але воно характерне для регютв, де мало природно! рослинностi i висока частка девастованих упдь, де висока фраг-ментарнiсть лiсiв i рiллi, де стикуються рiзнi природно-географiчнi зони, де рiвень зайнятостi населення низький, юльюсть робочих мiсць обмежена, а розвиток рекреацшних i туристичних послуг ще недостатнш. Тому основна стратегiя розвитку парку полягае у впровадженш шзнавального туризму, роз-витку традицiйних народних проми^в, створеннi рекреацiйних комплексiв.
Заповщна зона
Геоморфологiчна будова й природно-кшматичш умови Розточчя такi, що тут проходить швденна межа суцiльного поширення сосни звичайно! та збереглися острiвнi оселення бука лiсового (за швшчно-схщною межею його суцiльного ареалу). Тому збереження фiтоценозiв з домiнуванням сосни та бука мае для регюну важливе созолопчне значення.
Болота належать здебшьшого до долинних, рщше улоговинних i пред-ставленi евтрофними трав'яними та трав'яно-моховими угрупованнями [1]. У пдролопчному заказнику "Потелицький" площею 162 га знаходиться болото з добре вираженою типовою болотною рослиншстю, що значною мiрою впливае на формування мжрокшмату i е стабiлiзатором водного режиму р. Рата. Це - мюце оселення багатьох видiв водно-болотних птахiв [4]. Заказник оголошений 1980 р., знаходиться у вщанш сшьсько! ради с. Потеличi i входить до заповiдноl зони проектованого парку.
Типов^ однак розташованi дотично до польсько! територil лiси i унi-кальнi лiси Розточчя i Малого Полiсся сукупно iз пдролопчним заказником
передовсiм увшшли до проектовано! заповщно1 зони. Вона складаеться з двох вiдокремлених масивiв лiсiв i болiт. За категорiями захисностi лiси парку належать до лiсiв, якi мають важливе значення для захисту природного се-редовища; оздоровчих дiлянок на ярах, берегах балок i рiчкових долин; за-хисних смуг вздовж автомобшьних дорiг державного значення; захисних смуг вздовж залiзниць.
Перший масив лiсiв, якi пропонуеться включити до заповщно1 зони -це лiси вздовж державного кордону Украши. Вони мають статус лiсiв важли-вого значення для захисту природного середовища. До цього масиву ввшдуть люи у кварталах 1 -9 Рава-Руського люництва Жовкiвського ДЛГП "Галсшь-лiс". Загальна !х площа - 897 га. Це - типовi сосновi люи бiдних умов мюцез-ростання (свiжi бори, свiжi i вологi сосново-дубовi субори) переважно 50-60-рiчнi, нерiвномiрноl повноти (0,5-0,6), одновiковi. Дуже рщко трапляються рiзновiковi сосновi деревостани (з коливанням вжу - до 40-50 роюв). Унасль док штенсивно1 господарсько1 дiяльностi i самовiльного несанкцiонованого рубання високоповнотних насаджень тут нема.
Уткальт сосново-буковi i сосново-дубово-буковi 80-рiчнi деревостани як природного, так i природно-штучного походження переважають у во-логiй грабово-сосновiй субучинi. У фрагментарно поширенш свiжiй грабово-сосновiй субучиш у складi природних деревостанiв переважають пристига-ючi буково-сосновi з домшкою черешнi, iнодi клена гостролистого, деревостани. У вологш сосново-грабовiй судiбровi домiнують чистi i мiшанi за учас-тю граба i сосни деревостани з домшкою осики, але без дуба звичайного. Це св^ить про те, що деревостани мшаного походження штенсивно пройденi доглядовими рубаннями. Фрагментарно трапляються природш чистi, або з незначною домшкою (до 5-10 %) ясена середньо- i високоповнотш деревостани вiльхи чорно1 вшом 35-55 рокiв.
