CC BY
32
Ключевые слова: интегрированный лесной менеджмент, теория крупномасштабной сегрегации, теория полной интеграции, теория маломасштабной сегрегации, общая экономическая стоимость.
KoziyI.V. Total economic value of forest resources and functions
Paper deals with theories of multifunctional forestry, the concept of integrated forest management as the means to provide multifunctional forestry aimed to ensure environmental, social and economic needs of the society, evaluation practices of total economic value of forest resources and functions are described.
Keywords: integrated forest management, large-scale segregation theory, complete integration theory, small-scale segregation theory, total economic value.
УДК 504.064.2 Доц. В.1. Мокрий, канд. фЬ.-мат. наук -
НЛТУ Украти, м. Льв1в
ТЕХНОЛОГИ ФОРМУВАННЯ БАЗИ ДАНИХ ДЛЯ УПРАВЛ1ННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПРИРОДООХОРОННИХ ОБ'ЕКТШ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Розроблено методи i моделi побудови екосистемно-диференцшованих лан-дшафтно-агрегованих баз даних шформацшно-експертних систем мошторингу ло-кальних екосистем озерно-люових, лучно-болотних i урбашзованих комплекшв рiз-ного ступеня гемеробност Шацького Поозер'я, показано доцiльнiсть !х використан-ня для пiдвищення точносп iдентифiкацii екологiчних загроз. Визначено основш принципи побудови алгоритму баз даних для управлшня екологiчною безпекою при-родоохоронних об'eктiв Захiдного Полiсся.
Ключовг слова: еколопчна безпека, екологiчний мошторинг, бази даних, при-родоохороннi територи.
Вступ. Формування Полюького екокоридору - складовса €вропейськоi екологiчноi мереж^ потребуе комплексноi оцшки факгор1в еколопчного ризику природо-заповщних територш, що входять в його структуру. Закон Украши "Про Загальнодержавну програму формування нацiональноi еколопчжя мережi Украiни на 2000-2015 роки" [1] визначае природоохоронну дiяльнiсть одним iз основних прiоритетiв розвитку нашоi держави. Цю програму розроблено в контекста вдосконалення та розвитку еколопчного законодавства Украши, а також вщповщно до рекомендацiй Всеевропейськоi стратеги збереження бiологiчного та ландшафтного рiзноманiтгя щодо питання формування Всеевропейськоi еко-логiчноi мережi як единоi просторовоi системи територiй краiн Свропи з природ-ним або частково змшеним станом ландшафту. Програмою передбачено збшь-шення частки земельного фонду з природними ландшафтами до рiвня, дос-татнього для збереження бiологiчного i ландшафтного рiзноманiтгя. Проте на сьогодш частина вже iснуючих об'ектiв природно-заповщного фонду мае пору-шенi ландшафти внаслiдок наростаючого антропогенного навантаження та без-контрольного використання природних можливостей екосистем, що призводить до негативних наслщюв. Виникае потреба в об'ективнш iнформацii про стан дов-кшля та удосконаленш методiв оцiнки впливу техногенезу на природш комплек-си, що зумовлюе актуальнють застосування математичних шструменлв, розро-бок та впровадження iнформацiйно-аналiтичних технологш формування бази даних i управлшня екобезпекою природоохоронних об'ектiв Захiдного Полюся.
2. Екологiя довкiлля
75
Анал1з попередшх досл1джень. С багато ряд пiдходiв, теорш, методик, систем управлiння еколопчною безпекою: синергетичний пiдхiд [2], управлшня виробництвом з використанням iмовiрнiсного структурно-лопчного моделю-вання [3], економiчний пщхщ [4], комплексна ieрархiчна регiональна система техшко-еколопчного управлiння [5]. Бiльшiсть дослщжень висвiтлюють загаль-нi принципи управлшня еколопчною безпекою, базуються на ана^ можливих наслiдкiв реалiзацп небезпек, частково враховують чинники рiзноплановоl тех-ногенно! активностi, або не е регюнально орieнтованими, внаслiдок чого не вра-ховуеться територiальна специфiка формування небезпеки.
