Моделювання параметрів крони дерев в українських Карпатах Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

3. Л1СОВПОРЯДКУВАННЯ, Л1СОКОРИСТУВАННЯ ТА ЕКОНОМ1КА Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 630*56 Клаус фон Гадов - 1нститут лковпорядкування

ТеорГ-АвГуст Ушверситет, ТетттГен;

М.П. Горошко, канд. с.-г. наук; М.М. Король - УкрДЛТУ

МОДЕЛЮВАННЯ ПАРАМЕТР1В КРОНИ ДЕРЕВ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ

За формою i величиною крони можна визначити pier i стабшьшсть дерева. Оп-рацьована модель крони для ялинового деревостану в Укра'нських Карпатах. Дослщ-ження базуються на матеpiалах 107 модельних дерев (40 пробних площ piзноi штен-сивностi вибipки дерев при доглядових рубаннях). Модель крони розрахована за до-помогою нелшшних piвнянь, при цьому оцiнюeться довжина, ширина, а також 6íhm поверхня та ii об'ем.

Ключов1 слова: ялиновий одновшовий деревостан, модель крони, частка крони, дiаметp крони, довжина крони, 6íhm поверхня крони.

Klaus von Gadow1; M.P. Horoshko2; M.M. Korol2

Quantitative description of spruce crowns in the Ukrainian Carpathian

Mountains

The ability to describe the shape and size of a tree crown is an important pre-requi-site for the estimation of the stability of standing forest trees. The paper describes a crown model for spruce forests in the area (field) of the Ukrainian Carpathians. The empirical data base includes altogether 107 spruce sample trees. A stem analysis was carried out for each sample tree. The sample trees were grown in 40 even-aged spruce stands which had been subjected to different thinning regimes. The non-linear model estimates crown length, crown width and crown surface area.

Key words: spruce stand, crown model, crown ratio, crown length, crown surface area.

Деревна крона е ношем асимшяцшних оргашв хво'', листюв i квтв. Вона виконуе р1зт функци, процес дихання та фотосинтезу, що забезпечуе життед1яльшсть рослини, утворення й вщкладання пластичних речовин, са-мовщтворення, газообмш з атмосферою, очищення повпря вщ пороху та шюдливих газ1в. Важливим явищем е асимшящя СО2 i рестращя, де через окислення переплетених частин стае доступною енерпя, що залежить вщ де-ревно'' породи i величини крони.

Розм1р i форми крон деревних порщ е р1зномаштними i визначаються по-р1зному: за генетичними задатками, вшом, просторовим положенням, за мюцевими факторами (кшматичт й антропогенш) та шшими впливами. Са-мойлович [22] дав детальну класифжащю форм поперечних та поздовжшх перетишв крон. Вш видiлив 8 класiв вертикально'' та 4 класи форм горизонтально'' проекцш крон для основних лiсотвipних поpiд.

1 Institut für Forsteinrichtung und Ertragskunde der Georg-August Universität, Göttingen

2 Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv

- Уыг, (М ).

Основними показниками крони, що характеризують и форму та розмь ри, необхщно вважати:

• довжину або протяжтсть крони - Ькг, м;

• д1аметр крони або рад1ус крони - KD, м або Кг, м;

• площу поперечного перетину крони - £к,(м);

• довжину осв1тлено! частина крони - Ь0, (м);

• довжину затшено! частини крони - Ь3, (м);

• площу б1чно! поверхт - Кт

• об'ем крони

Важливий вплив на розвиток крони i встановлення стшкосп стовбура проти вiтровалу та сшговалу мае метод та штенсившсть доглядових рубань [1]. При цьому знання розвитку параметрiв доцшьно! крони е досить ак-туальним. Важливе значення у вирiшеннi ще! проблеми надаеться матема-тичним моделям частки протяжност крони (СК) i дiаметру крони (KD) вiд характеру формування насаджень. Математичш залежностi, якi дозволяють розраховувати довжину крони дерева, можна подшити на двi групи. До пер-шо! групи належать модел^ якi оцiнюють висоту прикрiплення крони (КА, або кга). До ще! групи входять наступнi моделi: 1. Мошегаё (1974) [6]

