CC BY
19
Нацшнальний лicoтeхнiчний унiвeрcитeт УкраТни
4. Фeceнкo Г.В. Птахи фаyни Украши / Г.В. Фесенко, A.A. Бокотей. - К. : Вид-во "Ли-бвдь", 2GG2. - 416 с.
5. Чeрвoнa книга Украши. Тваринний свгг. - К. : Укр. енцикл. 1м. М.П. Бажана, 1994. -
464 с.
6. Кaльчeнкo П.Ф. Пернат друз1. - К. : Вид-во "Урожай", 1978. - 2GG с.
УДК 630*64 Acnip. Р.М. Кравчук1 - НЛТУ Украти, м. Льв1в
УПРАВЛ1ННЯ РОСТОМ ЧОРОВ1ЛЬХОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
ЗА ТОВЩИНОЮ СТОВБУР1В
Дослiджено морфометричнi параметри крон чорновшьхових деревостанiв в умовах Малого Полюся Украши. Проаналiзовано зв'язок napaMeTpiB крон з iншими лiсiвничо-таксацiйними показниками дерев вшьхи чорно'1. Отримано закономiрностi, якi можна використати для розроблення програм управлшня ростом чорновiльхових деревосташв за товщиною стовбурiв. Розроблено нормативы матерiали для визна-чення штенсивносп доглядових рубань у чорновiльхових насадженнях.
Ключов1 слова: чорновiльховi деревостани, управлшня ростом, доглядовi ру-бання, лiсiвництво, Мале Полiсся.
Post-graduate R.M. Kravchuk - NUFWT of Ukraine, L'viv Growth management of black alder stands according to the trunk thickness
It was the morphometric parameters of crown in the black alder stands of Maleh Po-lissya investigated. The correlation between the crown parameters and other forest valuation indices of black alder trees are analysed. It was the regularity established which we can use for the development of growth management of black alder stands according to the trunk thickness. The regulatory framework for the estimation of tending felling intensity in black alder forests was developed.
Keywords: black alder stands, Maleh Polissya, growth management, tending felling, silviculture.
Постановка проблеми. Завдяки хорошим ф1зико-мехашчним власти-востям деревину вшьхи чорно1 широко використовують у р1зних галузях де-ревообробно1 промисловост - фанерному, столярному, тарному виробниц-твах, для виготовлення мебл1в. Особливо великим попитом користуються крупном1рш сортименти вшьхи. Тому метою ведення господарства в чорновшьхових люостанах мае бути вирощування крупном1рно1 деревини. Оскшь-ки юнуе дуже широкий спектр використання деревини вшьхи чорно1, акту-альним завданням залишаеться розроблення лшвничих можливостей управлшня ростом чорновшьхових деревосташв за товщиною стовбур1в.
Для росту i розвитку дерев важливе значення мае величина 1хньо1 кро-ни. Морфометричш показники крон показують як стушнь розвитку окремого дерева, так i його сощальне положення у люосташ. На наш погляд, бшьше уваги потрiбно придшити вивченню будови крони як одного з основних чин-ниюв продуктивност люу.
Метою досл1дження було: вивчити морфометричш параметри крон вшьхи чорно1 в умовах Малого Полюся Украши i встановити зв'язок парамет-рiв крон дерев вшьхи чорно1 з ix ростом за дiаметром стовбурiв. На цiй осно-
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
вi потрiбно було розробити рекомендацп щодо визначення штенсивност дог-лядових рубань у чорновшьхових насадженнях.
Об'екти i методика виконання дослщження. Об'ектами нашого дос-лiдження були чорновiльховi деревостани Малого Полюся. Для вивчення морфометричних параметрiв крон вiльхи чорно! було закладено 26 пробних площ у рiзних частинах Малого Полiсся Укра!ни вщ Рави-Русько! на заходi до Шепе^вки на сходi. Границi регiону дослщження прийнято за даними проф. С.А. ГенЫрука [6]. Вiк дослiджених деревосташв - у межах вiд 10 до 107 роюв. Пробнi плошд закладали в одновiкових i умовно одновжових чор-новiльхових насадженнях природного та штучного походження в оптималь-них для !хнього росту типах люорослинних умов.
Пiд час дослщження морфометричних параметрiв крон чорновшьхо-вих деревосташв було застосовано методику проф. Г. Шшкера [10]. Було здшснено замiри радiусiв крон дерев у восьми напрямках. Для того, щоб охо-пити якомога ширший спектр можливого розвитку крон дерев вшьхи чорно!, було дослiджено пiддавалися деревостани, як мали рiзну зiмкненiсть намету.
