CC BY
43
7. Пешко В.С. Лиственница у культурах Западных областей Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Харьков. с.-х. ин-т. - Харьков, 1965. - 24 с.
8. Салиньш С.Х. Опыт интродукции хозяйственно ценных древесных пород в Латвийской ССР / С.Х. Салиньш // Быстрорастущие и хозяйственно ценные древесные породы : матер. науч.-метод. совещ. 12-15 марта 1957 г. - М. : Сельхозиздат, 1958. - С. 359-370.
9. Смаглюк К.К. 1нтродуковаш хвойш лiсоутворювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1976. - 94 с.
10. Яцик Р.М. Досвщ штродукци щнних деревних порщ / Р.М. Яцик, Р.1. Бродович // Л> совий журнал : Мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 1995. - № 2. - С. 12-13.
11. Щепотьев Ф.Л. Быстрорастущие древесные породы / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко. - М. : Сельхозиздат, 1962. - 373 с.
12. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы : пер. с нем. / Х. Эйзенрейх. - М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1959. - 508 с.
13. Schober R. Die Japanlarche in ihrer Heimat / R. Schober // Allg. Forstz. - 1987. - № 26. -S. 661-662.
Савчин В.М. Рост лиственницы японской в Бескидах (на примере экспериментальных научно-производственных культур)
По материалам повторной таксации проанализирован характер роста экспериментальных научно-производственных культур с участием интродуцентов. Установлена высокая интенсивность роста лиственницы японской в условиях Бескидов.
Ключевые слова: экспериментальные научно-производственные культуры, ин-тродуценты, лиственница японская, рост, Бескиды.
Savchyn V.M. Growth of larch Japanese in Beskydy (on example of experimental scientific-production forest cultures)
After materials of the repeated taxation the character of growth of experimental scientific-production forest cultures with participation of introducents is analysed. High intensity of growth of larch Japanese is set in the conditions of Beskydy.
Keywords: experimental scientific-production forest cultures, introducents, larch japanese, growth, Beskydy.
УДК 630.[221.9+23] Доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук,
ст. наук. ствроб. - НЛТУ Украши, м. Львгв
ДЕМОНСТРАЦ1ЙН1 СТАЦ1ОНАРИ З РУБОК ПЕРЕФОРМУВАННЯ I НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДИ ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Створення стшких продуктивних насаджень, наближених до природного люу, проводиться методами та способами, що забезпечують формування люових насаджень у напрямку максимального наближення до природного функщонування люо-вих екосистем. Стшга, наближеш до природних, люи можуть бути багатофункщ-ональними, тобто спрямованими на виконання багатьох функцш. Перехщ вщ виро-щування одновжових чистих за складом деревосташв до формування рiзновiкових мшаних л^в е важливим аспектом наближеного до природи ведення люового гос-подарства. Його необхщно здшснювати поетапно, залежно вщ типу люу, складу i структури конкретного насадження. Описано стащонарш дшянки, на яких здшснено рубки переформування рiзноi штенсивностг
Ключовг слова: рубки переформування, демонстрацшш стащонари, наближене до природи ведення люового господарства.
Вступ. Сучасний люовий покрив у Карпатському регюш здебшьшого представлений умовно одновжовими, одноярусними, середньоповнотними
деревостанами внаслщок суцшьнолюошчно! i поступово! систем ведення ль сового господарства, якi не забезпечують стабiльного неперервного вщнов-лення лiсiв природним шляхом. Процеси неперервного функщонування люо-вих екосистем можна спостер^ати тiльки в букових, буково-ялицево-смере-кових, кедрово-смерекових пралiсах та у ялинових лiсах субальпiйського поясу з екстремальними кшматичними умовами.
