CC BY
29
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630. 2 (075.8) Доц. В.В. Бальковський, канд. с.-г. наук;
доц. Г.А. Лисак, канд. бюл. наук - Львiвський нацюнальний
аграрний умверситет
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО Л1С1ВНИЦТВА ЛЬВШЩИНИ
Люи Львiвщини е важливим складником мiсцевих рекреацiйних ресурав. Але вони мають рiзний стутнь рекреацшно'1 дигресп залежно вiд i'x умов зростання. Тому необхщно передбачити комплекснi заходи рекреацiйного лiсiвництва у таких на-садженнях, запроваджуючи спецiалiзованi рубання, посадки та роботи з оптим1зацп деревостанiв.
Ключов1 слова: рекреацшш ресурси, лiсiвництво, лiсокористування, рекреацш-ний комплекс.
Assoc. prof. V.V. Balkovskyi; assoc.prof. G.A. Lysak-
Lviv national agrarian university
Recreational development perspectives of Lviv region forestry
Forests are the significant part of recreational resources in the Lviv Region. But they have different degree of the recreational degrees. It is necessary to foresee the full complex of recreational forestry there with special cuttings, plantings and forests' optimization.
Keywords: recreational resources, forestry, forest utilization, complex of recreation
Постановка проблеми. Рекреацшш ресурси Льв1всь^' област мають високий анемацшно-оздоровчий потенщал, важливим складовим елементом якого е л1сов1 насадження [2, 5]. Але вони значною м1рою виснажеш надм1р-ними рубаннями та скороченням плошд люових упдь. Тому л1сов1 ресурси област потребують системних реконструкцш i нового цшьового профшю-вання. Воно повинно враховувати рекреацшне люокористування як один iз перспективних шляхiв вщновлення природного потенцiалу лiсових наса-джень Львiвшини [5].
Лiси займають 689,9 тис. га, що становить 20,2 % територп област [1]. За цим показником Львiвщина посщае трете мiсце в Украiнi. Люокористуван-ня е однiею з провщних галузей господарства в економiцi область Але найбшьш цiннi високобонiтетнi насадження I i 1а класiв займають лише 139,4 тис. га, тобто 20,2 %о плошд [2]. Переважна бшьшють лiсiв (75,6 %) на-лежить до категорii середньобонiтетних, як концентруються у пiвнiчних i прських районах областi.
Загальний запас деревини в люах областi становить 132,3 млн м3[1]. Але на частку стиглих насаджень припадае 13,5 млн м3 (майже десята части-на запасу), а запас експлуатацшних лiсiв II групи становить 5,3 млн м3 (лише 4 % запасу). Ц показники свдаать про виснаженiсть лiсiв Львiвш,ини. Зокре-ма, тут переважають молодi та середньовiчнi насадження (82 %). Лише у прських районах середнш вж лiсiв становить 62 роки [2]. Лiсовi ресурси вис-нажились внаслiдок iнтенсивних рубань i скоротились за площею. За останне
сторiччя верхня межа люу в Карпатах опустилась на 200-400 м. Тому щороку гори втрачають вiд ерози 200-300 м /га родючого верхнього шару грунту, а систематичш повеш та зсуви стали справжнiм еколопчним лихом регiону.
Рекреацiйне лiсокористування, як альтернатива класичному лшвниц-тву, мае давню iсторiю. Ще у XVIII ст. А.Т. Болотов писав про принципи гос-подарювання в зелених зонах навколо великих мют [1, 5]. Вш рекомендував лiсiвникам вщходити вiд традицiйних форм лiсiвничих робгт, а звертати ува-гу на мальовничють мiсцевих ландшафтiв, санiтарну роль люових насаджень i ступiнь !х впливу на здоров'я людини. Вчений вважав недеревнi продукти лiсу, як в класичному лiсiвництвi невиправдано називають побiчними, вар-тими спецiальних господарських заходiв. Подiбнi заходи мають особливу перспективу для люових ресурсiв Львiвщини, яка вiдзначаеться високим по-тенщалом традицшно1 рекреацшно1 дiяльностi.