КА = к • ехр(ь1 • кЬ2 • С) (1)

2. (1995) [2]

с с

КА = к • 1 - ехр - Ьх + Ь2 • Ока^ + Ь3

V V

к

С,

0.9 JJ

(2)

3. ^е1 (1999) [15]

КА = к •

1 - ехр

к

с1 + с2 • —

сИ

\2\

(3)

4. БигБку (2000) для клена гостролистого [5]

КА = к •

0.30 +

1 - ехр

а

1

к

— - 0.4

с

V

(4)

5. Рге12БсЬ [16] запропонував наступну модель розрахунку

' ' к ^

кга = к •

1 - ехр

- а0 + ах •

Ькй

+ а2 • Ькй

(5)

/J

де: КА, кга - висота прикршлення крони (м); С0,9 - дiаметр стовбура на 0.9 його висоти (см); С, Ькй - дiаметр стовбура на рiвнi висоти грудей 1.3 м (см); к - висота дерева (м); Ghad - сума плошд поперечного перетину деревостану (м2); а1 Ь1 с12,3 - коефiцiенти моделi.

Другу групу становлять моделi, як оцiнюють частку крони дерева (СК). До ще! групи належать математичнi рiвняння Газенауера i Монзенруда [8], Штерба [19, 20]. При цьому використовувалась лопстична функцiя розрахунку частки крони (СК) для ялини европейсько!, що мае наступний вигляд: [19].

CR =-1--(6)

1 + exp(a0 + £al • STOl + £Ь] • GrJ с, • KONKk)

I j к

При цьому 8ТО - це ознака типу люу, От - це величина, що охоплюе ознаки дерева (дiаметр П13, висота дерева Н та сшввщношення висоти дерева i дiаметра дерева И/й-значення), КОМК^ описуе конкурентний вплив дерев на основi фактора, що запропонував Краечек [10], i суми площ поперечних пе-ретинiв грубших дерев [21]. Модель 81ЬУЛ1 розраховуе параметри крони (частка крони CR i дiаметр крони КП) залежно вiд параметрiв конкуренцп [17]. Розрахунок дiаметра (КП) чи площi ^к) поперечного перетину крони для солггерних дерев оцiнив Лессiг [13] i Газенауер [7], Преч [16] рекомендуе наступну функцiю:

( V ( И

Ь0 + Ь1 • 1п(ЬИй) + Ь2И + Ь3 • 1п

кй = ехр

уу V ЬИй JJJ

(7)

де: кй - дiаметр крони (м); ЬИй - дiаметр стовбура рiвнi на висоти грудей 1,3 м (см); И - висота дерева (м); Ь0..,Ь3 - коефщенти функци.

Метою дослiдження е розвиток моделi крони для ялинових деревоста-нiв в умовах Украшських Карпат. Модель буде описувати параметри крони (частка крони CR i дiаметр крони КП), залежно вщ атрибутiв самого дерева i деревостану, як можна практично замiряти в лiсi: густота деревостану чи кшьюсть дерев на 1 га, середнш вiк деревостану, дiаметр i висота дерева.

Для дослщження параметра крони дерева, залежно вщ таксацiйних оз-нак самого дерева та деревостану, використовувались модельнi дерева ялини звичайно! iз 40 пробних площ, яю були закладенi в одновiкових, чистих ялинових деревостанах Украшських Карпат. Вш деревостану коливаеться вщ 14 до 70 роюв. На кожнш пробнiй площi проведено суцiльний перелж дерев iз замiрами висоти дерева для кожного ступеня товщини. Величина пробних площ залежить вiд вжу та густоти деревостану i мае площу в межах вiд 0.09 до 0.5 га. З кожно! пробно! плошд було взято у середньому по 7 мо-дельних дерев iз замiрами дiаметра на висот 1.3 м, загально! висоти дерева, довжини i дiаметра крони, довжини свгглово! i затшено! частин крони, а та-кож проведено повний аналiз ходу росту стовбура. Даш оброблялись за до-помогою пакетних програм "БТАИБИКЛ" та "БХБЬ".

