CC BY
29
1. ЗАГАЛЬШ ПИТАНИЯ ЗАПОВ1ДИО1 СПРАВИ, АБ1ОТИЧИ1 ДОСЛ1ДЖЕИИЯ
УДК 504.6(477.43/44):502.7 Дир. Я.С. Бовт; заст. дир. Г.В. Стрямець,
ст. наук. ствроб. -Природний заnовiдник "Розточчя",
НЛТУ Украти, м. Львiв
1СТОР1Я ЗАПОВ1ДНО1 СПРАВИ ТА ПРИРОДНИЧИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ НА РОЗТОЧЧ1
Висвгглено iсторiю запов1дно'1 справи на Розточч1, наведено данi щодо перших заповщних територiй, починаючи з Х1Х ст. до наших дшв у регюш дослiджень, а та-кож шформащю про дослiдникiв природи та засновниюв заповщно'1 справи. Робота мiстить вщомосп про об'екти природно-заповiдного фонду, яю iснують на територп Розточчя. Накреслено перспективи створення мiжнародного украшсько-польського бюсферного резервату "Розточчя".
Ключов1 слова: заповщна справа, Розточчя, природно-заповiднi об'екти, пам'ят-ки природи, резервати.
Вступ. Розточчя - ф1зико-географ1чний регюн, що займае частини те-риторш двох сусщтх держав - Республжи Польшд та Украши. 1сторично склалося так, що ця територ1я в р1зн1 епохи належала р1зним державам: Польшу, Австро-Угорщиш, Шмеччит, Радянському Союзу, переживала кризи та розквгг заповiдноi справи. На цих теренах працювало багато славетних вче-них рiзних нацюнальностей, якi не тiльки вивчали природу, але й оберiгали ii, навггь цiною власного життя. Мета роботи - дослщити iсторiю заповщно1' справи та природничих дослщжень в регюш Розточчя.
Результати дослвдження. Сво"м коршням iсторiя заповiдноi справи сягае Х1Х ст., а першi празаповiдники з'явилися за чашв Кшвсько" Русi. У наших далеких предюв в особливш шанi були лiси, як замiняли "м храми. Пер-шi лiсовi мзаповiдниким слов'яни-язичники називали божелюсям, гай-богом, божницею, святибором, праведним люом. Стародавнi лiтописцi писали, що слов'яни обожнювали деякi озера, рiки, струмки. Звичай освячувати джерела залишився до наших дшв.
В епоху феодалiзму заповщт територii слугували, зазвичай, для роз-ведення дичини i були мюцем для полювання знатi, ретельно обер^алися мо-настирськi лiси. У ХУШ ст. почали заповiдати люи виключно з естетичних мiркувань. Першим заповщником в Украiнi (у сучасному розумшт слова) була не вЫм вiдома мАсканiя Нова", а "Пам'ятка Пеняцька" на Львiвщинi, ор-гашзована на три роки ранiше - у 1886 р. з шщативи В. Дзщушицького, депутата Галицького сейму, орнiтолога-любителя i мецената, засновника вщо-мого Львiвського природознавчого музею. Резерват "Пам'ятка Пеняцька" - це 20 гектарiв букового пралюу бшя с. Пеняки пiд Бродами, проюнував до часiв Друго!" свiтовоi вшни, а потiм був знищений [1, 2].
Наприкшщ Х1Х ст. у Захщнш Gвропi i Галичинi, зокрема, зародився рух за охорону пам'яток природи. Одним з перших засновниюв заповщно1'
справи на наших теренах був вщомий польський боташк Мар'ян Ращборсь-кий (1860-1917). Вишу освггу здобував в декшькох вузах, зокрема у Львiвсь-кш Полiтехнiцi. З 1906 р. викладав ботанiку в Львiвському унiверситетi, в цьому ж рощ став професором, а також засновником та директором Бюлого-боташчного шституту. В цей час вчений розвинув активну дiяльнiсть з швен-таризаци i охорони пам'яток природи Галичини. З такою щеею М. Ращборсь-кий виступав на з,lздi лiкарiв i натуралю^в, що вiдбувся у 1907 р. у Львовь До природоохоронно! дiяльностi вiн залучив Польське товариство натуралю-тiв iм. Н. Копернiка у Львов^ виступав з лекцiями перед рiзною аудиторieю, а в 1908 р. видав брошуру (одну з перших в Польшд i першу в Захщнш Укршт) про природш об'екти Захщно1 Украши, вартi заповщання. Професор доклав немало зусиль, щоб у провiнцiйних мiстечках вiдкривалися музеьосередки еколопчно1 просвiти.