Таким чином, у ходi становлення класичного лiсiвництва iснували погляди на формування спещальних заходiв, спрямованих на пiдвищення рекреацшно! цiнностi лiсових насаджень, що необхщно враховувати при ор-гашзаци люових рекреацiй на Львiвщинi.
Методи дослвджень. Аналiз наявних статистичних матерiалiв крае-знавчого циклу показав, що до складу рекреацшних ресурсiв Львiвщини належать юторико-культурш об'екти та самобутш природнi ландшафти. До 1х складу входять 2449 пам'яток архiтектури, ютори, мистецтва та археологи, а також близько 400 об,ектiв ПЗФ загальною площею понад 113 тис. га [1, 2]. Важливу роль у рекреацшно-оздоровчш дiяльностi виконують 133 санатор-но-курортнi заклади, 82 заклади готельного господарства i понад 500 садиб, де практикуеться сшьський туризм.
В област створено потужний рекреацiйний комплекс, який потребуе належного режиму використання мюцевих природних ресурсiв. Досить згада-ти лише один такий "Курортополю Трускавець", який мае мiжнародне зна-чення i об'еднуе 18 санаторпв та 19 пансiонатiв, або Моршин з його 12 сана-торiями та 3 пансiонатами. Окремо необхщно вiдзначити наявнiсть чотирьох гiрськолижних курор^в, а це ще близько трьохсот рекреацшних закладiв рiз-ного рангу. Водночас у подальшому розвитку мюцевого рекреацiйного комплексу iснують ютотш проблеми: невiдповiднiсть туристично! шфраструкту-ри сучасним нормативам, низький рiвень сервюного обслуговування i брак квалiфiкованих кадрiв, незадовiльний стан шляхiв i самих рекреацшних об'екпв, недостатня промоцiя (реклама), обмежене фшансування тощо.
Метою нашого дослiдження було оцiнити ступiнь стшкоси лiсових ресурсiв областi до рекреацшного навантаження, а також запропонувати принципово новi пiдходи до оргашзаци люогосподарських робiт у зонi поси-лених рекреацш.
Результати дослiджень. У багатьох публжащях вiдзначаеться трива-лий i цiлеспрямований розвиток рекреацiйного природокористування на Львiвщинi, який мае стiйкi культурш традици [1, 2, 4]. Ще у 1912 р. у Славсь-кому на мюцевих лiсових ресурсах було створено лижний (лещатарський) дiм. З 1925 р. на Львiвщинi дiяла Асоцiацiя слов'янських туристичних това-риств Польщi, Болгари, Чехословаччини та Югославй, яка використовувала
культурно-юторичш та природш рекреацшш ресурси краю. Дещо пiзнiше, у 1934 р., в Оров^ поблизу Трускавця, було створено дельтапланерну школу, яка теж виконувала рекреацшш функцй. Таким чином, потужна рекреацiйна зона простягалась вiд околиць Либохири до Чорно1 Рiпи.
У повоенш роки рекреацiйна дiяльнiсть на Львiвщинi стала централь зованою в руках державних структур. Це ютотно вплинуло на формування рекреацшно1 мережi та рiвень И використання. Зокрема, зросла кшьюсть об,ектiв ПЗФ, де рекреацшна дiяльнiсть стала домiнуючою. У 1997 р. було створено регюнальний рекреацшний парк "Надсянський" площею 19428 га, а дещо шзшше (1999 р.) - Нащональний природний шрк "Сколiвськi Бескиди" площею 35684 га. Саме вони стали центрами рекреацшно1 дiяльностi в прсь-кому регюш Львiвщини.
