CC BY
12
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
glabra L., Hypericum perforatum L., Leucanthemum vulgare Lam., Lolium perenne L., Lonicera xylosteum L., Melandrium album (Mill.) Garke, Potentilla reptans L., Salix alba L., Silene nutans L., Swida sanguinea (L.) Opiz, Symphytum officinale L., Trifolium medium L., Rorippa sylvestris (L.) Bess, R. caesius L., R. nessensis W. Hall, Vicia hirsuta (L.) S.F. Gray та ¡Huti. Серед рослин породних субстрат!в переважа-ють бореальш види (34 (35,5 %)), ареали яких лежать у межах хвойних л!ав Гола-рктики: Betula pendula Roth, Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Chamaerion angustifotium (L.) Holub, Elytrigia repens (L.) Nevski, Festuca rubra L., Pinus sylvestris L., Plantago lanceolata L., Polygonum persicaria L., Populus nigra L., P. tremula L., Salix aurita L., S. caprea L., S. viminalis L. та mini.
У флор1 породних вщвалт аридний, азональний i адвентивний елементи становлять значну частку - 53 (30,4 %) види, причому бшьша Ух частииа - 32 (18,4 %) види - властива територ1ям ¡з породним субстратом.
Загалом, географ1чнш структур! флори породних в1двал1в Червоноградсь-кого прничопромислового району притаманне домшування неморального та бо-реального елемент1в, що свшчить про розвиток рослинност! вшвал1в у напрямку, що веде до формування структури, характерно!'для зонально'Г рослинносп Малого Полнея.
Л1тература
1. Алехин В.В. Геофафия растений. - М.: Учпедгиз, 1950. -420 с.
2. Кучсрявий B.II. Еколопя. - Льв1в: Свгг, 2000. - 500 с.
3. Кучерявый В.Л. Урбоэкологаческие основы фитомелиораши. Часть II. Фитомелно-раш!я.-М.: Информация, 1991.-288 с.
4. Малнновський К.А. Рослиншсть високопр'я Украшських Карпат. - К.: Наук, думка, 1980.-280 с.
5. Сорока M.I. Флора судгашнх рослин Украшського Розточчя. - JlbBiB, 2002. - 155 с.
УДК 630*5:630*945.4 Спи наук cniepoo. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук;
доц. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ВПЛИВ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО РОЗТАШУВАННЯ ДЕРЕВ НА ПРОДУКТИВШСТЬ ЗМ1ШАНИХ ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЯЛИЦ1 Б1Л01 В ПРСЬКИХ УМОВАХ
Представлено запежшеть продуктивное™ змиианих ялицевих деревосташв, розташо-ваних у прськш MicueBocTi, шд горизонтального розташування дерев: типу розминення та серелиIX вщетанеи М1ж деревами.
Н.Н. Игуnyk, М.Р. Goroshko— USUFWT
Influence of horizontal locations of trees on efficiency mixed forest stends of Silver fir in mountain conditions
To consideration the dependence of efficiency mixed forest stends, placed in mountain conditions, from horizontal accommodation of trees is submitted: from a type of locations and from average distances between them.
Метою дослщження просторово-параметричних особлнвостей розташуван-ня дерев як у бюгрупах, так i загалом у деревосташ було виявлення впливу структури 6iorpyn на npupicT деревини та загальний об'см у зм1шаних деревостанах
26 Зб||)нпк- наукино-гемпчпнх upaiib
Науковий вкпик. 2002, вип. 12.3
ялиш бшоТу Г1рськ1й частит Льв1вськоУ обласп - Бсскидах (Схщш Карпати). Роз-глядалися змшаш дерсвостани з причин недостатньоУ вивченосп даного питания та особливоУ актуалъносп питания впливу л1ав на загальну еколопчну ситуашю у прикордонних прських регионах УкраУни.
Для вивчення особливостей загалыюго розташування використано методику, запропоновану О. Секретенком |1, 6|, яка себе добре зарекомендувала при вивчешн просторовоУ структури деревосташв. На пщстав1 ц1с"Г методики проведено комплексна дослщження загальноУ будови деревосташв, доопрацьовано ме-тодичш питания дослщження параметр1в горизонтального взаеморозташування бюгруп та окремих особин у деревостанах. Кр1м того, враховано вертикальну структуру та особливост1 прського розташування територп дослщження.
