CC BY
79
21. Wilkon-Michalska J. Rola porostow w funkcjonowaniu borow sosnowych // Roznorodnosc bi-ologiczna porostow / J. Wilkon-Michalska, L. Lipnicki, A. Nienartowicz, M. Deptula. - Lodz, Wyd. UL, 1998. - S. 103-121.
Сорока М.1., Куриляк М.В. Североевропейские лишайниковые боры как объект охраны в системе экосети NATURA 2000
Установлен ареал распространения лишайниковых боров на территории Украины и Польши. Охарактеризованы особенности формирования и развития лишайниковых боров в наиболее характерных лесорастительных условиях. Проанализированы особенности роста и восстановление сосновых древостоев в условиях сухого бора и ведение хозяйства в них. Выделены основные растения-индикаторы для определения лишайниковых боров двух наиболее распространенных типов Cladonio-Pinetum и Peucedano-Pinetum. Установлено, что естественно лишайниковые боры формируются под значительным влиянием океанического климата, а выбранные для исследований методики существенно влияют на диагностирование фитоценозов лишайниковых боров.
Ключевые слова: лишайниковые боры, Pinus sylvestris L., типы леса, метод Ж. Браун-Бланке, Cladonio-Pinetum, Peucedano-Pinetum, Natura 2000.
SorokaM.I., KurylyakM.V. North European Lichen Forests as an Object of the Protection System in the Ecological Network Natura 2000
The area of the distribution of the lichen forests in Ukraine and Poland has been determined in the article. The peculiarities of the formation and the development of the lichen forests in the most typical forest plants conditions have been characterized. The ties features of growth and renewal of pine stands in the conditions of dry forest and forest management have been characterized. The basic indicator plants for the determination of lichen forests of the two most common species Cladonio-Pinetum and Peucedano-Pinetum have been described. It has been determined, that the natural lichen forests are formed under the influence of ocean climate and how the selected research methods fundamentally affect the diagnosis of lichen forests plant communities.
Key words: lichen forests, Pinus sylvestris L., forest types, the method of J. Braun-Blan-quet, Cladonio-Pinetum, Peucedano-Pinetum, Natura 2000.
УДК632.9:582.641.6:58.07:631.542.34 Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко,
канд. с.-г. наук; доц. О.П. Божок, канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г наук; тж. Л.Б. Коляда; ст. викл. В. О. Божок, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1ЗАЦН РЕЗУЛЬТАТИВНО! БОРОТЬБИ З ОМЕЛОЮ Б1ЛОЮ
На територи НЛТУ Украши Viscum album L. першочергово заселяе великорозмiрнi дерева роду Populus L. та Acer saccharinum L. Заходи для боротьби з омелою, рекомендован "Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах Украши", недоскона-л^ Нашть належне !х виконання не дае змоги зупинити швазвд. Необхщне повне знищен-ня омели на значних господарських територшх (мюп, райош, регюш). Застосування пере-сувних рубальних машин для перероблення заготовлено! супутньо! деревини дасть змогу рацюнально й використовувати та здешевить роботи. Отримана деревна маса, як альтер-нативне паливо, сприятиме подоланню енергетично! кризи в Укрщш.
Ключовi слова: омела бша, швазш, заходи боротьби з омелою, альтернативне деревне паливо.
Омела бша (Viscum album L.) родини ремнецвггникових - Loranthaceae (за шшою класифжащею - санталових - Santalaceae) - дводомний нашвпаразитний кущ iз жовтувато^чнозеленим штрястим листям, що росте в кронах дерев ба-
гатьох видiв. У своему розвитку рослина набувае кулясто'' форми з поперечником 1,0-1,2 м, зрдаа - 1,5 м. За шшими даними, розмiр куща може сягати 4 м. Але таке утворення - це, швидше всього, згромадження компактного розмь щення кiлькох кущ1в. Доживае до 40^чного вiку [1, 2]. Немае одностайно'' думки щодо ролi омели в фiтоценозах. У древтх кельтав омела була священною рос-линою. Кельти поклонялися магiчнiй лшувальнш силi 11 особин та називали золотою галузкою друíдiв. Ниш для паркових зон чи дерев обабiч шляхiв омелу зав-дяки вiчнозеленому листю можна використовувати як декоративний елемент ландшафту, а шкодочиннкть И незначна [3].
