CC BY
19
На основе флористического подхода и методики Ж. Браун-Бланке осуществлен анализ высотной дифференциации растительности лесного региона Расточья, который территориально относится к Польше и Украине. Выявлено, что дискретность растительности в высотном градиенте формируется на основе структурных особенностей географической среды.
Ключевые слова: высотная дифференциация растительности, метод Браун-Бланке, Расточье.
Soroka M.I. High-level differentiation of the Roztochia's vegetation
Based on the floristic approach and methodology of J. Braun-Blanquet was made an analysis of the high-level differentiation of the vegetation in the forest region Roztochia, which geographically belongs to Poland and Ukraine. It was found that the discreteness of the vegetation in the high-level gradient is formed based on structural features of the geographical environment.
Keywords: high-level vegetation differentiation, the method of Braun-Blanquet, Roz-tochia.
УДК 630*5 Проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; тж. С.В. Портах - НЛТУ Украши, м. Льеге
взасмозв'язок м1ж товарною структурою та горизонтальною будовою ялицевих л1состан1в украшських карпат
Розглянуто питання, пов'язаш з просторовим розмщенням дерев ялищ у дере-востанах Украшських Карпат. Визначено типи горизонтального розташування дерев у стиглих та перестшних деревостанах з перевагою ялищ бшо! та дослщжено пара-метри чистих i змтаних бюгруп. Дослщжено характер розмщення та взаемозв'язок мiж параметрами просторово! структури та товарной деревосташв.
Ключоег слова: ялицевий деревостан, бюгрупа, розмщення дерев, категс^я техщчно! придатностг
Деревостан, як складна природна система, що формуеться з окремих особин, яю взаемодтоть, ствюнують та конкурують м1ж собою, е об'ектом дослщжень вже досить тривалий час. Багато л1ивниюв намагалося встанови-ти особливосп взаемозв'язюв м1ж окремими деревами та !х сукупностями, за-коном1рност1 переб1гу природних процешв та !х зм1ну з вжом, вплив чинни-юв живо! та неживо! природи на розвиток деревостану з метою подальшого використання цих знань у практищ люового господарства. Одним !з найваж-лив1ших завдань люового господарства сучасност е вирощування високопро-дуктивних насаджень на основ! досягнень типолопчно! науки та концепцп невиснажливого люокористування. Виростити насадження, як б характери-зувалися високою товарнютю 1 при цьому були коршними за походженням та мали б найвищу продуктивнють в певних умовах, е досить непростим завдан-ням. Для цього треба розумгги суть процеив, яю вщбуваються в деревосташ, та особливосп змш !х переб1гу в чась
Вивчення просторово! структури деревостану дае змогу бшьш глибо-ко проанал1зувати взаемини м1ж особинами, яю формують деревостан.
В основ! метод1в, за допомогою яких найчастше вивчають просторове розташування особин, закладено шдрахунок числа особин на пробнш облшо-
вiй дшянщ або вимiрюванням вiдстаней мiж ними. За отриманими величинами проводить nepeBipKy вщповщносл розподiлу власне самих величин або функцш вiд !х теоретичного розподшу, а також вирахування певних шдекшв, значення яких дае змогу зробити висновок про характер розташування осо-бин у просторь Зазвичай видiляють три типи розмщення особин в деревоста-нi: випадкове (дифузне), групове (контагiозне) i рiвномiрне (регулярне) [2-4]. Групове розмiщення рослин переважае над дифузним у бшьшост природних угруповань [1, 2].
Нашi дослiдження були спрямованi на виявлення особливостей горизонтально! будови ялицевих деревосташв Укра!нських Карпат рiзного в^, товарностi дерев та встановлення взаемозв'язку мiж ними. Пiд горизонтальною структурою насадження ми розумiемо взаемне розташування дерев та !х крон вщносно одне одного, що зумовлено особливостями мюцезростання, по-ходження i формування насадження. Одиницею спостереження горизонтально! структури у деревостанах е особина або ж група особин. Горизонтальна структура деревостану формуеться тд впливом низки чинниюв, серед яких найбшьше значення вiдiграють rрунтово-гiдрологiчнi умови, мiжвидова кон-куренцiя та вплив господарсько! дiяльностi (антропогенний чинник).
Для дослщження просторово! структури насаджень ми використали польову географiчну iнформацiйну систему Field-Map ("технология Field-Map (IFER-Monitoring and Mapping Solutions. S.r.o.), яку було надано НЛТУ Укра-1ни в 2006 р. у рамках програми мiжнародного спiвробiтництва Чесько! Рес-публжи - проект ТехIнЛiс" [5]. За допомогою ще! системи на пробних пло-щах ми здiйснили суцшьний перелiк дерев з визначенням категорп !х техшч-но! придатностi та складанням електронно! карти !х розташування по площ1
У камеральних умовах встановлювали основнi таксацiйнi характеристики пробних площ i тип розмщення дерев на площь Пробнi площi заклада-ли в ялицевих деревостанах рiзного вiку (вiд 73 до 136 роюв) та продуктив-носп в типi лiсорослинних умов С3. Пробнi площi № 1, 3 закладено в ДП "Бо-лехiвське лiсове господарство" на висотi 365 м н.р.м., а пробнi площi № 2, 4, 5 - у ДП "Мiжгiрське лiсове господарство" на висотах 750-875 м н.р.м.
Табл. 1. Таксацшш показники ялицевих деревосташв на пробних площах
№ ПП*
Квартал / видш
Тип люу
Склад
Вк, роюв
Середт
D, см
H, м
Бош-
тет
Абсолютна повно-та, м2/га
Запас,
м3/га
28/8
С3-ДБкЯц
9Яц1Д+См од. Бк
73
35,8
23,2
58,3
689
5/33
С
БкСмЯц
9Яц1См+Бк од. Кл
84
42,9
29,5
1а
61,4
887
28/17
С3-ДЯЦ
9Яц1Д од. Кл, Лп
111
37,4
24,9
51,8
589
1/26
С3-
БкСмЯц
9Яц1См+Бк од. Кл
123
46,7
27,4
54,3
745
6/19
С3-
БкСмЯц
7Яц2См1Бк
136
47,4
28,8
66,1
915
ШГ - пробна площа; " D, см - середнш д1аметр деревостану, см; H, м - серед-ня висота деревостану, м.
1
I
2
3
II
4
II
5
II
Як бачимо, дослщжуваш насадження досить ютотно вiдрiзняються за основними таксацiйними показниками. Найпомгтшшим е значне розходжен-ня у класах бонiтету. За однакового типу люу та порiвняно невелико! рiзницi у вiцi такi вiдхилення можуть бути спричиненi низкою факторiв. На нашу думку, найбшьш iстотний вплив м^ мати антропогенний фактор, зокрема невдале ведення лiсового господарства.
Серед методик, що найчастiше використовуються на цей час для виз-начення типу просторового розмщення дерев на площ^ ми використали методику, що Грунтуеться на побудовi радiально! функцi! розподiлу за вщоми-ми координатами об'екпв i на проведенш аналiзу цiе! функцi!, одержано! для реальних деревостанiв та рiзних модельних розмщень (методика О.П. Секре-тенка) [4]. Радiальна функцiя розподiлу g(r) визначаеться так, що ймовiрнiсть Р(г)Сг визначити об'ект в колi площею 2жгСг на вiдстанi г до г+С вщ другого на площиш, задаеться рiвнянням
Р(т)йт = П^т), (1)
де - вся площина, що дослiджуеться.
Функцiя g(r) задовольняе умову: 1 ю
- = | g(r)2пdr = 1, (2)
Л 0
яка показуе, що сума ймовiрностей виявлення цього об'екта на всiх можливих вiдстанях вщ фiксованого об'екта дорiвнюе 1. Функщя g(r) може бути визна-чена також через функцiю р(г) - кiлькостi об'ектiв на одинищ площi мiж колами радiусом г та г+с1г - так що:
g(r) = Р (3)
Р
де: р - середня кшьюсть об'ектiв на одиницю площi, шт./га; N - загальна кшьюсть об'ектiв, шт.
Було встановлено, що незалежно вiд вiку, на вих пробних площах спостерiгаеться бiогрупове розмщення дерев, осюльки на малих вщстанях функцiя набувае найбiльших значень, а далi зменшуеться i наближаеться до горизонтально! прямо! лшп, що свiдчить про випадкове розташування груп. Побудову електронно! карти розташування дерев на пробних площах, видь лення бюгруп та побудову радiально! функцi! ми наводимо на прикладi пробно! площi № 3 (рис. 1, 2).
Також за допомогою радiально! функцi! визначали середню вiдстань мiж деревами у бiогрупах та мшмальну i максимальну кiлькiсть дерев у бюг-рупах. Результати розрахункiв наведено в табл. 2.
На основi електронних карт та наведених вище показниюв на пробних площах видшяли бюгрупи, якi облiковували i розподшяли за кiлькiстю дерев у них та за складом (чист та змшаш). Отриманi результати наводимо у табл. 3.
Рис. 1. Електронна карта просторового розмщення бюгруп на пробнш площ № 4:
1 - дiловi дерева; 2 - напiвдiловi дерева; 3 - дров 'ят дерева; 4 - сухостт
Ч £ В
С? г t
Радй с кола, м Рис. 2. Графш радiальноi функци розподту ктькосШ дерев на пробнш площ № 4
Табл. 2. Характеристика бюгруп ялицевих деревостанiв
№ пробно! плошi Вж, рок1в Середня ввдстань мiж деревами у бюгрупах, м Кшьюсть дерев у бюгрупах, шт.
мшмальна максимальна
1 73 4,75 2 5
2 84 4,98 3 5
3 111 5,83 8 11
4 123 5,22 2 3
5 136 5,88 4 5
Табл. 3. Розподт бюгруп ялицевих деревосташв за ктьтстю дерев у них
(на 1 га)
ПП №1 ПП №2 ПП №3 ПП №4 ПП №5
Кшьюст] дерев у бюгруш п му о а 2 ^ ао ^ю я 5 ^ § Б у о ю я я я ау & 2 .¡э " ю п му о & 2 ^ ао ^ю я & ^ § Б у о из я я я ау & 2 .2 " ю п му о а 2 ^ ао ^ю я ■Р £ § Б у о из я я я ау Б 2 .¡2 " ю п му о & ао ^ю я & ^ § Б у о из я я я ау Б 2 .2 " ю п му о & 2 ^ ао ^ю я ■Р £ § Б у о из я я я ау £ 2 .2 " ю
2 85 70 15 49 46 3 15 15 - 35 22 13 33 20 13
3 63 43 20 51 28 23 33 15 18 43 27 17 33 5 28
4 23 15 8 15 8 8 18 10 8 7 2 5 23 3 20
5 10 5 5 13 5 8 10 - 10 7 2 5 13 - 13
6 3 - 3 8 3 5 8 3 5 - - - 5 3 3
7 5 5 - 3 - 3 3 - 3
8 3 3 - 3 - 3 10 5 5
9 - - - 3 - 3 3 - 3 - - - - - -
10 3 3
Разом 185 135 50 141 90 51 103 55 48 95 52 43 108 30 78
Проанатзувавши розподш бiогруп за кiлькiстю в них дерев, можна зробити висновок про те, що у стиглих та перестшних ялицевих деревостанах найпоширенiшими е бiогрупи, сформованi 2-3 деревами, хоча на деяких пробних площах спостер^алися великi бiогрупи з 10 дерев. Чист бiогрупи переважно були сформован двома деревами, а зi збшьшенням числа дерев у бiогрупi !х кiлькiсть поступово зменшувалася. Найчисельнiшими виявилися змшаш бiогрупи, утворенi трьома деревами. Середня кшьюсть змiшаних бь огруп з двох i чотирьох дерев е приблизно однаковою, а починаючи з 5-ти дерев число змшаних бiогруп поступово зменшуеться. Також у ялицевих деревостанах спостер^алися велик бiогрупи з 9-10 дерев, - як чист, так i змiшанi за складом.
Зважаючи на те, що люове господарство мае вирощувати високопро-дуктивнi насадження, якi б характеризувалися високою товарнiстю, ми спро-бували з'ясувати яка кiлькiсть дерев рiзних категорiй техшчно! придатностi може перебувати в межах одше! бiогрупи i чи мае вплив розмiр бюгрупи на цей показник. Для цього виконували тдрахунок кiлькостi бiогруп з певним числом дшових, напiвдiлових та дров'яних дерев у них. Розподш бюгруп ялицевих деревосташв за кшьюстю дерев рiзних категорiй техшчно! придатностi у них наведено у табл. 4.
Табл. 4. Розподл бюгруп ялицевих деревосташв за ктътстю дерев рЬних категорш техшчноТ придатностг у них, шт./га
Категорп техшчно! придатност дерев К1льк1сть дерев у бюгрут
0 1 2 3 4 5 6
ПП №1 дшов1 55 83 35 10 3 - -
натвдшов! 68 80 35 3 - - -
дров'яш 68 85 23 5 3 - -
ПП №2 дшов! 10 36 51 33 5 3 -
натвдшов! 69 38 26 8 - - -
дров'яш 92 38 10 - - - -
ПП №3 дшов! 18 20 35 18 8 3 3
натвдшов! 40 40 20 - - - 3
дров'яш 18 48 25 10 - 3 -
ПП №4 дшов! 7 42 30 12 5 - -
натвдшов! 45 28 18 3 - - -
дров'яш 55 32 8 - - - -
ПП №5 дшов! 15 28 30 28 3 3 3
натвдшов! 35 55 13 3 - - -
дров'яш 70 35 3 - - - -
Було встановлено, що у вщ 70-110 роюв найбшьше бюгруп з 1-2 дшо-вими деревами. У старшому вщ вершина криво! розподшу змiщуеться влiво, тобто переважаюча кiлькiсть бiогруп у ялицевих деревостанах у вщ 120140 рокiв мiстить лише одне дшове дерево. Переважаюча кiлькiсть бюгруп мае вщ 0 до 3 дшових дерев у своему склада Найбшьша зафiксована кiлькiсть дiлових дерев в однш бiогрупi становить 6 дерев, а число таких бюгруп не перевищуе 3 шт./га. Щодо категорп напiвдiлових дерев, то переважають бюг-рупи, де вони взагалi вiдсутнi або е лише одне дерево ще! категорп.
Закономiрностей щодо впливу вiку деревостану на кшьюсть дров'яних дерев у бiогрупi не було встановлено. На бшьшосп пробних площ переважа-ли бюгрупи, де вони взагалi були вщсутш, хоча на пробних площах № 1, 3 найчисельшшими виявилися бiогрупи з одним дров'яним деревом. Найбшь-ша кiлькiсть дров'яних дерев, зафiксована в однш бiогрупi, становить чотири дерева. Сухостшш дерева, що були помiченi на всiх пробних площах, пере-важно перебували в межах бюгруп. Треба зазначити, що бiля сухостшних дерев у бiльшостi випадюв зростали дiловi дерева на вщсташ, не бiльшiй за 56 м, що за середньо! вщсташ мiж деревами у бiогрупах близько 5 м, свщчить про те, що вони були пригшчеш шшими деревами i вiдпали внаслiдок конку-ренцп за життевий простiр.
Також ми спробували встановити, чи впливае склад бюгрупи на то-варнють дерев. Для цього серед змшаних бiогруп ми видiлили хвойнi (до складу яких входили ялиця та смерека) та хвойно-листяш (з ялицею, смере-кою, буком, дубом, грабом, кленом та липою у склад^. Змшаш бiогрупи, ут-воренi тшьки листяними породами, не були помiченi. Хвойно-листяних бюг-руп виявилося бшьше, але це пояснюеться породним складом вибраних проб-них площ.
