Координація лісової рослинності українського Розточчя: рівень субформацій Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.3

Для бшьш детального дослщження усiх таксацiйних показниюв дере-востанiв потрiбно проаналiзувати не тшьки середнi, максимальнi та мтмаль-нi фактичнi показники, але й порiвняти показники усiх деревостанiв з кшма-тичними та грунтовими умовами у кожному регюш Кримського швострова, вивчити вплив як позитивних, так i негативних чинникiв на формування за-хисних насаджень шпильковими породами.

Лггература

1. Агроклиматический справочник по Крымской области. - Л. : Гидрометеорологическое изд-во, 1959. - 103 с.

2. Калшш М.1., Мельник О.С. Теоретичш основи люових мелюрацш. - Льв1в : Св1т, 1991. - 261 с.

3. Калшш М.1. Люов1 культури 1 захисне люорозведення. - Льв1в : Св1т, 1994. - 295 с.

4. Климатический атлас Крыма / Приложение к научно-практическому дискуссионному сборнику "Вопросы развития Крыма" / под ред. И.П. Ведь. - Симферополь : Таврия-Плюс, 2000. - 120 с.

5. Пилипенко О.1., Юхновський В.Ю., Ведмщь М.М. Системи захисту грунпв вщ ерози. - К. : Златояр, 2004. - 435 с.

6. Проект оргашзацн 1 розвитку Свпаторшського держлюгоспу Республшанського ко-мiтету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового гос-подарства Украши, Том - II, Книга - I, Таксацшний опис, поквартальш суми площ та загаль-них запаав насаджень Свпаторшського люництва. - 1рпшь : Сармат, 2000. - 33 с.

7. Проект оргашзащ'Т 1 розвитку Свпаторшського держлюгоспу Республшанського ко-мiтету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового гос-подарства Украши, Том - II, Книга - I, Таксацшний опис, поквартальш суми площ та загаль-них запаав насаджень Сакського люництва. - !рпшь : Сармат, 2000. - 33 с.

8. Проект оргашзащ'Т 1 розвитку Роздольненського держлюгоспу Республшанського ком1тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Украши, Том - II, Книга - I, Таксацшний опис, поквартальш суми площ та за-гальних запаав насаджень Роздольненського люництва. - !рпшь : Сармат, 2000. - 15 с.

9. Проект оргашзащ'Т 1 розвитку Джанкойського державного люомисливського господ-дарства Республшанського ком1тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Украши, Том - II, Книга - I, Таксацшний опис, поквартальш суми площ та загальних запаав насаджень Джанкойсько! люомисливсько! дшьнищ. - !рпшь : Сармат, 2000. - 19 с.

10. Проект оргашзащ'Т 1 розвитку Бшопрського держлюгоспу Республшанського комь тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Украши, Том - II, Книга - I, Таксацшний опис, поквартальш суми площ та загальних запаав насаджень Бшопрського люництва. - !рпшь : Сармат, 2000. - 117 с.

11. Проект оргашзацн 1 розвитку Леншського держлюгоспу Республшанського комь тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Украши, Том - II, Книга - I, Таксацшний опис, поквартальш суми площ та загальних запаав насаджень Миавського люництва. - !рпшь : Сармат, 2000. - 88 с.

12. Проект оргашзацн 1 розвитку Леншського держлюгоспу Республшанського комь тету по люовому 1 мисливському господарству АР Крим Державного ком1тету люового господарства Украши, Том - II, Книга - I, Таксацшний опис, поквартальш суми площ та загальних запаав насаджень Керченського люництва. - !рпшь : Сармат, 2000. - 81 с.

УДК 581.526.3: 630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -

НЛТУ Украти, м. Львiв

КООРДИНАЦ1Я Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 УКРА1НСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ: Р1ВЕНЬ СУБФОРМАЦ1Й

На основ1 математичного моделювання методами добування даних запропоно-вано схему координацп люово! рослинносп Украшського Розточчя на р1вш субфор-

мацiй, тобто у виглядi трикутника, в центр1 якого розташованi дубово-cocHOBi лiси, а на вершинах - попелясто-вербов^ скельно-дубовi i cocHOBO-6yKOBi ценози.

Ключов1 слова: люова рослиннiсть, Украшське Розточчя, багатовимiрна коор-динацiя, математичне моделювання.

