CC BY
14
6. Авдюшко М.В. Методика eK0H0Mi4H0i та енергетично! оценки титв плодоягiдних наса-джень, помологiчних сортв i результатiв технолопчних дослщжень у садiвнищ'вi / М.В. Ан-даенко, П.В. Кондратенко, В.М. Васюта / за ред. О.М. Шестопаля. - К. : Вид-во 1С УААН, 2002.
- 133 с.
7. Мазуренко М.Т. Структура и морфогенез кустарников / М.Т. Мазуренко, А.П. Хохряков.
- М. : Изд-во "Наука", 1977. - 159 с.
8. Шитт П.Г. Биологические основы агротехники плодоводства / П.Г. Шитт. - М. : Гос. изд. колхозной и совхозной литературы, 1952. - 360 с.
Миколайко И.И. Биологические особенности вегетативной продуктивности Hippophae rhamnoides L. в агроэкологических условиях Правобережной Лесостепи Украины
На основе результатов исследований и анализа литературных источников рассмотрены биологические особенности роста и развития маточных растений Hippophae rhamnoides L. в агроэкологических условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, что характерной особенностью роста и развития ростовых побегов Hippophae rhamnoides L. является высокая скороспелость их пазушных почек. В зависимости от возраста материнского растения и происхождения побега, почки проявляют разную способность к пробуждению. Пробужденность почек и побегообразовательная способность определяют интенсивность и особенности ветвления стебля и габитус куста у разных сортов Hippophae rhamnoides L. У ростовых побегов отмечается высокая про-бужденность почек и низкая побегообразовательная способность. Четкой зависимости с ежегодным количеством образований ростовых и обрастающих побегов у исследуемых сортов не прослеживается. Проведенные исследования способствуют улучшению технологических аспектов кореневласного размножения сортов Hippophae rhamnoides L. в агроэкологических условиях Правобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: Hippophae rhamnoides L., сорта, побеги, почка, черенки.
Mikolajko I.I. Biological features of vegetative productivity Hippophae rhamnoides L. and agro-ecological conditions of Right-Bank Steppe of Ukraine
Based on research and analysis of the literature examined the biological characteristics of uterine growth and development of plants Hippophae rhamnoides L. in agro-ecological conditions of Right-Bank Steppe of Ukraine. Found that the characteristic feature of growth and development growth shoots Hippophae rhamnoides L. is high precocity of their alated buds. Depending on the age of the mother plant and the origin of the shoot buds exhibit different ability to awakening. Wakefulness and kidney escape is formed ability determine the intensity and characteristics of stem branching habit and bush in different varieties Hippophae rhamnoides L. In the growth of shoots there is a high and low wakefulness kidney escape is formed ability. Clear relationship with the annual amount of grown shoots and acquiring research varieties can not be traced. Studied research improves technological aspects of the sorts of Hippophae rhamnoides L. own rooted breedingin agro-ecological conditions of Right-Bank Steppe of Ukraine.
Keywords: Hippophae rhamnoides L. varieties, shoots, bud, cuttings.
УДК 630*5 Астр. В.В. Пукман; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украхни, м. Львiв
МОДЕЛ1 ДИНАМ1КИ ОСНОВНИХ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В КРОН ДЕРЕВ КЛЕНА-ЯВОРА ЯВОРОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Здшснено кореляцшний аналiз ]шж основними морфолого-таксацшиими показни-ками дерев клена-явора у двох висотних дiапазонах. Виявлено високу псноту зв'язку мiж показниками висоти та дiаметра стовбура i основними морфолопчиими параметрами крони. За результатами регресшного аналiзу пщбрано моделi для опису динамши
Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.17
основних морфолопчних показникiв крон дерев залежно вщ висоти та дiаметра стовбу-ра. За допомогою статистичних критерпв шдтверджено адекватнiсть обраних моделей, що робить можливим ix практичне використання.
Ключовг слова: клен-явiр, кореляцiйний аналiз, регресшний аналiз, моделювання.