Внаслщок здiйсненого аналiзу розподiлу дерев рiзних категорiй тех-шчно! придатностi за породами в змшаних бiогрупах, з'ясовано: у хвойних змшаних бiогрупах дiловi дерева переважають (68 % вiд загально1 кшькосп дерев), дров'янi займають лише 5 %; у хвойно-листяних бiогрупах на частку дiлових припадае лише 43 %, а дров'яних - 26 %. Загальна частка дiлових дерев листяних порщ у хвойно-листяних бюгрупах становить лише 18 % i майже 41 % дров'яних дерев. У дерев хвойних порщ спостер^аеться проти-лежний результат - 55 % дшових дерев i 18 % дров'яних дерев. Отже, участь у складi змiшаних бюгруп листяних порщ знижуе загальну товаршсть.
Одиночнi дерева як такi, що значно менше тддаються впливу шших дерев, дослiджували окремо. Результати розпод^ 1х за категорiями техшч-но1 придатностi наведено в табл. 5.
Табл. 5. Розподт ктькосШ окремостоячих дерев за категорiями техтчног
придатносии (шт./га)
№ пробно! площ! В!к, рок!в Кшьюсть окремостоячих дерев, шт./га
дшов! ^п^дшов! дров'яш сухостш
1 73 13 13 15 5
2 84 49 18 8 -
3 111 5 10 - -
4 123 27 5 3 -
5 136 18 10 8 3
Незалежно вщ вжу, на бшьшосп пробних площ серед окремостоячих дерев переважали дшов^ за винятком пробно! площi № 1, де переважають дров'яш дерева, також на цш пробнiй площi було зафжсовано найбiльшу кiлькiсть сухостою.
Результати дослщження кореляцшно! залежностi мiж кiлькiстю дерев рiзних категорiй техшчно! придатностi в бюгрупах та загальним числом цих
бюгруп свщчать про те, що щ показники досить тюно пов'язанi мiж собою. Для прикладу, кореляцшне вiдношення - один з основних показник!в кореля-цiï, який описуе тiсноту зв'язку за будь-якоï форми залежностi - для дшових дерев становить 0,80 за основноï помилки 0,10, для натвдшових дерев -0,92 за помилки 0,07 i для дров'яних дерев - 0,88 за основжо! помилки 0, 08. На основi наведених вище матерiалiв можна зробити таю висновки:
• у ялицевих деревостанах у стиглому та перестшному в!ц! (70-140 рок!в) пе-реважае б!огруповий тип розмщення дерев;
• у стиглих та перест!йних ялицевих деревостанах найпоширен!шими е б!огру-пи, сформован! 2-3 деревами, хоча на деяких пробних площах спостер!галися велик! бюгрупи з 10 дерев;
• чист! за складом бюгрупи переважно були сформован! двома деревами, а зм!-шан! - трьома деревами;
• зм!шан! хвойн! б!огрупи характеризуються вищою товарн!стю (на 25 % бшьше дшових дерев у склад!), пор!вняно з хвойно-листяними бюгрупами;
• переважають б!огрупи з 1-2 дшовими деревами ! з в!ком кшьк!сть дшових дерев у межах бюгрупи зменшуеться. Найб!льша заф!ксована к!льк!сть д!лових дерев в одн!й б!огруп! становить 6 дерев;
• у бшьшост! випадк!в у межах бюгрупи дров'ян! дерева або взагал! в!дсутн!, або знаходиться одне дров'яне дерево. Найбшьша к!льк!сть дров'яних дерев, заф!ксована в одн!й б!огруп!, становить чотири дерева.
• в!дпад дерев у здорових деревостанах в!дбуваеться внасл!док боротьби за життевий прост!р;
• основним фактором, що впливае на товаршсть окремостоячих дерев, е в!к: починаючи з в!ку стиглост! ! дал! !х товарн!сть знижуеться.
Отримаш результати дослщжень свщчать про тюний зв'язок м!ж прос-торовою структурою та товарн!стю стиглих ! перест!йних ялицевих деревос-ташв Украшських Карпат.
Л1тература
1. Горошко М.П. Оцшка територ!ального розташування дерев мшаних деревостан!в ялиц! бшо! в Бескидах / М.П. Горошко, Г.Г. Гриник // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ, 2000. - Вип. 27. - С. 317-323.