Для аналiзу моделей частки (CR) i дiаметра крони (КП) мiж замiряними i модельними значеннями, визначались ще додатковi статистичнi критери:

• сума в1дхилень м1ж фактичними 1 модельними значеннями прямуе до 0;

• коефщент детермшаци (Л2) лшшного зв'язку м1ж фактичними 1 модельними значеннями, де в1льний коефщ1ент набувае значення а = 0 1 коефщента на-хилу 1з значенням в = 1; [9]

• адекваттсть модел (б), що описуе насшльки модель несе кращу шформа-цдю за середне значення 1 розраховуеться за наступною формулою: [14]

у - у)2

К- У)2

0 = 1 _ 2 , (8)

де: 0 - адекватшсть моделi; y - фактичнi значення величини; y - модельнi значення величини; y - середнi значення величини.

Адекватнiсть моделi може набувати значення вщ -да до 1. При значен-нi 1 означае, що модель точно описуе задану закономiрнiсть мiж фактичними i модальними значеннями, якщо 0, то модель е не краща, за середне значення величини, i при негативному значеннi означае, що модель набагато прша, шж середне значення i несе систематичну помилку.

Частка крони (CR) залежить вiд вiку i густоти деревостану, просто-рового розмiщення дерева в насадженш [18]. Стовбур дерева тшьки в молодому вiцi може бути повшстю окронений. 1з вжом вiдносна довжина крони (CR) зменшуеться. На це вказують дослiдження Badoux [1], Kramer [11]. У загальному за два десятирiччя, у вщ вiд 20-40 рокiв, для ялини частка крони зменшуеться вiд 89 % до 39 % [4]. Тюнота зв'язку мiж дослiджуваними озна-ками наведена в табл. 1.

Табл. 1. Коеф^енти кореляци мiж основними показниками насадження i

стовбура ялини свропейськоХ

и • ^ m и • ^ £ ю < и й о 1-4 ^ Й Н К о Площа поперечного перетину на 1 га G (м2) а ур ю и о) тм о о е м а • ^ Висота дерева Н (м) Ствввдношення висоти i д1аметра Н/D (м/см) <п да (D -rt рд е и Середнш приршт за висотою H/A (м/рш) Параметр конкурен-ци BAL (м2/га) в е р е д и) ни )м о ^ и Й е м а i Частка крони CR

A 1,000 -0,663 0,887 0,884 0,975 0,338 0,378 0,738 0,349 0,517 -0,934

N -0,663 1,000 -0,437 -0,691 -0,698 -0,084 -0,467 -0,656 -0,188 -0,369 0,566

G 0,887 -0,437 1,000 0,770 0,870 0,357 0,355 0,718 0,315 -0,369 -0,896

D 0,884 -0,691 0,770 1,000 0,945 -0,054 0,726 0,858 0,114 0,857 -0,754

H 0,975 -0,698 0,870 0,945 1,000 0,235 0,521 0,849 0,267 0,777 -0,889

H/D 0,338 -0,084 0,357 -0,054 0,235 1,000 -0,585 0,032 0,460 -0,565 -0,451

D/A 0,378 -0,467 0,355 0,726 0,521 -0,585 1,000 0,764 -0,185 0,446 -0,234

H/A 0,738 -0,656 0,718 0,858 0,849 0,032 0,764 1,000 0,114 0,207 -0,642

BAL 0,349 -0,188 0,315 0,114 0,267 0,460 -0,185 0,114 1,000 -0,502 -0,410

KD 0,517 0,517 -0,369 0,857 0,777 -0,502 0,446 -0,565 0,849 1,000 0,343

CR -0,934 0,566 -0,896 -0,754 -0,889 -0,451 -0,234 -0,642 -0,410 0,343 1,000

Тюний зв'язок мiж собою мае частка крони (СЯ) i висота та дiаметр дерева, вш насадження, площа поперечного перетину деревостану. К^м цього, Бюргер [4], стверджуе, що форма i довжина крони в насадженш вардае залежно вiд дiаметра дерева на рiвнi висоти грудей, тобто iз збшьшенням дiаметра на висотi грудей збшьшуеться i довжина крони. Ця закономiрнiсть справджуеться i в наших дослщженнях, на це вказують рис. 1 i 2.