Результати дослвдження. Одним з найважливших показникiв у гори-зонтальнiй структурi деревостану е залежнiсть мiж дiаметром крони дерев та дiаметром !х стовбурiв на висотi 1,3 м. Мiж дiаметром дерев та дiаметром !х-нiх крон iснуе дуже тюний кореляцiйний зв'язок, про наявшсть якого йдеться в роботах авторiв [1-3].
Отриманi результати дослiдження узгоджуються з лiтературними даними: мiж дiаметрами крон i дiаметрами дерев вшьхи чорно! юнуе тiсний ко-реляцiйний зв'язок. Середнi дiаметри дослщжених деревостанiв змiнюються вiд 8,1 до 43,0 см, а середня ширина крон дерев вшьхи чорно! - вщ 1,69 до
0 718
6,60 м. Кореляцшне рiвняння ще! залежност мае вигляд: Дкр. = 0,366 Дср. ' , де Дср. - середнш дiаметр деревостану, см; Дкр. - середнiй дiаметр крони дерев вшьхи чорно!, м [7].
Дослщження Г. Шшкера показали, що за однакового дiаметра пригш-чеш дерева старшого вiку мають менший дiаметр крон, нiж пануючi дерева молодшого вiку [10]. Саме тому до рiвняння залежностi мiж дiаметрами крон та таксацiйними дiаметрами дерев потрiбно долучити ще й вж. Внаслiдок статистичного оброблення даних отримано таке рiвняння:
Дкр. = 0,636 - 0,015 А + 0,154-Др., де Дкр. - середнiй дiаметр крон дерев вiльхи чорно!, м; Дср. - середнiй дiаметр стовбурiв, см; А - вш деревостану, р. Коефiцiент детермiнацi! становить 0,73.
Отримаш закономiрностi можна використати для розроблення прог-рам управлшня ростом чорновiльхових деревостанiв за товщиною. Проте варто зауважити, що достовiрнiсть наведено! залежностi поширюеться на чорновiльховi деревостани на територi! Малого Полюся Укра!ни за таких по-казниюв: вiк - 10-107 рокiв; середнш дiаметр - 8,1-43,0 см; середнш рiчний радiальний прирiст - 0,18-0,42 см; бошгет - II - 1с;
З метою збiльшення частки крупномiрних сортиментiв i пiдвишення вартост деревини вiльхи чорно! лiсiвники повинш постiйно стежити за величиною i якiстю стовбурiв та за розвитком крон дерев у люостанах. Саме тому пiд час доглядових рубань дуже важливе значення мае правильний i вчасний
вiдбiр найкращих дерев (дерев майбутнього), якi мають високу якiсть стовбу-ра i життевють. А також за допомогою лiсiвничих заходiв можна сприяти росту та розвитку дерев майбутнього (М-дерева) [10].
Завдяки рубанням доглядовим у насадженнях ми можемо управляти ростом М-дерев за товщиною. Кшьюсть дерев у нормальному насадженш на час рубання головного користування залежить вщ вжу рубання та цшьового дiаметра дерев. Вiк рубання головного користування для чорновшьхових на-саджень в умовах Малого Полюся Укра!ни становить 61-70 роюв. Крiм цього, В.П. Ткач стверджуе, що вiк рубання для порослевих вшьшаниюв до-цшьно зменшити на 10 рокiв. Це пов'язано з пошкодженням стовбурiв вшьхи чорно! в старшому вiцi серцевинною гниллю i зниженням сортностi дшово! деревини. Особливо це стосуеться порослевих екземплярiв [9]. Нашi спосте-реження шдтверджують лiтературнi данi: зберiгати стиглi i перестоялi чорно-вiльховi насадження недоцшьно, iнакше продовжуватиметься процес !хнього руйнування. Тому ми наводимо нашi пропозици для лiсостанiв не старших 70^чного вiку.
Найбiльш перспективним е вирощування крупномiрно! деревини вшь-хи чорно!, що збiльшуе вартiсть деревини з одиницi люово! площi. Цшьовий дiаметр дерев вiльхи чорно! на час рубання головного користування можна визначити на основi середнього рiчного радiального приросту. А нашi спос-тереження показали, що найкращi дерева вшьхи чорно! мають середньорiч-ний радiальний прирiст 0,4 см. Тому ми у сво!х рекомендацiях будемо опира-тися на цей показник.
