CC BY
14
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*524:582.475(477.8) Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук; доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук; астр. Р.А. Ярощук - НЛТУ Украти, м. nbßis
ПОВНОДЕРЕВШСТЬ ТА ОБ'СМНА СТРУКТУРА СТОВБУР1В ДУГЛАСП (ПСЕВДОТСУГИ МЕНЗ1СА) У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ Р1ВНИННО1 ЧАСТИНИ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Описано методи дослiдження формоутворення стовбура дерева й оцшено вплив рiзних факторiв на його повнодеревшсть. Використано cy4acHi пiдходи пiд час дослщження тв1рно'' стовбура дерева, що дае змогу точно розраховувати об'ем росту-чого дерева. Наведено побудовану об'емну таблицю для стовбyрiв дугласп залежно вiд його дiаметра та висоти.
Ключов1 слова: дуглаая, повнодеревшсть, твiрна стовбура, об'ем стовбура дерева.
Вступ. Псевдотсуга Мензюа або дуглаЫя (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco) - в1чнозелена хвойна рослина, батьювщиною яко'' е прибереж-m та прсью райони заходу Швшчно" Америки [14]. Псевдотсуга Мензюа сьогодш належить до найвищих дерев на Земль Найвищий екземпляр виду зростав до 1929 р. бшя м. Вашингтона. Висота цього дерева становила майже 120 м, дтметр - 488 см, а вщповщно об'ем стовбура - 249 м . На сьогодш найбшьша дуглаЫя зростае у штат Орегон, висота - близько 100 м, д1аметр -354 см, об'ем - 124 м3 [10, 15].
У л1сов1 насадження Укра'ни штродуковано понад 30 вид1в деревних порщ, серед яких значш площд займають модрина европейська (64000 га), сосна Веймута (1340 га), сосна чорна (235 га), туя пгантська (34 га) та ш. [8]. Насадження за участю псевдотсуги Мензюа на територи Укра'ни займають близько 2,5 тис. га, де 80 % зростае на Закарпатл [12, 13]. За даними Ю.М. Дебринюка, поширення чистих насаджень псевдотсуги в Захщному Ль состепу е незначним - вщ 3 до 15 га у р1зних люокультурних районах [4, 5].
Розр1зняють два р1зновиди псевдотсуги Мензюа - зелену або при-морську (var. menziesii, син. var. viridis) i сизу (var. glauca (Mayr) Franco). У Сврош було описано третю форму - сiрy (P. menziesii var. caesia (Schwerin (Franco) [2, 11, 16]. За даними В.В. Матяша, в Укра'ш найбшьшого поширення набула псевдотсуга зелена, дуже рщко трапляеться сиза i у двох мюцях ви-явлено тшьки псевдотсугу сiрy [9]. Запас штучних насаджень за участю псевдотсуги е досить високий i у вщ 50 рокiв сягае вщ 460 до 820 м /га [5, 11].
Методика дослщження. Форма деревного стовбура е одним iз найбшьш важливих об'ектiв дослiдження у люовш таксаци. Вона залежить вщ бiологiчних та екологiчних властивостей деревних порщ, вiкy дерева, впливу внутршшх i зовнiшнiх факторiв на його рют та розвиток. Вертикаль-ний розрiз стовбура вздовж його серцевини утворюе ф^уру, яка i визначае
форму стовбура i е його твiрною. Як вщомо, форму стовбура можна штег-рально описати такими геометричними ф^урами, як нейлощ, цилiндр чи па-ралощ i конус. При цьому загальне рiвняння твiрноl криво! стовбура дерева буде розраховувати за такою функщею [6]:
y2 = A • xm, (1)
де: y - радiус поперечного перетину, см; A - параметр, що визначае розмiр криво!'; х - вщстань мiж перетином та вершинкою криво!', м; m - показник ступеня, який характеризуе форму криво!'. Практично виконати таке розчле-нування стовбура дуже важко через вщсутшсть ч^ко! межi мiж цими части-нами стовбура i тому надалi ускладнюе розрахунок об'ему.
