CC BY
34
Краснов В.П., ГуликИ.Т. Сезонные изменения в аккумуляции 137С« лесными растениями - компонентами рациона косули европейской (Capre-olus capreolus L.) в лесах Житомирского Полесья
Определены основные виды древесных пород, кустарников, кустарничков и травянистых растений, которые входят в рацион косули европейской на протяжении года в лесах Житомирского Полесья. Приведены величины коэффициента перехода 137Cs с почвы в надземные части кормовых, лесных растений как показателя, который характе-ризирует величину их радиоактивного загрязнения. Осуществлена группировка растений по интенсивности накопления ими Cs в различные периоды года и определены основные, которые приводят к значительному радиоактивному загрязнению органов косули европейской.
Ключевые слова: радиоактивное загрязнение, радионуклиды, удельная активность радионуклида, коэффициент перехода, охотничье хозяйство, кормовые растения, копытные животные.
Krasnov V.P., GulykI.T. The Seasonal Changes in Accumulation of 13^s by Forest Plants - the Diet Components of the European Deer (Capreolus Capreolus L.) in the Forests of Zhytomyr Polissya
The main types of trees, bushes, shrubs and herbaceous plants that are included into the diet for the European deer during the year in the forests of Zhytomyr Polissya were defined. The transfer value of the coefficient of 137Cs from the soil to the phytomass of aerial parts to feed and forest plants, as an indicator that shows the value of their radioactive contamination, was shown. The grouping of the plants according to their intensity accumulation of 137Cs in different seasons was done and the main of them that cause to the radioactive contamination of European deer, were identified.
Key words: contamination, radionuclides, activity of radionuclides, the transfer value, hunting, forage plants, ungulates animals.
УДК630*2:504.062(477.8) Доц. Я.В. Геник1, д-р с.-г. наук;
доц. М.В. Чернявський1, канд. с.-г. наук; доц. П. Т. Ященко2, канд. бюл. наук
прояви трансформац1й у л1сових екосистемах карпат внасл1док дн р1зних антропогенних чинник1в
Представлено результати вивчення прояву трансформацшних процес1в у ялицево-букових, ялиново-букових, ялицево-ялиново-букових та ялиново-буково-ялицевих т-сах Карпат внаслщок ди рiзномшiтних антропогенних чинниюв. Проаналiзовано тран-сформаци структури лiсiв у межах окремих модельних простор1в регюну внаслщок не-ефективно! люогосподарсько! дiяльностi, незаконних рубок деревини мюцевим насе-ленням i випасання худоби. Вщображено змши фiзико-механiчних властивостей верхнього шару бурих прсько-люових rрунтiв ялиново-букових лiсiв залежно вщ сту-пеня рекреацшних навантажень. Показано, що негативна дiя антропогенних чинниюв проявляеться, насамперед, у змiнi видового складу люових насаджень, !х просторово! i вжово! структури, ущiльненнi верхшх горизонтiв Грунту, зниженш бiорiзноманiття, бь олопчно! стiйкостi та стабiльностi люових екосистем.
Ключовi слова: лiсовi екосистеми Карпат, трансформацию процеси, антропоген-ш чинники трансформацш в лiсових екосистемах.
Вступ. Лiсовi екосистеми, якi домшують у Карпатах, вiдiграють важли-ву еколого-стабшзащйиу роль та забезпечують потреби населения краши у ль
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 1нститут екологп Карпат НАН Украши, м. Львгв
сових ресурсах. Проведения лкогосподарських заходав у минулому стоттп, спрямованих переважио на женсивне використаиня сировинних ресурсiв лку, призвело не тiльки до зниження загально1 лiсистостi та виснаження лiсових ресурсов регюну, але й спричинило негативнi змiни видовой вiковоí та просторо-во1 структури лiсових насаджень, змiнило динамiку !'х розвитку. На значних площах вiдбулася замiна коршних деревостанiв похвдними, змiнився видовий склад едифiкаторiв, знизились продуктивнiсть i стшккть насаджень, порушила-ся стабiльнiсть функщонування лiсових екосистем [1-5].
