CC BY
32
Лггература
1. Захист грунлв вщ ерозн / за ред. В. А. Джамаля i М.М. Шеляюна. - К. : Вид-во "Урожай", 1986. - 237 с.
2. Охорона природи УкраТнських Карпат та прилеглих територш // С.М. Стойко, Л.1. Мшкша, Т.1. Солодкова та iн. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 263 с.
3. Почвоохранное земледелие на склонах // Составитель Л.Я. Мильчевская. - К. : Вид-во "Урожай", 1988. - 127 с.
4. Скородумов А.С. Земледелие на склонах. - К. : Вид-во "Урожай", 1970. - 427 с.
5. Черемисинов Г.А. Эродированные почвы и их продуктивность. - М. : Изд-во "Колос", 1968. - 215 с. _
УДК 630*1 Ст. наук. сшвроб. В.Д. Ваколюк -Державне тдприемство
Втницька лкова науково-доШдна станцш
РАД1АЛЬНИЙ ПРИР1СТ ДЕРЕВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У Л1САХ ПОД1ЛЛЯ, ПОШКОДЖЕНИХ I НЕПОШКОДЖЕНИХ
ЛЬОДОЛАМОМ 2000 РОКУ
Наведено результати визначення радiального приросту дерев дуба звичайного у насадженнях Подшля, пошкоджених та непошкоджених льодоламом 2000 р. Уточнено рiзницю радiальних прироспв дерев дуба ранньо'1 та тзньо'1 деревини у пошкоджених та непошкоджених деревостанах. Визначено вплив ^матичних чинниюв на прирют дерев дуба звичайного у вказаних люах. Встановлено, що льодолам спричи-нив падшня радiального приросту дерев дуба звичайного на 15 % в етцен^ пошко-дження порiвняно з контролем у наступному 2001 р. Внаслщок обламуванням гшок вщбулося зменшення розмiрiв крон i вщповщно зменшення асимiляцiйного апарату дерев та штенсивносп наростання деревини.
Ключов1 слова: радiальний прирiст, рання та тзня деревина, льодолам.
Senior research officer V.D. Vakoljuk - Vinnitsa wood research station
Radiai gain of trees of an oak ordinary in plantings Podolii, damaged and intact by hoarfrost of 2000
Is given results of definition of a radial gain of trees of an oak ordinary in plantings Podolii, damaged and intact by hoarfrost of 2000. Is specified a difference to a radial gain of trees of an oak of early and late wood at damaged and intact spreadings. The influence of the climatic factors on a gain of trees of an oak ordinary in the given woods is determined. It is set that hoarfrost entailed falling of radial increase of trees of oak ordinary on 15 % in the epicentre of damage by comparison to control in the following in 2001 As a result of diminishing of sizes of crowns and accordingly diminishing of assimilatory vehicle of trees and intensity of growth of wood took place breaking off of branches.
Keywords: a radial gain, early and late wood, hoarfrost.
Формування рад1ального приросту дерев дуба зумовлене впливом низки бютичних та абютичних чинниюв. На його величину насамперед вплива-ють змша вшу, люорослинш умови та кшмат. До змш у динамщ1 рад1ального приросту також призводять здшснення люогосподарських заход1в (доглядо-вих рубань, саштарних рубань), шюдники, хвороби та rnmi чинники. Динамь ка рад1ального приросту також е одним 1з найбшьш шформативних показни-юв реакцп деревосташв на змшу та вплив абютичних i бютичних чинниюв як на окреме дерево, так i деревостан загалом.
Для визначення ютотност впливу наслiдкiв льодоламу, який стався в швденних областях Укра!ни восени 2000 р., та шших чинникiв на динамiку радiального приросту, у 2005 та 2006 рр. було взято керни в дерев дуба зви-чайного у насадженнях Вшницького ОУЛМГ з близькими таксацшними характеристиками та однаковими за походженням в епщен^ льодоламу (IV -зона) i в 0 - зош, де вiн не завдав шкоди лiсу (контроль). Лiсiвнича характеристика насаджень, у яких було вщбрано висiчки, наведено у табл. 1.
Вiдбiр кернiв виконували вiдповiдно до методики [9]. Загалом з кож-но! дослщно! дшянки було вiдiбрано по 35 виЫчок. Пiсля визначення величи-ни рiчних радiальних приростiв тзньо! (АЯР) i ранньо! (АЯГ) деревини для кожно! висiчки i загально! величини рiчного приросту (АЯ2= АЯР + АЯГ) в ет-центрi льодоламу та на контрол^ було розраховано середш показники загаль-ного рiчного радiального приросту та приросту шзньо! i ранньо! деревини за роками, протягом 1995-2004 рр. Середш рiчнi величини радiального приросту наведено у табл. 2.
