CC BY
11
УДК 630*5 Acnip. Б.З. Нагорняк; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ОЦ1НКА ТИП1В ГОРИЗОНТАЛЬНОГО РОЗТАШУВАННЯ ДЕРЕВ В ЯЛИЧНИКАХ П1ВН1ЧНО-СХ1ДНОГО МЕГАСХИЛУ
УКРА1НСЬКИХ КАРПАТ
Розглянуто та проаналiзовано типи горизонтального розташування дерев у яли-цевих деревостанах ДП "Мiжгiрське лiсове господарство". Визначено типи горизонтального розташування, середш вiдстанi мiж деревами, середш значення площi жив-лення окремого дерева та параметри бiогруп - кшьюсть дерев у них.
Post-graduate B.Z. Nagorniak; assoc. prof. H.H. Hrynyk -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Estimation of types of horizontal location of trees in forest stands of silver fir on north-eastern megastock of Ukrainian Carpathians
The types of horizontal location of trees are considered and analysed in forests of stands silver fir of SE "Mizhgirja forestry". Certainly types of horizontal location, middle distances between trees, mean values of feed area of separate tree and parameters of biog-roups as amount of trees for them.
Горизонтальна структура насаджень вщграе вагому роль в оцшщ ix формування, оскшьки ютотно впливае на вщновлення, диференщацда дерев, взаемовщносини м1ж ними i, як наслщок, на продуктившсть деревосташв.
Просторова неоднорщшсть розташування дерев найбшьш характерна для деревосташв природного походження. На це явище звернув ува-гу Г.Ф. Морозов [11], вказуючи на те, що групова структура за вжом i породами створюе велику стшюсть деревосташв. Горизонтальна нерiвномiрнiсть розташування дерев простежуеться також i в штучних насадженнях. У цьому плат показовими е дослщження Г.Р. Ейтшгена, присвячених посадкам сосни, закладених у 1879 р. М.К. Турським [15].
У прських умовах вагомють просторовоi структури шдвищуеться через те, що вщ не1! значною мiрою залежать в^остшюсть деревостанiв i водо-регулювальнi функци лiсу. Морфоструктуру яличникiв, а також букових ви-сокогiрськиx i середньопрських ялинових i у змiшаниx ялиново-буково-яли-цевих деревостанiв у Карпатах дослщжували А.1. Питикин, П.Д. Марков, Л.е. Рыжило [12]; Я.А. Сабан [13], Горошко М.П. [3, 5, 6], Гриник Г.Г. [3-7]
Значне поширення в умовах Швшчно-Схщного Полониського мегасхи-лу Украшських Карпат високопродуктивних ялицевих лiсiв, цiннiсть ix дереви-ни, велике захисне значення були причиною вибору ix як об'екта дослщжень. При цьому на територй ДП "М1жпрське лiсове господарство" було закладено 10 пробних площ розмiром 0,3-1,0 га, на яких були вщмежоваш транссекти шириною 50 м i завдовжки 40-50 м (табл. 1). Транссекти наносили на графiчнi плани з визначенням розташування дерев, ix дiаметрiв i проекцiй крон. На пробних площах виконано подеревш перелжи, замiряно вiдстанi мiж деревами, висоту дерев, протяжнiсть крон та iншi показники морфоструктури (рис. 1, 2).
Рис. 1. Горизонтальнерозташування дерев на пробних площах (номер 1-6)
Рис. 2. Горизонтальнерозташування дерев на пробних площах (номер 7-10)
Для анашзу просторово! структури деревосташв було використано методику, запропоновану О.П. Секретенком [2].
Для кожного деревостану будували чотири графжи радiальних фун-кцш розподшу. За центр дерева брали центр основи стовбура. На першому еташ визначили тип розмiщення центрiв дерев по площi (рiвномiрний, бюг-руповий, регулярний) у загальному для всього деревостану. Другим етапом було визначення середшх вщстаней мiж деревами для бюгруп у випадку бь огрупового розмiщення дерев. Кiлькiсть поодиноких дерев в оточенш бюг-руп е обмеженою. У цьому випадку вiдстань до сусiдiв е малошформацшним показником. З метою пiдвищення шформацшносл розраховують площу жив-лення кожного окремого дерева.
