CC BY
50
Гетьман В.И. Экологический оптимум антропогенного ландшафта
Одним из важных научных заданий ландшафтоведения ныне является поиск оптимально пригодного для жизнедеятельности человека ландшафта, то есть экологического оптимума ландшафтной системы в ее естественном и измененном состоянии. С целью научного поиска экологического оптимума ландшафта предложена схема историко-ландшафтоведческой реконструкции и механизм актуалистического использования, практической реализации метода сравнительной экологии. Предлагаемый методический механизм позволяет найти каждой антропогенизированной ландшафтной системе экологический оптимум ее пространственно-временной структуры как в натуре, так и в определенном "историческом срезе".
Ключевые слова: экологический оптимум, экологический ряд, типологический профиль, индикаторный спектр, часовой факторально-динамический ряд.
Hetman V.I. Ecological optimum ofman-made landscape at historical-landscape reconstructions
Looking for optimal acceptable for human being vital functioning landscape, in other words ecological optimum of landscape system in its natural and transformed states becomes one of the important scientific task of landscape science. With the purpose of scientific search of ecological optimum of landscape the author proposes scheme of historical-landscape reconstruction and mechanism of actualization of use and practical realization of methods of comparative ecology.
Keywords: optimum environmentally, ecologically series typological profile, indicators spectrum.
УДК 551.4: 502.4 Ст. наук. ствроб. Ю.В. Зтько1; проф. А.Б. Богуцький1, канд. г.-м. наук; доц. В.П. Брусак1, канд. геогр. наук; доц. Р.М. Гнатюк1, канд. геогр. наук; тж. О.М. Шевчук1; проф., М. Кромпец2, д-р габштований;
проф. Януш Бурачинський3, д-р габштований
М1ЖНАРОДНИЙ ГЕОПАРК "КАМ'ЯНИЙ Л1С РОЗТОЧЧЯ": КОНЦЕПЦ1Я ТА ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ
Розглянуто сутшсть, цш та завдання ново! мiжнародноi форми охорони геос-падщини - геопарюв. Представлено концепщю i програму створення мiжнародного геопарку "Кам'яний лю Розточчя". Головними атракцшними об'ектами геопарку ста-нуть фрагменти скам'янших дерев роду Тахоётш, що знаходяться головно у тщаних вщкладах неогену. Подано програму запланованих наукових дослщжень та оргашза-цшних заходiв, необхщних для створення тематичного геопарку на Розточчi та вико-нання ним природоохоронних, освггшх та геотуристичних функцш. Пропонований геопарк охоплюватиме iснуючi природоохоронш об'екти Розточчя - заповщник, на-цюнальш i ландшафтш парки та заказники, резервати, i буде орieнтований на сталий розвиток мюцевих громад.
Ключов1 слова: геопарк, геомюця, скам'янше дерево, височина Розточчя, геоос-в^а, геотуризм.
Постановка проблеми. Упродовж останшх роюв у р1зних районах свггу активно впроваджуеться нова форма збереження геолого-геоморфоло-пчно! спадщини - геопарки [2, 9, 10, 16]. Геопарк - це територ1я з визначною
1 Львiвський НУ in 1вана Франка
2 Прничо-Металургшна Академш iменi Станiслава Сташiца у Краковi (Польща)
3 Вища суспiльно-природнича школа ii^m Вiнсента Поля в Люблж (Польща)
геологiчною спадщиною i розробленою програмою (стратепею) сталого роз-витку. Програма розвитку геопарюв розроблена ЮНЕСКО у спiвпрацi з Мiж-народним союзом геологiчних наук та урядовими шститущями i затверджена у березн 1999 р. на ХХ1Х Генеральнiй конференци ЮНЕСКО. Завдання ще1 програми - скоординувати нащональш та мiжнароднi зусилля в галузi збере-ження геолого-геоморфолопчно1 спадщини, геототв (геомiсць), заповiдних геологiчних об,ектiв. Програма Геопарюв тюно спiвпрацюе з Центром св^о-во! спадщини ЮНЕСКО та Мiжнародною мережею бiосферних заповiдникiв "Людина i бiосферам (МАБ). Згiдно iз ще1 програмою, передбачаеться щоро-ку надавати статус геопарку 20 територiям, яю вiдповiдають критерiям ново! мiжнародноl категори збереження геоспадщини.
Головним завданням з формування Мiжнародного геопарку "Кам'яний л^ Розточчя" е розроблення вщповщно1 науково-проектно1 доку-ментаци для утворення цього транскордонного утворення на украшсько-польському пограниччь Важливим у цьому проект е вивчення й експозиця скам'янших дерев, розмщених у шщаних вiдкладах неогену Розтоцько1 висо-чини. Скам,янiлi дерева з Розточчя е геолопчним феноменом нащонального i мiжнародного рiвнiв. Аналогiчнi природы нагромадження скам,янiлих стов-бурiв дерев вiдомi у кiлькох мiсцях свггу (Арiзона у США, острiв Лесбос у Греци, Патагонiя в Аргентит). Актуальними на цей час е охорона та ос-вiтньо-туристичне використання цих ушкальних палеонтологiчних утворень на украшсько-польсьюй височинi Розточчя з огляду на те, що найцiннiшi 1хш екземпляри часто стають об'ектом нелегально: торгiвлi для колекцiонерiв скам,янiлостей.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблематика створення мiждержавних природоохоронних утворень на Розточчi сягае початку 90-х роюв ХХ ст. Концепцiю створення транскордонно1 природоохоронно1 зони [4, 13] розробили Варшавський 1нститут охорони навколишнього середовища та Львiвський нацiональний унiверситет iм. 1вана Франка. Основою для створення ще1 природоохоронно1 зони з провщною функцiею екотуризму повиннi були стати украшсью (заповiдники, заказники) та польсью (нацiональнi i ландшафты парки) заповiднi об'екти. У поточному десятирiччi розробляли i впроваджували просторовi моделi утворення транскордонного бiосферного резервату "Розточчя" [3, 5, 7, 8]. У 2009 р. до штаб-квартири ЮНЕСКО було подано заявку i номшацшну форму на створення бюсферного заповщника в украшськш частинi Розточчя у складi Яворiвського нацiонального природного парку, природного заповщника "Розточчя" i регiонального ландшафтного парку "Равське Розточчя".
