CC BY
68
8. Туниця Ю.Ю. Екоекономжа i ринок: подолання суперечностей / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
9. Лакида П.1. Фiтомаса лiсiв Украши : монографш / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
10. Lakida P. Models for forest phytomass estimation in Ukraine / P. Lakida. - Working paper. -Laxenburg : IIASA, 1994. - 48 p.
11. Lakida P. Estimation of forest phytomass for selected countries of the former European USSR / P. Lakida, S. Nilsson, A. Shvidenko // WP-95-79. - Laxenburg, IIASA, 1995. - 33 p.
12. Nilsson S. Biomass and Bioenergy / S. Nilsson, A. Shvidenko. - 1997. - Vol. 12, № 2. -Pp. 91-99.
13. Павлщук О.П. Теоретико-методолопчш засади екож^чщ! оцшки вуглецедепонуючо! функцц лвдв / О.П. Павлщук, П.Б. Попович // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво та декоративне садшництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2010. - Вип. 152. - Ч. 2. - С. 39-49.
14. Соловш 1.П. Еколого-екожмчна оценка процесу поглинання вуглецю люовим екосис-темами Карпатського регiону / 1.П. Соловш, Х.1. IЛькiв // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - С. 97-103.
Адамовский А.Н., Меркулова Е.В. Эколого-экономическая оценка влияния изменений климата на биопродуктивность лесных насаждений природного заповедника "Горганы"
На основании исследования 298 кернов произведено сравнение фактического роста древесных пород с данными метеостанций, рассчитана общая фитомасса, оценено содержание депонированного углерода каждой пробной площади. Проанализирована динамика изменения запаса депонированого углерода за период с 1930 по 2010 гг. Рассчитаны годовая средняя продуктивность функции депонирования углерода, текущие, максимальные и минимальные экономические оценки выгод от связывания лесом атмосферного углерода и послабления парникового эффекта пробными площадями Горганского и Черни-ковского лесничеств.
Ключевые слова: эколого-экономическая оценка, биопродуктивность, изменение климата, керн, связывание углерода, парниковый эффект.
Adamovsky A.M., Merkulova O. V. An ecological and economic estimation of climate change impact on biological productivity on forest stands of Natural Preserve "Gorgany"
Based on the 298 core samples research compared the actual stand growth with weather data, total phytomass, estimated carbon content of the deposited every plot are calculated. The carbon sequestration change dynamics for the period from 1930 to 2010 analyzed. Annual average carbon sequestration function productivity, current, maximal and minimal benefits of linking forest carbon from the atmosphere and breaks the greenhouse effect on the sampling area Gorganske and Chernikovske forest enterprises economic values are calculated.
Keywords: ecological economics value, biological productivity, climate change, core, carbon sequestration, greenhouse effect.
УДК 630 *23:504 Астр. М.В. Матусяк1 - Вттцький НА У
Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ НА ЗАСАДАХ ЕКОЛОГ1ЧНО ОР16НТОВАНОГО
Л1С1ВНИЦТВА - ОСНОВА БЮЛОПЧНО1 СТ1ЙКОСТ1 Л1С1В
Виявлено основш проблеми люогосподарського комплексу Украши та !х перюдиза-ци на осж^ наукових праць вггчизняних та зарубiжних учених. Основною метою е ство-рення та впровадження у виробництво основних методов i прижав, яю б мали на мет покращити стан люових екосистем на територп Укрщш.
Ключовi слова: люовщновлення, еколопчно орiентоване люшницгво, люорозведен-ня, еколого-бiологiчнi технологи.
1 Наук. кергвник: проф. А. О. Бондар, д-р с.-г. наук
Вступ. Упродовж минулих столiть лiси Украши формувались пiд знач-ним впливом багатовекторно! господарсько! дiяльностi. За перiод вщ генерального межування колишнiх губернш держави (1775-1845 рр.), площа укра'нських ль сiв зменшилась майже на третину. Головною причиною зменшення лкистосп була значна питома вага приватних лiсiв (близько 70%), з характерною для них ввдсутнктю даевого державного регулювання лiсокористуванням (Савущик, Попов 2004). Пкля нацiоналiзацií лiсiв у 1918 р. темпи 'х рубань значно знизились, проте таке положення тривало не довго. Проблеми становления держави, щдус-трiалiзацiя, колективiзацiя, вшна та вiдновлення зруйнованого зумовили нове рiзке зростання обсягiв рубань лiсiв для забезпечення постiйно зростаючих потреб держави у деревиш [4]. Тшьки з друго! половини ХХ ст. розпочалось плано-мiрне вщновлення лiсiв, вiдтворения та розведення !'х на непридатних для сшьсь-когосподарського користування землях, створення захисних насаджень у знач-них i всезростаючих обсягах. У 1949-1965 рр. новi насадження створювались що-рiчно на плошд 100-200 тис. га, у 1966-1990 рр. - на 55-100 тис. га, а в останш роки - по 35-40 тис. га (Лкове господарство Украши, 2003).
