CC BY
87
4. У ситуаци з кшькома претендентами на проведення того чи iншого дос-
лiдження перевагу надають тому, хто мае досвщ дослiджень за оголоше-
ною темою.
У сучасному свт формуеться економжа знань, економжа штелекту. Значення шформацп, що зосереджуеться в "Л1топис1 природи", вщповщно, зростатиме. Тому питання вдосконалення програми л1топису набуватиме що-раз бшьшо1 актуальность Спроби модершзаци програми, розпочат спещалю-тами Мшприроди, стосуються форми представлення узагальненого науково-го матер1алу i залишають поза увагою питання вдосконалення (оптим1зацп) збирання та нагромадження первинних даних та оргатзацшт аспекти науко-во1 дiяльностi заповщниюв i нацiональних паркiв.
Бондаренко В.Д. Научные экспедиции как форма сотрудничества заповедников с учреждениями Национальной академии наук и высшими учебными заведениями Украины и зарубежья
Система научных исследований в заповедниках требует оптимизации. Рассмотрены возможности совершенствования организационного ее направления в контексте требований программы и методики "Летописи природы заповедника". Предложена схема сотрудничества заповедника с научными учреждениями разного подчинения.
Ключевые слова: естественный заповедник, организация научных исследований, "Летопись природы", научные экспедиции.
Bondarenko V.D. Scientific expeditions as form of collaboration of preserves are with establishments of National Academy of Sciences and higher educational establishments of Ukraine and foreignness
The system of scientific researches in preserves needs optimization. Possibilities of perfection of its organizational direction are examined. possibilities of perfection of her organizational direction are in the context of requirements of the program and methodology of "Chronicle of nature of reserve". The offered chart of collaboration of reserve is with scientific establishments of different submission.
Keywords: nature reservation, organization of scientific researches, chronicle of nature, chronicle of nature. _
УДК 502.4 (47.74) Доц. В.П. Брусак, канд. геогр. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ПАМ'ЯТКИ НЕЖИВО1 ПРИРОДИ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Розточчя вирiзняeться серед височин Захщно! Украши широким спектром при-родних атракцш. Природодослщники кшця Х1Х - початку ХХ ст. вщносили до найщкавших природних об'екпв репону: джерело-гейзер "Парашка", Страдчанську печеру, торфовище над Яшвським ставом, урочища Королева гора i Ярина бшя Яно-ва, окремi вiковiчнi дерева й але'1 у Крехов^ Старичах, Фшш, Верещищ, на горi Га-рай бшя Жовкви, парки курортсв Немирiв i Шкло та найвiдомiшi парки Львова -Стрийський i Високий Замок. Розмшта природна спадщина Розточчя е передумовою для розвитку природно-тзнавального туризму, зокрема еколопчного; е сприятливi умови для формування транскордонних польсько-украшських маршрупв тшого та велосипедного туризму i розвитку сшьського туризму.
Ключов1 слова: Украшське Розточчя, пам'ятки неживо'1 природи, заповщш те-риторп, еколопчний туризм.
Постановка проблеми. Транскордонний регюн Розточчя на укра!нсь-ко-польському пограниччi характеризуеться атракцiйними природними об'ектами. Унiкальнiсть природи височини, ютори !! заселення i природоко-ристування зумовила розроблення проеклв створення транскордонно! приро-доохоронно! територи [10] та формування мiждержавного бiосферного запо-вщника "Розточчя" [1, 4, 8, 9].
Специфша природи укра!нсько! частини височини полягае у: розташу-ваннi на Головному Свропейському вододiлi, контрастностi та рiзноманiтнос-тi структурно-денудацiйного рельефу, значнш потужностi неогенових шща-но-вапнякових вiдкладiв та специфiчному поеднаннi люово!, лучно-болотно!, водно! i лучно-степово! рослинностi, а також наявност рiдкiсних представни-юв флори i фауни, характерних для Полюся, Подiлля i Карпат. Ушкальшсть природи регiону зумовила високий стушнь його заповiдностi (26 %) та наяв-нiсть рiзноманiтних заповiдних територш.
Мета дослiдження - природно-географiчна характеристика Укра!нсь-кого Розточчя та пам'яток неживо! природи на його територи, якi виступають об'ектами охорони, наукових дослщжень та використання в освптай та турис-тичнiй дiяльностi. Робота базуеться на власних геоморфолопчних i ландшаф-тних дослiдженнях, виконаних на Укра!нському Розточчi у 1988-2010 рр. та комплексному аналiзi рiзнофахово! репонально! лiтератури i фондових мате-рiалiв геологiчних служб.