Концепцiя i програма спшьного наукового та освiтнього використання об'екпв геолопчно1 спадщини транскордонно1 височини Розточчя в останш десятирiччя активно розробляеться i поетапно втiлюеться. Було опублжовано монографп та тематичнi збiрники з геолого-геоморфолопчно1 будови вше1 височини [11, 14, 15] та И окремих регюшв, а також геолопчш пу^вники, розробленi в рамках тематичних конференцш [1, 11]. 1дея створення мiжна-родного геопарку на Розточчi шщшована польськими геологами пiд час ре-
ашзаци наукового проекту "Геопарк Кам'яний лiс на РозточчГ'. В останш роки HayKOBi iнституцiï Кракова, Люблiнa i Львова розробляють концепцiю та програму створення транскордонного геопарку "Кам'яний лю Розточчя". Прецедент утворення транскордонних геопарюв уже вщомий на Свропейському континентi, зокрема транскордонним е геопарк "Мужакова Дуга" [10], розта-шований бiля кордону мiж Польщею i Шмеччиною.
На польськiй чaстинi Розточчя нayковi дослiдження щодо створення геопарку розпочались у 2006 р. у рамках нащонального дослщницького проекту "Кам'яний лю Розточчя". Цей проект дав змогу здшснити докyментaцiю вщслонень з фрагментами скaм'янiлих дерев з роду кипарисових (вид Taxodi-oxylon taxodii) на територп Равського Розточчя (околиц Гребенного) [17]. На украшськш частит Розточчя дослщження щодо створення транскордонного геопарку "Кам'яний лю Розточчя" розпочалися у 2010 р. в рамках шдготовки до участ в прогрaмi INTERREG III (Укрaïнa - Польща - Бiлорyсь), де укра-ïнськими спiввиконaвцями стали представники Львiвського нaцiонaльного yнiверситетy iм. 1вана Франка за участю оргaнiв мiсцевоï влади Жовювщини.
Постановка завдання. Метою цього дослщження е розроблення на-уково-методичного та оргашзацшного забезпечення для створення транскордонного геопарку "Кам'яний лю Розточчя". При цьому виршуються таю завдання:
• анал1з основних функцш та критерив формування геопаршв - ново1 форми збереження i популяризаци геоспадщини;
• науково-методичне обгрунтування формування транскордонного геопарку "Кам'яний лю Розточчя";
• розроблення невiдклaдних оргатзацшних та iнформaцiйно-освiтнiх зaходiв зi створення геопарку та забезпечення сталого розвитку польсько-украшсько1 височини Розточчя.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Дiяльнiсть геопaркiв мае три напрями:
• геоконсерващя: збереження й вивчення об'екив геоспадщини, впровадження та демонстрация нових методiв 1хнього збереження й використання; збереження та тдтримка мiсцевих трaдицiй;
• освта: оргатзащя i вжиття зaходiв щодо попyляризaцiï знань у гaлyзi наук про Землю та охорони природи для широкого кола ошб.
• геотуризм: стимулювання економiчноï активност та зрiвновaженого (стало-го) розвитку шляхом розвитку геотуризму.
Головна мета геопарюв - полшшення i розширення способiв охорони, облаштування i популяризаци геолопчних i геоморфологiчних об'ектiв, наяв-них на ïхнiх територiях. Територи, що претендують на залучення до мiжнa-родно1' мережi геопaркiв, повинш вiдповiдaти таким вимогам [9] :
• мютити певну кшьшсть надзвичайно важливих об'ектiв геологiчноï (геолого-геоморфолопчно1) спадщини, що мають наукову та освгтню цiннiсть, ут-кальний характер i рекреащйну привaбливiсть; одночасно об'екти геолопчно1 спадщини можуть мати археолопчну, iсторико-кyльтyрнy та екологiчнy щн-тсть;
д • __и •
• на цих територiях розвиваеться геотуризм, якии сприяе розвитку уявлень i знань людей про геоспадщину;
• тут демонструються методи збереження та залучення геолопчно'' спадщини для потреб геонаукових дисципл1н i розроблення природоохоронних заходiв;
• значна увага на цих територ1ях повинна придiлятись спiвпрацi з мюцевими жителями, а також осв^ньому i соцiально-економiчному розвитку громади;
_ и
• повинен iснувати менеджмент-план територи геопарку, якии сприятиме стало-му соцiально-економiчному розвитку (зазвичаИ, базованому на екотуризмi);
• геопарк повинен бути складовою частиною глобально'' мереж^ що демон-струе та поширюе передовиИ досвiд збереження И використання природно'' спадщини та iнтегруеться у програми сталого розвитку.
