CC BY
16
Науковий вкник, 2003, вип. 13.4
1 2 3 4 5 6 7 8
Дуб 18,2±0,15 17,1±0,36 522 11,97 113 1а 6700;
Ялина 20,0±0,55 24,9±0,94 119 5,79 60 1Ь 1,5 х 1,0;
Граб 14,0±0,43 14,0±0,75 244 3,73 28 II 1р. Д 1р.Ял з Яс
Ясен 19,0±0,85 19,5±1,49 37 1,11 11 1а 1р.Г
Р а з о м 922 22,6 212
П Д-49; Гримайл1вське л-во; кв. 17, в. 5; Б2-гД; 40 р.; 7Ял3Д од. Г
Ялина 17,8±0,23 19,6±0,44 552 16,62 160 1а 6700;
Дуб 16,2±0,22 13,7±0,37 512 7,59 69 I 1,5 х 1,0;
Граб 12,8±0,32 7,9±0,37 108 0,52 3 1р.Ял 2р.Д
Р а з о м 1172 24,73 232
ПД-156; Завал1вське л-во; кв. 56, в. 16; Б2-гД; 36 р.; 8Ял2Д + Чш, Бк од. Г
Ялина 16,1±0,12 17,5±0,20 743 17,96 153 1а 10000;
Дуб 14,8±0,23 13,1±0,50 360 4,88 40 I 1,0 х 1,0;
Черешня 16,3±0,57 14,6±1,77 39 0,66 6 3р.Д 3р.Ял
Бук 19,9±0,57 28,1±2,00 11 0,67 6
Граб 15,1±0,81 11,7±1,74 18 0,19 1
Р а з о м 1171 24,36 206
ПД-115; Залщицьке л-во; кв. 73, в. 5; С2-гД; 58 р.; 2Ял6Д2Г
Дуб 17,9±0,24 29,1±0,75 194 12,90 116 II Не встановлено;
Граб 12,9±0,18 12,6±0,27 446 5,52 36 не встановлено;
Ялина 16,2±0,60 26,1±1,43 69 3,69 32 II рядовий спошб
Р а з о м 709 22,11 184 зм1шування
ПД-2н; Несттошвське л-во; кв. 32, в. 12; Б2-г-бкД; 54 р.; 3Ял7Д од. Яс, Г, Клг
Дуб 19,1±0,28 21,3±0,51 462 16,45 165 I Не встановлено;
Ялина 16,1±0,54 19,2±0,72 220 6,37 60 II ширина м1ж-
Ясен 11,3±0,76 8,3±0,76 69 0,37 3 рядь 1,5 м;
Граб 8,7±1,09 8,4±1,34 22 0,12 1 1р.Д 1р.Ял
Клен 8,8±0,89 7,4±0,85 25 0,11 1
Р а з о м 798 23,42 230
Так, лiсовi культури з 10 %-ою участю ялини (ПД-13т) створенi за ку-лiсним способом змiшування. Висока початкова участь ялини у складi насад-ження зумовила сильний негативний вплив на дуб, який потрапив шд намет хвойно! породи i був пiд загрозою випадання. Цьому процесу сприяли також вузькi мiжряддя. Доглядовi рубання, де об'ектом промiжного користування була в основному ялина, сприяли збереженню дуба на дшянщ, але насаджен-ня все ж е зрiджене, про що свiдчить вiдносно низький показник абсолютно! повноти. Однак, дуб змщнив позици в насадженш i росте за I класом боште-ту. Його вщставання в ростi вiд ялини незначне: за висотою - на 2 %, за дь аметром - на 14 %.
Насадження могло би бути бшьш продуктивним при запровадженш бь льшо! ширини мiжрядь пiд час садiння та введенш лише одного ряду ялини.
Ще одним прикладом негативного впливу ялини на дуб е насадження, де закладена ПД-138. Початкову схему змiшування встановити не вдалось. Вщнос-
1. Лкове та садово-паркове господарство
41
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
но добре збереглась лише 3-рядна кулiса дуба. Вщ кулiси дуба на вщстат 11 м знаходиться один ряд ялини. Ця 11-метрова смуга сильно заросла грабом.
Вiрогiдно, ялина була введена в насадження 4-5-рядною кушсою. Можливо, бiльше рядiв нашчувала i кулiса дуба. Але при розростанш ялини i сильному пригшченш нею дуба хвойну породу почали термшово вибирати. Випали, вiрогiдно, i крайнi ряди у кулiсi дуба. Звшьнене мiсце зайняв при-родний граб.
Цей вимушений захiд такого штенсивного вибирання ялини спричи-нив розростання крон у хвойно! та листяно! порiд з одночасною втратою ви-сотного приросту. Тому обидвi породи зростають тут лише за I класом бош-тету, що е прикладом недовикористання високого потенщалу типу люорос-линних умов. Як i на дiлянцi 1, вiдставання дуба вiд ялини за висотою вщнос-но незначне (7 %), за дiаметром дещо бiльше - на 21 %.
