CC BY
16
Гудима В.М. Стационарные исследования географических культур ели европейской в горных массивах Горганского Высокогорья
Установлена зависимость биометрических показателей географических культур ели европейской в условиях Скибовых Горган от географического происхождения семенного материала.
Ключевые слова: ель европейская, географическое происхождение, географические культуры, состояние.
Gudyma V.M. Stationary research geographical situation of european culture spruce in the mountain ranges Gorgan's Haylands
The dependence of biometric indicators of geographical cultures of European spruce in a Gorgan Skybovyh the geographical origin of seeds.
Keywords: European spruce, geographical origin, geographical culture, condition.
УДК 630*651.75 Наук. спшроб. Н.О. Самойлова; мол. наук. ствроб.
Ю.А. Слкавенко - ДП Втницька ЛНДС УКРНД1ЛГА
ВПЛИВ СТУПЕНЯ ЗР1ДЖУВАННЯ ДЕРЕВОСТАНУ НА ТАКСАЦ1ЙН1 ПОКАЗНИКИ НАСАДЖЕННЯ
Наведено результати дослщження впливу ступеня зрщжування деревостану на таксацшш показники, яга отримаш на постшнш пробнш площi за доглядовими ру-баннями люу. Виявлено залежшсть у проведенш штенсивност доглядових рубань вщ галькосп дерев головно! породи в люовому насадженш.
Ключовг слова: пробна площа, стушнь зрщжування, таксацшш показники.
Вступ. Пщ штенсивнютю доглядових рубань потр1бно розум1ти сту-тнь зрщжування деревостану з урахуванням !х повторюваносп. Повторюва-шсть доглядових рубань визначаеться в1др1зком часу, тсля закшчення якого в насадженш необхвдно провести повторний догляд.
Методи дослщжень. Правильне визначення штенсивносп доглядових рубань мае важливе як л1с1вниче, так 1 техшко-економ1чне значення. Воно значною м1рою зумовлюе подальший рют 1 розвиток насадження, його структуру, стшюсть 1 продуктивнють. 1нтенсившсть зрщжування деревостану можна визначити за кшьюстю вирубано! деревини у вщсотках запасу до догляду чи у вщсотках площ1 поперечних перер1з1в; за числом стовбур1в, вира-женим кшьюстю вирубаних чи залишених дерев на 1 га, за середньою вщ-станню м1ж деревами тсля догляду; за зниженням з1мкненосп або повноти деревостану в десятих долях одинищ; за вщсотком поточного приросту за масою [1-6].
Результати дослщжень. Дослщи з вивчення ступеня зрщжування деревостану, ми проводили на постшнш пробнш площ1 за доглядовими рубан-нями люу кв. 40 Турб1вського люництва Вшницько! область Рельеф мюце-восп - р1вний. Грунт - свггло-ирий середньосуглинковий. Тип умов мюцез-ростання - Тип люу - св1жа грабова д1брова. Пробна площа е частковою дубовою культурою, створеною на нерозкорчованш св1жш люошщ зими 1947 р. по тдновленому мотиками Грунть Схема посадки 0,5x4,0 м.
Пiсля переходу насадження у стан прорщжування i прохiдного рубан-ня дослiднi роботи на пробнш площi проводили з метою визначення оптимально! штенсивносп зрщжування р.вдв дуба.
Постiйна пробна площа складаеться з 5 секцш площею 0,55 га: Секцiя "А" - контрольна, на нш вирубували сухостш; Секцiя "Б" - слабко! штенсив-ностi зрщжування; Секцiя "В" - середньо! iнтенсивностi зрщжування; Секщя "Г" - сильно! iнтенсивностi зрщжування; Секцiя " Д" - дуже сильно! штенсив-ностi зрiджування [1].
Стутнь зрiджування визначають за числом дерев, що залишаються на одиницю площ1 Встановлення потрiбного i допустимого зрщжування за числом дерев на гектарi основане на тому, що для рiзних порiд та рiзних умов мiсцезростання iснуе господарсько-оптимальна чисельнють дерев на одиницю площ^ що змiнюеться з вiком. Знаючи !!, можна визначити кiлькiсть дерев, яку iз загально! кшькосп потрiбно вирубати [2-6].