У насадженнях вжом до 20 рокiв спостерiгаеться зворотнш зв'язок, тобто iз збiльшенням дiаметра на рiвнi висоти грудей частка крони зменшуеться i мае величину, яка коливаеться вiд 0.60 до 0.95 (рис. 3). Густота деревостану у цей промiжок часу мало реагуе на розвиток крони дерев. 1з вжом деревостан розвиваеться i змшюеться, кiлькiсть дерев на гектарi зменшуеться, що спричиняеться 1хньою внутрiшньою конкуренцiею.

Рис. 1. Динам'ка частки крони (CR) ялини европейсько'1

Рис. 2. Змша частки крони (CR) залежно eid дiаметра дерев та в'ку деревостану

Починаючи приблизно i3 25-pi4Horo вжу, у деревосташ спосте-р^аеться активний розвиток крони. Особливо необхщно звернути увагу, що довжина i форма крони ютотно залежать вiд густоти насадження. За ма-теpiалами дослiджень, у дерев, що зростають у насадженнях низько! густоти, спостер^аеться менший конкурентний вплив крон сусщтх дерев, частка крони (CR) е бiльшою (у вiцi 41 року коливаеться в межах вiд 0.45 до 0.70), а у густоростучих ялинниках цей показник набагато менший i набувае значення вщ 0.20 до 0.40 (рис. 4).

Рис. 3. Змша частки крони (CR) ялини звичайно'1 залежно eid дiаметра дерева для насадження в'ком до 20рок'в

Рис. 4. Залежн'сть частки крони (CR) ялини звичайно'1 вiд густоти насадження у в'щ'г 4l року

К^м довжини крони (Lkr), суттевим ïï показником е ширина крони (KD), яка також залежить вщ тих самих фактоpiв (табл. 1). Досить тюний

зв язок спостер^аеться мiж такими показниками як густота деревостану, кон-курентний вплив (BAL), дiаметp i висота дерева.

Залежшсть дiаметpа крони (KD) вщ основних паpаметpiв дерева i де-ревостану наведено на наступних рисунках (рис. 5-10).

Рис. 5. Залежшсть д'аметра крони (KD) ялини европейсько'1 в'д д'аметра дерева на р'внi висоти грудей

Рис. 6. Залежшсть д'аметра крони (KD) ялини европейсько'1 в'д висоти дерева

Виходячи iз даних, яю надаються люовпорядкуванням i кореляцшних зв'язюв мiж параметрами крони, параметрами деревостану i самого дерева, розрахована модель, яка дае змогу ощнити основш pозмipи крони.

Рис. 7. Залежнсть д'аметра крони (KD) ялини европейсько'1 в'д густоти деревостану

Рис. 8. Залежшсть д'аметра крони

(KD) ялини европейсько'1 в'д конкурентного впливу BAL (м2/га)

На основi коефщенпв кореляци мiж дiаметpом i часткою крони з ш-шими параметрами (табл. 1) розраховаш моделi, яю дають змогу розрахувати

параметри крони. Для розрахунку долi протяжностi крони використовувалась експоненцiальна та логiстична функцй.

Оскiльки частка протяжностi крони (СЯ) набувае значення вiд 0 до 1, при X > 0, функщя таких тишв задовольняе цю умову. Для оцшки частки крони (СК) ялинового деревостану - за вшом насадження - рекомендовано наступнi модели

Вiк до 20 рокiв:

СЯ = ехр

Ь0

N

V V

1000

+ Ь1

4О

\л

пВ2 уу

• ехр

Ь2БЛЬ+Ь3¡п(л)+Ь4Н+Ь5В+Ь6е

н%

В у

лл

V V

, (9)

уу

Вш вiд 21 до 70 роюв:

СЯ =

1 + ехр

Ь

N

О

0-+ Ь.—

0 1000 1 Л у

• ехр

\\

ЬЬ Ь2 БЛЬ + Ь31п(А) + Н + Ь5 В + 6

н

V V

еВ у у

(10)

де: СЯ - частка крони дерева; Л - вш насадження, роки; О - сума площ поперечного перетину на 1 га, м /га; N - кшьюсть стовбурiв в насадженш на 1 га, шт.; Н - висота дерева у насадженш, м; В - дiаметр стовбура на висот 1.3 м у насадженш, см; БЛЬ - сума площ поперечних перетишв грубших дерев на 1 га, м /га; Ь0...Ь6 - вщповщш коефщенти модель

Для оцшки дiаметра крони ялини европейсько! (КВ) використовувалась експоненщальна залежнiсть багатофакторного зв'язку мiж параметрами дерева i насадження, яка мае наступний вигляд:

^ с Г (Н\

КВ = ехр Ь + Ь2 • ¡п(В)+Ь3 • 1п

В

Л

Ь4

N 1000^

Ь5 • е

+ Ь6 • ¡п(н)+Ь7 •

БЛЬ

В

(11)

ууу

де: КО - дiаметр крони дерева, м; О - сума площ поперечного перетину на 1 га, м /га; N - кшьюсть стовбурiв у насадженш на 1 га, шт.; Н - висота дерева у насадженш, м; В - дiаметр стовбура на висот 1.3 м, см; БЛЬ - сума площ поперечних перетишв грубших дерев на 1 га, м /га; Ъ1...Ъ7- вщповщш коефь щенти модель

Розраховаш коефщенти моделi наведет в табл. 2. Те, наскшьки точно описуе модель фактичш дат частки (СЯ) i дiамет-ра крони (КВ), наведено на рисунках 9-10. Проведений аналiз вказуе, що зап-ропоноваш моделi достовiрно описують об'ект (ознаки крони).

На основi встановлених моделей можна визначити й iншi параметри крони дерева, наприклад, площу бiчноl поверхнi та 11 об'ем. Площа бiчноl по-верхнi (Кт) визначаеться iз довжини крони (Ькг = СЯН i радiуса крони (Кг = В^/2) за допомогою формули, яку запропонував для ялини европейсько! Крамер i Акча [14].

1

Табл. 2. Коеф'ц'енти частки (CR) i д'аметра (KD) крони ялинового насадження

Коефщ1енти моделей Частка крони (CR) Д1аметр крони (KD)

Насадження Насадження ввд

до 20 рошв 21 до 70 рошв

b0 -0,011757 0,0332

b1 -0,004047 0,3975 -0,082600

b2 0,049131 -0,0016 0,564760

Ьз 0,037741 -0,5542 0,138760

b4 -0,007680 7,4225 0,228612

b5 0,014484 -0,0452 -0,437927

b6 0,015831 7,1099 0,613563

b7 0,410607

Рис. 9. Спiввiдношення

м'ж модельними i зам1ряними значеннями

частки крони (CR) ялинового насадження

Km

Рис. 10. Спiввiдношення

м'ж модельними i зам1ряними значеннями

дiаметра крони (KD) ялинового насадження

nKr

6L

kr

(4 • Lkr2 + Kr ) - Kr

Рис. 11. Площа 6'чно'1 поверхт крони Skr ялинового деревостану у вц 41 р'к при р'знШ густотi формування деревостану

(12)

де: Km - площа бiчноï поверхт крони, м; Kr - pадiус крони, м; Lkr - довжина крони, м.

Площу бiчноï поверхт крони, розраховану за piвнянням 12, залежно вщ штенсивност формування ялинового насадження, наведено на рис. 11. Як бачимо, при проведент сильноï штенсивност у смерековому деревостат параметри крони е бшьшими i ця piзниця у деяких випадках становить 50 %. Виходячи iз кореляцшного зв'язку мiж об'емом крони дерева та дiаметpом i довжиною крони, виведена наступна залежтсть:

Vk

krn

exp

bln(Lkr )+ b3n(KD jjjj^4, (13)

де: Vkrn - об'ем крони дерева, м ; Lkrn - довжина крони, м; KD - дiаметp крони, м; b1...b5 - коефiцiенти piвняння. Значення коефщенлв наведенi в табл. 3.

