CC BY
17
Науковий iticiiiik- НЛТУ УкраТии. - 2011. - Вип. 21.7
тематично! штерпретаци рiзноманiтних закономiрностей просторового роз-подшу рослинностi. У цьому i полягае перевага в^чизняно! еколого-лшвни-чо! типологи, яка через вiдкритiсть свое! системи придатна для синтезу як з домшантною, так i з бшьш прогресивною еколого-флористичною класифжа-цiями люово! рослинностi.
Висновки. Незважаючи на примггивну структуру, домiнантна класифь кацiя синтезуе в ^6i глибокi знання. Математична формалiзацiя цих знань у виглядi фггоценолопчно! типолопчно! схеми дае змогу вирiшувати питання динамiчних тенденцiй люово! рослинностi, пояснювати механiзм формування потенцшних фiтоценоструктур, вiдмiнностi у просторовому розподш лiсових формацiй. Закономiрно, що еколого-флористична класифжащя володiе ще бiльшою шформатившстю. Оскiльки дослiдження взаемозв,язкiв мiж рослин-нiстю та екологiчними умовами середовища слугують теоретичною основою для рацюнального використання i вiдтворення рослинного покриву, збережен-ня бюрозмаггтя, у перспективi еколого-лiсiвнича типологiя повинна стати бага-товимiрною схемою iз бiльшою кшьюстю градацiй типiв лiсорослинних умов.
Лггература
1. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Про-кудин. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
2. Погребняк П.С. Основы лесной типологии / П. С. Погребняк. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 456 с.
3. Продромус растительности Украины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 272 с.
4. Ellenberg H. Zeigerwerte von Pflanzen in Mitteleuropa / H. Ellenberg, H.E. Weber, R. Dull et al. // Scripta geobot. - 1992. - Vol. 18. - 258 s.
5. Leps J. Multivariate Analysis of Ecological Data using CANOCO / J. Leps, P. Smilauer. -Cambridge : University Press, 2003. - 270 p.
Скробала В.М. Многомерная фитоценологическая типология лесной растительности Украины
На основе математической формализации доминантной классификации предложена обобщенная типологическая схема лесов Украины, отмечены перспективы дальнейшего развития эколого-лесоводственной типологии.
Ключевые слова: лесная типология, доминантная классификация, многомерная ординация, математическое моделирование.
Skrobala V.M. Multidimensional phytocoenological typology of the Ukraine forest vegetation
On the basis of mathematical formalization of dominance classification the generalized typological chart of Ukraine forests is offered, the prospects of subsequent development of ecological typology are marked.
Keywords: forest typology, dominance classification, multidimensional ordination, mathematical modeling.
УДК 630*5 Доц. В.М. Куриляк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ВЕРТИКАЛЬНО! СТРУКТУРИ БУКНЯК1В
ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Проаналiзовано особливосп вертикально! структури складних букових дере-восташв у переважаючих групах букових титв люу Передкарпаття. Встановлено за-кономiрностi мшливосп таксацшних ознак яруав залежно вщ груп титв люу i наведено середш таксацшт показники деревосташв за ярусами.
Ключов1 слова: бук люовий, вертикальна структура, ярус, таксацшт показники.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Вступ. Буковi деревостани Передкарпаття е не тшьки значним люоси-ровинним потенцiалом, але й важливим еталоном природоохоронних фун-кцiй, значення яких для збереження екосистеми Карпат важко переощнити. Дослщження структурних особливостей деревостанiв на рiзних стадiях росту та причин i наслiдкiв впливу рiзних факторiв на !х розвиток дасть змогу пла-нувати i проводити господарськi заходи своечасно, ефективно та ращонально.
Вертикальна структура деревосташв е тим фактором, вщ якого зале-жить продуктившсть деревостанiв, хiд вiдновних процесiв, режим ведення господарства та способи рубань головного користування. Своею чергою, ос-новними причинами, що впливають на вертикальну структуру деревостанiв, е: особливост росту, перiодичнiсть плодоношення та вщновлення, режим ос-вiтлення, розмiщення дерев, характер внутршньовидово! та мiжвидово! взаемодп, вплив господарсько! дiяльностi.
Метою дослiджень було встановлення особливостей вертикально! структури складних букових деревосташв у переважаючих групах тишв лiсу Передкарпаття.