Виклад основного матерiалу. Розточчя простягаеться на 180 км ду-гоподiбною грядою завширшки 5-30 км з твшчного заходу на твденний схiд вiд Краснiка (Польща) на Львiв (Укра!на). Регiон можна подшити на двi близькi за розмiрами частини: пiвнiчно-захiдну (Захiдне Розточчя) i пiвденно-схiдну (Пiвденне Розточчя). Власне мiж цими дiлянками Розточчя спостер^а-ються iстотнi вiдмiнностi у геолопчнш будовi височини, в морфологи земно! поверхнi та грунтово-рослинному i зоологiчному компонентах ландшафтiв. За особливостями рельефу у складi Розточчя видшяють шiсть геоморфологiч-них районiв: у польськш частинi - Горайське, Щебжешинське i Томашiвське, в укра!нськiй частиш - Янiвське i Львiвське; ще один район - Равське Розточчя - е трансграничним [11, 12].
Як ланцюг виразних шднять, Розточчя е важливим вододiльним рубе-жем, що роздiляе басейни Вюли i Днiстра, а вiдповiдно, басейни Балтшського i Чорного морiв. Розтоцьке пасмо, простягаючись майже паралельно до Карпат, з'еднуе мiж собою Люблшську височину з Подiльською та роздшяе уло-говини Малого Полюся i Надсянську (Сандомирську). За одшею з версiй, то-понiм "Розточчя" пов'язаний саме з вододшьною роллю височини - у рiзнi боки звщси "розтiкаються" воднi потоки. За другою верЫею, саме вiд густо! ярково-балково! сiтки регiону, що "розточують" ("роз'!дають") вододiльнi пiдняття i схили височини, походить його назва.
У геолопчнш будов1 сучасного рельефу Укра!нського Розточчя беруть безпосередню участь вщклади верхньо! крейди, неогену й антропогену [2, 3, 6]. Рельеф регюну видiляеться широким розвитком лiтологiчно рiзнорiдних мiоценових вiдкладiв, характеризуеться великою рiзноманiтнiстю i частою
змшою морфолопчних ландшафтiв, контрастнiстю окремих форм i елеменпв межирiч. Абсолютна висота вершинно1' поверхш височини на територiï Укра-1ни закономiрно зростае у швденно-схщному напрямку, досягаючи макси-мальних значень (390-400 м) на Львiвському Розточчь Найвищими пунктами Львiвського Розточчя е Чортова скеля (409 м) поблизу м. Винники. М1шмаль-нi абсолютш висоти (230-240 м) приуроченi до прикрайовоï частини височини на ïï межi з Малим Полiссям. У морфогенетичному плат на Льв1вському Роз-точч1 переважае долинний (ерозшний) тип рельефу, у Яшвському - останце-вий (денудацшний), а в Равському - перехщний (останцево-долинний) [3, 4].
Розточчя вщграе роль екологiчного коридору i, будучи порiвняно слабко освоеним репоном, сприяе мiграцiï рослин i тварин. Завдяки цьому тут зростають подшьсью степовi, гiрсько-карпатськi та швшчш бореальнi ви-ди флори. Останш е релiктами льодовикових епох. Водночас, Розточчя е важ-ливим природним пограничним репоном. У межах височини перекриваються ареали бiльшостi основних евроазшських видiв дерев i чагарникiв. Терито-рiею височини проходять межi ареалiв багатьох видiв [7]. На порiвняно неве-ликiй за площею розтоцькiй дiлянцi Волино-Подiлля спостерiгаемо ютотно вiдмiннi природнi середовища: чистi буковi лiси карпатського типу, ксеро-термiчнi луки зi степовими видами подшьського типу, а також торфовища з тундровою рослиннiстю [8].
Розточчя вирiзняеться серед височин Захiдноï Украши рiзноманiттям пам'яток природи. Природодослiдники i краезнавщ кiнця Х1Х - початку ХХ ст. до найщкавших природних та природно-антропогенних об'ек^в вщноси-ли: джерело-гейзер "Парашка", Страдчанську печеру, торфовище над Яшвсь-ким ставом, урочища Королева гора (Королiвський Нiс) i Ярина бшя Янова, озеро у Великому Голоско, джерела Грибовицького яру, скеляст горби Осова i Лиса бшя Брюхович, окремi вiковiчнi дерева i але1' у Креховi, Старичах, Фшт, Верещицi, на горi Гарай бшя Жовкви, а також курортш парки Немиро-ва i Шкло та найвiдомiшi парки Львова - Стрийський i Високий Замок.
