CC BY
13
УДК 630 *5 С.В. ЗМцев, к. бюл. н - кафедра лiсiвництва НН1ЛСПГ, Кшв
ОЦ1НКА МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ БЕЗПЕРЕРВНОГО Л1СУ В УКРА1Н1
З майже 10 млн. га лю]в Украши половина е штучними за походженням, ще бшьша частина - одновшовими i чистими за складом. Площi штучних лiсiв продовжують зроста-ти внаслщок незадовiльного природного поновлення i збшьшення антропогенного тиску на люи. Деградацiя, зниження стiйкостi лiсiв, i'x бiорiзноманiття зумовлюе необхiднiсть розширенного застосування складних способ]в рубки та використання систем безперерв-ного лiсу. Впровадження несуцшьних способiв рубок можливе i необхiдно, у першу чергу, у прських регiонах у ялинових i буково-смереково-ялинових лiсах Карпат, а також у частинi соснякiв Полiсся, що ростуть на вiдносно багатих грунтах. Для впровадження виконання складних способов рубок необхiдна переорiентацiя лiсовоi полиики, розробка технологiй робiт для рiзних лiсових регiонiв, метод]в оценки i моделювання рiзновiкових лiсiв.
Sergiy Zibtsev - Forestry and Landscape Architecture Institute
Evolution the opportunities for an implementation of continuous cover forestry
in Ukraine
About half of 10 min. ha of Ukrainian forests are of artificial origin and even greater part of forests is even-aged and pure by composition. Insufficient natural regeneration and anthropogenic factors influence are the reasons of planted forest territories increase. Degradation, deterioration of forests resistance, decrease of biodiversity cause the necessity of spreading the environmentally friendly and economically efficient selection forestry system. Nowadays in Ukraine there introduced some examples of valid selection forestry and the share of uneven-aged forests is insignificant.
Selection forestry is impossible in the regions with unfavourable climate conditions, intensive air pollution and in recreation territories (eastern part of Lesostep (forest-steppe), Steppe area). Selection forestry is essential in mountainous regions: in spruce and beech-fir-spruce forests of Carpathians and in that part of Pollesya region, where forests grow on rich soils.
Introducing of selective cutting demands reorientation of forestry policy, development of new technologies, evaluation methods and methods of uneven-aged forests modelling, looking for new sources of investment. In the report there presented a background of some silviculture technologies, which could be applied for the transformation of above-mentioned forestry to selection forests.
В останш два-три десятирiччя спостеркаеться еволющя поглядiв на роль лiсiв у суспiльно-економiчнiй систем^ що веде до формування нових критерпв користування лками. Серед важливих чинниюв тако!' еволюцц необхщно назвати щею переходу до стшкого розвитку, задекларовану в Рю-де-Жанейро в 1992 р. i розвинуту на декшькох наступних мiжнародних форумах, глоб^защю економiч-них процеав та еколопчних проблем, загрозу потеплшня клшату тощо. У цьому контекста, збереження та вщтворення лкш розглядаеться не тальки як чинник ввд-творення економiчно вагомого джерела цiнних деревних та недеревних продуктав природного походження на нащональному рiвнi, але й як необхщна умова збереження бiорiзноманiття та можливий ефективний засiб протидл парниковому ефе-кту на глобальному рiвнi. На сьогоднiшнiй день сощальна роль лiсiв, також е предметом активно!' дискусп та наукових дослщжень в економiчно розвинутих кра'нах. Одним з результатав згаданих вище процеав е формування стратегiчноí мети господарювання у лiсах, як екологiчно безпечного, економiчно ефективного та соцiально збалансованого. Важливим чинником впровадження такого тдходу у дiйснiсть е добровiльна сертифшащя лiсiв.
Геогpафiчне та полггичне положення Укpаïни, як, до певно!' мipи, yчасника пpоцесy Gвpопейськоï та свiтовоï iнтегpацiï, вимагае оновлення концепцiï взаемо-вiдносин сyспiльства та лку, та впpоваджения вiдповiдниx методов лiсокоpистy-вання. Пpоаналiзyeмо стан лiсiв Укpаïни та методов лiсокоpистyвания з точки зоpy ïx вiдповiдностi згаданим вище сучасним вимогам.