Для безумовного дотримання вимог безперервносп i постiйностi ви-користання екологiчного потенщалу лiсiв необхiдний поступовий перехiд вщ системи вирощування одновiкових та умовно-одновжових насаджень до фор-мування рiзновiкових деревостанiв. Досягти цього можна передовым за впро-вадження вибiрковоl системи господарювання за принципами наближеного до природного лiсiвництва [2, 4], складовою якого е рубки переформування [3]. 1х проводять в ослаблих або не вiдповiдних типу лiсу насадженнях, як не вiдповiдають цiльовим i тим, що мають за мету довготривале формування стiйких деревостанiв. Здшснюють !х рiзними способами i методами, передовым фокусуючи iндивiдуальний шдхщ до подальшого росту окремих дерев чи бюгрупи, домагаючись природного поновлення та у подальшому здiйснюють постшний контроль за ходом вiдновних процешв i ростом деревостану. 1х проводять тод^ коли iншi лiсiвничi системи не дають надежного ефекту. Зас-тосовують рубки переформування для переведення одновжових деревостанiв у рiзновiковi, чистих - у мшаш, низькостовбурних у середньо- i дадi - у ви-сокостовбурш, розладнаних - у середньо- i високоповнотш, природно-штуч-них - у природш за складом i структурою, здiйснюючи це планомiрно i поступово за тривалий перiод. Такi рубки сприяють впровадженню природозбе-р^аючо! заготiвлi деревини та сталого ведення лiсового господарства [4].
Методика. Демонстрацшш стацiонари з рубок переформування фор-мували в межах елементарних водозборiв за принципом типолопчно-експо-зицiйних профiлiв, iз врахуванням висотних вегетацшних поясiв, чотирьох категорiй захисносп лiсiв, рiзноманiття типiв лiсу i типiв деревостанiв. Вони закдаденi як постшш пробнi площi розмiром 1 га. Рубки переформування проведено шляхом вирубки окремих дерев та !х бюгруп з метою формування рiзновiкового деревостану шляхом природного насшневого поновлення типо-утворювальних i супутнiх автохтонних порщ. Iнтенсивнiсть вибiрки за перший прийом залежала вщ стану насадження i не перевищувала 20 %% за пло-щею i запасом. Дослiдження структури i динамжи лiсiв здiйснено на типоло-пчнш основi i бюметрп дерев з перелжовою !х таксацiею [1], вивчено процеси природного поновлення i розвитку деревостанiв на популяцiйнiй основь
Об'екти досл1джень. Для формування цшьових деревостанiв у лiсах рiзноl категорп захисностi потрiбно переформувати одновiковi в рiзновiковi деревостани. На демострацiйнiй пробнш площi вiдпрацьовуються всi необ-хщш лiсiвничi прийоми для такого переформування i отриманi знання засто-совуються у подальшому для анадогiчних люорослинних умов i стану насадження. У 2004-2007 рр. у процеш виконання швейцарсько-укра!нського проекту розвитку люового господарства в Закарпаттi ГО^А закладено мережу iз 126 стащонарних дiлянок, представлених 38 типами люу для випробування
рубок переформування як засобу наближеного до природи лiсiвництва. Фiзи-ко-географiчними i лiсiвничими дослiдженнями виявленi осередки природ-них i трансформованих деревостанiв у межах вшх висотних рослинних смуг Карпат, яю приуроченi до рiзних природно-територiальних комплексiв.
Результати досл1джень. У трьох 115-120^чних в'язово-ясенево-ду-бових деревостанах з участю Егахтш ащшй/оНа УаЫ. розпочато переформування 1х методом створення великих вжон (2100-2500м2 / га) з вибiркою граба i уражених дерев дуба (5,8-11,2 % вщ запасу). У субформацп грабових дiбров (Сагрт^о^иегсвШш тоЪопь) переформування насаджень здшснено у трьох типах деревосташв: чотирьох грабово-дубових (вiк 115-138 роюв, ш-тенсивнiсть вибiрки 2,2-19 %), двох грабово-ясенево-дубових (вiк 63 i 145 р., iнтенсивнiсть вибiрки 6,6-13,5 %) та двох липово- i кленово-грабово-дубових (вiк 98 i 148 р., iнтенсивнiсть вибiрки - 2,4 i 5,3 %). У фрагментарно пошире -нiй субформацп Carpineto-Fageto-Quercetuш тоЪопь у трьох рiзновiкових 50-130-рiчних деревостанах на першому еташ переформування проведено зрь джування у межах 3,8-20 % вщ наявного запасу деревини з формуванням прогалин розмiром пiвтори висоти деревостану.