Методика дослвджень. Однiею iз характеристик морфолопчно! структури деревостану е його ярусшсть. У дослщжуваних букових деревоста-нах ми вщзначили наявнiсть рiзних типiв вертикально! будови, i згiдно з ос-новними методичними принципами, видiлили три яруси [1-3]. Прийнятий розподш букових деревосташв на вертикальш структурнi елементи базуеться на основi закономiрностей будови за висотою одновiкових деревостанiв i на-явностi зв'язку мiж дiаметром на висотi грудей i висотою дерев. Яруси видь лено з певними промiжками мiж ними. Перший ярус е основним i складае ма-теринський намет, його границ за висотою мають промiжок до 8 м, другий ярус - до 6 м, третш - 4-5 м. Варто зазначити, що у мшаних букових насад-женнях основш домшки входять в ус яруси з рiзною часткою у складь
Результати дослiдження. У насадженнях, що мають складну вертикальну будову, кожному ярусу притаманш сво! особливостi змiни висот i вь ку, а також певний штервал дiаметра (табл. 1).
Табл. 1. Мтлившть основных таксацшних ознак в ярусах i групах munie яшу
Групи типiв Ярус BiK Дiаметр Висота
Лiсу роки V, % см V, % м V, %
Грабово-дубово- 6yKOBi 1 110-220 28,7 22-72 20,6 25-33 5,9
2 90-160 16,3 12-26 13,9 17-26 7,7
3 60-110 16,9 8-14 10,3 8-16 23,6
1 100-240 29,3 28-68 24,3 27-32 6,3
Буковi 2 80-180 28,2 18-29 13,6 21-27 11,7
3 40-90 17,6 8-16 21,9 8-20 27,5
1 100-190 26,4 24-68 21,5 25-30 4,5
Ялицево-буковi 2 85-160 24,8 16-26 9,2 17-26 6,4
3 45-80 15,9 14-18 12,8 15-18 17,4
Ялиново-ялицево-буковi 1 110-200 27,1 35-76 18,8 29-35 4,9
2 90-140 17,6 27-33 6,4 22-28 5,4
3 50-75 14,2 15-24 9,3 16-22 9,2
Змши висот першого ярусу свщчать про незначну !х мiнливiсть (47 %), що е характерним для одновжових деревостанiв. Проте у другому та
Науковий тсиик НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.7
третьому ярусах, внаслщок особливостей розмiщення дерев першого ярусу i рiзницею у чаш появи дерев, мшливють висот е ширшою i становить максимально 11-27 %. Проаналiзувавши набiр ступеней товщини, для кожного з ярушв встановили, що найбiльшу мiнливiсть дiаметрiв дерев мае перший ярус (18-25 %), а другий та третш - значно меншу (7-15 %о i 9-14 0% вщповщ-но). Для кожного з яруЫв розподш кiлькостi дерев за ступенями товщини близький до типу нормального розподшу. Найбшьшу мiнливiсть у межах ярусу мае вж дерев, що його утворюють, у зв'язку з цим приймати яруси як окремi поколшня е не зовсiм правомiрним.
Величина поточних прирос™ за об'емом, висотою i дiаметром не мае ютотно! рiзницi мiж групами типiв люу, проте у межах ярусiв рiзниця ютот-на. Так, прирiст за об'емом у модельних дерев першого ярусу в 10-15 разiв перевищуе прирют дерев третього ярусу, а прирют за дiаметром - у 1,51,8 раза. Прирiст за висотою характеризуеться незначною рiзницею, величина яко! не перевищуе 12 %.
Для насаджень уЫх пробних площ iз складною вертикальною будо-вою, а також для кожно! iз груп типiв лiсу знайдено !х середнi таксацiйнi по-казники (табл. 2). Найбшьшо! уваги заслуговуе змша складу в рiзних ярусах, оскшьки вiд не! залежать напрямки основних трансформацшних процесiв бу-кових насаджень у рiзних групах тишв лiсу.