Необxiдно зазначити, що на сьогоднiшнiй день не кнуе (пpинаймнi, не опyблiковано) eдиноï, pегiонально обгpyнтованоï концепцiï yпpавлiния лковими pесypсами в yмоваx пеpеxiдноï та pинковоï економiки, яка б була зpозyмiлою на piвнi, напpиклад, лкового пiдпpиeмства i коpистyвалась пiдтpимкою пpедставни-кiв всix зацiкавлениx стоpiн - лiсогосподаpського виpобництва, оpганiв yпpавлiн-ня лiсовим господаpством, лiсовиx наyково-дослiдниx та освiтянськиx установ, населення, що ^оживае y лiсовиx pайонаx та споживае пpодyкти лiсy, гpомадян-ського сусшльства. На сьогоднiшнiй день, чеpез вщсутнкть загальнонацiональноï, pегiонально обfpyнтованоï концепцiï та пpiоpитетiв ведення господаpства, необ-x^m^^ напpиклад, збеpежения бiоpiзноманiття ще не вpаxовyeться пiд час пла-нування або безпосеpедньо пpоведения лiсогосподаpськиx заxодiв на виpобницт-вi. Тому на pегiональномy piвнi важливою задачею, на наш погляд, е вибip певно-го спiввiдношения циx кpитеpiïв - з точки зоpy того, який з нж повинен бути op^m^^an, що i повинно закладатись в основу pозpобки стpатегiï pозвиткy ль совиx pесypсiв y pегiонi, pеалiзовyватись шляxом цiлесopямованиx лiсогосподаp-ськиx заxодiв.
Розглянемо opоблемy бiоpiзноманiття y лiсаx y зв'язку з сучасним станом лiсiв. Одним з найбшьш вагомиx iндикатоpiв збеpежения бiоpiзноманiття лiсовиx екосистем, спйкосп ïx до чиннишв зовшшнього сеpедовища е частка площ, на œnx функщонують коpiннi лiсовi екосистеми, що xаpактеpизyються opиpодним поxо-дженням, змiшаним складом, складною, неpiвномipною веpтикально-гоpизонталь-ною стpyктypою та наявнiстю в одному деpевостанi декiлькоx вiковиx покол^. Останне важливо з точки зоpy безпеpеpвного opиpодного вiдтвоpення циx лiсiв.
Вiдношения лiсiвничого загалу Укpаïни до поxодження лiсiв визначаеться тим, що штучне лiсоpозведения е гоpдiстю та xаpактеpною вiдзнакою yкpаïнсько-го лкового господаpства. Розвиток лiсового господаpства У^аши тiсно пов'яза-ний з важкою iстоpieю кpаïни за останнi 1 SC pокiв, opотягом якиx було знищено значну частку лiсовиx pесypсiв. В 6C-8C p. вiдбyвалось поступове вiдновлення ча-стку лiсiв, пеpеважно шляxом штучного лiсоpозведення. Шиpоко вщомий вислш "кожний дpyгий гектаp лку на Укpаïнi pyкотвоpний" вичеpпно xаpактеpизye си-туащю з частка штучник насаджень. Сеpед вкpитиx лiсом земель, що знакодяться y коpистyваннi Деpжкомлiсгоспy, часткою штyчниx становить 49,9 %. Сеpед насаджень вiком до SC pокiв, штyчнi насадження пеpеважають частку opиpодниx навiть y pегiонi Каpпат, де xаpактеpно iнтенсивне пpиpодне поновлення головниx лiсоyтвоpюючиx поpiд. ^и цьому шиpоко вiдомi opоблеми, пов'язаш як iз склад-нiстю та витpатнiстю opоцесy ствоpения кyльтyp, так i з низькою спйкктю насаджень штучного поxодження до негативна фактоpiв сеpедовища, яш заpаз набу-вають загpозливиx масштабiв [1]. Головним недолiком штyчниx насаджень, як екологiчниx систем, можна вважати низький p^rn ïx бiоpiзноманiття, низьку стiйкiсть та неможливкть стiйкого фyнкцiоиyвания ïx та подальшого вiдтвоpення без втpyчания людини.
На сьогодшшнш день, з нашо!' точки зору, важливо, щоб та постановка питания, яка сформована ще у радянськш науковiй та нормативнш лiтературi вже бшьше 20 ротв тому, а саме - " штучне лiсовiдновления повинно застосовуватись, переважно у таких типах лкорослинних умов, де неможливе природне вщтворен-ня корiнних лiсiв", стала реальнктю лiсогосподарськоí практики. Судячи з сього-днiшнього становища в УкраЫ, природне поновлення неможливе на 90-95 % ль сових земель. Але це не так. Проблема полягае не тшьки у вiдсутностi або недос-коналост! вiдповiдного науково-методичного забезпечення природного вдаво-рення лк!в, а й у недостатньому акцентуванш на цьому з боку оргашв управлшня, а також в кнуючш економiчнiй системi, яка не залишае багато варiантiв вибору для державних лкових пiдприемств.
