CC BY
18
Табл. 2. Життевий стан псевдотсуги Мензка у насадженнях рЬних munie _лгсорослинних умов Зaхiдного Лкостепу Украти_
№ ПД Сучасний склад насадження (И '2 £ е Запас насадження, м3-га-1 Розподш дерев псевдотсуги Мензюа за ка-тегорiями життевого
а о « 3 стану, %
а S с а й псевдо суги ï « ое S са И О 1 2 3 4 5 6
Тип люорослинних умов - B2
33 1 10Пд 8 II | 7 7 61 10 9 13 7 0
Тип люорослинних умов - B3
34 | 10Пд 4 IV | 0 0 31 7 10 10 14 28
Тип люорослинних умов - C3
29 10Пд 6 II 23 23 69 15 15 0 0 1
Тип люорослинних умов - D2
1 5Пд2Мде 1 Яс 1Г1 Лп 40 Id 160 333 93 6 1 0 0 0
2 5Цд4Мде1Бп+Ял, Лп, Г 41 Id 195 466 98 0 1 1 0 0
3 10Пд 14 Ib 26 26 82 14 0 2 1 1
4 6Цд4Мде+Дзв, Г, Лп 44 Ib 291 534 91 5 2 1 1 0
5 10Пд 42 If 370 370 94 3 3 0 0 0
6 10Пд 43 Ie 797 797 96 0 4 0 0 0
7 10Пд 28 Ib 326 326 86 8 5 1 0 0
8 6Пд4Гх 11 If 4 7 85 10 4 0 1 0
9 6Цд2Дзв 1 Яв 1 Гр+Лп, Чш 46 Ie 322 506 95 3 1 1 0 0
10 4Мде3Пд 1 Дзв 1Г1 Яс+Чш 44 Ib 112 454 90 2 3 3 1 1
11 7Цд2Дзв 1Г+Яс, Яв 45 Id 501 671 98 1 1 0 0 0
12 5Пд3Лп1Дзв1Яв+Г 52 Ib 71 153 79 16 2 1 2 0
13 7Цд2Бп 1Г+Дзв, Яв, Лп 45 Id 304 464 83 14 0 3 0 0
14 10Пд 42 Ib 408 408 99 1 0 0 0 0
16 4Цд3Мде1Яв1Яс1Г+Ял 26 Id 151 362 75 22 2 0 0 1
17 6Пд4Мде+Дзв, Г 45 Ic 455 818 89 10 0 1 0 0
19 7Пд2Бк1Г+Дзв 45 Ia 234 343 88 10 2 0 0 0
20 6Цд3Ял1Г+Яс, Дзв, Вгр 42 Ic 360 632 86 11 2 0 1 0
21 10Цд+ Дзв, Яс, Г, Яв 101 Ib 202 221 98 2 0 0 0 0
23 3Дзв2 Яв 2Бп2Мде1Пд 27 Ib 22 353 72 20 5 2 0 1
24 3Дзв3Мде2Пд2Г+Бп 44 Ic 106 493 76 13 10 0 1 0
27 4Дзв1Мде1Цд1Лп1Яв1Г1Дч+Ял 45 Ic 41 306 81 12 3 2 1 1
28 3Дзв2Ял2Яв2Г1Цд 51 Ib 30 151 83 15 0 1 0 1
31 4Дзв3Бп2Бк1 Яв+Пд, Чш, Г 24 Ia 2 99 84 10 4 2 0 0
32 6 Дзв 1С1 Мде 1 Бк1 Г+Цд 95 Ia 13 388 79 12 6 1 1 1
Середне у тит люорослинних умов 87 9 2 1 0 0
Тип люорослинних умов - D3
15 10Пд 45 Ib 688 688 63 28 8 0 1 0
18 7Цд2Бк1Дзв+Г, Ял 45 Ia 263 395 86 13 0 1 0 0
22 4Цд4Мде1Яц1С+Г, Яв, Яс, Ял 58 Ia 41 108 89 9 1 0 1 0
25 4Мде3Дзв1Цд1Г1Бп 44 Ie 42 323 83 13 4 0 0 0
26 4Дзв2Мде2Цд1Ял1 Яв 43 Ie 115 485 77 10 13 0 0 0
30 10Цд 66 If 297 297 99 0 0 1 0 0
Середне у тит люорослинних умов 83 12 4 0| 0| 0
Висновки. Загалом отриманi результати дають змогу виокремити таю особливосп поширення виду у люових культурах perioHy:
1. Апробащя псевдотсуги Менз1са у штучних люових насадженнях тривае понад 100 роюв. За цей перюд вид засв1дчив свою високу продуктив-шсть i резистентшсть до абютичних i бютичних чинниюв впливу.
2. Сучасному стану люових культур iнтродyцента притаманна наявшсть на-саджень yсiх вiкових груп.
3. Лiсовi культури псевдотсуги у регюш зростають у дев'яти типах люу су-борових, сугрудкових i грудових типiв лiсорослинних умов. При цьому дiлянкам лiсових культур притаманна значна мозашшсть щодо типiв ль су, площ, в^, складу та продуктивносл. Тобто введення у лiсовi культури репону дослiджyваного виду протягом всього перюду штродукцп мало здебшьшого випадковий характер.
4. Враховуючи загрозу пошкодження посiвного та садивного матерiалy дос-лщжувано1 породи у молодому вщ весняними заморозками штродуцент необхiдно вирощувати бiля намету люу. Змiшyвання лiсових культур за участю псевдотсуги Мензiса варто проводити кулюами, завдяки чому дослiджyвана порода матиме бiльше свiтла i не буде пригшчуватися ш-шими сyпyтнiми породами, особливо у молодому вшд, а дерева штроду-цента уникнуть пошкодження тд час рiзноманiтних доглядових рубань.
Л1тература
1. Бродович Т.М. К вопросу о плодоношении лжетсуги тисолистой // Тезисы докладов III-ой Всесоюзного семинара-совещания / Т.М. Бродович. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1971 б.
- С. 15-16.
2. Бродович Т.М. Лесокультурные особенности и техника выращивания зеленой дугла-сии / Т.М. Бродович // Лесное хозяйство : журнал. - 1951. - № 12. - С. 19-22.
3. Гунчак М.С. Дуглаая зелена в Укра1ни / М.С. Гунчак, Р.М. Яцик, Ю.Е. Андрушюв. -1вано-Франгавськ, 1998. - 122 с.
4. Дебринюк Ю.М. Плантацшш люов1 культури в Захщному Люостепу Укра1ни: концеп-щя, методолопя, ресурсний потенщал : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.01 - Люов1 культури та фггомелюращя / Ю.М. Дебринюк; НЛТУ Украши. - Льв1в, 2007. - 40 с.
5. Дебринюк Ю.М. Теоретико-методолопчш основи групування дерев хвойних порщ в одновжових штучних люових насадженнях / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 51-61.
6. Матяш В.В. Биологические особенности лжетсуги Мензиса (Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco) в связи с ее интродукцией в Западной и Правобережной Лесостепи Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 - Ботаника / В.В. Матяш; Центральний республжанський боташчний сад АН УССР. - К., 1984. - 20 с.
7. Матяш В.В. Биология репродукция и семенная продуктивность лжетсуги Мензиса в Лесостепи Украины / В.В. Матяш // Интродукция и акклиматизация растений. - 1988. - № 9.
- С. 21-22.
8. Хмилевский В.М. Повышение продуктивности лесов Лесостепи Украины путем интродукции дугласии зеленой : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 - Лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов / В.М. Хмилевский; УкрНИИЛХА. - Харьков, 1987. - 20 с.
9. Хмилевський В.М. Рост дугласии зеленой в равнинных условиях УССР / В.М. Хми-левський // Лесное хозяйство : журнал. - 1987. - № 1. - С. 28-31.
10. Шляхта Я.М. Итоги интродукции и перспективы семеноводства дугласии зеленой в Закарпатье : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 - Лесные культуры, селекция, семеноводство и озеленение городов / Я.М. Шляхта; Львовский ле-сотехн. ин-т. - Львов, 1982. - 20 с.
11. Щепотьев Ф.Л. Дугласия / Ф.Л. Щепотьев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 81 с.
Ярощук Р.А. Особенности распространения псевдотсуги Мензиса (Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco) в искусственных лесных насаждениях Западной Лесостепи Украины
Представлен краткий обзор литературных источников относительно распространения и роста интродуцента на территории Украины. Исследованы и обобщены особенности распространения псевдотсуги Мензиса в лесных культурах Западной Лесостепи Украины. Проведено распределение площади искусственных насаждений с участием вида в исследуемом регионе в зависимости от группы возраста и типа леса. Проанализировано жизненное состояние породы в насаждениях различных типов лесорастительных условий региона.
Ключевые слова: псевдотсуга Мензиса, распространение, тип леса, жизненное состояние.
Yaroshcuk RA. Features of Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco in artificial forest plantations West Forest-Steppe Ukraine
Presented a brief review of the literature concerning the distribution and growth of this species in Ukraine. Investigated and generalized features spread Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco in forest plantations in Western Forest-Steppe of Ukraine. Have made the distribution area of artificial trees with species in the investigated region depending on the age group and type of wood. Analyzed vitality breeds in stands of different types of site conditions in the region.
Keywords: Pseudotsuga Menziesii (Mirb.) Franco, distribution, forest type, vitality.
УДК 630*5 Acnip. О.Ю. Громяк; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук;
MazicmpaHm М.1. Ярош - НЛТУ Украши, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МОРФОЛОГО-ТАКСАЦШНО1 БУДОВИ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У СУБОРОВИХ УМОВАХ
Розглянуто питання, пов'язаш з будовою за морфолого-таксацшними показни-ками соснових деревосташв рiзного вжу в суборових умовах. За допомогою функци Вейбула змодельовано розподш часток кшькосп дерев за вщносними ступенями морфолого-таксацшних показнигав. Здшснено математико-статистичний аналiз емт-ричних та модельованих рядiв розподшв за вщносними ступенями дослщжуваних деревосташв. Визначено основш бюметричш показники. Встановлено кореляцшш залежност мiж рядами розподтв за вщносними ступенями морфолого-таксацшних показниюв для дерев сосни звичайно! в умовах свiжих та вологих дубово-соснових суборiв.
Ключовг слова: сосна звичайна, таксацшна та морфолопчна характеристика, бюметричш показники, кореляцшний аналiз, моделювання.
Вступ. Вивчення та прогнозування продуктивносп л1ив е прюритет-ним завданням у веденш люового господарства. Продуктивнють л1шв визна-чаеться багатьма чинниками, передуим люорослинними умовами, походжен-ням, складом, структурою, формою, вжом i повнотою насадження. Великий вплив на не! чинять агротехшчш заходи вирощування люу, ктматичш, геог-рафiчнi, економiчнi умови та iншi чинники.
У процесi дослщження структури деревостану значне мiсце вщводять аналiзу його таксацшно! та морфолопчно! будови. Пiд таксацiйною будовою деревостану розумтоть: особливостi просторового розмiщення дерев по пло-щi люонасаджень; закономiрностi розподiлiв кiлькостi дерев за вщносними
ступенями морфолого-таксацшних показниюв; статистичний аналiз мшли-вост таксацiйних ознак; характер, величину та тюноту кореляцiйних взаeмозв'язкiв мiж таксацшними ознаками [5]. Морфологiчна будова дерев-них рослин зумовлюе особливостi формування деревостанiв, 1хню стiйкiсть до несприятливих чинниюв довкiлля; дае пiдстави для ращонального добору асортименту деревних порщ, розроблення заходiв щодо створення та виро-щування лiсових культур. [1]
Метою роботи е дослщження особливостей будови соснових деревос-танiв за основними морфолого-таксацшними показниками та визначення ос-новних бiометричних показникiв для подальшого аналiзу росту, продуктив-ност та моделювання просторово1 структури, що дасть змогу вирiшувати низку питань щодо планування заходiв, пов'язаних з режимом ведення госпо-дарства.
Обсяг дослщного матер1алу. Для проведення дослiдження було зак-ладено 7 пробних площ у соснових деревостанах на територп Державного пiдприемства "Радехiвське лiсомисливське господарство" у свiжих та воло-гих дубово-соснових суборах у вiцi 60-111 роюв. Пробнi площi закладали у насадженнях 1-11 клашв бонiтету та з повнотою 0,70±0,090.
Результати дослщжень. Пiд час дослiдження природи процешв у деревостанах важливим етапом е вивчення статистичних закономiрностей. У табл. 1. наведено результати бюметричного опрацювання польових матерь алiв, зокрема диспершя, коефiцiент варiацil, показники асиметрп та ексцесу, якi виявляють характер вщхилення криво1 вiд нормального типу та точнють дослiду, що дае змогу ощнити достовiрнiсть отриманих результапв.