Вступ. Кроною дерева можна назвати систему його фотосинтезуючих та шших оргашв, за допомогою яких дерево фiзично та фiзiологiчно шдтри-муеться та розвиваеться. Параметри крони дерева, такi як протяжшсть, дiаметр, площа чи об'ем можуть бути використаш для визначення величини фотосинтезу. Розмiри, форма i взаеморозташування крон дерев визначають ефект затанен-ня, який, своею чергою, характеризуе взаемозв'язок мiж деревами у деревоста-нi. Параметри крони часто використовуються для моделювання росту деревос-танiв. Вхiдними даними для такого моделювання е довжина та дiаметр крони, а також И форма. Моделi крони дерев значно вiдрiзняються мiж собою за рiвнем складноста: вiд простих, заснованих на алометричних зв'язках мiж розмiрами крони та стовбура дерев, до складних, яю включають iншi кiлькiснi та яккш по-казники, з можливiстю визначення не тальки розмiрiв крони, а також просторо-во! асиметрп та структурного розташування гiлок. Для господарських цiлей, а також можливостi моделювання ростових процесiв у деревостанах простих алометричних моделей крони, як правило, достатньо, оскшьки простежуеться тк-ний зв'язок мiж розмiрами крони та розмiрами стовбура дерева.
Огляд лтратурних джерел за проблемою дослщження. Розвиток та моделювання параметра крони дерев були предметом дослщжень багатьох вгг-чизняних та закордонних лкшниюв-практикш та науковщв. К.Ф. Гадов (K.f. Gadow) [1] роздiляе математичнi залежноста, за допомогою яких можна розрахувати протяжшсть крони дерева, на дв групи. Перша група залежностей визначае висоту при^плення крони, до не! належать моделi, якi запропонували Р. Монзеруд (R. Monserud), Г. Бшнг (G. Biging), Й. Нагель (J. Nagel), Й. Дурсю (J. Dursky), Г. Претш (H. Pretzsch). До друго! групи належать залежноста, ят оцiнюють частку крони дерева, серед яких можна видшити модел^ що запропонували Г. Газенауер i Р. Монзеруд (H. Hasenauer, R. Monserud), Г. Штерба (H. Sterba). Моделi параметрiв крон дерев з урахуванням !х просторового розташування запропонували О. Девк i А. Поммереншг (O. Davi-es, A. Pommerening) [4], Г. Торп та in (H. Thorpe et al) [6]. Залежнкть мiж мор-фолопчними i таксацшними показниками дерев бука лкового в Бескидах вста-новив 1С. 1льк1в [3], а К.Ф. Гадов (K.f. Gadow), М П. Горошко та М.М. Король запропонували моделi частки крони дерев ялини европейсько! в Украшських Карпатах [1 ].
Метою роботи е дослщження динамжи основних морфологiчних пара-метрiв крони дерев клена-явора залежно вщ дiаметра та висоти стовбурiв на ос-новi здайсненого кореляцшного аналiзу у деревостанах з домшуванням клена-явора вибраних висотних диапазонах над рiвнем моря (н.р.м.) та побудова ввд-повiдних моделей.
Обсяг дослщного матерiалу. Для дослiдження зв'язюв та моделювання динамiки параметрiв крони дерев клена-явора використано матерiали 36 проб-них площ. На пробних площах було обмiряно основнi морфолого-таксацшш по-
казники Bcix дерев, зокрема для дослiдження використано обмiри понад 3300 дерев клена-явора. Пробн площi, закладенi в яворових деревостанах Ук-рашських Карпат, роздалет на два висотнi дiапазони: до 800 м н.р.м. (15 ПП) та понад 800 м н.р.м. (21 ПП). Деревостани висотного дiапазону до 800 м н.р.м. зростають переважно за I класом боштету в умовах вологого груду (D3), деревостани висотного дiапазону понад 800 м н.р.м. - переважно II клас боштету в умовах вологого сугруду (C3). Вихщш даш матерiалiв пробних площ обробля-лись за допомогою пакетних програм "Statistica" та "MS Excel".
Результати дослщження. Першим етапом для моделювання динамши морфологiчних параметрiв крони дерев е визначення морфолого-таксацiйних показникiв, якi е визначальними при ii формуваннi. Для цього здайснено коре-ляцiйний аналiз мiж основними морфолого-таксацiйними показниками дерев клена-явора у деревостанах, результати якого представлено в табл.