Табл. 3. Значення коефщieнтiв рiвняння стану об'екта

b1 b2 Ьэ b4

0,12899 0,24128 0,62776 -7,22968

За допомогою piB^Hra (13) розраховано об'ем крони (Vkm). Довжина кро-ни (Lkm) розраховуеться перемноженням частки крони (CR) на висоту дерева (Н).

Для багатоpiчного планування доглядових рубань i отримання люово! продукци е виpiшальним стабiльнiсть як дерева, так i деревостану в цшому. Продуктивною метою при цьому е те, щоб всi життездатнi дерева досягли сво-го вiку стиглост i не могли випасти Í3 деревостану через вiтpовал чи сшголом, тому, що це призвело б до нестабшьносл екосистеми. За дослщженнями Крамера встановлено, що стабшьшсть ялинового деревостану прямо залежить вщ величини крони. [11]. Момент згину, що впливае на дерево через силу виру, теж залежить вщ паpаметpiв крони. [3]. Запpопонованi моделi дають змогу оцiнити параметри крони ялинового деревостану при проведенш доглядових рубань i формуванш деревостану залежно вiд iнтенсивностi вибipки дерев.

Лггература

1. Badoux, E. 1939: de l'influence de divers modes et degres d'eclaircie dans les hetraies pines. MittSchweizAFV 21,59-146.

2. Biging, G.S., Dobbertin, M. 1995: Evaluation of competition indices in individual tree growth models. Forest Science, 41 (2): 360-377.

3. Brüchert, F., Becker, G. 2000: Biegemechanische Eigenschaften von Fichten (Picea abies (L.) Karst.) bei unterschiedlichen Wuchsbedingungen- Grundlage zur Abschätzung der Srtabilität von Bäumen gegenüber mechanischen Belastunge durch Sturm und Schnee. Forstarchiv 71, 102-111.

4. Burger, H. 1939: Der Kronenaufbau gleichalteriger Nadelholzbestände. Mitt SAFV

21:5-57.

5. Dursky, J. 2000: Einsatz von Waldwachstumssimulatoren für Bestand, Betrieb und Großregion. Dissertation, Technische Universität München. 223 S.

6. Ek, a. R., Monserud, R. A. 1974: Trials with Program Forest: Growth an reproduction simulation for mixed species even-or uneven-aged forest stands.In: Fries, J. (Hrsg.): Growth Models for Tree and Stand Simulation. Royal College of Forestry, Research Notes 30: 56-73.

7. Hasenauer, H. 1994: Ein Einzelbaumwachstumssimulator für ungleichaltrige FichtenKiefern- und Buchen- Fichtenbestände. Dissertation., Universität für Bodenkultur, Wien, 150 S.

8. Hasenauer, H., Monserud, R. A. 1996: A crown ratio model for Austrian forests. Forest Ecology and Management 84: 49-60.

9. Hui, G.Y.u.Gadow K.v. 1993: Zur Entwicklung von Einheitshöhenkurven am Beispiel der Bauart Cunninghamial lanceolata. Allg.Forst-u. J. - Ztg., 164 (12): 218-220.

10. Krajicek, J.E., Brinkman, K.A., Gingrich S.F. 1961: Crown Competition - a measure of Density. Forest Science 7:35-42.

11. Kramer, H. 1962 : Kronenaufbau und Kronenentwicklung gleichalter Fichtepflanzbestände. AFJZ 133, 249-256.

12. Kramer, H., Ak?a, A. 1982: Leitfaden für Dendrometrie und Bestandesinventur, J.D. Sauerländer's Verlag, Franfurt a.M.

13. Lässig, R. 1991: Zum Wachstum von Fichtensolitären (Picea abies.(l.) Karst.) in Südwestdeutschland. Dissertation, Freiburg, 136 S.