Табл. 1. Бюметричш показники соснових деревостатв
Показник Диспер-сiя Варiацiя Асимет-рiя Ексцес Точнiсть дослiду
Загальна висота 1,85±1Д)35 8,04±4'545 -1,58±1'"5 6,04±5,965 0,78±и,46и
Дiаметр стовбура (на висотi 1,3 м) 7,00±1'290 22,58±4'545 0,50±1'°35 2 22±2,555 2,32±°,645
Висота до початку крони 1 94±1,0У0 10,65±5'5'0 -1 72±2-405 8,98±8,'55 1 27±и,8ии
Висота до найширшого июня крони 1 82±и'940 9,48±4'825 -1,33±1''20 9 42±8,805 0 94±0,525
Протяжтсть крони 1,34±0'345 25,66±9'065 0 24±0,685 1,64±2,255 2 44±0,925
Дiаметр крони 1,43±и'и90 24,26±','65 0,64±0,805 2,38±3,085 2,62±0,455
Аналiз бiометричних показникiв вказуе на належнють вибiрок до од-ше1 статистично1 сукупностi, 1х високу достовiрнiсть (точнiсть дослiду не пе-ревищуе 3,5 %%), репрезентативнiсть i можливiсть використання у подальших розрахунках. 1з наведених даних, представлених у табл. 1, можна бачити, що мшливють показниюв (коефiцiент варiацil) е рiзним. Так, мiнливiсть загаль-но1 висоти та висоти до найширшого мiсця крони е слабкими, висота до початку крони - середньою, а протяжнють крони та дiаметри стовбура i крони -значними. Коефщент асиметрп змшюеться в межах вiд -4,12 до +1,54. У бшьшосл показникiв спостер^аемо лiвосторонню асиметрiю (вiд'емну), тоб-то значна кшьюсть дерев сконцентрована в нижчих ступенях, що можна по-яснити штенсивним веденням господарства i систематичною вибiркою дерев з вищих ступенiв вiдповiдного морфолого-таксацiйного показника шд час
проведеня рубок формування та оздоровлення лiсiв. Показники ексцесу пере-бувають в межах вщ -0,70 до +18,23. Практично для вшх морфолого-такса-цiйних показниюв коефiцieнт ексцесу мае додатне значення. Це вказуе на те, що фактичнi кривi розподiлу дерев за вщповщними показниками мають вищу та "гостршу" вершину, нiж нормальна крива.
Для опису рядiв розподiлу використано рiвняння Вейбула, яке визна-чаеться двома або трьома параметрами. Функщя щшьносл двопараметрично-го розподiлу Вейбула, яку ми обрали для використання, мае вигляд:
У = а ха-1в-(Х в)а, (1)
ра ' 4 7
де: а- параметр масштабу; в- параметр форми.
Третш параметр (зсуву) показуе мшмальне значення, з якого почи-наеться конкретний розподш. Оскiльки цей параметр ютотно ускладнюе про-цес розрахунку, його часто прирiвнюють до нуля, тобто розмах варiацп буде починатися з нульового вщносного ступеня показника. Ощнення параметрiв функцп (1) проводили методом пошуку мiнiмуму залишково1 дисперсп 1х значень у заданiй областi [2-4].
У табл. 2 наведено коефщенти а та в для модельованих рядiв розпо-дiлу морфолого-таксацiйних показниюв за вщносними ступенями у розрiзi пробних площ.
Табл. 2. Значення коефщентм функци щшьностг двопараметричного розподту
Вейбула
№ з/п Вт Н т Нд.п.ко.т Нд.н.м .кр.т -^кл.т Ввю.т
а в а в а в а в а в а в
1 5,0807 0,9477 26,3865 0,9771 21,7362 0,9687 20,6614 0,9731 4,4242 1,0382 3,8803 0,9805
2 4,9484 0,9943 30,7452 0,9648 26,5691 0,9750 25,0011 0,9638 7,1275 1,0095 4,6754 1,0061
3 5,9923 1,0242 21,9457 0,9997 18,0178 1,0385 20,7405 0,9988 4,6418 0,9622 3,9605 1,0283
4 4,4632 1,0078 22,7933 0,9764 16,9272 0,9787 19,8991 0,9813 3,3430 1,0598 3,1345 1,0310
5 5,8786 0,9609 47,3205 0,9727 19,4064 0,9767 26,0564 0,9875 4,4668 1,0019 4,0625 1,0187
6 6,5743 0,9744 26,8377 0,9783 13,9485 0,9798 18,7700 0,9833 2,7066 1,0349 3,8502 0,9432
7 4,9304 1,0346 37,7770 0,9783 29,1249 0,9882 31,6129 0,9813 15,2594 0,9651 7,1028 1,0148
Примаки: Эт - модельований розподш частки загально! кшькосп дерев за вщ-носними ступенями д1аметра стовбура дерева на висот 1,3 м; Нт - модельований розподш частки загально! кшькосп дерев за вщносними ступенями загально! висоти дерева; Нд.п.кр.т - модельований розподш частки загально! кшькосп дерев за вщнос-ними ступенями висоти до початку крони; Нд.н.м.кр.т - модельований розподш частки загально! кшькосп дерев за вщносними ступенями висоти до найширшого мюця крони; Ькрт - модельований розподш частки загально! кшькост дерев за вщносними ступенями протяжност крони; Экрт - модельований розподш частки загально! кшь-кост дерев за вщносними ступенями д1аметра крони.