Assoc. prof. V.M. Skrobala - NUFWT of Ukraine, L'viv

Coordination of forest vegetation of the Ukrainian Roztochya:

a subformation level

On the basis of mathematical modeling by the data mining methods the chart of coordination of forest vegetation of the Ukrainian Roztochya on the subformation level have been presented, that as a triangle in the center of which located oak-pine the forests, and on tops - ash-colored-osier, rocky-oak and pine-beech beechen cenosiss.

Keywords: forest vegetation, Ukrainian Roztochya, multidimensional coordination, mathematical modeling

Охорона, рацюнальне використання i вщновлення люосташв Укра-шського Розточчя i3 оригшальним поеднанням Quercus robur L, Fagus sylva-tica L. Pinus sylvestris L. дос залишаються актуальними для лшвничо1 науки [4-6]. Походження вказаних деревосташв (роль природних чинниюв i госпо-дарсько! дiяльностi людини), закономiрностi 1х поширення слугують предметом гострих наукових дискусш вчених. Виршити це питання можна за допо-могою типолопчно1 схеми люово! рослинностi Украшського Розточчя, першим етапом до створення яко! е вивчення еколопчних ареалiв деревосташв та 1хньо! координаци у просторi екологiчних чинникiв.

Об'екти i методи дослвдження. Координацiю люово1 рослинностi Украшського Розточчя на рiвнi субформацш вивчали методами добування да-них [2]. Дослщження здiйснювали на основi ф^ошдикацшно1 оцiнки еколо-гiчних люорослинних умов понад двiстi п'ятдесяти угруповань люово1 рос-линностi за дев'ятьма параметрами: Tm - термiчний режим, Kn - континен-тальнiсть кшмату, Om - омброклiмат, Cr - крюкшмат, Hd - вологiсть грунту, Tr - вмiст солей, Rc - кислотнiсть грунту, Nt - мшеральний азот, Lc - режим освггленост - затiнення [1, 7]. Крiм власних описiв, використовували також дат л^ературних джерел [4, 6].

Кожне угруповання можна представити у виглядi точки у дев'ятиви-мiрномy просторi ознак, координати яко! вiдповiдають значенням параметрiв екологiчних режимiв [2, 3]. У цьому випадку подiбнiсть угруповань за сукуп-шстю екологiчних параметрiв можна визначити на основi вiдстаней мiж точками [3]. Оцшку взаемного розташування субформацш люово1 рослинностi виконували шляхом цшеспрямовано1 проекци дев,ятивимiрного простору екологiчних чинниюв у тривимiрний простiр [3]. Перевiркy математично1 мо-делi виконували на основi порiвняльноl оцiнки багатовимiрноl координаци лiсостанiв iз результатами геоботанiчних дослщжень та даними лiтератyрних джерел [4-6].

Результати дослвдження. Координацiю люово1 рослинност Украшсь-кого Розточчя можна схематизувати (рис. 1). Перша вюь ще1 схеми вiдображае закономiрностi формування заболочених лiсiв i лiсових болiт: iз збiльшенням вологозабезпеченностi грунту зменшуються показники термiчного режиму i крiорежимy, зростае осв^леншсть у ценозi. Мiнiмальними значеннями першо-

50

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.3

го чинника характеризуются попелястовербов^ nyxHacT06epe30Bi i чорновшь-xoBi ценози, а максимальними - сосново-буков^ буковi i дубово-буковi люи.

Мiсце лiсовиx насаджень на другш осi залежить здебiльшого вiд вмю-ту азоту в грунт., меншою мiрою - вiд вмiсту солей та вологи. Еколопчний ряд у цьому випадку мае такий вигляд: скельнодубов^ соснов^ пухнастобере-зовi люи ^ буково-сосновi, сосново-буковi, чорновiльxовi люи. Ординацiя ценозiв на третiй ос визначаеться складною комбiнацiею екологiчниx чинни-кiв: зростання позитивного балансу вологи (переважання надходження вологи над Ii випаровуванням) зумовлюе збшьшення кислотност грунту та змен-шення вмюту поживних речовин. Цю закономiрнiсть вщображае такий еко-логiчний ряд: сосново-буковi лiси ^ сосновi, дубово-буково-сосновi люи.

