CC BY
23
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСВОДАРСТВО
УДК630*5:630*174.752/(477.8) Проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
acnip. С.В. Портах - НЛТУ Украти, м. Лье1в
В1КОВ1 ЗМ1НИ У РОЗПОД1Л1 ДЕРЕВ ЗА КАТЕГОР1ЯМИ TEXHI4HOÏ ПРИДАТНОСТ1 У МОДАЛЬНИХ ЯЛИЦЕВИХ Л1СОСТАНАХ ГОРГАН (УКРАÏHСЬКI КАРПАТИ)
Розглянуто виявленi змiни у розподш дерев за категорiями техшч^' придат-ност у найпоширенiших категорiях ялицевих деревосташв - модальних. Проанал1зо-вано результати виконаних дослiджень дерев ялищ бiлоï' pi3Horo в1ку на типолопч-нiй основi. Для моделювання рядiв розподiлy дiлових i дров'яних стовбyрiв дерев запропоновано трьохпараметричну фyнкцiю Вейбулла.
Ключовi слова: товарна структура, модальш деревостани, категорiя техшч^' придатностi, модельний розподш.
Люи Украïнських Карпат з переважанням ялищ у склад1 посщають друге мюце шсля смерекових i характеризуються високою продуктившстю [2, 5]. Проте доцшьно зазначити, що кшьюсть наукових публжацш про яли-цев1 люи на порядок менша вщ кшькосп публжацш про 1нш1 карпатськ люо-в1 формацiï, зокрема це стосуеться i дослщження товарноï структури ялицевих люосташв.
З рiзних причин [7], зокрема недалекосяжноï практики здшснення ок-ремих лiсогосподарських заходiв без врахування специфiчних бюлого-еколо-пчних особливостей головноï породи, вiдбyлося зменшення плошд природ-них ялицевих лiсiв та зниження ïхньоï продуктивность Полшшення якiсного стану лiсiв неможливе без дослщження його товарноï структури - одного з головних показниюв люових ресyрсiв, що характеризуе якiсть деревини, яка вирощуеться та вщпускаеться на кореш.
Для врахування особливостей структури деревних запаЫв i яюсного стану деревосташв у люовпорядкуванш вiдомо кшька рiзних методичних шд-ходiв щодо ïхньоï класифiкацiï, зокрема за класами добротностi, якостi i товарность Сьогоднi пiд час дослiдження товарноï структури насаджень ïx найчастiше подшяють на три класи товарностi. Цей шдхщ започатку-вав Н.П. Анучш [1], який запропонував подiляти деревостани на класи товар-ностi за сшввщношенням у них дiловиx та дров'яних дерев.
У товарних таблицях Н.П. Анучша для деревосташв ялищ, деревостан вщносять до першого класу товарности якщо дiловi дерева займають 96 % i бiльше вщ загальноï' кiлькостi дерев, якщо дiловi дерева займають 86-95 %, деревостан потрiбно таксувати за другим класом товарностi, якщо частка дь лових дерев 85 % i менше, деревостан належить до третього класу товарность
Об'ектами дослщжень були модальш ялицевi лiсостани природного походження, як найпоширешш^ що зростають у Горганах (центральнш час-тинi Украшських Карпат), зокрема у Майданському (пробна площа № 4) та
Верхньобистрянському (пробна площа № 3) люництвах ДП мМiжгiрський ЛГ" i у Шевченювському лiсництвi (пробш площi № 1, 2, 5) ДП "Вигодський ЛГ" на висотах 600-800 м н. р. м. Пробш площi розташоваш на схилi швшч-но-схщно! (ПП-1, ПП-2, ПП-3) та швшчно-захщно! експозици (ПП-4, ПП-5), крутизна схилу становить 22-30°.
Пробш площi закладали вщповщно до вимог, затверджених чинними галузевими стандартами (ОСТ 55-69-83). За матерiалами пробних площ у ка-меральних умовах iз застосуванням програмного забезпечення визначено ос-новнi таксацiйнi показники, як наведено у табл. 1.
Табл. 1. Таксацшш показники ялицевих деревосташв на пробних площах
№ з/п Квартал / видш Тип лшу Склад BiR, рошв Середт * Бот-тет Ввднос-на пов-нота Запас, м3/га
D, см H, м
ПП-1 9/10 С3-СмЯц 9Яц1См+Бк 73 25,5 22,2 I 0,81 503
ПП-2 5/7 С3-СмЯц 10Яц+См 82 44,2 26,0 I 0,93 665
ПП-3 16/15 С3-БкСмЯц 9Яц1Бк+См 95 44,8 27,2 I 0,89 672
ПП-4 11/11 С3-БкСмЯц 8Яц1См1Бк+Яв 104 44,9 30,4 I 0,93 774
ПП-5 1/15 С3-БкЯц 9Яц1Бк 139 53,6 34,3 I 0,89 882
Умовш позначення: D, см - середнш дiаметр деревостану, см; H, м - середня
висота деревостану, м.
