CC BY
132
через видшення категори лiсiв природоохоронного призначення, так i запро-вадження системи збереження бiорiзноманiття в експлуатацiйних лiсах, за-безпечення сертифшаци лiсiв; • дшльтсть у рамках пiдписаних мiжнародних еколопчних угод Украши. Ор-ганiзацiя i проведення досл1джень щодо коригування систем лшового госпо-дарства з переор1ентащею його з ресурсного до бюсферного напряму, оптимального пристосування до змш кл1мату.
Реалiзацiя положень нащонально! люово1 полiтики дасть змогу перейти до сталого функцiонування люового сектора економiки, подолати кризу у сферi лiсових вiдносин, забезпечити ефективне ведения люового госпо-дарства, шдвищити екологiчиу роль лiсiв, 1х значення у збережеииi бiорiзно-машття, попередження змiн клiмату тощо.
Реформування люового сектора з переходом до ринкових схем госпо-дарювання тдвищить обсяг товарно1 продукцп у ВВП кра1ни та бюсощаль-ний потенщал лiсiв Укра1ни.
УДК 630*28 Проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук;
доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
РАЦ1ОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ НЕДЕРЕВНИХ РЕСУРС1В ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 Л1СУ
Наведено класифiкацiю продуктивносп лiсу. Висвiтлено продуктивнiсть неде-ревних ресурав лiсу: лiкарськi, технiчнi, xap40Bi та KopMOBi рослини, пiдсочування, бджшьництво, рибальство, сiнoкoсiння, ютсвш гриби, хвоя, листя, кора.
Prof. V.P. Ryabchuk; doc. V.Ye. Zajachuk- USUFWT Study of unwood production as a method of increase of productivity of a wood
The classification of productivity of a wood is indicated. The productivity of unwood resources of a wood is investigated: medicinal, technical, food and fodder plants, resing tapping, beekeeping, fishery, mowing, needles, foliage and bark.
Складовими компонентами люових ф1тоценоз1в е дерева, чагарники, надгрунтовий покрив, тварини i мжрооргашзми [5]. Перел1чеш складники ль су дають змогу отримати деревну (деревина) та недеревну (техшчна i ль карська сировини, кормов^ хаpчoвi рослини та ш.) продукщю. К^м того, лю iстoтнo впливае на навколишне середовище. Це дае мoжливiсть розглядати лю як багатoфункцioнальну систему для задоволення потреб сусшльства в продуктах i властивостях люу. Тому шдвищення пpoдуктивнoстi лiсу полягае у зростанш його екoлoгiчнoï (захиснoï) функцiï, а також збшьшенш деревних i недеревних ресуршв лiсу.
Виходячи з цього, комплексна продуктившсть лiсу включае продуктив-нiсть деревостану, а також бюлопчну та екoлoгiчну продуктивносп [3, 7, 11, 21]. Продуктившсть деревостану (деревостою) - це сумарна кшьюсть фггомаси вЫх мopфoлoгiчних частин деревостану певного вжу, включаючи пiдpiст, пiдлiсoк та живий надгрунтовий покрив.
Еколопчна (захисна) продуктивнiсть характеризуе ступiнь впливу ль су на довкiлля (мжрокшмат, водний i вiтровий режими, грунтоутворення, умови працi та вiдпочинку людини тощо). Екологiчна продуктивнiсть сьогод-ш е досить актуальною, оскiльки люи здатнi зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати грунти вiд ерозш, регулювати стiкання води, по-переджувати забруднення довкшля й очищати його. Не менш важливi i культурно естетичш властивостi лiсiв, як сприяють оздоровленню населення та його естетичному вихованню.
Продуктивнiсть недеревних ресурЫв характеризуеться кiлькiстю та якiстю недеревно! продукци лiсу, яку отримують у результат прижиттевого використання лiсових компоненлв.
До побiчних лiсових користувань належать збирання та заго^вля ди-корослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, лшарських рослин i техтчно! сирови-ни, розмщення пасiк, випасання худоби, заго^вля сiна, деревних сокiв, люо-во! пiдстилки та очерету. До другорядних люових матерiалiв належать дерев-на зелень, кора, луб та пш.