У субформацп Carpineto-Quercetuш petraeae на двох дшянках площею
41.2 га Мукачiвського лiсництва у свiжiй грабовiй дiбровi iз дуба скельного проведено переформування насаджень iз слабкою iнтенсивнiстю (2,7 i 3,2 %), у субформацп Fageto-Quercetuш petraeae на чотирьох дшянках Хустського, Буштинського i Лужанського люництв площею 51 га - з штенсивнютю 5,715,0 %, у субформацп Carpineto-Fageto-Quercetuш petraeae - однш дшянщ у Загатському лiсництвi площею 6,1 га з штенсивнютю 6 %. Висотний рослин-ний пояс дубово-букових лiсiв з дуба скельного (Querceto petraeae-Fagetuш) представлений 6 стацюнарами у насадженнях 80-160-рiчного вiку субформацп Querceto petraeae-Fagetuш, на яких проведено вибiрку дерев з iнтенсивнiстю 3-15 % для вщтворення природним шляхом рiзновiкових дубовоскельно-буко-вих лiсiв. У середньопрськш смузi у субформацп Са^ж^ - Fagetuш у двох 20-80^чних грабово-букових деревостанах з участю супутшх порiд проведено переформування з штенсивнютю вирубування дерев окремими бюгрупами
17.3 та 19,2 %, у чотирнадцяти - вiком вiд 60 до 140 роюв з штенсивнютю вщ 4,2 до 28,5 %, у субформацп Са^ж^ - Quercetо roЪoris-Fagetuш - у п'яти 80-120^чних насадженнях з iнтенсивнiстю вщ 12,6 до 30 %. У субформацп Ace-Шо pseudoplatanae-Fagetuш на одинадцяти дiлянках переформування насаджень здшснено з вибiркою дерев i !х бiогруп у дiапазонi 5-23,1 %.
Висотний рослинний пояс ялицево-букових i буково-ялицевих лiсiв (AЪieto-Fagetuш et Fageto-AЪietuш) представлений: фрагментарною субфор-мащею Acereto - AЪieto-Fagetuш (130-рiчнi мшаш деревостани, для пiдви-щення стшкосп яких проведено зрiдження iнтенсивнiстю 11 %), найбшьш поширеною субформащею AЪieto-Fagetuш (шiсть 90-190-рiчних деревоста-шв, зрiдження 3-10 %) та субформащею Fageto-AЪietuш (шють 80-190-рiчних деревостанiв, зрщження 5-19 %). Найбiльше стацiонарiв створено у рослин-ному поясi найпоширешших в Укра!нських Карпатах буково-ялицево-смере-кових лiсiв: в одноiменнiй субформацil (Fageto-AЪieto-Piceetuш) - 12 (дере-
востани вжом вiд 70 до 230 роюв, iнтенсивнiсть зрiджування 4-11 %), у суб-формацiï Piceeto-Fageto-Abietum - 5 (деревостани bîkom вiд 50 до 180 роюв, iнтенсивнiсть зрщжування 4-11 %). Найменше дослiдних об'екпв закладено у найменш поширених за площею субформацiях: по три - у Piceeto-Abietis (деревостани до 140-170 роюв, зрщження 4-11 %), Abieto-Piceetum (насадження 65-85 роюв, зрщження 3,8-7,8 °%), два - у Acereto pseudoplatanae-Piceeto-Fa-getum (деревостани 80 i 200 роюв, вибiрка - 5 i 7 %) та Pineto cembreeta-Pice-etum (деревостани 50-155^чш, вибiрка - 0 i 2,5 %), по одному - у Alneta incanum (насадження 32 роюв, зрщження 20 %), у Acereto-Fraxineto-Fagetum (100-120 рiчний деревостан з вибiркою дерев бюгрупами до 5,5 %). На вшх стащонарах i у подальшому буде прослiдковано особливост переформування насаджень.
Для переформування насаджень застосовано адаптоваш до рiзних суб-формацш лiсiв методи i способи з наближеного до природи лiсiвництва шляхом вибiркових рубок. При цьому проведено формування насаджень, беручи за основу модель формування пралюу, але за коротший термiн. Формування такого рiзновiкового насадження, що прямуе до пралiсовоï екосистеми, забез-печуе не тшьки його постiйне функцiонування на цш територiï, а й пос-тiйнiсть всiх його показникiв на оптимальному рiвнi.