Табл. 1. Лшвнича характеристика насаджень Вшницького ОУЛМГ _непошкоджених та пошкоджених льодоламом у 2000 р._
№ Л1с1внич1 показники Непошкоджене насадження (контроль) Насадження, що знахо-диться в епщентр1 пош-кодження льодоламом 2000 року (IV зона)
1 .Шсогосподарське тдприемство ДП 'Чллшецьке ЛГ" ДП "Крижотльське ЛГ"
2 Лшництво Погребищенське Рудницьке
3 Квартал 1 53
4 Видш 10 1
5 Площа, га 1,4 3,0
6 Ярус I I
7 Порода Дуб звичайний Дуб звичайний
8 Походження Насшне штучне походження Насшне штучне походження
9 В1к, рошв 75 75
10 Д1аметр, см 27 26,8
11 Склад 9Дз 10Дз
12 Висота, м 20,5 21,4
13 % дшових дерев 80 68
14 Повнота 0,76 0,68
15 Запас/га, м3 255 265
16 Господарська частина Експлуатацшт л1си Експлуатацшт л1си
17 Категор1я земель Л1сов1 культури лшоввдновлювальт Л1сов1 культури лшовщновлювальт
18 Р1к таксаци 2006 2006
19 Головна порода Дуб звичайний Дуб звичайний
20 Боттет II II
21 Тип л1су Д2ГД Д2ГД
22 ТЛУ В2 В2
23 Група в1ку Середньов1ков1, вклю-чет до розрахунку Середньов1ков1, вклю-чет до розрахунку
Табл. 2. Середш рiчнi показники радiального приросту в епiцентрiльодоламу _та на контролi за 10 рошв_
Роки Величина середнього р1чного рад1ального приросту, мм
АЯ2. ср. АЯР. ср. АЯ ср. АЯ2(к). ср. АЯр(к). ср. АЯг(к). ср.
1995 1,31 0,58 0,73 1,39 0,68 0,71
1996 1,47 0,63 0,84 1,63 0,73 0,90
1997 1,79 0,68 1,11 2,02 0,98 1,04
1998 1,55 0,59 0,97 1,49 0,80 0,69
1999 1,28 0,57 0,71 1,22 0,66 0,56
2000 1,34 0,68 0,66 1,37 0,60 0,77
2001 1,30 0,56 0,75 1,53 0,67 0,86
2002 1,44 0,57 0,87 1,29 0,70 0,59
2003 1,50 0,65 0,85 1,34 0,69 0,65
2004 1,16 0,61 0,55 1,21 0,49 0,72
Для оцшки сили ди чинниюв, як впливають на динамжу радiального приросту, було виконано кореляцшний аналiз мiж такими показниками:
• АЯр(к),ср. - середнш р1чний рад1альний приршт тзньо1 деревини на контроле мм;
• АЯг(к),ср. - середнш р1чний рад1альний прирют ранньо! деревини на контроле мм;
• АЯ2(к),ср. - загальна величина середнього р1чного приросту деревини на контроле мм;
• АЯр,ср. - середнш р1чний рад1альний приршт тзньо1 деревини в епщентр1 пошкодження льодоламом, мм;
• АЯг,ср. - середнш р1чний рад1альний прирют ранньо! деревини в епщентр1 пошкодження льодоламом, мм;
• АЯ2,ср. - загальна величина середнього р1чного приросту деревини в епщентр1 пошкодження льодоламом, мм;
• - середня температура мшяця, С°;
• ^ - середня р1чна температура, С°;
• Т - сума плюсових середшх мюячних температур, С°;
• Я - сума опад1в за плюсових середшх мшячних температур, мм;
• Ш - показник вологост Ш=Я/Т-0,0286Т.
Результати кореляцiйного аналiзу показали (табл. 3), що загальний ра-дiальний прирiст на контролi (АЯ2(к), ср.) та у насадженнi (АЯ2, ср ), яке знаходи-лося в епщен^ льодоламу тiсно корелюють мiж собою (г=0,81). Стандартна похибка коефщента кореляци бг становить 0,207 а критерш iстотностi кореляци Цаю вiдповiдно - 3,91 тодi коли 1ггеор 0,01 дорiвнюе 3,36. Тобто зв'язок значний на 1 %-му рiвнi. Це е свiдченням того, що насадження, як вiдiбранi для порiвняння досить близькi як за своши лiсiвничими характеристиками, так i за особливостями росту. У нашому випадку коефiцiенти кореляци у дь апазонi вiд 0,63 до 0,74 мають значний зв'язок на 5 %-му рiвнi, вищi 0,74 - на 1 %-му рiвнi.