В подальшому проблема, можливо, повинна ставитись дещо в шшому ас-пектi. Зокрема, недоцiльно роздшяти на окремi сфери даяльносп головне користу-вання лком та лкокультурш заходи. У таких лкових регюнах Украши, як Карпа-ти та Полкся, визначальним для ведення господарства у конкретному деревосташ (на базi якого можуть плануватись конкретнi лкогосподарсью заходи), може бути виб!р типу лк!вничо!' системи, яка включае способи вирощування (в сенсi форму-вання) та видалення (рубку) дерев, що забезпечуе поступову або безперервну замшу старого поколшня лку новим (без знищення усх шших компонентiв лково-го бiоценозу). Як приклад, можна навести ведення господарства в ялиново-ялицево-букових лiсах Баден-Вюртембергу (Нмеччина), де вже близько 10 рокш штучне лiсовiдновления не застосовуеться взагалi. При цьому, ми впевнеш, що досввд штучного створення лк1в, отриманий завдяки вiдданiй працi декшькох по-кол!нь лкшникш Украши, е зараз, i буде у подальшому мати важливе значення для лiсовiдтворения та лкорозведення у важких лкорослинних умовах, широко розповсюджених в Украíнi.
Щодо можливосп застосовувати сьогодш р!зш лк!внич! системи необхвд-но зазначити, що нормативна база лкового господарства, i зокрема "Правила рубок головного користування у лках Украши" на сьогодшшнш день дозволяють широко застосовувати у практищ декшька лк!вничих систем, зокрема р!зш види виб!ркових та поступових рубок, як! дозволяють проводити безперервне лкоко-ристування на дшянщ, без виводу ii у непокриту лком землю. Аналопчш системи (Plenterwald, Continuous Cover Forestry) широко та усшшно застосовуються бшь-ше, шж 100 ротв у таких крашах Центрально! бвропи, як Нмеччина, Швейцар1я, Австр1я, Франщя, Словешя тощо. Певний досввд е й у вичизняному лк!вництв! (Алексеев, 1927, Воробьёв, 1953, Погребняк, 1959, Мегалинский, 1968), що може бути основою для розширення застосування цих метод!в у лковому господарства
Протягом останшх 50-70 ротв в УкраЫ бшьша частина головних порщ ввдтворювалася штучним культивуванням на лкосшах, пкля суцшьних рубок. Це було зумовлено, з одного боку, технолопчною спрощенктю вирощування такого, наприклад шонерного виду як сосна, ii стшкктю до несприятливих умов на ввд-критих просторах суцшьних вирубок, а з шшого боку - складностями при викори-станш ii природного поновлення. Ввдсутнкть попереднього природного поновлення i змша порвд на малоцшш у результат! головних рубок змушуе лкогоспо-дарсью шдприемства створювати штучш лки, як! значно бвдшше за показниках бюр!зномашття, а вщтак i менш стшт до впливу потенцшних негативних чинни-юв. Виникнення менш продуктивних, спрощених за структурою насаджень при-
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення 189
зводить до того, що лiс перестае кнувати як саморегулююча природна система, що пiдтримуе динамiчну рiвновагу i бюлопчну розмаíтiсть ландшафту. На жаль, на сьогодшшнш день, навiть у Карпатському репош, де природно-клiматичнi умови та породний склад дозволяють застосовувати вибiркове господарство, як найкращий компромiс мiж екологiчними та економiчними вимогами, 72 % плошд рiчноí лiсосiки головного користування у лiсах Держкомлiсгоспу вирубуеться су-цiльно-лiсосiчним способом, при застосуванш технологiй, що не вiдповiдають еколопчним вимогам [2].
Останшм часом попршення екологiчного стану лiсiв, а також нерегуляр-нiсть i зниження бюджетного фiнансування лкогосподарських i лкокультурних заходш змушуе лiсогосподарськi пiдприемства знову повернутися до використан-ня природного поновлення при лiсовiдтвореннi. При цьому широкий практичний досвiд у цьому питанш поки що вiдсутнiй.