За результатами отриманих даних було синтезовано математичш мо-делi рядiв розподiлу за вщносними ступенями (рис.). Внаслщок порiвняння фактичних та модельованих деревосташв можна було зробити висновок, що загалом морфолого-таксацшна будова дослiджуваних насаджень принципово не вiдрiзняеться.
шлносш ступеш
Рис. Розподл модельованог частки ктькост1 дерев за вiдносними ступенями морфолого-таксацшних показникш: а) пробна площа (ПП) №1, вж 60 ротв; б) ПП №2, вж 67роюв; в) ПП №3, вж 76роюв; г) ПП №4, вж 82 роки; д) ПП№5, вж 91 рж; е) ПП№6, вж 101 рж; е) ПП№7, вж 111 роюв
З графтв розподiлiв (рис.) бачимо, що висоти стовбура, до початку крони та до найширшого мюця крони характеризуются низькою мшливютю, а частки !хшх вiдносних значень сконцентрованi навколо середнього ступеня вщповщного показника.
Пiд час анатзу дослiджуваних деревостанiв доцiльним е порiвняти розподiли часток кiлькостi дерев за вщносними ступенями вiдповiдних по-казникiв. У табл. 3 та 4 наведено значення коефщенлв кореляцп мiж такса-цiйними i морфолопчними показниками соснових деревостанiв для фактич-них (емпiричних) та для модельованих значень рядiв розподiлу.
Табл. 3. Значення коеф^енты кореляци мж фактичными рядами розподШв за вiдноснымы ступенями морфолого-таксацшних показнитв
соснових деревостатв
Показник Вг Нг LKD.f
Эг 1,00±ид)и - - - — -
Нг 0,62±и'228 1,00±и'иии - - — -
Нд.п.кр.Г 0,70±и'21и 0,93±и'и63 1,00±и'иии - - -
Нд.н.м.кр.Г 0,66±и'212 0 97±°.°29 0,93±и-065 1,00±ид)и - -
0,79±и'149 0,61±и'322 0 72±и,23и 0,70±и'2М 1,00±и'иии -
0,88±и'и55 0,49±и,и93 0,60±и'ш 0,56±и'и88 0,86±и'и82 1,00±и'иии
Примпки: - фактичний розподш частки загально! юлькосп дерев за вщносними ступенями д1аметра стовбура дерева на висот 1,3 м; Н - фактичний розподш частки загально! кшькосп дерев за вщносними ступенями загально! висоти дерева; Нд.п.кр.г - фактичний розподш частки загально! кшькост дерев за вщносними ступенями висоти до початку крони; Нд.н.мкр.5 - фактичний розподш частки загально! кшькост дерев за вщносними ступенями найширшого мюця крони; ЬкрГ - фактичний розподш частки загально! кшькосп дерев за вщносними ступенями протяжное крони; Вкр.г - фактичний розподш частки загально! кшькост дерев за вщносними ступенями д1аметра крони.
За допомогою визначених коефщенпв кореляцп ми встановили за-лежносп мiж дослiджуваними показниками, що характеризують структуру насаджень. Так, спочатку ми розрахували кореляцiйнi залежностi мiж фак-тичними рядами розподЫв часток кiлькостi дерев вщповщних показниюв за вiдносними ступенями. Внаслщок цього встановлено, що дiаметр стовбурiв дерев перебувають в тюнш кореляцiйнi залежностi з дiаметром крон
/А оо±0,055ч ■ /а -7г,±0Л49ч ■ I
(0,88 ) та частково - з протяжнютю крон (0,79 ); iснуе тiсний зв'язок мiж рядами розподiлiв кiлькостi дерев висоти загально! iз висотою до почат-
/А А-!±0,0б^ч ■ /А А-7±0,029Ч ■
ку крони (0,93 ) та висотою до найширшого мюця крони (0,97 ); юнуе також зв'язок мiж протяжнiстю крони та дiаметром крони (0,86±0'082).
Внаслщок проведення моделювання рядiв розподiлу кшькосп дерев морфолого-таксацiйних показникiв за вщносними ступенями нам вдалося встановити коефщент кореляцп для модельованих значень (табл. 4).
З наведених даних (табл. 4) бачимо, що значення коефщента кореляцп для модельованих значень рядiв розпод^ е значною мiрою тотожним фактичним. Однак проявляються певш особливостi, зокрема, iснуе бiльш тю-ний зв'язок мiж модельованими рядами розподЫв за дiаметром стовбура та дiаметром крони (0,96 ), а також за загальною висотою та висотою до найширшого мюця крони (0,97±0'030), порiвняно iз фактичними.