Посилаючись на результати кореляцiйного аналiзу, можна стверджу-вати, що середнiй рiчний радiальний прирiст у порiвнюваних насадженнях однаково реагуе i на кшматичш чинники. Клiматичнi показники, отримано за результатами багаторiчних спостережень Вшницько1 метеостанци, яка знахо-диться в м. Вшниця. Закономiрним е те, що у бшьшосл випадкiв пiдвищення
середньомiсячних (^.к) i середньорiчноl (1ср.) температур та збшьшення суми позитивних рiчних температур (Т) негативно вливае як на загальний, так i на раннш та пiзнiй прирости деревини у дослщжуваних лiсостанах. Особливо негативно на радiальний прирiст впливае збiльшення середньомюячних температур у вереснi та жовтш, про що говорять висок мiнусовi показники се-редньо! кореляцшно! залежностi та тiсна мiнусова корелящя мiж середнiми мiсячними температурами та динамшою радiального приросту. Завершення вегетаци, сухий та теплий осiннiй перюд i е причинами зменшення штенсив-ностi росту насаджень в щ мiсяцi. Зростання суми опадiв (Я) за плюсових се-реднiх мюячних температур i особливо коефiцiента вологост (W), сприяе збiльшенню радiального приросту (табл. 2). Вочевидь, таке явище для твдня Укра!ни е закономiрним. Це зумовлено клiматичними особливостями цього регюну, де лiмiтними чинниками росту деревних порщ можуть бути висок температури та сухiсть клiмату. Винятком е травень, коли збшьшення се-редньомюячно! температури сприяе зростанню приросту за радiусом. Це вщ-буваеться тому, що саме на цей перюд припадае початок штенсивно! вегетаци i сукупно з весняними опадами та зимовими запасами вологи ютотне тд-вищення середньомюячно! температури позитивно вплинуло на рют дуба зви-чайного. Позитивна ж роль плюсових температур у збшьшенш радiального приросту зростатиме iз просуванням на швшч, де за наявностi надежного во-логозабезпечення лiмiтним чинником росту дерев е низьк температури [10].
Табл. 3. Кореляцшна залежшсть мiж динамжоюрадiального приросту та клматичними чинниками у непошкоджених та пошкоджених льодоламом _у 2000 р. насадженнях Вшницького ОУЛМГ_
ср. ср. ср. ЛЯ2(к), ср. ЛЯр(к), ср. ЛЯг(к), ср.
ср. 1,00
ЛКр. ср. 0,49 1,00
ЛКг. ср. 0,97 0,26 1,00
ЛК^к). ср. 0,81 0,47 0,76 1,00
ЛЯр(к), ср. 0,94 0,28 0,96 0,86 1,00
ЛКг(к), ср. 0,51 0,52 0,41 0,89 0,53 1,00
-I -0,21 -0,57 -0,06 -0,37 -0,11 -0,52
-II -0,06 -0,34 0,03 -0,14 0,05 -0,27
tIII -0,38 -0,45 -0,29 -0,37 -0,27 -0,37
-0,56 -0,38 -0,51 -0,53 -0,51 -0,43
-V 0,50 0,54 0,40 0,26 0,26 0,19
^ 0,00 -0,18 0,06 -0,24 0,11 -0,49
tvII -0,45 -0,81 -0,26 -0,50 -0,31 -0,54
tvш -0,58 -0,30 -0,56 -0,40 -0,57 -0,16
tIX -0,50 -0,72 -0,35 -0,66 -0,39 -0,75
-X -0,84 -0,40 -0,82 -0,44 -0,73 -0,08
tхI 0,00 0,56 -0,17 0,07 -0,21 0,29
-0,16 0,62 -0,36 -0,18 -0,30 -0,03
ср. -0,58 -0,33 -0,55 -0,70 -0,57 -0,64
т -0,60 -0,46 -0,54 -0,70 -0,62 -0,60
Я 0,32 0,32 0,26 0,37 0,19 0,44
W 0,59 0,52 0,50 0,69 0,49 0,71
Примггка*: звичайний шрифт - слабка кореляцшна залежшсть (г < 0,3); жирний курсив - середня кореляцшна залежшсть (г = 0,3-0,7); звичайний жирний шрифт - сильна кореляцшна залежшсть (г > 0,7).