Ми дослщжували деревостани, розташоваш у найпоширешших типах люу [2, 3, 5, 6], в яких зростають насадження з переважанням ялищ у складь Як видно з табл. 1, розглянут насадження вщзначаються високою продук-тивнiстю. Вс насадження мають приблизно однакову вщносну повноту, за винятком першо! пробно! плошд. Характерними супутниками ялицi бшо! на пробних площах е бук люовий, смерека европейська, деколи трапляеться клен-явiр. Усi насадження на пробних площах належать до третього класу то-варностi, оскiльки дров,янi дерева займають на них понад 30 % вщ загально! кiлькостi дерев.
Доцшьно зазначити, що значний вплив на вихщ дшово! деревини з насадження мае стушнь ураження його хворобами та шюдниками. На вЫх дос-лiдних дiлянках траплялися дерева ялищ уражеш поперечним раком стовбу-ра (вiд 1 до 7 % вщ загально! кшькост дерев), причому висота, на якш стов-бур був уражений, змшювалася вiд 2 до 5-6 м. На деяких дшянках окремi стовбури ялищ були пошкоджеш морозобiйними трщинами та ураженi справжнiм трутовиком. На стовбурах супутшх порiд (особливо бука люово-го) плодовi тiла справжнього трутовика спостер^алися значно частiше.
За результатами сущльного перелiку було виявлено, що з вжом розподш дiлових та дров'яних дерев за ступенями товщини змшюеться. Для прикладу наводимо розподш дерев ялищ (табл. 2).
Як свщчать результати табл. 2, у вщ 70-80 роюв дров,янi дерева ялицi займають переважно нижчi ступенi товщини, проте з часом розподш дров'яних дерев за ступенями стае рiвномiрнiшим, а у вщ 139 роюв спостерь гаеться наявшсть дров'яних дерев у найнижчих та найвищих ступенях.
Табл. 2. Розподт дерев ялищ (%) за категорiями техшчног придатноспи
Ступет товщини ПП-1 ПП-2 ПП-3 ПП-4 ПП-5
дшов1 дров'я т дшов1 дров'я т дшов1 дров'ян 1 дшов1 дров'я т дшов1 дров'я т
8 3,7 8,4 1,7 3,0
12 5,1 9,3 2,2 3,9 1,2
16 6,5 5,1 3,0 5,7 1,3 1,2 1,2 1,0
20 7,9 5,6 2,2 2,2 1,7 3,0 2,8 1,6 0,5
24 5,6 0,5 4,8 2,6 2,6 5,7 2,4 0,8 1,4
28 12,6 0,5 2,2 2,6 2,0 5,2 5,7
32 8,8 2,2 6,1 1,7 6,4 0,8 2,9 1,9
36 10,2 4,3 2,6 7,4 0,4 9,6 7,1 1,0
40 5,6 6,5 2,2 9,1 5,2 5,6 1,4 2,9
44 2,3 2,6 1,7 2,2 4,4 2,0 1,0
48 1,4 4,3 1,7 4,3 0,9 9,6 2,0 1,9
52 0,5 2,6 1,7 8,3 1,3 7,2 2,4 2,9
56 5,2 1,3 10,4 2,2 4,8 1,2 11,4
60 7,4 0,9 1,3 4,0 2,8 2,4
64 3,9 10,9 1,7 1,6 0,8 0,5
68 0,5 4,8 4,8 5,6 1,6 1,4
72 3,5 0,8 0,8 4,8
76 3,5 10,0 1,6 13,8 1,9
80 2,2 0,4 4,3 0,5
84 1,3 0,4 7,1 3,3
88 8,6 4,8
92 3,8
Всього 70,7 29,3 70,4 29,6 79,1 20,9 70,0 30,0 71,4 28,6
Також у камеральних умовах було визначено основш показники варь аци та показники форми криво! розподшу, якi наведено у табл. 3.