Забезпечення сталого розвитку краши, що передбачае збшьшення лкис-тостi та вiдтворення природних рiзновiкових лiсових екосистем Карпат, зумов-люе необхiднiсть ефективного лiсокористування та ведення лiсового господар-ства на засадах наближеного до природи лкшництва з урахуванням сучасного стану лкових насаджень та оцiнки ступеня 'х трансформованостi. Це сприятиме вiдновленню фиоценотично!' структури лiсових екосистем, збереженню бiорiз-номанiття, посиленню стiйкостi лiсових насаджень до дп несприятливих природних та антропогенних чинникiв [6-9].
Об'екти та методика дослщження. Вивчення трансформащйних проце-сiв у лiсових екосистемах Карпат та змши структури лкових насаджень внасль док дií рiзноманiтних антропогенних чинникiв проведено в ялицево-букових, ялиново-букових, ялицево-ялиново-букових та ялиново-буково-ялицевих лках шляхом польових дослiджень, що передбачали закладання пробних площ у мо-дельних просторах "Бусовисько", "Ялинкувате", "Опорець" та "Розлуч", якi належать до Верховинсько-Бескидського округу звичайнодубових, букових, яли-цевих та ялинових лiсiв i шслялкових лук Схiднокарпатськоí пiдпровiнцií лис-тяних та хвойних лiсiв i високопрно!' рослинностi Карпатсько-Альпiйськоí гiрськоí провiнцií лiсiв та високогiрноí рослинностi [10].
Закладання пробних площ як репрезентативних одиниць воображения лiсовоí рослинностi та визначення таксацiйних показникiв насаджень здiйснено за прийнятною у лiсовiй таксацií методикою [11, 12] ввдповвдно до вимог ОСТ 56-69-83 [13]. Видовий склад рослин лкових екосистем наведено вщповвдно до вичизняно1 номенклатури назв [14]. Лiсiвничу характеристику територií досль джень здайснено за методикою украшсько1 лкотиполопчно1 школи [15, 16].
Визначення змш фiзико-хiмiчних властивостей бурих гiрсько-лiсових Грунтш у ялиново-букових лiсах, залежно вщ ступеня рекреацiйних наванта-жень, проведено в лабораторц експрес-аналiзу грунтш кафедри ландшафтно* ар-итектури, садово-паркового господарства та урбоекологи Нацiонального лко-техшчного унiверситету Украши за апробованими методиками [17, 18].
Результати дослщження. Проведет дослщження в ялицево-букових, ялиново-букових, ялицево-ялиново-букових та ялиново-буково-ялицевих лках Карпат показали, що трансформацшт процеси в лкових екосистемах зумовлеш дiею як природних, так i антропогенних чинникiв, ят ткно пов'язанi мiж собою, часто посилюють взаемодiю одного з iншим, призводять до негативних наслдаш, що проявляеться, насамперед, у змш видового складу, просторово1 i вшово1 структури насаджень, зниження 1х бюлопчно1 стiйкостi. Загалом, лiсовi екосистеми Карпат з коршними деревостанами, якi не зазнали значного антро-
погенного впливу, характеризуются складною просторовою структурою, вщ-носно високими запасами стовбурно! деревини (наприклад: ялицево-ялиново-буковi лiси - вщ 617 м3-га-1 у 70^чному вiцi (п.п. 14-02) до 862 м3-га-1 у 100^ч-ному вщ (п.п. 13.02); ялиново-буковi лiси - 565 м3га-1 у 85-рiчному вщ (п.п. 800) та вщносно багатим фiторiзноманiттям (ялиново-буковi лiси - 56 видiв рос-лин (п.п. 7.00); ялиново-буково-ялицевi - 54 види рослин (п.п. 6-00).
Похвдш деревостани, зазвичай, вiдзначаються монодомiнантнiстю, а ïx видове фiторiзноманiття зменшуеться iз зниженням природностi видово! структури. Похвдш сосновi та ялиновi насадження, створеш на мiсцi ялицево-буко-вих, ялиново-букових та в ялицево-ялиново-букових лiсiв, хоч i характеризу-ються значними запасами стовбурно! деревини (наприклад: 9Сз1Яв+Бкл -378 м3-га-1 у 45-рiчному вщ (п.п. 2-00); 10Яле - 913 м3-га-1 у 60-рiчному вiцi (п.п. 15-02), проте ïx стабiльнiсть е вкрай низькою, часто спостеркаеться ура-ження дерев хворобами та шшдниками, наявнiсть вiтролому та всихання дерев.