Низку питань, що стосуються формування еколопчно! безпеки природо-охоронних комплекав, розглянуто в роботах [6-8], де обгрунтовано необхщ-нiсть застосування математичного моделювання для управлiння екологiчною безпекою природоохоронних об'ектiв, що охоплюе: визначення черговостi дiй, розроблення та впровадження локальних проектiв, а також !х оцiнку. На сьогод-нi е лише передумови подiбних методик [9], що передбачають розробку локальних проеклв зусиллями територiальних громад. У робота [10] наголошено на ролi громадськостi у мiсцевому менеджментi об'еклв природно-заповiдного фонду, але без конкретно! методики. У робот [11] запропоновано мехашзм фь нансування природоохоронно! дiяльностi на мiсцевому рiвнi, однак мехашзм не випробувано на практищ. У робот [12] зроблено спробу обчислення функць онування ландшафтного комплексу.
На цей час залишаються недостатньо дослщженими аспекти управлiння екологiчною безпекою регюшв з особливо охоронними природними об'ектами -бiосферними резерватами, нацiональними природними парками, заповщниками.
Мета роботи. Розробити загальний евристичний алгоритм управлiння еколопчною безпекою природоохоронних об'еклв Захiдного Полюся на основi математично! моделi оцшки стiйкостi ландшафтних комплексiв за встановлени-ми ступенями гемеробностi та екосистемно-диференцшовано! ландшафтно-аг-реговано! бази даних.
Методика дослщжень передбачае польовi рекогносцирувальнi обсте-ження функцiональних зон Шацького нацюнального природного парку (НПП), системний аналiз функцiонування екосистем, формування бази даних з використанням технологш дистанцшного зондування Землi (ДЗЗ) та геошформа-цiйних систем (Г1С) [13, 14]. Модельним об'ектом дослщжень природоохоронних територш Захiдного Полiсся вибрано екосистеми Шацького НПП.
Результати дослщження. Результати розроблених методiв i моделей побудови шформацшно-експертних систем монiторингу локальних екосистем озерно-люових, лучно-болотних i урбанiзованих комплекшв Шацького НПП рiзного ступеня гемеробносп, показують доцiльнiсть !хнього використання для тдвищення точностi визначення передбачуваних меж як техногенезу грунпв, так i сильватизацiйних явищ в агроценозах. Крiм того, Грунтовi ресурси пере-важно виступають як фактор, що впливае на здшснення рекреацп, наприклад т-шохiдний туризм, вiдпочинок вихiдного дня та ш. На вiдмiну вщ вщомих опи-сових ландшафтно-екологiчних методiв оцiнки стiйкостi екосистем, використа-но методику математичного моделювання, з урахуванням клаав гемеробп [15], зумовлених специфжою функцiонального зонування територiй, що необхщно
для забезпечення еколопчно! безпеки природоохоронних об'ектiв. Для автома-тизацп операцiй з побудованим базами даних запропоновано у визначенш стшкосп екосистем ураховувати ступiнь !х окультурення. Такий пiдхiд забезпе-чуе використання математичних iнструментiв для розробки та оцшки прюри-тетностi i ефективностi проектiв вiдновлення природного стану природоохоронних об'екпв.
Математична модель та шструменти забезпечення управлiння еколопч-ною безпекою природоохоронних об'ектiв базуються на оцшщ стiйкостi лан-дшафтних комплексiв за встановленими ступенями гемеробносп. Оптимiзована модель [16] оцiнки та прогнозу стшкосп (природного функцiонування) екосистем, величини, що вiдображуе рiвень змiни природоохоронних об'ектiв пщ впливом еколопчно небезпечних факторiв, мае вигляд:
1 ко
5 = . | ехр ■\]2псгп яр
—(яо - я)2
2<гд
ак, (1)
де: 5 - сталють ландшафтно-екологiчного комплексу; Я0 - вихщний ресурс екосистеми (що поступово зменшуеться з часом г); Яр - допустимий ресурс екосистеми; ак - середне квадратичне вщхилення ресурсу ландшафтного комплексу. Вихщний ресурс екосистеми - змшна величина, що залежить вщ спiввiдношення компонентiв екосистеми, як забезпечують !! функцюнуван-ня, визначаеться класом гемеробностi. Допустимий ресурс екосистеми - вщ-носно постiйна величина, за досягнення яко! екосистема зазнае незворотних деградацшних змш. Чим бiльша рiзниця вихiдного та допустимого ресурсiв, тим бшьший антропогенний вплив може витримати екосистема.
