CC BY
36
могильного памятника - художественная задача, тесно связанная с архитектурно-планировочной композицией площади захоронения. Создавая художественные композиции надмогильных участков, необходимо использовать все декоративные качества и биологические свойства форм растительности. При подборе ассортимента обращать внимание на облик растения, его форму, цвет, текстуру, которые изменяются у зависимости от условий произрастания и возраста. У течение вегетативного периода меняется окраска растений, а следовательно, и его облик и это дает огромное многообразие форм, текстуры, оттенков цвета живой природы. Каждое растение характерно отдельной деталью, которая существенным образом влияет на его облик (белая кора березы, красные ягоды рябины, кисти цветков сирени и другие). Каждое растение обладает определенной выразительностью, стимулирующей или тормозящей психическую рефлективность человека. Растения находятся у процессе постоянных рефлективностных изменений. У процессе роста меняются высота растений, форма, цвет и структура кроны и коры (у липы 1520 лет ветви направлены под углом 45-80 градусов, у 100-150 лет под углом 10-20 градусов). К глубокой старости некоторые деревья приобретают величественные формы (ясень, липа, платан), а другие становятся причудливыми по форме кроны, в том числе привитые формы клена, шелковицы.
В условиях Молдовы для озеленения индивидуальных захоронений необходимо подбирать засухоустойчивые породы деревьев. Хорошо высаживать софору японскую (форма плакучая), шелковицу (форма плакучая), рябину красную (форма мучнистая и плакучая), привитые, карликовые формы клена, рябину обыкновенную. Из хвойных пород смотрится законченный ансамбль захоронения со следующими растениями: сосна горная, сосна крымская, можжевельник обыкновенный (форма колоновидная), карликовые формы ели (ель канадская), карликовые формы туи.
Рационально размещая растения, используя специально подобранные виды, тем самым значительно уменьшается неблагоприятное влияние окружающей среды на психологическое состояние посетителей кладбища.
Литература
1. Паланчан А.И., Денисов В.А. Красивоцветущие деревья и кустарники. - К.: Кар-тя Молдовеняскэ, 1990. - С. 199-207.
2. Романча Л.В. Озеленение села. - К.: Урожай, 1989. - 184 с.
3. Серооченко Н.А. Методические указания "Проектирование и реконструкция скверов". - Львов, 1985. - 42 с.
УДК 630*228.0 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ВПЛИВ СХЕМ ЗМ1ШУВАННЯ НА Р1СТ I ПРОДУКТИВН1СТЬ ДУБА ТА ЯЛИНИ У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗАХ1ДНОГО
Л1СОСТЕПУ
Дослщжено причини формування штучних ялиново-дубових насаджень pi3HOi продуктивносп та стшкосп, створених з використанням рiзних люокультурних при-
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
йомiв i методiв. Встановлено найбiльш доцiльну початкову участь ялини у складi ду-бових культур, а також рацюнальш способи та схеми змiшування, розмщення по-садкових мiсць, застосування яких забезпечуе формування високопродуктивних та бюлопчно стiйких лiсових культур.
Doc. Yu.M. Debrinuk - USUFWT
The influence of mixture schemes on growth and productivity of spruce and oak in forest cultures of Western Forest Steppe
It was studied causes of formation of spruce - oak stands with different productivity and resistance created with usage of diversive silvicultural means and methods. It was determined the most reasonable initiative percentage of spruce in oak cultures composition, and rational methods and mixture schemes, positioning of planting sites, where their usage maintains the formation of highly productive and biologically resistant forest cultures with participation of spruce and oak.
Одшею з найбшьш цшних л1сотв1рних порщ Украши е дуб звичайний (Quercus robur L.). Тому люокультурний фонд у вщповщних типах люорослин-них умов повинен бути максимально використаний для створення люових культур ще1 породи. Однак, як показують дослщження [1, 3, 5, 12, 19] багатьох вчених, при застосуванш штенсивно1 технологи люовирошування у д1бровах i суд1бровах можна отримати додатковий запас деревини, за рахунок якого мо-жна покрити бшьшу частину затрат на створення люових культур.
Цей додатковий запас можна отримати за рахунок введення у дубов1 культури певних швидкорослих порщ, яю, шдвищуючи продуктившсть на-саджень в цшому, не знижували б суттево виходу ц1нно1 деревини дуба. Як св1дчить багатор1чний досвщ люовирощування, одшею з таких порщ е ялина европейська (Рюеа abies [L.] Karst.).