Виявлено, що у вщ1 до 20 роюв спостер1гасться р1вномфне розташування дерев по плоил [2|. Вщстань м1ж деревами збщьшуеться ртномфно для уЫх по-рщ. П1зшше простежусться тенденшя до початку формування бюгруп за породною ознакою |4]. У даному випадку особини, що знаходяться в оточенш представ-шшв ¡нших порщ 1 вщетають пор1вняно ¡з ними у рост1, зазнають максимального пригшчення 1 часто витюняються ¡з складу деревостану. До в1ку 40 рок1в ця тен-деншя призводить до формування бюгрупового розташування дерев по плоил 1 утворення бюгруп, до складу яких входять особини одшеУ породи. При бю-груповому розм1щенш для дерев ялиш простежусться збшьшення вщетаней м1ж особинами ¡з збшьшенням частки породи у склад1 деревостану 1 з1 збшьшенням в1-ку деревостану. Починаючи з вжу 80 роюв при частщ ялищ у склад! деревостану п'ять одиниць спостер1гаеться зменшення середшх вщетаней м1ж деревами, що е наслщком переходу особин пщросту до складу деревостану. Аналопчна тендешля спостер1гасться при частш ялиш 6...7 одиниць. ГПсля 80 роюв простежусться ста-бгшзащя збшьшення вщетаней м1ж особинами, що е наслщком низькоУ ¡нтенсивно-сп випадання особин з бюгруп. Потр1бно зауважити, що перехщ особин вщбу-васться найчаепше у м1с1л випадання старших особин та на межах бюгруп.
Табл. 1. Середня в/дстань яиж центрами дерев змииапих смереково-буково-ялицевих
деревосташв, м
Вт Порода Склад деревостану
5Яц4Ьк1См 6ЯцЗЬк1См 7Яц2Бк1См 8Яц1Бк1См 9Яц1Бк+См
40 Яц 1,97 2,16 2,34 2.62 2,90
Б к 3.20 3.25 3,29 3.45 3.60
См 2.50 2,65 2,80 2.95 3.10
60 Яц 2,28 2,49 2,70 3,02 3,34
Бк 3.77 3,99 4,20 4.26 4.31
См 2.84 3.10 3.35 3.39 3.42
80 Яц 2,38 2,59 2,92 3,35 3,89
Бк 4.47 5.29 6.10 5,85 5.60
См 3.05 3,03 3,00 3,06 3.12 1
100 Яц 2,48 2.69 3,05 3.58 4.30
Бк 5,15 5,73 6,30 6,60 6,90 |
См 3.11 3.61 4.10 4.17 4.23
Бюгрупове розташування по плоил е характерним також 1 для особин бука. У даному випадку ч1тко простежусться дннам1чна тенденшя до збшьшення середшх вщетаней м1ж особинами ¡з зростанням в1ку деревостану, зменшенням частки бука у склад1 та збыьшенням частки ялиць
1. Л|сове та салово-паркове господарство 27
Украшський державний лiсотехнiчний унiверситет
Абсолютш значения середшх в1дстаней м1ж особинами для бука е значно еищ! пор1вняно ¡з бюгрупами ялиш та смереки. Це пояснюеться тнм, що бук на-лежить до листяних порщ 1 мае здатшсть до формування бшьших за дтметром крон. Це вщображаеться на будов! бюгруп, до складу яких входять особини, як1 розташовуються у р1зиих частицах намету деревостану.
Для особин та бюгруп смереки простежуеться збшьшення вщстаней \пж особинами у бюгрупах ¡з збшьшенням частки ялиш у склад1 деревостану. Середш вщсташ м1ж деревами менчи, нгж у бука, але б1лыхп, шж у смереки.
3 в ¡ком простежуеться збшьшення вщсташ м1ж деревами на пробнш плоил, а також зменшення кьпькосп дерев у трупах. Групп \пстять переважно дерева одшеУ породи 1 мають у своему склад1 7... 15 дерев у молодому вщк 1з зростанням в1ку деревостану внаагпдок природних процеав вщпаду кьпькють дерев спадае до 4...9 штук у груш. 3 вжом простежуеться зменшення кшькосп дерев у бюгрупах смереки та ялиш пор1вняно ¡з бюгрупами бука до в1ку 70 рокш. ГИсля даного пе-рюду юльк1сть особин у бюгрупах ялиш збкльшуеться пор1вно з бюгрупами ¡нших порщ. Дана особлив1сть для ялиш е насл1дком бшыиого приросту молодших особин та меншого вщпаду старших.
Пщ час анал1зу даних табл. 2 ч1тко простежуеться тк загальноУ продуктивности незалежно вщ в1ку для деревосташв, частка ялиш в яких становить 7 оди-ниць. Загальна продуктившсть деревосташв з часткою ялиш 9 одиниць е вищою, ашж деревосташв з и часткою 5 одиниць.
Табл. 2. Диналпка загалыюИ продукты в но спи смереково-буково-ялицевих _деревосташв, м-га'_
Вж Порода Склад деревостану
5Яц4Бк1См 6ЯцЗБк1См 7Яц2Бк1См 8Яц1Бк1См 9Яц1Бк+См
40 Яц 230,6 291,1 351,7 385,6 419,6
Бк 164,0 129,8 95,6 68,7 41,9
См 42,8 44,3 45,8 35,7
Сума 437.4 465,2 493,1 490,0 461,5
60 Яц 420,3 526,7 633,2 692,8 752,3
Б к 307,5 242,5 177.5 129,2 81,0
См 80.6 82,9 85,1 66,8 -
Сума 808,4 852,1 895.8 888,8 833.3
80 Яц 554,2 688,2 822,2 903,7 985,2
Б к 419.8 327,1 234,4 173,7 113,0
См 110.0 112.5 115,0 90,5 -
Сума 1084.0 1127.8 1171.6 1167,9 1098,2
100 Яц 614.8 766.4 918.0 1005.3 1092,6
Бк 474,5 368,3 262,1 195.9 129,8
См 123,9 127.0 130,2 102,3 -
Сума 1213,2 1261,8 1310,3 1303,5 1222.4
Для ялиш загальна продуктившсть зростае з в1ком та з1 збшьшенням и частки у склад1 деревостану. Для бука при зменшенш його частки та збшьшенш частки ялиш простежуеться зменшення загальноУ продуктивности При збшьшенш частки ялиш до 7 одиниць для смереки простежуеться зростання значень загальноУ продуктивности, а при збшьшенш до 8...9 одиниць — значне зменшення [3, 5|.