Ввiвши величину статистичного запасу еколопчно! резистентносп
2 = Яо — Яр , (2)
¡2,2 уо-ко + оЯ
р
де: и2Я0 - середне квадратичне вiдхилення вихщного ресурсу екосистеми; аЯр
- середне квадратичне вщхилення допустимого ресурсу екосистеми. Далi вважаючи, що а-2Яо = о2Яр, тодi а-2Яо + о-2Кр = 2о-%р.
Сталють складного ландшафтного комплексу визначають зi сшввщно-
шення
Яо — Яр
7 = ^7) =
I 2 , 2~
у1°Ко +°Яр
(3)
1 2 2/
де ^ (7) = — | е—х '2ах - вiдомий iнтеграл iз теорп ймовiрностi. Ресурс лан-2п о
дшафтного комплексу Яо у момент часу г пiд впливом деградацшних процешв можна розглядати як випадкову величину, значення яко! зменшуеться з часом г.
Припустивши, що ресурс ландшафтного комплексу зменшуеться за законом
я (г) = ко — Л, (4)
де: г - час, роки; I - сумарна середньорiчна швидюсть деградацiйних процешв (якщо ресурс беруть у в.о/км2, то розмiрнiсть I беруть у в.о.км2/рж). Середне квадратичне вiдхилення Оя можна розрахувати з вщомо! формули
2
ТЯ
(я -Я)2, (5)
де: я = — ^я; i - шдекс пiдсумовування; пЯ - кшьюсть можливих значень пя
вихiдного ресурсу. Враховуючи, що допустимий ресурс ЯР - величина пос-тiйна, вираз для статистичного запасу еколопчно! резистентносп можна звес-ти до вигляду
г = Яо -1 - яр . (6)
тР
Виходячи з того, що процес змши ресурсу екосистеми багатофакторний, можна використовувати нормальний розподш Гауса. Тодi значения ^ (Т) можна отримати з таблицi, що використовуеться у теори ймовiрностi. Значення Я0 i ЯР знаходять з електронних таблиць розроблених ПС-додатюв, в яких враховано лiсорослинне районування i рекреацiйну трансформованiсть лiсiв. Рiзниця мiж вихiдним i допустимим ресурсами залежить вщ ландшафтно1 агрегаци струк-турних комплекшв екосистем. На основi пропоновано! моделi доцiльне прове-дення ранжування значень стiйкостi ландшафтно-екологiчних комплексiв при-родно-заповiдного фонду. Кiлькiсть рангiв е залежною величиною. Перехщ вiд бшьшого рангу до меншого характеризуе збшьшення стiйкостi екосистем. Кшь-кiсть клаав ряду стiйкостi екосистем i величини класового iнтервалу визнача-ють зi спiввiдношення
, хтах хтт
' n '
(7)
де: I - класовий iнтервал; хтах, хтПп - максимальний та мiнiмальний варiанти вибiрки; N -кiлькiсть класiв, на як розбиваеться вибiркова сукупнiсть. Ана-лiзуючи ряд значень сталостi ландшафтних комплексiв об'ектiв природо-за-повiдного фонду Захщнополюького екокоридору, стае очевидним, що першо-чергового вiдновлення потребують екосистеми, ландшафтш комплекси яких мають I клас сталостi (5=2x1,5 в.о./км2). Розбитий за роками ряд доцшьно внести до стратеги розвитку регiону, що забезпечуе систематизащю бюдже-тування ренатуралiзацil природоохоронних об'ектiв, а також мониторинг про-цесiв формування елементiв нацюнально! екомережi.
Необхiдною умовою штенсифжаци рекреацшно-господарського ресур-сокористування е вщлагоджений мониторинг фонових та iндивiдуальних екологiчно емних iндикаторiв стану i стiйкостi екосистем. Забезпечуеться ця умова (на прикладi Шацького НПП) системою постiйних пробних площ на лан-дшафтно-агрегованих еколопчних стацiонарiв, а також полiгонно-калiбруваль-них дiлянок озерних та лучно-болотних комплекшв дослiджуваних територiй. Важливою складовою методологи автоматизаци системи управлiния е диферен-цiацiя локальних екосистем за функцюнальним призначенням, як е складовими бшьшого функцюнального таксона - рекреацшно! або господарсько! зони парку
[17]. Одночасно кожна постшна господарська одиниця простежуеться в лан-дшафтнiй iерархil до будь-якого необхвдного рiвия.