Невисока кшьюсть дерев дуба та ялини на дшянщ зумовила низький запас стовбурно! деревини в насадженнi. Цей показник на 15 % нижчий по-рiвняно з пробною дiлянкою 13 т.
Сильне зрщження вплинуло i на зниження iнтенсивностi росту обох по-рiд. Так, порiвняно з ПД-13т, таксацiйнi показники дуба знизились на 7-19 %, ялини - на 2-11 %. Дещо вищий показник абсолютно! повноти насадження по-рiвняно з ПД-13т зумовлений значною кiлькiстю дерев граба на дшянщ.
Трохи бшьшим запасом стовбурно! деревини порiвняно з ПД-138 (на 23 %) вiдзначаеться ялиново-дубове насадження, де закладена проба 136. Участь ялини i дуба в насадженш таю ж сам^ однак початкова густота культур значно вища. К^м цього, використаний iнший спосiб змiшування - прос-те чергування рядiв. Введення ялини чистими рядами мае ту перевагу, що значно спрощуеться !! вибирання. Якщо кiлькiсть ялини в насадженш протя-гом 40 роюв знизилась з 3300 до 92 екземплярiв, то це свщчить про дуже ш-тенсивне промiжне користування, головним об1 ектом якого була хвойна порода. Завдяки таким заходам вдалось забезпечити нормальний рют дуба, кь льюсть якого в насадженнi у 7,7 раза бшьша, нiж ялини.
Слщ вiдзначити, що у даному насадженш отримано значну кiлькiсть стовбурно! деревини ялини. За виявленими запасами, вш становить бшьше 80 м /га. Це свщчить про перспектившсть запровадження ялини у дубовi насадження при використанш рацiональних схем i способiв змiшування та про-веденнi своечасних доглядових рубань по хвойнш породi.
Подiбними лiсiвничо-таксацiйними показниками до таких на ПД-136 вщзначаеться насадження, де закладена ПД-135. Тут участь дуба у склад! культур зростае до 70 %. Видалення другорядних порiд зi складу, особливо -осики, та деяке зниження густоти культур сприяло покращенню росту дуба. По-рiвняно з ПД-136, його середня висота зросла на 21%, а дiаметр - на 13 %. Бонi-тет породи також пiдвищився з I до 1а. Дещо знизились таксацшш показники ялини, але це зовшм не вплинуло на зниження абсолютно! повноти насадження.
Як бачимо, запровадження ращональних схем догляду за дубово-яли-новим насадженням дае змогу навт при високш початковiй густотi та рядовому способi змiшування забезпечити перевагу у культурах дуба звичайного i створити умови для його штенсивного росту.
42
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.4
Для зменшення негативного впливу ялини на дуб часто використову-ють прийом введення буферного ряду мiж цими породами (ПД-53). У даному випадку як буфер, був використаний граб.
Анал!з показуе, що цей захщ позитивно вплинув на рiст i продуктив-нiсть деревних порiд, незважаючи на зниження густоти насадження (у 1,5 рази) порiвняно з ПД-135. Рiст дуба на обох пробних дшянках практично одна-ковий - за 1а боштетом, проте значно покращився рiст ялини. Порiвняно з ПД-135, ïï дiаметр зрiс на 20 %, а висота - на 18 %; боттет зрiс з I до lb, а участь ялини у складi - до 30 %. У найближчий перюд е можливють отримати бiльше 50 м хвойноï деревини з 1 га без зниження запасу дубовоï деревини.
Перевага дуба в насадженш як за запасом, так i за юльюстю екземпля-рiв свiдчить про перспектившсть вирощування лiсових культур такого складу.
1нтенсивним ростом вiдзначаеться також ясен звичайний, який введений в ряди ялини. Однак, значна кшьюсть його екземплярiв вибрана через ураження бактерiальним раком.
Не зовЫм доцшьним, на нашу думку, е застосування, як буферной породи граба. Бшьш рацiональним було б використати для ще1* мети таких по-рiд, як клен або липа, бшьш щнних, нiж граб. Кр!м того, граб у даному тиш лiсу масово вiдновлюeться природним шляхом.
Збшьшення участ хвойно1' породи у склад! дубово-ялинового деревоста-ну з 30 до 70 % негативно вплинуло на рют дуба (ПД-49). Вщбулось зниження таксацшних показниюв породи: за висотою - на 11%, за д!аметром - на 20 % пор!вняно з ПД-53. Хоча загальний запас культур тдвищився на 9 %, але це збшьшення вщбулось за рахунок менш ц!нно1' деревини ялини, тод як частка участ дубово1' деревини знизилась у 1,6 раза. Схема зм!шування сприяла фор-муванню високопродуктивного насадження з перевагою в його склад! дуба, але ялина слабо вибрана доглядовими рубками. На ПД-49 ïï у 4,6 раза бшьше, шж на ПД-53, тод! як кшьюсть дерев дуба практично однакова на обох д!лянках.
