Научная статья на тему 'Еколого-економічна оцінка запровадження наближеного до природи лісівництва в ялицево-букових лісостанах дп "Стрийське лісове господарство"'

Еколого-економічна оцінка запровадження наближеного до природи лісівництва в ялицево-букових лісостанах дп "Стрийське лісове господарство" Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
133
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ялицево-букові деревостани / наближене до природи лісівництво / еколого-економічна оцінка / silver fir-beech forests stands / close to nature forestry / ecological and economical estimation

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы —

Висвітлено екологічні та економічні особливості запровадження вибіркового, наближеного до природи ведення лісового господарства в ялицево-букових лісах Передкарпаття. Охарактеризовано доцільність переходу від існуючої суцільнолісосічної системи господарювання до вибіркової, за якої формуються різновікові вертикально і горизонтально зімкнуті деревостани підвищеної біологічної стійкості та продуктивності на основі природного поновлення, забезпечується високе біорізноманіття та багатомножинні взаємозв'язки між компонентами лісу. Економічний ефект від запровадження в ялицево-букових лісостанах забезпечується економією коштів при відновленні та формуванні деревостанів і додатковим отриманням коштів при регулярній (через кожні 6-8 років) заготівлі деревини вибірковими рубками.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Ecological and economical estimation of introduction of close to nature forestry in silver fir-beech forests stands of State Enterprises "Striy Forestry District"

The ecological and economic aspects of introduction of selective, close to nature conduct of forestry are reflected in the silver fir-beech forests stands of Peredkarpattya. Transition expedience is described from the existent solid cutting system of menage to selective at which different ages is formed vertically and horizontally serried forests stands of enhanceable biological firmness and productivity on the basis of natural renewal, a high bio-variety and multiplural intercommunications is provided between the components of the forest. Economic effect from introduction in silver fir-beech forests is provided effectiveness of costs at renewal and forming of forests stands and additional receipt of facilities at the regular (through each 6-8 years) purveyance of wood selective cutting.

Текст научной работы на тему «Еколого-економічна оцінка запровадження наближеного до природи лісівництва в ялицево-букових лісостанах дп "Стрийське лісове господарство"»

ктона оценена индексами видового разнообразия Шеннона и Чекановского-Сёренсена. Сообщества зоопланктона обоих исследованных Песчаных озер составляет 33 вида ко-ловерток и ракообразных, которые принадлежат к 25 родам. Определены показатели видового разнообразия и видового сходства, установлен сапробный статус водоемов. В обоих водоемах преобладают такие сообщества зоопланктона, которые могут находиться под негативными воздействиями антропогенного влияния. Такие сообщества характеризуются стойкостью и стабильностью в экосистемах и соответственно воздействуют на их экологическое состояние, прежде всего, на качество воды.

Ключевые слова: зоопланктон, сапробность, гидроэкосистема, зеленая зона города.

Dumych O. Ya., Danylyk R.M. Zooplankton Communities of Lviv Hydro-ecosystems (on the Example of Piskovi Lakes)

Comprehensive study of the taxonomic composition, population dynamics and biomass dynamics of zooplankton was conducted and illustrated on the example of Piskovi Lakes which are located in the complex green zone of Lviv city. The assessment of ecological status of water objects was carried out by conventional methods also using Pantle-Buk index and diversity of zooplankton in lakes was assessed by indices of species' diversity of Shannon and Chekanovskyi-Sorensen. Zooplankton communities in Piskovi Lakes include 33 species of rotifers and crustaceans, which belong to 25 genera. The indicators of species diversity and species similarity were established and saprobity status of water objects was determined. Predominant in both water objects are groups that may be affected by anthropogenic activity. These groups are persistent and stable in ecosystems and therefore have an impact on the ecological condition of these systems, especially affect water quality.

Keywords: zooplankton, saprobity, hydroecosystem, green zone of the city.