Для вивчення повнодеревност та об'емно! структури стовбурiв дугла-си, ми використали 6 модельних дерев, взятих з пробних дшянок, закладених у Малопiльському, Захiдно-Подiльському та Ошльському лiсокультурних округах. Модельш дерева оброблялись вiдповiдно до методик, як прийнятi у ль совш таксаци [3]. На 32 облжових деревах пробних площ зроблено люотакса-цiйнi замiри, а саме: позищя, висота, дiаметр дерева й дiаметр на рiзнiй висотi з використанням належно! шструментально! бази (Field Map, Vertex IV, Criterion). Для модельних дерев було проведено повний аналiз ходу росту, за якого на одне дерево припадало в середньому до 12 замiрiв на висотах 0,0; 1,0; 1,3; 3,0; 5,0 м i т.д. Ц дат слугували для побудови твiрноl стовбура за допомогою модифжовано! функци Бршка-Гадова для кожного стовбура дугласи iз використанням нелiнiйного регресшного рiвняння через оцiнювання невiдомих па-раметрiв (i, p, q) моделi [7]. Ця малопараметрична нелiнiйна функщя, яка опи-суе поздовжнiй профшь дерева - це функцiя змши радiуса стовбура з висотою r(h), при чому r(h) - це радiус (r, см) на вщноснш висотi (h, м). Виходячи з форми стовбура дерева, ця функщя описуе нижню, середню i верхню частини поздовжнього профiлю дерева на основi диференцiального рiвняння
— = -p (a-i),de = -q (i-p), (2)
dh v 7 dh v ' w
а об'ем стовбура розраховуеться iз розв'язку диференцiального рiвняння ви-користавши iнтеграл за такими рiвняннями [цит. за 7]:
V(/ц,h2) = F(hz)-F(h) де F(h) = J f (h) dh i f (h) = n\r(h))2 (3)
де: F(h) = nf u2 + v2e~2ph + w2e2qh dh + 2nf uve~ph -uweqh - vwe(q-p)h dh (4)
: n
f u2h - e-2ph + wie2qh -lUVe-ph -^qh +2v^e(q"p)
V
(5)
2р 2д р д р - д
1нший метод встановлення об'ему стовбура - це визначення його через видове число (/). Ще на початку XIX ст. Паульзен для характеристики повнодеревност стовбура запропонував показник, який шзшше отримав наз-ву старе видове число (/) й об'ем стовбура розраховуеться iз використанням показника повнодеревност за формулою [6]
У=ф/ (6)
3 • 2
де: V- об'ем стовбура в м ; g - площа поперечного перерiзу, м ; f - старе видове число.
Для ан^зу моделей твiрноl стовбура та видового числа (/) мiж фак-тичними i модельними значеннями, визначались ще додатковi бiометричнi критерп, а саме:
• сума вщхилень мш фактичними 1 модельними значеннями, що мае прямува-ти до 0;
коеф1щент детермшацн (Я ) ттйного зв'язку м1ж фактичними 1 модельними значеннями, де в1льний коефщент набувае значення 0 (а=0), а коефщент на-хилу - значення 1 (в=1);
адекватшсть модел1 (в), що описуе наскшьки модель несе крашу шформа-цю за середне значення 1 розраховуеться за такою формулою:
в = 1 , (7)
Е(у - у )
де: в - адекватшсть моделц у - фактичнi значення величини; у - модельнi значення величини; у - середнi значення величини. Адекватшсть моделi мо-же набувати значення вщ -да до 1. При значенш 1 означае, що модель точно описуе задану закономiрнiсть мiж фактичними i модельними значеннями, як-що 0, то модель е не краща за середне значення величини, i за негативного значення означае, що модель набагато прша, шж середне значення i несе сис-тематичну помилку [17].
Результати дослвджень. Штучнi насадження чист чи iз домiшкою псевдотсуги Мензюа, якi зростають у рiвниннiй частинi Заходу Украши ха-рактеризуються високою продуктившстю. При цьому частка дослщжувано! породи у насадженнях змшюеться вiд 1 до 10 одиниць, вшовий дiапазон вiд 15 до 105 роюв, вiдносна повнота - 0,6-0,9. Аналiз формування твiрноl стовбура псевдотсуги Мензюа для дослщжуваних дiлянок, для прикладу, наведено на рис. 1, 2. Як бачимо, змша форми твiрноl стовбура модельних дерев вказуе на вплив як кшматичних, так i люогосподарських заходiв. Необхiдно вiдзначити, що змша абсолютно! повноти i складу насадження з вшом мае не-абиякий вплив на динамшу форми твiрноl.
