CC BY
20
7. Кохно Н.А. Интродуцированные деревья и кустарники в дендрофлоре УССР и их таксономический состав // Интродукция и акклиматизация растений. - 1991. - Вып. 13. - С. 23-25.
8. Кузь В.М., Черняк В.М. Пам'ятки садово-паркового мистецтва Вшницько!' област // Матерiали зв^но!' науково! конференцп природничого факультету за 1992 рш. - Тернопшь, 1993. - С. 24-25.
9. Литвиненко А.Ю. Парки Вшничини. - Одеса : Вид-во "Маяк", 1972. - 39 с.
10. Лыпа А.Л. Дендрологические богатства Украинской ССР и их использование // Озеленение населенных мест. - К. : Изд-во Акад. архитектуры, 1952. - С. 9-52.
11. Тахтаджян А. Л. Происхождение и расселение цветковых растений. - Л. : Изд-во "Наука", 1970. - 135 с.
12. Черняк В.М. Еколопчш та дендролопчш дослщження в старовинних парках Вш-ницько! област // Науковi записки ТДПУ iм. В. Гнатюка. - Тернопiль. - 1999. - № 1(4). - С. 21-27.
13. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи й викорис-тання та збагачення. - Тернопшь : Вид-во ТДПУ, 2004. -264 с.
14. Черняк В.М. Пщсумки штродукцп листяних на Волино-Подiллi // Науковi записки ТДПУ iм. В. Гнатюка. Серiя: Бiологiя. - 2000. - № 3(10). - С. 10-17.
УДК 630*187;226;228;3 Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк1, м. 1вано-Франк1вськ; В.П. Лосюк - Нащональний природний парк "Гуцульщина", м. Kocie
СТРУКТУРА I СТАН ДЕРЕВОСТАН1В ЯЛИЦ1 Б!^
НА КОС1ВЩИН1
Проведено аналiз структури коршного ялицевого деревостану за даними пос-тшно'1 пробно'1 площi НПП "Гуцульщина" щодо його стану та сукцесш. Наявнiсть де-кшькох ярусiв та багатьох порiд в складi забезпечуе високу стiйкiсть лiсiв ялицi бшоь
Senior research officer Yu.S. Shparyk - Ukrainian Research Institute for Mountain Forestry, Ivano-Francovsk; V.P. Losyuk-National Natural Park "Gytsyl'schyna", Kosiv
Fir stand structure and health condition at Kosiv district
Analysis of the fir (Abies alba Mill.) natural stand structure is given according to the permanent plot data established in NNP "Gytsyl'schyna" forests in context of the stand stability and succession. A conclusion is drawing that layers and species diversity ensure a high stability of the fir stands in the region.
Ялицев1 деревостани в регюш Украшських Карпат е одними з найпо-ширешших тишв деревостану - за площею вони посщають трете мюце шсля бука i ялини, а частка ïхньоï площд становить близько 7 % (у люах Держком-люгоспу Украши) i мае тенденщю до зростання впродовж останшх роюв [1]. У КоЫвському райош нараховуеться 29 головних деревних порщ, зi значною перевагою букових та ялинових деревосташв - цi двi породи формують 78,3 % площi лiсiв району. Ялиця бша (Abies alba Mill.) представлена на 7,2 % площ, що вiдповiдае регiональному рiвню. При цьому, ялицевi деревостани останшми роками привертають до себе шдвищену увагу через високу ïхню стшюсть до зовнiшнiх впливiв та усшшне природне вiдновлення [2-5].
1 Укранський науково-дослщний шститут прського л1авництва (УкрНДЫрл1с) 1м. П. С. Пастернака
Тому, дослщження стану та сукцесш корiнних деревосташв ялицi на пос-тiйнiй пробнш площi НПП "Гуцульщина" е актуальними.
Постiйну пробну площу № 2_07 Гуц (далi ППП 2_07Гуц) закладено в Косiвському ПНДВ (квартал 10, видши 31, 33) НПП "Гуцульщина" в 2007 р. Площа проби становить 1 га - це квадрат зi стороною 100 м. При швентари-заци деревостану, шдросту, пiдлiску, настилу i трав'яного вкриття використа-но загальноприйнятi в лiсiвництвi методики [6-7]. Як доповнення до цих ме-тодiв, дерева, яю товстiшi 6 см, класифiкованi за 6 класами Мiжнародно! спiлки люових дослiдних органiзацiй (ЮТКО) [1].
