CC BY
21
Вiдзначено, що кожний скарифiкатор мае свш специфiчний вплив на схож1сть насшня (табл. 1-2). Аналiз отриманих даних св^ить, що як хiмiчна, так i термiчна оброблення насiння сприяють усуненню твердонасiнностi, руйнуванню покривiв та проростанню насiння. Найбiльш ефективною скари-фiкацiею е оброблення насiння концентрованою сiрчаною кислотою протягом 20 хв. Цей метод дае 53,25 % лабораторно! схожост та 37,25 % грунтовой
Отже, наведенi методи усунення твердонасшност е задовiльними, а !х застосування можливе при розмноженнi гледичи. Та при використаннi Ырча-но! кислоти потрiбно враховувати, що при недостатньо довгш ди кислоти за-лишаеться багато твердого насiння, в той час як кислота згубно дiе на насшня, що у зразку не е твердонасшним.
Лггература
1. Гартман Х.Т., Кестер Д.Е. Размножение садовых растений. Перевод с англ. Под общ. ред. и с предисл. канд. с.-х. наук Тарасенко М.Т. - М.: Сельхозиздат, 1963. - 471 с.
2. Гладкий Н.П. Питомник декоративных деревьев и кустарников. - М.-Л.: Государственное издательство сельскохозяйственной литературы, 1954. - 280 с.
3. Деревья и кустарники СССР. Под ред. Лапина П.И. - М.: Мысль, 1966. - 637 с.
4. Лкове насшництво. Дебринюк Ю.М., Калшш М.1., Гузь М.М., Шаблш 1.В. -Льв1в: Свгг, 1998. - 432 с.
5. Лков1 культури. Горд1енко М.1., Корецький Г.С., Маузер В.М. - К.: Сшьгоспосвь та, 1995. - 328 с.
6. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - Л.: Наука, 1985. - 348 с.
7. Справочник лесовода. Пастернак П.С., Молотков П.И., Патлай И.Н. и др./ Под ред. П.С. Пастернака - К.: Урожай, 1990. - 296 с.
8. Холоденко Б.Г. Деревья и кустарники для озеленения в Молдавии. - Кишинев: Штиинца, 1974. - С. 62-63. _
УДК 630*583,894 Доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук;
доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти;
В.М. Михайлюк -Березшвський л1сний коледж
ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА УМОВНО-КОР1ННИХ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто результати дослщжень принцитв вертикально!' та горизонтально'1 просторово'1 структури умовно-коршних соснових насаджень Захщного Полюся. Визначено вплив ярусносп насаджень на морфолого-таксацшш показники насаджень та на ïx просторову структуру. Представлено лiсiвничо-таксацiйнi характеристики та результати кореляцшного та регресшного аналiзу дерев та деревосташв у соснових насадженнях репону.
Doc. I.V. Shukeldoc. H.H. Hrynyk-NUFWTof Ukraine;
V.M. Muhajliuk - Forestry College, Berezne
The spatial structure of the esse-native forests pine of Western Polissia
To considered the results of researched the principals vertical and horizontal spatial structures of esse-native forests pine of Western Polissia. Determined impact layering on morphological and taxations trait of planting and on they spatial structures. Represent forestry and taxations characteristics and results of correlations and regressions analyses of trees in esse-native forests pine of region.
Просторова структура деревосташв вщображае iсторiю та визначае подальший розвиток насадження, бо впливае на виконання люом середовищ-нотвiрних та захисних функцiй, визначае стшюсть до несприятливих чинникiв середовища. Просторова структура деревних ценозiв, як i бюге-оцензiв в цiлому, включае два типи: вертикальну та горизонтальну. Перша в лiсiвничiй та фггоценотичнш лiтературi виражаеться яруснiстю, а в бюгеоце-нологи - бiогеогоризонтами, або и вищими утвореннями - бюгеоблоками [5]. Горизонтальна структура представлена елементарною групою, ценокомiркою та бiогеоценотичними парцелами [1, 4, 7].