УДК 630.22 Ст. викл. Н.Г. Лущв, канд. екон. наук; Я.П. Целень,

канд. с.-г. наук; проф. Г. Т. Криницький, д-р бюл. наук -

НЛТУ Украхни, м. Львiв

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ЗАПРОВАДЖЕННЯ НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДИ Л1С1ВНИЦТВА В ЯЛИЦЕВО-БУКОВИХ Л1СОСТАНАХ ДП "СТРИЙСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"

Висвгглено еколопчш та екожишчш особливост запровадження вибiркового, наб-лиженого до природи ведення люового господарства в ялицево-букових люах Перед-карпаття. Охарактеризовано доцшьшсть переходу вщ юнуючо! суцшьнолюоачно! сис-теми господарювання до вибiрковоl, за яко'1 формуються рiзновiковi вертикально i горизонтально зiмкнутi деревостани шдвищено! бюлопчно! стшкост та продуктивном! на основi природного поновлення, забезпечуеться високе бiорiзноманiття та багатомно-жинш взаемозв'язки мiж компонентами люу. Економiчний ефект вiд запровадження в ялицево-букових люостанах забезпечуеться економieю коштiв при вщновленш та фор-муванш деревосташв i додатковим отриманням коштiв при регулярнiй (через кожш 6-8 рокiв) заготiвлi деревина вибiрковими рубками.

Ключовi слова: ялицево-буковi деревостани, наближене до природи ладвництво, еколого-економiчна оцшка.

Вступ. На сьогоднi ускладнюеться екологiчна ситуацiя як у планетарному вимiрi загалом, так i бшьшою чи меншою мiрою в рiзних регiонах Земно! кулi. Основною причиною цього е iнтенсивна господарська даяльнкть людини, вибу-дувана нею антиеколопчна економiка, яка за аналiзом проф. Ю.Ю. Туницi, "що-раз бшьше вiдхиляеться вiд процесш, якi вщбуваються у природнiй системГ [3].

Загострення еколопчно1 ситуацií дестабiлiзуe всi природнi системи, зок-рема i лiсовi. З огляду на це, особливого значения впродовж останнiх рокДв на-бувае реформування лiсового господарства Украши i його перехiд вiд пан1вно1 в УкраМ суцiльнолiсосiчноí системи господарювання до вибiрковоí, наближе-но1 до природи [1, 2, 4-6]. З цДею метою в лiсах Украшських Карпат, Передкар-паття, Полiсся створюють науково-виробничi стацiонари для вiдпрацювання способiв i техиологiй переформування насаджень, розробляють вiдповiдну нор-мативно-правову базу, визначають лiсiвничi та лiсогосподарськi прiоритети [2].

Мета роботи - охарактеризувати лiсознавчi та еколого-економiчнi особ-ливостД переходу на наближене до природи лiсiвництво на прикладi ялицево-бу-кових лкосташв Задеревацького лiсництва ДП "Стрийське лДсове господарство"

Результати дослiдження. Наближене до природи лiсiвництво - це така система оргашзацц i ведення лкового господарства, яка забезпечуе безперервне вщтворення i формування лiсостанiв, максимально подiбних за структурою i генезисом до природних [2, 4]. Наближене до природи ведення лкового господарства якомога повшше враховуе еколопчш умови мiсцезростання i базуеться на лкотиполопчнш основi. Воно передбачае, на пiдставi копiювання природних процесДв, проведення тако' системи заходдв, яка посилюе стiйкiсть деревос-танш i 1х багатофункцiональну роль за мiнiмально доцшьного i необидного втручання в життя лку.

Лише органiзацiя наближеного до природи лкшництва забезпечуе високе бiорiзноманiIтя i структурну здатнiсть лкосташв, наявнкть багатомножинних взаемозв'язкДв, постiйний обмДн речовиною, енергiею та iнформацiею мiж компонентами лiсу i, як наслДдок, його стабiльнiсть, бiотичну стшккть i саморегуля-цДю навiть в умовах постшно!' змiни та дц несприятливих факторiв зовнiшнього середовища. Лише в разi органiзацií наближеного до природи лiсiвництва дерев-на рослиннкть i насамперед деревостан, який е основним екосистемозв'язуючим iитегральним компонентом лково!' екосистеми, може повнiстю виконувати свою Дигегральну функцда, визначати характер змДн в iнших компонентах лiсу, специ-фiку зв'язкiв з навколишнш середовищем, iнтенсивнiсть та об'еми перероблення речовини, особливостД трансформацií енергií та передачi iнформацií, а також за-гальну продуктивнiсть лiсовоí екосистеми, повноцiнне виконання лiсостанами всiх екологiчних функцiй та полшшення екологiчноí ситуаци.