У Люовому кодексi не придшено достатньо! уваги пiдвищенню про-дуктивност недеревних ресурсiв.
Комплексна продуктивнiсть - це сукупшсть усiх перелiчених видiв продуктивности лiсу: деревостану, недеревних ресуршв, екологiчна. Отже, доцшь-шсть видiлення комплексно! продуктивности лiсу випливае iз рiзноманiтностi продуктiв лiсу, його багатобiчних захисних функцiй, екосистемно! сутност ль су, вимог економiки. Класифшащя продуктивностi лiсу наведена на рисунку.
КОМПЛЕКСНА ПРОДУКТИВШСТЬ Л1СУ
- пщсочування хвойних [ листяних дерев_
- загствля та перероблення лжарсько!, тсхжчноТ, кормовоГ, харчово'1 сировини
- загсгпвля та перероблення гриб1в_
- оргашзашя бджщьництва_
- загсгпвля та перероблення листя, хвоТ, кори_
- мисливське господарство_
- рибництво_
- сшокосшня та випасання худоби
Рис. Класифшащя продуктивност1 люу
Значна частина наукових робгт присвячена вивченню продуктивност деревостану, значно менше вивчена комплексна продуктившсть, включаючи недеревнi ресурси.
Ефективне використання недеревних ресурсiв забезпечить населення продуктами харчування, а промисловють - еколопчно чистою сировиною рос-линного походження. Виходячи з цього, наш науковий пошук був спрямова-ний на вивчення недеревно! продуктивностi лiсiв: пiдсочування хвойних i
листяних дерев, шдвищення урожайностi дикорослих плодових рослин, бь ологiчнi та хiмiчнi особливост лiкарських рослин, зокрема ендемiчних i тих, що зникають.
Одним iз видiв недеревно! продукци лiсу е живиця, яку отримують при шдсочщ сосни звичайно!. Основними споживачами живищ та продуктiв 11 переробки е 40 галузей промисловостi. Важливим напрямком подальшого удосконалення прижиттевого використання сосни для добування живищ, зниження 11 собiвартостi, росту продуктивностi працi е шдвищення бюлопч-но! смолопродуктивностi насаджень на селекцшнш основi.
За нашими шдрахунками, на смолопродуктивнiсть сосни впливають 75 рiзновидiв факторiв. Процес смоловидшення вiдбуваеться лише за умови сшльно! ди бiоморфометричних показникiв стовбура, крони, генеративних i вегетативних органiв, будови деревини, життедiяльностi рослин та шших чинникiв. При одночасному зростаннi та комплексному впливi морфометрич-них параметрiв стовбура (висота i дiаметр стовбура, протяжшсть безсучково! зони); параметрiв крони (протяжшсть, площа проекци та об'ем крони); пара-метрiв шишок (довжина, дiаметр, маса); посiвних якостей насшня; ознак будови деревини (кшьюсть рiчних шарiв в 1 см, ширина рiчних шарiв, вмiст тзньо! деревини, дiаметр вертикальних смоляних ходiв), !х кiлькiсть iстотно збiльшуе смолопродуктившсть сосни [9, 20].
Пiдвищеною смолопродуктившстю вiдрiзняються сосни з оранжевою та комiрковою корою. Пiдсочування iнтродукованих сосен (Банкса, жорстко! та веймутово!) свщчить про те, що вони менш смолопродуктивнi порiвняно зi сосною звичайною [23, 24].
Пiдвищенню продуктивностi люу сприяе пiдсочування листяних дерев - берези i клена. Виходячи з цього, ми вивчаемо сокопродуктившсть дерев, властивостi i склад соку. Розроблеш критери для вщбору дерев шдвище-но! сокопродуктивностi, а також технолопчш режими пiдсочки. Зокрема, при вiдборi дерев необхiдно враховувати внутрiшньовидовi форми берези. Перевагу треба надавати паперовокорим, шорсткотрщинуватим i ромбоподiбнот-рiщинуватим формам берези. Шорсткотрщинуват форми дерев характеризу-ються також шдвищеним вмiстом цукрiв [4, 15, 16].