У 60-80-х роках ХХ ст. створено низку рiзних за площею заповщних територш: заказники "Гряда", "Завадiвський", "Потелицький" та шш^ бота-нiчнi пам'ятки природи "Горбки i Ставки", заповщш урочища "Немирiвське", "Майдан" i "Журi", природний заповщник (ПЗ) "Розточчя". Отримали статус пдролопчних пам'яток природи мiнеральнi джерела у Немировi i Шкло, а ге-ологiчних пам'яток природи - Медова i Страдчанська печери та Кортумова гора. Таю цiкавi об'екти, як гора Високий Замок i Чортова (Чатова) скеля увшшли вщповщно у парк-пам'ятку "Високий замок" i заказник "Чортова скеля". Упродовж останшх 20 роюв створено Яворiвський нащональний природний парк, орштолопчний заказник "Яшвсью чаплГ', регiональнi ландшафты парки (РЛП) "Знесiння" i "Равське Розточчя" (табл.).
Пам'ятки неживо!" природи представлеш геологiчними вiдслоненнями, геоморфологiчними i пдролого-пдрогеолопчними об'ектами. Окремi з них мають статус геологiчних чи пдролопчних пам'яток природи, деяких охоро-няють у межах заказникiв, заповiдника, нащонального i ландшафтних паркiв, а частину пропонують до заповiдання.
Табл. Державний природно-заповiдний фонд Украшського Розточчя
Природоохоронний об'ект Рк Пло- ща, га
1. Природний заповiдник "Розточчя" 1984 2084,5
2. Яворiвський нацiональний природний парк 1998 7078,6
3. Регюнальний ландшафтний парк "Знесшня" 1991 312
4. Регiональний ландшафтний парк "Равське Розточчя"* 2007 19103
5. Гiдрологiчний заказник загальнодержавного значення "Потелицький" 1980 162
6. Лiсовий заказник мюцевого значення "Завадiвський" 1984 3516
7. Люовий заказник мiсцевого значення "Гряда" 1972 1166
8. Люовий заказник мюцевого значення "Чортова (Чатова) скеля" 1978 414
9. Лiсовий заказник мюцевого значення "Львiвський" 1972 522
10. Люовий заказник мюцевого значення "Винниивський" 1972 868
11. Ентомолопчний заказник мiсцевого значення "Загора" 1980 0,5
12. Орнiтологiчний заказник мiсцевого значення "Яшвсью чаплi" 1995 16
13. Комплексна пам'ятка природи мiсцевого значення "Страдчанська" 1997 28,9
14. Комплексна пам'ятка природи мюцевого значення "Комплекс мальо-вничих скель серед люонасаджень в околицях с. Лелехiвка" 1984 1
15. Геолопчна пам'ятка природи мюцевого значення "Кортумова гора" 1984 21,4
16. Геолопчна пам'ятка природи мюцевого значення "Медова печера" 1984 1,2
17. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення "Вшовий дуб" 1970 0,05
18. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення "Вшова сосна" 1970 0,05
19. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення "Вшова липа" 1970 0,05
20. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення "Магнолiя Кобус" 1984 0,05
21. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення "Винники" 1984 2,7
22. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення "Нестеровська" 1984 1,7
23. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення 'Трупа вшових ду-бiв, залишюв природних дубових лiсiв" 1984 0,1
24. Ботанiчна пам'ятка природи мюцевого значення "Сосна румелшська" 1984 0,05
25. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення "Ялиця кавказька" 1984 0,05
26. Ботанiчна пам'ятка природи мюцевого значення "Сосна Веймутова" 1984 0,05
27. Боташчна пам'ятка природи мюц. знач. "Сосна кедрова европейська" 1984 0,05
28. Боташчна пам'ятка природи мюц. знач. "Модрина европейська" (2 екз.) 1984 0,05
29. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення "Тсуга канадська" 1984 0,05
30. Боташчна пам'ятка природи мюц. знач. "Кипарисовик горiхоплiдний" 1984 0,05
31. Боташчна пам'ятка природи мюцевого значення "Ялиця одноколiрна" 1984 0,05
32. Боташчна пам'ятка природи мюц. значення "Люопарк Погулянка" 1984 100,33
33. Пдролопчна пам'ятка природи мюц. знач. "Джерело питтево! води "Нафтуся" (курорт "Шкло") 1970 0,1
34-38. Гiдрологiчна пам'ятка природи мюцевого значення "Джерела № 1-К, 2, 3, 5, 6 курорту "Немирiв" 1970 1,0
39. Заповщне урочище "Немирiв" 1984 276
40. Заповщне урочище "Майдан" 1984 17
41. Заповщне урочище "Журi" 1984 29
42. Ботанiчний сад Львiвського НУ iм. 1вана Франка заг. державного знач. (закладений у 1852 р., розширений у 1911 р.; колекщя 3040 видiв рослин) 1963 18,5
43. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Парк курорту "Немирiв" 1977 26
44. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Парк курорту "Шкло" 1977 96
45. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва "Високий замок" 1984 35,5
Всього: 185501,68
Серед геолопчних пам'яток найвщомшими е: Медова печера, Чортовi скелi в однойменному заказнику, Страдчанська печера, гора Лева у РЛП "Знесшня" i Кортумова гора. Серед пропонованих пам'яток видшяються вщ-слонення у дiючих та закинутих кар'ерах бшя сш Мокротин, Бiрки, Глинсько, Монастирок, Потелич, Лозино, Ясниська, смт 1вано-Франково, мiст Рава-Руська i Новояворiвська. У кар'ерах вщслонюються товщi гiрських порiд верхньо1' крейди, мюцену i четвертинного часу рiзного лiтологiчного складу, якi мають стратиграфiчну, мiнералого-петрографiчну i палеонтологiчну щн-шсть. З-помiж геоморфологiчних пам'яток видiляють останцевi горби-остан-цi, визначнi вершини, печери i скел^ ярково-балковi форми (дебри), дшянки з водно-льодовиковими й еоловими формами рельефу, рiчковi перехвати.
З пдролопчних пам'яток видшяють численнi джерела у райош хуторiв Долина i Козулька, сш Крехiв, Млинки, Зашюв, Рокитно, Магерiв, Монасти-рець, Кам'яна гора та шших мiсцях переважно на Равському Розточчц виходи мшеральних джерел типу "Нафтуся" на курортах Шкло i Немирiв. Багатьом iз перелiчених джерел властивi лiкувальнi якост (джерело Божо1' матерi бiля Крехiвського монастиря, джерело Зцiлення бiля Магерова, джерело Маруся бшя Рави-Русько1'). Одними з найщкавших гiдрологiчних феноменiв Розточчя були гейзер Парашка i озеро Сива вода бшя Шкла.
Для Украшського Розточчя актуальною е проблема збереження щн-них природних об'екпв. Зокрема, спостер^ають значний антропогенний прес (надмiрне рекреацiйне навантаження) на щнт об'екти неживо1' природи.
Зазнають мехашчно1' девастацiï гiрськi породи - Медова Печера у Львов^ Чортовi скелi бiля Винник, а на Страдчанськш горi та горi Лева активно розвиваються природно-антропогенш схиловi процеси. Серед рекомен-дацiй зi збереження i використання цих об'екпв треба видiлити органiзацiю i регулювання туристичних потоюв, здiйснення протиерозiйних заходiв та еко-лого-освiтньоï роботи.
Низка щнних геологiчних розрiзiв неогену i крейди на Украшському Розточчi потребуе охорони шляхом надання 1'м заповщного статусу. Для бшь-шостi з них оптимальним е статус документацшного осередку - заповiдноï категорий що використовуеться у природоохороннiй справi у Польщi i може бути впроваджена для охорони украшських об'екпв неживо1' природи. У РЛП "Знесшня" у Львов^ де спостершаеться значна концентрацiя цiнних геолого-геоморфолопчних об'ектiв, пропонують сформувати геопарк. Його головними елементами стануть експозици корисних копалин Розточчя та звiтрiлих форм порщ, колекцiя скам'янiлих дерев та геотуристична стежка. Розпочато роботи щодо формування польсько-украшського геопарку "Кам'яний лю Розточчя".
Висновки. Природнi пам'ятки Украшського Розточчя, поряд з ютори-ко-культурними, е важливими туристичними атракцiями. Регюн вiдомий на туристичному ринку самодiяльного туризму широким спектром пропозицiй оздоровчого, шзнавально-природничого, культурологiчного, квалiфiковано-го, релтйного змiсту. З'явились позитивнi тенденцiï щодо розвитку в регюш екотуризму та сшьського туризму. Природнi атракцiï Розточчя вщнесено до популярних екскурсiйних маршру^в Львiвщини: "Замки Львiвщини", "Сакральна Львiвщина", "Заповiдна Львiвщина". Найпопулярнiшими мюцями
краезнавчих маршрут1в е Жовква, Крехiвський монастир, Страдчанська гора з печерою, с. Потелич, а також природно-заповщш територи Укра!нського Розточчя. Розробленi й ознакованi велосипедш маршрути вiд Брюхович до Крехiвського монастиря та Жовкви. Значну актившсть у створеннi та шфор-мацшно-освгтньому забезпеченнi туристичних маршрутiв демонструе Яво-рiвський НПП. Низка його екоосвптах стежок базуеться на використаннi об'екпв неживо! (скелi, озера) та живо! (рщюсш рослини, унiкальнi природнi комплекси) природи. У Природному заповщнику "Розточчя" функцюнуе музей природи.
Останшми роками спiльно з польською стороною в рамках м1жнарод-них проекпв розроблено мережу транскордонних пiших i велосипедних мар-шрутiв. Вони охоплюють на Польському Розточчi Томашув-Любельський, Звежинец, а на Укра!нському - 1вано-Франкове, Раву-Руську, Крехiв, Жов-кву. Ц маршрути орiентованi на ознайомлення з найатракцшшшими природ-ними й юторико-культурними об'ектами.
Л1тература
1. Брусак В.П. Просторова структура i функцiональне зонування укра!нсько! частини проектованого бiосферного резервата "Розточчя" / В.П. Брусак, Ю.В. Зшько, Д. А. Кричевська, О.Т. Данчук, Г.Т. Криницький, Г.В. Стрямець, М.А. Майданський // Вюник Львiвського утверситету. - Сер.: Географiчна. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2007. - Вип. 34.
- С. 19-30.
2. Герасимов Л.С. и др. Отчет о результатах комплексной геолого-гидрологической съемки масштаба 1:50000, проведенной Куликовской геолого-съемочной партией в 1962-67 гг. / Львов. геол.-развед. экспед. - Инв. № 2176/1. - К., 1967. - 287 с.
3. Гнатюк Р.М. Структурний рельеф Швденного Розточчя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.04 / Львiв. нац. ун-т iм. 1вана Франка. - Львiв, 2002. - 18 с.
4. Зшько Ю.В. Територiальна структура проектованого мiжнародного бюсферного заповщника "Розточчя" / Ю.В. Зшько, В.П. Брусак, Я.С. Кравчук // Розточанський збiр-2000 : матер. Мжнар. наук.-практ. конф. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 2001. - Кн. 1. - С. 163 -166.
5. Кравчук Я.С. Геоморфолопчш та ландшафтш аспекти формування Розтоцького нацiонального парку / Я.С. Кравчук, Ю.В. Зшько, В.П. Брусак, Р.М. Гнатюк // Вюник Львiвського ушверситету. - Сер.: Географiчна: Географiчнi природоохороннi проблеми захiдного регюну Укра!ни, 1994. - Вип. 19. - С. 3-12.
6. Рудницький С. Знадоби до морфологи подшьського сточища Днiстра / С. Рудниць-кий // Працi Наукового товариства iм. Шевченка : зб. наук. праць. - Львiв, 1913. - 311 с.
7. Сорока М.И. Флора Росточья, ее охрана и использование : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.05 / Львов. лесотехн. ин-т. - Львов, 1992. - 17 с.
8. Стойко С.М. Еколопчне обгрунтування оргашзаци в Розточчi бшатерального польсько-укра!нського резервату (заповщника) та програма його дiяльностi / С.М. Стойко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лiсiвницькi дослщження в Укра!т.
- Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1996. - Вип. 6. - С. 178-184.
9. Стойко С. Укра!нська частина проектованого польсько-укра!нського бюсферного резервату "Розточчя" та !! репрезентативне ландшафтно-екологiчне значення / С. Стойко, А. Мельник, В. Шушняк, М. Б^к, Г. Савка, I. Ванда // Бiосферний резерват як модель сталого розвитку територш та об'ект1в природно-заповiдного фонду : матер. М1жнар. наук.-практ. конф. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 2003. - С. 16-31.