Характеризуючи вплив кшматичних чинниюв на рад1альний прирют на контрол1 та в ешцентр1 льодоламу можна констатувати, що дослщт дшян-ки знаходяться в однакових макрокшматичних умовах, тому доречне припу-щення, що кшматичний чинник справляе однакову дда на динамшу загально-го середнього рад1ального приросту на контрол1 1 в епщентр1 льодоламу, що полегшуе можливють визначення впливу льодоламу на змшу рад1ального приросту. Частка схожост м1ж середшми р1чними показниками рад1ального приросту на контрол1 та в епщентр1 льодоламу розраховували за формулою:
Сх = п+ -100/П-1,
де: Сх - частка схожостц п+ - кшьюсть под1бних штервал1в; п - кшьюсть се-редшх р1чних показниюв рад1ального приросту, як пор1внюються.
У нашому випадку Сх дор1внюе 88,9 %. 1нтервали, що р1зняться м1ж собою { мають не синхронну, а протилежну спрямовашсть припадають на 2001 та 2002 рр. (рис. 1), тобто на два наступш роки шсля льодоламу.
1994 1996 1998 2000 2002 2004 Рис. 1. Динамшарадiального приросту дерев дуба звичайногоу пошкоджених льодоламом насадженнях та на контролi
У 2001 р., пор1вняно з 2000 р., спостершаемо падшня рад1ального приросту в ешцентр1 { зростання на контроль Р1зниця м1ж рад1альним приростом на контрол1 та в ешцентр1 становить 0,23 мм, або 15 %. Можна висловити припущення, що льодолам спричинив падшня рад1ального приросту в ешцен-тр1 пошкодження пор1вняно з контролем. Внаслщок обламуванням гшок вщ-булося зменшенням розм1р1в крон { вщповщно зменшення асимшяцшного апарату дерев. У 2002 р., навпаки, стосовно 2001 р. вщбулося падшня радь ального приросту на контрол1 { зростання в ешцентр1 пошкодження льодоламом. Очевидно, особливютю росту та розвитку дерев в ешцентр1 пошкодження льодоламом у 2001 р. було нарощування ново! крони { вщновлення асимь ляцшного апарату, що сприяло у 2002 р. ютотному збшьшенню рад1ального приросту. У наступш 2003 та 2004 рр. синхроншсть рад1ального приросту на пор1внювальних дшянках вщновилася.
Синхроншсть та частка схожост рад1альних прирост1в тзньо! та ранньо! деревини на контрол1 та в ешцентр1 льодоламу дещо вщмшш вщ вщ-
повiдних показниюв загального радiального приросту, що видно з табл. 2 та графжа (рис. 2). Так, зокрема, схожють динамжи пiзнiх приростiв в епiцентрi та контролi становить 66,7 % а раншх - 55,6 %. Вщмшност у синхронностi приростiв почалися з 1998 р. Однак на синхроншсть динамiки загальних радь альних приростiв вони фактично не вплинули, оскшьки сума приростiв ранньо! та тзньо! деревини, яка i е середнiм загальним радiальним приростом, у пошкоджених льодоламом лiсостанах та на контролi була близькою, що вщображено на графiку (рис. 1).
1994 1996 1998 2000 2002 2004
Рис. 2. Динамшарадiального приросту тзньоХ таранньо'1 деревини дуба звичайного у пошкоджених льодоламом насадженнях та на контролi
Як в епщен^ льодоламу, так i на контрол^ частка приросту ранньо! деревини у загальному рiчному прирост бшьша, шж тзньо!, що закономiрно (табл. 4).
Табл. 4. Часткарадiального приросту ранньо'1 та тзньоХдеревини в загальному рiчному радiальному приростi в епiцентрiльодоламу та на контролi
Роки Частка рад1ального приросту раньо! та тзньо! деревини, %
дОр, ср. ДОг, ср. до до ^^г, ср.'^^р, ср. ДОр(к), ср. ДОг(к), ср. ДОг(к), ср.-Д°р(к). ср.