Згiдно з iснуючим люорослинним районуванням [1, 5] на Львiвщинi ви-дiлено 5 регiонiв, як рiзняться умовами зростання лiсу та його бютехшчними характеристиками. У швшчнш частинi областi чiтко видiляеться Мале Полю-ся, де переважають бореальш комплекси соснових та сосново-дубових лiсiв. У Розточчi бореальнi комплекси перемежоваш деревостанами з пануванням не-моральних едифiкаторiв. Тому тут вже поруч iз поодинокими борами найчас-тше трапляються буково-сосновi та грабово-буковi насадження. Швденшше, на Подiльськiй височинi, неморальш комплекси займають панiвне становище. В 1хньому складi видiляються буково-дубовi та грабово-дубовi лiси.
Цiлком iнакше сформоваш лiси прсько1 зони Львiвщини. У Передкар-паттi з порiвняно невисокими горбами продовжують панувати люи з перева-жанням едифiкаторiв неморального походження. Це високобоштетш буковi, буково-дубовi та буково-дубово-ялицевi лiси. Гiрська частина Карпат зайнята люами, якi мають досить чггке поясне поширення: у нижнш частинi схилiв панiвними залишаються буковi та буково-ялиновi насадження, а вище домь нування належить смерековим люам.
Кожен iз п'яти лiсорослинних регюшв мае вiдмiннi умови зростання люу, а останнi вiдрiзняються стiйкiстю до рекреацшних навантажень. Тому насадження, яю перебувають у зош iнтенсивного рекреацшного навантажен-ня, потребують спецiальних методiв господарювання, iстотно вiдмiнних вiд класичного лiсiвництва [4]. Особливостi рекреацiйного лiсiвництва передба-чають створення оптимальних умов перебування людини в лiсi. Це означае максимальну оптимiзацiю лiсових ресурЫв, передбачених для рекреацiй.
Ступiнь стшкос^ деревостанiв i нелiсових площ до рекреацшних навантажень ютотно змшюеться залежно вiд зростання лiсiв у рiвнинних та гiрських умовах [6]. Основним показником, який впливае на стушнь стшкос^ лiсових площ у рiвнинних умовах (першi три люорослинш регiони), е самi екотопи, оцшеш за едафiчною сiткою П. Погребняка (табл. 1). Оцшку стш-костi виконують у балах, де 1 бал мають найбшьш стшю ландшафти, а 5 -найбшьш вразливi.
У сосняках Малого Полюся, де переважають суборовi та сугрудовi ти-пи умов зростання, найбшьшою стiйкiстю вiдрiзняються насадження, якi зна-ходяться на пiдвищеннях рельефу. Подiбним чином понижуеться стiйкiсть i в
дубових деревостанах, як зростають у долинах або в умовах еродованих дь
лянок на вододшьних з переважанням соснових та сосново-дубових лiсiв.
Буковi, буково-дубовi та грабовi насадження Розточчя i Подшьсько!
височини мають схiднi з дiбровами показники стiйкостi. Але першi та другi
бiльш вразливi для рекреацшних навантажень, тодi як грабняки у наших об-
стеженнях виявились бшьш стiйкими до них.
Необхщно вiдзначити також, що молодняки I i II класiв вiку виявля-
ються також менш стiйкими до рекреацшних навантажень. Тому !х показник
стшкосл доводиться знижувати на 1 бал порiвняно з достигаючими та стиг-
лими деревостанами. Стiйкiсть люових насаджень у рiвниннiй зонi пони-
0 . жуеться i за наявност схилiв понад 15, а також в умовах надмiрно розрщже-
них насаджень з повнотою менше 0.6.