Наявнкть на територiяx модельних просторiв складних за фггоценотич-ною, вшовою i просторовою структурою старовiковиx природних лiсiв (наприклад: 6Бкл3Яле1Яцб - 701 м3-га-1 у 120-рiчному вщ (п.п. 11-02); Яле3Бкл -530 м3-га-1 у 150-рiчному вiцi (п.п. 7-00); 9Яцб1Бкл+Яле - 536 м3-га-1 у 120^ч-ному вщ), зумовлюе необxiднiсть ïx збереження та охорони i водночас створюе передумови для збшьшення площi та розширення мережi природно-заповiдниx територiй на землях лкового фонду краши. Аналiзуючи результати дослщження, доходимо висновку, що трансформацшш процеси в лiсаx Карпат зумовлеш головно антропогенними чинниками, такими як неефективш лiсiвничi заходи, незаконними рубками дерев, надмiрними рекреацiйними навантаженнями та випасанням худоби, що проявляеться у змiнаx видового складу, структури та продуктивной насаджень, властивостей Грунтового покриву.
Неефективна лiсогосподарська дiяльнiсть в ялицево-букових, ялиново-букових, ялицево-ялиново-букових i ялиново-буково-ялицевих лках Карпат призводить до зменшення учасп в складi насаджень бука лкового (Fagus sylva-tica L.) та ялищ бшо! (Abies alba Mill.), збiльшення площ монодомшантних де-ревосташв ялини звичайно! (Picea abies Karst.) та сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) на мкщ ялицево-букових i ялицево-ялиново-букових лiсiв, утруд-нюе поновлення деревних порiд, супроводжуеться зменшенням фiторiзноманiт-тя у roxi^^x деревостанах ялиново-букових (31 -44 види) та ялиново-буково-ялицевих лкш (31-48 видав рослин). Знижуеться стшккть та стабшьнкть лкових екосистем, у насадженнях посилюеться участь в^овальних i буреломних дерев (до 6,2 % запасу), збшьшуеться частота уражень ентомошкiдниками та фiтоxворобами, спостерiгаеться масове всихання ялинових деревосташв (табл.).
Незаконне вирубування дерев мiсцевим населениям в ялиново-букових i ялицево-букових лках призводять до зменшення учасп в складi насаджень бука лiсового, зниження продуктивной насаджень (до 16,6 % запасу) та практично! ввдсутносп сухостшних дерев у лiсостанаx поблизу населених пунктiв.
Випасання худоби в лках Карпат призводить до спрощення просторово! структури насаджень i зниження продуктивной деревосташв, зменшення при-
родного поновлення i мехашчного пошкодження дерев, появи в лкостанах, що межують з пасовищем, значно! кiлькостi яблунi лково! (Malus sylvestris Mill.), грушi звичайно! (Pyrus communis L.) та черешш (Cerasus avium Moench) - до 9,8 % запасу в молодняках (див. табл.). Особливо негативний вплив випасання худоби проявляеться на межi лiсу з пасовищем, що призводить до значного спрощення просторово! структури лiсових насаджень та практично унеможлив-люе природне поновлення деревних видiв.
Табл. Трансформаций в ялицево-букових, ялиново-букових, ялицево-ялиново-букових iялиново-буково-ялицевих.¡'¡са.хмодельних npocmopie Карпат
Чинник трансформацн Змши в компонентах бюгеоценозу
Неефективна лiсогосподарська дiяльнiсть (запiзнiлi рубки догляду, неввдпо-вiднiсть складу порiд при ство-реннi лiсових культур, непрове-дення заходiв iз сприяння природному поновлен-ню) - збiльшення варiабельностi видового складу насаджень; - зниження участа в складi ялицево-букових, ялиново-букових i яли-цево-ялиново-букових лiсiв бука лкового; - зниження участ1 в складi ялиново-буково-ялицевих лiсiв ялицi бшо!; - збшьшення площ монокультур ялини звичайно!; - збшьшення площ культур сосни звичайно! в ялицево-букових i ялицево-ялиново-букових лках; - зниження стшкоста та стабшьноста штучно створених монокультур ялини звичайно! (ураження ентомошюдниками та фгтохворобами, побурiння кори, масове всихання дерев); - утруднене поновлення деревних порвд у властивих !м локалiтетах (наприклад: бук лiсовий, ялиця бiла, клен-яшр у соснових лкоста-нах ялицево-букових лгав, бука лкового та ялищ бiло! в монодомь нантних лкостанах ялини звичайно!); - зменшення фiторiзноманiття у похiдних деревостанах ялиново-бу-кових (31-44) i ялиново-буково-ялицевих (31-48 видiв) лiсах порiв-няно з природними лками (вiдповiдно 47-56 та 50-54 види) за од-накових умов; - зниження стшкоста похщних деревостанiв до динамiчно! дi! вгтро-вих потоюв (збшьшення вгтровальних i буреломних дерев - до 6,2 % запасу насадження).