Табл. 2. Середш таксацшш показники букових деревосташв за ярусами _в межах груп титв .licy (на 1га)_
Групи титв лшу Ярус Ствввдно-шення порвд у 3anaci, % « и m Кшь де] KÎCTb рев Висота, м £ ё S 1 ° • ^ « Повнота Запас
шт. % абсолют- 2 на, м вЩ-носна 3 м %
Грабово-дубово-буков1 1 72Бк28Д 133 170 32,2 29,5 38,7 20,0 0,47 269 68,8
2 65Бк26Д9Г 81 206 39,0 24,2 24,1 9,4 0,23 105 26,7
3 90Бк10Г 44 152 28,8 15,6 13,2 2,1 0,07 17 4,2
Разом 528 100 29,4 391 100
Буков1 1 100Бк 126 130 36,5 30,4 45,1 20,77 0,49 269 86,8
2 100Бк 74 56 15,6 18,3 17,6 1,37 0,04 33 10,6
3 97Бк3Кл 38 171 47,9 12,1 9,5 1,22 0,04 8 2,6
Разом 357 100 22,14 310 100
Ялицево-буков1 1 76Бк24Яц 118 336 58,4 28,0 36,1 32,5 0,66 426 82,0
2 71Бк29Яц 83 186 32,0 23,2 22,2 7,2 0,18 79 15,3
3 61Бк39Яц 55 53 9,6 17,2 15,6 1,0 0,02 14 2,7
Разом 575 100 40,7 519 100
Ялиново-ялицево-буков1 1 79Бк12Ял9Яц 128 195 67,2 32,1 43,3 28,7 0,67 438 87,4
2 69Бк16Яц15Ял 88 68 23,4 26,7 30,4 3,9 0,09 54 10,8
3 73Бк22Яц5Ял 39 77 9,3 18,9 22,4 1,4 0,05 10 1,9
Разом 340 100 34,0 501 100
Аналiз складу деревосташв доводить, що в уЫх вертикальних струк-турних елементах домшуе бук, чисельшсть його у мшаних насадженнях змь нюеться у межах - 61-90 %. 1снуе також певна закономiрнiсть, згiдно з якою iз зниженням ярусу зменшуеться частка бука в усiх групах тишв люу, крiм грабово-дубово-букових, де частка бука зростае i е найбшьшою у складi третього ярусу. Варто також зазначити, що тшьки у другому ярус присутнi
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
yci елементи ще! групи типiв лiсу, тодi як у третьому ярусi вщсутнш дуб, а в першому граб. Вщсутшсть дуба i зниження частки граба пояснюеться мен-шою тшьовитривалютю цих порiд порiвняно з буком. Для чистих букових де-ревосташв характерними е поодинокi дерева клена-явора, як трапляються у третьому яруЫ. Частка ялицi у складi ялицево-букових i ялиново-ялицево-бу-кових деревостанах е найвищою у третьому ярусi (22-31 %), проте i3 зростан-ням висоти яруЫв частка ялицi зменшуеться до 9-24 % у першому ярусь Це св^ить про тшевитривалють дерев ялицi у молодому вщ^ а також про те, що частина дерев внаслiдок тривалого перюду пригнiчення вiдпадае i не переходить у вишд яруси. Частка ялини у складi змiнюеться у межах 5-15 % i вказуе на !! дигресивний стан у дослiдних групах типiв лiсу.
За нашими дослщженнями, в ялиново-ялицевих бучинах ялина може випадати 3i складу другого i третього ярусiв i навпаки - у ялицевих бучинах у шдлеглих ярусах може домшувати ялиця. Такi закономiрностi шдтверджу-ються також матерiалами лiсовпорядкування i ретроспективним аналiзом.
Кiлькiсть дерев у ярусах змшюеться у значних межах вщ 9,3 до 67,2 %, найчаслше кiлькiсть дерев другого i третього яруЫв залежить вiд кiлькостi та зiмкненостi дерев першого ярусу. Так, у чистих букових деревостанах у першому ярус в середньому зосереджено близько 36 % дерев, вщ-носна повнота яких становить 0,49, решта дерев розмщет у другому (15 %) i третьому (47 %) ярусах. У разi збшьшення кшькосп дерев першого ярусу до 65 % i вщносно! повноти до 0,62 кiлькiсть дерев нижчих яруЫв рiзко зменшуеться i становить 9 % у другому ярус i 30 % у третьому. Варто зазначити, що бук домшуе за стовбурним запасом в уЫх ярусах, при чому iз зростанням вжу деревостанiв шдвищуеться i частка бука в !х запасi. У деревостанах, старших 160 рокiв, частка бука в запас може становити 90-95 %.
Враховуючи отриманi результати дослiджень вертикально! структури букових деревостанiв, зазначимо, що використовуючи дiючу методику видь лення ярусв пiд час виконання лiсовпорядкувальних робгг, яка крiм висотно! диференцiацi! враховуе i нагромадження ярусом запасу (не менше шж 30 м3/га), у дослщних насадженнях варто було б видшити тiльки один ярус. Такий шдхщ до видiлення ярусiв, на нашу думку, е не цшком виправданим. Ми вважаемо, що найдоцшьшше було б проводити подш на яруси не за запасом, а за кшьюстю дерев у ярус, оскшьки кожний з них мае важливi функци. З погляду збереження i вiдтворення популяци, найважлившим е перший ярус, проте нижш яруси мають важливе значення для захисту люово! екосис-теми та !! вiдтворення.