До основних ознак сучасного попршення стану лiсiв Украши, як i бвропи загалом, належать масове всихання деревосташв, збшьшення в лкових насаджен-нях юльккть осередюв ентомолопчних шшдниюв i вогнищ грибкових захворю-вань, послаблення гомеостатичних зв'язюв мiж окремими компонентами лiсових ценозiв тощо [5]. Тшьки у 2003 р. в лках пiдприeмств Державного комитету лко-вого господарства Украши суцiльнi саиiтарнi рубки у всихаючих насадженнях проведенi на площд понад 11,5 тис. га, а вибiрковi - на площi майже 140 тис. га. Площа Мав, ят потребують негайних заходш боротьби з хворобами та шкщника-ми, перевищила 370 тис. га (понад 6% земель вкритих лiсовою рослиннiстю).
Об'екти та методи дослщжень. Об'ект дослщження - лiсовi екосистеми Вiнниччини, Хмельниччини та Харювщини в рiзнi перюди розвитку. В перiод дослiджения були використаш вiзуальнi та описовi методи.
Жодна з iснуючих наукових концепцш не дае вичерпно! вiдповiдi щодо чиннишв та факторш, якi зумовили сучасне попршення стану лiсiв i зниження !'х бiологiчноí стiйкостi. Бшьшкть науковцiв е прибiчниками полiфакторiальноí те-орií (Кальной, Маурер 1978; Молотков 1963; Молчанов 1972; Шинкаренко 1968), ят пояснюють незадовшьний стан лк1в комплексом причин, серед яких найчас-тiше згадують iнтенсивну господарську даяльшсть людини та пов'язане з нею забруднення атмосфери i довюлля, глобальне потеплiния кл1мату та iншi. Водно-час у лiсових масивах, поруч з всихаючими деревостанами, зростають здоровi насадження, що дае пiдстави для погляду на проблему погiршения стану лкових ценозiв з iншого ракурсу, зокрема з лiсокультурного. З ще! точки зору важливим е ощнка ролi та механiзму впливу штучного лковщновлення i лiсорозведення на бюлопчну стiйкiсть та санiтарний стан майбутшх лiсiв [1].
Як вiдомо, саштарний стан лiсiв значною мiрою визначаеться 'х бюлопч-ною стiйкiстю. Своею чергою бюлопчна стiйкiсть лiсових ценозш залежить вiд iитегрованого впливу комплексу факторш трьох груп: бiотичних, абютичних i антропогенних. При цьому, найбшьш вагомо на стiйкiсть штучних насаджень впливають антропогеннi чинники, до яких передуем необх1дно вiднести лко-культурну дiяльнiсть. Аитропогеннi фактори, за визначенням академiка М.А. Го-лубця (2003), е найпотужшшим збурювальним чинником у лкових екосистемах,
2. Екологiя довкшля
121
яш визначають 1 модифжують склад, структуру та форму лкових насаджень, впливають на 1х системш зв'язки та функщональш властивост! Вплив антропо-генних фактор1в на бюлопчну стшккть штучних насаджень (позитивний або не-гативний) проявляеться як прямо, так 1 опосередковано через змшу абютичних 1 бютичних факторов. Такий шдхвд дае змогу припустити, що до причин сучасного попршення стану лкш Украши, половина з яких рукотворш, належать 1 помилки та прорахунки у лков1дновленш та лкорозведенш, допущеш у минулому, зокре-ма недостатня увага питанням бюлоги та екологл лку через масштабш обсяги ль сокультурних робгг. Принапдно тдкреслимо, що найбшьше занепокоення лкш-ниюв сьогодш спричиняе саштарний стан лкш, створених якраз у роки, коли основна увага придшялась продуктивной майбутшх насаджень 1 мехашзацц лко-культурних роб1т, а не 1х бюлопчнш стшкосп та еколопчносп застосовуваних методов лковадновлення. Тому, з метою шдвищення бюлопчно!' стшкосп насаджень 1 недопущения попршення 1х стану в майбутньому, сьогодш доцшьно ско-регувати сучасш прюритети у лковвдновленш та лкорозведенш на користь еко-лопчно оркнтованих методов вщтворення лкових ресурсов [3].