В останньому виданш "Лково1' фиопатологп" (Цилюрик, Шевченко, 2008) стверджуеться, що специфiчнi симбютичт взаемовiдносини мiж росли-ною-живителем i омелою до певно1' мiри корисш обом. Це полягае в особливос-тях фотосинтезу напiвпаразита, оскiльки продукування органiчних речовин вщ-буваеться майже цший рiк, навiть за температури -5° С. А щ накопичення згодом використовуються вiдповiдною деревною рослиною. Також стверджуеться, що у вщ природно'' стиглостi деревостанiв, коли фiзiологiчнi функцц 1'х органiзмiв згасають, живлення дерев ввдбуваеться за рахунок фотосинтезу омели бшо1'. Тоб-то мiж ними встановлюються консументнi вiдносини [4]. Щкаво, що у чотирьох прижиттевих виданнях "Лково1' фггопатологп", де С.В. Шевченко (1920-1990) був автором чи сшвавтором, подiбнi мiркування не наводилися [5-8], натомкть вказувалося на шкiдливий вплив омели на рослину-господаря. Подiбна шформа-щя е й вiд шших авторiв, зокрема зменшення приросту таких особин, зниження 1'х плодоношения, а в кшцевому результатi - всихання [3]. Сьогоднiшня еколопч-на ситуащя з омелою бшою спонукае нас погодитись з тим, тому виникае сумшв вiдносно 11 корисностi для дерев.
Незалежно вiд теоретичних дискусш щодо корисностi чи шкiдливостi омели для деревно-чагарникових насаджень поширення омели бшо1' в останнiй перiод набувае катастрофiчного характеру. Iндивiдуальна пристосованiсть цього виду постшно зростае. Довiдник "Жизнь растений" вказуе на те, що вiдомi 32 ви-ди дерев i чагарникiв, на яких трапляеться омела бша [9]. Натомiсть у свгговш практицi таких видш виявлено вже близько 230 [10]. Якщо кiлька десятилiть тому омелою були заселен переважно окремi дерева, то зараз нервдко ураженi цш деревостани. Тобто нинi омела ввшшла в розряд активних iнвазiйних рослин. Ввд не1' передусiм потерпають зелен насадження мiст, старовиинi парки iз цiнною рiдкiсною дендрофлорою, захиснi смуги вздовж дорiг тощо, про що свдаить публшацц [11-13].
Така змша ролi нашвпаразита вiдбулася через низку причин. Серед них е ды головш. Це пертурбащя клшату, а також порушення природного рiвия взаемоввдносин у рослинному i тваринному свт. Останне значною мiрою зумов-лено недотриманням еколопчно'' рiвноваги в навколишньому середовишд, до чо-го спричинилася людина. Вiдбуваеться непомiрне зростання чисельносп пред-ставникiв родини воронових (Свтёав) - на сьогодш основних представникiв ор-нiтофауни, ят сприяють розповсюдженню омели. А кшьккне зростання особин цих птах1в, водночас, викликане додатковими кормовими базами на нецившзо-ваних смiттезвалищах навколо мкт та селищ [14].
Для прикладу, наведено результат заселення омелою бшою дерев на тери-торп НЛТУ Укра'ни, включаючи Ботанiчний сад. !нтенсившсть цього процесу
значно зросла в останш десятилтя. Найбiльше заселеш великорозмiрнi дерева ряду видав. Список таких особин за даними на 2013 р. наведено в таблищ. Ниш частина з них вже видалена Í3 насадження. Проведения цих робiт ускладнюеться тим, що доводиться залучати спецiальну технiку i тдрядну бригаду робiтникiв. А це лiмiтуеться вiдсутнiстю фiнансувания.