Табл. 1. Розподл дерев у насаджент з рiзною штенсивнк:тю зрiджування за яшстю та класами Крафта (1 га)
Показники Секци, штенсившсть зрщжування
А - конт) оль Б - слабка В - середня Г - сильна Д - дуже сильна
к-сть, шт. % к-сть, шт. % к-сть, шт. % к-сть, шт. % к-сть, шт. %
Кшьюсть стовбу-р1в дуба, всього 165 100 376 100 337 10 0 319 100 302 100
класи Крафта I 54 33 137 36 137 41 133 41 160 53
II 35 21 105 28 63 19 85 27 73 24
III 17 10 51 14 64 19 53 16 49 16
IV 20 12 46 12 50 15 32 10 15 5
V 39 24 37 10 23 6 16 6 5 2
Д1л. 88 53 258 69 265 79 253 79 232 77
П /дшових 31 19 78 21 47 14 45 14 60 20
Дров'яних 46 28 40 10 25 7 21 7 10 3
К-сть ясена 150 51 71 69 34
К-сть шших сукут. дуба 1050 673 780 750 562
Всього на секщях (дуб+ясен+сукут-ники) 1365 1100 1188 1138 898
Аналiз табл. 1 засвщчуе, що з шдвищенням штенсивносп зрщжування кшьюсть дерев поступово знижуеться вiд 376 на секцп слабко! iнтенсивностi зрщжування до 302 на секцi! дуже сильного зрщжування. Якщо кiлькiсть дерев на секцп слабко! штенсивносл зрщжування прийняти за 100 %, то з тд-вищенням штенсивносп зрiджування кiлькiсть дерев дуба буде становити на секцп середньо! штенсивносп 89,6 %; сильно! - 84,8 %; дуже сильно! -80,3 %. На контрольнiй секцi! вщбулася змiна порiд. Дуб на цш секцi! збер^-ся тiльки вздовж просж, де освiтленiсть краща, шж усерединi насадження. Порiвняно з кшьюстю дерев на секцi! з слабкою iнтенсивнiстю тут зберегло-ся тшьки 43,9 % дуба. Тому в подальшому аналiзi матерiалу за 100 % будемо брати показники на секцп зi слабкою штенсивнютю зрщжування.
40
Збiрник науково-технiчних праць
Дерева II класу Крафта на секщях слабко! та середньо! iнтенсивностi становлять 28 % i 19 %, а за дуже сильного зрiджування - 24 %. Частка дерев III класу Крафта зростае з 14 % на секцп зi слабкою iнтенсивнiстю зрщжу-вання до 16-19 % на бшьш зрiджених. 1нша картина спостерiгаeться з кшькю-тю дерев IV та V клашв Крафта. Зi збiльшенням iнтенсивностi зрщжування !х кiлькiсть зменшуеться, тому тд час доглядових рубань насамперед !х виру-бують (як i сух^.
Кiлькiсть дiлових дерев iз частшанням зрiджування збiльшуеться i становить 77-79 %. Кiлькiсть дров'яних дерев, навпаки, зi збiльшенням штен-сивностi зрщжування знижуеться вiд 28 % на контролi до 3 % за дуже сильного зрщжування.
Табл. 2. Основт таксацшщ показники дубовоЧ частини насадження до рубання
Таксацшш показники Секци, штенсившсть зрщжування
на 1 га А - контроль Б - слабка В - середня Г - сильна Д - дуже сильна
Юльюсть стовбур1в, шт. 165 376 337 319 302
Середня висота, м 26,0 24,5 27,5 25,4 22,0
Середнш д1аметр, см 27,0 26,8 28,1 29,3 29,8
Повнота 0,4 0,8 0,8 0,9 0,8
Запас дуба, м3 123,1 245,1 259,5 270,6 235,3
Запас ясена, м 193,1 82,2 67,1 72,5 37,5
Склад I ярусу 2Д4ЯсЗБ10С 7ДЗЯс 8Д2Яс 8Д2Яс 9Д1Яс
Аналiз табл. 2 свщчить про те, що з тдвищенням iнтенсивностi зрь джування кiлькiсть вирубаних дерев у вщсотках зростае зi зниженням штен-сивностi зрiджування. Так, на секцп зi слабкою iнтенсивнiстю зрiджування дерева, що призначеш для рубання, становлять 9,8 %, тодi як на секцп дуже сильного зрщжування - 7,9 %.
Табл. 3. Основт таксацшт показники деревних порiд другого ярусу (на 1 га)
Таксацшш показники Секци, штенсившсть: Зрщжування
А - контроль | Б - слабка | В - середня | Г - сильна |Д - дуже сильна
Граб
Середня висота, м 14,1 14,6 17,0 15,1 15,7
Середнш д1аметр, см 11,3 12,3 14,1 13,6 15,1
Запас, м3 51,2 43,4 99,3 47,9 56,2
Клен гостролистий
Середня висота, м 14,8 15,7 15,8 17,6 15,6
Середнш д1аметр, см 12,4 13,9 14,0 17,2 13,7
Запас, м3 18,0 20,2 14,9 74,2 19,1
Липа
Середня висота, м 14,4 14,8 14,4 14,3 17,4
Середнш д1аметр, см 14,3 14,9 14,3 14,1 16,8
Запас, м 5,1 5,4 1,7 7,4 10,4
В'яз
Середня висота, м 20,3 18,3 18,5 16,9
Середнш д1аметр, см 16,9 16,7 17,2 13,9
Запас, м 18,5 8,0 11,9 5,6
Запас всього ярусу, м3 92,8 69,0 123,9 141,4 91,3
Середня висота до рубання найвища на секцп "В" - 27,5 м, а наймен-ша на секцп "Д" - 22,0 м. Середнiй дiаметр також зростае вiд секцп слабко! штенсивносп зрiджування 26,8 см до дуже сильно! штенсивносп зрщжуван-ня 29,8 см. Щодо запасiв дуба, то найбшьший середнiй дiаметр на секцп "Г" (секщя сильно! штенсивносп зрщжування) 270 м. Взагалi на цш секцп i пов-нота 0,9. На секщях середньо! i сильно! iнтенсивностi зрiджування виразно виявляеться вплив помiрно розвиненого другого ярусу.
Вивчення деревних порiд другого ярусу свщчить про те, що !х запаси зростають 3i збiльшенням ступеня зрiдження вiд слабко! до сильно!. На секцп слабко! штенсивност зрщжування багато невеликих дерев i3 дiаметром 5-7 см, практично всi вони дуже слабю, з погано розвиненою кроною. Цьому сприяе сильно зiмкнений ярус дуба i ясена. На секцп сильного зрщжування значний запас становить клен гостролистий. Його стовбури входять у крони першого ярусу. На секцп дуже сильного зрщжування у дерев дуба розрослись крони за висотою i шириною, що зашкоджуе сильному розвитку другого ярусу.
Висновки:
1. За дуже сильно! штенсивносл зрщження майже всi таксацшш показники, порiвняно з шшими iнтенсивностями, знижуються;
2. Ступiнь зрщжування, що забезпечуе максимальний запас стовбурно! де-
ревини, i е оптимальним (у нашому дослiдi - секщя "Г");
3. Повторювашсть доглядових рубань залежить вщ ступеня зрiджування.
3i збiльшенням ступеня зрiджування доглядовi рубання потрiбно про-водити рiдше. Вщ правильностi виконання цiе! операцi! залежить устшшсть росту та яюсть майбутшх деревостанiв.
Л1тература
1. Вшницька ЛНДС. Науковий звгг по тем1 N° 8-Г за 2009 р.
2. Рубки ухода в лесах УССР // Научные труды УкрНИИЛХА. - Харьков : Изд-во УкрНИИЛХА, 1963. - Вып. XXIV. - С. 9-12.
3. Наконечный В.С. Влияние состава насаждений на продуктивность и биологическую устойчивость дубрав Подолии / В.С. Наконечный, А.Н. Орлов // Украинская с.-х. академия. -К., 1992. - С. 13-24.
4. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство / М.Е. Ткаченко. - М.-Л. : Изд-во ГЛБИ, 1952. -
596 с.
5. Тимофеев В.П. Рубки ухода за лесом / В.П. Тимофеев. - М., 1975. - С. 55.
6. Эйтинген Г.Р. Лесоводство / Г.Р. Эйтинген. - М. : Сельхозиздат, 1949. - 368 с.
Самойлова Н.О., Елисавенко ЮА. Влияние степени изрежевания древостоя на таксационные показатели насаждения
Приведены результаты исследования влияния степени изрежевания древостоя на таксационные показатели, которые получены на постоянной пробной площади по рубкам ухода за лесом. Выявлена зависимость в проведении интенсивности рубок ухода от количества деревьев главной породы в лесном насаждении.
Ключевые слова: пробная площадь, степень изрежевания, таксационные показатели.
SamoylovaN.O., Yelisavenko Yu.A. Influence of fluidizing degree on the forests stand assessments indexes
42
Збiрник науково-техшчних праць
The results of research of influence of degree of liquation of tree are brought around to assessments indexes that is got on a permanent trial area for to the thinning to waste of supervision after the forest. Dependence is educed in realization of intensity of thinning to waste of supervision from the amount of trees of main breed in the forest planting Keywords: trial area, degree of fluidizing, assessments indexes.
УДК 634.51:581.143.6 Acnip. В.В. Шлапак1;
зав. лаб. М.В. Небиков2, канд. с.-г. наук
ОСОБЛИВОСТ1 НАСШНеВОГО РОЗМНОЖЕННЯ PINUS SYLVESTRIS L. В УМОВАХ IN VITRO
Дослщжено розвиток насшня Pinus sylvestris L. у культурi in vitro. Проведено nw6ip оптимальних BapiaHTiB стеpилiзaцii рослинного матерiалу та модифжащю жи-вильних середовищ для розмноження i отримання рослин-регенерашгв.
Ключовг слова: Pinus sylvestris L., in vitro, розвиток, насшня, стеpилiзaцiя, жи-вильне середовище, рослини-регенеранти.
Вступ. Сосна (Pinus L.) - рщ шпилькових дерев, родини соснових [7]. Вщомо понад 100 вид1в, що поширеш переважно у пом1рнш смуз1 Пiвнiчноi твкул1 Земль В Укpaiнi нaлiчуeться 17 видiв, 11 з них окультурено. Найпо-шиpенiшa сосна звичайна (Pinus sylvestris L.). Дерево до 40 м заввишки. Дае нaсiння, що здатне до розмноження, з 10-30 роюв, у зiмкненому лiсостaнi - з 40-60 роюв, тривалють життя 300-400 роюв, iнодi й бшьше. Поpiвняно з ш-шими шпильковими, росте швидко. Сосна звичайна - свилолюбна, посухо- i холодостiйкa порода, невибаглива до родючост rpунтiв. Зростае переважно на пщаних, супiщaних, болотних та скелястих Грунтах. В Украш сосна займае близько 2,5 млн га або 34 % всiеi лiсовоi площi (перше мiсце перед дубом i смерекою) [8]. Сосна поширена насамперед на Полюй (також на Малому Полюш, Надбужансьюй i Нaдеснянськiй котловинах), де е головною ль сотвipною породою (займае близько 60 % лiсовоi площ^. На кращих Грунтах зростае за участ дуба (субори), на глибоких тсках без домiшки шших поpiд (сухi бори), на заболочених Грунтах з домшкою берези й вшьхи. Вона поширена переважно на пщаних борових терасах лiвих берепв piчок - переважно штучно насаджена. У Степу сосна трапляеться винятково (наприклад на Олешювських тсках), рщко у Карпатах i на Прикарпатп [4-6].
В Укpaiнi з ушх дерев сосна мае найбшьше значення [10]. Ii легку i м'яку деревину використовують у будiвництвi i як паливо, з ^i виробляють шпали, меблi, телегpaфiчнi стовпи. 3i сосни отримують скипидар, соснове масло, дьоготь, кашфоль, клей, целюлозу, ароматизатори i деякi iншi корисш речовини. Окpiм господарського застосування, сосна використовуеться i в де-коративних цшях при ствоpеннi паркових зон i ландшафтних пapкiв. У меди-цинi широке застосування знайшли шгаляцп i вiдвapи зi соснових бруньок, нaстоi з хвоi i навиь пилок сосни. Сосновi вiдвapи використовують як вщхар-
1 HyEin Украши;
2 Hацiональний дендролог!чний парк "Софпвка" НАН Укра1ни
