CC BY
44
8. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 559 с.
Надшшла до редакцп 05.09.2016р.
Прилипко И. С. Продукция стволовой древесины и коры деревьев березы повисшей в древостоях Черниговского Полесья
Исследована продукция стволовой древесины и коры деревьев березы повисшей. Экспериментальную базу данных составили временные пробные площади, собранные по специальной методике. Осуществлен статистический анализ таксационных показателей и анализ качественных показателей компонентов стволов деревьев. Разработаны нормативы оценивания продукции стволовой древесины и коры деревьев березы повисшей. Установлено, что березовые насаждения в условиях Черниговского Полесья являются высокопродуктивным, ежегодно обеспечивается высокий годовой прирост продукции стволов деревьев.
Ключевые слова: древостой, биотическая продукция, плотность древесины и коры, таксационная характеристика, текущий объемный прирост.
Prilipko I.S. The Production of Stemwood and Bark of Birch in Chernigiv Polissya
The research for estimation of trunks wood and bark production of birch trees hung is conducted. The experimental database made temporary sample plots, collected by a special methodology. The statistical analysis of the taxation of indicators and analysis of qualitative indicators of tree trunks components was carried out. The standards for evaluation of production of stemwood and bark are developed. It is found that birch stands of the Chernigivske Polissya are high productive, provide high annual growth of tree trunks are assessed.
Keywords: trees, biological production, natural and base density, taxation characteristics, the current volumetric increment.
УДК 581.[2+4](582.74:477)
взабмозв'язок м1ж штенсившстю зараження омелою б1лою (viscum album l.) та деякими еколог1чними параметрами дерев-живител1в 1.О. Рибалка1
Подано результати дослщження взаемозв'язку мiж штенсившстю зараження омелою бшою (Viscum album L.) та деякими еколопчними характеристиками дерев-живителiв (на прикладi клена срiблястого, Acer saccharinum L.). Встановлено, що i3 ростом дiамет-ра крони дерев-живителiв у двох взаемно перпендикулярних напрямках зростае ризик ix ушкодження омелою, обгрунтовано вплив омели на показники перифершного вщми-рання та стушнь дефолiацii, а також на саштарний стан дерев-живителiв, що доцшьно враховувати шд час створення та реконструкцп об'екпв зеленого господарства мют Украши.
Ключовi слова: омела бша, клен срiблястий, аналiз головних компонент, дiаметр крони, показник периферийного вщмирання, ступiнь дефолiацii.
Вступ. Омела бша (Viscum album L.) - вiчнозелений кущ i3 родини Ремнец-виников^ який поширюеться на багатьох видах листопадних дерев [3]. Вва-жаеться, що вона впливае на продуктившсть насаджень, спричиняе зниження
1 асист. 1.О. Рибалка - Харк1вський нацюнальний унгверситет мгського господарства iM. О.М. Бекетова
енергп росту дерев та 'х довговiчностi, втрату декоративностi та врожайносп, а в кшцевому результатi призводить до частково' або суцшьно!' суховерхостi та поступового усихання дерев [9, 11].
В УкраЫ останнiм часом дедалi помггшшими стали швидкi темпи поши-рення та масштаби ураження цим нашвпаразитом насаджень, особливо у мк-тах. Так, М. Лисенко зазначае, що нинi санiтарний стан зелених насаджень за-гального користування (паркiв, скверiв, бульварiв тощо) здебiльшого не вiдпо-вiдае сучасним вимогам ведения паркового господарства та що одним iз чинни-кiв, який це обумовлюють, е омела [5].
До факторiв, якi найiмовiрнiше сприяють розповсюдженню омели на рiвнi окремого дерева, належать його вш, висота, характеристики крони, твердасть кори, а також дiаметр стовбура на висотi 1,3 м. В окремих дослiджениях зазна-чено, що на процес закрiпления насшня омели на гiлках дерева-живителя впли-вае форма його крони: Н. Таран та ш. [10] припускають, що за збшьшення кута мiж гшкою та стовбуром (у дiапазонi 0-90°) зростае ризик ушкодження дерев омелою. Загалом же лiтературний огляд показуе, що на сьогодш взаемозв'язок мiж iнтенсивнiстю зараження омелою бшою та iндивiдуальними характеристиками дерев-живителiв е мало дослщженим.