Сьогодш, завдяки розпочатш в УкраЫ робот! з сертифжацц лкш, активно запроваджуеться досвщ лiсовiдновления европейських краш у лкогоспо-дарську практику передових шдприемств галуз! У Тетершському ДВ ДЛГ, Радо-мишльському СДЛМГ, Ктвськш ЛДС, держлкгоспах В1нниччини, Хмельниччи-ни та Харшвщини активно ведуться роботи з апробацл у виробничих умовах ок-ремих способов 1 прийомш лковщновлення властивих еколопчно оркнтованому лкництву, а саме:
• залишення на зрубах дерев-насшниюв;
• проведения комплексу лгавничих робiт зi сприяння природному поновленню, включаючи i такi лкокультурт заходи, як обробiток грунту та тдив насшня;
• використання поиву насiння (особливо осiннього) для створення штучних насаджень;
• запровадження вибiркових, поступових i вузько-лiсосiчних способiв рубок головного користування та шш.
До об'ективних факторов, як1 в сучасних умовах обумовлюють в УкраЫ актуальнкть лковщновлення 1 лкорозведення на засадах еколопчно оркнтова-ного лк1вництва, належать таю чинники:
1. Переважно еколопчне значення лiсiв в УкраЫ та орieнтацiя на стадий роз-виток дiсового господарства в держава
2. Гдобадьне потеплшня кдiмату, техногенне забруднення i попршення еко-логп довкiддя.
3. Незадовшьний санiтарний стан дiсiв, особливо насаджень штучного похо-дження, створених не за еколого-бюлопчними технодогiями.
4. Значне зменшення в дiсовому фондi Украши питомо! ваги природних ко-ршних деревостанiв i водночас мала частка штучних лiсiв, подiбних до них за складом, формою i структурою.
5. Необхщшсть диференцiйованого пiдходу до створення лiсiв рiзного Цльо-вого призначення: заповiдних, рекреацiйних, санiтарно-гiгieнiчних, мель оративних, водо- i Грунтозахисних та ш.
Результати дослщжень. Проведено апробащю у виробничих умовах р1з-них способов лковадновлення та лкорозведення на територп юлькох областей.
Основним результатом досшдження е видшення об'ективних факторш ведення лiсового господарства вiдповiдно до основних вимог ЕОЛ.
Висновки. Отже, перехвд до створення штучних насаджень на засадах екологiчно орiентованого лкшництва не означае змiни мети i цшей лковщнов-лення i лкорозведення та основних положень чинно!' концепци, вiдтворення ль сових ресурав, яка спрямована на досягнення оптимально! лкистосп окремих регiонiв i держави загалом, максимальне виконання лiсовими ценозами еколопч-них i соцiальних функцiй та повне забезпечення потреб населения у деревиш та iнших вагомих i невагомих продуктах лiсу. Тому i для нових тдходш вдаворен-ня лiсових ресурсов в Украíнi на засадах ЕОЛ актуальними залишаться тради-цiйнi загальнi положення, яш визначають основну мету та специфiчнi цш лко-вiдновлення i лiсорозведения з врахуванням екологiчних вимог, сощально-еко-номiчних завдань та природно-клшатичних умов того чи шшого регiону.
До специфiчних положень концепцií лiсовiдновлення i лкорозведення на засадах ЕОЛ, на нашу думку, належать:
1. Технологи проведения лковщновних рубань та створення лкових культур повинш максимально враховувати природу лкових екосистем i не призво-дити до незворотного порушення або втрати властивих 1м ознак та власти-востей.
2. Шсовщновлення на лiсових землях повинно базуватись на максимально можливому використаннi природного поновлення, особливо головних ль сотвiрних порiд, з обов'язковою участю його у формуванш створюваних насаджень.
3. За умови залкнення земель лiсокультурного фонду iз збереженими ознака-ми лкового бiогеоценозу, перевагу потрiбно надавати бшьше висiву насш-ня на площу, який вiдповiдаe природi лiсового бюгеоценозу, нiж садiнню сiянцiв i саджанщв, оскiльки дае змогу сформувати характерну для лкових рослин кореневу систему, яка значною мiрою визначае бюлопчну стiйкiсть i продуктивнiсть лiсових насаджень. У випадках, яы унеможливлюють зак-ладання насаджень посiвом насiння, кращим способом створення лiсових культур е садшня сiянцiв i саджанцiв з не травмованою кореневою системою ^з закритою або напiвзакритою).