У програм1 розвитку геопарюв спещально наголошуеться на таких перевагах новоï категорп охорони природи: тут одночасно забезпечуеться за-хист геоспадщини, акцентуеться увага на сталому розвитку та значна роль выводиться мюцевим громадам, защкавленим у втшент плашв менеджменту геолопчно цшних територш 1з урахуванням сощально-економ1чних цшеИ.
На початку ХХ1 ст. нову м1жнародну форму збереження геоспадщини - геопарк - активно впроваджують у р1зних раИонах свгту. Зокрема, в Сврош устшно функцюнуе мережа геопарюв, до складу яко'' входять так вь дом1 геолопчш мюцевост^ як ГеолопчниИ резерват у Високому Прованс (Франщя), ВулкашчниИ геопарк (Шмеччина), Кам'яниИ лю Лесбоса (Грещя), БогемськиИ РаИ (Чех1я), Кра'на Динозавр1в (Румушя) та ш. Геопарки створю-ють на основ1 природних природоохоронних територш (резервати, ландшафты та нащональш парки) та охоронних юторико-культурних мюцевостеИ (парки культури, юторичт центри). Шдставою для створення низки евро-пеИських геопарюв стала реал1зац1я програми М1жнародного геолопчного союзу та СвропеИсько' асощацп з1 збереження геолопчно'' спадщини (Про-ГЕО) щодо видшення геолопчних мюць (геототв) м1жнародного значення для головних регюшв Свропи [9].
Вщ часу створення у 2000 р. СвропеИська мережа геопарюв (СМГ) розвивалася швидкими темпами за шдтримки СвропеИського Союзу i ЮНЕСКО. Наприюнщ 2008 р. до не'' належало вже 35 природоохоронних територш (табл. 1) у 13 кра'нах Свропи (Франщя, Шмеччина, Грещя, 1спашя, 1тал1я, 1рланд1я, Велика Бриташя, Румушя, Чех1я, Португал1я, Норвепя i Хор-ват1я), а зараз 'х е 37 [9]. Це доводить необхщшсть i ефектившсть сшвпращ, яка дае змогу обмшюватися досвщом i методами д1яльност1, спрямовано'' на поеднання охорони геолопчно'' спадщини з1 зр1вноваженим розвитком, про-мощею геотуризму i принесенням корист мюцевим громадам.
СвропеИсью геопарки розвивають рiзнi види дiяльностi [9], спрямова-но'' на охорону геологiчних та шших об,ектiв природи, управлiння природни-ми ресурсами, пропагування рацiонального туризму та шновацш у галузi промоцп територiИ через осередки туристично'' шформацп, екомузе'', новi технологiï обладнання об'ек^в, управлiння музеИними фондами, навчальнi курси, експериментальш освiтнi iмпрези i виставки музеИних експонатiв, доступнi на мющ iнформацiИнi И освiтнi матерiали, фестивалi мистецтв i ярмарки мюцевих продуктiв, мiжнароднi освiтнi акцiï та дiяльнiсть для розвитку мюцево'' громади.
Табл. 1. Склад СвропеиськоХмережi геопаршв (станом на грудень 2008 р.) [9]
Краша Кшькшть геопарк1в Ha3BH reonapKiB
Австрiя 1 Nature Park Eisenwurzen
Велика Бритaнiя 7 North Pennines A.O.N.B. European Geopark North West Highlands Geopark Fforest Fawr Geopark Lochaber Geopark (ffloraaHgia) English Riviera Geopark GeoMôn GeoPark (yen&c) Geopark Shetland (ffloraaHgia)
Грецiя 3 Petrified Forest of Lesvos Psiloritis Natural Park Chelmos - Vouraikos Geopark
1спатя 4 Parque Cultural del Maestrazgo Cabo de Gata - Nijar Natural Park (AHgany3ia) Subbeticas Geopark (AHgany3ia) Sobrarbe Geopark (AparoH)
Iтaлiя 4 Parco delle Madonie Parco Del Beigua Geological, Mining Park of Sardinia Parco Naturale Adamello Brenta
Iрлaндiя 2 Copper Coast Geopark Marble Arch Caves European Geopark
Нiмеччинa 5 Vulkaneifel Geopark Geo and Naturepark TERRA.vita Bergstrasse-Odenwald Geopark Swabian Alb Geopark Geopark Harz. Braunschweiger Land Ostfalen
Норвегiя 1 Gea Norvegica Geopark
Портyгaлiя 2 Naturtejo Geopark Arouca Geopark
Рyмyнiя 1 Hateg Country Dinosaurs Geopark
Фрaнцiя 1 Reserve Geologique de Haute-Provence
Хорвaтiя 1 Papuk Geopark
Чехiя 1 Bohemian Paradise
Демонстрацшш заходи у геопарках допомагають мюцевим громадам, установам i вщповщальним за визначення политики охорони особам створю-вати привaбливi туристичш пропозицп згiдно iз засадами "охорони через використання", шдтримувати розвиток уЫх регiонiв Свропи i формувати усвь домлення вaжливостi европейсько1' природно1' спадщини [9, 16].