28 Збфник наукоыо-тсыичмнх мраиь
Науковий внпик. 2002, вип. 12.3
Частка 7 одиниць ялищ позитивно впливае на значения загальноУ продуктивное^ для смереки i бука у вщсотковому персрахунку. Це е наслщком 6io-лого-еколопчноУ обстановки, яка створюеться при даному склад1 деревостаиу. У даному випадку формуються оптимальш за складом бюгрупи для bcíx порщ, «kí входять до складу деревостану, тому вщпадаюча частина деревостаиу за елемен-тами лку при даних умовах росту е пом1рною. При збшьшенш частей ялищ norip-шуються умови росту та розвитку ¡нших порщ, що призводить до збшьшення вщ-пад1в та, вщповщно, зменшення приростт i загальноУ продуктивность
3i збшьшенням до певного ршня середшх вщстаней мгж деревами у 6io-групах р1зних пор1д простежуеться тенденщя до зростання приросте, але лише до певного р1вня. Виршальним показником у даному випадку е вщсоток учасп породи у склад1 деревостану. У нашому випадку найкраип умови просторового роз-ташування особин у деревостанах, вщсоток ялиш в яких становить близько 70 %. Дана залежшсть пояснюсться тим, що у даних умовах дерево формуе оптимальну за розм1рами крону. Тобто крона формусться компактно i у нш не розвиваеться велика юлькють крупних (довжиною понад 8 м) плок. У даному випадку асимЫя-цшиий апарат дерева дозволяе продукувати достатню юльюсть матер1алу для фо-рмування власне деревини стовбура, а не накопичувати ф1томасу у плках крони. Ця законом1рн1сть сприятливо впливае на розвиток як окремих дерев, так i деревостану загалом. При бгльш ¡нтенсивному зрщженш деревостану, що приводить до зменшення китькост1 особин на одинищ площ1, формусться бтьш розгалужена, а отже i бшьш потужна за кшьмстю крупних скелетних плок, що призводить до обмеженого надходження продукованих речовин до стовбура i вщкладенш Yx у деревину плок. Це негативно впливае на прирю деревини стовбура, а отже i на зменшення загального запасу деревостану.
Отже, деревостани складом 7Яц2Бк1См мають найкрацд умови для росту та розвитку ycix порщ, що е причиною максимальних значень запаав та загальноТ продуктивность У даному випадку господарство доцшьно спрямовувати на фор-мування деревосташв (проведениям доглядових рубань), особини дерев у 6io-групах яких будуть розташовуватись на визначених вщстанях одне вщ одного, що сприятиме розвитку оптимальних po3M¡pÍB крони, а вщповщно i вищим приростам 3anac¡B деревини.
■ТКтература
1. 1)уыким А.Н., Духонин В.А., Сскретннко О.II. Анализ пространственной структуры одновозрастных древостосв. - У книге "Структурно функциональные связи и продуктивность фи-тоценозов". - Красноярск, 1983. - С. 5-20.
2. Горошко М.П., Грнннк Г.Г. TcpuTopiaibue розташування// Науковий bíchiik НАУ. - 3G. наук.-техн. пр. - К.: НАУ, 2000, вип. 27. - С. 289-294.
3. Грнннк Г.Г. Бюметрнчна ошнка мор<|юлого-таксашйних показнимв ялиш 6i;ioí у 3mí-шаних смереково-буково-ялиневнх деревостанах Бескид1в// Науковий bíchiik Нацюнального аграрного ушверситету. - 36. наук.-техн. пр. - Кшв: НАУ, 1999, вип. 17. - С. 289-294.
4. Грнннк Г.Г. Просторова структура змпнаних смереково-буково-ялицевнх деревосташв Бесюццв// Науковий bíchhk УкрДЛТУ. -36. наук.-техн. пр. - Львш: УкрДЛТУ. - 1999 вип 9 7 -С 55-62.
5. Грнннк Г.Г. Продуктившсть змшаних смереково-буково-ялилсвих деревосташв в Бсс-кндахУ/ Науковий bíchiik УкрДЛТУ. -36. наук.-техн. пр. — JIebíb: УкрДЛТУ - 1999 вип 9 10 - С 58-61.
6. Секрстснко О.II. Метод анализа пространственной структуры дрсвосгосв. - У книге "Исследование структуры лесонасаждений". - Красноярск, 1988.-101 с.
1. Jlicone тя сядово-парковс господарство 29