Одним iз найбiльш привабливих видiв дерев для омели бшо!' е клен срiб-лястий. Зазначений вид дерев ввдграе важливу роль в озелененнi мкт та сш, бо зростае на будь-яких грунтах за широкого спектра зволоження, стiйкий до над-мiрноí загазованостi i запиленостi, хвороб, шкщнитв та морозiв та наразi по-терпае вiд впливу омели [7]. На фош iнших листопадних видiв, вiн характери-зуеться наявнiстю велико!' широколисто!' розлого!' крони до 20 м завширшки та 30-40 м заввишки [4, 13], що робить дерево поминим для птах1в-розповсюджу-вачiв насiния омели в насадженнях. У публжащях зазначено, що оселенню на-пiвпаразита на цьому вид сприяють довп вузькi трiщинуватi лусочки, якими з вiком поступово покриваеться кора дерева та ят легко затримують насiния рос-лини-напiвпаразита. Додатковим чинником, що також позитивно впливае на проростання та розвиток молодо!' особини омели, е ввдносно м'яка деревина [4]. Клен срiблястий характеризуемся швидкими темпами росту, а його сш ввдзна-чаеться високим вмктом цукру [4, 13].
Публiкацií свдаать, що не тiльки в Харковi (Укра'на), а також в Калiфорнií (США) [15] та в Лодзi (Польща) [16] спостерiгаються подiбнi тенденцц у засе-леннi дерев зазначеного виду омелою бшою, тому вивчення взаемозв'язку мiж iнтенсивнiстю зараження омелою бшою (Viscum album L.) та шдив^альними характеристиками дерев-живител1в на прикладi клена срiблястого е актуальним на цей час.
Мета дослщження - оцiнити взаемозв'язок мiж iнтенсивнiстю зараження омелою бшою та деякими iндивiдуальними характеристиками дерев-живителiв (на прикладi клена срiблястого).
Матер1али та методи дослвдження. Дослiдження проведено на територп Харкова, яка належить до Харювсько!' схилово-височинно' областi Середньо-русько' лiсостеповоí провiнцií Схвдноевропейсько!' рiвнинноí ландшафтно' кра-!ни на швденному заходi Середньо-Русько' височини. Клiмат помiрний, iз се-
редньорiчною кшькктю опадгв 500-570 мм i середшми температурами счня -8 °С, липня - понад 20 °С. Вихiдний тип груипв - cipi лков^ яш зазнали ктот-но1 антропогенно* тpанcфоpмацií [12].
Дшянки, на яких проводили доcлiдження (травень - червень 2011 р., вере-сень 2012 р.), розташоваш в межах парку ЦПЮВ ш. Горького, на вододшах у пiвнiчно-cхiднiй чаcтинi Харкова. Модельш дерева вiдбиpали у середньовжо-вих насадженнях i мали piзнy cтyпiнь ураження омелою.
Натypнi спостереження за омелою бшою проведено за оригшальною методикою, яку подано у [8], за ц деревами-живителями - за методиками мошторин-гу II piвня за програмою FHM (Forest Health Monitoring) [18] та мошторингу I ргвня за европейською програмою ICP-Forests (The International Cooperative Programme on Assessment and Monitoring of Air Pollution Effects on Forests) [17], а також за методиками, прийнятими у лкшнищго та екологи [1, 2].
Так, у польових дослвдженнях для кожного модельного дерева ^аметр по-над 12,5 см, N = 10) визначено: координати; дiаметp стовбура (або DBH) (см) (х^; висоту (м) (х2); кiлькicть кущгв омели бiлоí (х3); ценотичну характеристику (положения крони в полозi (х4); клас крони (х5); клас екcпозицií крони (хе)); дiаметpи крони у двох взаемно перпендикулярних напрямках (мак-симальний дiаметp крони, м (х7); мiнiмальний дiаметp крони, м (х8)); показники стану крони (ввдносну пpотяжнicть крони (х9); показник пеpифеpiйного вiдми-рання (хю); щiльнicть крони (хп); пpозоpicть листя (х12); cтyпiнь дефоль ацií (х13)), а також характеристики грунтових умов, у яких воно зростало (клас грунтових умов (х14) та стушнь ущ^льнення грунту (х15)) i саштарний стан (клас cанiтаpно-гiгiенiчного стану (за А. Д. Масловим) (х:6); категоpiю стану дерева зпдно з "Санiтаpними правилами у лках Украши" (хп)).