Табл. Великорозмiрнi дерева, заселен омелою бмою
Назва таксона Кшьюсть, Бюметричш показники Стутнь заселення
особин д!аметр (D13), см висота (Н), м омелою
Populus nigra L. 4 64-80 25-31 61 % i бшьше
Populus nigra L. 1 70 29 61 % i бшьше, всихае
Populus nigra L. 1 30 23 61 % i бшьше
Всього 6
Populus berolinensis Dipp. 5 59-65 29-30 61 % i бшьше
Populus berolinensis Dipp. 1 60 30 61 % i бшьше, всихае
Всього 6
Populus deltoides Marsh. 1 86 30 61 % i бшьше
Populus deltoides Marsh. 6 30-55 20-30 61 % i бшьше
Populus deltoides Marsh. 3 54-75 30 61 % i бшьше, всихае
Populus deltoides Marsh. 1 24 28 61 % i бшьше, всихае
Всього 11
Populus laurifolia Ldb. 1 64 29 61 % i бшьше
Всього 1
Populus simonii Carr. 1 32 28 31-60 %
Всього 1
Acer saccharinum L. 2 74-100 22-26 61 % i бшьше
Acer .saccharinum L. 2 42-65 26-28 61 % i бшьше, всихае
Всього 4
Acer platanoides L. 1 77 18 61 % i бшьше
Acer platanoides L. 5 34-46 16-18 11-30 %
Всього 6
Juglans nigra L. 1 118 31 11-30 %
Всього 1
Tilia europaea L. 1 107 19 11-30 %
Tilia europaea L. 1 95 28 до 10 %
Всього 2
Quercus rubra L. 2 52-63 28 до 10 %
Всього 2
Разом 40
1з 40 заселених омелою великорозмiрних деревних особин 25 належать до роду Populus L., що становить 63 %. 1з них 6 - всихають, тобто кожне четверте дерево роду. Серед всх видав топол спостерiгаeться тенденция, що найбшьшою мiрою враженi такi: канадська, берлiнська, чорна. Найменше вражена тополя китайська.
Омелою вражено 11 особин роду Acer L. (28 %). 1з них за рiвнем заселе-носп домiнують дерева клена срiблястого. Причому половина з них всихае. 1з 6 рослин-господар1в клена гостролистого лише одна мае сильний ступiнь засе-лення. Жодна з них не всихае. Поселилася омела на старих деревах горiха чорно-го та липи европейсько! В останнi роки омела з'явилася на двох особинах дуба червоного. Ршень заселения сьогодш близько 10 %, але в перспективi вiн, без-
сумшвно, буде збшьшуватися. Поодиноко омелу зафжсовано на окремих особи-нах робши звичайно! (Robiniapseudoacacia L.).
KpiM зазначених великорозм1рних дерев, омела трапляеться й на шших деревно-чагарникових рослинах, але значно меншою м1рою. До того ж, в ос-танньому випадку техшчно значно легше проводити заходи боротьби з омелою власними силами. Найбшьш заселен! омелою виявилися великорозм1рн1 дерева з пор1вняно нещшьною корою (види топол^ клен ср1блястий).
"Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах Украши" для боротьби з омелою бшою рекомендують застосовувати мехашчний метод -обр1зування плок з кущами омели. Причому, якщо кушд ще не плодоносять, ра-дять обр1зати на в1ддал1 не менше 5-7 см, а з плодоносними - не менше 15-20 см нижче мкця прикр1плення 1х до гшок. У раз1 ураження крони дерев омелою 6í-лою бшьш шж на 60 % - таю особини тдлягають повному видаленню [15]. Ц рекомендацп науково необгрунтоваш (як вщносно розм1ру основи гшки, яку пот-р1бно видаляти разом 1з кущем омели, так i щодо шдходу видаляти дерево пов-шстю чи проводити саштарне обрiзування його крони). I це теж одна iз причин малорезультативносп боротьби з iнвазiйним поширенням омели. Таким чином, фактично, пiдтримуеться наявнкть постiйного осередку заселения омелою, ос-кiльки саме джерело (насiннева база) не знищуеться в територiальному чи реп-ональному масштабi, а лише обмежуеться кiлькiстю рослин-господар1в, а вщ-так - чисельнiстю кущ1в омели на дшянщ. Тобто навiть присюпливе виконання цих правил сприяе наявносп вiдносно стабiльного р1вня присутностi рослин омели в культурфггоценозах. При такому пiдходi неможливе нi íí абсолютне зник-нення з насаджень, ш í"í абсолютне домiнувания в них. 1накше кажучи, створю-ються умови для якогось фонового рiвня наявностi цього напiвпаразита, який мае во можливостi для подальшого поширення.
У ситуацií, коли iнвазiя омели набувае розмiрiв регiональноí чи нащ-онально'' катастрофи, механiчна боротьба повинна зосереджуватися не на окремих деревах чи дшянках, а на бшьших територiальних об'ектах - мкп, районi, регiонi. Причому, омела тут повинна видалятися повнiстю. Такi заходи потребу-ватимуть значних органiзацiйних зусиль та матерiальних затрат. Але при цьому вони дадуть можливiсть звшьнити деревнi насадження вiд омели та зможуть бути реальним стримуючим фактором для íí' поширення. Тому необхщно вишуку-вати внутрiшнi економiчнi резерви для !х проведення.