Проектований транскордонний геопарк охоплюватиме природоохо-ронш об'екти на Польському (Розточанський нацюнальний парк та Щебже-шинський, Краснобродський, Пiвденно-Розточaнський ландшафтш парки) i Украшському (природний заповщник Розточчя та його охоронна зона, Яво-рiвський нaцiонaльний природний парк, Рава-Руський та Знесiння регюналь-m лaндшaфтнi парки, а також заказники "Гряда", "Зaвaдiвський", "Львiвсь-кий", "Винниювський") Розточчi. З польсько1' сторони у проектований геопарк увшдуть також геолопчш резервати "Чортове поле", "На Тавш",
"Пекелко", а також документацш Hi осередки - кар'ер у Йозефовi та штольш у Сендерках.
У геологiчнiй будовi Розтоцько1 височини беруть участь рiзнорiднi у лiтологiчному аспектi морськi вщклади крейди, еоцену та мiоцену, а також континентальш антропогеновi вiдклади. Верстви вiдкладiв можна спостерша-ти у численних геолопчних вiдслоненнях на рiзних дiлянках регiону. У про-ектованому геопарку, ^м геологiчних вiдслонень з урахуванням скам'янших дерев, iстотну роль будуть вщгравати iншi вiдслонення, що мають наукову, освiтню, екологiчну та пейзажну цштсть. Для створення геопарку важливим буде реестр цшних геоморфолопчних об,ектiв - печер, скель, ярково-балко-вих i останцевих форм.
Науковий супровщ з проблематики геопарку "Кам'яний лiс Розточчя" передбачае створення концепци охорони мюцево1 геолого-геоморфолопчно1 спадщини, розроблення вщповщно! документаци i здiйснення дослщжень, якi необхiднi для функцiонування ще1 форми охорони природи. Науковi дослщження охоплюють такi моменти:
• анал1з наукових i науково-популярних публшацш та фондових матер1ал1в у галуз1 геологи, геоморфологи, охорони природи та стану територiального планування району Розточчя.
• 1нвентаризащя та польова паспортизация геомюць (окремих геологiчних об'екпв та !хтх комплексiв), що репрезентують важливi елементи геоспадщи-ни Землi. Особливу увагу буде придiлено мiсцям скупчення скам'янших за-лишшв дерев. Передбачено подготовку геологiчних вiдслонень, 1хнш опис та документацию, а також географiчну прив'язку з використанням GPS. Будуть створен iнвентаризацiйнi карти геомiсць украшсько-польського Розточчя.
Важливою складовою частиною дослiджень виступатиме великомас-штабне геологiчне i геоморфолопчне картування. Воно супроводжуватиметь-ся закладанням бурових свердловин i ручним буршням та вiдбором проб на палшолопчш, мiкропалеонтологiчнi, лiтологiчнi, дендрологiчнi i дендрохро-нологiчнi аналiзи. Особливу увагу акцентуватимуть на дендрохронолопчно-му аналiзi викопних дерев та 1хнш анатомiчнiй будовь Буде розроблено регь ональну Г1С-модель, яка мiститиме такi iнформацiйнi шари: геологiчний, ге-оморфологiчний, гiдрологiчний, охорони природи, туристичний.
Пщготовлеш пiд час дослщжень текстовi i картографiчнi матерiали (геологiчнi, геоморфологiчнi i геотуристичнi карти) слугуватимуть шдгрун-тям для реестрацй геопарку "Кам'яний лiс Розточчя" на нацюнальному та мiжнародному (як елементу Свропейсько1 мережi геопаркiв) рiвнях.
У рамках розроблення проекту мiжнародного геопарку "Кам'яний лю Розточчя" в украшськш його частинi було обрано 50 базових геомюць (рис., табл. 2). Серед них видшяють:
а) вщслонення корiнних (крейда, палеоген, неоген) i покривних (плейстоцен i голоцен) вiдкладiв, розмiщених в експлуатованих i не експлуатова-них кар'ерах, а також природт виходи скельних порщ;
б) виходи порiд, приуроченi до скельних форм i печер;
в) давт копальнi;
г) скельно-печернi комплекси.
Особливе значення серед запропонованих геомюць мають вщслонен-ня пiщаних порiд нижнього i верхнього баденiю. З-помiж них варто виокре-мити виходи нижньобаденських вiдкладiв на Равському Розточчi (Ниви, Ра-ва-Руська, Дубрiвка, Монастирок), Львiвському Розточчi (Лозина, Ясниська, Винники, Бережани), Яшвського Розточчя (Шкло, Страдч). Саме з цими вщ-слоненнями пов,язанi чисельш мiсця знаходження решток стовбурiв скам'яш-лих дерев.
* \ Розташування пропонованих базових геом1сць
- * ^ проектованого м1жнародного геопарку
^ (з) т "Кам'яний л1с Розточчя" -
щна-Руська
^ ф ^ ^ ч, ^ украшська частина Розточчя
У ^
^^ (Э ^ ■ Державин й кордон
ф © О Локапизацш базових геомюць
\
\ @ 4 ч — — — меж1 Украшського Розточчя
\ О
\ "V
\
ЦКовква
УКРА1НА (Я© Ш
\ (
\
(25
V
)
)
\ (Щ М I
\
1вано-Франково л © @ Ч. х
V > , Л
ПЗ | Брюховин»
Ж I \
ч ( \
Рис. Розташування пропонованих базових геом^ць проектованого мiжнародного геопарку "Кам 'яний лк Розточчя " -укралнська частина Розточчя (перелк геом^ць див. у табл. 2)
Пропоноваш базовi геомюця дадуть змогу детальшше вивчити та по-пуляризувати для потреб геоосв^и i геотуризму iсторiю розвитку природи регюну протягом шзньо1 крейди, палеогену, неогену, плейстоцену та голоцену. Це доповнить центральну тематику геопарку, пов'язану з палеогеогра-фiею рослинних утворень баденського вжу неогену, вщомостями про розви-ток неживо1 та живо1 природи у мезокайнозо1 i дасть змогу розглядати И у широкому юторичному планi.
