CC BY
11
10. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиз-дат", 1974. - 172 с. _
УДК 630*524 Доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук; асист. В.В. Гаврилюк;
здобувач В.В. Земан - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ВПЛИВ ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ НА ПАРАМЕТРИ КРОНИ ТА ОБ'СМНУ СТРУКТУРУ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО!
Розкрито питання впливу доглядових рубань на параметри крони й об'емну структуру стовбурiв ялини европейсько"1. Встановлено формування крони та об'ем стовбура за рiзноi штенсивносп вибiрки дерев i3 насадження. Параметри крони (об'ем крони), об'ем стовбура та вщношення висоти стовбура до його дiаметра дае змогу визначити дерева майбутнього тд час доглядових рубань за деревостаном.
Ключов1 слова: ялина европейська, крона дерева, частка крони, дiаметр крони, протяжшсть крони, об'ем стовбура, доглядовi рубання.
Assoc. prof. M.M. Korol; assist. V.V. Havrylyuk; competitor V.V. Zeman - NUFWT of Ukraine, L'viv
Influence of thinning on tree crown and volume structure of spruce
Forming of tree crown and stem volume at different intensities of tree extraction from a forest stand is studied. Parameters of the tree crown (crown volume), stem volume and relation of stem height to stem diameter allow to determine "trees of the future" when making thinning.
Keywords: spruce, tree crown, percent of crown, crown diameter, crown length, stem volume, thinning.
Вивчення будови та форми крони дерева е досить актуальною проблемою, оскшьки крона виконуе р1зноманпта функци й тут вщбуваються проце-си дихання i фотосинтезу. На ii форму, шдльшсть та структуру впливають р1з-m чинники, зокрема доглядовi рубання. Для росту i розвитку дерева мае важ-ливе значення розмiр крони [5]. Розвиток крони дерева протягом життя виз-начаеться через рiзний рют головних i другорядних пагошв. У молодому вщ рют головних пагошв штенсившший, шж другорядних i це спричинилося, особливо у хвойних дерев, до бiльшоi загостреност й конусоподiбностi. У старших насадженнях пропорщя завжди на користь бiчних пагошв [16].
Стовбур дерева тшьки в молодому вщ може бути повшстю окроне-ний. 1з вiком вщносна довжина крони, (частка довжини крони вщ загальноi висоти стовбура) зменшуеться. На це вказують дослiдження Е. Бодукса [13], Г. Крамера [15, 16]. Загалом за два десятирiччя, у вщ вiд 20 до 40 роюв для смереки частка крони зменшуеться з 89 % до 39 %. (рис. 1). Крiм цього, Г. Бюргер [14] стверджуе, що форма й довжина крони в насадженш змь нюеться залежно вiд дiаметра дерева на висо^ грудей, тобто iз збшьшенням дiаметра на висотi грудей збшьшуеться i довжина крони.
За даними Е. Ассманна [12], для ялини европейсь^' поздовжнш пере-рiз крони, внаслщок обертання на 180° навколо оЫ стовбура, дае параболоiд обертання рiзних форм. Свiтлова частина мае форму, яка наближена до параболоида другого порядку. Затшена частина крони е зрiзаним парало1дом. Структуру крони за Г. Крамером наведено на рис. 2 [16].
Довжнна кронн
Рис. 1. Динамка величини крони ялини
Рис. 2. Схема моделi крони ялини
европейськог
европейсько'1 (за Г. Крамером, 1988)
Яюсть i стiйкiсть вiчнозелених хвойних дерев залежить вiд протяж-носл та дiаметра крони, величини якого значно залежать вiд просторового розмiщення дерева в насадженш, вiку й густоти деревостану, параметрiв самого дерева тощо.