Середш таксацiйнi показники деревостану ППП 2_07Гуц i окремих порiд наведено в табл. 1. Деревостан ППП 2_07Гуц - це трьохярусний, близь-кий до коршного, рiзновiковий ялиново-буково ялицевий деревостан, з учас-тю грабу (склад 7Яц3Бк+Ял, од. Г). Перший ярус формують ялиця з буком та з невеликою участю ялини (до 5 %) i запасом близько 390 м /га. Склад порщ цього ярусу - 8Яц2Бк+Ял, вiк - близько 100 роюв, бонiтет - I, а повнота -0,45. У другому ярус домшуе вже бук, а участь ялищ значно зменшуеться: склад - 6Бк3Яц+Ял, од. Г, вш - 65 рокiв, бонiтет - II, запас близько 135 м /га, а повнота - 0,19. У третьому ярус продовжуе зростати участь бука i зникае ялина: склад - 8Бк2Яц+Г, вш - близько 30 роюв, боштет - II, запас близько 8 м /га, а повнота - 0,02. Шдшсок на пробi представлений окремими кущами бузини чорно! з середньою висотою 1,5 м. Природне вщновлення мае два по-колiння: старше - це благонадшний пiдрiст у юлькост коло 4 тис. шт./га, висотою 1,0-1,5 м i складом 10Яц+Бк; молоде - 2-5-рiчнi сiянцi в кiлькостi 5 тис. шт/га, висотою 0,1-0,2 м i складом 8Бк2Яц. Проективне покриття трав тут становить близько 40 % ^ переважно, - це ожина. Всього облжовано на пробi 21 вид трав.
Таким чином, структура цього деревостану вщповщае типовш струк-турi рiзновiкових деревостанiв - домшування дерев першого ярусу, але з низькою !х повнотою. Це дае змогу усшшно розвиватися другому ярусу, який за юльюстю дерев домшуе в деревосташ (43,5 %). У третьому ярус розташо-вано 24,3 % дерев, але представлений вш тшьки фрагментарно. Поясненням цього е вжит в деревостанi лiсiвничi заходи, яю були переважно спрямованi на видалення з першого ярусу сухих дерев ялини. Це i привело до його мало! повноти i створило умови для формування пiдлеглих ярусiв. Оскiльки така лiсiвнича практика е характерною для регюну, то така структура ялицевих деревосташв також е типовою. Це дае змогу на прикладi дано! проби робити висновки щодо стану та сукцесш вЫх ялицевих лiсiв КоЫвщини.
З графша висот (рис. 1) також видно, що у формуваннi першого ярусу беруть участь переважно ялиця i бук, а ялина i граб тут представлен окремими деревами. Середш таксацшш характеристики ялищ 1 ярусу i за дiаметром (47,0 см), i за висотою (29,2 м) перевищують вiдповiднi параметри бука (вщ-повiдно 34,8 см i 26,4 м), особливо це стосуеться дiаметра. Ялина мае однако-ву середню висоту з ялицею, але достовiрно менший дiаметр.