Потр1бно звернути увагу на той факт, що ялина на територи Захщного Л1состепу, де проводились наш1 досл1дження, перебувае за межами свого природного ареалу i набувае ряду нових специф1чних властивостей, не харак-терних для породи в ареальних умовах. Тут ялина вщзначаеться високою iн-тенсивнiстю росту до 30-40^чного вiку, пiсля чого рiзко його знижуе, втра-чаючи при цьому бiологiчну стiйкiсть, i випадаючи зi складу насаджень.
Люових культур дуба за участю ялини створено вщносно багато, однак стан 1х дуже неоднаковий. Вiдомо багато прикладiв незадовiльного стану змшаних культур дуба та ялини в одних випадках, та високопродуктивних насаджень, де дуб росте за високими класами боштету - в шших. Тому акту-альним е вивченням даного питання з метою визначення критерпв для формування високопродуктивних та бюлопчно стшких насаджень за участю вка-заних порщ.
Мета нашо1 роботи полягала у встановленш причин формування яли-ново-дубових насаджень рiзноï продуктивностi та стiйкостi, у визначенш оптимально: частково1 учасл ялини, при якому насадження, вщзначаючись високою продуктивнiстю та стшюстю, не пiдлягало б загрозi сильного зрщжування при вибираннi хвойно: породи; потрiбно також встановити, при яких способах i схемах змiшування, густой та розмiшеннi садивних мiсць можна сформувати високопродуктивш на стiйкi лiсовi культури за участю дуба та ялини.
Ряд дослiдникiв [16, 8, 4] вщзначали, що ялина i дуб - це породи двох pÎ3Hrn ботанiко-географiчних областей i при ïx сумюному виростаннi спосте-р^аеться вся складшсть 1'хшх взаемовщносин, яку можна спостер^ати на стиках ареалiв двох порщ.
Дослiджуючи взаемодда дуба та ялини у культурах, П.К. Фальков-ський [22] звернув увагу на значний вщпад ялини (91 %) у культурах дуба Тростянецького люництва, де дуб i ялина були змшаш чистими рядами; при групово-рядовому способi змшування вiдпад ялини становив всього 30 %. Д. Д. Лавриненко [11] пояснював випадання ялини 3i складу дубово-ясеневого насадження сильною конкуренщею з боку листяних порщ за поживш речови-ни та вологу. М.М. Горшенш, С.В. Шевченко [6] вважали, що основною причиною загибелi ялини у 45-50-рiчному вiцi е нестiйке зволоження верхнього шару грунту, в якому мiститься майже вся коренева система породи.
Дослщжуючи рют та продуктившсть ялиново-дубових культур у Правобережному Люостепу, П.С. Пастернак та ш. [2] прийшли до висновку, що взаемодiя дуба та ялини в умовах D2 залежить вiд лiсорослинного району, а в Лiвобережному - вiд клiматичниx форм дуба звичайного.
Результати проведених дослщжень [13, 4, 9] показують, що рют, продуктившсть та стшюсть дуба у дубово-ялинових культурах значною мiрою залежить вiд його участь При створенш культур необxiдно, передуЫм, забез-печити перевагу у складi насадження корiнноï породи - дуба звичайного.
Багато авторiв вiдзначають високу продуктившсть змiшаниx культур дуба та ялини. Так, I.I. Гордiенко [5; 4] вщзначав, що в умовах С3 у 41-рiчно-му вщ при повнотi 0,8 запас таких культур становив 600 м /га. Чист культу-ри дуба в цих самих умовах у 48 роюв при повнот 0,7 накопичують лише 252 м3/га. При введенш ялини в насадження дуба як ущшьнювача, при догля-дових рубаннях додатково на 1 га можна отримати 200-220 м3 деревини [2].
Високу продуктившсть ялини вщзначав також Д.Д. Лавриненко [12, 13]. Так, за даними автора, у 55 роюв запас насаджень породи при повнот 0,9 становив 670 м /га. За М.А. Голубцем [3], найвищою продуктивною вщ-значаються ялинники Подшьського Люостепу, де шляхом введення ялини шд намет ясенево-дубового насадження iснуе можливiсть додатково отримати до 100 м /га дiловоï деревини. Продуктившсть ясенево-дубового насадження при цьому зростае на 25-50 %. На високу продуктившсть ялини в умовах Подшля вказували також А.Г. Солдатов [19], П.П. Басун [1], С.Г. Зражва [10] та ш.