Для створення i формування наближених до природи деревостатв потрДб-но враховувати мету господарювання, клшатичш та Iруитово-гiдрологiчнi умови, бюлогда та екологДю порiд. При цьому застосовують рiзнi, але якомога ближчi до природи лiсу диференцшоваш пiдходи до ведення лiсового господарства, якД за-безпечують природне бiорiзноманiття, високу життездатнiсть i продуктивнiсть лД-состанш та íх здатнiсть до вдаовлення. Цд пiдходи можуть бути реалiзованi на ирактищ за вДдповДдно1 системи господарювания, передусДм - вибДрково1 [1].

ВибДркову систему господарювания, ведення лкового господарства за принципами максимального наближення до природи лку широко застосовують у багатьох крашах бвропи. НайбДльш екологiчно, соцiально Д в шдсумку еконо-мДчно, вона ефективна в гДрських умовах, а також в умовах обмеженого режиму лкокористування. Варто зазначити, що вибДркова система господарювания, ор-

ганiзована на засадах наближеного до природи ведення лiсового господарства, е ефективною не тшьки в соцiальному та еколопчному аспектах. Вона дае змогу забезпечити стале (постiйне) лiсокористування навiть з невеликих за площею лiсових дшянок за вiдсутностi суцiльних зрубш.

Однак перехвд на вибiркову систему господарювання е складним, дов-готривалим процесом. Нашi лiсостани, зазвичай, iнтенсивно огосподареш, пе-ретворенi в одновiковi, часто однопородш деревостани. Бшьшу частину з них на цей час створено штучно, що призвело до спрощення 'х структури i змен-шення бiорiзноманiття.

У зв'язку з цим, переходу на вибiркову систему господарювання мае пе-редувати т. зв. "переформування деревосташв" - термiн, який вже склався в ль сшництвд як багатоступеневий поступовий процес, який охоплюе проведения рiзних, змiщених у час i просторi, лiсогосподарських заходш: рубок головного користування, доглядових рубань, стимулядл репродуктивних процесш, спри-яння природному поновленню, заходи щодо збереження самосiву i пiдросту, введення, вiдповiдно до типу лiсу, вiдсутнiх коршних порiд, регулювання вшо-во!' i просторово!' структури насадження тощо [6].

У лiсах Укра'нських Карпат i Передкарпаття вже розпочато експеримен-тальне проведення рубок переформування з перетворення одновiкових деревос-танiв у мташ рiзновiковi зi зшкнутою вертикальною i горизонтальною структурою на основi природного поновлення. Такi рубки у 2008 р. було проведено в ялицево-букових лкостанах Задеревацького лiсництва ДП "Стрийське лiсове господарство" (науково-виробничий стацюнар "Моршинський", закладений кафедрою лкшництва Нацiонального лiсотехнiчного унiверситету Украши i Львiвським обласним управлiнням лiсового i мисливського господарства). 1н-тенсивнiсть рубок була високою. У перерахунку на один гектар було вирубано 134 м3. Це пояснюеться тим, що для формування вертикально!' зшкнутосп дере-востану та стимуляцií природного поновлення необхiдно було забрати дерева типу "вовк", значну кiлькiсть дерев берези i граба, сун, вiдмерлi та ураженi фi-тохворобами екземпляри.

Тепер на стацiонарi росте десять деревних порвд (табл. 1). Основну час-тку в складi деревостану (5Бк2Яц2Дз1Сз+ Яле, Влхч, Лп, Вг, Гз, Чш) формують типотвiрнi породи - бук лковий та ялиця бiла та еколопчно й економiчно до-цшьна домiшка дуба звичайного. Проведення рубки переформування штенси-фiкувало ростовi процеси у пiдросту та пригнiчених дерев. Почала формуватись ярусшсть деревостану (табл. 1).

Табл. 1. Таксацшт показники деревостану на науково-виробничому стацiонарi

"Моршинський", 2013р.

Склад де ревостану Ярус Середш К-сть дерев, шт.,/га Запас, м3/га К-сть шдросту цшних порвд, тис. шт./га

наявний цшьовий Н, м Б, см

5Бк2Яц2Дз1Сз + Яле, Влхч, Лп, Вг, Гз, Чш 4Бк3Яц2Дз1Гз+ Яле, Влхч, Лп, Вг, Чш Перший 26,7 39,3 93 161 48,3

Другий 20,1 23,5 84 34

Третш 8,1 9,0 244 9

Середня висота дерев першого ярусу досягла 26,7 м, другого - 20,1 м, третього - 8,1 м. Загальний запас деревостану становить 204 м3/га. Досягнута висока рiзновiковiсть деревостану (ввд однорiчного самосшу до 100-рiчних дерев) та значна його вертикальна i горизонтальна зшкнуткть (рис.).