Табл. 1. ТаксацШна характеристика деревостану на ППП 2 07 Гуц
Склад порвд Кшьшсть дерев Сума площ поп. пер., м2 Середт Бот-тет Запас де-ревини, м3/га Повно-та
Д, см Н, м
7Яц3Бк+Ял од. Г 563 40,3156 30,2 24,6 II 531,0 0,67
зокрема, за породами
Бук (Бк) 355 13,3624 21,9 21,3 II 150,7 0,23
Граб (Г) 14 0,3202 17,1 16,7 III 2,9 0,01
Ялина зв. (Ял) 15 1,3686 34,1 25,3 I 17,6 0,02
Ялиця бша (Яц) 179 25,2644 42,4 28,1 I 359,8 0,41
зокрема, за ярусами
Склад порвд Вк, рошв Дерев, шт О, м2 Дсер, см Нсер, м Бот-тет Запас, м3/га Повно-та
перший ярус
8Яц2Бк+Ял 102 181 27,3 43,9 28,6 I 388,5 0,45
в т.ч. Бк 90 50 4,8 34,8 26,4 II 61,7 0,04
Ял 90 6 0,9 42,8 29,3 I 11,8 0,01
Яц 105 125 21,7 47,0 29,2 I 315,0 0,40
другий ярус
6Бк3Яц+Ял, од. Г 65 245 11,9 24,8 22,2 II 135,1 0,19
в т.ч. Бк 60 182 7,6 23,1 22,0 II 82,9 0,14
Г 40 8 0,3 21,0 19,2 III 2,7 0,01
Ял 70 9 0,5 26,7 21,3 II 5,8 0,01
Яц 70 46 3,4 30,8 23,9 I 43,7 0,03
третш ярус
8Бк2Яц+Г 30 137 1,1 10,2 12,6 II 7,5 0,02
в т.ч. Бк 30 123 1,0 9,9 11,8 II 6,1 0,02
Г 25 6 0,0 9,5 8,5 III 0,2 -
Яц 35 8 0,1 14,4 15,1 II 1,1 -
40 м
35
30 25 20 15 10
у = 17,7641_п{х)- 37,304
у = 11,5631_п(х) -14,588 » К2 = 0,4433 - • • г ■
Я2 = 0,7978 ♦ * ^ ♦ у = -0,0091x2 + 1,0406х + 0,4884
* ♦ • • Н2 = 0,5914 А *
/ • * ♦
//у= 11,6721_п(х) - 16,425 ♦ Бк ^ Ял
Л Ъ2 = 0,9401 ■ Г • Яц
/
* ♦
8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64 68 72
см
Рис. 1. Графши висот основних nорiд на пробi
Другий ярус найкраще сформований, оскшьки тут розташовано майже 45 % дерев та бшьше 25 % вiд запасу деревини. Формуеться вiн також пере-важно ялицею i буком, та поодинокими деревами ялини i грабу. Середш дь аметр та висота ялищ в 2 ярусi все ще перевищують вiдповiднi показники бука, але за висотою рiзниця вже мiнiмальна. Ялина мае бшьший дiаметр, але меншу висоту, шж бук, а граб характеризуеться найменшими значеннями обох показникiв. У третьому ярусi зосереджено лише 25 % вщ всiх дерев i найбшьше за кiлькiстю тут бука, а ялиця та граб представлен поодинокими деревами. За середшми висотою i дiаметром ялиця в III ярус знову вiдчутно випереджае iншi породи, а граб - знову мае мшмальш 1х значення. Вщзначи-мо значну змшу дiаметрiв бiльшостi порщ на пробi: бука - вщ 6 до 66 см, ялищ - вщ 7 до 65, а ялини - вщ 17 до 52 см (рис. 2). Це дае тдставу говори-ти про рiзновiковiсть деревостану. Додатковим аргументом тут е наявшсть 3 яруЫв та пiдросту. Бонiтет деревостану загалом на пробi 2_07Гуц вщповь дае II класу, або боштету бука. Це зумовлено тим, що хоча ялина та ялиця i ростуть за I боштетом, зате граб росте за III. З окремих яруЫв тшьки перший росте за I класом бонггету, тодi як II i III - за другим.
90
8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64 68 72
Рис. 2. Розподл кiлькостi дерев за Ыаметром на пробi
У лiсiвничому плат деревостан проби 2_07Гуц перебувае в доброму сташ - частка не пошкоджених дерев сягае майже 63 % (табл. 2). При цьому, найменш пошкодженими е дерева бука, а найбшьше - ялини i ялищ.
Середш класи ЮТКО дають уяву про лiсiвничi характеристики дерев основних порщ. Клас ярусност свщчить, що породи добре роздшеш за ярусами: ялиця i ялина переважно ростуть у другому ярусi (середнiй клас - 1,31,6), а от бук i граб - у другому (класи, вiдповiдно - 2,2 i 2,4). Клас життевос-тi е достатньо вирiвняним за породами (1,7-2,0) i це означае, що бiльшiсть дерев мають середню i високу життевють. У ялицi, основно! породи першого ярусу, життевiсть закономiрно найкраща.