Домшка ялини у змшаних дубово-ялинових культурах в умовах D2 е доброю шубою для дуба. Його стовбури вщзначаються прямизною та добрим очищенням вщ сучюв: бшьше 80 % дерев е дшовими [13, 8, 4]. Позитивну роль тшьовитривалих порщ на рiст дуба, в т.ч. i ялини, введеноï у другий ярус дубових насаджень, вщзначають О. Fricke u.a. [24].
Аналiзуючи доцiльнiсть вирощування ялини за межами природного ареалу, особливу увагу слщ придшити характеру змши породою грунтових умов.
Так, М.С. Ткаченко [20, 21] вважав ялину породою, яка отдзолюе грунти. Дослщження П.С. Погребняка [16], П.П. Похггона [17; 18] та iн. показали, що процес отдзолювання грунту шд ялиновими насадженнями прохо-
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
дить набагато штенсившше, нiж пiд дубовими. Пщвищену кислотнiсть грунту пiд ялиновими та дубово-ялиновими насадженнями в уЫх типах люу вщ-значали також 1.1. Гордiенко [4], П.С. Погребняк [15] та ш. У зв'язку з тим, що ялина сильшше вiд iнших порiд ошдзолюе грунт, для тдтримання та тд-вищення грунтово! родючостi в ялиновi культури необхщно вводити грунто-полiпшуючi породи [14].
Проте В.С. Шумаков [23] вважав, що присутшсть ялини збшьшуе ро-дючiсть грунту. Використовуючи цей фактор, дуб до 60-ти роюв, за дани-
3
ми В.В. Гурського [8], накопичуе запас деревини у 430...480 м/га, що на 80.120 м /га бшьше, тж запас деревини дуба у дiбровi I боштету того ж вжу.
Пробш дiлянки закладали згiдно з вимогами, що юнують в люовш так-саци та лiсiвництвi. На кожнш пробнiй дiлянцi значну увагу придшяли вивчен-ню способу та схеми змiшування, !х вiзуальному впливу на рiст дуба та ялини.
Пщбраш нами насадження для дослщжень вiдображають весь спектр складних взаемовщносин, що складаються мiж дубом та ялиною. Лшвничо-таксацiйна характеристика !х наведена в табл.
Табл. Лшвничо-таксацшна характеристика штучних л^ових насаджень за _участю ялини та листяних порiд_
Порода Н, м о, см N, шт./га м /га м /га Бот- тет Початкова густота (шт./га); розмщення (м); схема змь шування
1 2 3 4 5 6 7 8
ПД-13т; Пвдгаецьке л-во; кв. 19, в. 9; Б2-гД; 40 р.; 1Ял9Д
Дуб 16,7±0,25 18,4±0,39 604 17,17 153 I 6250;
Ялина 17,0±0,76 21,3±1,36 67 2,51 23 I 2,0 х 0,8;
Р а з о м 671 19,68 176 2р.Ял 3р.Д
ПД-138; Бучацьке л-во; кв. 33, в. 12; Б2-гД; 40 р.; 2Ял5Г3Д
Граб 12,1±0,13 10,8±0,17 1337 11,74 72 Шир. м1жр. у кулшах
Дуб 15,5±0,15 14,9±0,40 362 6,35 52 I Д - 1,5 м; Ь
Ялина 16,7±0,64 18,9±1,30 100 2,79 26 I м1ж Д 1 Ял -11 м;
Р а з о м 1799 20,88 150 3р.Д 1р.Ял
ПД-136; Бучацьке л-во; кв. 33, в. 5; Б2-гД; 40 р.; 2Ял5Д2Г1Ос
Дуб 15,0±0,17 14,2±0,28 704 11,19 93 I 6700;
Ялина 18,6±0,27 25,3±1,02 92 4,63 44 !а 1,5 х 1,0;
Граб 13,1±0,21 10,8±0,26 616 5,68 37 1р.Д 1р.Ял