У центрi координат мiстяться найбшьш поширенi на Розточчi дубово-сосновi насадження (рис. 1). Рiдкiснi угруповання розташоваш на перифери екологiчного ареалу люово!" рослинностi. Найунiкальнiший тип люорослин-них умов у сосново-букових лiсiв, для яких xарактернi екстремальнi значення трьох чинниюв (рис. 1). Цю ушкальшсть пiдтверджуе i аналiз подiбностi ль сорослинних умов за сукупшстю дев'яти екологiчниx чинникiв (рис. 2). Зага-лом, можна видiлити шють основних груп типiв лiсорослинниx умов, у межах яких частково перекриваються еколопчш ареали субформацiй деревно!" рослинностi: 1 - заболоченi люи i лiсовi болота (чорновiльxовi, пухнастобе-резовi i попелястовербовi ценози); 2 - звичайнодубов^ дубово-сосновi i гра-бово-дубово-сосновi лiси, буково-сосновi i дубово-буково-сосновi лiси; 3 -сосновi люи; 4 - сосново-буковi лiси; 5 - скельнодубовi лiси; 6 - буков^ ду-бово-буковi, дубово-сосново-буковi люи.

Рис. 1. Координация nicoeoi pomuHHocmi Украгнського Розточчя:

Ag - чорновыъхов1 nicu; S - чагарников1 зароете Salix cinerea L.;

Bpb - nyxHacmo6epe3oei nicu; Qr - 3emamoöy6oei nicu; Qp - CKenbHOÖy6oei nicu; Fs - 6yKoei nicu; FsPs - cocHoeo-6yKoei nicu; FsQr - öy6oeo-6yKoei nicu; FsPsQr - öy60e0-c0cH0e0-6yK0-ei nicu;

Ps - cocHoei nicu; PsQr - öy6oeo-cocHoei nicu; PsQrC - грабово-дубово-cocHO-ei nicu; PsFs - 6yKoeo-cocHoei nicu; PsFsQr - дубово-бутво-cocHoei nicu

Рис. 2. Дендрограма nodi6Hocmi лшорослиннихумов дендрофлори Укратського Розточчя: позначення mi ж, що й на рис. 1

Через брак мате-pianiB можна тшьки наб-лижено визначити коор-динацш низки субфор-мaцiй. Так, в'язово-дубо-Bi лiси зростають на ме-жi екологiчних apеaлiв буково-соснових, дубо-вих i чоpновiльхових ль ciB. Дубово-смеpековi лi-си характеризуються найменшою вщстанню до буково-соснових, бу-кових, звичайнодубових i грабово-дубово-сосно-вих лiсiв.

Результати мате-матичного моделювання мають важливе практич-не значення для дослщ-ження динaмiки рослин-

ного покриву. Знаючи екологiчнi параметри люорослинних умов еталонних фiтоценозiв, можна визначити походження та стутнь антропогенних змш ш-ших лiсових насаджень. Так, звичaйнодубовi лiси часто формуються на мющ дубово-соснових i нaвiть букових лiсiв; завдяки великому екологiчному ареалу сосновi лiси також можуть займати дуже piзномaнiтнi екотопи. Ушкаль-нiсть походження сосново-букових лiсiв Розточчя можна пояснити тшьки шляхом поpiвняльного анашзу iз лiсовими насадженнями сусщтх pегiонiв.

Висновки. У спрощеному вapiaнтi кооpдинaцiю люово! pослинностi Укра1нського Розточчя на piвнi субфоpмaцiй можна зобразити у виглядi три-кутника, в ^rnpi якого pозтaшовaнi дубово-сосновi люи, а на вершинах - по-пелястовеpбовi, скельнодубовi i сосново-буковi ценози.

Лггература

1. Д|дух Я.П., Плюта П.Г. Ф^ошдикащя еколопчних фактор1в. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 280 с.

2. Дюк В., Самойленко А. Data Mining : учебный курс. - СПб. : Питер, 2001. - 368 с.

3. Енюков И.С. Методы, алгоритмы, программы многомерного статистического анна-лиза. - М. : Финансы и статистика, 1986. - 232 с.

4. Рослиншсть УРСР. Люи. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 460 с.

5. Стойко С.М., Мшкша Л.1., Ященко П.Т. та iH. Раритетш ф^оценози захщних реп-ошв Украши (Региональна "Зелена книга"). - Львiв : Полл^ 1997. - 190 с.

6. Ткачик В.П. Рослиншсть заповщника "Розточчя": класифшащя методом Браун-Бланке. - Львiв : Вид-во НТШ, 1998. - 198 с.

7. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических факторов в подзоне хвойно-широко-лиственных лесов. - М. : Изд-во "Наука", 1983. - 198 с.

52

Збiрник науково-техшчних праць