Табл. Коеф^енти кореляцп мiж основними морфолого-таксацшними показниками дерев клена-явора
Показник | D, см | H, м | Hpkr, м | Lprkr | Dkr
Деревостани до 800 м н.р.м.
D, см 1 - - - -
H, м 0,93 1 - - -
Hp.kr, м 0,74 0,78 1 - -
Lpr.kr. 0,78 0,92 0,06 1 -
Dkr. 0,86 0,88 0,51 0,61 1
Д еревостани понад 800 м н.р.м.
D, см 1 - - - -
H, м 0,92 1 - - -
Hp.kr, м 0,72 0,74 1 - -
Lpr.kr. 0,86 0,81 -0,24 1 -
Dkr. 0,95 0,90 0,45 0,34 1
Приштка: D - дiаметр стовбура; H - висота стовбура; Hp.kr - висота початку крони; Lpr.kr. - протяжшсть крони; Dkr. - дiаметр крони.
Здiйснений кореляцiйний аналiз свiдчить, що всi вимiрянi морфолопчш параметри крони перебувають у ткнш кореляцiйнiй залежностi вiд висоти та дiаметра стовбура дерев, при цьому на ступiнь тiсноти зв'язку ктотний вплив мае розташування дослiджуваних деревосташв у вiдповiдних визначених висот-них дiапазонах.
Мiж висотами i дiаметрами стовбурiв дерев клена-явора iснуе ткний ко-реляцiйний зв'язок як для деревосташв висотних дiапазонiв до 800 м н.р.м., так i понад 800 м н.р.м., який, за результатами пошуку, шдбору i статистичного аналiзу рiзноманiтних варiантiв, найкраще описуеться експоненщальною фун-кцiею, що у нашому випадку мае загальний вигляд [5]:
H = exp(SED/2 • (a + b • ln(ln(D +1)))), (1)
де: H - висота стовбура, м; SED - стандартна помилка середнього дiаметра стовбура; a, b - коефiцiенти моделi; D - дiаметр стовбура, см.
Для дерев клена-явора, що зростають у деревостанах висотного дiапазо-ну до 800 м н.р.м., модель для прогнозування висоти дерев, залежно ввд 1хнього дiаметра набувае вигляду:
Науковий вкник НЛТУ Украми. - 2013. - Вип. 23.17
Н = ехр(0,409/2 • (3,88126 + 9,20705 • 1и(1пр +1)))). (2)
Оскшьки коефщент детермiнацií становить 0,94, то модель описуе по-над 90 % спостережуваних випадкiв. Параметри моделi виявилися значущими на 5 %-му рiвнi, що визначаеться за допомогою 1-критерш Ст'юдента (фактичнi значення критерш коефщенлв моделi дорiвнюють 20,1-60,9 за критичного значення 1-критер1ю - 1,96). Слабка корелящя мiж параметрами рiвняння свщ-чить про доцiльнiсть 1х внесення у модель.
Моделювання висот стовбурiв дерев клена-явора залежно вiд дiаметрiв стовбурiв у деревостанах висотного дiапазону понад 800 м н.р.м. найкраще опи-суеться функцiею:
Н = ехр(0,305 /2 • (5,46516 +11,85124 • 1и(1и(£> +1)))). (3)
Ця модель описуе 92 % спостережуваних випадюв (коефщент детермь нацп 0,92). Значення коефщента детермiнацií дещо менше, нiж для моделi для деревостанiв висотного дiапазону до 800 м н.р.м., що насамперед пов'язане iз впливом бтьш екстремальних клiматичних чинникiв та меншою трофнiстю грунтових умов. Значущiсть параметрiв моделi пiдтверджуеться на 5 %-му рiвнi (фактичнi значення 1-критер1ю коефщенлв моделi становлять 19,6-54,2 за критичного значення 1-критер1ю - 1,96). Дощльшсть внесення параметрiв у модель також тдтверджуе слабка кореляцiя мш ними.
На рис. 1 наведено граф1чну ш-терпретацш залежностей мiж дiамет-рами та висотами стовбурiв дерев клена-явора, побудованi за запропонова-ними моделями (2) та (3), для вщпо-вiдних висотних дiапазонiв.