Грабово-сосново-буковi рiзновiковi (переважно 40-90^чш) деревостани трапляються рщко. У вологiй грабово-сосновiй субучинi е похщш бере-зовi з участю сосни i бука насадження та штучш сосново-дубово-буковi 55-рiчнi насадження зi значною участю берези звисло1 i осики. Характерно, що у сугрудках у складi природних лiсiв значна частка припадае на черешш - вiд 1-2 % до 5-20 % за запасом.
Другий заповщний люовий масив - це квартали 66, 68, 69, 76 Рава-Руського люництва Рава-Руського держлюгоспу у пiвденно-захiднiй частинi парку. Кв. 64, 65, 67, 70-75 входять до буферно1 зони довкола заповщно1. Це - переважно сосновi, буково-сосновi та сосново-дубово-буковi з рiзною часткою головних порщ природнi i штучш люи друго1 групи, у яких велося типове господарювання. Необхщшсть вщнесення !х до заповiдноl зони обу-мовлено тим, що це - твденна межа суцiльного поширення сосни звичайно1 i пiвнiчно-схiдна межа поширення бука i тут ще збереглися також рiзновiковi природнi деревостани за участю цих порщ. У 66 кварталi видiлена пам'ятка природи мюцевого значення, а у 68 кварталi - лiсовий генетичний резерват бука, у 76 кварталi - сосни i модрини европейсько1 (табл. 2).
Табл. 2. Особливо ц'штл'ьсирегюнальноголандшафтного парку "Равське Розточчя" (Рава-Руське лшництво)
Мюце-знаходження Категории 1ндекс типу Л1Су Походження деревостану Склад деревостану Вис, рокчв Середшй доаметр, см Середня висота, м Повнота Запас, м3/га
Рава-Русъке л-во, кв.66, Д1Л.З Пам'ятка природа В2-дС 11риродно- штучне 7С1Б1Г1Вх 40-95 41,5 28.7 0,77 198
Рава-Руське л-во, кв.68, дш.18 Генетичний резерват С2-г-дБк Природне 9Бк1Г+С 70-95 38,5 28.8 0,82 364
Рава-Руське л-во, кв.68, дш.23 Генетичний резерват СЗ-г-дБк Природне ЮБк+С+Б 75-92 40,2 29,1 0.82 394
Рава-Руське л-во, кв.76, дш.4 Генети^гний резерват С2-г-сД Штучне 10С 71 35,2 27,6 0,77 446
Рава-Руське л-во, кв.76, дш.8 Генети^гний резерват СЗ-г-сД Штучне 8Мд2Дч 103 42,0 29,8 0,99 556
Рава-Руське л-во, кв.41, Д1Л.19 Генетичний резерват С2-г-сД Природно-штучне 8Мд1Д1С+Бк 40-48 28.6 25,5 0.98 393
Рава-Руське л-во, кв.41, дал.25 Шсонасшнева дтянка С2-г-сД Прцэодно-штучне 9Мд1Д 40-65 41,8 26,4 0.92 510
Рава-Руське л-во, кв.38, дш.З Шсонасшнева дтянка 133-д-гБк Природне 9Бк1Г од.Ос 30-104 41,3 29,6 0.83 413
Рава-Руське л-во, кв.69, дш. 10 Люонасшнева дщянка СЗ-д-гБк Природне ЮБк+С 85-98 40,3 28,6 0,64 312
Рава-Руське л-во, кв.69, дал. 11 Люонасшнева дшянка С2-д-гБк Природне 9Бк1Д 57-80 о о 24.1 0,62 276
Рава-Руське л-во, кв.73, д1л. 14 Лгсонасшнева дшянка С2-г-бкД 11риродно-штучне 9С1Б+Бк 60-72 34.1 25,8 0,81 426
Рава-Руське л-во, кв.76, дш.14 Люонасшнева дшянка СЗ-г-сД Природно-штучне ЮС 60-68 34,8 27,1 0,79 476
У 41 кварташ видiлено лiсовi генетичнi резервати модрини, а у ще п'ятьох дiлянках (табл. 2) створено лicонaciнневi дiлянки для заготiвлi насш-ня i живщв сосни, бука i дуба. Площа цих резервам (вщ 2,6 га до 6,8 га) не-достатня, щоб повно вщображати генотипiчний склад дано" частини популя-цiï i пiдтримувaти його в цьому сташ досить довгий час. Тому для забезпе-чення стшкосп насаджень резервaтiв навколо них створюються cпецiaльнi зaхиcнi (буфернi) зони. Для резерва™ парку ïx ширина повинна сягати не менше, нiж 100-150 м по периметру [12].