Координати дерев визначали за допомогою GPS навкатора "Garmin III+", дiаметp дерева вишрювали на виcотi 1,3 м у сантиметрах iз точнicтю до 0,5 см iз найвищого положення бiля дерева (якщо у стовбура на цш виcотi були будь-якi неpiвноcтi, опyклоcтi, заглиблення чи гшки, дiаметp вимipювали за встанов-леними у лiciвництвi правилами [6]), висоту дерева визначали за допомогою ви-cотомipа з точнicтю до 0,1 м.
Функщональну залежнкть мiж iндекcами чиcельноcтi омели й набором ш-дивiдyальних характеристик деpев-живителiв визначено методом аналiзy голов-них компонент (прикладний комп'ютерний пакет Statistica®10.0). На шдготов-чому етапi роботи вихщш данi стандартизовано та визначено парш коефiцiенти коpеляцií (визначення головних компонент здiйcнювали за коpеляцiйною матрицею ознак).
Результати дослщження та ix обговорення. Влаcнi значення та власш вектори коpеляцiйноí матpицi дор1внювали 6,343, 4,740, 2,202, 1,529, 0,999, 0,524, 0,328, 0,253, 0,081. Для визначення pозмipноcтi факторного простору зас-тосовано критерш Кайзера (число компонент доpiвнюе кiлькоcтi власних чисел, ят мають значення бiльше "1"). Отже, представляв штерес розгляд перших чо-тирьох головних компонент, якi сшльно пояснювали 87,14 % загально!' диспер-cii' (табл. 1).
Табл. 1. Статистичш характеристики головних компонент
№ Власне значения Частка загально! дисперсп, % Кумулятивне власне значення Кумулятивна дисперйя, %
1 6,343 37,309 6,343 37,31
2 4,740 27,883 11,083 65,19
3 2,202 12,955 13,285 78,15
4 1,529 8,996 14,814 87,14
Першi чотири власних вектори матрицi кореляцш подано в табл. 2, у нш же дано коефiцieнти кореляцп (факторнi координати або навантаження) ознак iз головними компонентами.
Табл. 2. Власш вектори та коефщенти кореляцп ознак и головними компонентами
1Й 3 к СО О Першi чотири власних векторiв кореляцiйноl матрищ Коефщент кореляцп ознак iз головними компонентами
Компонента 1 Компонента 2 Компонента 3 Компонента 4 Компонента 1 Компонента 2 Компонента 3 Компонента 4
х1 -0,22323 -0,36886 -0,12498 0,03000 -0,56220 -0,80308* -0,18548 0,03711
х? 0,04279 -0,11671 -0,42430 -0,45197 0,10776 -0,25410 -0,62967 -0,55894
Х3 -0,33289 0,17676 -0,15730 -0,10720 -0,83836* 0,38483 -0,23343 -0,13257
х4 0,12032 0,33859 -0,07026 -0,37050 0,30302 0,73718* -0,10426 -0,45818
Х5 0,20990 0,31389 -0,19353 -0,28088 0,52862 0,68338 -0,28720 -0,34736
х6 0,15465 0,22433 0,47420 -0,22252 0,38949 0,48840 0,70373* -0,27518
х7 -0,30962 -0,24617 -0,11583 0,09423 -0,77975* -0,53594 -0,17190 0,11653
х8 -0,30633 -0,20902 -0,01646 -0,05388 -0,77148* -0,45508 -0,02443 -0,06664
х9 0,01310 -0,27154 -0,20301 -0,44072 0,03300 -0,59118 -0,30127 -0,54502
Х10 -0,31407 0,00475 0,04455 -0,38761 -0,79095* 0,01034 0,06612 -0,47934
х11 0,24516 -0,19462 -0,28697 0,08056 0,61743 -0,42372 -0,42587 0,09963
Х12 -0,20811 -0,11195 0,43686 -0,22435 -0,52410 -0,24373 0,64832 -0,27745
Х13 -0,33418 0,18231 0,06936 -0,10590 -0,84160* 0,39691 0,10293 -0,13096
Х14 0,12948 -0,34504 0,27959 -0,15322 0,32607 -0,75121* 0,41493 -0,18948
Х15 0,12786 -0,32377 0,31393 -0,23492 0,32202 -0,70490* 0,46589 -0,29051
Х16 -0,32820 0,18972 0,02264 0,11640 -0,82655* 0,41305 0,03359 0,14394
Х17 -0,33262 0,18444 -0,01476 -0,03384 -0,83769' 0,40155 -0,02191 -0,04185
Приштка: - зв'язок достовiрний на рiвнi значущост р < 0,05.