Вiдповiдно до отриманих моделей для висотного дiапазону до 800 м н.р.м. спостер^аеться бтьш ш-тенсивний рiст за висотою стовбура Д1аметр, см дерев клена-явора зi збiльшенням дь
Рис. 1. Залежмсть мiж висотами та аметра стовбура, порiвняно з висот-д1аметрами для дерев клта-то^ ним даапазоном понад 800 м н.р.м.
Середнш темп збтьшення висоти стовбура дерев клена-явора на одини-цю дiаметра становить 3,27 % - у деревостанах висотного дiапазону до 800 м н.р.м., тодi як у деревостанах висотного дiапазону понад 800 м н.р.м. цей показ-ник становить 3,13 %. Найбтьш штенсивний рiст за висотою стовбура спосте-рiгаеться для дерев нижчих ступешв товщини, який зi збтьшенням дiаметра стовбура сповiльнюеться.
Для ефективного планування i ведення лiсового господарства з ураху-ванням усiх принципiв сталосп розвитку деревостанiв необхiдно мати ч^ке уявлення про динамку морфометричних показниюв крон дерев. На основi отриманих значень висоти початку, протяжносп й дiаметра крони та враховуючи залежнiсть цих показникiв вiд висоти та дiаметра стовбура дерева, здшснено регресiйний аналiз для побудови адекватних моделей динамiки морфометричних показниюв крони для двох вибраних висотних дiапазонiв.
Висоту початку крони, враховуючи ii тiсний кореляцшний зв'язок з д1амет-рами i висотами стовбур1в дерев, описали за допомогою моделi загального виду:
Hpjr = H ■ exp(a + b ■ D). (4)
На основi здiйсненого регресiйного аналiзy та багатоварiантного пошуку коефiцieнтiв рiвняння для опису динамiки висоти початку крони дерев клена-явора, що зростають у деревостанах висотного дiапазонy до 800 м н.р.м., вста-новлено коефiцieнти моделi:
Hpjr = H ■ exp(-0,37166 - 0,00371 ■ D). (5)
Динамку висоти початку крони дерев клена-явора, як1 зростають у деревостанах висотного дiапазонy понад 800 м н.р.м., найкраще апроксимуеться регресiйним рiвнянням:
Hpjr = H ■ exp(-0,36231 - 0,00413 ■ D). (6)
Запропонованi моделi характеризуються високими коеф1ц1ентом детер-мшацп, який для моделi (5) становить 0,89, а для моделi (6) - 0,85. Значущ1сть параметрiв моделей п1дтверджуеться фактичними значеннями 1-критер1ю, як1 на 5 %-му р1вт перебувають у межах 4,3-20,5 для модел1 (5) та 3,3-19,5 - для мо-дел1 (6).
□ >24
□ <22 □ <18
□ <14
□ <Ю
□ <6
а) б)
Рис. 2. Висота початку крони дерев клена-явора залежно eid Ыаметра та висоти стовбурау висотних дiапазонах: а) до 800м н.р.м.; б) понад 800 м н.р.м.
На рис. 2 в1дображено запропонован1 модел1 динам1ки значень висоти початку крони дерев клена-явора у двох вибраних висотних д1апазонах. За результатами наших досл1джень встановлено, що висота початку крони дерев клена-явора в1др1зняеться незначно у деревостанах р1зних висотних д1апазошв, вт1м для дерев, як1 зростають у деревостанах висотного д1апазону понад 800 м н.р.м., висота початку крони дещо менша, що в1дпов1дае пршим ктматичним умовам зростання дерев. Разом з тим, на доцшьшсть опису динамжи висоти початку крони для дерев клена-явора р1внянням (4) з окремо визначеними коеф1-щентами для деревостан1в р1зних висотних д1апазон1в вказують в1дпов1дн1 ста-тистичш показники використано! модел1, визначеш за результатами регресшно-го анал1зу.