Табл. 1. Стшшсть л^ових ландшафтiв до рекреацшних _навантажень у рiвниннихумовах_
Патвт породи, категори земель Ступет стшкост1 за типами лшорослииних умов, у балах
5 4 3 2 1
Сосна Ао, Аь А4, А5, В0, В5, С4, С5, В4, Б5 А2, В1 С0, °0 А3, ^ В4, С1, В3, С2, С3, D2, ОЗ -
Смерека В4, ^ С4 В2, В3 С2, 01 С2, 02, Бз -
Ялиця С5, В4, Б5 - - - -
Дуб, бук, граб ^ В5, С0, С5, В5 В2, ^ С1, С4, Dо, 04 С2, Б1 СЗ, Б2, БЗ -
Береза, осика А4, А5, В0, В5, С5, Б5 А2, АЗ, В1, В4, С0, °0 В2, С1, С4, Б4 ВЗ, С2, Б1 СЗ, Б2, БЗ
Вшьха, ясен В2, В3, В4, В5, ^ С5, Б5 С4, 02, Б4 СЗ, БЗ - -
Ввдкрии галявини - - - ^ Вз, С1, Dо, ОЗ С2, СЗ, Б1, 02
Пасовища решта ВЪ С0, С4, °4 В2, С1, С2, СЗ, Б0, Б1 02, БЗ -
Сшожат1 решта С2, С3, 02, Бз - - -
Стушнь стшкосл люових насаджень залежить також вщ iнших чинни-кiв. 1стотне зниження стiйкостi вiдзначено й у надмiрно сухих i мокрих еко-топах, де деревостани перебувають на межi екстремальних показникiв зволо-ження грунту. На стушнь стшкост ютотно впливае i еродованiсть грунлв. На розмитих ерозiею дiлянках деревостан розрщжуеться, дерева швидко вщми-рають i лiсовий намет втрачае свiй бiологiчний потенцiал едифiкатора рос-линного угруповання.
Молодняки менш стшю до рекреацiйного навантаження. Наявшсть хворих i всохлих дерев ютотно впливае на стiйкiсть насадження. Стшюсть ль сових ландшафтiв залежить також вщ складу наземно! трав'янисто! рослин-ностi; у гiгрофiтiв, що зростають на мокрих едатопах, цей показник найви-щий, у ксерофiтiв у дуже сухих типах лiсу - найнижчий.
У прських умовах головним показником стшкосп лiсових насаджень е показник крутизни схишв (табл. 2). Вш пов'язаний з активною площинною еро-
зiею Грунпв, яка розвиваеться на крутосхилах у перiод надмiрних опадiв. Тому в Передкарпатп i в Карпатах оцшку стiйкостi лiсових насаджень i нелюових площ здiйснюють саме за таким показником. Крiм цього, на стшюсть насаджень впливае i склад порщ: у шпилькових лiсах цей показник завжди майже вдвiчi нижчий, шж у листяних деревостанах. Серед останшх бiльш стiйкими виявляються м'яколистяш лiси, тодi як твердолистянi ютотно поступаються !м. У процесi рекреацшних навантажень легко руйнуеться рослинний покрив галя-вин на крутосхилах, але ще менш стiйкими виявляються пасовища та сiножатi, де до рекреацшно! компоненти додаеться iнтенсивний випас худоби.
Табл. 2. Стшшсть л^ових ландшафтiв до рекреацшних _навантажень у гiрськихумовах_
Патвт породи, категори земель Вихвдт ступет стшкост1 за крутизною схил1в, градуси (°С)
5 4 3 2 1
Шпильков1 21 11-20 6-10 0-5 -
Твердолистят 26 16-25 11-15 6-10 0-5
М'яколистяш 36 26-35 16-25 6-15 0-5
Ландшафтт галявини - - 11-15 6-10 0-5
Пасовища 16 6-15 0-5 - -
Сшожат1 6 0-5 - - -
Стадiя рекреацшно! дигреси встановлюеться залежно вiд ступеня по-рушення природного середовища. Цей показник, своею чергою, залежить вщ рекреацiйних навантажень та стiйкостi ландшафтних комплексiв щодо витоп-тування трав'яного покриву, пошкодженш дерев тощо. На стадш рекре-ацшно! дигреси накладаеться додатково пасовищне (пасквальна дигресiя) i техногенне порушення природного середовища. Тому в лiсi видiляють п'ять стадш рекреацшно! дигреси: непорушеш - 1, мало порушеш - 2, умовно по-рушенi - 3, сильно порушеш - 4 i деградоваш - 5 (табл. 3).