14. Loague, K., Green, R. E., 1991: statistical and graphical methods for evaluating solute transport models: Overview and Application. J. Contam. Hydrol. 7: 51-73.

15. Nagel, J. 1999: Konzeptionelle Überlegungen zum schrittweisen Aufbau eines waldwachstumskundlichen Simulationssystems für Nordwestdeutschland. Band 128, I.D. Sauerländer's Verlag, Franfurt am Main, 122 S.

16. Pretzsch, H. 1992: Konzeption und Konstruktion von Wuchsmodellen für Rein- und Mischbestände. FFM 115: 332 S.

17. Pretzsch, H. 2001: Modellierung des Waldwachstums. Parey Buchverlag Berlin: 341 S.

18. Sterba, H. 1991: Forstliche Ertragslehre: nach Vorlesungen. Universität für Bodenkultur, Wien, 162 S.

19. Sterba, H. 1995: Prognaus - ein abstandsunabhängiger Wachstumssimulator für gleichaltrige Mischbestände. Deutscher Verband forstlicher Forschungsanstalten- Sektion Ertragskunde, 29. - 31. mai 1995 Joachimsthal, 173-183.

20. Sterba, H., Monserud, R.A. 1997: Applicability of the forest stand growth simulator PrognAus for the Austrian part of the Bohemian Massif. Ecological Modelling. 98: 23-34.

21. Wykoff, W. R. 1990: A Basal Area Increment Model for Individual Conifers in the Northern Rocky Mountains. Forest Science 36(4):1077 - 1104.

22. Самойлович Г.Г. Таксащя полога насаджений// Лесная таксация. - Л.: ЛТА, 1986. - С. 47-100.

УДК630*31:658.011.51 Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук;

ст. наук. ствроб. В.Л. Коржов, канд. техн. наук - УкрНДЫрлк

ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ Л1СОКОРИСТУВАННЯ

У КАРПАТАХ

Представлено анашз стану люокористування в прських люах. Подаш пропозици щодо реальних шляхiв покращення ефективност роботи люогос-подарських i люопромислових шдприемств Карпатського регюну.

Prof. V. Parpan, V. Korzhov - UMFRI Problems of Forest Use Improvement in The Carpathians

The analysis of forest use condition in mountainous forests is given. The suggestions as for real ways of effectiveness improvement in forestry and timber enterprises of the Carpathian region are made.

Украшсью Карпати е ушкальним природним i соцiально-економiчним регюном нашо! держави. Люи Карпатського регюну - одна i3 найбшьших ль сосировинних баз Украши, де зосереджено понад 20 % люового фонду нашо! держави i 53 % запашв стиглих i перестиглих насаджень [1]. Карпатський ре-гюн розташований у географiчному центрi Свропи i межуе з п'ятьма краша-ми, якi iнтенсивно розвивають багаточисельш мiждержавнi взаемозв'язки у сферi економжи, полiтики, охорони довкiлля з метою штеграци в Свропейсь-ку спшьноту. У крашах GC вирiшення проблеми ведення люового господар-ства розглядаеться через призму багатофункцюнального значення лiсiв iз за-безпеченням стабiльностi, якост^ рiзноманiтностi деревостанiв у поeднаннi iз щорiчними доходами i можливостями зайнятост населення [2, 3]. Теперш-нш стан лiсокористування характеризуеться тим, що краши европейського континенту iдуть шляхом вдосконалення способiв рубань та запровадження машишзаци лiсозаготiвельних робiт на базi створено! iнфраструктури в лiсах (лiсовi дороги, iнженернi споруди, висококвалiфiкованi кадри, досконале ль сове законодавство). Застосування люових комбайнiв та оснащених пдрома-нiпуляторами транспортних машин, якi виконують весь комплекс люозаготь вельних робщ повнiстю усувае тяжку i небезпечну працю робггниюв. Для гiрських лiсiв сконструйована спецiалiзована технiка, що придатна для роботи у складних рельефних умовах. Яскравим прикладом того е створеш на базi