Табл. 1. Таксащйна характеристика пробних площ
.И £ Люниц- тво, квартал/ видш 1 Склад . и .й '2 т Я Порода Висота, м ,р т 2 2 и ° « Боштет ТЛРУ Повнота Запас, м3/га 2 о, К В Експо-зищя
Майда 1, 2, 6Яц4Ял +Бк Яц 34 46 Сэ БкЯлЯц
1 нське, 11/11 7, 10 90 Ял 31 36 1а 0,6 543 625 Пн-Зх
Верхнь Яц 31 38
2 обис- 5Яц4Ял 1Бк Ял 30 36 Б3 БкЯлЯц Пн-Сх
трянсь-ке, 16/15 3, 4 80 Бк 27 40 1а 0,6 507 720
Верхнь 130 Яц 35 56
3 обис- 5, 6 4Яц3Ял 130 Ял 35 52 1а С3 0,5 544 800 Пн-Зх
трянсь- 1Бк 130 Бк 30 52 БкЯлЯц
ке, 1/15 80 Яц 30 36
Майда 6Яц4Ял +Бкл Яц 35 42 С3 БкЯлЯц
6 нське, 14/29 8, 9 90 Ял 32 35 1а 0,8 583 625 Пн-Зх
Аналiз отриманих дослщих матерiалiв засвщчуе, що у природних дере-востанах переважае групове розташування дерев на плошд (табл. 2, рис. 1, 2).
_Табл. 2. Ктьшсть бюгруп ялиц бнлсн на 1 га_
Число дерев у бюгрут 6-7 5 4 3 2 Поодинош дерева
Ялиця бша (V класу в1ку) 4 7 13 19 73 216
У стиглих деревостанах бюгрупи налiчують вщ 2 до 7 дерев i залежно вiд величини дерев i 1хнього рангу у структурi вони займають рiзну плошу. Величина плошi бiогруп залежить вщ деревно! породи, вiку i кшькост дерев. Мiж величиною плошi бюгруп i кiлькiстю дерев спостерiгаеться пряма за-лежнiсть.
Треба вiдзначити, що в ялицевому деревостанi на групове розмщення припадае 58,6 % вщ загально! кiлькостi дерев.
У змшаних деревостанах утворюються як чистi, так i змiшанi бюгру-пи (табл. 3).
Табл. 3. Спiввiдношення чистих i змшаних бюгруп в ялиново-буково-ялицевих деревостанах
Тип л1су Кшьшсть проб Склад деревостану Чист1 бюгрупи, частка, % Змшат бюгрупи, частка, %
ялиця бук ялина
С3 БкЯлЯц 7 6Яц4Ял+Бк 32,8 — 10,4 56,8
С3 БкЯлЯц 2 8Яц1Ял1Бк 46,6 4,4 4,3 44,7
С3 БкЯлЯц 1 7Яц2Ял1Бк 43,5 8,8 З,9 43,8
У розподш бюгруп за складом порщ певно! залежностi не простеже-но. Приблизно половина кшькосл бiогруп у змiшаних древостоях е чистими i близько половини змшаними. Середнi вiдстанi мiж деревами визначали за графiками розподiлу радiальних функцш для деревостану (рис. 3, 4). Середш вiдстанi мiж центрами дерева i усередненi значення плошi живлення окремо-го дерева наведено в табл. 4.