Так, перша видалена вiсь, що вщповщае власному значенню 6,343, мае ви-сокi коефiцiенти кореляцií (вiд 0,7 до 1) з ознаками 3, 7, 8, 10, 13, 16 та 17. Ц ознаки характеризують певш сторони як тенсивносп заражения деревних рослин омелою бшою (ознака 3), так i iндивiдуальнi характеристики дерев-жи-вителiв (ознаки 7, 8, 10 та 13) та íхнiй саштарний стан (ознаки 16 та 17). Друга видшена вiсь мае висою кореляцií з ознаками 1, 4, 14, 15, ят певною мiрою характеризують iндивiдуальнi параметри дерев (ознаки 1 та 4) та грунтовi умови, в яких вони зростають (ознаки 14 та 15). Третя компонента ткно корелюе з оз-накою 6, тобто з класом експозицií крони. Для четверто!' осi, яка була видалена в аналiзi, високi кореляцií не виявлено.
Зупинимося детальнiше на першш головнiй компонентi, яка враховуе по-казник "1ндекс чисельностi омели бшоГ, а тому е найбшьш щкавою. На основi значень факторних координат та знаюв цих кореляцiй, вона може бути
суб'ективно штерпретована як "Взаемозв'язок мiж iнтенсивнiстю заражения омелою бшою та екологiчиими параметрами дерев-живителiв (на прикладi клена срiблястого)". На рис. 1 наведено графш факторних координат для першо' та друго' видшених осей. Оскшьки змiииi хз, Х7, х8, хю, Х13, Х16, Х17 розмщеш досить близько до лiиií одинично' окружиостi, можна зробити висновок, що у системi знайдених координат вони вщтвореш досить добре.
Проекц1я зтнних на факторну площину
-1,0 -0,5 0,0 0,5 1,0
Компонента 1 : 37,31%
Рис. 1. Графж факторних координат
На основi проведеного аналiзу можна констатувати, що у мiру зростання дiаметра крони дерева-живителя у двох взаемно перпендикулярних напрямках збiльшуeться чисельиiсть омели бiлоí на ньому. Тобто отримаш результати шд-тверджують припущеииям Н.Ю. Таран та ш. [12] про високу iмовiриiсть впливу форми крони дерева-живителя на процес закрiплеиня иасiиия омели на гшках, коли зi збшьшеииям кута мiж гiлкою та стовбуром (у дiапазоиi 0-90°) зростае ризик ушкоджения дерев нашвпаразитом.
Результати аиалiзу головних компонент, передусiм, цiкавi для ландшаф-тних архiтекторiв, якi вирiшують питания стосовно озеленения мкького простору. Так, використовуючи у композицiях територш деревиi види рослии iз рiз-ною ритмiкою, колористикою тощо, варто звертати особливу увагу на форму íх крони (вщповщну класифiкацiю дерев за формою крони представлено у пубт-каци Ю.М. Денисенко та ш. [6]). Найбiльш привабливими для омели бшо1 е види, яю мають розкидисту крону (тополя чорна, клеи срiблястий тощо), що пот-рiбио враховувати пiд час проектування об'ектiв зеленого господарства мкт Украши.