Табл. 3. СтадирекреацшноИдигреси л'шовихландшшфт'ш
Стади дигреси Коефщ1ент рекреаци, к, % Стан трав'яного покриву Стан деревостану, тдросту 1 тдтску
1 5 Трав'яний 1 моховий покрив без змш Шдр1ст 1 тдтсок не пошкоджет
2 6-10 Трав'яний покрив мало пошкоджений Дерева, тдрют 1 тдтсок в за-довшьному та доброму стат
3 11-30 Трав'яний покрив пошкоджений на значнш площ1. Наяв-тсть трав, не характерних для л1су Пвдршт зберйся, мало сход1в коршних лшоутворюючих порщ
4 31-60 Трав'яний покрив деградуе, багато рудеральних рослин Пвдлшок 1 тдршт слабш, обмежет стежками 1 пустотами
5 61 1 бшьше Трав'яний покрив деградував. Рудеральних рослин бшьше, тж лшових Шдр1ст 1 тдтсок майже ввд-сутт. Повнота деревостану низька, дерева всихають
У ландшафтах, яю знаходяться на першiй стади рекреацiйноï дегреси, ^ефодент рекреацiï (тобто вщношення площi стежок до загальноï територiï) не перевищуе 5 %. Вщповщно, на вищих стадiях означений показник зростае i на п'ятш стадiï становитиме вiд 60 до 100 %.
Насадження, яю знаходяться на високих стадiях рекреацiйноï дегреси, потребують спецiальних господарських робiт, яю можна вiднести до катего-piï реабiлiтацiйних заходiв. Вони iстотно рiзняться вiд пiдходiв класичного лiсiвництва, спрямованих на формування високобоштетних деревних насаджень. Серед господарських заходiв рекреацшного лiсiвництва слiд видiлити реконструктивнi рубання, лiсовi культури та роботи з оптимiзацiï насаджень. Усi цi заходи сприяють вiдновленню найбiльш цiнних рекреацшних власти-востей лiсу, серед яких деревна продукщя посщае не провщну роль. Методи рекреацiйного лiсiвництва надежно висвгглеш як спецiальна форма господа-рювання в лiсi [1, 3, 4]. Деяю з них доцшьно розглянути окремо, щоб акцен-тувати на ix принципових вiдмiнностях вiд типових лiсiвничих робiт.
Рубання в рекреацшних люах здшснюеться з метою посилення пейзаж-ностi мiсцевиx ландшаф^в, а також для ïx бшьшо1" доступностi для рекреантiв. Тому рубання головного користування у таких люах застосовуються лише в спецiадьно обумовлених випадках (будiвництво автострад, рекреацiйниx спо-руд тощо). Характерними особливостями таких рубань е максимальне збере-ження характерних або особливих дерев. До ще1' категори належать дерева рщ-кiсниx порiд, незвичайно1' форми крони i стовбура, старi за вжом, дуплистi тощо. Тому характерш дерева стають опорними точками тд час планування рубань. Внаслщок рубань створюються мадьовничi куртини i групи дерев та ку-шдв, мвiкнам, узлiсся, галявини. Таким чином, у xодi рубань переважае пейзаж-ний принцип. Необxiдно пам'ятати, що лiсовi породи мають рiзну стшюсть до рекреацш, а самi рубання в насадженнях можуть призвести до негативних не-зворотних змiн. Тому подiбнi рубання потребують високо1' квадiфiкацiï.
1нша властивiсть рубань у рекреацшних люах - це створення розрь джених, легких для xодiння людей насаджень. Зiмкненiсть крон пiсля рубання не повинна перевишувати 0.6. Краще, коли у насадженш утворюються вгд-критi отвори (вiкна) або навггь галявини. Повнота насадження, зазвичай, теж понижуеться до 0.6-0.7, а сам деревостан набувае моза1'чнос^ розмщення на плошд. Другий ярус переважно вирщжуеться рiвномiрно або прорiджуеться за тим самим моза1'чним принципом.