Рис. Багатоярусний рЬновЫовий лкостан на науково-виробничому стацiонарi

"Моршинський "

Важливим показником вибiркового господарювання е наявнiсть шдрос-ту деревних порiд. На цей час з розрахунку на один гектар нараховуеться 14,8 тис. шт. бука, 31,5 тис. шт. ялищ, 1,2 тис. шт. дуба, 50,2 тис. шт. граба, 0,8 тис. шт. ялини, 1,6 тис. шт. берези, 0,5 тис. шт. осики. Одинично трап-ляеться шдркт сосни, в'яза та явора. Отже, на стацiонарi "Моршинський" маемо вже першу стадда справжнього рiзновiкового лку. Щоб повнктю сформувати мiшане рiзновiкове насадження з великою строкатiстю вертикально!' i горизонтально!' будови, потрiбно здшснити ще низку лiсогосподарських заходiв i отри-мати деревостан щльового складу (4Бк3Яц2Дз1Гз+Яле, Влхч, Лп, Вг, Чш).

Шсля повного формування цшьового деревостану вибiрковi рубки пот-рiбно проводити регулярно - кожнi 6-8 ротв i заготовляти 50, а можливо, i бiльше м3/га деревини. В шшому випадку, рiзновiковий деревостан поступово перетвориться в одновшовий одно-двоярусний деревостан iз спрощеною структурою. Таким чином, внаслвдок переформування лкостану та органiзацií вибiр-кового господарства регулярно отримуемо деревину i забезпечуемо повноцшне виконання лiсостаном екологiчних функцш.

Економiчна ефективнiсть науково-виробничого стацiонару "Моршинський". Економ1я коштiв за ввдновлення та формування деревостану, по-

ршняно з традицшним лковирошуванням, становить 11,4 тис. грн. на один гектар, зокрема економк на:

• проведения роби з лiсовирощування (вирощування садивного матерiалу, ство-рення лiсових культур, догляд за лковими культурами та 1х доповнення) -10,5 тис. грн;

• проведення доглядових рубань (освiтлення в молодих культурах до 10 роюв) -0,9 тис. грн.

Окрш цього, шд час проведено!' у 2008 р. рубки переформування в яли-цево-букових лках на науково-виробничому стащонар1 "Моршинський" шд-приемство отримало 16547 грн доходу з одного гектара (табл. 2), реал1зуючи пиловник бука, фанерну сировину берези 1 дрова. Загалом, виходячи з наведе-них вище розрахунтв, у раз1 запровадження в ялицево-букових лках виб1рко-вого, наближеного до природи ведення лкового господарства, Задеревацьке лкництво ДП "Стрийське лкове господарство" матиме постшний економ1чний ефект вщ регулярного (через кожш 6-8 рокш) проведення виб1рково1 рубки 1 збуту заготовлено!' деревини - оркнтовно 6170 грн. при загот1вл1 50 м3/га дере-вини.

Табл. 2. Показники економiчноi ощнки лiсозагоmiвельнихробШ та реалiзацn заготовленоI деревини (з розрахунку на один га)

Лiсозаготiвельна робота Обсяг деревини, м3/га Сума витрат*, грн Реалiзацiя деревини

сортимент обсяг, м3 сума отрима-них коштав*, грн

Заготавля деревини 134 6030 Пиловник буковий 6,3 4095

Трелювання деревини 134 2680 Фанерна сировина березова 12,5 5500

Вивезення деревини 134 8040 Дрова 115,2 23702

Всього 16750 134 33297

* У цшах 2008 р.

Висновки

1. Органiзацiя наближеного до природи ведення лкового господарства е ефективною в еколопчному, соцiальному та економiчному аспектах. Ви-бiркова, наближена до природи система господарювання, на вiдмiну в1д к-нуючо1 суцшьнолкошчно!' системи, забезпечуе високе бк^зномашття, структурну органiзацiю лкосташв, наявнiсть багатомножинних взаемо-зв'язк1в м1ж компонентами лiсу i в шдсумку - пiдвищену бiологiчну стiйкiсть та продуктившсть деревостанiв.