Наукрвий вкник НЛТ У Украши. - 2G13. - Вип. 23.1T
Наcтyпним важливим показником для xаpактеpиcтики кpони деpева e пpотяжнicть кpони, яка впливаe не тiльки на pоcтовi пpоцеcи деpев, а також на товаpнy cтpyктypy деpева. Пpотяжнicть, дiаметp та фоpма кpони cyкyпно e о^ новними показниками, якi визначають piвень вyглецедепонyвальноï здатноcтi деpева зокpема i деpевоcтанiв загалом. Ocкiльки пpотяжнicть ^они пеpебyваe y тicнiй коpеляцiйнiй залежнот вiд дiаметpа та виcоти cтовбypа деpева, то для опиcy такого зв'язку i можливоcтi моделювання цього показника викоpиcтали екcпоненцiальнy функцда типу:
Lpràr = exp(a + b ■ ln(D) + c ■ ln(H +1)), (7)
де a, b, c - коефiцieнти моделi.
Резyльтати pегpеciйного аналiзy дають змогу вcтановити коефiцieнти функцц залежноcтi пpотяжноcтi кpони деpев клена-явоpа залежно вiд виcоти та дiаметpа cтовбypа для двоx вибpаниx вишта^ даапазошв. Пpотяжнicть кpони деpев клена-явоpа y деpевоcтанаx, що зpоcтають y вжотному дiапазонi до 8GG м н^.м., найкpаще опиcyeтьcя фyнкцieю (8):
Lprkr = exp(-2,GG928 + G,13938 ■ ln(D) + 1,17G45 ■ ln(H +1)). (8)
Вжокий коефiцieнт детеpмiнацiï (G,85), значyщicть паpаметpiв моделi за t-кpитеpieм на 5 %-му piвнi (фактичш значення t-кpитеpiю - 2,6-12,8 за EprnMH-ного значення 1,96), коефiцieнт коpеляцiï мiж залишками та модельованим показником cвiдчить пpо вдаутнкть cиcтематичниx вiдxилень пpи моделюваннi, а низька коpеляцiя мiж коефiцieитами функцп вказye на доцiльнicть ïx внетення у модель.
Пpотяжнicть кpони деpев клена-явоpа у деpевоcтанаx виcотного дiапазо-ну понад 8GG м н^.м. визначаeтьcя за фyнкцieю (9):
Lprkr = exp(-G, 37678 + G,5G988 ■ ln(D) + G, 24742 ■ ln(H +1)). (9)
Адекватнкть моделi пiдтвеpджyeтьcя вишким коефiцieнтом детеpмiна-цп (G,79), фактичними значеннями t-кpитеpiю на 5 %-му pimi (2,8-13,1), а вне-cення визначениx коефiцieнтiв функцп у модель - низькою коpеляцieю мiж ними. Гpафiчнy iнтеpпpетацiю моделей залежнога пpотяжноcтi кpони деpев кле-на-явоpа вiд дiаметpа та виcоти cтовбypа для вибpаниx виcотниx даапазошв наведено на pro. 3.
^отяж^^ь ^они деpев у деpевоcтанаx ви^тного дiапазонy до 8GG м н^.м. вища, поpiвияно з деpевоcтанами виштного дiапазонy понад 8GG м н^.м., що наcампеpед пов'язано з вищою iнтенcивнicтю pоcтy, меншим дiаметpом ^о-ни та вiдcyтнicтю гоcподаpcькиx закодш у деpевоcтанаx, pозташованиx на гш-cометpичниx виcотаx понад 8GG м н^.м. Кpiм того, cпоcтеpiгаeтьcя ктотна piз-ниця у пpотяжноcтi ^они залежно вiд cпiввiдношения виcот i дiаметpiв стовбу-piв деpев у вибpаниx виcотниx дiапазонiв. У деpевоcтанаx виcотного дiапазонy до 8GG м н^.м. значення пpотяжноcтi кpони значно збiльшyeтьcя за вищиx зна-чень cпiввiдношення виcоти до дiаметpа cтовбypа, тодi як у деpевоcтанаx ви-cотного дiапазонy понад 8GG м н^.м. - пpотяжнicть кpони бшьша за меншиx значень cпiввiдношения аналопчник показниюв.
Рис. 3. Протяжтсть крони дерев клена-явора залежно вiд дiаметра та висоти стовбура у висотних дiаnазонах: а) до 800 м н.р.м.; б) понад 800 м н.р.м.