Рис. 3. Графшрaдiaльноï функци на пробних площах (номер 1-б)
3. Лiсовa тaксaцiя Ta лiсовпоpядкувaння
155
Рис. 4. Графжрадiальноi функци на пробних площах (номер 7-10)
№ ПП Кшьшсть дерев, Середня ввдстань м1ж центра- Середня площа живлен-
шт./га ми дерев для деревостану, м ня окремого дерева, м
1 388 5,68 25,3
2 288 5,74 25,9
3 332 6,64 34,6
4 324 6,8 36,3
5 252 10,93 93,8
6 304 7,25 41,3
7 385 5,72 25,7
8 621 4,57 16,4
9 643 4,01 12,6
10 472 6,94 37,8
Розмщення бюгруп за площею носить нерiвномiрний характер i де-якою мiрою визначае куртинне розповсюдження самосiву i тдросту пiд наметом лiсу. У молодняках вологих титв лiсу також простежено куртинне
розташування дерев на плошд. Просторова структура деревосташв у гiрських умовах, на вщмшу вiд рiвнинних, залежить вiд рельефу i особливо мжро-рельефу. З прським рельефом пов'язана вертикальна зiмкненiсть деревоста-нiв, що характеризуеться рiзним перекриттям крон залежно вiд нахилу мюце-востi. Ступiнь перекриття крон характеризуе люорослинш умови окремих дерев i мае практичне значення для визначення швидкостi 1хнього росту.
Табл. 5. Усереднеш значення середн1х вiдстаней та площ живлення окремих
дерев у вiдповiдному вц
В1к, роюв Кшьюсть дерев, шт./га Середня ввдстань м1ж центрами дерев для деревостану, м Середня площа живлення окремого дерева, м2
80 328±4 6,7±0'08 35,4±0'8
90 466±177 6,8±1'50 37,8±14'5
130 278±26 9,1±1,84 64,9±28'9
Зi збшьшенням вжу дерев, внаслщок природного вщпаду, вщбу-ваеться перебудова куртин i бiогруп. Завдяки цьому збшьшуеться кiлькiсть дрiбних груп з окремо розташованих дерев. Зрiдження куртин i бiогруп у природних деревостанах вщбуваеться здебiльшого основному за рахунок дрiбних, таких, що вiдстають у рост^ крупномiрних та перестiйних дерев. У бюгрупах, зазвичай, бувае 1-2 великих дерева, яю часто оточенi середшми i дрiбними. У деревостанах, де здшснюють доглядовi рубання, природне фор-мування просторово! структури порушуеться i розподiл дерев за площею наб-лижаеться до рiвномiрного типу. При цьому в бюгрупах змшюеться площа, яка припадае на одне дерево, а також вщстань мiж деревами.
Середня вiдстань мiж центрами дерев для деревосташв ялищ бшо! у вщ 80 рокiв становить 6,7±0'08 м, у вiцi 90 роюв - 6,8±1,50 м, а у вщ 130 роюв - 9,1±184 м. За виконаними розрахунками встановлено, що у вщ 80 роюв середня площа, яка припадае на одне дерево ялищ бшо! становить 35,4±0'8 м2, у вiцi 90 роюв -37,8±14'5 м2, у вщ 130 рокiв - 64,9±28'9 м2. Середне значення коефiцiента варь ацн становить 22,3 %.
Потрiбно зауважити, що у вiцi 90 роюв простежуеться значна варiацiя як для юлькост дерев, так i для середнiх вiдстаней мiж центрами дерев. Це пояснюеться наслщками здшснення доглядових рубань саме у цьому вщ. Вiдповiдно змiнюеться горизонтальна структура та похщт вiд не! показники - середня вщстань мiж деревами, площа живлення окремого дерева та пара-метри бюгруп.
Встановлено, що стушнь варiювання вiдстаней мiж деревами характеризуе тип структури i взаемовiдносини мiж деревами. Проте часто в бюгрупах середня площа на одне дерево i вщстань мiж деревами не змiнюеться впродовж тривалого часу i тому мiж величиною дерева i цими показниками зв'язок нечiтко виражений. Характерною особливютю просторово! структури деревостанiв у прських умовах е також будова намету. Вона залежить вщ бь олопчних властивостей породи, умов мiсцезростання, вшу деревостану.
Проекцй крон ялицi i ялини наближаються до форми кола, а бука - до елшса i мають однобiчне змiшення по напряму схилiв [12]. Крони окремих ве-
ликих дерев у бюгрупах частково перекривають крони дерев менших розмiрiв, утворюючи суцшьне шатро, тим самим збiльшуючи щшьшсть намету.