Методика дослiдження. Для дослщження форми та параметрiв крони, взаемозв'язку мiж основними показниками використано матерiали шести пробних площ Стрийсько-Сянсько1 Верховини та постiйних пробних площ, якi закладенi в райош Ottenstein, Австрiя. Для закладання пробних площ використано технологи "Fild-Map". Смерековi деревостани Стрийсько-Сянсько1 Верховини ростуть на абсолютних висотах у межах 450-850 м.н.р.м. Вони пе-реважно формуються у типi лiсорослинних умов С2-3 - Д2-3. Смерековi деревостани району Ottenstein, Авс^я ростуть на висот 540 м.н.р.м, грунти - бу-рi лiсовi [17]. Отримаш данi обробляли на ПЕОМ за допомогою програми "Microsoft Excel", "STATISTIKA", "ArcGIS".
Результати дослiджень. Залежшсть форми i розмiрiв крони вщ штен-сивностi вибiрки та просторового розмщення дерев вивчали на основi пос-тiйних та тимчасових пробних площ. При цьому брали до уваги рiзнi варiан-ти вибiрки дерев, тобто рiзну iнтенсивнiсть у рiзнi перiоди вiку. Вплив догля-дових рубань на параметри крони наведено на рис. 3.
Анашзуючи щ закономiрностi, варто зазначити досить високу залежшсть дiаметра й довжини крони вщ дiаметра дерева на висот 1.3 м. Мiж дь аметром крони i дiаметром дерева спостережено прямолiнiйну залежнiсть протягом значного перюду, чим бiльший дiаметр тим бiльший дiаметр крони.
Довжина крони вщзначаеться iншим характером розвитку. Як вказу-ють дослiдження, до вжу 30 рокiв вщбуваеться штенсивний рiст крони у всiх варiантах. Пiд час доглядових рубань сильно1 iнтенсивностi у цей перiод довжина крони порiвняно з контрольним варiантом збiльшилась майже у 2 рази. Починаючи iз вiку 30 роюв, для всiх випадкiв довжина крони майже не змь
нюеться, хоча поточний прирют за дiаметром i висотою iстотно рiзняться. Та-ку закономiрнiсть можна пояснити тим, що iнтенсивний процес формування крони вщбуваеться у вiцi 5-30 рокiв.
Рис. 3. Вплив iнтенсивностi вибiрки дерев Ь насадження на протяжшсть крони:
а) - контроль; б) - дуже слабка интенсивность; в) - слабка интенсивность; г) - пом1рна ттенсившсть; д) - дуже сильна ттенсившсть; е) - сильна ттенсившсть)
Проекцiя крони, а отже i 11 дiаметр, iстотно залежать не тiльки вщ ш-тенсивностi вибiрки дерев, але i вiд типу розмiщення дерев на плошд. Зви-чайно проекщя крони ялини европейсько! е бшьша в разi сильно! штенсив-носл вибiрки дерев (рис. 4).
Рис. 4. Проекщя крон за рiзно'i iнтенсивностi вибiрки дерев Ь насадження (ДП "Боринський ЛГ"):
а) - слабка ¡нтенсившстъ;
б) - пом1рна ¡нтенсившстъ;
в) - сильна ¡нтенсившстъ;
1нша закономiрнiсть, яка е значно важливою тд час формування сме-рекового деревостану, це об'ем стовбура та стшюсть проти дп виру. Бшьш вiзуальну характеристику змiни об'ему стовбура залежно вiд iнтенсивностi вибiрки дерев пiд час доглядових рубань показано на рис. 5. Вже у 40^чно-му смерековому насадженш можна побачити ютотну рiзницю та вплив доглядових рубань на об'ем стовбура.
Резюмуючи дат дослщження, зазначимо, що доглядовi рубання ма-ють значний вплив на структуру насадження. У разi застосування помiрноl та сильно! iнтенсивностi вибiрки дерев iз насадження у смерекових молодняках
поточний прирют за дiаметром е ïctotho бшьший вiд контрольного BapiaHTa, також щентична ситуацiя спостерiгаеться Ï3 дiаметром крони. Для цього варь анта вибipки дерев спiввiдношення висоти дерева до дiaметpa не перевищуе 0.85 вщсотка, а довжина крони становить вщ % до висоти дерева, це вказуе на те, що щ дерева е стiйкiшими проти ди вiтpу.
Рис. 5. Вплив ÎHmeHcueHocmi eu6ipKU дерев b насадження на об'ем cmoe6ypie ялини европейсько'к а) - контроль; б) - дуже слабка интенсивность; в) - слабка ттенсившсть; г) - пом1рна ттенсившсть; д) - дуже сильна ттенсившсть; е) - сильна ттенсившсть.
Режим доглядових рубань у смерековому насадженш визначаеться ос-новними бiологiчними та еколопчними властивостями порiд. Серед них найбшьший вплив мае тiньовитривалiсть, вiтровальнiсть, пошкодження приморозками та снiговалами в молодому вщ. Вiдбiр дерев у рубання потрiбно здiйснювати на основi оцiнки 'х якiсного стану.
Питання рубань у молодому насадженш та ступеня штенсивносп ix проведення привертали увагу багатьох лiсiвникiв та вчених, таких як Ейтш-ген [11], Савша [9], Панфiлов [8], Георпевський [4], Воропанов [3], Анта-найтис [1]. 1хш погляди щодо штенсивност вибiрки е рiзнi. Велiщанський [2] вважае, що оскiльки смерека - вггровальна порода, потрiбно обережно розрщжувати смерековi деревостани, тобто проводити помiрну i слабку ви-бiрку дерев. Тимофеев [10] запевняе, що в молодому вщ (освгглення та про-чищення) вибiрка повинна становити 20-45 % вщ загально'' кiлькостi дерев. На думку Молоткова [7], штенсившсть у прських буково-ялицево-смереко-вих, а також у високопрських смерекових люах звичайно повинна бути сильною або середньою. Частка маси, що вибираеться, може змшюватись вiд 20 до 50-60 %, середня вщдаль мiж деревами 1,2-2,0 м. Кайрюкштис ствер-джуе [6], що потрiбно враховувати вплив густоти на прирют у висоту i за дь аметром. На основi сво'х дослщжень вiн встановив, що смерековi насадження потрiбно створювати рiдкими i до 5-7 метрiв висоти або до 20-25 рiчного вiку вирощувати розiмкнутi. Залежнiсть вiд висоти вiдстань мiж кронами повинна бути не менша нiж 30-70 см. Тому чист молодняки доводять до такого зрь дження, щоби до наступного розрщження вiдстанi мiж кронами були не мен-ше критично'' границi зближення крон.
Виходячи iз наших дослщжень та враховуючи такi показники смереки, як об'емну структуру стовбурiв та стшюсть проти вггровалу, до вжу 25-30 ро-кiв варто здшснювати доглядовi рубання iз значною вибiркою дерев (30-40 %) для того, щоб сформувалась крона дерева довжиною вiд % до % висоти дерева iз бiогруповим розмiщенням на плошд. Надалi дотримуватись помiрноi та слабко'' iнтенсивностi, але при цьому обов'язково забирати дерева 2-5 катего-ри санiтарного стану (сильно ослабл^ всиxаючi та суxостiйнi дерева).
Лггература
1. Антанайтис В.В. Прирост леса / В.В. Антанайтис, В.В. Загреев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 198 с.
2. Велищанський В.М. Рубки ухода за лесом / В.М. Велищанський. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат" 1961. - 68 с.
3. Воропанов П.В. О повешении общей продуктивности лесов рубками ухода / П.В. Воропанов. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1960. - 156 с.
4. Георгиевський Н.П. Рубки ухода за лесом / Н.П. Георгиевський. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат" 1957. - 160 с.
5. Грищенко А.В. Крона дерева: промышленное и рекреационное использование / А.В. Грищенко, В.А. Кучерявий, Р.И. Томчук, В.В. Задорожний. - Львов : Изд-во "Выща шк.", 1985-168 с.
6. Кайрюкштис П. Оптимальный способ выращивания еловых молодняков / П. Кайрюкштис, А. Юодвалькис. - Вильнюс : Изд-во "Мокслас" 1976. - 9 с.