Для опису динамки д1аметра крони, залежно в1д висоти i д1аметра стовбура дерева, використано експоненщальну функц1ю, яка мае загальний вигляд:
Djr = exp((a + b ■ ln(D) + с ■ H)). (10)
Д1аметр крони дерев клена-явора у деревостанах висотного д1апазону до 800 м н.р.м. описуеться функщею (11):
Djrr = exp ((-0,84521 + 0,57513 ■ ln (D) + 0,01509 ■ H)). (11)
Д1аметр крони дерев клена-явора у деревостанах висотного д1апазону понад 800 м н.р.м. описуеться функщею (12):
Djr = exp ((-1,07645 + 0,62919 ■ ln (D) + 0,01617 ■ H)). (12)
Можлив1сть використання моделей тдтверджуеться високими значення-ми коефщ1енлв детермшацп (0,89 та 0,91 для моделей (11) i (12) в1дпов1дно), фактичними значеннями t-критерш на 5 %-му р1вш (6,5-18,9) та низькою коре-лящею м1ж параметрами модел1.
Рис. 4. Залежшсть дiаметра крони дерев клена-явора вiд дiаметра та висоти стовбура у висотних дiаnазонах: а) до 800 м н.р.м.; б) понад 800 м н.р.м.
Науковий вкппк II.ЛТ У Украши. - 2013. - Вип. 23.17
Графiчна штерпретащя моделей дааметра крони залежно вщ висоти та дiамеIра для висотних категорiй зображено на рис. 4. Загалом, дещо вищий да-аметр крони спостерiгаeться у деревостанах висотного диапазону понад 800 м н.р.м. Причиною цьому е нижча трофшсть грунту у цьому висотному дiапазонi, що призводить до необхiдностi поглинання та асимiляцií деревами клена-явора бшьшо!' кiлькостi вуглекислого газу з атмосфери для забезпечення необхiдних умов балансу мшеральних i поживних елементiв у комплекс субстрат-атмосфера необхiдних для забезпечення стабшьних умов росту як окремих дерев, так i деревостану загалом, порiвняно з умовами висотного дiапазону до 800 м н.р.м.
Адекватнкть усiх вище наведених моделей перевiряли за допомогою F-критерда Фiшера. При цьому розрахованi значения F-критерда виявилися ви-щими за критичш, що дае змогу з iмовiрнiстю 0,95 стверджувати про адекватшсть отриманих моделей вихiдним даним [2].
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Таким чином, за результатами корелящйного аналiзу визначено, що основш морфологiчнi пара-метри крони дерев клена-явора перебувають у ткнш кореляцiйнiй залежностi вiд розмiрiв дiаметра та висоти стовбур1в дерев. За результатами здшсненого регресiйного аналiзу пвдбрали моделi та коефiцiенти цих моделей для опису динамки показнитв крони дерев. Загалом за пвдбраними моделями описано залежнкть висоти вiд дiаметра стовбур1в, залежнiсть висоти початку, протяж-нiсть та дiаметр крони ввд дааметра та висоти стовбура у висотних дiапазонах до 800 м н.р.м та понад 800 м н.р.м. Yd отримаш моделi характеризуются ви-сокими коефiцiентами детермiнацií та шшими статистичними показниками, що шдтверджують 1х адекватнiсть.
Y поеднаннi зi знаннями особливостей просторово!' структури та такса-цiйноí будови деревосташв, отримаш моделi можуть бути використанi для мо-делювання процесiв росту та розвитку яворових деревостанiв у вибраних висотних дiапазонах та залежно ввд лiсорослинних умовах. Важливим е також мож-ливiсть використання отриманих моделей у практичних цiлях шд час плануван-ня i здшснення господарських заходав щодо вирощування стшких i продуктив-них яворових деревосташв.
Лiтература
1. Гадов К. Моделювання параметр1в крони дерев в Украшських Карпатах / К. Гадов, М.П. Горошко, М.М. Король // Науковий вгсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 264-273.
2. Горошко М.П. Бюметрш : навч. поибн. / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. -Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
3. 1льюв 1.С. Встановлення залежностей м1ж морфолог1чними i таксац1йними показниками дерев бука люового методами множинно! регреси / 1.С. 1льк1в // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.8. - С. 111-114.