Першою офiцiйно затвердженою у 1919 р. пам'яткою природи на Роз-точч1 став резерват "Модринова алея на ГараГ бшя Жовкви (яка юнуе i сьогодш). У 1930-х рр. було взято шд охорону липов1 але1 в Шкл 1 Крехов1, в1ков1 дуби у Стариськах (Старичах) 1 Немиров1, в1ков1 буки у Стариськах, Грибовичах, Глинському, Шкл1, Немиров1, бшя Фшни 1 Верещищ, а також окрем1 дшянки букових л1с1в бшя Лелех1вки 1 в урочищд Ставки [3,6].
Сучасник М. Ращборського вiдомий юрист, доктор економши i права Ян Павлжовський (1860-1939), викладав у академи Землеробства у Дублянах i був одним iз перших в Галичиш iдеологiв оргашзаци охорони природи. Вш став вiдомим як творець природоохоронно1 фшософи. Ян Павлiковський -автор класичних творiв "Культура i природа", "Про лик земний", засновник першого громадського природоохоронного товариства.
На територи Украшського Розточчя першими природоохоронними закладами були мисливськ господарства, як регулювали безсистемне зни-щення дико! фауни регюну. В середин XIX ст. виникло господарство "Майдан", оргашзоване бароном Буолем. Тут же барон заклав перший орш-толопчний музей Льв1вщини. Нов1 мисливськ господарства були закладеш в Янов1, Лелех1вщ, Вишеньщ у 20-х роках XX ст. На початку 1930-х рр. у Го-роджев1 1 Лавриков1 були оргашзоваш мисливськ терени першого украшсь-кого товариства "Тур", а в 1936 р. - перш1 вщдши Л1ги охорони зв1р1в у Жовкв1 1 Немиров1 [3, 5]. До 1939 р. на Галичиш було створено 70 люових, степових i водних резерватiв, частина яких у роки вшни була знищена.
Протягом 1904-1914 рр., завдяки зусиллям таких в1домих природодос-лщниюв, як А. Ломницький, В. Шафер, М. Кочвара та шших, було запропо-вано для заповщання цiлу низку щнних природних об'еклв: Страдчанську печеру, Королеву гору (Корол1вський шс) 1 урочище Ярина бшя Янова, тор-фовище над Яшвським ставом (урочище Заливки), озеро у Великому Голоску, джерела Грибовицького яру, скеляст гори Осова 1 Лиса бшя Брюхович, сосновий л1с Голоска, болото Стеш бшя Шкла й iншi [1-3]. Бшьшють намiрiв щодо заповiдання здшснилися аж у 70-90 тi роки минулого столггтя (Королева Гора, Страдчанська печера), а таю дшянки як урочище Ярина, болото Сте-ш з плином часу втратили свою унiкальнiсть.
8
Природничi дослвдження на Розточчi
Наприкшщ 30-х роюв у Захiднiй Укршт було створено близько 30 резервам i Нацiональний парк у Чорногорi [1, 2]. В цей час працювали вiдомi украшсью вченi-натуралiсти: Ш. Вердак (1883-1949), В. Брiгiдер (1882-1952), Й. Пачоський (1864-1942), А. П'ясецький (1909-1942), В. Шафер (1886-1970), П. Погребняк (1900-1976), яю доклали чимало зусиль, для збереження дико1 природи.
Ушкальш за рiзноманiттям лiси Розточчя почали заповщати з шщати-ви митрополита Кшвсько-Галицько: митрополи Андрея Шептицького. Бла-женний митрополит був активним сподвижником природоохоронно1 справи, як почесний член Наукового товариства iм. Тараса Шевченка вiн долучився у 1934 р. до створення кедрового заповщника в Горганах. У 1938 р. митрополiя закупила 4 тис. га люу бшя Янова та с. Лозини для збереження i вивчення, на базi якого було утворено Яшвське дослщне надлiсництво та Лiсову дослщну станцiю. Роботу з вивчення та збереження лiсiв очолив доцент люового факультету Львiвськоl полiтехнiки Андрш П'ясецький, який в умовах шмецько1 окупацп започаткував Украшський лiсовий науково-дослщний iнститут. А. П'ясецький заклав у Яшвському дослiдному надлiсництвi профiль тишв лiсу для проведення стацiонарних дослщжень з метою виявлення динамiчних за-кономiрностей мiж лiсорослинними асоцiацiями i лiсорослинними умовами (включаючи вивчення грунтових розрiзiв) та перебiгу основних бюлопчних процесiв у !х межах [6]. Сьогодш профшь типiв люу А. П'ясецького - один з головних наукових об'еклв Природного заповщника "Розточчя". Завдяки сво-!м особистим зв'язкам з европейськими науковцями А. П'ясецький домшся заборони на вирубування розтоцьких лiсiв, за що його розстршяли нацисти шс-ля тривалого ув'язнення.