2. Грейг-Смит П. Количественная экология растений / П. Грейг-Смит. - М. : Изд-во "Мир", 1967. - 304 с.
3. Плотников В.В. Эволюция структуры растительных сообществ / В.В. Плотников. -М. : Изд-во "Наука", 1979. - 275 с.
4. Секретенко О.П. Метод анализа пространственной структуры древостоев // Исследование структуры лесонасаждений / О.П. Секретенко. - Красноярск, 1985. - С. 88-101.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.field-mapping.com.
Горошко М.П., Гриник Г.Г., Портах С.В. Взаимосвязь между товарной структурой и горизонтальным строением пихтовых лесостоев Украинских Карпат
Рассмотрены вопросы, связанные с пространственным размещением деревьев пихты в древостоях Украинских Карпат. Определены типы горизонтального расположения деревьев в спелых и перестойных древостоях с преимуществом пихты белой и исследованы параметры чистых и смешанных биогрупп. Исследованы характер размещения и взаимосвязь между параметрами пространственной структуры и товарности древостоев.
Ключевые слова: пихтовый древостой, биогруппа, размещение деревьев, категория технической пригодности.
Horoshko M.P., Hrynyk H.H., Portakh S. V. Correlation between com-moditive structure and horizontal composition of fir stands of Ukrainian Carpathian Mountains
The information about the spatial placement of fir trees in forests of Ukrainian Carpathian Mountains are lerned. The types of horizontal location of trees in ripe and old-age forests stands with advantage of silver fir white are defined and the parameters of clean and mixed bio-groups are investigate. The types of placement and dependences between the parameters of spatial structure and commodity of forests are established.
Keywords: fir stands, biological group, placement of trees, category of technical suitability.
УДК 630*231:502.75 Доц. Я.В. Геник1, канд. с.-г. наук; викл. О.Ю. Стасюк2
склад та структура флори породних в1двал1в шахт червоноградського г1рничопромислового району
Охарактеризовано систематичний склад та бюморфолопчну структуру флори породних вiдвалiв шахт "Межирiчанська" та '^зейська" Червоноградського прни-чопромислового району. Встановлено рясшсть видiв та густоту переважаючих видiв рослин на породних вщвалах.
KßW4oei слова: породш вщвали, флора породних вiдвалiв, рясшсть та густота видiв.
1нтенсивний розвиток прничо-видобувно! промисловосп на територп Льв1вщини спричинюе низку негативних еколопчних наслщюв: вщчуження значних площ сшьськогосподарського та люогосподарського використання, деградащю земель, актив1защю зсув1в Грунту, просщання земно! поверхш, порушення цшюносп Грунтового покриву та рослинносп, втрату бюлопчно-го й ландшафтного р1зноманптя [1, 2]. За даними Головного управлшня Державного агентства земельних ресурив у Льв1вськш обласп, станом на 1.01.2011 року площа порушених земель Льв1вщини становила 11610 га, значна частина з яких представлена породними вщвалами шахт Червоноградського прничопромислового району [1, 3, 4].
Розроблення заход1в 1з вщновлення ландшафпв, порушених вугледо-бувною промисловютю, повинне базуватись на всеб1чному вивченш систематично!, бюморфолопчно! та еколопчно! структури флори як окремих породних в1двал1в, так i прничопромислового комплексу загалом. Рослиннють породних в1двал1в вугiльних шахт Червоноградського прничопромислового району формуеться залежно вiд фiзико-хiмiчних властивостей сумiшей прсь-ких порiд териконiв, мiкроклiматичних особливостей мюцевосп !х розташу-вання та ступеня деструкцп девастованого ландшафту [1, 4].
Загалом, на не рекультивованих породних вщвалах шахт Червоноградського прничопромислового району спочатку вщбуваеться самозаростан-ня деревними породами-пiонерами, переважно за учасп берези повисло! (Be-tula pendula Roth.), осики (Populus tremula L.) та сосни звичайно! (Pinus
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 Сокальська ЗШ I-ш ст. № 5, м. Сокаль