7. Молотков П.1. Порадник з доглядових рубань в люах Карпат. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1965. - 78 с.
8. Панфилов В.В. Влияния различных степеней изреживание насаждений на текущий прирост по массе и качества его : афтореф. дис. канд. с.-х. наук. - Брянск, 1947. - 36 с.
9. Савина А.В. Физиологическое обоснование рубок ухода. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбу-миздат" 1956. - 138 с.
10. Тимофеев В.П. Осветление и прочистки. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1961. - 65 с.
11. Эйтинген Г.Р. Рубки ухода за лесом в новом освещении. - М.-Л. : Изд-во "Гослесте-хиздат", 1934. - 126 с.
12. Assmann E. Waldertragskunde. BLV Verlanggeselschaft München, Bonn, Wien, 1961. - 629 s.
13. Badoux E. De l'influence de divers modes et degres d'eclaircie dans les hetraies pines // MittSchweizAFV, 1939. - № 21. - P. 59-146. - 187.
14. Burger H. Der Kronenaufbau gleichalteriger Nadelholzbestände // Mitt SAFV, 1939. - № 21. - S. 5-57.
15. Kramer H. Kronenaufbau und kronenentwicklung gleichalter Fichtenpflanzen // AFJZ, 1962. - № 133. - S. 249-256.
16. Kramer H. Waldwachstumslehre. - Hamburg und Berlin : Verlag Paul Parey, 1988. - 374 s.
17. Sterba H., Korol M., Rössler G. Ein Ansatz zur Evaluirung eines Einzellbaum-wachstumssimulators für Fichetreinbestände // Forstwissen-schaftliches Centralblatt. Blackwell Verlag, Berlin. - 2001. - № 120. - S. 406-421._
УДК 630*2 Acnip. Р.М. Кравчук1 - НЛТУ Украти, м. Льв^в
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ЧОРНОВ1ЛЬХОВИХ Л1СОСТАН1В У МАЛОМУ ПОЛ1СС1 УКРА1НИ
Дослщжено природне поновлення деревних порщ тд наметом чорновшьхових люосташв. Розглянуто почасткову участь деревних порщ у складi природного поновлення. Здшснено аналiз висотно' структури тдросту. Проаналiзовано показники трапляння тдросту тд наметом чорновшьхових деревосташв. Встановлено кореля-цшний зв'язок мiж кшьюстю тдросту i його траплянням. Охарактеризовано склад живого надгрунтового покриву та пiдлiску на пробних площах. Дано оцшку устш-ност вiдновних процесiв на дослiдних об'ектах залежно вщ характеру трав'яного покриву. Наведено рекомендацп щодо лiсогосподарських заходiв та способiв люо-вiдновлення у чорновшьхових люах.
Ключов1 слова: природне поновлення, чорновiльховi лiсостани, Мале Полюся, живий надгрунтовий покрив.
Post-graduate R.M. Kravchuk - NUFWT of Ukraine, Lviv
The natural regeneration in black alder stands of the Maleh Polissya of Ukraine
The natural regeneration under the canopy of black alder stands in the Maleh Polissya of Ukraine are analysed. It was tree composition in the understorey studded. The high structure of the understorey and their frequency under the canopy of black alder stands is described. It was the correlation between the amount of the understorey and their frequency establish. The species composition of the ground cover and undergrowth on the sample plots was characterized. It was the valuing of the natural regeneration successful-ness depending from ground cover disposition on the sample plots to be given. Also have been recommendations for the silvicultural actions with the aim of natural regeneration improvement in the black alder stands indicated.
Keywords: natural regeneration, black alder stands, Maleh Polissya, ground cover.
Постановка проблеми. Лю е природним багатством Украши. Лшв-ничо-еколопчною оцшкою ефективного ведення люового господарства е за-безпечення вщтворення високопродуктивних, бюлопчно стшких коршних деревосташв природним шляхом. Загальновщомо, що природне поновлення рослин шд наметом материнського деревостану значно скорочуе термш 'х ль
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