Основш причини невдач при спробах проведения поступових рубок сто-суються, головним чином, техиологiчних аспектiв, зокрема у сосняках це несвое-часне проведення заходш щодо сприяння природному поновленню, i як наслiдок задериiния грунту трав'янистою рослиннiстю на третiй рш пiсля рубки, що при-зводить до придушення поновлення. Часто не враховуеться сезон рубки, який мо-же суттево впливати на кшьккть пiдросту, не враховуються врожайнiсть наання, технологií лiсозаготiвель не забезпечують збереження наявного шдросту. Необ-межений випас худоби, або дит тварини також е розповсюдженим чинником знищення поновлення.
В той же час, основш перешкоди до переходу i використання систем безпе-рервного лiсу на УкраЫ, з нашо1 точки зору, пов'язанi не з техшчною або методичною стороною справи, а з вщсутнктю економiчного або адмiнiстративного пщру-нтя. Зокрема, вiдсутнi перекоиливi для пращвнитв лiсових шдприемств докази економiчностi несущльних рубок порiвияно зi сущльно лкоачними. Сущльно ль сосiчнi е традищйними для Украши, i на думку бшьшосп пращвниюв лiсових шд-приемств е кращими як з економiчноí, так i техиологiчноí точок зору. Не останне значення мають також вщсутнкть достатньо!' кшькосп квалiфiковаиих кадрш для планування i проведення несущльних рубок, складш умови для мехашзацп техно-логiй i вiдсутнiсть сучасних спепiалiзоваиих машин (харвестери, форвардери).
Враховуючи важливу роль життездатного природного поновлення шд наметом лiсу для застосування несущльних способiв рубок, ми зробили опiнки його наявностi у найбшьш типових пiдприемствах у головних лiсових регiонах - Карпатах, Полка та Лкостепу. Як базовi пiдприемства використовувались Волове-цький, Делятинський, Сколiвський, Бучачський, Тетерiвський, Сарненський, Хо-лминсткий, Тростянецький, Миргородський, Смелянський лкгоспи. Для аналiзу були використанi даш електронно! таксапiйноí повидiльноí бази даних "Лiсовий фонд Украши" шдприемства Укрдержлкпроект.
Згiдно з офiпiйними даними Держкомстатистики Украши, частка площ з наявним природним поновленням не досягае 0,5 % вкритих лiсом земель Украши (рис.1), при тому, що спостеркаеться позитивна динамiка цього показника за останш роки.
Бiльш обнадiйливi результати дають вiдомостi повидiльноí таксацп лкових насаджень. Наш аналiз показуе, що в УкраЫ найбiльшi площi лкш з наявним
природним поновленням розташованi в Карпатському perioHi. У 3aKapnaTTi та Че-рнiвецькiй областi поновлення ялини, ялищ та бука присутне на 93-94 % лкових земель регiону. У Полкькому регiонi частка площ з поновленням суттево вардае. Найвищий показник серед лкгоств, що аналiзувались - 77 % видшш з природним поновленням встановлено в Барашвському ДЛГ. Набагато меншi значения в ш-ших дослвджених лiсгоспах Полiсся: 40 % - Сарненський, 30 % - Тетерiвський, 21 % - Холминський. У лкостеповш зош площа видiлiв з природнiм поновленням зменшуеться з заходу на схвд: ввд 31-33 % у правобережному до 3-5 % у левобережному лкостепу. Таким чином, частка площ з лками природного поновлення по-тенцiйно може бути значно збшьшена при умовi рацiонального використання тих можливостей, якi надаються природою.
0,45 -0,40 -0,35 -0,30 -0,25 -0,20 -0,15 -0,10 -0,05 -0,00 -
Рис. 1. Багаторiчна динамта площi природного поновлення в УкраШ (за даними
Держкомстату Украти)
Важливою умовою стшкосп лкш до негативних чиннитв рiзного генезису е неоднорiднiсть вково! та просторово! структури та складу лкових фiтоценозiв. У вiтчизиянiй лкшничш лiтературi практично вiдсутнi оцiнки лкш з пде! точки зору. Виключенням е опiнка площ та запаав насаджень з наявним другим вжовим поколiния у регiонi Карпат, зроблена М. Поляковим та О. Поляковим (2000). Ав-тори зазначають, що найбшьша площа лiсiв з другим вшовим поколiниям зафш-сована у букових лiсах (8,3 % ввд площi лiсiв пiеí породи у лках Карпатських областей), в ялинниках - 3,0 %, дiбровах - 1,4 %, ялицевих - 0,5 %. Запас деревини другого вжового поколiння змiнюеться вiд 85 м3/га - для бука до 66 м3/га для яли-ni. Для порiвияния, можна зазначити, що в Чорному лк^ Нмеччина (Black forest, Baden Württemberg), який характеризуемся близькими природноклiматичними та лiсiвничими умовами, частка рiзновiкових насаджень складае 45 % [4]. В Полка та Лкостепу, внаслщок багаторiчного переважання штучного лковвдновлення та сущльно лiсосiчних способiв рубок, доля рiзновiкових насаджень не перевищуе 0,5 % лiсовоí плошд пiдприемства (табл. 1).