Синф^осозолопчний шдекс лicовиx угруповань зaповiдноï зони коли-ваеться вiд 2,4 (типов^ до 8,8 бaлiв (рaритетнi), що свщчить про неоднакову ïx щнтсть.
Лicи зaповiдниx мacивiв виконують передовым клiмaторегулювaльну i захисну роль i потребують дотримання у них заповщного режиму. Важлива ïx i бюгенетична функцiя для збереження цiнниx популяцш бука i модрини. Збереженню бютошв як типових, так i раритетних i зникаючих рослин необ-хщно придiлити особливу увагу при природоохоронному впорядкуванш про-ектованого парку. Дотримання заповщного режиму для таких дшянок е обов'язковим згiдно з чинним люовим законодавством. Природне вщновлен-ня у цих люах ненaдiйне i тому для ix вiдтворення може бути запропоновано здiйcнення зaxодiв сприяння природному поновленню як на галявинах, якi е у цих деревостанах, так i шд наметом розрщжених насаджень. Ймовiрно, що на незначнш площi можна провести рубки переформування насаджень з од-новiковиx однопородних у рiзновiковi мiшaнi, але для цього треба провести попередш дослщження.
гъ •• •••
Зона регульовано1 рекреацн
У зонi регульовaноï рекреаци знаходяться пам'ятки caкрaльноï та госпо-дaрcькоï aрxiтектури. Зокрема в с. Середкевичi збереглася церква кш. XVIII -поч. XIX ст. Креxiвcький монастир з кожним роком приваблюе все бшьше i бiльше туриспв та пaломникiв. Вiд с. Руда Креxiвcькa до с. Кунин тягнуться бори, як завершуються озерами, придатними для розвитку водного туризму.
Тут переважають cоcновi насадження вжом 25-60 роюв та буковi лicи вжом 50-60 рокiв. Трапляються в цш зонi формаци дуба звичайного та черво-ного. СФ1 цих угруповань середнш i становить 4,6-4,7.
гъ • •• •••
Зона стацюнарно1 рекреацн
Зона cтaцiонaрноï рекреаци (Фшна - Майдан) знаходиться на межi з нaцiонaльним природним парком "Яворiвcький". На цiй територп розташова-на велика кшьюсть баз вiдпочинку шдприемств мicтa Львова, зокрема база вщпочинку "Млинки".
Природне озеро на бaзi торфовища бiля с. Бiрки, а також cоcновi насадження вжом 40-50 рокiв, а також наметове мютечко пicля вiдповiдного впорядкування можуть слугувати зоною вщпочинку та оздоровлення.
У цш зонi переважають штучш cоcновi насадження вiком 16-45, iнодi 55-60 рокiв. Буковi насадження (60-90 роюв) мають еталонне значення. Чис-тих насаджень дуже мало. У формащях бука трапляються граб звичайний, явiр, липа дрiбнолиcтa, клен гостролистий, береза звисла, дуб звичайний, осика, модрина европейська.
Господарська зона
До господар^^ зони вщносяться переважно населеш пункти i при-леглi до них територп. Господарська зона представлена сшьськогосподарсь-кими упддями, якi роз,еднaнi лicовими масивами. Ц землi використовують пiд приcaдибнi дшянки, ciнокоcи, пасовища та за шшими господарськими призначеннями.