Тiньовитривалi породи шпилькових порiд (ялиця, ялина) бiльше при-датнi для формування вертикальноï структури деревосташв внаслщок прове-дення рубок переформування, шж широколистянi (бук, дуб). Ялина i ялиця шд наметом люу можуть перебувати тривалий час (10-40, а iнодi i до 80120 рокiв), зберiгаючи при тому осьовий характер стовбура. Бук здебшьшого, в разi значного затшення, формуе горизонтальну крону, яка надалi неспро-можна сформувати прямi стовбури. Щдргст бука значною мiрою мае значш вади: колiнчастiсть, вiдмирання частини крони, мехашчш пошкодження стовбура та крони, водяш пагони, рак, некроз, багатовершиншсть тощо.
Пiд час проведення переформування особливе значення мають умови освггленосп, яка регулюеться зiмкненiстю намету. Широколистяш породи (бук, дуб) формують повноцiнний пiдрiст у вiдкритих мюцях. Оптимальна замкнутiсть для букових деревосташв 0,6. За таких умов спостер^аеться найкраще поновлення бука як за юльюстю, так i за яюстю пiдросту. За повно-ти 0,8-0,9 формуеться незадовiльне природне поновлення. За розiмкненого намету е загроза сильноï конкуренцiï трав'яного вкриття та появи у поновлен-нi порiд нецшьового складу (берези, граба, верби козячо^ клена-явора, лiщи-ни, бузини).
Трав'яне вкриття не завжди сприятливо впливае на появу i формуван-ня пiдросту в ялинових насадженнях. Проективне покриття до 25 % захищае пiдрiст вщ несприятливих мiкроклiматичних умов, а за його 41-60 %-воï зiм-кненост лiсоутворювальнi породи практично не поновлюються. Вiдкритi мiсця заростають ожиною, малиною, чорницею, бузиною, лiщиною. На ус-пiшнiсть природного поновлення впливае розмiр "вiкон". Найкраще поновлення в ялинових деревостанах спостер^аеться у вжнах 20-25 м, якi можна розширювати у майбутньому по периметру. У низькоповнотних насадженнях
перюд наступного втручання рекомендуеться у 5-10 роюв, у високоповнот-них - у 10-15 роюв, в окремих випадках - у 20 роюв.
Природне поновлення штенсившше у разi розпушення тдстилки, що сприяе кращому проростанню та укоршенню самосiву. Цей захщ також мож-на поеднувати з вирубкою неяюсного пошкодженого пiдросту та шдлюку. Коли поновлення у вжнах незадовiльне, доцiльно вдаватись до люовщновних заходiв: посiву, посадки порiд цшьового складу, а також проводити обжинку трав i освiтлювати пiдрiст. Висновки:
1. Демонстрацшш стацюнари з рубок переформування [ наближеного до природи ведення л1сового господарства охоплюють 126 дшянок, пред-ставлених 38 типами л1су у природних [ трансформованих деревостанах у межах вых висотних рослинних смуг Укра!нських Карпат. Демонстрацшш пробш площ1 е репрезентативною частиною водозбирання та одно-часно стану деревосташв у ньому. Роботи на демонстрацшних пробних площах потр1бш для поглибленого вивчення л1ывничих заход1в та по-дальшого контролю за ними.
2. Перший етап рубок переформування мае враховувати стан насадження (породний склад, вж, стшюсть) та еколопчш чинники середовища, серед яких лшпуючими е освгглешсть шд наметом деревостану, конкуренщя деревних, чагарникових [ трав'яних рослин, багатство [ зволожешсть Грунту.
3. Близьке до оптимального зрщження намету для усшшного природного поновлення у вых формащях л1мв мае становити не менше як твтори висоти деревостану, за винятком букових л1ыв, де надшне поновлення може бути й у вжнах, д1аметром близько одше! висоти насадження. Оптимальною е близька до середньо! штенсившсть зрщжування намету.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - 1982. - 552 с.
2. Стойко С.М. Еколого-економ1чш принципи ошташзаци трансформованих лгав Укра-!ни на засадах системи наближеного до природного лгавництва / С.М. Стойко // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2005. - Вип. 15.6. - С. 78-86.