Табл. 2. Перелж базових геомшць мiжнародного геопарку "Кам 'яний л^ Розточчя " (украгнська частина)
№ з/п Характеристика геомшця Мiсце розташування
1 Воднольодовиковi ввдклади нижнього плейстоцену, мергель i опока верхньо! крейди с. Потелич, хутiр Зелена Гута -кар'ер
2 Иски нижнього бадену i еоцену с. Ниви - кар'ери
3 Л^оморфний останець Бабина Гора, ввд-слонення пiскiв i пiсковикiв нижнього бадену с. Борове бшя м. Рава-Руська
4 Иски нижнього бадену м. Рава-Руська, твденна околи-ця - кар'ер
5 Скупчення батятицьких пiсковикiв с. Потелич, захвдна околиця
6 Гора Преображення - кар'ер i природнi вiдслонення комплексу порвд нижнього i середнього бадену с. Потелич, пiвнiчно-схiдна околиця
7 Алювш фiнальноплейстоценового вiку с. Потелич, хуир Мат Долини, пiвденна околиця - кар'ер
8 Вапняки верхнього бадену с. Вороблячин, твтчна околиця -кар'ер
9 Иски i пiсковики нижнього бадену селище Немирiв, схiдна околиця -кар'ери
10 Глинист! вiдклади верхньо! крейди селище Немирiв, схвдна околиця -кар'ер
11 Ввдслонення еолових вiдкладiв верхнього плестоцену, знахвдки ератичного матерiалу гора Вовковиця мiж м. Рава-Руська i с. Iоничi
12 Пiщанi воднольодовиковi ввдклади нижнього плейстоцену с. Iоничi, схiдна околиця - кар'ер
13 Копальт бурого вугшля у вiдкладах нижнього бадену с. Дубрiвка
14 Копальт бурого вугшля у ввдкладах нижнього бадену с. Монастирок
15 Кам'яна гора - ввдслонення еоценових пiсковикiв бiля с. Монастирок
16 Воднольодовиковi вiдклади нижнього плейстоцену селище Магерiв, пiвденна околиця - кар'ер
17 Гора Кам'яна - скельно-печерний комплекс Тимоша с. Крехiв, монастир
18 Гора Побшна - скельт виходи тскови-шв середнього бадену с. Крехiв, монастир
19 Пiщанi i глинист! ввдклади нижнього бадену; яри, ввдслонення вугленосних ввд-кладiв с. Глинсько, твденна околиця -кар'ер
20 Лесоподiбнi вiдклади верхнього плейстоцену с. Черемишна, твденна околиця -кар'ер
21 Поховат грунти у пролювiальних ввдкла-дах голоценового вiку с. Стара Скварява, захвдна околиця - кар'ери
22 Лесоподiбнi плейстоценовi ввдклади з по-хованими грунтами с. Стара Скварява, схвдна околиця - кар'ер
23 Розрiзи нижнього бадену с. Нова Скварява, твтчно-схвдна околиця - кар'ери
24 Ввдслонення верхньо! крейди, нижнього i середнього бадену с. Мокротин, схвдна околиця, Чор-на гора
25 Органогенно-детритовi вапняки нижнього бадену с. Старич^ пiвнiчна околиця -кар'ер
26 Пщат вiдклади нижнього бадену селище Шкло, схiдна околиця -кар'ер
27 Ратинськ вапняки середнього бадену с. Верещиця, схвдна околиця -кар'ери
28 Розрiз моренних вiдкладiв нижнього плейстоцену с. Верещиця, схвдна околиця
29 Скельнi виходи ратинських вапняшв i пiсковикiв середнього бадену с. Верещиця, схили г. Кубин
30 Гора Бша Скеля - виходи вiдкладiв нижнього бадену с. Лелехiвка, схвдна околиця
31 Гора Таборова - скельт виходи ратинських вапняюв i пiсковикiв середнього бадену с. Лелехiвка, схвдна околиця
32 Ввдклади нижнього i середнього бадену с. Дубровиця, твденна околиця -кар'ери i природнi вiдслонення
33 Ввдклади нижнього бадену с. Лозина - кар'ери
34 Королева гора - ввдслонення ратинських вапняшв селище 1вано-Франкове, схвдний берiг Янiвського ставу
35 Страдчанська печера, вiдклади нижнього i середнього бадену с. Страдч, пiвнiчно-захiдна околиця
36 Ввдклади нижнього бадену с. Страдч, захвдна околиця -кар'ер
37 Ввдклади нижнього бадену с. Ясниська, захвдна околиця -кар'ер
38 Ввдклади верхнього i нижнього бадену с. Бiрки - кар'ери
39 Гора-останець Червоний Камшь - ввдслонення тсковишв нижнього бадену с. Мервичi
40 Ршшчно-шаруват ввдклади верхнього плейстоцену с. Воля Гамулецьке на схвд вiд Брюхович - кар'ер
41 Ввдклади верхньо! крейди, бадену i плейстоцену с. Малi Грибовичi - кар'ер i при-роднi ввдслонення
42 Ввдклади верхнього бадену, палеонтоло-пчт рештки м. Львiв, г. Клепарiвська, захвдт схили - кар'ер
43 Розрiз верхнього бадену м. Львiв, г. Лева - кар'ери
44 Комплекс пщаних кар'ерiв, вапняки нижнього бадену м. Львiв, парк Знесiння
45 Ввдклади верхньо! крейди, нижнього бадену i плейстоцену м. Львiв, с. Велик Кривчицi -кар'ер
46 Медова печера, вiдслонення ратинських вапняшв м. Львiв, р-н Майорiвка
47 Ввдклади нижнього бадену, ервшевий горизонт м. Львiв, парк Погулянка - кар'ер
48 Гора Чортовi (Чатовi) скелi - виходи тс-ковикiв верхнього бадену, палеол^ична стоянка мштечко Винники, твтчно-захвд-на околиця
49 Пiщанi вiдклади нижнього бадену мштечко Винники, захiдна околиця - кар'ери
