CC BY
24
8. Сжура Й.Й. Iнтродукцiя рослин (ii значения для розвитку цивiлiзацiй, 6oTaHi4Hoi науки та збереження рiзноманiття рослинного свггу) / И.И. Окура, В.В. Капустян. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2003. - 280 с.
9. Снегирева С.Н. Экологические и генотипические аспекты формирования древесины каштана посевного : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биолог. наук: спец. 03.00.16 "Еколопя" / С.Н. Снегирева. - Воронеж, 2005. - 20 с.
10. Щепотьев Ф.Л. Горiхи / Ф.Л. Щепотьев, Ф. А. Павленко, О. А. Рiхтер. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 184 с.
11. Murashige T. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures / T. Murashige, F. Scoog // Physiologia Plantarum. - 1962. - Vol. 15. - P. 473-497.
Небыков М.В., Адаменко В.Д. Усовершенствование методики стерилизации эксплантов при введение в культуру in vitro Castanea sativa Mill.
Изучена методика стерилизации семян Castanea sativa Mill. Подобраны оптимальные реагенты, их концентрации и экспозиции для введения в культуру in vitro. В случае введения C. sativa в культуру in vitro из семян необходимо как первичные экспланты использовать их зародышей. Для успешного введения C. sativa в стерильную культуру предлагаем зародышей обрабатывать 2,5 %-м водным раствором ги-похлориду натрия с экспозицией 1,0 мин.
NebykovM.V., Adamenko V.L. Improvement of methods of sterilization explants injection in crop in vitro Castanea sativa Mill.
Results of research on selection of chemicals, their concentrations and exposures for aseptic culture of seed entering Castanea sativa Mill. in culture in vitro. In the case introduction of C. sativa in the culture in vitro from seed it is necessary as primary explants to utilize their embryos. For successful introduction of C. sativa in a sterile culture offer embryos to process 2,5 %-м by water solution of hypochlorite sodium by the whiz display of 1,0 min.
УДК 630*165.6+630*237 Acnip. О.М. Плотткова1; ст. наук. ствроб.
С.А. Лось1, канд. с.-г. наук; наук. ствроб. В.Г. Григорьева1; ст. наук. ствроб.
1.С. Нейко2, канд. с.-г. наук;мол. наук. ствроб. Ю.А. Слкавенко2
особливост1 росту псевдотсуги менз1са (pseudotsuga menziesii (mirb.) franco) в умовах под1лля
Представлено результати обстеження насаджень псевдотсуги Мензюа у Вш-ницькш область Визначено ix високу продуктившсть та яюсть у люових культурах, створених у свiжиx грабових дiброваx та на мющ колишшх земель сшьськогоспо-дарського призначення.
Ключов1 слова: лiсовi культури, грабова дiброва, сшьськогосподарсью земл^ продуктившсть.
Проблему шдвищення продуктивносл лшв розглядають як одну з го-ловних у справ1 рацюнального використання люових ресурЫв нашоi кра'ни. Для виршення ще' проблеми велике значення мае створення насаджень швидкорослих люових порщ. Для скорочення термш1в отримання стиглоi де-ревини високо'' якосп, тдвищення продуктивносл лшв на перше м1сце вису-ваються питання використання штродукованих вид1в [5]. М.С. Ткаченко [10] зазначав, що серед порщ, ареал яких перебувае за межами колишнього СРСР,
1 УкрНДШГА;
2 ДП "Вшницька люова науково-дослвдна станщя" УкрНДШГА
найбшьш позитивно! оцшки заслуговуе дугласiя. Досвiд розведення ще! породи в Шмеччит, Англи, Дани, Бельгп, Голланди, Францп, Швейцари, Ггали супроводжувався незмiнним усшхом. Дуглaсiя росте швидше вiд ялини i пер-шi сортименти може дати вже у вщ 40 роюв. Нaйбiльш цiннa форма ще!" породи - псевдотсуга Мензюа (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco), яке росте на Тихоокеанському узбережжь
На територш Украши псевдотсугу Мензiсa завезено бшьш нiж 100 роюв тому, 80 % ii насаджень сконцентроваш у зaхiдних областях краши, оскшь-ки природно-клiмaтичнi умови цього регюну е нaйбiльш близькими до умов природного поширення штродуцента. Псевдотсуга у зош букових лiсiв Карпат (до 850 м н. р. м.) у свiжих i вологих типах лiсу на пiвнiчних, швшчно-захщних i пiвнiчно-схiдних експозицiях у вщ 80 рокiв сягае запасу 1200 м /га [3]. Дос-вщ впровадження дугласи у насадження рiвнинноi частини Украши, зокрема зону Люостепу, св^ить про добру ii адаптовашсть до грунтових та природно-клiмaтичних умов цього регiону. Виробничi та дослiднi культури псевдотсуги або поодинок дерева, що трапляються в дендропарках та старовинних парках-садибах вщзначаються високою швидкiстю росту та продуктившстю [7, 11]. Широке впровадження цього виду у люокультурне виробництво стримуеться вiдсутнiстю постiйноi лiсонaсiнноi бази (ПЛНБ). Це, своею чергою, потребуе вiдбору кращих iндивiдуумiв та популяцш, випробування !х за потомством, де-тальних дослiджень репродуктивно: бiологii породи, розмноження насшним та вегетативним шляхом, створення об'екпв ПЛНБ.
У цш роботi представлено результати обстеження насаджень псевдотсуги Мензюа у Вшницькш обл., проведеного у 2010 р. ствробггниками лаборато-ри селекци УкрНДШГА та Вiнницькоi ЛНДС. Пiд час проведення дослщжень було закладено двi стaцiонaрнi пробнi площi на територи Ботaнiчного саду "По-дiллям Вшницького нaцiонaльного аграрного унiверситету та обстежено два ль сових насадження на територи Вшницького люництва у ДП "Вшницьке ЛГ".
Регiон дослiджень займае захщну, нaйбiльш пiдвищену частину По-дiльськоi височини, яка характеризуеться вологим кшматом. За характером рельефу територiя представляе горбисту рiвнину, що поступово знижуеться з швшчного заходу на швденний схiд. Клiмaт регiону помiрно-континентaль-ний з м'якою зимою та теплим л^ом. Середньомiсячнa температура Ычня -4°С - -6°С; липня +18,6°С - +20,5°С. Рiчнa юльюстъ опaдiв - 440-590 мм. Максимум опaдiв припадае на травень-липень (130-170 мм). Висока воло-гiсть i низька континентaльнiсть клiмaту пов,язaнi зi значними абсолютними вiдзнaчкaми мiсцевостi - 300-400 м н. р. м. Перевaжaючi грунти - сiрi та тем-но-сiрi лiсовi рiзного ступеня ошдзолення. На пiвнiчному сходi переважають чорноземи та трапляються лучнi грунти. За люотиполопчним районуванням регiон дослщжень належить до Подiльського району, для якого характерний зональний тип люу - свiжa грабова дiбровa. Значне поширення також мають вологi грaбовi дiброви, якi формуються у нижшх елементах рельефу. Iншi ти-пи займають незнaчнi площi та трапляеться фрагментарно.
Дослщження росту та продуктивност псевдотсуги Мензiсa проведено у люових культурах, створених у свiжих грабових дiбровaх (Вiнницьке лю-
ництво) та на мющ колишнiх земель сшьськогосподарського призначення (Ботанiчний сад мПодiллям ВНАУ). Боташчний сад мПодiллям ВНАУ було створено у 1963 р. у швденно-захщнш частит Вшнищ на швшчному i шв-денному схилах р. Вишш. Враховуючи клiматичнi умови, Рада боташчних садiв УРСР i МРСР визначила Боташчний сад "Подшля" як промiжну ланку при акшматизаци рослин мiж Одеським, Кшвським та Львiвським боташчни-ми садами. У вщдш флори було створено двi дшянки лiсових культур псевдотсуги Мензюа площею 0,23 га та 0,50 га. Культури створеш 2-рiчними са-джанцями чистими рядами (без змшування деревних порiд) iз шириною мiж-рядь 2,5 м та розташуванням садивних мiсць у рядах - через 0,7 м.
У люових культурах дугласи проведено селекцшний вiдбiр дерев -кандидатiв у плюсов^ з метою створення у подальшому об'еклв ПЛНБ. Пiд час обстеження насаджень пробш площi (ПП) закладено зпдно загальноп-рийнятих у лiсiвництвi та лiсовiй селекци методик [1]. На пробнш площi для кожного дерева було визначено дiаметр, клас росту за Г. Крафтом, стан, а та-кож селекцiйну категорда, наявнiсть вад та пошкоджень. Стан дерев визнача-ли за шкалою, модифшованою лабораторiею селекци на базi шкал категорiй життездатност дуба та саштарного стану [8, 9]. Для визначення селекцшних категорiй використовували шкалу, яка е модифжащею шкали Вересша [6, 2]. Середню висоту визначали шляхом вимiрювання 20 дерев, вщбраних згiдно з розподiлом за ступенями товщини, та побудови графжу висот. При обсте-женнi дерев - кандидат у плюсовi, визначали дiаметр, висоту та селекцiйнi характеристики. Отримаш данi оброблено методами варiацiйноl статистики [4] з використанням пакета програм "MS Excel".
Тип люорослинних умов на вЫх обстежених дшянках - D2. Частка дерев дугласи у складi насадження, яке розташоване у Вiнницькому лiсництвi ДП "Вшницького ЛГ" (ПП №1), становить 64 %, решта - дуб звичайний, бархат амурський, поодиноко трапляються липа дрiбнолиста, ясен звичайний, у домшщ - граб звичайний, клен гостролистий, сосна звичайна, ялина евро-пейська та ш. Спостер^аеться шдрют клена гостролистого, ясена звичайного та граба звичайного. У шдшску трапляеться бархат амурський, клен гостролистий, бруслина европейська, в'яз прський, бузина чорна. Проективне вкрит-тя становить близько 80 %. Надгрунтовий покрив представлено зiрочником ланцетолистим, копитняком европейським, воронячим оком, акоштом, баль-замiном, кропивою дводомною, геранню Робертовою, гравiлатом мiським, ме-дункою лшарською, маренкою запашною, купиною багатоквiтковою та ш.
Вiк псевдотсуги Мензiса - 71 рш (табл. 1). Середня висота дугласи становить 30,8 м, а середнш дiаметр - 47,2 см. Запас насадження складае
3 3
436 м /га, з яких 281 м /га (64,4 %) - запас дугласи. Повнота - 0,7. Боштет насадження - Ib. Порiвнюючи з даними обстежень В.М. Хмшевського [11], у 47^чному вщ дерева псевдотсуги Мензюа мали середню висоту - 26,5 м, середнш дiаметр - 33,0 см. Запас насадження становив 215 м3/га, з яких 101 м /га - запас дугласи. Природне збшьшення висоти i дiаметра протягом 24 роюв призвело до збшьшення запасу насадження.
Табл. 1. Таксацшш показники обстежениху 2010р. насаджень псевдотсуги _Метка у Вшницькш областi_
| цц <Ц\Г Статус, який плануеться надати об'екту ТЛУ Ц Квартал/видш Цшьова порода || в •а о а ,к • ^ В Площа, га Склад насадження Повнота Середт для цшъово! породи Запас цшъово! породи II м3/га II Запас насадження/, м3/га || Боттет || 1ндекс стану || Дерева I 1 II СК, %
с ,тр <и а • ^ д висота, м
ДП "Вшницьке ЛГ" Вшницьке лшництво
1 ПН Б2 27/ 8 Дгл 71 1,5 6Дгл3Дз1Бх, од Лпд, Ясз+Гб, Кля та ш. 0,7 47,2 30,8 281 436 1Ь 1,8 50,6
2 ПН Б2 65/20 Дгл 66 0,3 10 Дгл 0,5 40,9 28,3 446 446 1Ь 2,7 24,5
Боташчний сад "Подшля" ВНАУ
3 ПН Б2 - Дгл 50 0,23 10 Дгл 0,8 25,3 22,7 514 514 1а 2,2 44,6
4 ПН Б2 - Дгл 50 0,51 10 Дгл 0,97 24,9 21,2 519 519 1а 1,7 61,7
За селекцшною структурою у насадженш переважають кращд нор-мальш та плюсовi дерева - 50,6 % (рис. 1). Частка нормальних дерев стано-вить 30 %. Тобто дерева дугласи характеризуються високою якiстю стовбу-рiв; насадження вщповщае вимогам до плюсових. Аналiзуючи розподiл дерев у насадженш за категорiями стану, треба зазначити, що на пробнш плошд кiлькiсно переважають дерева доброго (41 %) та вiдмiнного стану (43 %). Су-хi дерева трапляються поодиноко, частка дерев незадовiльного стану стано-вить 7,2 %. 1ндекс стану насадження становить 1,8 бали, а отже, загальний стан насадження визнано як добрий.