Наведенi даш свiдчать, що на даному еташ розвитку е необхiднiсть у част-ковому переглядi iснуючоí конпеппií створення лiсiв та методш ведення у них гос-подарства, як на национальному, так i на регюнальному рiвиях, пошуку еталонних за складом i структурою лiсiв з урахуванням щльового напрямку !х вирощування.
Важливим напрямком розвитку лiсового господарства у найближчi роки може бути спещальна реконструкщя частини штучних насаджень з метою набли-ження !х до природних. Для цього необхвдно розробити технологи формування природного поновлення у штучних лках, технологи переводу простого за формою деревостану у складний, що характеризуеться рiзновiковими поколшнями,
□ УкраГна
□ Середне значення
□ Максимальне
ETI
а
1990 1994 1995 1996 1997
багато яруснктю, безперервнiстю фyнкцiонyвaння у поeднaннi з економiчно ефе-ктивним користуванням.
Табл. 1. Питома вага piзновiковиx лшв у лковому фондiу piзниx природноклЬматичних зонах
Зона Область ДЛГ Порода Площа рiзновiкових лгав
га %
Полiсся Ктвська Тетерiвський Вл/О/Б 1506,1 0,5
Чернтвська Холминський С 77,8 0,2
Рiвенська Сарненський С 49,0 0,1
Житомирська Баранiвський С 20,2 0,1
Карпати Львiвська Сколiвський Я/Ял/Б 761,8 2,4
Закарпатська Делятинський Я, Бк 422,4 0,8
Чертвецька Сторожинецький Ял 29,7 0,1
Закарпатська Воловецький Ял 1,3 0,2
Лiсостеп Сумська Тростянецький Д 96,4 0,5
Тернопiльська Бучачський Д 46,9 0,2
Полтавська Миргородський С 7,3 0,1
Лггература
1. Цилюрик А.В., Мозолевськ А.Г. Актуальш проблеми люозахистну в Укрщш// Науко-вий вiсник НАУ. - Вип. 25. - 2000. - С. 303-307
2. Zibtsev S. Sabadyr A. Peculiarities of wood harvesting with cable systems in Ukrainian part of Carpathians// Proceedings of Joint FAO/ECE/ILO Workshop on New Trends in Wood Harvesting with Cable Systems for Sustainable Forest Management in the Mountains, Ossiach, Austria, 18 - 24 June 2001.
3. Поляков М.О., Поляков О.В. До вивчення потенщалу люових ресурив регюну// Нау-ковий вкник НАУ. - № 27. - 2000. - С. 32-39
4. Forest District Todtmoos// In Congress Tour, Uneven-aged Silviculture, Zurich, Switzerland, 24-26.09. 2001. - P.5
УДК502.35:330.15 Доц. В.О. Крамарець8, М.1. Коханець, B.I. Бандерич,
В.П. ПриндаК
ОСНОВН1 НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАНУ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1
БЕСКИДИ"
Подана iнфоpмaцiя ^о особливосй TepKropiï та нaмiчено основш навями фоpму-вання менеджмент-плану функцюнування НПП "Сколiвськi Бескиди".
Doc. V. Kramarec, M. Kohanec, V. Banderych, V. Pryndak
Basis approaches of national natural park "Skolivsky Beskydy" management
plan forming
There is presented information about territorial peculiarities and main approaches of Management Plan of National Natural Park functioning are defined
НПП "Сколiвськi Бескиди" створено за Указом Президента Украши 11 лютого 1999 р. Загальна площа НПП 35684 га, у тому чи^ 24702 га, що надаш парку у постшне користування i 10982 га, що включеш до його складу без вилу-
8 УкрДЛТУ, м. Львш
9 Вiдпoвiднo директор, гол. лгёничий та м.н.с. НПП "Скол^ью Бескиди", м. Сколе