Також встановлено, що з ростом юлькосп кущiв омели бшо1 на деревьжи-вителi зростають показники периферiйиого вiдмираиия та стутнь дефолiацií крони. Так, вiдповiдиi види омел у хвойних спричиияють ктотну змiиу мехашз-му вiдкриття продихш, уиаслiдок чого вiдбуваеться скорочения плошд фотосии-
тезуючих тканин, зокрема довжини хвош [14], а також змшюеться вуглецевий та водний баланси [19]. Тобто аналiз свДдчить, що аналогiчнi процеси вщбува-ються й у листяних порiд. Фiзичнi втрати листя та стебел е причиною стресу для деревних рослин, який неминуче призводить до зниження iмунiтету. У разi зниження системи захисних реакцiй деревнi рослини стають бшьш уразливими до iнфекцiйних хвороб та шкщнитв, що призводить до ктотного погiршення 1хнього санiтарного стану. Так, проведений аналiз пiдтвердив, що у мiру зрос-тання чисельносп омели бшо! iстотно погiршуеться саштарний стан ii дерев-живителiв.
Висновки. Форма крони дерев, зокрема ii дiаметр (у двох взаемно перпен-дикулярних напрямках) сприяе заселению омелою бшою. Рослина-натвпаразит спричиняе рiст перифершного вiдмирания та ступеня дефолiацil, негативно впливае на санiтарний стан дерев-живителш. Результати дослщження доцiльно враховувати шд час створення та реконструкцп об'екпв зеленого господарства мiст схвдного Лкостепу Украши. Подальшi дослiджения дощльно спрямувати на розроблення комплексних методiв щодо управляння розвитком популяцп омели бшо! на урбанiзованих територ1ях.
Подяки. Автор висловлюе подяку АС. Чайцi, Ю.1. Вергелесу, IM. Коваль та Д. В. ДядДну за участь у натурних спостереженнях за деревами-живителями омели бшо!
Лiтература
1. Букша И.Ф. Мониторинг как информационная база устойчивого управления лесами / И.Ф. Букша // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Живнищво. - К. : Вид-во НАУ. -1998. - № 8. - С. 74-79.
2. Вергелес Ю.1. Фенологш деревних рослин восени в умовах урбанiзованого довкшля: методичш вказ]вки / Ю.1. Вергелес. - Харкв : Вид-во Харкв. НАМГ, 2011. - 24 с.
3. Гнатюк Н.О. Омела - актуальна проблема сьогодення / Н.О. Гнатюк, С.Г. Остапенко // I-й Всеукрашський з'1зд еколопв : матер. Мiжнар. наук.-техн. конф., 4-7 жовтня 2006 р. - Вшниця, 2006. - С. 144-152.
4. Клен серебристый (сахаристый). [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.pitersad.ru/klen_serebristyj.html.
5. Лисенко М. Зелеш насадження в урбашзованому середовищi мюта 1вано-Франювська / М. Лисенко // Вюник Прикарпатського национального ушверситету ]м. Василя Стефаника. -Сер.: "Бюлогш". - 2007. - № 7. - С. 236-240.
6. Букша 1.Ф. Методичнi матерiали щодо проведення монiторингу лiсiв I ргвня / 1.Ф. Букша, В.П. Пастернак, Т.С. Пивовар та ш. - Харкв : Вид-во УкрНДШГА, 2011. - 56 с.
7. Рибалка I.O. Вплив омели бшо! (Viscum album L.) на динамжу радiального приросту клена срiблястого (Acer saccharinum L.) в Лiсостеповiй зош Украши / I.O. Рибалка, Ю.1. Вергелес, 1.М. Коваль // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22(15). - С. 57-63.
8. Рибалка I.O. Моделювання популяцп омели бшо! (Viscum album L.) на урбашзованих терпторшх для контролю ii поширення та чисельност / I.O. Рибалка, В.О. Бараннж, Ю.1. Вергелес // Лiсiвнича наука: витоки, сучасшсть, перспективи : наук. конф., присвяч. 80-рiччю вщ дня заснування УкрНД1ЛГА, 12-14 жовтня 2010 р.; тези доп. - Харкв, 2010. - С. 207-207.
9. Рум'янков Ю.О. Ступ1нь пошкодження омелою Viscum album L. вид]в роду Celtis L. у насадженнях Национального дендрологiчного парку "Софивка" НАН Украши / Ю.О. Рум'янков // Автохтонш та штродуковаш рослини. - 2010. - № 6. - С. 42-45.