50 Ввдклади нижнього бадену с. Бережани, твденна околиця -кар'ери
Важливою складовою частиною проектованого геопарку повинна стати розбудова геоосвггньо! та геотуристично! iнфраструктури. На польському Розточчi центральний об'ект геопарку - природничий музей, - створений у Седлюках Томашiвських бiля Любичi Крулевсько!. Тут знаходяться ушкальт фрагменти окременiлих дерев, як росли понад 18 млн роюв тому. Крiм музею, тут юнуе мережа популярно-наукових стежок. Наприклад, в околицях музею функцiонуе навчальна природничо-культурна стежка "Шляхом кам'яних дерев" довжиною 2 км. На шформацшних таблицях представлено опис релiктових скам'янших дерев та умови !хнього захоронення. Одночасно тут можна побачити плантаци кипариса болотного - сучасного вщповщника релштових окременiлих дерев. Крiм того, на цш трасi можна спостершати об'екти культури: сакральнi, традицiйну сшьську забудову.
Музей Кам'яних Дерев розпочав функщонувати з 2003 р. Значну час-тину експона^в принесли мiсцевi жителi. Зараз у музе! представлено близько 500 експона^в скам'янiлих решток дерев рiзноl величини та кольору [17]. У цих викопних деревах оргашчний матерiал був замiщений неоргашчним -кременистою субстанцiею. Мiнералiзацiя неогенових дерев, що вiдбувалася у водному середовишд, стала можливою за умови сповшьнення !хнього бюло-гiчного розпаду. Фрагменти дерев перебували пiд осадами з обмеженим доступом кисню - це давало змогу оргашчним решткам тривалий час перебувати у середовишд мшер^заци. Такi процеси вщбувалися в умовах жаркого i во-логого клiмату. Неоднакове забарвлення кам'яних дерев е результатом креме-нисто! мшер^заци з участю iнших мiнералiв. Характерно, що скам'янiлi стовбури рщко знаходять у первинному середовишi - у тсках неогену. 1хш невелик фрагменти частiше трапляються у покривних плейстоценових вщ-кладах. Цi фрагменти дерев шддавались вивiтрюванню i могли змшити пер-винне забарвлення. Внаслщок проведених дослiджень визначили, що фрагменти скам'янших дерев належать до роду кипарисових (виду Taxodioxylon taxodii), сучасним вщповщником якого е кипарис болотний (Taxodium distic-hum) [17]. Викопш рештки представниюв роду Taxodium знайдено у вщкла-дах вщ верхнього еоцену до нижнього мюцену у Шмеччиш, Чехи, Польшi та Украшц при детальнiшому !х дослщженш вченi виявили, що всi вони належать до одного виду Taxodium dubium (Sternberg) [12].
Фрагменти скам'янших дерев, знайдеш на украшськш частит Розточ-чя, е в експозищях Природничого музею НАН Укра'ни та палеонтологiчного музею ЛНУ iм. 1вана Франка. Також !х використовують як елемент малих ар-хггектурних форм у регiональному ландшафтному парку "Знесшня", скверi "На валах", перед природничим корпусом нащонального унiверситету iм. 1ва-на Франка (вул. Грушевського, 1).
Музей скам'янiлих дерев або вщкриту !х експозицiю у проект перед-бачено створити у Рава-Руськш. Документацiя та iнформацiйне забезпечення дасть змогу низщ геомiсць польсько! та укра'нсько! частин Розточчя стати ге-отуристичними атракцiями - об'ектами для шзнавальних занять. Облаштова-нi геотуристичш атракци (кар'ери, скельнi i печерш утвори, копальнi) стануть основою для розроблення геотуристичних маршру^в (шляхiв). Ц маршрути
будуть шшими, велосипедними, з використанням автомобильного транспорту. Геотуристичш атракцп широко використовуватимуться для здшснення мiждержaвних освiтнiх (практики студентв) та наукових (конференцiï, семь нари) зaходiв.
Геопарки передбачають забезпечення сталого розвитку, що збiгaеться з прюритетами проектованого мiждержaвного бiосферного заповщника "Розточчя". У цьому контекст важливим е забезпечення проекологiчного розвитку основних титв природокористування регюну: лiсогосподaрського, сшьсь-когосподарського, селiтебного. У контекст пропонованого геопарку вaжливi вщродження й розвиток таких промислiв, як гончарство (Потелич, Глинське), кам'яна рiзьбa, гутництво. Функцюнування геопaркiв передбачае активну сшвпрацю оргaнiв самоврядування з новоствореним природоохоронно-рекре-aцiйним об'ектом геологiчного профшю. Позитивним е той факт, що шщато-рами проекту геопарку "Кам'яний лiс Розточчя" виступили мiсцевi органи влади Томaшiвського повiтy (Польща) та Жовювського району (Украша). За участю наукових шституцш Кракова, Люблiнa i Львова розроблено проектну пропозицiю щодо утворення мiжнaродного геопарку в рамках програми IN-TERREG III (Украша - Польща - Бiлорyсь) на 2010-2013 рр.