Незаконш рубки деревини мiсце-вим населенням - зменшення участа бука лкового в складi лiсових насаджень; - зниження продуктивной насаджень (до 16,6 % запасу); - практична вщсутшсть сухостшних дерев в лiсостанах поблизу на-селених пунктiв.
Випасання худоби - спрощення просторово! структури насаджень - практична вщсут-шсть природного поновлення на межi лiсу i пасовища; - мехашчш пошкодження кори та гшок дерев; - наявнiсть в лкостанах на межi з пасовищем яблуш лiсово!, грушi звичайно!, черешнi (до 9,8 % запасу в молодняках).
Рекреацшш навантаження - витоптування трав'яного вкриття; - зменшення типового природного видового фiторiзноманiття; - збшьшення кшькоста нетсових (заносних) видш трав'яного вкриття; - ущшьнення Грунтового покриву - збшьшення густини Грунту (в 1,05-1,19 раза) та густини твердо! фази (в 1,03-1,09), зменшення пористосп (в 1,021,10) та аераци (в 1,01-1,05 раза) Грунту в ялиново-букових шсах.
Надшрш рекреацшш навантаження на лiсовi екосистеми Карпат призво-дять до витоптування трав'яного вкриття, зменшення фiторiзноманiття та ущшьнення Грунтового покриву бурих гiрсько-лiсових грунт - збiльшення густини (в 1,05-1,19 раза) та густини твердо! фази (в 1,03-1,09), зменшення
аерацц (1,01-1,05) та загально1 пористостi (в 1,02-1,10 раза) верхтх шарiв Грунтового покриву ялиново-букових лiсiв (табл.).
Висновки. Трансформацiйнi процеси в лiсових екосистемах Карпат зу-мовлюються негативною даею як природних, так i антропогенних чиннитв, серед яких головно виступають: неефективне проведения лiсiвничих заходгв, не-законнi рубки дерев, випасання худоби та иадмiриi рекреацiйиi навантаження.
Неефективна лiсогосподарська дiяльиiсть у Карпатах призвела до знач-но1 варiабельностi видового складу насаджень, збiльшеиия площ монокультур ялини звичайно!' та сосни звичайно!', зниження участi у складi ялищ бiлоï в яли-цевих та бука лiсового в букових насадженнях, зменшення фiторiзиомаиiття у похвдних деревостанах i зниження 1х стшкосп та стабiльиостi - збiльшеиия в насадженнях дерев уражених фiтохворобами та ентомошюдниками, вiтроваль-них i буреломних дерев i сухостою.
Незакоииi рубки дерев у лкових масивах Карпат призводять до зниження 1х продуктивной та зменшення участi в складi насаджень бука лiсового в ялиново-букових i ялицево-букових лках, зменшення бiорiзиомаиiття поблизу поселень виаслiдок вiдсутиостi сухостшних, вiтовальиих i буреломних дерев, ят вибираються мiспевим населенням.
Випасання худоби в лках Карпат призводить до спрощення просторово1 структури насаджень i мехашчного пошкодження дерев та утруднюе процес природного вiдиовлеиия лiсових екосистем. Одночасно в молодих насаджен-нях, що примикають до пасовищ, видове фiторiзиомаиiття е бiльшим, зокрема через появу у складi насаджень диких плодових, таких як яблуня лкова, груша звичайна та черешня.
Рекреапiйиi навантаження на лiсовi екосистеми призводять до витопту-вання трав'яного вкриття та ущiльиеиия Грунтового покриву бурих прсько-лко-вих Грунпв, до збшьшення густини та густини твердо1 фази, зменшення аерапiï та загально1 пористостi верхиiх шарiв Грунтового покриву.
Ввдновленню природних високопродуктивних лiсiв Карпат сприятиме ведення лiсогосподарських заходш на засадах наближеного до природи лкш-ництва, що потребуе врахування основних теидеипiй траисформапiйиих процесс у лiсових екосистемах виаслiдок антропогенно1 дiяльиостi.