Внаслiдок виконаного дослiдження з'ясовано, що ялицевим деревоста-нам у даних умовах у стиглому вщ характерне групове розмщення. У стиг-лих деревостанах бюгрупи налiчують вщ 2 до 7 дерев, що становить 58,6 % вщ загально! кiлькостi дерев. Мiж величиною плошд бiогруп i кiлькiстю дерев простежуеться пряма залежшсть, чого не виявлено у розподш бiогруп за складом. Середня вщстань мiж центрами дерев для деревосташв ялицi бшо! у вщ 80 рокiв становить 6,7±0'08 м, у вiцi 90 роюв - 6,8±150 м, а у вщ 130 рокiв -9,1±184 м, а середня площа, яка припадае на одне дерево у вщ 80 роюв, становить 35,4й'8 м2, у вiцi 90 роюв - 37,8±14,5 м2, у вщ> 130 рокiв - 64,9й8'9 м2.
Середня площа, яка припадае на одне дерево ялищ бшо!, становить 4,9±04 м, а коефiцiент варiацil 22,3 %.
У верхшх частинах схилiв зiмкненiсть i щшьшсть намету вища, нiж у нижшх. Це пояснюеться тим, що крони дерев, яю ростуть вище на схиш, кра-ще розвиненi внаслщок тривалiшого освiтлення хребтiв порiвняно з долинами.
Лггература
1. Анучин Н.А. Лесная таксация : учебник. - 5-е изд. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 552 с.
2. Бутыкин А.И., Духонин В.А., Секретинко О.П. Анализ пространственной структуры одновозрастных древостоев // Структурно функциональные связи и продуктивность фито-ценозов. - Красноярск, 1983. - С. 5-20.
3. Горошко М.П., Гриник Г.Г. Залежшсть м1ж бюметричними параметрами крони та об'емоутворюючими показниками для дерев ялищ бшо! у зм1шаних ялицевих насадженнях Бескид1в // Науковий вюник УкрДЛТУ : Проблеми та перспективи розвитку люового госпо-дарства. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - 123-130.
4. Гриник Г.Г. Просторова структура м1шаних ялиново-буково-ялицевих деревосташв Бескид1в // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. -1999. - Вип. 9.7. - С. 55-62.
5. Горошко М.П., Гриник Г.Г. Ощнка територ1ального розташування дерев м1шаних деревосташв ялищ бшо! в Бескидах // Науковий вюник НАУ: зб. наук.-техн. праць. - К. : Вид-во НАУ. - 2000. - Вип. 27. - С. 317-323.
6. Гриник Г.Г., Горошко М.П. Вплив горизонтального типу розташування дерев на продукгившсть м1шаних деревосташв ялищ бшо! в прських умовах // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.3. - С. 26-30.
7. Гриник Г.Г. Дослщження впливу горизонтально! структури ялинових деревосташв на будову за вщносними показниками морфолопчних показниюв деревосташв ДП "Скол1всь-ке люове господарство" // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 16.6. - С. 52-56.
8. Гром М.М. Люова таксащя : тдручник - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
9. Молоткова 1.1. Продуктивнють природних ялицевих деревосташв // Пщвищення продуктивности прських лю1в. - Ужгород, 1968. - С. 35-39.
10. Молоткова И.И. Возрастное строение естественных пихтовых древостоев Закарпатья // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1967, № 12. - С. 49-56.
11. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1949. - 580 с.
12. Питикин А.И., Маркив П.Д., Рыжило Л.Е. Рост строение и продуктивность высокогорных ельников // Лесоводственные исследования и производственный опыт в Карпатах. -Ужгород, 1972. - С. 13-22.
13. Сабан Я.А. Экология горных лесов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть",1982. - 168 с.
14. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины. - Львов : Изд-во Льв. ун-та, 1980. - 192 с.
15. Эйтинген Г.Р. Избранные труды. - М., 1962. - 500 с.