Одним iз таких резерв1в може бути рацюнальне використання отримано! де-ревини вiд зрiзування дерев чи обрiзування íх крон у зелених насадженнях мiст. Сьогодш переважна частина тако! нелiквiдноí деревини вивозиться на звалища. При цьому завантаження окремих гшок при транспортуваннi не дае змоги проводити !х щшьну укладку, тобто перевозиться не стшьки деревна маса, скшьки повiтря.
Вiдомо, що деревина - один iз найдешевших видiв палива [16]. Тому у цьому випадку íí потрiбно використовувати саме з такою метою. Однак, щоб цей захщ став економiчно доцшьним, потрiбно органiзувати переробку деревини в однорщну транспортабельну масу на мкщ íí заготiвлi. Для цього необхщно застосовувати пересувнi рубальнi машини, що вже практикуеться у свт. Подабним прикладом рацiонального використання нелшвщно! та дров'яно! деревини може бути найбшьша в Gвропi електростанцiя в Зиммеринзi (Австрiя), яка працюе на подабнешй деревнiй масi [17].
Запропонований шдхвд дасть змогу реалiзувати два господарсью заходи. По-перше - реально приступити до результативно!' боротьби з iнвазiею омели на значних господарських територмх та, по-друге, отримати альтернативне деревне паливо як побiчний продукт саштарного видалення дерев чи обрiзування 1х крон (як санiтарного, так i формувального), що одночасно якоюсь мiрою сприятиме подоланню енергетично!' кризи в УкраЫ. А це в данш економiко-полiтичнiй си-туацп не менш важливо, нiж результативна боротьба з омелою.
Висновки. Iнвазiйнi процеси омели бшо1 спонукають засумнiватися щодо корисносп цього напiвпаразита для зелених насаджень мiст i сiл та однозначно визнати шкiдливий його вплив на них, а тому необхвдне проведения результатив-них заходiв iз його повного видалення з насаджень.
Обстеження насаджень територц НЛТУ Украши показало, що першочер-гово масово вражеш омелою переважно великорозмiрнi дерева з вщносно м'якою корою (види топол^ клен срiблястий).
Заходи для боротьби з омелою бшою, якi рекомендують "Правила утри-мання зелених насаджень у населених пунктах Украши", недосконал! Навiть на-лежне 1х виконання не дае змоги зупинити поширення омели. Необхвдне серйоз-не наукове доопрацювання правил.
Пропонуемо органiзовувати роботу на повне знищення особин омели бь ло1 на значних господарських територiях (мiстi, райош, регiонi). При цьому до-щльно застосовувати пересувнi рубальнi машини на мкщ супутньо!' заготiвлi де-ревини для ïï рацiонального використання для самоокупносп чи здешевлення ро-бгг. Отриману деревну масу застосовувати як альтернативне паливо, що сприятиме подоланню енергетично1 кризи в УкраМ.
Лггература
1. Омела белая. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.neuro.net. ru/bibliot/fito/vis-cum.html.
2. Полупаразиты: Омела белая. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.agro-prom.ru/other/weed/185/.
3. Слободян О. Мстерш довкола омели / Сташславшський натуралiст. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.naturalist.if.ua/? p=233.
4. Цилюрик А.В. Лiсова фiтопатологiя : шдручник / А.В. Цилюрик, С.В. Шевченко. - К. : Вид-во КВ1Ц, 2008. - 464 с.
5. Шевченко С.В. Люова фтпатологш : пiдручник / С.В. Шевченко. - Львш : Вид-во Львш. ун-ту, 1968. - 344 с.
6. Шевченко С.В. Лесная фитопатология : щдручник / С.В. Шевченко. - Львш : Вид-во "Ви-ща шк.", 1978. - 320 с.
7. Цилюрик А.В. Лесная фитопатология : практикум / А.В. Цилюрик, С.В. Шевченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1983. - 176 с.
8. Шевченко С.В. Лесная фитопатология / С.В. Шевченко, А.В. Цилюрик. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1986. - 384 с.
9. Омела белая - Viscum album L. / Жизнь растений. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.plant.geoman.ru/books/item/f00/s00/z0000004/st087.shtml.