1995 44,1 55,9 11,8 49,0 51,0 2,0
1996 42,9 57,1 14,2 45,0 55,0 10,0
1997 38,0 62,0 24,0 48,5 51,5 3,0
1998 37,7 62,3 24,5 53,9 46,1 -7,7
1999 44,5 55,5 11,1 54,1 45,9 -8,2
2000 50,8 49,2 -1,7 43,9 56,1 12,2
2001 42,6 57,4 14,7 43,8 56,2 12,4
2002 39,6 60,4 20,8 54,3 45,7 -8,5
2003 43,2 56,8 13,7 51,5 48,5 -3,0
2004 52,6 47,4 -5,2 40,5 59,5 19,0
Середнш, % 43,6 56,4 12,8 48,4 51,6 3,1
Частка шзньо! деревини в епiцентрi льодоламу становить 43,6 % (тах - 52,6 %; тт - 37,7 %), ранньо! 56,4 % (тах - 62,3 %; тт - 47,4 %), на контролi вiдповiдно - 48,5 % (тах - 54,3 %; тт - 40,5 %) i 51,5 % (тах -59,5 %; тт - 45,7 %). За даними таблиц видно, що середнш показник частки ранньо! деревини в епщен^ на 5,2 % бшьший, нiж на контролi. Це може бу-
ти повязано з м1крокл1матичними умовами та низкою шших чинниюв 1 та-кож 1з тим, що щ насадження дуба звичайного зростають швденшше контролю на 160 км, де вегетащя починаеться дещо рашше, що сприяе бшьш трива-лому та штенсившшому, формуванню ранньо! деревини. Таю припущення частково шдтверджеш шд час ощнки результат1в кореляцшного анал1зу ма-тер1ал1в дослщжень (табл. 3). На динамжу рад1ального приросту тзньо! та ранньо! деревини в епщентр1 льодоламу шдвищення температури у травш справляе бшьш позитивний вплив, шж на вщповщш показники на контроль М1ж температурою травня та раншм 1 шзшм приростами юнуе слабка залеж-шсть, де коефщенти кореляцп становлять 0,54 та 0,40 вщповщно, на вщмшу вщ контролю, де коефщ1енти кореляцп (0,26 1 0,19) свщчать про вщсутшсть такого впливу. Шдвищення температур у вересш та жовтш спричинюе нега-тивний вплив на загальш, шзш та ранш рад1альш прирости як в епщентр1 стихи, так 1 на контроль Однак, судячи за величиною коефщенлв кореляцп, цей чинник мае дещо значшший негативний вплив на динамжу рад1альних прирост1в насаджень саме в епщентр1 льодоламу (табл. 2).
Сшввщношення прирослв ранньо! та шзньо! деревини у дослщжува-них насадженнях показано на графжу (рис. 3), з якого видно, що за 10-р1чний перюд, у насадженнях, пошкоджених льодоламом, прирют шзньо! деревини лише раз перевищував ранню. Це вщбулося у 2000 р., у рж льодоламу. За своши кшматичними особливостями цей рж вщр1зняеться вщ шших роюв 10-р1чного перюду, протягом якого дослщжувалася динамжа рад1ального приросту. Середня температура грудня цього року була вищою за 0 °С { до-р1внювала 0,4 °С тод1, як в шш1 роки вона була нижчою 0 °С. Також для нього були характеры найвища сума плюсових середшх мюячних температур (Т=108,6), значна сума опад1в за плюсових середшх мюячних температур (Я=589 мм) та пор1вняно високий показник вологост (W=2,3) (табл. 6). Очевидно, на формування приросту шзньо! деревини позитивно вплинули тепла { волога осшь.
т-1-г
1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 Рис. 3. ЧасткаранньоХта пЬньо'1 деревини у радiальному приростi в насадженнях, пошкоджених льодоламом i на контролi
Комплексна д1я цих кшматичних чинниюв, { зокрема пор1вняно висою температури та опади в грудш, можливо, { стали причиною ожелед1 та льодо-
ламу. Рiзниця мiж величиною приростiв ранньо! та шзньо! деревини на кон-тролi дещо менше виражена. У середньому вона становить 3 %, тодi коли в епiцентрi стихи - 12,8 % на користь ранньо! деревини (табл. 4). Таке сшввщ-ношення пiзнього та раннього радiального приростiв iстотно вплинуло i на особливост радiального ходу росту за цими показниками насаджень, пошко-джених льодоламом та на контролi (рис. 4).