Основш види рубань, прийнятих у рекреацшних люах, належать до категорй' саштарних та реконструктивних. Санiтарнi рубання здшснюють у вогнищах масового розмноження шюдниюв та хвороб, якi створюють загрозу для поширення на сусiднi дшянки лiсу. ïx, зокрема, проводять серед вггрова-лiв i вiтроломiв, яю в карпатських лiсаx е досить частим явищем.
Реконструкцп мадоцiнниx насаджень, мабуть, е найбшьш складними у виконанш. Але вони дають змогу максимально змшити iснуючi насадження, створюючи в них оптимальш умови для перебування людей. Стушнь вирь джування дерев може становити не бшьше 15 (слабке вирщжування), 16-25 -(середне), 26-35 - (сильне) або навггь понад 35 % - (дуже сильне). Саме шд
час реконструкцш у рекреацшних люах домшуе принцип пейзажностг Ре-конструкцп можуть бути також спрямоваш на змiну головно! люоутворю-ючо! породи, створення складного мшаного деревостану, посилення ролi ок-ремих порiд або навiть окремих дерев. Реконструкцй можуть поеднуватись iз додатковими заходами господарського спрямування: мелюращею, обводнен-ням, рихленням Грунту тощо.
Доглядовi рубання в рекреацiйних люах теж змiнюють свое цiльове призначення. Вони дають змогу сформувати насадження з особливими озна-ками пейзажност^ якщо вiдповiднi заходи впроваджуються з початкових кла-сiв вiку. Ось чому у разi доглядових рубань доцшьно впроваджувати такi вщ-мшш вiд класичного лiсiвництва принципи, коли у складi деревостану зали-шають насамперед дерева з покрученими стовбурами, "гшздовим" розмщен-ням стовбурiв порослевого походження, з розлогими кронами, контрастними формами тощо. Таю доглядовi рубання надзвичайно складш у виконаннi та тривалi у часi, але без них неможливо сформувати унiкальне для рекре-ацiйного призначення лiсове насадження.
Тут доцшьно згадати рубання в спещальних насадженнях: парках, дендрарiях, боташчних садах, вони вимагають особливо високо! квалiфiкацil та вмiння передбачати рют i розвиток найбiльш цiнних груп i куртин екзотiв у майбутньому. Мабуть, не буде зайвим зауважити, що бшьшють старих пар-юв Львiвщини, вiднесених до категорп парюв - пам'яток садово-паркового мистецтва ПЗФ, саме тому перебувають на стади занепаду, що не мають вщ-повщного рiвня реконструкцiй. У найбшьш спрощенiй формi подiбнi рубання спрямоваш на винищення самоЫву аборигенних порщ, як поновлюються на територн насадження природним шляхом. Подiбнi рубання необхщно повто-рювати раз на 5-6 роюв, щоб не дати змоги посилитися шдросту аборигенних самосiвних порщ. Серед останшх чимало швидкоростучих видiв, якi заглу-шають iнтродуцентiв. Якщо доглядовi рубання в таких насадженнях не здшснено вчасно, цiннi види дерев утрачають не лише декоративш власти-востi, але й свш природний бiологiчний потенцiал.
Лiсовi культури створюють, зазвичай, на знелюнених площах (згари-щах, порубах, схилах ярiв тощо). Для посадок лiсових культур на рекреацшних площах краще використовувати цшт види дерев i чагарниюв. Це можуть бути плодов^ горiхоплiднi, лiкарськi, медодайнi ^ нарештi, просто деко-ративнi види порщ. О^м аборигенних видiв, на площах рекреацшного призначення доцшьно висаджувати й штродуковаш рослини. Для Львiвщини це можуть бути кедровi сосни, модрини, дугласн, горiхи, платани, багряники тощо. Залежно вщ спрямування рекреацiй пiдбирають вiдповiдний склад культур i спосiб !х посадки. До складу культур доцшьно домшувати дикорослi плодовi чагарники: шипшину, кизил, калину, лщину, глiд, облшиху, кизильник, азалiю, аронiю i т.п. Це дае змогу не лише прискорити процес змикання культур, а й ютотно пщвищити рекреацшну цiннiсть подiбних насаджень.
Окрему категорш культур становлять лiсовi плантацн. Так вирощу-ють, переважно, дикорослi плодовi та лiкарськi рослини. Досить вiдомi плантацн аронн чорноплщно!, облшихи, калини, шипшини. Значно менше у на-
2. Екологiя довкiлля
59
шш кра1ш культивують такi цшш види як чорницю i журавлину. Однак на-впъ у наших сусадв (Бшорусь, Польща) давно вгдомг надзвичайно перспек-тивш для ЛьвГвщини види i сорти означених япдних рослин.
Озеленення рекреацшних територш - процес, близький до люових культур. Тгльки лгсовг культури вирощують на природних екотопах, а озеленення здшснюють на окультурених площах. До складу озеленень вщносять посадки навколо будiвель, створення нових парюв, захисних смуг тощо. Вгд-мшшсть озеленення полягае у значнш рiзноманiтностi посадкового матерь алу, в сxемi розмiщення посадок, у методах догляду за саджанцями. Врахову-ючи бгльшу незаxищенiсть посадок такого типу саме вгд рекреацiйного на-вантаження, ïx створюють саджанцями старшого вшу, шж лгсовг культури. Зазвичай, такий посадковий матерiал повинен бути не менше 0,5 м заввишки i мати добре розвинену кореневу систему. У разi необxiдностi саджанщ ого-роджують або шдв'язують. Посадки потребують систематичного догляду i певних обмежень рекреацшного навантаження на перших етапах росту i роз-витку насадження.
Висновки. Узагальнюючи досвщ рекреацшного лiсiвництва ЛьвГвщи-ни, необхщно вiдзначити, що област необxiдна нова програма збалансовано-го люокористування [1, 2, 5]. Якщо сьогодш лiсовiдновлення охоплюе 3,54,0 тис. га щорГчно, то цю площу необхщно збшьшити за рахунок проблем-них щодо ерозн та дефляцп територiй. Оптимiзацiя рекреацiй пов'язана гз тд-вищенням природного потенцгалу насаджень i створення зручностей для пе-ребування людей в люь До складу подГбних заходГв належать:
• реконструкцп та реабштацп люових насаджень, якг перебувають на вищих ступенях дегреси;
• утвердження системи рекреащйного л1с1вництва як нового тдходу до фор-мування насаджень вщповвдного призначення;
• визначення заход1в догляду i контролю за станом експлуатацп лшових ресур-с1в рекреащйного призначення;
• посилення охорони наявних люових ресурс1в ввд усх форм браконьерства;
• збшьшення площГ л1с1в I групи в зон розмщення центр1в рекреацшно1 д1яль-ност!
Л1тература
1. Генс1рук С.А. Принципи збалансованого природокористування та природовщнов-лення у люогосподарському виробницга / С. А. Генарук, Л.1. Копш // Збалансоване природокористування та природовщновлення. - К. : ВЕЛ, 2008. - С. 12-14.
2. Еколопя Льв1вщини 2007. - Льв1в : Сполом, 2008. - 184 с.
3. Методичш рекомендацп щодо визначення максимального рекреацшного навантаження природних комплекав i об'екпв (схвалено Науково-техшчною радою Державно1 служ-би заповщно1 справи Мшекоресурав Украши 9 грудня 2003 р.).
4. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. - М. : Агропромиздат, 1986. - 176 с.
5. Термена Б.К. Люознавство з основами лю1вництва : навчальний поабник. - Чершвщ : Книги - XXI, 2004. - 160 с.
6. Шлапак А.В. Методичш рекомендацп i норми рекреацшного навантаження на люов1 насадження ПЗФ Украши. - Умань: Дендропарк "Софивка", 2003. - 36 с.