У люових формaцiяx сосни звичaйноï трапляються дерева, яю мають демонcтрaцiйне (еталонне) значення (80-90 роюв). Вони переважно ростуть на галявинах, узлюсях. Певне господарське значення мають насадження акаци бь ло", липи дрiбнолиcтоï, черешнi. Ц територп контролюються "Гaлciльлicом".
Синфiтоcозологiчнa оцшка ознак рослинних угруповань у зонах стащ-онaрноï рекреаци i господарсьюй зонi РЛП "Равське Розточчя" дещо нижчi, нiж для двох попередшх зон. СФ1 для деревоcтaнiв зони cтaцiонaрноï рекреаци становить 3-4,6 бали, а гоcподaрcькоï зони iще нижчий - всього 2,9-3 бали.
Серед лук найбшьшу площу займають торф'янист луки, нaйчacтiше домiнуе щучник дернистий (Deschampsia caespitosa (L.) Beauv.), найпошире-нiшою болотною формaцiею е формащя осоки зближеноï (Carex appropinqua-ta Schum.) [1].
Розточчя iз багатим рослинним та тваринним свггом е своерщним при-родним регiоном, який не мае cобi aнaлогiв в Сврош. Створення тут мiждер-жaвноï природно-зaповiдноï територи допоможе вивчити природне рiзномa-нiття всього цього регюну, розробити cпiльнi заходи з його охорош, проводи-ти узгодженi нaуковi доcлiдження в украшсьюй та польсьюй частинах регiону. 1снують також велию перспективи у розвитку туризму в цьому регюш [7, 13].
Висновки
Створюваний регюнальний ландшафтний парк "Равське Розточчя" площею 20464 га, який охоплюе Розточчя i Мале Полюся, слугуватиме еко-логiчним коридором мiж укра1нськими i польськими природоохоронними те-риторiями, забезпечить ïx територiaльну i функцюнальну еднicть. Розчлено-вaнicть рельефу, неоднорщшсть гiдрологiчниx та грунтових умов обумовлюе формування мальовничих лaндшaфтiв, яю е визначальним компонентом для функцюнування i розвитку парку.
Спiввiдношення функцюнальних зон парку cпецифiчне через те, що тут мало природноï рослиннос^ i висока частка девастованих упдь, висока фрaгментaрнicть лiciв i ршл^ стикуються рiзнi природно-геогрaфiчнi зони, рь вень зaйнятоcтi населення низький, а розвиток рекреацшних i туристичних послуг ще недостатнш. Тому основна стратепя розвитку парку полягае у впровадженш пiзнaвaльного туризму, розвитку трaдицiйниx народних про-миcлiв, cтвореннi рекреaцiйниx комплекЫв.
Крiм збереження бiорiзномaнiття на вЫх його рiвняx, одним iз голов-них завдань парку е оргашзащя вiдпочинку i рекреaцiйнa дiяльнicть. Люи ре-гiонaльного ландшафтного парку "Равське Розточчя" будуть використовува-тися в культурно-оздоровчих цшях завдяки рiзномaнiтнiй cтруктурi i породному складу.
Лiтeратyра
1. Бoч М.С., Pyбцoв H.И. О болотных массивах западных районов Подольской возвышенности./ Ботанический журнал, 1962, т.47, 4. - C. 1145-1149.
2. Гeoбoтанiчнe районування Украшсько'1' PCP. - K.: Наук. думка, 1977. - 303 с.
3. Гeрeнчyк K.I., Pакoвська Е.М., Toпчieв O.Г. Польовi географiчиi дослщження. -K.: Вища шк., 1975. - 248 с.
4. Ty3rn A.I. Фауна i населення хребетних захiдиого регiоиy Украïии/ Укр. держ. ль сотехн. ун-т. - KrnB, 1997, т.1: Pозточчя. - 161 с.