контролi
У насадженнях, пошкоджених льодоламом, яю знаходяться на швдш Вшницько! областi, в процесi росту переважаючими темпами вщбуваеться збiльшення частки ранньо! деревини у формуваннi загального ходу росту за радiусом:
• ^(к) - загальний хщ росту за рад1усом на контроле
• Ир(к) - хвд росту шзньо! деревини за рад1усом на контроле
• Яг(к) - хвд росту ранньо! деревини за рад1усом на контролц
• - загальний хвд росту за рад1усом в епщентр1 льодоламу;
• Яр - хвд росту шзньо! деревини за рад1усом в епщентр1 льодоламу;
• Яг - хвд росту ранньо! деревини за рад1усом в епщентр1 льодоламу.
У насадженнях, пошкоджених льодоламом, яю знаходяться на швдш Вшницько! областi, в процес росту переважаючими темпами вщбуваеться збшьшення частки ранньо! деревини у формуванш загального ходу росту за ра-дiусом. На контролi рiзниця мiж участю шзньо! та ранньо! деревини у загаль-ному ходi росту за радiусом значно менше виражена. Загалом, у процесi росту протягом 10 роюв участь у формуванш загального приросту шзньо! та ранньо! деревини на контролi майже однакова за незначним переважанням ранньо!.
Графiк (рис. 4) демонструе, що на загальний радiальний хiд росту дерев дуба звичайного пошкодження насаджень льодоламом у 2000 р. ютотно не вплинуло. За 4 роки шсля льодоламу постраждале насадження за ходом росту по радiусу наздоганяе контроль (табл. 5). Однак варто зауважити, що виЫчки брали у люостанах, де було вжито вщповщних люогосподарських за-ходiв з лшвщаци наслiдкiв стихи.
А саме, саштарними та доглядовими рубаннями було вилучено дерева, яю iстотно постраждали вiд цього природного явища i не мали подальшо! перспективи в люостанах. Вiдповiдно, керни було взято зi залишених у насадженнях дерев, яю менше постраждали вщ льодоламу, що до певно! мiри вплинуло на результати дослiджень i пом'якшило негативний вплив стихи.
Табл. 5. Хiдросту зараЫусом дерев дуба звичайного за 10-ти рiчний за перюд _в епiцентрiльодоламу та на контролi_
Роки Хвд росту за рад1усом, мм
Rz Rp Rr Rz(k) Rp(k) Rr(k)
1995 1,31 0,58 0,73 1,39 0,68 0,71
1996 2,79 1,21 1,58 3,02 1,42 1,61
1997 4,58 1,89 2,69 5,04 2,40 2,65
1998 6,14 2,48 3,66 6,53 3,20 3,33
1999 7,41 3,05 4,36 7,75 3,86 3,89
2000 8,76 3,73 5,03 9,12 4,46 4,66
2001 10,06 4,29 5,77 10,65 5,13 5,52
2002 11,50 4,86 6,65 11,94 5,83 6,11
2003 13,01 5,51 7,50 13,28 6,52 6,76
2004 14,16 6,11 8,05 14,49 7,01 7,48
Табл. 6. КЛiматичнi показники та середш показникирадiального приросту дуба
звичайного в пошкоджених льодоламом насадженнях та на контролi _за 10-р1чний перюд у Ынницькому ОУЛМГ_
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
ср. 1,31 1,47 1,79 1,55 1,28 1,34 1,30 1,44 1,50 1,16
ср. 0,58 0,63 0,68 0,59 0,57 0,68 0,56 0,57 0,65 0,61
Д^, ср. 0,73 0,84 1,11 0,97 0,71 0,66 0,75 0,87 0,85 0,55
Д^к), ср. 1,39 1,63 2,02 1,49 1,22 1,37 1,53 1,29 1,34 1,21
ср. 0,68 0,73 0,98 0,80 0,66 0,60 0,67 0,70 0,69 0,49
Д^(к)- ср. 0,71 0,90 1,04 0,69 0,56 0,77 0,86 0,59 0,65 0,72
Ъ -4,6 -10,7 -6,5 -1,4 -2,6 -5 -1,6 -3,5 -4,4 -5,6
Ъ 1,2 -8,2 -1,6 0,4 -2,3 -0,7 -2,7 2,8 -7,5 -2,7
tIII 2,5 -4,4 1,2 0,1 2,5 1,4 2,9 4,7 -0,9 3
7,5 7,6 4,6 10,5 10,2 11,6 10,1 8,7 6,2 8,3
12,6 17,6 15,2 13,4 12,1 14,9 13,3 15,9 18,5 12,7
1у1 18,3 17,9 17,2 18,6 20,8 17,2 15,7 17,1 17,7 16,5
19,6 17,6 17,9 18,9 21,5 17,9 22,2 21,9 19,6 19,6