Висновки. Отже, обгрунтовано концептуальш основи формування те-матичного геопарку на бaзi релiктових скам'янших дерев з неогенового перь оду та розроблено програму науково-методичних i оргашзацшно-проектних зaходiв. Головний акцент зроблено на шдготовку необхiдноï науково1' доку-ментaцiï геолого-геоморфологiчного та природоохоронно-рекреaцiйного плану для формування мiжнaродного геопарку "Кам'яний лю Розточчя". Представлено перелж i кaртогрaфiчнy модель базових геомюць проектованого геопарку на територп украшського Розточчя.
Подaльшi перспективи дослщжень пов'язaнi з детальною паспортиза-цiею геомiсць, зокрема з мюцезнаходженнями скaм'янiлих дерев i розроблен-ням науково-практичних пропозицш щодо облаштування геотуристичних ат-рaкцiй та обгрунтування мережi геотуристичних трас. Передбачуване деталь-не картографування геолого-геоморфолопчно1" структури дасть змогу комплексно оцшити потенцiaл геоспадщини височини Розточчя i розширити спектр геомюць, що мають наукову, освгтню та естетичну цiннiсть i збагатять геотуристичну привабливють проектованого геопарку.
Лггература
1. Геолог1чн1 пам'ятки Украши. - У 3-ох т. / В.П. Безвинний, С.В. Бшецький, О.Б. Бобров та ш. / за ред. В.1. Кад1н1на, Д.С. Гурського, 1.В. Антаково'1. - К. : Вид-во Д1А, 2006. - Т. 1. - 320 с.
2. Гриценко В.П. Створення геолопчних парюв - перспектива розвитку природно-заповщного фонду / В.П. Гриценко // Природно-заповщний фонд Украши - минуле, сьогодення, майбутне : матер. М1жнар. наук.-практ. конф. - Тернопшь : Вид-во "Пщручники i иос1бники", 2010. - С. 168-171.
3. Брусак В. Просторова структура i функцюнальне зонування украшсько'1 частини проектованого бюсферного резервату "Розточчя" / В. Брусак, Ю. Зшько, М. Майданський, Д. Кричевська, О. Данчук, Г. Криницький, Г. Стрямець // Вюник Льв1вського ушверситету. -Сер.: Географ1чна. - 2007. - Вип. 34. - С. 19-30.
4. Брусак В. Концепщя формування транскордонних природоохоронних зон / В. Бру-сак, Ю. Зiнько, Я. Кравчук, Г. Ронковсю // Развитие системы межгосударственных особо охраняемых природных территорий : матер. Междунар. семинара. - К. : Вид-во "Либщь", 1996. - С. 23-29.
5. Зшько Ю.В. Територiальна структура проектованого мiжнародного бюсферного заповiдника "Розточчя" / Ю.В. Зшько, В.П Брусак, Я.С. Кравчук // Розточанський збiр-2000 : матер. Мжнар. наук.-практ. конф. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 2001. - Кн. 1. - С. 163 -166.
6. Зшько Ю.В. Науково-практичш й освггш аспекти геотуризму / Ю.В. Зшько, Я.С. Кравчук, О.М. Шевчук // Фiзична географiя та геоморфология. - К. : ВГЛ "Обри", 2009. - Вип. 55. - С. 127-139.
7. Стойко С.М. Еколопчне обгрунтування оргашзацп в Розточчi бшатерального польсько-украшського резервату (заповiдника) та програма його дiяльностi / С.М. Стойко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лiсiвницькi дослщження в Укра1'т.
- Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1996. - Вип. 6. - С. 178-184.
8. Стойко С. Украшська частина проектованого польсько-украшського бюсферного резервату "Розточчя" та й репрезентативне ландшафтно-еколопчне значения / С. Стойко, А. Мельник, В. Шушняк, М. Б^к, Г. Савка, I. Ванда // Бюсферний резерват як модель сталого розвитку територiй та об'екпв природно-заповiдного фонду : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 2003. - С. 16-31.
9. Шевчук О. Свропейсью геопарки: збереження геоспадщини i розвиток геотуризму / О. Шевчук // Науковi записки Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверситету. -Сер.: Географiя. Спец. випуск: Стале природокористування: пiдходи, проблеми, перспективи.
- Тернотль : СМП "Тайп", 2010. - № 1 (вип. 27). - С. 369-378.
10. Alexandrowicz Zofia. Geoparks - most valuable landscape parks in Southern Poland / Zofia Alexandrowicz, Stefan W. Alexandrowicz // Geological heritage concept, conservation and protection policy in Central Europe. - Cracow, 2003. - S. 11-12.
11. Bogucki A. Budowa geologiczna Roztocza Ukrainskiego / A. Bogucki, P. Woloszyn, L. Gerasimow, A. Wysocka // Budowa geologiczna Roztocza (100-lecie badan polskich geologow). -Wycieczka D: Roztocze Rawsko-Lwowskie. - Lublin, 1998. - S. 245-265.