Пiсля загибелi А. П'ясецького митрополит А. Шептицький не перестав ошкуватися долею Янiвських лiсiв. У серпнi 1943 р. вш звернувся до окупа-цшно1 влади з вимогою: "щоби корисна праця украшських лiсiвникiв, розпо-чата Божим благословенням, була дальше продовжена. Тому прошу забезпе-чити дальше юнування украшського люового науково-дослiдного лiсництва в Яновi з метою ведення дослщних праць i вишколу фахових сил, як це в мош iнiцiативi 1938 р. було подумано".
У 1970-^ - 1980-тi роки заповщна справа вiдроджуеться на теренах Розточчя i в1дзначаеться швидким розвитком нових форм запов1дання: ство-рюються заповщш об'екти значно1 площ1, зокрема, лiсовi заказники "Гряда" (1166 га), "Завад1вський" (3516 га), "Чортова скеля" (414 га), "Львiвський" (522 га), "Винниювський" (868 га).
У 1984 р. з шщативи провiдних екологiв та вчених Львiвського лiсо-технiчного шституту (таких як С. Стойко, С. Шевченко, М. Горшенш, М. Ка-лшш, В. Кучерявий, П. Хала1м, Я. Дубина) створено державний заповщник "Розточчя" (2084,5 га) - об'ект найвищого рангу заповiдання, единий на Львiвш,инL Заповiдник з перших роюв свое1 дiяльностi став осередком грун-товних наукових дослiджень у регюш Розточчя, що проводились науковим вщдшом заповiдника та фахiвцями iнших наукових установ та вузiв ко-лишнього СРСР. Науковi дослiдження, передусiм були спрямоваш на iнвен-
таризацiю флори, рослинност (I. Данилкiв, М. Сорока, I. Базюк та ш.), фауни безхребетних (Л. Лугова, В. Рiзун, Р. Фшик та iн.) та хребетних тварин (О. Луговой, А. Гузш та ш.) на територи заповiдника та проведення лшвни-чих (А. Швиденко, Ю. Гринюк, Г. Стрямець, Н. Ференц) географiчних (Я. Дубина, З. Яцюк, В. Брусак та ш.), мжробюлопчних (О. Щербакова, В. Яцюк, Ю. Петров) та шших дослiджень.
На початку 1990 рр. на Украшському Розточчi було створено орттолопчний заказник "Яшвсью чаплГ (16 га), комплексну пам'ятку природи "Страдчанська" (28,9 га) та регюнальний ландшафтний парк "Знесiння" (312 га) у Львовi (табл.).