2. Зважаючи на високу огосподарешсть лiсiв Украши, перетворення 1х в одно-вiковi, часто однопородш деревостани, перехiд на наближене до природи лiсiвництво, вимагае 1х попереднього переформування у мiшанi рiзновiковi деревостани iз зiмкнутою вертикальною i горизонтальною структурою на основi природного поновлення.

3. Економiчний ефект вщ запровадження в ялицево-букових лiсах Передкар-паття наближеного до природи лiсiвництва становитиме близько 11,4 тис. грн/га при вiдновленнi та формуваннi деревосташв i 6,2 тис. грн/га через кожш 6-8 рок1в при заготiвлi деревини вибiрковими рубками.

Лггература

1. Криницький Г.Т. Bn6ipKOBa система господарювання - теорй, практика i перспектива для Украши / Г.Т. Криницький, В.В. Лавний, Я.П. Целень // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво i декоративне сад1вництво. - К. : Вид-во НУБiП Украши. -2012. - Вип. 171, ч. 3. - С. 38-48.

2. Криницький Г.Т. Наближене до природи та багатофункцюнальне ведення люового гос-подарства в Карпатському регюш Украши та Словаччини : поибник / Г.Т. Криницький, М.В. Чернявський, Ю.Ю. Дербаль та ш.; за ред. Г.Т. Криницького, М.В. Чернявського. - Ужгород : ПП. "Коло", 2014. - 278 с.

3. Туниця Ю.Ю. Природна економжа i наближене до природи лiсiвництво: iдеитичнiсть кондепдiй та можливостi 1хнього взаемозбагачення / Ю.Ю. Туниця // Науковi працi Живничо! академй наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. - С. 14-20.

4. Чернявський М.В. Наближене до природи ведення люового господарства в Украхш / М.В. Чернявський // Жсовий i мисливський журнал. - 2008. - № 1. - С. 14-17.

5. Чернявський М.В. Наближене до природи ведення люового господарства в Украхш / М.В. Чернявський, Г.Т. Криницький, В.1. Парпан // Наутек пращ Лвдвничо! академй' наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. - С. 29-35.

6. Чернявський М.В. Концептуальш засади наближеного до природи лю1вництва/ М.В. Чернявський, Г.Т. Криницький, В.1. Парпан, М.М. Ведмщь, В.О. Тарасенко // Науковi пращ Лiсiвничоl академй наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 10. - С. 43-47.

Луцив Н.Г., Целень Я.П., Криницкий Г.Т. Эколого-экономическая оценка внедрения приближенного к природе лесоводства в пихтово-буко-вых лесостоях ГП "Стрыйское лесное хозяйство"

Отображены экологические и экономические аспекты внедрения выборочного, приближенного к природе ведения лесного хозяйства в пихтово-буковых лесах Пред-карпатья. Охарактеризована целесообразность перехода от существующей сплошноле-сосечной системы ведения хозяйства к выборочной, при которой формируются разновозрастные вертикально и горизонтально сомкнутые древостои повышенной биологической стойкости и производительности на основе естественного возобновления, обеспечивается высокое биомногообразие и многомножественные взаимосвязи между компонентами леса. Экономический эффект от внедрения в пихтово-буковых лесостоях обеспечивается экономией средств при возобновлении и формировании древостоев и дополнительным получением средств при регулярной (через каждых 6-8 лет) заготовке древесины выборочными рубками.

Ключевые слова: пихтово-буковые древостои, приближенное к природе лесоводство, эколого-экономическая оценка.

Luciv N.G., Celen' Ya.P., Krynytskyy G.T. Ecological and economical estimation of introduction of close to nature forestry in silver fir-beech forests stands of State Enterprises "Striy Forestry District"

The ecological and economic aspects of introduction of selective, close to nature conduct of forestry are reflected in the silver fir-beech forests stands of Peredkarpattya. Transition expedience is described from the existent solid cutting system of menage to selective at which different ages is formed vertically and horizontally serried forests stands of enhance-able biological firmness and productivity on the basis of natural renewal, a high bio-variety and multiplural intercommunications is provided between the components of the forest. Economic effect from introduction in silver fir-beech forests is provided effectiveness of costs at renewal and forming of forests stands and additional receipt of facilities at the regular (through each 6-8 years) purveyance of wood selective cutting.

Keywords: silver fir-beech forests stands, close to nature forestry, ecological and economical estimation.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.