У разi належного лiсiвничого управлiння ростом чорновiльхових наса-джень за товщиною стовбурiв можна отримати у вщ рубання головного користування по^бний нам середнiй дiаметр насаджень. З допомогою нашого регресшного рiвняння: Вкр. = 0,636 - 0,015 А + 0,154-Д^. можна розрахувати максимальну кiлькiсть М-дерев на 1 га з певним цшьовим дiаметром у вiцi рубання (табл. 1). Для розрахунку взято середню зiмкненiсть чорновiльхових деревостанiв - 70 %.
Табл. 1. Ктьшсть М-дерев на 1 га (Н), X середня ширина крони i абсолютна
повнота (О) залежно вiд вку рубання головного користування I цшьового дiаметра
Для вшу рубання 60 ротв
Цшьовий д1аметр, см 30 35 40 45 50 55 60
Ширина крони, м 4,36 5,13 5,90 6,67 7,44 8,21 8,98
N при з1мкн. 1,0, шт. 671 485 366 287 230 189 158
О при з1мкн. 1,0, м2 47,4 46,6 46,0 45,6 45,2 44,9 44,7
N при з1мкн. 0,7, шт. 470 339 257 201 161 132 111
О при з1мкн. 0,7, м2 33,2 32,6 32,2 31,9 31,6 31,4 31,3
Для вшу рубання 70 ротв
Цшьовий д1аметр, см 30 35 40 45 50 55 60
Ширина крони, м 4,21 4,98 5,75 6,52 7,29 8,06 8,83
N при з1мкн. 1,0, шт. 720 514 386 300 240 196 164
О при з1мкн. 1,0, м2 50,9 49,5 48,5 47,7 47,1 46,6 46,2
N при з1мкн. 0,7, шт. 504 360 270 210 168 137 114
О при з1мкн. 0,7, м2 35,6 34,6 33,9 33,4 33,0 32,6 32,3
Для шдвищення деревно! продуктивностi i бiологiчно! стшкосп чор-новiльхових лiсiв важливе значення мае правильне i своечасне проведення доглядових рубань. Внаслщок високо! енерги росту доглядовi рубання у вшь-хових лiсостанах варто починати з 7^чного вiку i повторювати не рщше, нiж через 5 роюв [4-5]. Тому ми в сво!х рекомендацiях будемо опиратися на п'ятирiчну повторюванiсть доглядових рубань.
Обсяг доглядових рубань залежить вiд бажаного цшьового дiаметра на час рубання головного користування та вщ стану насаджень. Для визначення обсягу доглядових рубань, спрямованих на управлшня ростом чорновшьхо-вих М-дерев за товщиною стовбурiв, потрiбно визначити такi показники: при-рiст плошi горизонтальних проекцш крон М-дерев, площу горизонтальних проекцш крон, яку потрiбно вибрати з насадження та кшьюсть дерев, яю пот-рiбно вирубати пiд час доглядового рубання. Прирют площ горизонтальних проекцш крон М-дерев визначають з регресшно! залежностi мiж шириною крони, дiаметром дерев та вiком для бажаного нам середньорiчного радiаль-ного приросту. Зауважимо, що внаслщок доглядових рубань разом з М-деревами сприяння отримують також допомiжнi дерева. Тому площу приросту горизонтальних проекцш крон М-дерев треба помножити на коефщент М:
М = 2 Щр-
3 X ^кр.
де У Окр. - сума площ горизонтальних проекцш крон вшх дерев верхнього £ ' '2 ярусу, м , У G кр. - сума площ горизонтальних проекцш крон М-дерев, м .
Коефщент М змшюеться в межах вщ 1 до 6 та вказуе, яка частка звшьнено! площд вiд вирубування гiрших дерев тд час доглядового рубання буде корисна М-деревам [10].
Кшьюсть дерев, яю потрiбно вибрати з насадження, можна визначити шляхом дшення плошi горизонтальних проекцш крон, яку потрiбно забрати з насадження, на площу горизонтально! проекци крони одного дерева, яке ви-рубують. У табл. 2 наведено витяг з рекомендацш щодо кшькос^ вибiрки дерев у чорновшьхових насадженнях по п'ятирiччях за вшу рубання головного користування 70 роюв.