5. Зeлeная книга Украинской CCP: Pедкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества/ Под общ. ред. Щеля^^то^о ЮР. - K., Наукова думка, 1987. - 216 с.
6. Лeoнeнкo B^., Шгович С.Ю., Kлeстoв МЛ., Oсипoва MO., Бард1на IM. Природ-ио-заповiдиий фонд Украïии загальнодержавного значення. Довiдиик. - K.: Наука, 1999. - 239 с.
7. Miждeржавнi природно-заповщш територи Украïии/ колектив авторiв/ Пiд заг. ре-дак^ю Т.Л. Aидрieико. - Мжвщомча комплексна лабораторiя наукових основ заповщнох' справи НАН Украïии та Мiиекобезпеки Украши. - Krne, 1998. - 132 с.
8. Myха Б.П. Ландшафтна структура Украшського Pозточчя.// Проблеми i перспек-тиви розвитку природоохоронних об^ктив на Pозточчi/ Матер. мiжнар. наук.-практ. конф. -Львiв: Логос, 2000. - C. 156-165.
9. Сoрoка M.I. P^R^rn та зиикаючi види рослин Украшського Pозточчя// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: Природиичi дослiджеиия на Pозточчi. - 1995, вип. 4. - C. 77-81.
10. Стой^ С.М., Мшкша Л.I., Ящeнкo П.Т. та ш Pаритетиi фiтоцеиози Захщних регiоиiв Украши (Pегiоиальиа "Зелена книга"). - Львiв, 1997. - 190 с.
11. Gi^ko С., Meльник A., Шушняк B. та ш. Украшська частина проектованого польсько-украшського бюсферного резервату "Pозточчя" та ïï репрезентативне ландшафтно-еко-логiчие значення/ Бiосфериий резерват як модель сталого розвитку територш та об'eктiв природно-заповiдиого фонду. Матер. мiжнар. наук.-практ. конференций - Львiв: Меркатор, 2003. - C. 16-31.
12. Чeрнявський M.B. Полiфyнкцiональна роль лiсових генетичних резерва™ дуба звичайного// Наук. вiсиик УкрДЛТУ, вип. 8.1. - Львiв, 1998. - C. 42-57.
13. Rakowski G., Brusak W., Zinko I., Krawczuk J. Roztoczanska transgraniczna strefa ochronna// Ogolnopolski Zjazd PTG, Lublin, 1994. - S. 167-169.
14. Mucha B., Fedirko O., Brusak W. Przejawy tektonikioraz struktur litologicznych w krajobrazach Roztocza i jej aspekty sedymentologiczne, hydrologiczne i geomorfologiczno- krajob-razowe. - Lublin: Pektor, 1993. - S. 85-89.
15. Szafer Wl. Podstawy geobotanicznego podzjalu Polski.// Szata roslinna Polski. Panstwowe Wyd. Naukowe, Warszawa, 1959, t 2. - S. 45-67.
УДК 630*582.894 Доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук;
астр. А. Б. Невпорана - УкрДЛТУ
ОЦ1НКА РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ВПЛИВУ НА Л1СОВ1 НАСАДЖЕННЯ
Наведено результати дослщжень структури рекреацшних лiсiв, яю належать до зелено'' зони м. Львова. Описано розподш площ земель за рекреацшними показника-ми. Зафшсовано результати впливу рекреацшних навантажень на структуру лiсiв.
Ключовi слова: рекреацiйне навантаження, функщональна зона, структура рекреацiйних лiсiв.
Doc. P.G. Khomyuk; doctorate A.B. Nevporana - USUWFT The evaluation of recreation influence on forest stands of Lvivsky DLG
In article are brought results of the investigations structure of recreation forests, belonging to greenbelt of the city Lvov. Described sharing the areas for recreation factors. The fixed results of the influence recreation loads on structure forests.
Keywords: recreation load, functional zone, structure of recreation forests.