У домшщ шшого насадження дугласи Вiнницького люництва ДП Вiнницьке ЛГ (ПП №2) трапляються поодинок екземпляри клена-явора, ясе-на звичайного, дуба звичайного, граба, клена гостролистого, липи дрiбнолис-то!, в'яза гiрського. Пiдлiсок середньо! густоти представлено грабом зви-чайним, в'язом гiрським, бузиною чорною, кленом польовим, бруслиною европейською. Проективне вкриття становить 60-70 % та представлене ягли-цею, шдмаренником чiпким, копитняком европейським, зiрочником ланцето-листим, медункою лшарською, розхiдником, зубницею, фiалкою запашною, купиною багатоквггковою. На площi трапляеться самоЫв кленiв явора та польового, в'яза прського, ясеня звичайного, поодинокий самоЫв дугласи зелено!. У вщ 66 рокiв середня висота дерев дугласи становить 28,3 м, а серед-нш дiаметр - 40,9 см. Запас насадження становить 446 м /га при повнот 0,5. Бошгет насадження - 1Ь (табл. 1).
Аналiзуючи розподiл за яюстю стовбурiв у насадженнi, треба зазначити, що найбшьшу частку становлять дерева задовшьного стану - 43,4 % (рис. 1). Частка плюсових та кращих нормальних дерев становить 24,5 % (рис. 2). У насадженш кшьюсно переважають дерева доброго стану (50,6 %).
Частка дерев задовшьного стану становить 28,1 %, дерев незадовiльного стану - 10,5 % i сухих - 7 %. Як бачимо, загальний стан насадження задовшьний (iндекс стану насадження становить 2,7 бали).
б) 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100% Рис. 1. Розподт дерев псевдотсуги MeH3ica за яшсною структурою (а) та станом (б), обстежениху 2010р. у ВшницькШ обл.
Насадження у Боташчному саду "Подшля" Вшницького нащонально-го аграрного ушверситету (ПП №3) представлене чистими деревостанами псевдотсуги Мензюа. Пщлюок характеризуеться наявшстю таких деревно-ча-гарникових порщ, як бузина чорна, шьм шорсткий, клен гостролистий, сви-дина бiла. Частка проективного покриття становила близько 40 % та представлений фiалкою запашною, яглицею звичайною, чистотшом, кропивою дводомною, пузирником ламким. Поодиноко трапляеться самосiв дугласи та дуба. Вiк дерев псевдотсуги Мензюа на час обстеження становив 50 роюв, запас деревостану - 514 м3/га. Середня висота дерев дугласи становить 22,7 м, а середнш дiаметр - 25,3 см. Повнота насадження - 0,8. Боштет - 1а (табл. 1).
За селекцшною структурою насадження може бути вщнесене до плюсового (рис. 1). Частка плюсових та кращих нормальних становить 44,6 %, нормальних дерев - 34 %. Стовбури дерев мають погане очищення вщ сучкiв, що е цшком природним для цього вiку (рис. 2). Перший живий сучок знахо-
диться на висот 2-4 м. Дерева переважно доброго стану (49 %). Частка сухостою та дерев незадовшьного стану становить по 4 %. Середнш шдекс стану насадження становить 2,2.
Рис. 2. Одне з кращих дерев псевдотсуги Мензкау кв. 65 в. 20 Втницького л-ва у ДП "Втницьке ЛГ" Лворуч) i культури псевдотсуги Мензка в боташчному саду "Подтля " на ПП №4 (праворуч)
1нше дослщжене насадження у Боташчному саду "Подшля" (пробна площа №4) представлене чистим деревостаном псевдотсуги Мензюа. У насадженш трапляеться шдрют дуба червоного. Шдшсок представлений бузиною чорною, ясеном звичайним, кленом польовим, малиною, свидиною бшою. Проективне вкриття становить 60 % та представлене гравшатом мюьким, ве-рошкою дiбровною, копитняком европейським, яглицею звичайною, пузирни-ком ламким, фiалкою запашною, суницею люовою, кропивою дводомною, барвшком малим, геранню Робертовою. Поодиноко на дшянщ трапляеться са-моЫв ясена звичайного, клена польового. Вш дерев псевдотсуги Мензiса -50 роюв (табл. 1). Запас насадження становить 519 м3/га. Повнота насадження - 0,8. Середня висота дерев дугласи - 21,2 м, а середнш дiаметр - 24,9 см, бошгет - 1а. У насадженш переважають кращд нормальнi дерева (58,9 %) (рис. 1). Частка плюсових дерев становить 2,8 %. Спостершаеться погане очи-щення стовбурiв дерев вiд сучкiв, перший живий сучок знаходиться у се-редньому на висот 3-5 м. У насадженш переважають дерева вщмшного стану (59,8 %), доброго стану (25,0 %), незадовiльного стану (7,1 %) i сухi (4,5 %). Загальний стан насадження добрий (iндекс стану насадження - 1,7 бала).
Унаслщок здшснених дослiджень було встановлено, що найкращими за станом i яюсною структурою е насадження псевдотсуги Мензюа на ПП №1 та ПП №4. Пщ час обстеження насадження в урочищд "Маленька Бщан-
ка" було вщбрано 17 дерев - кандидата у плюсовi, характеристику яких в1-дображено в табл. 2.
Табл. 2. Характеристика KaHdudamie до плюсових дерев псевдотсуги MeH3ica _(Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko)_
№ де- В1к, Загальна Переви-щення за висотою, % Д1аметр дерева, см Перевищен- ня за д1-аметром, % Загальний Категор1я
рева рок1в висота, м стан дерева
1 71 33,0 7,1 51,9 9,9 в1дм1нний 2
2 71 32,0 3,9 49,0 3,9 в1дм1нний 2
3 71 32,5 5,5 59,5 26,1 в1дм1нний 2
4 71 33,5 8,8 66,8 41,6 в1дм1нний 2
5 71 34,5 12,0 74,8 58,5 в1дм1нний 1
6 71 35,0 13,6 73,5 55,8 добрий 1
7 71 33,0 7,1 52,2 10,6 в1дм1нний 2
8 71 32,5 5,5 51,6 9,3 в1дм1нний 2
9 71 33,5 8,8 66,8 41,6 в1дм1нний 2
10 71 33,0 7,1 54,7 16,0 в1дм1нний 2
11 71 31,5 2,3 49,3 4,5 в1дм1нний 2
12 71 32,0 3,9 51,9 9,9 в1дм1нний 2
13 71 32,0 3,9 57,3 21,4 в1дм1нний 2
14 71 32,5 5,5 53,8 14,0 в1дм1нний 2
15 71 33,5 8,8 66,2 40,3 в1дм1нний 2
16 71 32,0 3,9 61,1 29,5 в1дм1нний 2
17 71 32,0 3,9 58,9 24,8 добрий 2
Вадбраш плюсовi дерева вщзначаються високою штенсившстю росту, мають прямi повнодеревш стовбури, рiвномiрно розвинену крону. Переважна бшьшють дерев характеризуемся вiдмiнним станом. Пщ час обстеження значних ознак пошкоджень шкiдниками й уражень хворобами не виявлено.
Висота вщбраних дерев перевищуе середнi показники для насаджен-ня на 2,3-13,6 %, а дiаметр - на 3,9-58,5 %, серед вiдiбраних дерев екземпля-ри, висота яких перевищувала середнi показники для насадження - не менше тж на 10 %, а дiаметр на 30 % - вщнесено до I категори плюсових дерев (дерева № 5, 6). Решту екземплярiв, якi характеризувалися незначним переви-щенням середнiх для вщповщного насадження висоти i дiаметра, або мали деякi незначнi вади стовбурiв (погане очищення вiд сучюв, механiчнi пошко-дження), вiднесено до II категори плюсових дерев.
Висновки. Насадження псевдотсуги Мензiса у Вшницькш обл. мають високу продуктивнiсть i якiсть. Цей вид добре адаптувався до природно-кль матичних умов репону, вiдзначаеться високими ростовими показниками та добрим станом. Дерева - кандидати в плюсов^ характеризуются добрим i вiдмiнним станом, перевищують середнi показники насадження за висотою на 2,3-13,6 %, за дiаметром - на 3,9-58,5 %. З метою створення постшно! ль сонасшно! бази у наступш роки у насадженнях боташчного саду мПодiллям ВНАУ плануеться продовжити вiдбiр кандидатiв у плюсовi дерева.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
2. Вересин М.М. Справочник по лесному селекционному семеноводству / М.М. Вере-син, Ю.П. Ефимов, Ю.А. Арефьев. - М. : Агропромиздат, 1985. - 245 с.
3. Гунчак М.С. Дуглаая зелена в УкраЫ / М.С. Гунчак, Р.М. Яцик, Ю.Е. Андрушюв. -1вано-Франювськ, 1988. - 122 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - Изд. 5-ое / Б.А. Доспехов. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
5. Истратова О.Т. Культура псевдотсуги тисолистной на Черноморском побережье Краснодарского края : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / О.Т. Истратова. - К. : Вид-во "Либвдь", 1967. - 24 с.
6. Лось С.А. Ощнка перспективности хвойних штродуценпв для створення штучних насаджень на твшчному сходi Украши Вщновлення порушених природних екосистем / С.А. Лось, Н.Ю. Висоцька, В.Г. Григорьева, 1.В. Золотих // Матерiали Третьо'1 Мiжнародноi конф. - 2008. - С. 337-343.
7. Молотков П.1. Насшництво лiсових порiд / 1.П. Молотков, 1.М. Патлай, Н.1. Давидова. - К. : Вид-во "Урожай", 1989. - 230 с.
8. Рекомендацн зi створення люонасшно}.' бази найперспективнiших iнтродуцентiв деревних рослин / упорядники: С.А. Лось, Т.В. Орловська, В.Г. Григорьева // Рекомендацн з питань люового насшництва. - Харюв, 2008. - 34 с.
9. Рекомендации по комплексной защите дубрав от повреждений вредителями, болезнями и усыхания // Сборник рекомендаций научно-технических и методических указаний. -Харьков, 1985. - 16 с.
10. Ткаченко М.Е. К повышению производительности советских лесов / М.Е. Ткаченко // Лесное хозяйство и лесоэксплуатация. - 1935. - № 11. - С. 5-9.
11. Хмилевский В.М. Повышение продуктивности лесов Лесостепи Украины путем интродукции дугласии зеленой : дис. ... канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 "Лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов" / В.М. Хмилевский. - Харьков, 1987. - 204 с.
Плотникова О.М., Лось С.А., Григорьева В.Г., Нейко И.С., Елиса-венко Ю.А. Особенности роста псевдотсуги Мензиса (Pseudotsuga menzie-sii (Mirb.) Franco) в условиях Подолья
Представлены результаты обследования насаждений псевдотсуги Мензиса в Винницкой области. Определена их высокая производительность и качество в лесных культурах, созданных в свежих грабовых дубравах и на месте прежних земель сельскохозяйственного назначения.
Ключевые слова: лесные культуры, грабовая дубрава, сельскохозяйственные земли, производительность.
Plotnikova O.M., Los S.A., Grigoreva V.G., Neyko I.S., Yelisaven-ko Yu.A. Features of growth of Pseudotsuga menziesii (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco are in the conditions of Podillya
In the article the results of inspection of planting of Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco are presented in the Vinnitsya region. Certainly them high performance and quality in the forest cultures of created in fresh hornbeam oakeries and in place of former earths of the agricultural setting
Keywords: Forest cultures, hornbeam oakery, agricultural earths, productivity.
УДК 630*811 Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
методичн1 аспекти структуроутворення
декоративно! деревини
Проаналiзовано аномальш структуроутворення деревини, що мае важливе зна-чення у дослщженнях деревини в контекст й вщмшностей у будовi та фiзико-механiч-них властивостей. Описано вплив структури деревини на н якюш властивосп. Обгрун-товано класифшащю структури деревини за нахилом волокон на чотири групи.
Ключов1 слова: деревне волокно, камбш, нахил волокон, декоративна деревина.