4. Початкова густота лкових культур повинна забезпечувати мШмальний термш фази шдивщуального росту введених у ценоз рослин i максимально наближати процес 1х диференщаци на початкових етапах розвитку лкового бюгеоценозу до такого, який е в природних деревостанах.
Лггература
1. Вакулюк П.Г. Люовщновлення та люорозведення в ршнинних районах Украши / П.Г. Вакулюк, В.1. Самоплавський. - Феодосiя : Вид-во "Пшфаст", 1998. - 507 с.
2. ГенСрук С.А. Лiси Украши / С. А. Генарук. - Львов, 2002. - 496 с.
3. Жсове господарство Украши. ДКЛГ Украши. - К. : Вид. д1м "ЕКО-шформ", 2005. - 48 с.
4. Свириденко В.С. Лiсiвництво : шдручник / В.С. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Киричок / за ред. В.С. Свириденка. - К. : Вид-во "Арiстей", 2004. - 544 с.
5. Молчанов А. А. Причины ухудшения состояния дубрав / А. А. Молчанов // О мерах по улучшению состояния дубрав в европейской части РСФСР. - Пушкино. - 1972. - С. 94-99.
Матусяк М.В. Лесовосстановление на основе экологически ориентированного лесоводства - основа биологической устойчивости лесов
2. Екологя довкшля
123
Выявлены основные проблемы лесного комплекса Украины и их периодизации на основе научных трудов отечественных и зарубежных ученых. Основной целью является создание и внедрение в производство основных методов и приемов, которые имели целью улучшить состояние лесных экосистем на территории Украины.
Ключевые слова: лесовосстановление, экологически ориентированное лесоводство, лесоразведение, эколого-биологические технологии.
Matusyak M. V. Reforestation on the principles of ecologically oriented forestry as a basis for biological sustainability of forests
This paper focuses on identifying the main problems Forestry sector of Ukraine and their periodization based on scientific papers domestic and foreign scholars. The main goal is the creation and implementation of the basic methods and techniques that would aim to improve the state of forest ecosystems in Ukraine.
Keywords: reforestation, eco-oriented forestry, afforestation, ecological - biological technology.
УДК631.95:550.84 Доц. Т.М. Егорова, канд. геол.-мтерал. наук;
зав. лаб. екологiчного менеджменту П.П. Мельник, канд. екон. наук -1нститут агроекологп i природокористування
ЕКОЛОГО-ГЕОХ1М1ЧНА ОЦ1НКА АГРОЛАНДШАФТ1В УКРАШИ В СИСТЕМ1 РАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Розроблено систему заход1в радюнального природокористування, що враховуе стан комплексного розподшу важких метал1в та р1вень еколопчно! небезпеки компоненйв аг-роландшафпв. Рекомендади спрямован на збереження природно! саморегуляди груж™, вод, донних вщклад1в в умовах небезпечного техногенного забруднення. Меднко-профь лактичш заходи для населения та диференщацш економ1чно! одшки земель Украши зас-новаш на юльюсних еколого-геох1м1чних параметрах ландшафтв.
Ключовi слова: еколопчна геох1мк, сумарний показник забруднення, агролан-дшафт, функдюнальне зонування, ращональне природокористування.
Постановка проблеми. Починаючи з 2005 р., бвропейська ландшафтна конвенция поставила перед Украшою питання про регулювання ландшафту, ро-зумдачи шд цим один 1з аспекпв сталого (збалансованого) розвитку бвропи, спрямований на забезпечення постшно! шдтримки ландшафту для узгодження змш, спричинених сощальними, економ1чними та еколопчними процесами та ке-рування ними [14]. У систем! державного природокористування одшею 1з скла-дових керування ландшафтом е ращональне природокористування природними ресурсами. На шдстав1 статп 83 Земельного кодексу Украши, "система ращ-онального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберь гаючий, вдаворювальний характер 1 передбачати збереження грунтш, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний 1 тваринний св1т, геолопчш породи, водш джерела та шш1 компоненти навколишнього середовища" [1]. В УкраЫ принципи рацюнального природокористування, на жаль, базуються пе-реважно на характер! господарського використання земель 1 адмШстративному районуванш, не враховуючи природн ландшафтш та еколого-геомшчш особли-вост1 земель.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публжацш. Тривалий час ращональне природокористування розглядали як систему оптишзацл використання земель шляхом змш у !х господарсько! ор1ет'ацп для отримання бшьшого економ1чного