tvIII 18,4 18,1 17,5 17,7 18,4 19,3 19,9 18,9 18,4 18,4
Ъх 12,8 10,2 11,2 13,3 14,7 11,7 13,5 13,4 12,9 13,3
8,3 8,1 5,5 7,2 7,8 8,6 9,2 6,9 5,9 9
txI -1 6,1 2,4 -3,5 -0,2 5,6 1,3 3,8 3,3 2,9
-6,1 -4,5 -3,6 -6,1 -1,4 0,4 -8,5 -9,5 -1,3 -0,9
"^-ср. 7,5 6,3 6,8 7,4 8,5 8,6 7,9 8,4 7,4 7,9
т 101,2 103,2 92,7 100,1 108,0 108,6 108,1 114,1 102,5 103,7
R 488,0 574,0 600,0 500,0 320,0 589,0 514,0 669,0 438,0 539,0
1,9 2,6 3,8 2,1 -0,1 2,3 1,7 2,6 1,3 2,2
Шдсумовуючи результати дослщжень щодо впливу льодоламу та оже-ледi 2000 р. на динамжу радiального приросту дуба звичайного в насадженнях Вшницького ОУЛМГ, можна констатувати таке:
1. Насадження, вдабрат для пор1вняння, досить близью як за своши лю1в-ничими характеристиками, так \ за особливостями росту \ перебувають в однакових макроктматичних умовах.
2. Л!м1тними ктматичними чинниками росту насаджень дуба звичайного е тдвищення середньомюячних та середньо! р1чно! температур, збшьшен-ня суми р1чних температур та недостатня водозабезпечетсть.
3. Пщвищеиия середньо" мюячио" температури травня позитивно впливае на динамiку радiального приросту (плюсовi коефiцiенти кореляцiï). Бшь-шою мiрою це виражено в иасаджеит, яке зазнало пошкодження льодоламом i знаходиться на пiвднi Вiнницькоï область
4. Позитивний вплив на дииамшу радiального приросту справляють збшьшення суми опадiв за плюсових середнiх мiсячних температур та зрос-тання показника вологостi.
5. Частка ранньоï деревини у загальному радiальному приростi дуба зви-чайного бшьша, нiж пiзньоï i вона зростае з пiвночi на пiвдень Вшииць-коï област вiд 51,6 % до 56,4 %. Рiзниця мiж величиною приростiв ранньо" та тзньо" деревини на контролi становить 3 % а в епщен^ сти-xiï - 12,8 % на користь ранньо" деревини.
6. Льодолам спричинив падiння радiального приросту дерев дуба звичайно-го в епiцентрi пошкодження порiвняно з контролем у наступному 2001 р. на 15 %. Виаслщок обламуванням гiлок вщбулося зменшення розмiрiв крон i вщповщно зменшення асимiляцiйного апарату дерев та штенсив-ност наростання деревини.
На загальний радiальний хщ росту дерев дуба звичайного пошкодження насаджень льодоламом у 2000 рощ ютотно не вплинуло. За 4 роки тсля льодоламу постраждале насадження за ходом росту по радiусу наздоганяе контроль. Однак, варто зауважити, що виЫчки брали у люостанах, де було вжито вщповщних люогосподарських заходiв з лiквiдацiï наслiдкiв стихи. А саме, саштарними та доглядовими рубаннями було вилучено дерева, яю ю-тотно постраждали вiд цього природного явища i не мали подальшо" перспек-тиви в лiсостанах. Вщповщно, керни було взято зi залишених у насадженнях дерев, якi менше постраждали вщ льодоламу, що до певно" мiри вплинуло на результати дослщжень i пом'якшило негативний вплив стихи.
Лггература
1. Вакулюк П.Г. Люовщновлення та люорозведення в р1внинних районах Украши / П.Г. Вакулюк, В.1. Самоплавський. - Фаспв : Вид-во "Пошфаст", 1998. - 15 с.
2. Дуб - порода третьего тысячелетия // Сборник научных трудов. - Гомель. - 1998. -Вып. 48. - 260 с.
3. Дубравы СССР / под ред. А.Б. Жукова). - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат". - 1949. -Т. 1. - Вып. 28. - 352 с.
4. Мелехов И.С. Збереження ландшафтного бюр1зномашття // Лесоводство. - ВО Аг-ропромиздат, 1989. - С. 163-174.