Створення екосистемно-диференцшовано!' ландшафтно-агреговано! бази даних - вихвдна умова ефективного управлiння природоохоронними територь ями. Для оптимально-рекреацiйного лiсу таксацшш видiли агрегованi в единий люовий ландшафт як похiднi единого люорослинного процесу, штучно роздiленi особливостями бюгеоценотичних явищ, наслiдками стихи, а також видом люо-користування. Агрегац1я проводиться в натур^ у просторi, а по^м i таксацiйно в ландшафт^ з цiльовим складом i визначеною вiковою структурою. Основу ста-новлять матерiали лiсовпорядкування, якi перiодично оновлюються i доповню-ються даними мотторингових дослiджень. У випадку Шацького НИИ, для ха-рактерних типiв екосистем, як знаходяться пiд рекреацiйним пресом, сформовано ландшафтний агрегований банк даних стану ресурсного фонду (рис.).
Рис. Схема екосистемно-диференцшованоЧландшафтно-агрегованоЧ бази даних рекреацшно-господарського комплексу Шацького НППза [17]
У структуру бази даних входять три файли. Файл фактичного стану еко-систем охоплюе сукупнiсть еталонних груп, до складу яких входять озерно-ль coBi i лучно-болотнi ландшафти, що мають вiдповiдний еталон для рiзних еко-лoгiчних умов. Для лicoвих ландшафтав еталон е пocтiйнoю пробною площею в кожному типi лicoрocлинних умов, закладеною на хiд росту, на якш взято мо-дельнi дерева. Еталони озерних екосистем предcтавленi дшянками прибережно-вoднoï теритoрiï, вибранi на дшянках найбiльшoï кoнцентрацiï рекреантiв для контролю пдроеколопчних параметрiв. Еталони лучно-болотних кoмплекciв, це пocтiйнi прoбнi площ^ закладенi на динамiку видового бioрiзнoманiття i ге-oбoтанiчну iндикацiю.
Другий файл теоретичного стану рекреацшно-ресурсного потенщалу використовуе сформовану базу математичних моделей i алгоримв, дае змогу аналiзувати поточний стан i прогнозувати iмoвiрнicнi змiни екосистем. Дина-мiка насаджень оцшюеться i прогнозуеться розрахунковим шляхом, з викорис-танням мicцевих нормальних таблиць ходу росту та моделей фазових перехо-дiв cукцеciйних змш [18]. Програмними засобами файл постшно коректуеться за даними фактичного стану, обновлюваних у мiру повторних замiрiв на проб-них площах, закладки нових еталошв, оброблення диcтанцiйних даних.
Файл дае змогу отримати прогноз стану насаджень на будь-який промь жок часу зi заданим штервалом. Коригування файлу з врахуванням рекре-ацiйнo-гocпoдарcьких впливiв пiдвищуе тoчнicть прогнозу - вщповщтстъ його реальному стану екосистем, а пoрiвняння цього файлу з аналопчним тiеï ж ета-лoннoï групи, але рoзташoванoï в еколопчно чистому середовищ^ забезпечуе реалiзацiю мoнiтoрингу. Третiй файл графiчнoï шформаци представляе просто-рове розташування пocтiйнoï рекреацiйнoï або гocпoдарcькoï дiлянки). Основу становлять iнфoрмацiйнi технoлoгiï синтезу екoлoгo-картoграфiчних моделей з використанням ретроспективних тoпoграфiчних матерiалiв и диcтанцiйних даних. Еталонш дiлянки озерних, лicoвих, лучно-болотних, аграрних, cелiтебних кoмплекciв використовуються для калiбрування кocмiчних зображень.
Пicля вщмежування в натурi рекреацiйнo-гocпoдарcькoгo ландшафту на ocнoвi екотопу, тобто визначенocтi об'екта ресурсокористування у прocтoрi, ос-новний оргашзуючий заciб - iнфoрматизацiя i кoмп'ютеризацiя оргашзацшно-виробничого процесу ресурсокористування. 1нформатизащя - необхщний у ре-cурcoкoриcтуваннi рiвень oрiентацiï будь-якoï екосистеми в част Без чтгких просторово-часових кoрдoнiв кoжнoï екосистеми наукoвicть практичного ресурсокористування буде недостатньо коректною. 1нформатизащя оптимально-рек-реацiйнoгo ресурсокористування - процес, який вимагае вiдпoвiднoгo програм-ного i матерiальнo-технiчнoгo забезпечення.