Практикою люово! таксаци для подiлу деревостану на яруси виробле-но нормативи, що враховують висоту, кiлькiсть дерев, запас, повноту деревостану. Однак, основним критерiем для видшу ярусiв е рiзниця в середнiх висотах категорш дерев або в сукупностi групи особин, що достатньо одно-рщш за розмiщенням органiв асимшяци в окремих горизонтах або наметах [2, 6]. Вертикальне членування вщбуваеться як в одновжових, так i в рiзновi-кових деревостанiв. Лiсовi таксатори рекомендують видiляти в рiзновiкових групах умовнi яруси. Цей принцип використовуеться багатьма дослщниками пiд час вивчення вертикально! структури лiсiв, де видшяються яруси - гори-зонти. 1х видiлення, як таких, що перекривають вертикальнi елементи структури деревостану, мае не лише лiсiвниче, але i бiогеоценотичне значення, ос-кiльки служить вiдлiковою точкою для визначення бюгеоблоюв [5, 7].
Шзнання особливостей просторово! структури умовно-корiнних сос-нових насаджень е вiдлiковою точкою у прогнозуванш та плануваннi люово-го господарства, в тому чи^ рекреацiйного лiсокористування в лiсах Захщ-ного Полiсся.
Методика роб1т
Пiдбiр та закладання пробних площ в них проводились вщповщно за-гальноприйнятими методиками з врахуванням рекомендацiй [2-5].
Результати робгг
У вертикальнiй структурi умовно-корiннi соновi лiсостани е багато-яруснi i не стiльки за таксацшними показниками, скшьки за бюлопчними горизонтами, границi яких умовно видшяемо на рiвнi середнiх висот окремих ярушв (табл. 1). Так, на ПП3 (9С.зв.Д.ч.+Б.п., Гр.зв, 95 р.; Н=31,2 м; Б=39,7 см; С3-гр-д-С; 1а; Р=0,7; Мзаг=560 м3/га) чiтко спостерiгаеться три бiологiчнi гори-зонти: I ярус - 10С.зв,+Б.п.; М=518 м /га; N=292 шт./га; II ярус - 6Д.ч.4Гр.зв.; Н=15,9 м; Б=19,7 см; N=118 шт./га; М=24 м3/га; III ярус - 8Д.ч.2Гр.зв.; Н=9,3 м; Б=9,5 см; N=460 шт./га; М=18 м /га. Перший ярус формуе 92,73 % запасу насадження при 33,56 % кшькосп стовбурiв, другий ярус створюе 4,08 % запасу насадження i 13,56 % кшькосп стовбурiв, а третiй ярус мае запас лише 3,25 % насадження i нараховуе 52,87 % екземплярiв вщ уше! кiлькостi дерев. Подiбна до не! ситуацiя простежуеться у вшх деревостанах, що характеризу-ються в таксацiйнiй будовi оберненопропорцiйним зв'язком - при зростаннi розчленування ярушв з вiком насадження та зростанням запасу ярушв вiд третього до першого, рiзко зменшуеться чисельнiсть основного компоненту (рис. 1).
Табл. 1. Лшвничо-таксацшна характеристика сосняшв _Захiдно-полiського л'шогосчодарського району_
№ПП, тип л1су, склад; в1к, повнота Деревостш
Загалом I я рус II я рус III ярус
запас, м3/га кшь-шсть, шт./га запас, % кшь- шсть, % запас, % кшь- шсть, % запас, % кшь- шсть, %
3К; СЗ-гр-д-С; 9С.зв.1Д.ч. +Б.п., Гр.зв. 95;0,3 559 870 92,73 33,56 4,08 13,56 3,25 52,87
13Б; В2-д-С; 10С.зв.;32;0,75 222 1236 98,00 96,12 1,76 2,56 0,04 0,32
15Б; В2-д-С; 10С.зв.;30;0,66 273 396 99,80 97,98 0,05 1,01 0,01 1,01
16Б; В3-д-С; 10С.зв.од.С.Б; 30;0,63 129 3413 91,05 76,77 8,67 22,44 0,02 0,79
19Б; В3-д-С;10С.зв.; 45;0,79 259 1250 92,19 81,60 7,81 18,40 0,00 0,00
20Б; С2-гр-д-С; 10С.зв.од.Б.п., Д.ч.100;0,7 270 560 97,78 81,07 1,39 3,21 0,83 15,71
22Б; В3-д-С; 10С.зв.+Б.п.20;0,75 207 2880 93,10 71,18 6,76 28,82 0,00 0,00
23Б; В2-д-С; 10С.зв. + Б.п. Д.ч., Груш.л.; 100;0,54 227 712 96,00 26,12 2,79 2,13 1,23 52,53
Табл. 2. Результати кореляцшного тарегресивного аналiзу дiаметра I бюметричних показнитв сосни звичайноИ на трансектi ПП20Б
Показ-ники Коефь щент ко-реляцп Похибка коефь щента ко-реляцп Кореля-цшне ввдно-шення Похибка кореляцшного ввдно-шення Критерш кри-волшшност1 Б Р1вняння регресп у=а+Ьх+ех2+ёхъ
фактич-не на 5 % р1вт
Б*-И* 0,35 0,16 0,90 0,07 20,99 2,04 у=25,729-1,2806 х+ 0,0203х2-0,0003х3
Б-Б* 0,14 0,17 0,86 0,09 16,04 2,04 у=22,547-1,4459 х+ 0,0256х2-0,0004х3
Э-Иша* 0,17 0,17 0,84 0,09 13,33 2,04 у= 17,771-0,4662 х+ 0,0298х2-0,0005х3
Б-гПн* 0,37 0,16 0,97 0,04 18,90 2,04 у=2,1291-0,1035 х + 0,0098х2-0,0002х3
Б-гПд* 0,37 0,16 0,84 0,09 11,20 2,04 у=1,7014+0,1214 х-0,0077х2+0,0002х3
Б-гЗх* 0,45 0,15 0,81 0,10 7,65 2,04 у=0,6232+0,1816х2-0,0093х2+0,0002х3
Б-гСх* 0,30 0,16 0,83 0,09 10,01 2,04 у= 1,601+0,5656 х-0,0017х2+0,00005х3
*Примггка: Б - середнш дiаметр стовбура дерева; Н - висота стовбура дерева;
В - протяжшсть крони дерева; Ншё - середнш дiаметр крони дерева; гПн - радiус крони дерева у твшчному напрямку; гПд - радiус крони дерева у твденному напрямку; гЗх - радiус крони дерева у захщному напрямку; гСх - радiус крони дерева у схiдному напрямку.
Загалом, з1 зростанням вжу насаджень та розчленування ярушв при од-накових складах насаджень кшьюсть дерев загальна знижуеться з 3413 шт./га (ПП16Б) до 560 шт./га (ПП20Б). У молодих насадженнях спостер1гаеться лише 2 яруси - бюгоризонти, а в пристигаючих, стиглих та перестшних видшяеться
вже ч^ко 3-iй ярус. На частку першого ярусу у всiх групах деревосташв припа-дае вiд 99,80 до 91,05 % запасу, II ярусу - вщ 0,05 до 8,67 %, Ш-ого - вiд 0,00 до 3,25 %. Кшьюсть дерев мае обернено-пропорцшне вiдношення. Вона, вщповщно до ярусiв, становить I ярус - вщ 26,12 до 97,98 %, II ярус - вщ 1,01 до 22,44 % i III - вiд 0,00 до 52,87 %. Якщо у вщносному розподiлi запасiв деревостою рiзниць практично не спостер^алось, то розподiл юлькост стовбу-рiв обумовлено рiзновiковiстю в першу чергу. У першому та другому ярусах, де зосереджена найбшьша кшьюсть деревини, кшьюсть дерев зменшуеться з шдвищенням степенi рiзновiковостi. У третьому ярусi спостерiгаеться зворотна картина - кшьюсть дерев збшьшуеться з 0,00 до 52,87 %. Це св^ить про доб-рий хщ лiсовiдновних процесiв у пристигаючих i стиглих умовно-корiнних де-
ревостанах свiжих i вологих суборiв i сугрудiв Захiдного Полiсся.