Завершуючи коротку характеристику вертикально! структури букових деревосташв Передкарпаття, варто зазначити, що iнтенсивне ведення госпо-дарства привело до !! спрощення. Бiльшiсть бучин, зазвичай - це одно-, рщше двояруснi деревостани i тiльки незначна частина лiсiв у важкодоступних мю-цях мають складну вертикальну структуру.
Л1тература
1. Полевая геоботаника : монография / А. А. Корчагин, Е.М. Лавриненко и др. / под ред. А.А. Корчагина. - Л. : Изд-во "Наука", 1976. - С. 5-320.
2. Методика комплексных научно-исследовательских работ по лесной таксации / разр. Я. А. Сабан. - Львов : Изд-во ЛЛТИ, 1985. - 30 с.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.7
3. Цурик G.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / G.I. Цурик. - Львiв : ТзОВ "Сплайн", 2001. - 362 с.
Курыляк В.М. Анализ вертикальной структуры букняков Прикарпатья
Проанализированы особенности вертикальной структуры сложных буковых дре-востоев в преобладающих группах буковых типов леса Прикарпатья. Установлены закономерности изменчивости таксационных признаков ярусов в зависимости от групп типов леса и приведены средние таксационные показатели древостоев по ярусам.
Ключевые слова: бук лесной, вертикальная структура, ярус, таксационные показатели.
Kurylyak V.M. Analysis of the vertical structure of beech stands in the Pre-Carpathian Region
The analysis of complex vertical structure of beech stands in the dominant groups Pre-Carpathian Region beech forest types. The relationships variability of taxation characteristic tiers, depending on forest type groups. Inventory of taxation parameters for individual tiers.
Keywords: beech wood, vertical structure, tiers, taxation characteristic.
УДК 630*165.3 Мол. наук. ствроб. Н.М. Ощук1; проф. Р.М. Яцик2,
канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. Ю.1. Гайда1, канд. с.-г. наук
М1НЛИВ1СТЬ ФЕРТИЛЬНОСТ1 КЛОН1В I IX ВПЛИВ
НА ГЕНЕТИЧНУ РВНОМАНГГШСТЬ НАС1ННЯ НА КЛОНОВГЙ НАСГННГЙ ПЛАНТАЦГ1 МОДРИНИ СВРОПЕЙСЬКО! В ПЕРЕДКАРПАТТГ
Дослщжено мшливють жшочо'1 та чоловiчоi фертильносп клошв модрини европейсько'1 (20 клошв, bík 26 роюв) та оцшено ймовiрну змшу генетичного pÍ3HO-машття насшня на КНП в Передкарпатп. Визначено середш кшькосп мшро- та мак-ростробшв на клон, абсовий коефщент (у), показник групово'1 спорщненосп (0), ефективну кшькють клошв (Np), ix вщносну частку в загальнiй кiлькостi клошв (Nr), коефiцieнт iнбридингу (F). Незважаючи на вiдносно низьку мiнливiсть фертильносп клонiв (порiвняно з iншими шпильковими видами), у насiннi КНП модрини европейсько'1 прогнозуеться певна втрата генетично'1 мiнливостi, що зумовлюеться, о^м iншиx причин, невисокою виxiдною кшьюстю клошв.
Ключов1 слова: модрина европейська, клонова насшна плантацiя, мiнливiсть фертильносп, ефективне число клонiв, генетична мшливють, симулятивне дослiдження.
Вступ. Модрину европейську (Larix decidua Mill.) вважають одшею з найперспектившших швидкоростучих порщ для плантацшного та масивного люорозведення у багатьох краiнаx Свропи та Швшчно!" Америки [13, 18]. Ви-сокий р1вень генетичноi мшливост показниюв росту, форми стовбура, стшкост до шюдниюв i хвороб, характеристик деревини, виявлений у межах ii природного ареалу, стали важливою передумовою для усшшно!' реалiзацii рiз-номанiтниx селекцшних програм iз цiею лiсоутворювальною породою [16, 17].
В Укра1ш селекцшш роботи з модриною европейською розпочалися у серединi ХХ ст. З того часу створено двi дшянки географiчниx культур на
1 УкрНДЫрлю, м. Iвано-Франкiвськ;
2 Прикарпатський НУ, м. !вано-Франшвськ