Табл. 3. Основш статистичш показники вибiрки дтових та дров'яних дерев
О К бщ а! £ Вк, ро-шв Дшов1 дерева Дров'ят дерева
Основ-не ввд-хилен-ня Коефь щент ва-р1аци, % Аси-метр1я Ек-сцес Основне ввдхи-лення Коефщ1ент вар1аци, % Асимет-р1я Ек-сцес
ПП-1 73 10,7 38,9 0,23 0,27 4,9 35,5 0,62 -0,31
ПП-2 82 20,2 42,3 -0,20 -0,97 21,3 54,6 0,67 -0,69
ПП-3 95 16,1 30,3 -0,03 -0,92 20,5 51,5 0,64 -1,12
ПП-4 104 14,6 31,9 0,18 -0,48 18,3 40,9 0,12 -0,96
ПП-5 139 17,7 26,9 -0,47 -1,06 28,7 49,4 -0,03 -1,84
Проаналiзувавши наведет вище статистичш показники, можна зроби-ти таю висновки:
• обидв1 сукупност! як дшових, так 1 дров'яних дерев характеризуются знач-ною мшливштю, причому стутнь м1нливост1 ознаки ряду розподшу дров'яних дерев е вищим, тж у дшових;
• з вшом спостер1гаеться зниження показника асиметри; якщо у вщ1 70-ти ро-юв для виб1рки дшових 1 дров'яних дерев асиметр1я мае додатт значення, то для виб1рки дшових дерев вже у вщ1 80-ти рошв, а для виб1рки дров'яних де-
рев - 140 рошв, вона стае ввд'емиою. Перехвд вщ правосторонньо! до л1восто-ронньо! асиметри з в1ком е закоиом1риим явищем, оскiльки з часом в дере-востат починають переважати дерева з б1льшими д1аметрами. Правосторон-ня асиметр1я у виб1рщ дров'яних дерев аж до 100-р1чиого вшу св1дчить про те, що до цього в1ку основну частину дров'яних дерев становлять дерева з дь аметрами меншими за середиш; • показник ексцесу, незважаючи на певт вщхилеиия, також з вшом зни-жуеться, що св1дчить про те, що з вшом розподш як дшових так 1 дров'яних дерев по ступеням товщини стае р1вном1ртшим.
Зазначимо, що показник точносл досл1ду для дшових дерев 6ув ви-щим 1 становив 2,2-3,3 %, а для ви61рки дров'яних дерев - 4-5 %.
Для моделювання ряд1в розподшу ми використали таю функци: Лап-ласа-Гауса, Грама-Шарлье, двохпараметрична Вейбулла та трьохпараметрич-на Вейбулла. Ощнка моделей розподшу за критер1ем згоди Шрсона показала, що трьохпараметрична функщя Вейбулла найкраще шдходить для моделювання ряд1в розподшу дшових та дров'яних дерев. Трьохпараметрична функщя Вейбулла [4] мае такий вигляд:
де: а - параметр масштабу; Ь - параметр форми; с - параметр зсуву.
З 11 використанням було визначено модельний розподш дерев ялищ р1зних категорш техшчно! придатност за ступенями товщини стосовно се-реднього д1аметра (рис. 1).
Такий розподш дерев можна пояснити бюлого-еколопчними особли-востями ялищ, яка е досить тшьовитривалою породою [6] { здатна тривалий час зростати за нестач1 свггла.
Внаслщок боротьби за освгглення деяка частина дерев не отримала достатньо св1тла, що вплинуло на !хнш розвиток та формування стовбура. Дров'яш дерева, тобто дерева, що мають певш вади, природно е менш життестшкими { надал1 е першими кандидатами на вибуття з деревостану. Проанал1зувавши розподш дров'яних дерев на пробних площах р1зного вжу, можна зробити висновок про те, як 1з часом формуеться деревостан { яю дерева надал1 будуть становити основну частину природного вщпаду. У прис-тигаючому в1щ дров'яш дерева займають переважно нижч1 ступеш товщини, тобто дерева, що вщстають у рост (зокрема { за д1аметром), з часом поступо-во випадають з деревостану. У процес розвитку люостану вмют дерев великих д1аметр1в у категори дров'яних збшьшуеться, а в перестшному насаджен-т (ПП-5) вони переважають у щй категори, про що свщчить л1востороння асиметр1я криво! розподшу. Таке явище е законом1рним, оскшьки у цьому вь щ основну частину вщпаду становлять стар1, ослабл1 дерева.
Також варто зазначити, якщо у пристигаючому в1щ крив1 розподшу е бшьш гостровершинними, що свщчить про наявшсть велико! юлькосп дерев у певних ступенях, то з часом розподш дерев за ступенями товщини стае бшьш р1вном1рним.