Табл. Об'екти природно-заповьдного фонду на територи Розточчя
№ Назва об'екта Розташування Рк створення Площа, га
1 Природний заповвдник "Розточчя" Явор1вський р-н 1984 2084.5
2 Нащональний природний парк "Яво-р1вський" Явор1вський р-н, Жовшвський р-н 1998 7078.6
3 Регюнальний ландшафтний парк "Равське Розточчя" Жовк1вський р-н, Явор1вський р-н 2007 19103
4 Регюнальний ландшафтний парк "Знесшня" м. Льв1в 1993 312,1
5 Лшовий заказник "Завад1вський" Явор1вський р-н, Жовшвський р-н 1984 3561.0
6 Лшовий заказник "Гряда" Явор1вський р-н, 1984 1149.0
7 Потелицький гвдролопчний заказник Жовк1вський р-н 1980 162.0
8 Ентомолопчний заказник "За гора" Жовшвський р-н 1984 0.5
9 Орттолопчний заказник Чолгинський Явор1вський р-н, 1997 820,0
10 Орттолопчний заказник "Ян1вськ1 чапл1" Явор1вський р-н, 1995 16
11 Л1совий заказник "Льв1вський" 1984 523
12 Л1совий заказник "Винник1вський" Пустомит1вський р-н 1984 848,0
13 Лшовий заказник "Чортова скеля" Пустомит1вський р-н 1984 353,0
14 Запов1дне урочище "ЖурГ' Жовк1вський р-н, 1984 29,0
15 Запов1дне урочище "Майдан" Жовк1вський р-н, 1984 17.0
16 Заповвдне урочище "Немир1в" Явор1вський р-н, 1984 276
17 Комплексна пам'ятка природи "Страдчанська" Явор1вський р-н 1997 29
18 Геолопчна пам'ятка природи "Корту-мова гора" 1984 21,4
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва
19 Парк курорту "Шкло" смт Шкло 1984 96,0
20 Парк курорту "Немир1в" смт. Немир1в 1984 26
21 Лшопарк "Погулянка" м. Льв1в 1984 100,3
Ботатчт сади
22 Ботан1чний сад Нац1онального л1со-техн1чного ун1верситету Укра1ни с. Страдч, Явор1вський р-н 4.1
Всього 22567,8
Шсля проведення рiзнобiчних наукових дослщжень на територii було запропоновано розширити територш заповiдника, аби репрезентувати при-
10
Природничi дослiдження на Розточчi
родш комплекси усього регюну. Робочою групою, до складу яко1 входили на-уковщ УкрДЛТУ, заповiдника, ЛНУ ïm. I. Франка й шших наукових установ м. Львова було опрацьовано "Обгрунтування необхщноси розширення тери-торiï державного заповщника "Розточчя", згiдно з яким проектувалось збшь-шити територiю заповщника майже до 27 тис. га. На пiдставi цього обгрунтування Указом Президента Украши вiд 10.03.1994 р. за № 79/94 шд розширення заповщника було зарезервовано 7 тис. га земель з ушкальними i типовим природними комплексами Розточчя. Постановою Верховноï Ради Украши вщ 22.09.1994 р. за № 177/94 затверджено Програму перспективного розвитку заповiдноï справи в УкраАт, якою у 1995 р. було заплановано розширення плошд заповiдника за рахунок зарезервованих територш буферноï зони вшсь-кового полiгону. Через вiдомчi штереси на зарезервованих територiях був створений Явор1вський нацiональний природний парк, вщповщно до Указу Президента Украïни вщ 4.07.1998 р. за № 744/98 [3, 4, 7].
Останш десять роюв активно розвиваеться украшсько-польська сшв-праця та робота над створенням мiжнародного бiлатерального резервату "Розточчя". У 2007 р. ршенням Львiвськоï обласно1' ради створено Регюналь-ний ландшафтний парк "Равське Розточчя", який мае виконувати роль еколо-гiчного коридору мiж Украшою та Польшею у бюсферному резерватi. Нап-рикiнцi 2008 р. шд керiвництвом Державно1' служби заповщно1" справи Мш-природи Украши у МАБ ЮНЕСКО було подано пакет номшацшних документ на створення бюсферного резервату "Розточчя"(БРР) на територи Украши [7]. Шсля отримання сертифiкату на украшську дiлянку, розпочнеться процес оформлення номшацшних докуменпв на мiжнародний бiосферний резерват.
Висновки. Системна охорона природи на Розточчi розпочалася в юн-цi XIX ст. Першим украшським заповiдником була "Пам'ятка Пеняцька" на Львiвшинi, заснована на три роки рашше тж "Асканiя Нова", першим приро-дохоронним об'ектом на Розточчi - резерват "Модринова алея на ГараГ бшя Жовкви у 1919 р. Iсторiя заповщно1" справи на Розточчi переживала часи роз-квiту i занепаду. Активно створювали природоохороннi об'екти перед Пер-шою свiтовою вiйною, в перюд мiж Першою та Другою свгговими вiйнами та в 70-90-х роках минулого сташття.
На сьогодш на територи Украшського Розточчя е 22 об'екти ПЗФ: 1 природний заповщник, нацюнальний природний парк, 2 регюнальш лан-дшафтнi парки, 8 заказниюв, 3 заповiднi урочища, 2 пам'ятки природи, 1 фь лiя ботанiчного саду, площа заповiдних територш на Украшському Розточчi досягнула 22 %.