Цьому сприяе створена екocиcтемнo-диференцiйoвана ландшафтно-аг-регована база даних - вихщна умова ефективного управлiння теритoрiями За-хщного Пoлiccя (див. рис.). Така структура бази даних створюе умови макси-мальнoï ефекгивнocтi управлiння запoвiдними та господарськими комплексами з урахуванням господарських i рекреацiйних змiн. Автоматизовану технолопю ресурсокористування [19] розроблено з урахуванням результапв аналiзу сучас-нoï технологи господарювання у теритoрiальних рекреацiйних комплексах.
Таким чином, з розробкою i впровадженням в рекреацшно господарсь-ку практику автоматизованоï технологiï управлiння, що базуеться на розроб-лених та апробованих технологгях монiторингу, математичного моделювання та прогнозування, рекреацшне ресурсокористування набувае концепцiï, що мае знизу доверху едину iерархiю систем (вщ локальноï екосистеми до систе-ми господарськоï), якi е складовими частинами територiальних систем вищо-го порядку - Полiськi екокоридори, Пан-€вропейська екомережа.
На вiдмiну вщ iснуючоï бази даних у виглядi Лiтописiв природи, створена об'ектно-орiентована база е iнформацiйним ресурсом, необхщним для макси-мальноï ефективностi управлшня заповiдними та господарськими комплексами, з урахуванням природовiдновних та антропогенних змш. Мiнiмiзацiя та оптимь зацiя антропогенних навантажень - надзвичайно важливий комплекс завдань, доцшьних для дослiджуваних природно-заповщних територiй, з урахуванням перспективи входження Шацького НПП до Транскордонного бюсферного резервату "Захiдне Полiсся". Функцюнування автоматизованих робочих мiсць на базi ПС-технологiй вирiшуе широкий спектр сконкретизованих задач, основнi з яких: ж^вняльний аналiз актуалiзованих i фактичних даних, формування захо-дiв в розрiзi функцiонального зонування дослщжуваних територiй [20, 21]. До-цiльне створення ландшафтно-еколопчних баз даних для iнших природоохо-ронних об'ектiв Захiдного Полiсся з рiзним рiвнем заповiдання [22].
Тематичт шари ПС-додатюв е iнформацiйним продуктом розроблення методiв i засобiв комплексного мониторингу стану та динамiки змш локальних екосистем заповщних територiй для забезпечення екологiчноï безпеки. Особли-вють Г1С, як iнструменту монiторингових еколопчних дослiджень, полягае в не-обхвдносп мати вiдкриту архiтектуру - тобто забезпечувати можливiсть розши-рення для врахування нових чинникiв екологiчного стану, мати розвинений на-бiр шструментальних засобiв для аналiзу i опрацювання даних, зручний штер-фейс для наповнення баз даних (БД). Тому Г1С будуеться як iнтерфейсна части-на системи управлiння побудованими БД. Структура Г1С сприяе вибору адекват-них алгоритмiв формування та способу представлення синтезоважя iнформацiï [23, 24], а також одержання i опрацювання лггературних даних [25]. Переваги су-мюносп рiзних баз даних обумовлет можливiстю використання зовнiшньоï ш-формацп. Для управлiння БД можливе використання програмних засобiв, реко-мендованих ESRI - Microsoft SQL Server Express Edition, Oracle, а також MySQL, MS Access, MS Excel. У вшх випадках модуль ArcSDE виконуе роль шлюза мiж ArcGIS та реляцшною базою даних (SDE - Spatial Database Engine).
Крiм дешифрованих космознiмкiв Захiднополiського регiону, тематичнi шари Г1С-додатюв охоплюють топографiчну основу з державними кордонами i границями природоохоронних територiй, гiдрографiчною мережею - р^, озера, гiдромелiоративна мережа, дорогами i просжами, населеними пунктами, структуру люових кварталiв i видiлiв Мельниювського, Свiтязького i Пулемець-кого люництв з вiдповiдною базою таксацiйних даних, картографiчнi моделi функцiонального зонування Шацького НПП i ТБР "Захвдне Полюся". Ддвище-но достовiрнiсть класифiкацiï i тематичного дешифрування космiчних знiмкiв шляхом систематизацп результатiв польових дослiджень для узгодження даних космiчного зондування з даними наземного мониторингу техногенних i природ-них чинникiв екологiчноï безпеки.