Лiтература
1. reHcipyK С. А. Леи Захщного perioHy Украши / С. А. ГенСрук, М.Н. Нижник, Л.1. Копш. - Львiв : Вид-во Наук. тов. îm. Шевченка, МО Украши, УкрДЛТУ, 1998. - 407 с.
2. Голубець М.А. Вступ до геосощосистемологи / М.А. Голубець. - Львiв : Вид-во "Поли", 2005. - 199 с.
3. Криницький Г.Т. Стан лiсiв Украшських Карпат, екологiчнi проблеми та перспективи / Г. Криницький, П. Третяк // Працi НТШ : зб. наук. праць НТШ. - Сер.: Еколопчний збiрник : Екологiчнi проблеми Карпатського регюну. - Львiв : Вид-во НТШ. - 2003. - Т. XI. - С. 54-65.
4. Чернявський М.В. Проблеми доступу мюцевого населения до люових ресурсов та неза-коннi рубки в люах Карпат та Захiдиого Полюся : монограф1я / М.В. Чернявський, 1.П. Соловш, Я.В. Геник та ш. - Львш : Вид-во Тов. "Зелений Хрест", "Лга-Прес". - 2011. - 256 с.
5. Геник Я.В. Змши в люових екосистемах швшчного мегасхилу Карпат шд впливом трансформациях ироцесш / Я.В. Геник, М.В. Чернявський, м П.Т. Ященко // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львш : Вид-во НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 39.1. - С. 8-13.
6. Чернявський М.В. Наближене до природи лiсiвництво в Укралнських Карпатах / М.В. Чернявський, Р. Швггтер, Р.В. Ковалишин та iH. / за ред. М.В. Чернявського. - Львiв : Вид-во ЛА "Пiрамiда", 2006. - 88 с.
7. Ященко П.Т. Основи лвдвниптва : конспект лекцш / П.Т. Ященко. - ЛьвДв : Вид-во НЛТУ Украши, 2008. - 118 с.
8. Чернявський М.В. Концептуальнi засади наближеного до природи лiсiвництва / М.В. Чернявський, Г.Т. Криницький, В.1. Парпан та iн. // Науковi прайд Лвдвничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Лымв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 10. - С. 43-47.
9. Геник Я.В. Чинники та оценка ргвня трансформацшних процеив у люових екосистемах Карпатського регюну Украши / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.10. - С. 78-86.
10. Нацюнальний атлас Укрални. - К. : Вид-во ДНВП "Картографш", 2007. - С. 197-208.
11. Гром М.М. Лгсова таксащя : и1дручник / М.М. Гром. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши, 2007. - 416 с.
12. Горошко М.П. Бюметрш : навч. поабн. / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. -Львгв : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
13. Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки: ОСТ 56-69-83. - М. : Изд-во ЦБНТИлесхоз, 1984. - 60 с.
14. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Вид-во "Фитосоциоцентр", 1999. - 548 с.
15. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Ид-во "Урожай", 1967. - 388 с.
16. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Ви-ща шк.", 1977. - 304 с.
17. Радов А.С. Практикум по агрохимии / А.С. Радов, И.В. Пустовой, А.В. Корольков: под ред. И.В. Пустового. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1985. - 312 с.
18. Александрова Л.И. Лабораторно-практические занятия по почвоведению / Л.И. Александрова., О. А. Найденова. - Л. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 295 с.
ГеныкЯ.В., Чернявский Н.В., Ященко П.Т. Проявления трансформаций в лесных экосистемах Карпат в результате действия различных антропогенных факторов
Представлены результаты изучения проявления трансформационных процессов в пихтово-буковых, елово-буковых, пихтово-елово-буковых и елово-буково-пихтовых лесах Карпат в результате действия различных антропогенных факторов. Проанализированы трансформации структуры лесов в пределах отдельных модельных пространств региона вследствие неэффективной лесохозяйственной деятельности, незаконных рубок древесины местным населением и выпаса скота. Отражены изменения физико-механических свойств верхнего слоя бурых горно-лесных почв елово-буковых лесов в зависимости от степени рекреационных нагрузок. Показано, что негативное воздействие антропогенных факторов проявляется, прежде всего, в изменении видового состава лесных насаждений, их пространственной и возрастной структуры, уплотнении верхних горизонтов почвы, снижении биоразнообразия, биологической устойчивости и стабильности лесных экосистем.