4. Davies O. The contribution of structural indices to the modelling of Sitka spruce (Picea sitchen-sis) and birch (Betula spp.) crowns / O. Davies, A. Pommerening // Forest Ecology and Management. -2008. - Vol. 256. - Pp. 68-77.
5. Peper P.J. Equations for predicting diameter, height, crown width, and leaf area of san joaquin valley street trees / P.J. Peper, E.G. McPherson, and S.M. Mori // Journal of Arboriculture. - 2001. -Vol. 27(6). - Pp. 306-317.
6. Thorpe H.C. Competition and tree crowns: A neighborhood analysis of three boreal tree species / H.C. Thorpe et al. // Forest Ecology and Management, 2010. - Vol. 259. - Pp. 1586-1596.
Пукман В.В., Гриник Г.Г. Модели динамики основных морфологических показателей крон деревьев клена-явора яворовых древостоев Украинских Карпат
Осуществлен корреляционный анализ между основными морфолого-таксацион-ными показателями деревьев клена-явора в двух высотных диапазонах. Установлена высокая теснота связи между показателями высоты и диаметра ствола и основными морфологическими параметрами кроны. По результатам регрессионного анализа подобраны модели для описания динамики основных морфологических показателей кроны деревьев в зависимости от диаметра и высоты ствола. С помощью статистических критериев подтверждена адекватность выбранных моделей, что делает возможным их практическое использование.
Ключевые слова: клен-явор, корреляционный анализ, регрессионный анализ, моделирование.
Pukman V.V., Hrynyk H.H. Models dynamics of basic morphological crown indexes of maple-sycamore trees in sycamore forests stands of Ukrainian Carpathians
Correlation between basic maple-sycamore morphological indexes in two attitude ranges was conducted. High due density was designated between height, stem diameter and basic morphological crown parameters. Models for description of main crown morphological indexes dependent on stem height and diameter were sampled according to the results of regression analyses. The significance of chosen models and possibility of their practical implication was proven by the means of statistical criteria.
Keywords: maple-sycamore, correlation analyses, regression analyses, modeling.
УДК 630 *[181.28+165.3] Acnip. А. С. Штогрин1 - Укратський НД1
гiрськоголiсiвництва iM. П.С. Пастернака, м. 1вано-Франшвськ
К1ЛЬК1СН1 I ЯК1СН1 ПАРАМЕТРИ ШИШОК ТА НАС1ННЯ У РАМЕТ
ПСЕВДОТСУГИ ТИСОЛИСТНО1 НА КЛОНОВ1Й НАСШН1Й ПЛАНТАЦН В ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено матерiали вивчення особливостей плангацшних шишок i насшня в ра-мет псевдотсуги тисолистно! на клоновш насшнш плантацн (КНП) в Передкарпатп. Дослщжено кореляцшш взаемозв'язки мiж деякими бюметричними параметрами шишок, насшня та !х крилець. Зазначено, що у 2012 р. на плантацн площею 4,3 га зiбрано 47,7 тис. шишок, з яких отримано 20 кг насшня, тобто близько 4,7 кг/га. Визначено найпродуктивнiшi клони, юльюсш та яюсш показники шишок, насшня у яких е найбшьше.
Ключовi слова: псевдотсуга тисолистна, клонова насшна плантацш, рамети, план-тацшш шишки i насшня, кореляцшш взаемозв'язки.
Вступ. Псевдотсуга тисолистна (дуглас1я зелена або Менз1са - Pseudotsuga Menziesii (Mirb). Franco.) - надзвичайно перспективна швидкоростуча ш-тродукована л1соутворююча порода, яка характеризуеться як1сною деревиною, бюлопчною стшкктю та п1двищеною декоративн1стю. У лках Украши псевдотсуга тисолистна поширена на значних площах, але бшьша частина ii наса-джень зосереджена в Карпатах. Тут ii культивують з к1нця позаминулого сто-р1ччя. У зош букових л1с1в (до 850 м н.р.м.) у св1жих i вологих типах л1су на
1 Наук. кергвник: доц., ст. наук. сп1вр. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук
