CC BY
13
УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ ШРИЗОНТАЛЬНОÏ СТРУКТУРИ ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В НА БУДОВУ ЗА В1ДНОСНИМИ ПОКАЗНИКАМИ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В ДЕРЕВОСТАН1В ДП "СКОЛ1ВСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Наведено результати дослщжень особливостей просторово'1 будови деревоста-шв ялини та розподiлiв за вщносними ступенями таксацiйних показникiв. Проведено аналiз просторово'1 структури. Проаналiзовано емпiричнi та модельоваш ряди розпо-дiлiв за вщносними ступенями таксацшних показникiв ялинових насаджень. Запро-поновано вiдповiднi висновки.
Assist. prof. H.H. Hrynyk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Research of influencing of horizontal structure of spruce forest stands on the structure on the relative indexes of morphological indexes of forest
stands SE "Skole forestry"
Resulted results of researches of features of spatial structure of spruce forest stands and divisions after the relative degrees of taxations indexes. The analysis of spatial structure is conducted. The empiric are analysed and the rows of divisions are designed after the relative degrees of taxations indexes of the spruce planting. The proper conclusions are offered.
Вивчення просторово1 структури деревостану дае змогу бшьш глибо-ко проанашзувати взаемини м1ж особинами, як формують деревостан.
Просторове розташування особин у природничих науках найчастше вивчаеться з використанням метод1в, в основ! яких закладено шдрахунок кшькосп особин на пробнш облшовш дшянщ або вим1рюванням вщстаней м1ж ними. Отримаш величини використовуються для перев1рки вщповщносп розподшу власне самих величин або функцш вщ ïx теоретичного розподшу, або ж для вирахування певних шдекЫв, значення яких дае змогу зробити вис-новок про характер розташування особин у простор!.
Просторова структура насаджень в ïï горизонтальному вим1р1 потре-буе розгляду шд час дослщжень двох аспеклв: 1) визначення величини пер-вюних, основних елементарних одиниць просторовоï структури в люовому вкритт за певними ознаками; 2) виявлення та видшення в люорослинному вкритт вщносно однорщних, просторово вщокремлених груп рослин, що р1з-няться вщ шших зарядом характерних ознак, насамперед морфолопчних, що створюють нер1вном1рн1сть, мозаïчнiсть рослинност!
Для дослщжень територ!ального розмщення дерев у змшаних насад-женнях ДП "Скол!вське люове господарство" на територи Гребенщвського люництва закладено шють пробних площ в умовах вологого груду. Пробш плошд закладено в насадженнях !з переважанням ялини европейсь^' в тип! люорослинних умов - D3, тип люу - волога ялицево-букова смеречина.
На основ! дослщжень таксацшних показниюв ялинових деревосташв в умовах ДП "Стшвське люове господарство" за матер!алами пробних площ було розглянуто особливост росту за такими таксацшними ознаками: серед-ня висота, середнш д!аметр, середнш д!аметр крони дерева та середня ïï про-тяжшсть. Кр!м того, було визначено кшьюсть дерев на площ!. Отримаш зна-чення представлено в табл. 1.
52
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2006, вип. 16.6
Табл. 1. ТаксацШш показники пробних площ деревосташв ялини европейськоИ
£ Склад деревостану Еле-мент л1су Вк Ви-сота Да- метр Клас бот-тету Тип л1су (ТЛУ) Повнота Запас деревини на 1 га, м3
1 8Яле1Яцб1Бкл Яле Яцб Бкл 55 55 55 24,1 23,1 19,4 25,9 24,3 18,5 I Б3 БкЯцЯе 0,61 360,4
2 8Яле2Бк Яле Бк 63 63 28,3 28,0 28,1 29,1 I Б3 БкЯцЯе 0,71 494,3
3 9Яле1Бкл +Яцб Яле 83 29,7 30,4 I Б3 БкЯцЯе 0,74 614,5
4 10Яле Яле 89 30,8 36,4 1а Б3 БкЯцЯе 0,75 850,5
5 7Яле3Бкл Яле Бк 102 102 32,2 28,4 40,6 40,4 1а Б3 БкЯцЯе 0,63 511,3
6 10Яле+Яцб+Бкл Яле 104 31,2 32,2 1а Б3 БкЯцЯе 0,75 730,5
При проведенш анашзу просторово! структури деревостанiв було ви-користано методику, запропоновану О.П. Секретенком [2].
Дослщження просторового розмщення як дерев, так i !х крон, мае важливе значення для прогнозування приростiв та визначення запаЫв як стовбурно! деревини, так i фiтомаси крони, а також дасть змогу шдвищити точнiсть проведення таксацшних робiт, як шструментально!, так i з викорис-танням матерiалiв аерокосмiчних спостережень та при створеннi регресшно! моделi визначення запасiв деревостанiв.
Для кожного деревостану будували радiальнi функци розподiлу. За центр дерева прийняли центр основи стовбура. На першому етапi визначили тип розмiщення цен^в дерев по площi (рiвномiрний, бюгруповий, регуляр-ний) у загальному для всього деревостану. Другим етапом було визначення се-редшх вiдстаней мiж деревами для бiогруп у випадку бюгрупового розмщен-ня дерев. Кшьюсть окремо стоячих дерев, якi розташовуються в оточеннi бюг-руп, е обмеженою. У даному випадку вщстань до сусiдiв е малоiнформацiйним показником. З метою тдвищення iнформацiйностi розраховують площу жив-лення кожного окремого дерева. Середш вiдстанi мiж центрами деревами i усередненi значення плошд живлення окремого дерева наведено в табл. 2.
Табл. 2. Середня вiдстань мiж центрами дерев, крон _та площа живлення окремого дерева_
№ з/п В1к, рок1в Середня ввдстань м1ж центрами дерев для деревостану, м Середня площа живлення окремого дерева, м2
1 55 3,2 8,04
2 63 4,7 17,34
3 83 5,6 24,18
4 89 6,3 31,16
5 102 5,4 22,89
6 104 5,5 23,83
Розташування дерев на плошд мае бюгруповий характер. Збшьшення вщстаней мiж деревами у бюгруш е наслщком зменшення шiльностi дерев на одиницю плошд при збшьшенш кiлькостi особин у складi деревостану.
У вщ 55-63 poкiв деpева ялини фopмyють бioгpyпи iз кiлькoстi З-б осо-бин. Деpева бука та ялищ (за винятком двох бioгpyп iз 2 особин для бука та двох бioгpyп з 2 особин i oflpieï iз 3 деpев для ялини) e oкpемoстoячими деpевами.
Впpoдoвж вiкy 83-89 poкiв деpева ялини фopмyють бioгpyпи, за стpyктy-poю пoдiбнi до бioгpyп у вщ 55-63, пpoте у швденно-схдаш частинi ^обно: плoщi №4 спoстеpiгаeться кpyпна бioгpyпа-кypтина в ктькосп 14 особин. На вщ-станi 20 м вщ неï у швденно-захдаому напpямкy yтвopилась кpyпна бioгpyпа особин ялищ (9 шт.). Особини бука пpедставленi пеpеважнo oкpемo-стoячими де-pевами. Вiдмiченo тальки чoтиpи бioгpyпи бука (дш iз двох та дв iз тpьoх деpев).
У вщ стиглoстi (102-104 poки) деpева piзних пopiд poзташoванi бiльш piвнoмipнo за площею, великi за poзмipами бюгрупи чи кypтини не тpапля-ються. Ялина фopмye пеpеважнo меншi за poзмipами бioгpyпи - 2-4 особини. ^актинно всi вони oтoченi листяними деpевами, якi бioгpyпи iз особинами свого виду в даному випадку тактично не фopмyють. Особини ялищ утво-pюють бioгpyпи iз незначнoï кiлькoстi деpев - 2-4 шт. i ^едставлеш пеpе-важно о^емостоячими деpевами.
Пiд час дoслiдження ^^оди пpoцесiв у деpевoстанах важливим ета-пом e вивчення статичних закoнoмipнoстей змiни товщини. Для опису pядiв poзпoдiлy викopистанo piвняння Вейбула, яке визначаeться двома паpаметpа-ми. Функщя щiльнoстi двoпаpаметpичнoгo poзпoдiлy Вейбула маe вигляд:
у = а ха-1е~(х/Р)а , (1)
ßa ' v 7
де: а - пapaметp масштабу; ß- паpаметp фopми.
Ощнка пapaметpiв фyнкцiï Вейбула пpoвoдилaся методом пошуку мь нiмyмy зaлишкoвoï диспеpсiï ïx значень у зaдaнiй область
^и пpoведеннi дoслiджень було зpoбленo гpyпyвaння деpев за вщ-носними ступенями дiaметpa стoвбypa на ^обнш плoщi та всix пopiд. На ос-нoвi oтpимaниx poзпoдiлiв було доведено моделювання будови iз викopис-танням фyнкцiï' Вейбула для побудови ^ивих piвнянь poзпoдiлiв за вщносни-ми ступенями товщини стoвбypa.
Для деpев ялини xapaктеpним e дoбpе гpyпyвaння навколо ценфально! стyпенi як для poзпoдiлiв за дiaметpoм, так i для poзпoдiлiв за висотою стов-бypa i e близьким до оптимального.
Для деpев ялищ вщзначаються два пiки - пеpший на стyпенi 0,5, дpy-гий - на ступеш 1,0. Дaлi пpoxoдить пpoцес плавного зменшення вщсотка у вищих ступенях до 0. Для poзпoдiлy за висотою стoвбypa - пiки спoстеpiгa-ються на ступенях 0,7 i 1,0. Це явище пoяснюeться неpiвнoмipнoю кiлькiстю деpев, якi вибиpaлися в чaсi ^оведення доглядових pyбaнь, в пpoмiжкy мiж цими двома пiкaми, як у пеpшoмy, так i у дpyгoмy випадках.
Для деpев бука за дiaметpoм xapaктеpним e змiщення шку для poзпo-дiлy за вщносними ступенями за дiaметpoм стoвбypa. Для будови poзпoдiлy за висотою спoстеpiгaeться poзпoдiл, близький до оптимального.
Для деpев ялини xapaктеpним e дoбpе гpyпyвaння навколо цешраль-нoï' ступеш як для poзпoдiлiв за дiaметpoм, так i для poзпoдiлiв за ^отяжню-тю кpoни i e близьким до оптимального.
54
Збiрник HayKOBO-техшчних iipain»
Науковий тении', 2006, вип. 16.6
Для дерев ялищ е характерним розподш, близький до нормального, для розподшу за вiдносними ступенями протяжностi крони. Розподш за вщ-носними ступенями дiаметра крони мае змiшення шку на ступiнь 1,2.
Для дерев бука спостершаеться добре групування бшя центрального ступеня протяжностi крони. Змщення вiдносно центрального ступеня i нерiв-номiрний розподiл для дерев бука спостершаеться для розподiлiв за вщносни-ми ступенями дiаметра крони.
На основi викладеного вище матерiалу можна зробити так висновки:
Розташування дерев по плошд в ялинових деревостанах вшом 55104 рокiв характеризуеться як бюгрупове.
Збiльшення вiдстаней в середиш бiогруп та зменшення кшькост осо-бин призводить до попршення умов для росту та розвитку дерев ялини в середиш бюгруп як наслiдок, до зменшення загального запасу деревостану.
Доцiльно вирощувати ялицевi деревостани у значнш густотi, що призводить до збшьшення загального запасу деревостану, зменшення кшькост та об'ему скелетних гшок крони, а також незначного збшьшення плошд живлен-ня окремого дерева.
Максимальною е кшьюсть бiогруп, в яких кiлькiсть дерев коливаеться в межах 6-7 дерев для дерев ялищ, 2 - для бука, та 2-3 - для ялищ.
Оптимальними для найкрашого росту та найвишо! продуктивност е деревостани, бюгрупи ялини в яких у переважнш бшьшосл становлять 46 дерев, а для ялищ - 2-3 дерева, для бука - 2 дерева.
Протяжшсть крони е шформацшним показником для визначення про-дуктивност деревостану. Розмiри дiаметрiв крони для ялицi та ялини (як для шпилькових порiд) е похщними вiд шiльностi дерев у насадженш, але менш лабiльними, шж для дерев бука (як для листяних порщ). Дiаметри крони для листяних порщ характеризуються як таю, шо, маючи масивнi скелетнi гилки, стараються при можливост зайняти якнайбшьший простiр, шо негативно вь дображаеться на сортиментнш структурi стовбурiв бука. Отже, бук доцшьно залишати у значнш шдльнос^ мiж бiогрупами ялини.
При проведенш доглядових рубань доцшьно використовувати отрима-нi данi середшх вiдстаней мiж деревами в бюгрупах та кiлькiсть дерев в бюг-рупах (в межах 5,5 м). рют у бiльшiй тiснотi призводить до зменшення дь аметрiв крон. а отже. збшьшенш протяжностi крони. шо негативно вщобра-жаеться на загальному запасi деревостану.
1з дерева листяних порщ доцiльно формувати невелию бiогрупи у кiль-костi 2-3 особини, шо призводить до посилення певно! конкуренци мiж ними за життевий простiр, а отже, крашого росту у висоту та зменшення вщсотка великих скелетних гiлок. У випадку, коли дерева листяних порщ не ростуть як окремостоячi особини, вони не перешкоджають росту шпилькових порщ, шо призводить до покрашення сортиментно! структури насадження загалом.
Л^ература
1. Бицин Л.В. Строение и продуктивность горных лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 128 с.
2. Бутыкин А.И., Духонин В.А., Секретинко О.П. Анализ пространственной структуры одновозрастных древостоев// Структурно функциональные связи и продуктивность фито-ценозов. - Красноярск, 1983. - С. 5-20.
3. Высоцкий К.К. Закономерности строения смешанных древостоев. - М.: Гослесбу-миздат, 1962. - 177 с.
4. Гриник ГГ. Просторова структура мшаних ялиново-буково-ялинових деревосташв Бескидiв// Наук. вiсник. Зб. наук. - техн. пр. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.3. - С.55-62.
УДК 630*56 Проф. Л.1. Копш д-р с.-г. наук; асист. М.М. Король, канд.
с.-г. наук; мол. наук. ствроб. С.Л. Копш - НЛТУ Украти, м. Львiв
ФОРМУВАННЯ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА ДЕВАСТОВАНИХ ЗЕМЛЯХ ЛЬВ1ВЩИНИ (НА ПРИКЛАД1 Г1РНИЧО-Х1М1ЧНОГО
ШДПРИеМСТВА "С1РКА")
Проведено аналiз росту i розвитку люосташв, створених на порушених землях поблизу гiрничо-хiмiчного пiдприeмства мСiркам. Встановлено особливосп приросту i енергп росту моделей головних лiсотвiрних та другорядних деревних порiд. Обгрунтовано принципи формування стшких лiсостанiв на порушених землях.
Prof. L.I. Kopiy; asist. N.M. Korol; junior research worker S.L. Kopiy - NFU of Ukraine, L'viv
The forestry plantation formation of Lviv region lands (for example mining-chemical enterprise "Sulfur")
We are analyse the growth and development of plantations on bad lands near mining-chemical enterprise "Sulfur". We can see the special features of energy growth the main and other trees. We are substantiate principals of forming steady plantation on bad lands.
На сьогодш для Льв1всь^' обласл досить актуальною е проблема ре-культивацп площ техногенно-девастованих земель. На ii територп протягом кшькох десяташть проводилось масштабне видобування вщкритим способом шску, глини та с1рки. За даними окремих автор1в, в област зосереджено 12,9 тис. га повшстю девастованих земель [5]. 1х рекультиващя ускладнена втратою потенщалу родючосп та несприятливими локальними кшмато-пдро-лопчними умовами [2]. Вщтворення природних та наближених до природних екосистем, посилення iснуючоi та вщродження втраченоi ix бiологiчноi ак-тивност й гомеостазу повинно базуватися на детальному вивченш ростучих поряд люосташв. Вщновлення трансформованих екосистем на девастованих землях можна здшснювати шляхом створення люових культур, близьких за складом до коршних люосташв. Особливо1' уваги у процес ix садшня та формування необхщно надавати складу деревостану, який початково визна-чаеться шдбором схеми змшування люових культур, а у подальшому регу-люеться своечасним втручанням лшвника тд час проведення доглядових ру-бань на р1зних етапах розвитку деревостану. Важливим е дотримання оптимального складу деревостану у р1зш вжов1 перюди його розвитку у конкрет-них люорослинних умовах [1]. Для анал1зу цих особливостей ми використали л1сов1 насадження, як створеш понад 15 роюв тому [3].
Об'екти та обсяги дослвджень. Дослщження проводили на терито-рп державного прничо-х1м1чного шдприемства "С1рка", де створеш л1сов1 куль-тури р1зного складу та вшу. Розташування пробних, площ закладених у цих
56
Збiрник науково-техшчних праць