Табл. 2. Лшвнича характеристика деревостану на ППП 2 07Гуц
Порода Кшь-к1сть дерев Частка дерев без пошкодження, % Класи Ш "ЯО (середт) Пошкодження
ярус жит. положен-ня цштсть товаршсть довж. крони вид пошк. дерев, %
Бук 358 67,0 2,2 1,9 1,8 4,9 4,9 4,8 вершини 24,6
Граб 13 61,5 2,4 2,0 2,2 5,1 5,2 4,4 вершини 23,1
Ялина звичайна 15 53,3 1,6 1,9 1,8 4,6 4,1 5,5 вершини 26,7
Ялиця бша 177 54,8 1,3 1,7 1,8 4,5 4,5 5,0 вершини 24,9
Разом на 1 га: 563 62,7 1,9 1,9 1,8 4,8 4,7 4,9 вершини 24,7
Клас положення показуе, що багато дерев не мають ознак пригшчен-ня, тобто мають прос^р для росту, i його середш значення для бука, ялищ та ялини дорiвнюють 1,8. Тшьки граб перебувае в дещо пршому положеннi. Клас лшвничо! цiнностi св^ить, що тiльки окремi дерева граба е зайвими з лiсiвничих мiркувань у деревостанi. Дещо дивним е те, що значення класу ль Ывничо! цiнностi ялини i ялищ е вищими, нiж у бука. Це дае шдставу ствер-джувати, що дерев саме бука е надлишок в деревосташ. Величина класу то-варностi (4,1-5,2) показуе, що товаршсть деревостану на пробi е досить висо-кою - тут переважають дiловi та пiвдiловi стовбури. Найвищою товарною цiннiстю характеризуеться ялина i це пояснюеться природним вщбором найкращим стовбурiв ялини. Клас довжини крони мае широкий дiапазон се-реднiх значень (вiд 4,4 до 5,5), i це означае, що бшьшють дерев мають крону, довжина яко! перевищуе половину висоти стовбура. Таю дерева здебшьшого характеризуються достатньою стiйкiстю до зовнiшнiх впливiв. Тшьки ялина мае в бшыпоеп коротку крону.
14000 л-
12000 10000 8000 6000 4000
2000
о Н—^—I—^—|—^—|—^—|—^—|—-—|—^—|—^—I
I О-19,9 см 20-29,9 см 30-49,9 см 50-69,9 см 70-89,9 см 90-129,9 см 130-299,9 см 300-599,9 см Рис. 3. Розподл кiлькостi мдросту ялиново-буковоХяличини за висотою
Основними видами пошкоджень на пробi 2_07Гуц е пошкодження вершини - середнш вщсоток таких пошкоджень становить близько 25 %. За породами: у бука - на рiвнi 25 %, у граба - 23 %, у ялини - 27 % i у ялищ - на рiвнi 25 %. Кшьюсть сухих дерев ледве перевищуе 5 % i на % - це дерева хвойних порщ. З шших пошкоджень вщзначимо: поперечний рак - 29 дерев, нахил стовбура - 26 i сучки - 16 дерев.
Облш природного вщновлення на пробi показав, що воно представле-не двома генеращями для бука i трьома - для ялищ. Пiдрiст граба трап-ляеться досить часто, а ялини, явора i ясена також присутнш, але у виглядi окремих екземплярiв. Загальна кiлькiсть природного вiдновлення становила 32300 шт./га, а його породний склад - 6Бк4Яц+Г, од. Ял, Яв, Яс. Розподш кiлькостi природного вщновлення за висотними групами наведено на рис. 3.
Отримаш результати свщчать, що основну частину природного вщ-новлення бука становлять 3-5^чш деревця з висотою 0,1-0,3 м - середня 1х кiлькiсть 16,1 тис. шт./га. Друга генеращя шдросту бука - це 10-15-рiчнi деревця з висотою близько 70 см - 1х нараховуеться близько 2000 шт./га. При-родне вщновлення ялицi також значною мiрою формуеться за рахунок 2-4-рiчних екземплярiв - 1х кiлькiсть перевищуе 6 тис. шт./га. Добре представле-не також поколшня ялицi з вшом близько 10 рокiв i висотою 0,6-0,8 м - його кшьюсть сягае 3,8 тис. шт./га. А от найстарше поколшня шдросту ялищ (вш бшьше 15 рокiв, висота - 1,7 м, дiаметр 1,4 см) представлене на рiвнi 3000 шт./га. Загалом, природне вiдновлення на пробi 2_07Гуц е успiшним, у змозi забезпечити розвиток нового поколшня люу i, що особливо важливо, -розташоване переважно в прогалинах намету, де мае вс шанси сформувати нове поколiння деревостану.
Рис. 4. Схемарозташування дерев за породами (проба 2_07Гуц)
Схему розташування дерев на ППП 2_07Гуц наведено на рис. 4. Карта проби CBi,a4mb, що розташування дерев на територи мае бiогруповий характер i це е характерним для природних рiзновiкових лiсiв. При цьому, най-бiльш рiвномiрно на плошд розташованi дерева бука i ялищ, що цiлком зако-номiрно для головних порщ. Iншi породи розмщет поодиноко i окремими бiогрупами.
Отже, можна зробити таю висновки:
1) Структура коршних ялиново-букових яличин е досить складною - дере-востан формуеться з трьох ярусiв i в його складi е 4 породи. Крiм основ-них порщ, тут також присутнiй граб. Характерною особливютю таких деревостанiв е невисока повнота через послаблення позицiй ялини i до-мiнування другого ярусу, яке пов'язане з посиленням позицш бука.
2) Стiйкiсть ялиново-букових яличин е високою - частка здорових дерев становить близько 60 %. Найменш пошкодженими е дерева бука i граба. Частка не пошкоджених дерев ялини i ялицi становить близько 54 %. Природне вщновлення цього деревостану в змозi формувати корiнний деревостан.
Л1тература
1. Вивчити антропогенный вплив на люи р1зного цшьового призначення та опрацюва-ти шляхи сталого люокористування в Укра'шських Карпатах: Зв1т НДР (пром1жний) теми 44 / Украшський науково-дослщний ш-т прського лювництва 1м. П.С. Пастернака; № ДР 0105U007529. - 1вано-Франювськ, 2006. - 186 с.
2. Свириденко В.С., Баб1ч О.Г., Киричок Л.С. Лю1вництво. - К. : Вид-во " Арютей", 2004. - 544 с.
3. Шпарик Ю.С., Марк1в П.Д., Парпан Т.В. Структура та вщновлення передг1рних ялицевих л1с1в Укра1нських Карпат // Матер1али XI з'1зду Украшського ботан1чного товари-ства. - Харюв, 2001. - С. 233-234.
4. Парпан В.1., Шпарик Ю.С., Лялько В.1., Сахацький О.1., Жолобак Г.М., Кисе-
люк О.1. Косм1чн1 зшмки Укра1нських Карпат // Л1совий i мисливський журнал. - К., 2006. -№ 3. - С. 13.
5. Brang P. Close-to-nature silviculture: merits and limitations from a European perspective/ Proc. Natural Hazards and Natural Disturbances in Mountain Forests Challenges and Opportunities for Silviculture (Abstract book). - Trento, Italy, 2007. - P. 21.
6. Дати оцшку динампчних змш пщ впливом антропогенних i техногенних факторiв на основi мошторингових дослiджень в лiсах регiону Карпат". Зв^ НДР (заключний). № 0100V001489, тема 24. / Украшський науково-дослщний ш-т гiрського лiсiвництва iм. П.С. Пастернака. - 1вано-Франювськ, 2002. - 177.
7. Методичш рекомендац1Т* з монггорингу лiсiв Укра'1'ни I рiвня: Схваленi Наук.-тех-нiчною радою Держкомлюгоспу Укра'1ни вiд 18.03.2002 р. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2001. - 34 с.