10. About Viscum - a mistletoe. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.vis-cum.dk/eng-sider/about_viscum.htm.
11. Нжггенко Л. Очистимо Украшу вщ паразитов, почнемо з омели / Л. Нттенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.umoloda.kiev.ua/regions/63/219/0/23147.
12. Гнатюк Н.О. Омела - актуальна проблема сьогодення / Н.О. Гнатюк, С.Г. Остапенко // I-й Всеукрашський з1'зд екологш : тези допов. Мжнар. наук.-техн. конф., 4-7 жовтня 2006 р. - Вш-ниця, 2006. - С. 144.
13. Косенко 1.С. Найважлив]ш1 досягнення у науковш робот Нащонального дендролопчно-го парку "Софпвка" НАН Украхни у 2011 рощ / 1.С. Косенко // Автохтонш та штродуковаш росли-ни. - 2011. - Вип. 7. - С. 3-8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ por-tal/Chem_Biol/Atir/2011_7/Kosenko_vstup.pdf.
14. 1вченко А.1. Бюлопчш швазп в дендроценозах як результат негативного антропогенного впливу на екосистеми / А.1. 1вченко, Л.Б. Коляда // Карпатська конференцш з проблем охорони довкшля : тези доп. М1жнародн. наук.-практ. конф., 15-18 травня 2011 р. - Мукачево-Ужгород, 2011. - С. 86-87.
15. Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах Украхни (вщ 10.04.2006) / Мшстерство будшництва, архгтектури та житлово-комунального господарства Украхни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06/page2).
16. Деревина як альтернатива газу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tvd. uap-rom.net > Вшниця > ПП "TVD > Стага.
17. Енергетичний тс. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk. wikipedia.org/wiki/ Енергетичний тс.
Ивченко А.И., Божок А.А., Пацура И.М., Коляда Л.Б., Божок В.А. Особенности организации результативной борьбы с омелой белой
На территории НЛТУ Украины Viscum album L. в первую очередь заселяет крупноразмерные деревья рода Populus L. та Acer saccharinum L. Мероприятия для борьбы с омелой, рекомендованные "Правилами содержания зеленых насаждений в населенных пунктах Украины", несовершенны. Даже должное их выполнение не позволяет остановить инвазию. Необходимо полное уничтожение омелы на значительных хозяйственных территориях (городе, районе, регионе). Применение передвижных рубильних машин для переработки заготовленной сопутствующей древесины позволит рационально ее использовать и удешевит работы. Полученная древесная масса, как альтернативное топливо, будет способствовать разрешению энергетического кризиса в Украине.
Ключевые слова: омела белая, инвазия, мероприятия борьбы с омелой, альтернативное древесное топливо.
Ivchenko А.1., Bozhok O.P., Patsura I.M., Kolyada L.B., Bozhok V.O. On the Issue of an Organization of Effective Fight against White Mistletoe
Viscum album L. primarily inhabits large-sized trees genus Populus L. and Acer .saccharinum L. in territory of the National Forestry University of Ukraine. "Rules for the maintenance of green planting in settlements of Ukraine" offer measures to fight against with mistletoe. But it is imperfect. An invasion is not stopped even by their detailed implementation. It is necessary to destroy mistletoe fully on considerable economic territories (city, district, region). Movable chipping machines are expedient to be applied for processing of the got concomitant wood. It will allow rationally using these materials and will reduce the cost of operations. This chipped wood can be used as an alternative fuel that will assist permission of power crisis in Ukraine.
Key words: mistletoe, invasion, measures of fight against mistletoe, alternative fuel wood.
УДК 630 *53 Acnip. Д.М. Голяка1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
МОДЕЛЮВАННЯ Ф1ТОМАСИ КУЩ1В SALIX CINEREA L.
У ПРИРОДНИХ Ф1ТОЦЕНОЗАХ ЧЕРШПВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщжень загально! фгтомаси кущiв верби попелясто! (Salix cinerea L.) у природних фтоценозах Чершпвського Полюся. Висв^лено методичш аспекта оцшки надземно! та шдземно! фтомаси кущiв. Здхйснено статистичний аналiз 3i6-раних польових матерiалiв. Встановлено яюсш показники листя, одш^чних i багатс^ч-них пагошв та коршня Salix cinerea. Виявлено залежшсть надземно! та коренево! фгтома-
1 Наук. кергвник: доц. А.М. Бшоус, канд. с.-г. наук