5. Молчанов А.А. Формирование и рост дуба на вырубках в лесостепи / А. А. Молчанов, В.А. Губарева. - М. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1965. - 94 с.
6. Ткач В.П. Л^ов1 ресурси Украши : стан, шляхи переходу на принципи невиснажли-вого люокористування, збереження ландшафтного бюр1зномашття / В.П. Ткач, В.М. Михал-юв // Збереження i невиснажливе використання бюр1зномашття в Укра"ш: стан та перспекти-ви. - К. : Вид-во "Х1мджест", 2003. - С. 107-127.
7. Третьяков Н.В. Методика учета среднего и текущего прироста древостоев / Н.В. Третьяков. Вопросы лесной таксации // Сборник трудов ЦНИИЛХ. - Л. : Изд-во "Гослес-техиздат", 1937. - С. 3-18.
8. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Люи формаци дуба звичайного на Укршш. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1974. - 480 с.
9. Методические рекомендации : Использование кернов древесины в лесоводственных исследованиях / Ленингр. НИИ лесн. хоз-ва; / Д.П. Столяров, О.И. Полубояринов, Н.Н. Дека-тов и др. - Л. : Изд-во ЛенНИИЛХ, 1988. - 44 с.
10. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиз-дат", 1974. - 172 с. _
УДК 630*524 Доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук; асист В.В. Гаврилюк;
здобувач В.В. Земан - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ВПЛИВ ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ НА ПАРАМЕТРИ КРОНИ ТА ОБ'СМНУ СТРУКТУРУ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО!
Розкрито питання впливу доглядових рубань на параметри крони й об'емну структуру стовбурiв ялини европейсько"1. Встановлено формування крони та об'ем стовбура за рiзноi штенсивносп вибiрки дерев i3 насадження. Параметри крони (об'ем крони), об'ем стовбура та ввдношення висоти стовбура до його дiаметра дае змогу визначити дерева майбутнього тд час доглядових рубань за деревостаном.
Ключов1 слова: ялина европейська, крона дерева, частка крони, дiаметр крони, протяжшсть крони, об'ем стовбура, доглядовi рубання.
Assoc. prof. M.M. Korol; assist. V.V. Havrylyuk; competitor V.V. Zeman - NUFWT of Ukraine, L'viv
Influence of thinning on tree crown and volume structure of spruce
Forming of tree crown and stem volume at different intensities of tree extraction from a forest stand is studied. Parameters of the tree crown (crown volume), stem volume and relation of stem height to stem diameter allow to determine "trees of the future" when making thinning.
Keywords: spruce, tree crown, percent of crown, crown diameter, crown length, stem volume, thinning.
Вивчення будови та форми крони дерева е досить актуальною проблемою, оскшьки крона виконуе р1зноманпта функцн й тут вщбуваються проце-си дихання i фотосинтезу. На ii форму, шдльшсть та структуру впливають р1з-m чинники, зокрема доглядовi рубання. Для росту i розвитку дерева мае важ-ливе значення розмiр крони [5]. Розвиток крони дерева протягом життя виз-начаеться через рiзний рют головних i другорядних пагошв. У молодому вщ рют головних пагошв штенсившший, шж другорядних i це спричинилося, особливо у хвойних дерев, до бiльшоi загостреност й конусоподiбностi. У старших насадженнях пропорщя завжди на користь бiчних пагошв [16].
Стовбур дерева тшьки в молодому вщ може бути повшстю окроне-ний. 1з вiком вщносна довжина крони, (частка довжини крони вщ загальноi висоти стовбура) зменшуеться. На це вказують дослiдження Е. Бодукса [13], Г. Крамера [15, 16]. Загалом за два десятирiччя, у вщ вiд 20 до 40 роюв для смереки частка крони зменшуеться з 89 % до 39 %. (рис. 1). Крiм цього, Г. Бюргер [14] стверджуе, що форма й довжина крони в насадженш змь нюеться залежно вiд дiаметра дерева на висот грудей, тобто iз збшьшенням дiаметра на висотi грудей збшьшуеться i довжина крони.
За даними Е. Ассманна [12], для ялини европейсь^' поздовжнш пере-рiз крони, внаслщок обертання на 180° навколо оЫ стовбура, дае параболоiд обертання рiзних форм. Свiтлова частина мае форму, яка наближена до параболоида другого порядку. Затшена частина крони е зрiзаним парало1дом. Структуру крони за Г. Крамером наведено на рис. 2 [16].