Висновки. Створеш екосистемно-диференцiйованi ландшафтно-агрего-ваш бази i моделi даних е вихщною умовою ефективного управлiння природо-охоронними комплексами. Пропонована система автоматизацп технологiй ресурсокористування характеризуется здiйсненням комутацп i трансформацп комплексно! мошторингово! шформацп процешв антропогешзацп та ренатура-лiзацil територш, реалiзацiею активного впливу на зовшшню систему вищого рангу, використовуючи !! як середовище i буфер, можливютю оптимiзацil iерар-хГчно! структури шляхом рацiоналiзацil прямих i зворотних зв'язюв та введен-ням природоохоронних обмежень, що доцшьно застосувати для забезпечення еколопчно! безпеки та сталого розвитку територiй Захiдного Полiсся у складi Смарагдово! мережi Свропи (Бернська конвенщя) i Свгтово! мережi бiосферних резервапв ЮНЕСКО.
Л1тература
1. Закон Укра!ни "Про Загальнодержавну програму формування нацюнально! еколопчно! мереж Укра!ни". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua //cgi-bin/laws/main.cgi? nreg = 1989-14.
2. Муравых А.И. Синергетический подход к управлению экологической безопасностью / А.И. Муравых // Право и безопасность. - 2004. - № 3(12). [Электронный ресурс]. -Доступный з http://www.dpr.ru/pravo/pravo_9 _26.htm. - 2008. - 12 жовтня.
3. Бегун В.В. Розроблення метсдав управлшня техногенною безпекою мюта на основ! ¡мовГршсних структурно-лопчних моделей небезпек виробництв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 21.06.01 "Еколопчна безпека" / В.В. Бегун; НАН Укра!ни. 1н-т пробл. моделювання в енергетищ ¡м. Г.С. Пухова. - К. : Вид-во "Либщь", 2007. - 20 с.
4. Луцько В.С. Удосконалення економ1чного мехашзму регулювання еколопчно! безпеки 2001 року : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.08.01 "Економжа природокористування i охорона навколишнього середовища" / В.С. Луцько; НАН Укра!ни. Рада по вивч. продукт. сил Укра!ни. - К. : Вид-во "Либщь", 2001. - 19 с.
5. Шмандш В.М. Управлшня еколопчною безпекою на регюнальному р1вш (теоретичш та практичш аспекти) : дис. ... д-ра техн. наук / В.М. Шмандш. - Харюв, 2003. - 356 с.
6. Байджов I.A. Ландшафтний каркас як просторова й структурна основа екомереж / I.A. Байджов, В.М. Пащенко // Укра!нський географ1чний журнал. - 2004. - № 4. - С. 11-18.
7. Еколопчний менеджмент : навч. поабн. / за ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлик. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 407 с.
8. Жигальський О.А. Обоснование региональной сети экологически ценных территорий / О.А. Жигальський, М.А. Магомедова, Л.Н. Добринский и др. // Известия РАН. Экология. -2003. - № 1. - С. 3-11.
9. Шмандш В.М. Управлшня природоохоронною д1яльшстю : навч. поабн. / В.М. Шмандш, 1.О. Солошин. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2004. - 296 с.
10. Шевчук В.Я. Еколопчне управлшня : тдручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкш, Г.О. Б1лявський та ш.. - К. : Вид-во "Либщь", 2004. - 432 с.
11. Кашенок О.Л. Фшанси природокористування / О.Л. Кашенок. - Суми : Вид-во "Ушверситетська книга", 1999. - 421 с.
12. Мирцхулава Ц.Е. Количественная оценка предельно допустимых нагрузок на ландшафт / Ц.Е. Мирцхулава // Известия АН. - Сер.: Географическая. - 2001. - № 3. - С. 68-74.
13. Капустяник В.Б. Прикладна спектроскотя : навч. поабн. / В.Б. Капустяник, В.1. Мокрий. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка, 2009. - 320 с.
14. Придатко В.1. Принципово нов1 можливосп для формування екомереж в Укра!ш у зв'язку з появою досвщу цшьового оброблення та шкорпораци космозшмгав в Г1С / В.1. Придатко, Ю.М. Штепа. - Сер.: Косм1чна наука i технологiя. - 2002. - Т. 8, № 2/3. - С. 39-65.
15. Мокрий В.1. 1нформацшш технологи мониторингу i еколого-картограф1чного моделювання процеав урбашзаци природоохоронних територш Захщного Полюся / В.1. Мокрий // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.18. - С. 315-322.