45
40
35
30
25
е
о ч
■5 20
15
10
Вщсоток вщ заг. юльк., %
Высоток вщ заг. запасу,%
д
J Л \_
/ Л
/ \
/ \ V
\
4 8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52
абсолютнi ступен! товщини, см Рис. 1. Розподт запасу та 4uc^bHocmi cmoe6ypie за ступенями товщини на ПП23Б
Для бшьш повного доповнення характеристики вертикально! та горизонтально! будови умовно-коршних сосняюв наведено результати суцшьного картування насадження на трансекп ПП20Б (рис. 2), що мае таю характеристики - 10С.зв.од.Б.п., Д.ч.; 100 р.; 22,0 м; 27,3 см; 26,63 м2/га; III бон.; 0,8; 270 м3/га; I ярус - 10С.зв., N=454 шт./га; M=264 м3/га; II ярус - 10С.зв., N=18 шт./га; M=4 м3/га; III ярус - 8Б.п.2Д.ч.; N=88 шт./га; M=2 м3/га. Перший ярус формуе 97,78 % запасу насадження при 81,07 % юлькост стовбурiв, другий ярус створюе 1,39 % запасу насадження i 3,21 % чисельностi стовбу-рiв, а третiй ярус мае запас лише 0,83 % насадження i нараховуе 15,71 % ек-земплярiв вiд усiе! чисельностi стовбурiв (табл. 1). Така вщмшшсть вiд структури насадження на ПП3К пояснюеться, перш за все, бщшшими умова-ми мюцезростання - там вологий сугрудок, а тут свiжий субiр та тим, що два роки тому на видш було проведено саштарну рубку.
З рис. 2, що насадження характеризуеться просторовою неоднорщшс-тю розмiщення дерев. Це е характерною особливютю деревостанiв природно-
го походження [5-7]. У молодняках та середньовшових деревостоях основна кшьюсть дерев знаходиться в першому ярусi. Нижш яруси представленi пригнiченими, вiдсталими в росл, поступово випадаючими зi складу деревами через наявну всередиш - та мiжвидову конкуренцiю. У стиглому насад-женнi третiй ярус утворюе крупний пiдрiст, що потребуе освiтлення. Коли-вання висот у межах окремо взятого ярусу вщповщае коливанню висот мiж окремими ярусами, що дещо затрудняе вiзуальному розподшу деревостану яруси. Характерною особливiстю умовно-коршних соснових насаджень е те, що з вжом вiдбуваеться збiльшення глибини намету окремих яруЫв i насад-ження в цiлому. Бiльша глибина намету першого ярусу, порiвняно з другим, пояснюеться рiзницею в штенсивност росту i середньою висотою дерева. З вжом протяжнiсть крони збшьшуеться. Але у вiдносних одиницях змен-шуеться. В мiру переходу дерев з нижшх ярусiв до першого протяжшсть крони стосовно до нижшх яруЫв дерев зменшуеться. Для сосни звичайно! Захщ-ного Полюся характерний рiвномiрний розвиток крони у вс сторони. При де-якому збшьшенш об,емiв на пiвнiчний захщ та пiвденний схiд.
На основi матерiалiв картування деревостану на ПП20Б проведено ко-реляцiйний та регресивний аналiз мiж значенням дiаметра та бюметричними показниками сосни звичайно!. Дослщжено, що вони найбiльш повно вирiв-
нюються pÏBMHMM типу y = a + bx + ex1 + dx3, яке шдбиралось за наймен-шою сумою квадратiв рiзницi та високим значенням дисперси. Про це свщ-чить невисокий рiвень коефщента кореляци - вiд 0,14 до 0,45, високе зна-чення кореляцiйного вщношення (вiд 0,81 до 0,90) та значне фактичне зна-чення критерда криволiнiйностi F = 7,65 до 20,99.