Базуючись на величиш радiального приросту та дiаметрi дерев, що ви-рубуються в певний вж рубання головного користування, ми можемо дiзна-тися обсяг доглядових рубань у чорновшьхових деревостанах певного вшу. Знаючи кшьюсть вибiрки дерев, можна визначити обсяг вибiрки та площу по-перечних перерiзiв дерев, яю вирубують з насадження. Для визначення обсягу дерев використовуемо табл. 2.12.17 [8]. Розрахунок обсягу вибiрки наводимо для рiзних варiантiв розвитку насаджень: дiаметр вирубуваних дерев становить 100, 90 чи 80 % вщ дiаметра М-дерев (табл. 3).
За допомогою ще! таблищ можна визначити кiлькiсть гiрших дерев, яку потрiбно вирубати з насадження в наступш 5 рокiв як на 1 га, так i в роз-рахунку на одне М-дерево. На основi цього можна визначити суму площ по-перечних перерiзiв i обсяг вибiрки прших дерев, а отже, й штенсившсть рубання. Тобто, табл. 3 е нормативним матерiалом для визначення обсягу доглядових рубань у чорновшьхових насадженнях.
Табл. 2. Ктьшсть вибiрки дерев у чорновтьхових деревостанах тд час _доглядових рубань_
И • ^ и о а « • ^ и о & сч Е о и . ра ^н <и & <и со « ^ и сч % Н о <и "о. Л й « с Коеф. М сч о м « Н2 Рн ¡4. Й « ^§ £ к Обсяг виб1рки залежно ввд Бср. прших дерев, у % вщ Бср. М- дерев
к-ть дерев на 1 га к-ть вирубув. дерев на 1 М-дерево
100 90 80 100 90 80
15 12 4,01 529 284 6,00 1702 425 504 607 3,2 3,8 4,6
20 16 6,15 812 344 5,74 1978 321 386 473 2,4 2,9 3,6
25 20 8,76 1157 405 4,03 1634 186 226 280 1,4 1,7 2,1
30 24 11,83 1562 466 2,99 1391 118 144 179 0,9 1,1 1,4
35 28 15,36 2027 526 2,30 1211 79 97 122 0,6 0,7 0,9
40 32 19,34 2553 587 1,83 1073 55 68 86 0,4 0,5 0,7
45 36 23,79 3140 648 1,49 962 40 50 63 0,3 0,4 0,5
50 40 28,69 3788 708 1,23 873 30 38 48 0,2 0,3 0,4
55 44 34,06 4496 769 1,04 798 23 29 37 0,2 0,2 0,3
60 48 39,88 5265 829 1,00 829 21 26 33 0,2 0,2 0,3
65 52 46,17 6094 890 1,00 890 19 24 31 0,1 0,2 0,2
70 56 52,91 6984
Табл. 3. Обсяг доглядових рубань у чорновтьхових деревостанах (за середньорiч-ного радiального приросту 0,4 см I вку рубання головного користування 70 р.)
Вк, роюв Б ср., см Ы/М, шт. м /га 3/, м /га Вк, р°- юв Бср., см Ы/М, шт. м /га м /га Вк, р°- юв Бср., см Ы/М, шт. м /га V. м /га
Бср дерев, яю вируб = 100 % БсрМ-де ують, рев Бср. дерев, яю вирубують, = 90 % Бр М-дерев Бср. дерев, яю вирубують, = 80 % Бср. М-дерев
15 12 3,2 4,8 20,30 15 10,8 3,8 4,6 19,50 15 9,6 4,6 4,4 18,57
20 16 2,4 6,5 30,59 20 14,4 2,9 6,3 29,79 20 12,8 3,6 6,1 28,83
25 20 1,4 5,9 30,39 25 18,0 1,7 5,8 29,87 25 16,0 2,1 5,6 29,24
30 24 0,9 5,3 29,82 30 21,6 1,1 5,3 29,50 30 19,2 1,4 5,2 29,12
35 28 0,6 4,9 29,10 35 25,2 0,7 4,8 28,93 35 22,4 0,9 4,8 28,73
40 32 0,4 4,5 28,33 40 28,8 0,5 4,5 28,28 40 25,6 0,7 4,4 28,22
45 36 0,3 4,1 27,56 45 32,4 0,4 4,1 27,60 45 28,8 0,5 4,1 27,66
50 40 0,2 3,8 26,82 50 36,0 0,3 3,8 26,93 50 32,0 0,4 3,9 27,07
55 44 0,2 3,6 26,11 55 39,6 0,2 3,6 26,28 55 35,2 0,3 3,6 26,49
60 48 0,2 3,8 28,71 60 43,2 0,2 3,8 28,94 60 38,4 0,3 3,8 29,25
65 52 0,1 4,1 32,41 65 46,8 0,2 4,1 32,73 65 41,6 0,2 4,2 33,14
Всього 51,1 310,12 Всього 50,7 308,37 Всього 50,2 306,32