Незважаючи на це, юнуе можливють доглядовими рубаннями тдвищити участь дуба у склад! насадження, осюльки кшьюсть дерев породи на дшянщ до-статня. Виб!рка значноï юлькосп ялини у деюлька еташв сприятиме як покра-щенню росту дуба, так i збшьшенню виходу деревини з одинищ лiсовоï плошд.
Деревостан ще меншоï щнносл формуеться при введенш ялини 3-ряд-ною кулюою (ПД-156). Участь хвойноï породи в насадженш зросла до 80 %. Навгть пор!вняно з ПД-49 попршились таксацшш показники дуба. Висота знизилась на 9 %, д!аметр - на 4 %. Поряд з цим, попршився i рют ялини. За-гальна продуктившсть насадження знизилась на 11 %.
Основною причиною такого помгтного попршення росту порщ стала дуже висока початкова густота садшня. Нав!ть штенсивним пром!жним ко-ристуванням складно регулювати конкурентш вщносини м!ж породами при таюй висоюй початковш густот!.
Лшвнича ситуащя на дшянщ №156 е дуже складною. Кшьюсть дерев ялини в 2,1 раза бшьша, шж у дуба. Вщновити перевагу дуба у склад! насадження вже неможливо шякими лшвничими прийомами. Ялина починае втра-чати бюлопчну стшюсть i поступово всихае. Дуб сформував вщносно висок!
1. Лiсове та садово-паркове господарство
43
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
стовбури при дуже малому AÏaMeTpi; при вибиранш ялини втрачае природну "опору" i нагинаеться в рiзнi боки. На наш погляд, протягом найближчих 20-ти роюв насадження повшстю розладнаеться i перетвориться в рщину.
Прикладом середньовжових ялиново-дубових насаджень е ПД-115 та ПД-2н. Так, на пробi №115 культури зростають в умовах свiжоï грабово! су-дiброви i вщзначаються середньою iнтенсивнiстю росту. Натурш обстеження показують, що при створенш культур застосували рядовий спосiб змшуван-ня. Для збереження дуба в насадженш були проведет штенсивш доглядовi рубання з вибирання кращих екземплярiв хвойно! породи.
Прирости ялини, яка залишилася, дуже слaбкi, але загальний ïï саш-тарний стан в цшому зaдовiльний. Дуб вiдзнaчaеться дещо кращим ростом, переважаючи ялину за висотою та дiaметром на 10 %.
Однак, хоча дуб i мае перевагу у склaдi насадження, запас його дере-вини не високий i грунтово-кшматичний потенщал плошд використовуеться слабо. Помилка полягае, ймовiрно, у зaлишеннi в нaсaдженнi у почaтковi пе-рiоди росту занадто багато ялини, яка пригшчувала i витюняла дуб зi складу, внаслщок чого у 60-рiчному вiцi кшьюсть дерев дуба виявилась надто малою для формування насадження хоча б середньо! продуктивность
Дещо бшьшим запасом деревини вщзначаеться середньовiкове ялино-во-дубове насадження, де закладена ПД-2н. Збережешсть обох порiд висока. На час дослщження чiтко збереглись 3-метровi мiжряддя мiж сусiднiми рядами дуба. Ялину сильно вибрали рубками догляду i тому вона не стала причиною випадання дуба. Запас стовбурно! деревини дуба порiвняно з ПД-115 е суттево бшьшим (на 30 %) при рост листяно! породи за I класом боштету. Насадження на ПД-2н е також бшьш високоповнотним. Стовбури дуба характеризуются прямизною i компактною кроною невелико! протяжность Очи-щення стовбурiв дуба вiд сучкiв дуже добре. При цьому ялина очищаеться вщ сучкiв дещо гiрше, але не слщ забувати, що крaщi екземпляри зрубаш.
Рiст ялини на обох дшянках проходить за II класом боштету. Незважа-ючи на вщносно невисоку продуктивнiсть, ялина виконала свою позитивну роль у плат формування стовбурiв дуба.
На основi проведених дослщжень з росту i продуктивносп лiсових культур за участю дуба та ялини можна зробити таю висновки та узагальнення.
Створення та вирощування стiйких i високопродуктивних ялиново-дубо-вих насаджень у Захщному Лiсостепу можливе лише за умови обмеженого вве-дення хвойно! породи за певними схемами та способами змiшувaння, як тд-твердили свою придатшсть у виробничих умовах. При цьому у вшх випадках дуб повинен бути переважаючою породою, як бшьш щнною, нiж ялина. Ялина у дубових насадженнях повинна вщгравати роль тимчасово! породи, яку пот-рiбно вирощувати лише до певного вшового етапу з подальшим поступовим зрубуванням, не призводячи при цьому до сильного зниження повноти насадження. Лише в такому випадку е можливють отримати позитивний результат.
Для устшного вирощування ялиново-дубових насаджень потрiбне ре-гулярне проведення доглядових рубань з метою своечасно! вибiрки ялини, яка пригнiчуе дуб або сама втрачае бюлопчну стiйкiсть.
44
Зб1рмик' науково-технiчних праць