Вертикальна диференщащя фiтомаси насаджень визначае значну неод-норiднiсть (юльюсну i якiсну) i ïï горизонтально: будови. Це зумовлено нерiв-номiрною густотою стояння рослин (вiкна, рщини, загущенi бiогрупи в заростях рослин, нерiвномiрний розподiл окремих видiв у простор^ арх^екто-нiка габiтусу дерева, антропогенш порушення, роль тварин, вггру тощо). Тому бiогеоценотична робота фггоценозу в горизонтальному спрямуваннi е доволi диференцiйована навiть на дуже однорщних дiлянках землi, що створюе неод-норiднiсть i в iнших компонентах люу. Цi неоднорiдностi носять назву пар-цел, яю е дуже близькими за змютом до поняття радiалей Ю.П. Бяловича [4].
В умовно-коршних сосняках Захiдного Полiсся не спостер^аеться рiв-номiрного розподiлу дерев по плошд. Практично у вЫх насадженнях розподiл груповий, що обумовлено природним поновленням. Вщзначено, що мiж горизонтальною будовою деревостою ^мкнутють намету) i вертикальною бу-довою (наявнiсть ярусностi в деревостанi) юнуе тiсний взаемозв'язок, Це про-являеться в тому, що при змш зiмкнутостi i намету ярусу в бж його змен-шення або шдвищення складний 2-х або 3-х ярусний деревостан може перейти в одноярусний i навпаки. У горизонтальны будовi коршних та умовно-коршних шпилькових фiтоценозiв Захiдного Полюся чiтко спостерiгаеться в дослiджуваних типах люу основна, та, що займае в насадженш найбiльший простiр i створюе основний, "типовий" напрям обмшу речовин та енергiï, си-нузiя. Окрiм того, в невеликiй долi видiляеться декiлька доповнюючих сину-зш, що володiють незначною часткою в бюгеоценотичному метаболiзмi i сильно обмежеш в просторi. Приклад цьому - ПП3, де вертикальна неодно-рщшсть деревного намету вiдбилась на горизонтальны будовi фiтоценозу, де чiтко спостер^аеться синузiальна будова з формуванням асощацш основно'' -Pineto-Quarceto-oxalidosum та доповнюючих Pineto-Quarceto-vaccinioso-myrtiliosum i Pineto-Quarceto-majantemosum. Кшьюсть доповнюючих сину-зш визначае не стшьки багатство умов мiсцезростання, сюльки господарське втручання та природнi чинники в житт лiсу (рубки, пожеж^ вiтровал тощо).
Подiбна просторова структура спостер^аеться в усiх середньовiкових, пристигаючих, стиглих та перестшних умовно-коршних насадженнях дослщ-жуваних тишв лiсу.
Висновки
Розподш запасiв корiнних та умовно-коршних сосняюв свiдчить про те, що в умовах Захщного Полiсся можна не видшяти II та III яруси. Однак, враховуючи значну представлешсть дерев третього та другого яруЫв, яю е основою структури деревосташв майбутнього i визначають необхiднiсть призначення вибiркових рубок, а також як елемент зорового сприйняття рек-реацшних лiсiв в монотонному наметi, II та III яруси необхщно призначати.
При його таксаци необхiдно вiдзначати середш вж, висоту, дiаметр, склад i розподiл. Розташування дерев по плошд, 1х кiлькiсть i розмiри, форма крони впливае не тiльки на запас деревини, вихщ сортиментiв, але i на створення комфортного середовища для рекреанпв.
Л1тература
1. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - К.: Наук.думка,1983. - 216 С.
2. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 405 с.
3. [^¡юбьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. -
388 с.
4. Дылис Н.В. Структура лесного биогеоценоза. - М.: Наука,1969. - 56 с.
5. Сукачев В.Н. Основы лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - 320 с.
6. Швиденко А.З., Строчинский А.А., Лакида П.И. Абсолютные полноты и запасы полных искусственных сосновых древостоев Полесья УССР // Лесной журнал: Изв. ВУЗов. 1988, №3. - С.15-19,
7. Whitehead D. An ecological overview of plantation forestry // N.-Z.J. Forestry, 1981, 26, N 1, P. 14-19.