10. Таран Н.Ю. Бюлогтя розвитку Viscum album L. та еколопчний монiторинг ii поширення в люопаркових бiоценозах / Н.Ю. Таран, Н.Б. Светлова, Л.М. Бацманова, В.З. Улинець,
B.В. Ганчурш // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 2008. - № 2. -
C. 242-251.
11. Шлапак В.П. Особливост визначення ступеня пошкодження Viscum album L. деревних насаджень в ¡сторичнш частит дендропарку "Софйвка" / В.П. Шлапак, Г.1. Музика, В.Ф. Собченко, В.А. Вггенко, Л.1. Марно, О.П. Тисячний // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.7. - С. 8-14.
12. Экология города: учебник / под ред. Ф.В. Стольберга. - К. : Изд-во "Либра", 2000. -
464 с.
13. Энциклопедия декоративных садовых растений. Клен серебристый (Acer saccharinum L.). [Электронный ресурс]. - Доступный с http://flower.onego.ru/kustar/acer_sa.html.
14. Barbu C.O. Impact of White mistletoe (Viscum album ssp. abietis) infection on needles and crown morphology of Silver Fir (Abies alba Mill.) / C.O. Barbu // Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca. - 2012. - Vol. 40(2). - Pp. 152-158.
15. Hawksworth F.G. Spread of European mistletoe (Viscum album) in California, U.S.A. / F.G. Hawksworth, R.F. Scharpf // European Journal of Plant Pathology. - 1986. - Vol. 16. - Pp. 1-5.
16. Kolodziejek J. Distribution, frequency and host patterns of European mistletoe (Viscum album subsp. album) in the major city of Lodz, Poland / J. Kolodziejek, J. Patykowski, R. Kolodziejek // Biologia. - 2013. - Vol. 68. - Pp. 55-64.
17. Manual on methodologies and criteria for harmonized sampling, assessment, monitoring and analysis of the effect of air pollution on forests: Forest Research Centre for Forestry and Forest Products (BFH). - Hamburg, 1998. - 172 p.
18. Tallent-Halsell N. G. (ed.). Forest Health Monitoring. 1994. Field Methods Guide. -EPA/620/R - 94/027/ U.S. Unviron. Protect. Agency: Washington D.C., 1995. - 343 р.
19. Zweifel R. Pine and mistletoes: how to live with a leak in the water flow and storage system? / R. Zweifel, S. Bangerter, A. Rigling, F.J. Sterck // Journal of Experimental Botany. - 2012. - Vol. 63. -Pp. 2565-2578.
Надшшла до редакцп 16.09.2016р.
Рыбалка И.А. Взаимосвязь между интенсивностью заражения омелой белой (Viscum album L.) и некоторыми экологическими параметрами деревьев-хозяев
Представлены результаты исследования взаимосвязи между интенсивностью заражения омелой белой (Viscum album L.) и некоторыми экологическими характеристиками деревьев-хозяев (на примере клена серебристого, Acer saccharinum L.). Установлено, что с ростом диаметра кроны деревьев-хозяев в двух взаимно перпендикулярных направлениях возрастает риск их повреждения омелой, обосновано влияние омелы на показатели периферийного отмирание и степень дефолиации, а также на санитарное состояние деревьев-хозяев, что целесообразно учитывать при создании и реконструкции объектов зеленого хозяйства городов Украины.
Ключевые слова: омела белая, клен серебристый, анализ главных компонент, диаметр кроны, показатель периферийного отмирания, степень дефолиации.
Rybalka I.O. Relationship between the Intensity of Infection by White Mistletoe (Viscum album L.) and Some Ecological Characteristics of Host Trees
The study results of the relationship between the intensity of infection by White Mistletoe (Viscum album L.) and some ecological characteristics of host trees (for example, silver maple, Acer saccharinum L.) are presented. With the growth of diameter of host tree crown in two mutually perpendicular directions the risk of their injury by mistletoe was established, mistletoe impact on the indicators of peripheral extinction and the degree of defoliation, as well as sanitary conditions of host trees is substantiated, that is appropriate to consider when developing and reconstructing gardening and horticulture objects in cities of Ukraine.