Рис. 1. Твiрна стовбура псевдотсуги Менз^а (модель-1, ПД-2)
Рис. 2. Твiрна стовбура псевдотсуги Мензка (модель-4, ПД-5)
Вирiвнювання проводили за допомогою функцн Бршка-Гадова, де па-раметри I, р, q розраховували за такими формулами:
1 = a-(1 - е~Ьй )е d 2
P = ■
a1 ■ d + Ь ■ -— + е ■к 1 d
а ■—+Ь ■ 1п (к )+е ■ 1п (й)
(8) (9)
ц =Vе « (10)
Наскiльки точно описуе ця функцiя фактичнi значення, для прикладу, наведено на рис. 3.
25 -|
20 -
£
фактичш зам1ри радуса стовбура у в1щ 42 роки модельш значення рад1уса стовбура у в1щ 42 роки фактичш зам1ри рад1уса стовбура у в1щ 30 рок1в модельш значення рад1уса стовбура у вщ1 30 рок1в фактичш зам1ри рад1уса стовбура у в1ш 40 рок1в модельш знаення рад1са стовбура у вщ1 40 рок1в
15
10
35
10 15 20 25
висота стовбура, Н (м)
Рис. 3. Тв1рна стовбура псевдотсуги Мензка (модель-6, ПП-20)
Пiдбiр рiвнянь для вирiвнювання параметрiв моделi твiрноl проводили на пiдставi кореляцiйного зв'язку мiж ознаками дерева та параметрами мо-делi (табл. 1).
Табл. 1. Коефпц'инт кореляци мiж ознаками дерева I параметрами функци
Показники Вк (а) Висо-та (к) Д- аметр (й) Ствввд-ношення (к/б) Ствввд-ношення (й/к) Парамет ри
1 Р Ч
В1к (а) 1,000 0,937 0,882 -0,439 0,387 0,872 0,400 0,127
Висота (к) 0,937 1,000 0,947 -0,480 0,426 0,921 0,367 0,150
Д1аметр (й) 0,882 0,947 1,000 -0,582 0,637 0,972 0,333 0,176
Ствввдношення (к/б^) -0,439 -0,480 -0,582 1,000 -0,882 -0,550 -0,322 -0,581
Ствввдношення (й/к) 0,387 0,426 0,637 -0,882 1,000 0,622 0,249 0,418
Пара-метри 1 0,872 0,921 0,972 -0,550 0,622 1,000 0,399 0,119
Р 0,400 0,367 0,333 -0,322 0,249 0,399 1,000 0,274
0,127 0,150 0,176 -0,581 0,418 0,119 0,274 1,000
5
0
Найпсшший зв'язок спостерiгаються мiж такими ознаками дерева, як висота, дiаметр i стввщношення висоти й дiаметра. Саме щ показники дерева були застосоваш для розрахунку параметрiв моделi твiрноl. Видове число (/) е у тюному зв'язку з формуванням твiрноl стовбура i на його величину впливають тi самi фактори. Для його моделювання використано також тюно-ту зв'язку з ознаками дерева (табл. 2).
Табл. 2. Коеф'щ'инт кореляцИмiж ознаками дерева I видовим числом
Показники В1к (а) Д1аметр (й) Висота (И) Об'ем (у) Ствввдношення (й/И) Видове число (/)
В1к (а) 1,000 0,841 0,916 0,756 -0,276 -0,068
Д1аметр (й) 0,841 1,000 0,930 0,954 -0,617 -0,086
Висота (И) 0,916 0,930 1,000 0,837 -0,336 -0,256
Об'ем (у) 0,756 0,954 0,837 1,000 -0,601 -0,054
Ствввдношення (й/И) -0,276 -0,617 -0,336 -0,601 1,000 -0,307
Видове число (/) -0,068 -0,086 -0,256 -0,054 -0,307 1,000
Видове число бшьшою мiрою залежить вiд вшу, дiаметра та висоти дерева, тобто iз збiльшенням цих ознак воно зменшуеться. Ця закономiрнiсть добре описуеться такими рiвнянням:
(1а-Ь-с-а-Ь]=-Г ' с , ! (11)
1+е{а+Ы8(ф+щ+ **)
де: / - видове число; й - дiаметр дерева, см; И - висота дерева, м; а, Ь, с, й -коефщенти рiвняння. Коефiцiенти рiвняння для твiрноl стовбура та видового числа наведено у табл. 3.
Табл. 3. Значення коефiцieнтiв рiвняння для розрахунку твiрно'i стовбура
та видового числа
Коефщ1енти р1вняння Параметри р1вняння тв1рно! Параметри р1вняння видового числа
1 р q
а 44,40404 41,57330 -3,10805 0,7605
Ь 0,01633 -19,26195 -6,38920 -0,1211
с 1,17798 -30,45446 5,03452 -3,8065
й 3,8590
Адекватшсть запропонованих рiвнянь для оцшки видового числа (/) та опису твiрноl стовбура наведено на рис. 4-7.