10. Rqkowski G. Roztoczanska transgranichna strefa ochronna / G. R^kowski, W. Brusak, J. Zinko, J. Krawczuk // Pzewod. wycieczkowy Ogolnopolsk. Zjazdu PTG. - Lublin. - 1994. -S. 240-242.
11. Roztocze: budowa - rzezba - krajobraz // Pod red. Jana Buraczynskiego. Wydawhictwo Lubelskie. - Lublin, 1997. - 189 s.
12. Roztocze: Srodowisko przyrodhicze // Pod red. Jana Buraczynskiego. Wydawhictwo Lubelskie. - Lublin, 2002. - 341 s.
Брусак В. Ф. Памятники неживой природы Украинского Расточья
Среди возвышенностей Западной Украины Расточья выделяется разнообразием природных атракций. Естествоиспытатели конца Х1Х - начала ХХ вв. к наиболее интересным природным объектам региона относили: ключ-гейзер "Парашка", Страд-чанскую пещеру, торфяник возле Яновского пруда, урочища Королевская гора и Ярына возле Янова, отдельные вековые деревья и аллеи в Крехове, Старичах, Фийне, Верещице, на горе Гарай возле Жолквы, парки курортов Немиров и Шкло, известнейшие парки Львова - Стрыйский и Высокий Замок. Разнообразное природное наследие Расточья является предпосылкой для развития природно-познавательного туризма, в частности экологического; присутствуют благоприятные условия для формирования трансграничных польско-украинских маршрутов пешеходного и велосипедного туризма, а также развития сельского туризма.
Ключовi слова: Украинское Расточье, памятники неживой природы, заповедные территории, экологический туризм.
Brusak V.F. The nature monuments of Ukrainian Roztochya.
Roztochya is standing out among Western Ukrainian uplands for wide range of natural and scientific objects. The nature scientists of the end of XIX - beginning of the XX century referred to the most interesting natural objects of the region: spring-geyser "Pa-rashka", Stradch cave, peatbog near Yanivski pond, territories Koroleva mountain and Yaryna near Yaniv, unique everlasting trees and paths in Krechiv, Starychi, Phiyna, Ve-reshchycya, at the mountain Garay near Zhovkva and also parks near health resorts Nemyriv and Shklo and the most famous parks of Lviv city - Stryjski and High Castle. The various nature heritages of Roztochya are the main ground of nature educational tourism development, especially ecological tourism growth. The favorable conditions for Poland-Ukrainian hiking routs and bike-routs forming and the agricultural tourism increasing are in the Roztochya.
Keywords: Ukrainian Roztochya, the nature monuments, the preserving territories, ecological tourism. _
УДК 911.2: 911.5:[551.584.2](477.83) Acnip. 1.Г. Булавенко1 - Льв1вський
НУ м. 1вана Франка
М1КРОКЛ1МАТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Д1ЛЯНКИ Л1СО-ПОСАДКИ У ДУБРОВИЦЬКОМУ ЛАНДШАФТ РОЗТОЧЧЯ
Знання мшро^матичних характеристик важливе для розумшня функцюнуван-ня i динамши розвитку територiальних комплекав локального рiвня. Мшро^матич-ш показники вливають на процеси розвитку та росту молодого тдросту як деревних, так i трав'яних рослин. Подано результати мшро^матичних дослщжень, як викону-вали в Дубровицькому ландшафт Швденного Розточчя. Спостереження здшснено за допомогою електронних реестраторiв - даталогерiв, серп' Tinytag Ultra - 1500, яю фшсували показники температури та вологосп пов^ря у мющ ix встановлення.
Ключовi слова: мшро^мат, реестратор, Дубровицький ландшафт.
Дослщження виконували на дшянщ люопосадки 2^чного вжу, закла-деноï на мющ вимушеноï вирубки букового люу, розташованоï на пологому сxилi пiвденно-сxiдноï експозици з густим самоЫвом берези, осики, верби, що у Дубровицькому ландшафт Розточчя (бшя астрономiчноï обсерватори ЛНУ iм. 1вана Франка у смт. Брюхович^.
1 Наук. кер1вник доц. Б.П. Муха, канд. геогр. наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