Keywords: mistletoe, silver maple, principal components analysis, diameter of crown, peripheral extinction, the degree of defoliation.
УДК 630*5
типолог1чне р1зноман1ття л1с1в водозбор1в р1чки псел
Л.1. Ткач1, О.Б. Бондар2
Наведено результати ан^зу типологiчного рiзноманiття лiсiв водозборгв рiчки Псел, який виконано на 0CH0Bi повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлiспроекту". За до-помогою програми MapInfo Professional 12.5 i векторно! карти Украши визначено 35 водозборгв. Проаналiзовано понад 49 тишв лiсу площею 137,8 тис. га. Наведено за-гальну характеристику рiчки Псел. Визначено площу 35 водозборiв i 1х фактичну люис-тiсть, яка змiнюeться вiд 0,1 % (р. Удава) до 34,5 % (р. Грунь-Ташань). Дослщжено ти-пи деревостанiв на притоках рiчки Псел, найбшьшу площу серед них становлять дубовi i сосновi - 75,6 % вщ площi вкрито! лiсовою рослиннiстю земель. Серед тишв люу на водозборi рiчки Псел домшують такi: свiжа кленово-липова дiброва (44,7 %), свiжий дубово-сосновий субiр (19,5 %), свiжий липово-дубово-сосновий сугруд (8,4 %), свiжий сосновий бiр (4,5 %).
Ключовi слова: типи лiсу, типи лiсорослинних умов (ТЛУ), водозбiр р. Псел, дуб звичайний, сосна звичайна.
Лки на водозборах pi40K вiдiграють важливу водорегулятивну i водоохо-ронну роль. Зпдно з дослiдженнями багатьох науковщв [5, 6, 8-12], водоохо-ронш функцп лiсiв проявляються в тому, що вони сприяють випадiнню бшьшо'' кiлькостi опадiв, зменшують випаровування та збшьшують воднiсть рiчок. Ви-рубування лiсiв на притоках призводить до обмшння рiчок i загального осу-шення територц, що негативно впливае на мiсцевiсть.
Проведення аналiзу типолопчного рiзноманiття лiсiв дае змогу ощнити структуру лiсiв на притоках, а також мiнiмiзувати негативний вплив вирубок на рiчкову екосистему. Рiчка Псел (Псьол) протжае у Сумськiй i Полтавськiй областях Украíнi, л1ва притока Днiпра. Довжина становить 717 км, площа ба-сейну - 16310 тис. га. Бере початок iз джерела на схилах Середньорусько'' висо-чини, тече Приднiпровською низовиною. Долина у верхнiй частинi вузька, гли-бока, з крутими схилами, нижче ii ширина досягае 10-15 км i 20 км (у понизз^. Схили долини асиметричнi: висою правi (заввишки 30-70 м) та низью лiвi. Зап-лава розчленована старицями та протоками, на окремих дiлянках заболочена. Похил рiчки 0,23 м/км. Основнi притоки: Грунь, Хорол (правГ); Сироватка, Грунь-Ташань, Говтва (лш) [3].
Мета роботи е проведення типолопчного аналiзу лiсiв водозбор1в рiчки Псел.
Методика та об'екти дослщження. Для аналiзу типологiчного рiзноманiт-тя лiсiв водозборiв рiчки Псел з бази даних ВО "УКРДЕРЖЛГСПРОЕКТ" визначено квартали лiсу, якi входять у водозбiр. Межi водозборiв визначено за допо-могою програми MapInfo Professional 12.5 i векторно'' карти Украши. Типоло-гiчний аналiз лiсiв проведено зпдно з методикою укра'нсько'' школи лiсовоi ти-пологп [2, 6]. Класифжацда водозборiв за часткою площ, вкритих лiсовою рос-линнiстю, здшснено за методикою М.Д. Гродзинського [4]. Класифжацда площ приток проведено за Водним кодексом Украши [1].
1 доц. Л.1. Ткач, канд. с.-г. наук - ХНУМГ iM. О. М. Бекетова, м. Харкгв;
2 асшр. О.Б. Бондар - УкрНД1ЛГА iM. Г.М. Висоцького, м. Харкгв.