теоретичш значення рад1уса, г (см)
Рис. 4. Залежшсть рад1уса стовбура Рис. 5. Залежшсть рЬнищ радiусiв псевдотсуги Мензка мiж модельними мiж фактичними та модельними та фактичними значеннями значеннями
Аналiзуючи графжи щодо форми стовбура, необхщно сказати, що рiв-няння, як описують параметри (¡, р, q) моделi твiрноl, добре пiдiбранi й адекватшсть моделi (в) при цьому дорiвнюе 0,993; значення вшьного коефiцiента а прямуе до нуля, а коефщента Ь - до одинищ. Максимальна рiзниця мiж те-
оретичними та фактичними значеннями в абсолютних одиницях становить 2 см, що вщповщае 7,8 %. Наскшьки точно описуе рiвняння видове число (/) свщчать рис. 4 i 5. Адекватшсть моделi (в) дорiвнюе 0,991; вшьний коефь цiент а прямуе до нуля, а коефщент Ь - до одинищ. Максимальна рiзниця мiж теоретичними та фактичними значеннями максимально становить
3 •
0,200 м , що вiдповiдае 11,4 %. Отже, запропоноваш рiвняння адекватно опи-сують фактичнi ознаки i, виходячи з результата дослiджень, побудовано об'емну таблицю для дугласп на пiдставi висоти та дiаметра на висот грудей (¿=1.3 м) (табл. 4).
0,300 -
0,200 -
0,100
0,000
-0,100 -
-0,200
у = -5Е-05х + 0,0005 Я2 = 1Е-04
8 12 16 20 24 28 ф
32 36 40 44
модельне значення об"ему, V (м3)
Рис. 6. Залежшсть об'ему стовбура псевдотсуги Менз^а мiж модельними та фактичними значеннями
-0,300
д1аметр, Д1.3 (см)
Рис. 7. Залежшсть рiзницi об'емiв мiж фактичними та модельними значеннями
3
Табл. 4. Динамша об'ему стовбура (м ) псевдотсуги Менз^а в корi
а о н «I 2 и .¡я 'й висота, м
4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 32 34 36 38 40
6 0,005 0,007 0,009 0,010 0,012
8 0,009 0,015 0,018 0,021 0,024 0,026
10 0,015 0,025 0,032 0,037 0,041 0,045 0,048 0,051
12 0,023 0,038 0,049 0,058 0,064 0,070 0,075 0,080 0,084 0,088
14 0,032 0,053 0,070 0,083 0,093 0,102 0,109 0,116 0,121 0,127 0,132
16 0,042 0,071 0,094 0,113 0,128 0,140 0,151 0,160 0,168 0,175 0,181 0,188 0,194
18 0,053 0,091 0,121 0,147 0,168 0,185 0,200 0,212 0,223 0,232 0,240 0,248 0,256 0,263 0,271
20 0,113 0,152 0,185 0,213 0,236 0,256 0,272 0,286 0,299 0,309 0,319 0,329 0,337 0,346 0,354
22 0,137 0,186 0,228 0,263 0,293 0,319 0,340 0,359 0,375 0,389 0,401 0,412 0,423 0,433 0,442 0,452
24 0,164 0,223 0,274 0,318 0,356 0,388 0,416 0,440 0,460 0,478 0,493 0,507 0,520 0,532 0,543 0,553
26 0,262 0,324 0,378 0,424 0,464 0,499 0,529 0,554 0,577 0,596 0,613 0,629 0,643 0,656 0,668 0,680
28 0,305 0,378 0,442 0,498 0,547 0,589 0,626 0,658 0,686 0,710 0,731 0,749 0,766 0,781 0,796 0,809
30 0,350 0,435 0,511 0,577 0,636 0,687 0,731 0,770 0,804 0,833 0,859 0,882 0,902 0,920 0,936 0,952 0,966
32 0,496 0,584 0,662 0,731 0,791 0,845 0,891 0,932 0,967 0,998 1,025 1,049 1,071 1,090 1,108 1,125
34 0,560 0,661 0,751 0,831 0,903 0,965 1,020 1,068 1,111 1,148 1,180 1,209 1,235 1,257 1,278 1,297
36 0,742 0,846 0,938 1,020 1,093 1,158 1,214 1,264 1,308 1,347 1,381 1,411 1,437 1,461 1,483
38 0,828 0,945 1,050 1,144 1,228 1,303 1,369 1,427 1,479 1,524 1,564 1,599 1,630 1,658 1,683
40 1,049 1,168 1,275 1,371 1,456 1,532 1,600 1,659 1,712 1,758 1,799 1,836 1,868 1,897
42 1,157 1,291 1,411 1,520 1,617 1,704 1,781 1,850 1,910 1,964 2,012 2,054 2,092 2,125
44 1,418 1,554 1,675 1,785 1,883 1,971 2,050 2,119 2,181 2,236 2,284 2,328 2,366
46 1,552 1,702 1,838 1,961 2,071 2,170 2,259 2,338 2,409 2,471 2,527 2,576 2,620
48 1,855 2,006 2,143 2,267 2,378 2,478 2,567 2,647 2,718 2,781 2,838 2,888
50 2,181 2,333 2,470 2,594 2,706 2,806 2,895 2,976 3,047 3,111 3,168
Висновки. Вивчення стану та аналiзу росту псевдотсуги Мензюа е тдставою для розроблення нових пiдходiв та методiв ведення господарюван-
4
0.0
0.5
1,0
1,5
2,0
2,5
ня у насадженнях з li участю. Актуальним залишаеться форма та повнодерев-шсть стовбурiв, що залежать вiд формування насадження на рiзних етапах його розвитку, а також вщ функцш, якi виконуе насадження.
Форма стовбура дерев штродуцента непостiйна i залежить вiд багатьох факторiв. Якщо у дерев, як ростуть поодиноко на вщкритому просторi (соль тери), форма стовбура бшьш подiбна до форми конуса, то дерева, яю зроста-ють у насадженнi, наближаються до цилiндрiв, особливо в середнiй частит.
На основi достатнiх замiрiв та дослщжень з використанням Бршк-фун-кци створена модель для розрахунку поздовжнього профшю стовбура дугла-си, що залежить вщ ознак самого дерева. Модель мае як теоретичне, так i практичне значення. Зб^ стовбура дерева описуеться небагатьма параметрами, але лише тими, що вимiрюються практично при вЫх лiсотаксацiйних дос-лiдженнях: дiаметр дерева на висот грудей (d13) i висота дерева (h).
Найпростiше застосування запропоновано!" моделi твiрноl стовбура -це визначення об'ем ростучого дерева (V) на рiзних висотах (h1 та h2), що дае змогу оцiнити сортиментну структуру ростучих дерев, а запропонована таб-лиця об'емiв дае змогу визначити об'ем ростучого дерева у корi загалом. Ви-користання моделi твiрноl стовбура для деревостанiв рiвнинноl частини Заходу Укра1ни з участю псевдотсуги Мензюа дасть змогу адекватно ощнити об'емну та сортиментну структури.
Л1тература
1. Абрарова А.Р. Псевдотсуга Мензиса в Башкирском Предуралье: посевные качества семян / А.Р. Абрарова // Бюлопчний вюник. - 2009. - № 6. - С. 22-24. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.vestnik.osu.ru/2009_6/6.pdf. - Заголовок с экрана.
2. Бродович Т.М. Акклиматизация и адаптация дугласии тиссолистной в лесных насаждениях Запада УССР / Т.М. Бродович // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. -1978. - № 4. - С. 33-36.
3. Горошко М.П. Практикум з люово! таксаци : навч. вид. / М.П. Горошко, П.Г. Хомюк. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2000. - 132 с.
4. Дебринюк Ю.М. До питання про продуктивнють Pseudotsuga menziesii (Mrb.) Franco у зв'язку з формами виду за корою / Ю.М. Дебринюк. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/pntsh/ekolzb/2008_23/DEBRYN.pdf. - Заголовок з екрану.
5. Дебринюк Ю.М. Рют i продуктивнють pseudotsuga menziesii (mirb.) Franco у люових культурах украшського Розточчя / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.2. - С. 21-32.
6. Захаров В.К. Лесная таксация / В.К. Захаров. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 405 с.
7. Клаус фон Гадов. Залежшсть зб^ стовбура вщ показниюв деревостану / Клаус фон Гадов, М.П. Горошко, М.М. Король // Лiсiвництво i агромелюращя УкрНДШГА. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2004. - Вип. 107. - С. 43-48.