/ (х)
а \ а у
Ь ( х - с
0 4 8 12 16202428 3236404448 5256606468727680
а) cTyneni гопшшш, Д (см)
0 4 8 12 1620 24 28 32 36 4044 48 52 56 60 64 Й8 72 768084889296
35
¿30 г 25
в
£.20
t 15 С
л 10
I 5 О
35
А
£ 30
74
— V 20
с 1S
& 10
£
б)
CTyilCIli TOB шин и, Л (см)
0 4 8 121б202428323640444К525й«)й4й87276№4т2%
ступеш товщшш, Д (см)
О 4 К 12 1й20 24 28 32 3й40 4448 52 5й60й4й8 72 7й80К41!8ВД%
I ) С м [[i'jäi ] (mniium. Д (см)
- Д1ЛОВ1 дерева
- дров'яш дерева
О 8 16 24 32 40 48 56 64 72 80 88 96 104112120
^ C ryiiCHi тон щи ни, Д (см)
Рис. Розподт дтових та дров'яних дерев ялиц стосовно середнього diaMempa на: а) ПП-1; б) ПП-2; в) ПП-3; г) ПП-4; д) ПП-5
Таким чином, результати анашзу кривих розподшу св1дчать, що досль дження товарно! структури деревостанiв дае нам не тшьки уявлення про яюсш характеристики запасу деревини, а й дае змогу прослщкувати особливостi роз-витку та формування деревостанiв, а також можливост 1хнього регулювання.
Лггература
1. Анучин Н.П. Сортиментные и товарные таблицы. - Изд. 6-ое / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 480 с.
2. Молоткова И.И. Строение, биология и сортиментная структура естественных пихтовых насаждений Закарпатья : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.02 "Лесоустройсво и лесная таксация" / Молоткова И.И. - Харьков, 1965. - 23 с.
3. Голубец М.А. Пихтовые леса (формация Abieta) / М.А. Голубец // Украинские Карпаты. Природа. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - С. 86-91.
4. Горошко М.П. Бюметр1я : навч. поабн. / Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. -Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
5. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Высш. шк.", 1980. - 192 с.
6. Строение, ход роста и динамика товарной структуры древостоев основных лесообразующих пород по типам леса и с лесоводственным районированием : методические рекомендации для лесоустройства на типологической основе / Горошко М.П., Кичура В.П., Фелив А. А., Чорный О.С., Кучерявый В. А. / под ред. Я. А. Сабана. - Львов : Вид-во ЛЛТИ, 1977. - 104 с.
7. Сучасний стан та науково-обгрунтована стратегия вщтворення ялицевих лю1в Украшських Карпат / Бродович Р.1., Порада Т.М., Равлюк 1.П. // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 199-206.
Горошко М.П., Портах С.В. Возрастные изменения в распределении деревьев по категориям технической пригодности в модальных пихтовых древостоях Горган (Украинские Карпаты)
Рассмотрены обнаруженные изменения в распределении деревьев по категориям технической пригодности в распространенных категориях пихтовых древостоев -модальных. Проанализированы результаты проведенных исследований деревьев пихты белой разного возраста на типологической основе. Для моделирования рядов распределения деловых и дровяных стволов деревьев предложена трипараметричес-кая функция Вейбулла.
Ключевые слова: товарная структура, модальные древостои, категория технической пригодности, модельное распределение.
Horoshko M.P., Portakh S.V. Age-related changes in the distribution of trees by the categories of technical suitability in the modal fir stands of Gorgans (Ukrainian Carpathians)
The paper deals with the founded changes in the distribution of trees in categories of technical suitability of the most common categories of fir forests - modal. The results of studies of silver fir trees of different ages were analyzed on typological basis. For simulation the series of distribution of good and wood trunks of silver fir trees proposed three-parameter Weibull's function.
Keywords: commoditive structure, modal forests, category of technical suitability, model distribution.
УДК 630*946.1(477.83) Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
acnip. В.-В.В. ЦЫоцька - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ХВОЙН1 РОСЛИНИ У ЗАПОВ1ДНИХ ОБ'СКТАХ ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Наведено короткий опис природно-заповщного фонду Волинсько! область Здшснено огляд поширення основних видiв хвойних рослин за заповщними об'ектами. Представлено рiзноманiття хвойних рослин парюв-пам'яток садово-паркового мистецтва. Виявлено вiковi хвойш дерева, що збереглися.
Ключовi слова: хвойш рослини, заповщш об'екти.
Актуальшсть. В УкраАт природно-заповщний фонд охороняеться як нащональне надбання, щодо якого встановлюеться особливий режим охоро-ни, вщтворення i використання. Волинська область багата на р1зш природш ресурси з щнними насадженнями сосни звичайно!, ялинниками природного походженнями. Тому швентаризащя хвойних рослин в заповщних об'ектах област е актуальним завданням.
Методика дослвдження. Для дослщження використовували методику маршрутного огляду, знайдеш види описувались за допомогою визначниюв [1, 2].
Результати та обговорення. На територй Волинсько! област розташо-вуються 348 об'екти природно-заповщного фонду, що становлять площу у 155456,5 га (табл. 1). Значну частину об'екпв було засновано у 1972-1975 рр., а саме 4 заказники i 137 пам'яток природи, загальною площею 7 тис. га, у 1983 р. було створено Шацький нащональний природний парк площею 32515 га (у 1999 р. територiя збшьшилась до 48977 га). У межах Волинсько! област