16. Молчанов А.А. Моделирование и проектирование сложных систем / А.А. Молчанов. - К. : Изд-во "Выща шк.", 1988. - 359 с.
17. Атрохин В.Г. Ландшафтное лесоводство / В.Г. Атрохин, В.Я. Курамшин. - М. : Экология, 1991. - 176 с.
18. Мокрий В.1. Моделi фазових переходiв сукцесшних процеав лiсових угруповань Захiдного Полiсся / В.1. Мокрий, В.Б. Капустяник, П.Г. Хом'юк // Екологтчна безпека та природокористування : зб. наук. праць 1н-ту телекомунiкацiй i глобал. шформ. простору НАНУ i КНУБА. - К. : Вид-во КНУБА. - 2011. - Вип. 8. - С. 94-118.
19. Мокрий В.1. 1нформацшш технологи забезпечення сталого розвитку природо-охоронних об'eктiв Захщного Полюся / В.1. Мокрий // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.02. - С. 336-342.
20. Проект оргашзаци, охорони, вщтворення та рекреацшного використання природних комплекав та об'eктiв ШНПП : доповнення. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - С. 9-15.
21. Концепщя формування транскордонного бюсферного резервату "Захщне Полюся" // Шацький нацюнальний природний парк : регюнальш аспекти, шляхи та напрямки розвитку : матер. I Мiжнар. наук.-практ. конф. / редкол. А.А. Горун // Науковий вюник Волинського державного ун-ту iм. Лесi Украшки. - Луцьк : РВВ "Вежа" ВДУ iм. Леи Украшки. - 2007. -№ 11 (Ч.1). - С. 38-46.
22. Chmelewski T.J. Nature conservation management system in the West Polesie Biosphere reserve (mideasternPoland) / T.J. Chmelewski // Nature conservation management: from idea to practical results. - ALTERNet, Lublin-Lodz-Helsinki-Aarhus, 2007. - Pp. 150-177.
23. Мокрий В.I. 1нформацшне забезпечення формування транскордонного бюсферного резервату "Захщне Полюся" / В.1 Мокрий, О.М. Трофимчук, Р.Ф. Федорiв // Еколопя i ресурси : зб. наук. праць 1н-ту проблем нацюнально!' безпеки. - К. : Вид-во 1ПНБ. - 2007. -Вип. 17. - С. 66-73.
24. Красовський Г.Я. Актуальнють шформацшно-техшчного забезпечення управлшня Шацьким нацюнальним природним парком / Г.Я. Красовський, В.1. Мокрий // Еколопя i ресурси : зб. наук. праць 1н-ту проблем нацюнально!' безпеки. - К. : Вид-во 1ПНБ. - 2006. -№ 13. - С. 101-111.
25. Розроблення метсдав мониторингу локальних екосистем Шацького нацюнального природного парку з використанням наземних спостережень, цифрово!' кольориметрп та аналiзу космознiмкiв / Р.Ф. Федорiв, Л.1. Муравський, П.М. Сопрунюк та iн. // Звiт ФМ1 iм. Г.В. Карпенка НАНУ / Фонди ФМ1. - 2008. - 514 с.
Мокрый В.И. Технологии формирования базы данных для управления экобезопасностью природоохранных объектов Западного Полесья
Разработаны методы и модели построения экосистемно-дифференцированных ландшафтно-агрегированных баз данных информационно-экспертных систем мониторинга локальных экосистем озерно-лесных, луго-болотных и урбанизированных комплексов разной степени гемеробности Шацкого Поозерья, показана целесообразность их использования для повышения точности идентификации экологических угроз. Определены основные принципы построения алгоритма баз данных для управления экологической безопасностью природоохранных объектов Западного Полесья.
Ключевые слова: экологическая безопасность, экологический мониторинг, базы данных, природоохранные территории.
Mokryy V.I. Technology Of Database Management of nature protection objects of Western Polesye ecological safety
Worked out methods and models of construction of ecosystem-differentiated landscape-aggregating bases of these informatively-expert systems of monitoring of local ecosystems lake-forest, meadow-bog urbanized complexes of different degrees of gemero-bies of Shatsky of Lakes, expediency of their use is shown for the increase of exactness of authentication of ecological threats. Certain basic principles of construction of algorithm of bases given are for the management of nature protection objects of Western Polesye ecological safety.
Keywords: ecological safety, ecological monitoring, databases, nature protection territories.