3. Чернявський М.В. Рубки переформування деревосташв / М.В. Чернявський // Науков1 основи тдвищення продуктивное™ та бюлопчно! стшкосп люових та урбашзованих екосис-тем. - Льв1в, 2005. - С. 85-88.
4. Чернявський М.В. Наближене до природи лгавництво в Укра!нських Карпатах / М.В. Чернявський, Р. Швггтер, Р.В. Ковалишин та ш. - Льв1в : ЛА "Шрамща", 2006. - 88 с.
Чернявский Н.В. Демонстрационные стационары по рубкам переформирования и близкого к природоведению лесного хозяйства
Создание устойчивых продуктивных насаждений, близких к естественному лесу, проводится методами и способами, которые обеспечивают формирование лесных насаждений в направлении максимального приближения к естественному функционированию лесных экосистем. Устойчивые, близкие к природным, леса, могут быть многофункциональными, т.е. направленными на выполнение многих функций. Переход от выращивания одновозрастных чистых по составу древостоев к формированию разновозрастных смешанных лесов является важным аспектом близкого к природе ведения лесного хозяйства. Его необходимо осуществлять поэтапно в зависимости
от типа леса, состава и структуры конкретного насаждения. Описаны стационарные участки, на которых проведены рубки переформирования различной интенсивности.
Ключевые слова: рубки переформирования, демонстрационные стационары, близкое к природе ведение лесного хозяйства
ChernyavskyyM.V. Demonstration sample plots of cuttings towards forest landscape structure rearranging and close to nature forestry
Creation of stable and productive close to nature stands is done by ways and methods that ensure the formation of forest stands, which are as close as possible to the natural functioning of forest ecosystems. Stable, close to nature forests can be multifunctional, that is, aimed at performing many functions. Transfer from cultivating the even-aged pure tree stands to uneven-aged mixed ones is an important aspect of close to nature forest management. Transfer should be done gradually depending on the forest type, composition and structure of the concrete stand. The stationary areas described where cuttings of varying intensity conducted.
Keywords: cuttings towards, demonstration sample plots, close to nature forestry.
УДК 711 Acnip. ОА. Дида1 - НУ "Львiвська полiтехнiка "
АРХ1ТЕКТУРН1 ЗАСОБИ П1ДВИЩЕННЯ АТРАКТИВНОСТ1 СЕРЕДОВИЩА МАЛИХ М1СТ В УМОВАХ Г1РСЬКИХ ЛАНДШАФТ1В
Розглянуто особливост малих мют прських репошв у арх1тектурно-мютобуд1-вельному аспекту здшснено порiвняльний аналiз малих мют в Украшських Карпатах i европейських прських регюнах. Визначено аритектурш засоби шдвищення атрак-тивност середовища малих мiст в умовах прських ландшаф™.
Ключовг слова: мале мюто, атрактивнiсть, гiрський ландшафт, туризм.
Постановка проблеми. Мал1 мюта прських репошв, за наявносп економ1чного i культурного потенщалу, у багатьох аспектах перебувають у незадовшьному сташ. Внаслщок того, що Захщна Украша, а особливо Укра-1нсью Карпати, стае досить привабливим об'ектом для шоземних туриспв, шдвищення атрактивност малих мют сприятиме 1х усеб1чному розвитку, привертаючи до них увагу м1жнародного туризму. Прсью регюни мають низку природних особливостей, котр1 безпосередньо взаемодшть з архггекту-рою, оскшьки вони визначають як оргашзащю самих архггектурних об'екпв, так i розташування 1х у мюькому простор^
Мета дослщження. Метою роботи е з'ясування особливостей оргаш-зацп архiтектурного простору малих мют у прських регюнах, а також визна-чення архггектурних засобiв пiдвищення атрактивностi середовища малих мют в умовах прських ландшафпв.
Анал1з ocTaHHix публiкацiй з щеТ теми. Велику тематичну групу ста-новлять науковi джерела, присвяченi впровадженню i завданням сучасно1 ар-хтектури в мiському середовищi. Для шдвищення атрактивностi мiста вели-ке значення мае його архггектурна iдентичнiсть. Питання iз формування щен-тичностi в архiтектурi порушено, зокрема, в монографп Б. С. Черкеса "Нащ-
1 Наук. к^вник: проф. Б.С. Черкес, д-р архп^ектури