8. Кучерявий В.П. Еколопя - Актмащя, акшматизащя i штродукщя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eduknigi.com/ekol_view.php? id=73. - Заголовок з екрану.
9. Матяш В.В. Псевдотсуга в озелененш та лiсових культурах Укра!ни / В.В. Матяш // 1нтродукщя та аклiматизацiя рослин на Укрш'ш. - К. : Вид-во "Урожай", 1982. - Вип. 20. - С. 19-23.
10. Пирагс Д.М. Дугласия в Латвийской ССР. Разведение и селекция / Д.М. Пирагс. -Рига : Изд-во "Зинатне", 1979. - 154 с.
11. Смаглюк К.К. 1нтродуковаш хвойш лiсоутворювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1976. - 94 с.
12. Хмилевский В.М. Повышение продуктивности лесов Лесостепи Украины путем интродукции дугласии зеленой : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фггомелюращя" / В.М. Хмилевский. - Харьков : Изд-во УкрНИИЛХА, 1987. - 23 с.
13. Шляхта Я.М. Итоги интродукции и перспективы семеноводства дугласии зеленой в Закарпатье : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фггомелюращя" / Я.М. Шляхта. - Львiв, 1982. - 21 с.
14. Gregor A. Die Douglasie (Pseudotsuga menziesii) in Nordamerika: Verbreitung, Variabilität und Ökologie. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.lwf.bayern.de/ publikationen/daten/wissen/p_31575.pdf. - Заголовок з екрану.
15. Hermann R.K. Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco / R.K. Hermann // In: Schuett, P. et al.: 1999, Enzyklopädie der Holzgewächse. - S. 1-18.
16. Hitchcock C.L. Flora of the Pacific Nortwest / C.L. Hitchcock, A. Cronquist // Seattle, 1976. - 730 S.
17. Sterba H. Ein Ansatz zur Evaluirung eines Einzellbaumwachstums-simulators für Fichetreinbestände / H. Sterba, M. Korol, G. Rössler // Forstwissen-schaftliches Centralblatt. Blackwell Verlag, Berlin. - 2001. - № 120. - S. 406-421.
Гузь Н.М., Горошко М.П., Король Н.М., Ярощук Р.А. Полнодерев-нисть и объемная структура стволов дугласии (псевдотсуги Мензиса) в лесных культурах равнинной части запада Украины
Указаны методы исследований формирования ствола и дана оценка воздействия различных факторов на формообразование. Использованы современные подходы для изучения образующей формы ствола дерева, которое позволяет точно рассчитывать объем растущего дерева. Представлена таблица объемов стволов дугли-сии в зависимости от диаметра и высоты.
Ключевые слова: дугласия, образующая ствола, объем ствола дерева.
Guz M.M., Goroshko M.P., Korol M.M., Yaaroshchuk R.A. Douglas-fir (Pseudotsuga Menziesii) stem profiles and volume structures in the forests of the western Ukraine
Research methods relating to tree stem form and factors which influence stem profiles are described. A new approach is used to develop a generalized stem profile, that provides more accurate calculations of tree volume. The paper presents improved stem volume estimates depending on tree diameter and height.
Keywords: Douglas-fir, stem profile, generalized stem profile, tree trunk volume.
УДК 630*17:582:630*232 Проф. Я.Д. Фучило1, д-р с.-г. наук;
астр. О.Ю. Рябухт1; ст. наук. ствроб. М.В. Сбитна1, канд. с.-г. наук
ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ СОСНОВИХ Л1С1В ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРОВЕДЕННЯМ ПОСТУПОВИХ РУБАНЬ В УМОВАХ КИСВО-ЧЕРШГШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщжень стану та продуктивносп соснових насаджень, що сформувались внаслщок проведення поступових рубань у люах Киево-Чернь пвського Полюся. Проведено порiвняння !х основних лiсiвничо-таксацiйних характеристик зi штучними деревостанами i частковими люовими культурами.
Ключов1 слова: люоввдновлення, сосна звичайна, природне поновлення, посту-повi рубання головного користування.
Природне поновлення е важливим аспектом забезпечення ведення ль сового господарства в Укра1ш на засадах еколопчно ор1ентованого лшвниц-тва. Особливо актуальною е проблема створення природних деревосташв для сосни звичайно! - найбшьш поширено! головно! деревно! породи Украши.
1 НУЫП Укра1ни, м. Кшв;
2 ВП НУЫП Укра1ни "Боярська ЛДС", м. Боярка