12. Kunzmann L. The genus Taxodium (Cupressaceae) in the Palaeogene and Neogene of Central Europe / Lutz Kunzmann, Zlatko Kvacek, Dieter Hans Mai and Harald Walther // Review of Palaeobotany and Palynology. - Volume 153, Issues 1-2, January 2009. - P. 153-183.
13. Rqkowski G. Transgraniczne obszary shronione na wschodnim pograniczu Polski: zarys koncepcji / G. R^kowski // Instytut Ochrony Srodowiska. - Warszawa, 2000. - 150 s.
14. Roztocze: budowa - rzezba - krajobraz // Pod red. Jana Buraczynskiego. - Wydawhictwo Lubelskie. - Lublin, 1997. - 189 s.
15. Roztocze: Srodowisko przyrodhicze // Pod red. Jana Buraczynskiego. - Wydawhictwo Lubelskie. - Lublin, 2002. - 341 s.
16. UNESCO Geoparks Programme - a new initiative to promote a global network of geoparks safeguarding and developing selected areas having significant geological features // Hundred and fifty-sixth Session. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization: Executive Board. - Paris, 1999. - S. 1-4.
17. Muzeum drzew skamienialych. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. siedli ska. com. pl/muzeum.
Зинько Ю.В., Богуцкий А.Б., Брусак В.Ф., Гнатюк Р.М., Шевчук О.М., Кромпец М., Бурачинский Я. Международный геопарк "Каменный лес Расточья": концепция и программа формирования
Рассмотрены сущность и функции новой международной категории охраны геонаследия - геопарков. На примере трансграничной (украинско-польской) возвышенности Расточья представлены концепция и программа развития международного геопарка "Каменный лес Расточья". Его основными аттракционными объектами станут фрагменты окаменевших деревьев рода Taxodium, которые находятся в неогеновых песчаных отложениях. Представлены концепция и программы исследований и организационных мероприятий по формированию геопарка на Расточьи и выполнения им природоохранных, образовательных и геотуристических функций. Территориально проектируемый геопарк будет включать существующие природоохранные объекты - природный заповедник "Расточье", национальный и ландшафтные парки,
резерваты и заказники; будет ориентирован на обеспечение устойчивого развития местных общин.
Ключевые слова: геопарк, геосайты, окаменевшее дерево, возвышенность Рас-точье, геообразование, геотуризм.
Zinko Yu.V., Bogucki A.B., Brusak V.P., Hnatyuk R.M., KrompecM., Buraczynski Ya. International Geopark "Petrified Forest of Roztochya": concept and programme of its formation
We describe the essence and tasks of a novel international category of geoheritage protection, i.e., geoparks. The concept and programme of forming an international Geopark "Petrified Forest of Roztochya" is presented based on the example of a transborder (Ukrainian-Polish) highland of Roztochya. Its main attractions sites will be the fragments of petrified trees of Taxodium origin, that can be usually found within neogenic sandy deposits. A programme of research and organizational measures has been presented concerning the formation of topical Geopark in Roztochya region as well as the accomplishment by the Geopark of natureprotection, educational and geotourism functions. The Geopark is going to embrace the territory of the existing natureprotecting sites of Roztochya, i.e., preserve, national and landscape parks and conserved areas, reservates (reserves). The Geopark's orientation is sustainable development of local communities.
Keywords: Geopark, petrified trees, geosites, highland, geoeducation, geotourism.
УДК 631.435 (477.83) Проф. М.Г. Kim, канд. геогр. наук -
Льв1вський НУ iM. 1вана Франка; доц. О.М. Шдкова, канд. геогр. наук - КНУ iM. Тараса Шевченка
ОСОБЛИВОСТ1 ГРАНУЛОМЕТРИЧНОГО СКЛАДУ ГРУНТ1В
РОЗТОЧЧЯ
Визначено i проaнaлiзовaно гранулометричний склад грунпв i грунтотворних порщ Розточчя: дерново-отдзолених, сформованих на дочетвертинних i водно-льодовикових тсках; арих люових, сформованих на лесоподiбних суглинках; дерно-вих, сформованих на водно-льодовикових сутсках; дерново-карбонатних грунпв, грунтотворною породою яких е елювш карбонатних порщ (вапняюв i мергелiв). Гранулометричний склад грунти Розточчя повшстю успадкували вщ грунтотворних порщ. Встановлено особливосп гранулометричного складу грунпв Розточчя залежно вщ порщ, на яких вони сформувались.
Kлючовi слова: гранулометричний склад, грунти, породи.
Постановка проблеми. Гранулометричний склад е важливою гене-тичною й aгрономiчною характеристикою грунту. Вщ нього залежать майже вс фiзичнi, мехашчш, значною мiрою фiзико-хiмiчнi властивосл грунпв i 1'х-m режими. Родючють грунпв також тюно пов'язана з 1'хтм гранулометрич-ним складом.
Гранулометричний склад грунпв значною мiрою успадковуеться вщ грунтотворних порщ i в сво1'х основних рисах мало змшюеться у процес грунтотворення. На щшьних породах процеси грунтотворення i вивгтрювання вщбуваються одночасно, що зумовлюе фiзичне подрiбнення породи на грану-лометричш елементи рiзного розмiрy. При цьому сшввщношення цих части-нок е рiзним залежно вщ характеру вихщно1" породи, напрямку, штенсивносп та тривалост вивгтрювання, визначаючи цим гранулометричний склад вщ-клaдiв i, вщповщно, грyнтiв, що на них формуються.