Осика 16,7±0,54 17,7±0,67 100 2,45 21
Р а з о м 1512 23,95 195
ПД-135; Бучацьке л-во; кв. 33, в. 10; 02-гД; 40 р.; 2Ял7Д ЦГ
Дуб 18,9±0,14 16,3±0,33 811 16,89 140 6700;
Ялина 16,4±0,80 19,8±1,32 123 3,81 34 I 1,5 х 1,0;
Граб 12,7±0,29 9,7±0,29 452 3,36 21 1р.Д 1р.Ял
Р а з о м 1386 24,06 195
ПД-53; Гримайл1вське л-во; кв. 25, в. 4; 02-гД; 41 р.; 3Ял5Д1,5Г0,5Яс
1 2 3 4 5 6 7 8
Дуб 18,2±0,15 17,1±0,36 522 11,97 113 1а 6700;
Ялина 20,0±0,55 24,9±0,94 119 5,79 60 1Ь 1,5 х 1,0;
Граб 14,0±0,43 14,0±0,75 244 3,73 28 II 1р. Д 1р.Ял з Яс
Ясен 19,0±0,85 19,5±1,49 37 1,11 11 1а 1р.Г
Р а з о м 922 22,6 212
П Д-49; Гримайл1вське л-во; кв. 17, в. 5; Б2-гД; 40 р.; 7Ял3Д од. Г
Ялина 17,8±0,23 19,6±0,44 552 16,62 160 1а 6700;
Дуб 16,2±0,22 13,7±0,37 512 7,59 69 I 1,5 х 1,0;
Граб 12,8±0,32 7,9±0,37 108 0,52 3 1р.Ял 2р.Д
Р а з о м 1172 24,73 232
ПД-156; Завал1вське л-во; кв. 56, в. 16; Б2-гД; 36 р.; 8Ял2Д + Чш, Бк од. Г
Ялина 16,1±0,12 17,5±0,20 743 17,96 153 1а 10000;
Дуб 14,8±0,23 13,1±0,50 360 4,88 40 I 1,0 х 1,0;
Черешня 16,3±0,57 14,6±1,77 39 0,66 6 3р.Д 3р.Ял
Бук 19,9±0,57 28,1±2,00 11 0,67 6
Граб 15,1±0,81 11,7±1,74 18 0,19 1
Р а з о м 1171 24,36 206
ПД-115; Залщицьке л-во; кв. 73, в. 5; С2-гД; 58 р.; 2Ял6Д2Г
Дуб 17,9±0,24 29,1±0,75 194 12,90 116 II Не встановлено;
Граб 12,9±0,18 12,6±0,27 446 5,52 36 не встановлено;
Ялина 16,2±0,60 26,1±1,43 69 3,69 32 II рядовий спошб
Р а з о м 709 22,11 184 зм1шування
ПД-2н; Несттошвське л-во; кв. 32, в. 12; Б2-г-бкД; 54 р.; 3Ял7Д од. Яс, Г, Клг
Дуб 19,1±0,28 21,3±0,51 462 16,45 165 I Не встановлено;
Ялина 16,1±0,54 19,2±0,72 220 6,37 60 II ширина м1ж-
Ясен 11,3±0,76 8,3±0,76 69 0,37 3 рядь 1,5 м;
Граб 8,7±1,09 8,4±1,34 22 0,12 1 1р.Д 1р.Ял
Клен 8,8±0,89 7,4±0,85 25 0,11 1
Р а з о м 798 23,42 230
Так, лiсовi культури з 10 %-ою участю ялини (ПД-13т) створенi за ку-лiсним способом змiшування. Висока початкова участь ялини у складi насад-ження зумовила сильний негативний вплив на дуб, який потрапив шд намет хвойно! породи i був пiд загрозою випадання. Цьому процесу сприяли також вузькi мiжряддя. Доглядовi рубання, де об'ектом промiжного користування була в основному ялина, сприяли збереженню дуба на дшянщ, але насаджен-ня все ж е зрiджене, про що свiдчить вiдносно низький показник абсолютно! повноти. Однак, дуб змщнив позици в насадженш i росте за I класом боште-ту. Його вщставання в ростi вiд ялини незначне: за висотою - на 2 %, за дь аметром - на 14 %.
Насадження могло би бути бшьш продуктивним при запровадженш бь льшо! ширини мiжрядь пiд час садiння та введенш лише одного ряду ялини.
Ще одним прикладом негативного впливу ялини на дуб е насадження, де закладена ПД-138. Початкову схему змiшування встановити не вдалось. Вщнос-