Висновки. Отже, визначившись з кшьюстю i розмiрами М-дерев для певного вжу рубання головного користування та здшснивши певш люогоспо-дарськ заходи, можна досягти потрiбного нам цшьового дiаметра дерев вшь-хи чорно!. Також, на основi наведених рекомендацiй лiсiвники, можуть знач-но скоротити перюд лiсовирощування для отримання потрiбних крупномiр-них сортиментiв у вiцi рубання головного користування. Для цього шд час доглядових рубань потрiбно дотримуватись наших рекомендацш щодо штен-сивност i повторностi доглядових рубань в чорновтьхових деревостанах, як дають змогу забезпечити необхщний нам середньорiчний радiальний прирiст М-дерев вiльхи чорно!. Якщо ж у насадженнях рубання доглядовi в минуло-
му здшснювали не регулярно та в цей час юнують значш вщмшност мiж ростом М-дерев i рекомендованими показниками, то доглядовi рубання по-винш бути iнтенсивнiшими.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 552 с.
2. Горошко М.П. Залежнють мiж бiометричними параметрами крони та об'емоутворю-ючими показниками для дерев ялищ бшо}.' у змшаних ялицевих насадженнях Бескидiв / М.П. Горошко, Г.Г. Гриник // Науковий вюник УкрДЛТУ : Проблеми та перспективи розвитку ль сового господарства. - Львiв : УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 127-129.
3. Горошко М.П. Особливосп будови змшаних деревосташв ялищ бшо}.' за морфоло-пчними ознаками намету в Бескидах / М.П. Горошко, Г.Г. Гриник // Науковий вюник УкрДЛТУ : Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Львiв : УкрДЛТУ. -1998. - Вип. 9.2. - С. 123-126.
4. Давидов М.В. Ольха. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 76 с.
5. Давидов М.В. Чорна вшьха Свропейсько}.' частини СРСР. - К. : Вид-во "УАСГН", 1960. - 113 с.
6. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
7. Кравчук Р.М. Морфометричш параметри крон чорновшьхових деревосташв на Малому Полюс / Р.М. Кравчук, В.В. Лавний // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.5. - С. 18-26.
8. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 567 с.
9. Ткач В.П. Заплавш люи Украши // Украшський ордена "Знак пошани" НД1 люового госп-ва та агролюомелюраци iм. Г.М. Висоцького. - Х. : Вид-во "Право", 1999. - 368 с.
10. Spiecker H. Zur Steuerung des Dickenwachstums und der Astreinigung von Trauben- und Stieleichen // Schriftenreihe der Landesforsrverwaltung Baden-Württemberg. - 1991. - Band 72. -155 S.
УДК502.74:591.5 (477)83 Acnip. Т.М. Пушкарьова; асист. В.В. Лентяков;
ст. викл. О. А. Чаплик - НЛТУ Украти, м. Львiв
НАСШНеВА ПРОДУКТИВШСТЬ ДЕЯКИХ АДВЕНТИВНИХ ВИД1В НА ПРИКЛАД1 М. ЛЬВОВА
Представлено результати дослщження насшнево! продуктивное^ стенактиса однорiчного (Stenactis annuaL.) та кульбаби лшарсько! (Taraxacum officinale Wigg.) залежно вщ типу грунту, на якому ростуть щ рослини. Охарактеризовано насшневу продуктивнють та поширення галшсоги дрiбноквiтоi (Galinsoga parviflora Cav.) на територп м. Львова.
Ключов1 слова: насшнева продуктивнють, тип грунту, адвентивш види, куль-турф^оценози.
Post-graduate T.M. Pushkariova; assist. V.V. Lentiakov; senior lecturer O.A. Chaplyk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Seed productivity of some adventitious species by the example of the Lviv city
There has been investigated in this work the seed productivity of Stenactis annua L. and Taraxacum officinale Wigg. depending on the types of soil on which these plants grow; also, analysed here is distribution of Galinsoga parviflora Cav. within the territory of L'viv.
Keywords: seed productivity, type of soil, adventitious species, cultural phytocoenosis.