Ключевые слова: лесные экосистемы Карпат, трансформационные процессы, антропогенные факторы трансформаций в лесных экосистемах.
Henyk Ya.V., Chernyavskyy M.V., Yashchenko P.T. Transformations Manifestations in Forest Ecosystems of the Caprathians as the Result of Various Anthropogenic Factors
Some results of studies on manifestations of transformation processes in fur-beech, spruce-beech, fur-spruce-beech and spruce-beech-fur forests of the Carpathians resulting from various anthropogenic factors are presented. Transformations in the structure of forests in the frames of separate model areas of the region resulting from ineffective forest economic activity, illegal woodcuts by local population and grazing are analyzed. Some changes in physical-mechanical properties of the upper layer of brown mountain-forest soils depending on the
stage of recreation loads are reflected. The negative impact of anthropogenic factors is demonstrated to be manifested primarily in changes of the species composition of forest plantations, their aerial and age structure, consolidation of upper soil horizons, decreasing the biodiversity, biological sustainability and stability of forest ecosystems.
Key words: forest ecosystems of the Carpathians, transformation processes, anthropogenic factors of transformations in forest ecosystems.
УДК 581.55 Доц. Ю.Ю. Гайова, канд. бюл. наук - Черкаський ДТУ
анал1з систематично! структури флори вищих судинних
рослин черкасько-чигиринського геоботан1чного району
Проведено структурно-щ^вняльний ан^з систематично! структури флори Чер-касько-Чигиринського геоботашчного району. Наведено коротку характеристику геоло-пчно! та геоморфолопчно! структури, грунйв, шмату району дослщжень. Обраховано очжувану кшьюсть видiв для ще! територи та проведено поршняння iз фактичною кшь-юстю видiв. На основi розрахунку площi конкретно! флори обгрунтовано репрезента-тивнiсть даних. Проведено таксономiчний аналiз на ргвнях вщдшв, клаив, родин, родiв та видiв. Видшено провiднi родини та роди, наведено !х кiлькiсну характеристику. Про-аншшовано склад десяти провiдних родин флори Черкасько-Чигиринського геоботашч-ного району. Наведено кшьюсну характеристику родiв флори вщ надполiморфних до монотипних. Подано список найбшьш поширених видгв району. Проведено ш^вняння флори Черкасько-Чигиринського геоботанiчного району з флорами шших територiй.
Ключовi слова: Черкасько-Чигиринський геоботанiчний район, флора, вищi су-диннi рослини, проввдш родини, провiднi роди, таксономiчне рiзноманiття, систематична структура флори.
Вступ. Збереження та вщновлення природного рiзноманiття певних те-риторш вимагае його всебiчного дослiдження, ан^зу та порiвняння з iншими районами. Це потребуе видiлення одиниць для дослщження i поршняння. Флора, яку традицшно розглядають як сукупнкть популяцiй видав, що займають певну територiю, охоплюе тальки ту 11 частину, яка представлена судинними рослинами. Гострi дискусií викликали завжди питання розмiрностi, обмеження територií. Оскшьки розвиток флористики у ХХ ст. вщбувався паралельно з кон-цепцiею розвитку морфолого-географiчного розумiння виду, то в основу трак-тування флори також було покладено географiчнi принципи 11 розумiння, а по-няття "географiя" в цей перiод, на вiдмiну вiд такого в Х1Х ст., асощйовано з поняттям "територгя". Iншi географiчнi аспекти, притаманнi цiй наущ у Х1Х ст., вiдiйшли до сфери "еколопя".
Таким чином, якщо в Х1Х ст. еколопя обмежувалася еколого^зюлопч-ними питаниями дослiдження рослин до навколишнього середовища, базувала-ся на експериментах, то в ХХ ст. 11 сфера розширилася, а натомiсть сфера геог-рафií звузилася до територiальних аспектiв. Бо ще Й.К. Пачоський писав, що вш розумiе географда в широкому аспекта, як розумiли 11 класики боташки.
Таке звуження географií вiдобразилося на розумiннi "флора". Остання розглядалася з територiальних позицiй i викликала заперечення застосування цього поняття до тих природних одиниць, що характеризують флору ценозiв, урочищ, мiсцевостей, лiсiв, луюв тощо, тобто внутрiшньоодноманiтних цено-тичних одиниць. З одного боку, таке розумiння флори, а з iншого - необхщ-