Л1тература
1. Борейко В.Е. История охраны природы Украины (X век - 1980 г.). - В 2-х т. / В.Е. Борейко. - К. : Изд-во Киев. экол.-культ. центр, 1997. - Т. 1. - 304 с. - Т. 2. - 192 с.
2. Борейко В.Е. История заповедного дела в Украине / В.Е. Борейко. - К. : Изд-во Киев. экол.-культур. центра, 1995. - 184 с.
3. Брусак В.П. Еволющя форм заповщання височини Розточчя протягом XX сташття / В.П. Брусак, Ю.В. Зшько, Я.С. Кравчук, О.О. Нагорна, М.В. Чернявський // Сощально-
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
екологiчнi i економ1ко-правов1 аспекти розвитку заповщно! справи на Укршш : тези доп. наук.-практ. семшару. - PaxiB. - 1992. - С. 21-23.
4. Бовт Я.С. Природний заповщник "Розточчя": перспективи i проблеми розвитку / Я.С. Бовт // Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на РозточчГ' : матер. Мiжнaр. наук.-практ. конф. - Львiв : Вид-во "Логос", 2000. - С. 22-23.
5. Краезнавство i туристка. - Львiв : Вид-во "Лего-Експрес", 1995. - № 1. - 20 с.
6. П'ясецький А. Про побудування i розвиток ряду титв украшського лiсу / А. П'ясецький. - Львiв : Вид-во наук. тов. iм. Тараса Шевченка, 1942. - 210 с.
7. Стрямець Г. Ландшафтне i бюлопчне рiзномaнiття укра'шсько'1 частини бiосферного резервату "Розточчя" / Г. Стрямець, О. Данчук // Лiсове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. наук. статей учасниюв Мiжнaр. наук.-практ. конф. (27-29 листопада 2007 р., м. Житомир). - Житомир : Вид-во "Волинь", 2007. - Т. I. - С. 71-76.
Бовт Я., Стрямец Г. История заповедного дела и естественных исследований на Расточьи
Описана история заповедного дела на Расточьи, приведены данные о первых заповедных территориях, начиная с XIX в. до наших дней в регионе исследований, а также информация об исследователях природы и основателей заповедного дела. Работа содержит ведомости об объектах природно-заповедного фонда, которые сейчас существуют на территории Расточья. Представлены перспективы создания международного украинско-польского биосферного резервата "Расточье".
Ключевые слова: заповедное дело, Расточье, природно-заповедные объекты, памятки природы, резерваты.
Bovt Ya., Stryamec G. History of the nature protected areas management in Roztochya region
The history of conservation within the Roztochya area, the data on the first protected areas, since the nineteenth century to present days in the study area and information on researchers and founders of the nature reserve management are shown. The paper contains information about protected areas that currently exist in the Roztochya region. Possibilities of establishing an international Polish-Ukrainian biosphere reserve "Roztochya" are shown.
Keywords: nature reserve, nature conservation, nature protected objects, monuments of nature reserves.
УДК 581.526 Проф. В.Д. Бондаренко, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. iïbeie
НАУКОВ1 ЕКСПЕДИЦП ЯК ФОРМА СП1ВПРАЦ1 ЗАПОВ1ДНИК1В З УСТАНОВАМИ НАЦIОНАЛЬНОÏ АКАДЕМП НАУК I ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ УКРАШИ I ЗАРУБ1ЖЖЯ
Система наукових дослщжень у заповщниках потребуе onrnMÎ3a^ï. Розглянуто мождивосп вдосконалення оргашзацшного ïï напряму в контекст вимог програми i методики "Л^опису природи заповщника". Запропоновано схему ствпращ заповщ-ника з науковими установами рiзного пщпорядкування.
Ключов1 слова: природний заповщник, оргашзащя наукових дослщжень, "Ль топис природи", науковi експедицп.
Мотив i актуальшсть даного повщомлення окреслились тд час обго-ворення на науково-техтчних радах "Лггопису природи" заповщника "Медо-бори", заповщника "Розточчя", нацюнальних природних парюв "Явор1всь-кий", "Скол1всью Бескиди". Мета повщомлення - привернути увагу до потреби вдосконалення оргашзацшних засад науковоï д1яльност1 природоохоронних установ. З цього приводу наведемо таку цитату: "С питання, до яких шх-
12
Прирoдничi дocлiджeння вд Poзтoччi