Поряд з тим, шдсочування е надзвичайно активним фактором впливу людини на життедiяльнiсть дерев та розвиток люових бiогеоценозiв. Ми провели комплексне вивчення впливу шдсочки на життедiяльнiсть дерев. Це на-дало змогу розробити комплексний штегрований показник оцiнки життедь яльностi тдсочених сосен. У перiоди максимального смоловидшення ми рекомендуемо зменшувати паузу шдновки, що збiльшити вихiд живищ з кари, а мшмального - виключити малоефективнi обходи, що позитивно впливатиме на життедiяльнiсть дерев [12].
У державному люовому фондi Укра!ни пасовища займають площу близько 34 тис. га, а сшокоси - близько 75 тис. га. Найбшьше !х е на Полiссi та в передгiрських i гiрських районах Карпат i Криму. Лiсовi сшокоси i пасовища мають важливе значення у лiсових пiдприемствах для забезпечення коней та худоби грубими кормами. Часто продуктившсть !х становить
0,5-0,7 т/га. Здшснення комплексу заходiв, зокрема внесення добрив, вапну-вання, виЫв насiння культурних трав та ш., дае змогу покращити стан кормо-вих угiдь та значно шдвищити 1х продуктивнiсть.
Важливим недеревним компонентом люу е гриби, зокрема юпвт. Норма-тивно-технiчнi документи Украши рекомендують заготовляти та використовува-ти в харчуванш близько 50 видав юпвних грибiв, хоча на практицi ця кшьюсть скорочуеться до 15 видав. До лiсiвничих факторiв, що впливають на урожайнiсть юпвних грибiв, належать: тип люорослинних умов; склад i вiк деревостану; режим освгглення; iнтенсивнiсть здшснення лiсогосподарських заходов. Ми вивчи-ли 1х вплив на урожайшсть основних видав 1спвних грибiв (табл. 1).
Табл. 1. Залежшсть запасу бтого гриба вiд лшвничо-таксацшних показнитв
Вид 1СПв-них гриб1в ТЛРУ Склад В1к, рошв Повнота Боттет Запас гриб1в на 1 га, кг
03 10См 6 0.8 1а 29.3
С3 8См2Яв 19 0.9 I 25.5
Бший гриб С3 6См2Бк2Яц 32 0.7 I 21.8
С3 10См 53 0.6 I 7.50
03 10См+Яц 87 0.5 1а 13.6
Основним чинником, який впливае на урожайшсть бшого гриба, е вш деревостану. Так, на пробних площах 1 та 2 (вш 6 та 19 роюв) у молодняках урожайшсть бшого гриба становить 25,5-29,28 кг. На пробнш плошд 3 (вш 32 роки) урожайшсть бшого гриба знижуеться - 21,82 кг/га. Звщси можна зробити висновок, що урожайшсть бшого гриба значно вища в молодняках, де штенсившсть ведення люогосподарських заходiв нижча, у той час у старших класах вжу урожайшсть бшого гриба становить 7,5-13,64 кг/га. Нашi висновки узгоджуються з результатами дослщжень ряду вчених, що вивчали основи формування недеревно! продуктивност лiсу.
Найменшою врожайшстю вiдзначаються пристигаючi i стиглi хвойно-листянi та листянi насадження (до 20 кг/га). Найврожайшшими е мшаш лис-тянi молодняки та середньовiковi насадження, а також березовi та осиковi насадження (120-150 кг/га). Дикоро^ плодовi лiсовi рослини, як i 1'хш культур-нi родич^ потребують догляду за ними з метою збшьшення урожайностi.
Одним iз способiв пiдвищення продуктивностi дикорослих плодових рослин е освгглювання 11 плодових кущдв пiд час здiйснення доглядових ру-бань. Змiнюючи зiмкнутiсть тдиску i пiдросту, регулюючи освiтлення осо-бин, можна створити оптимальнi умови для 1х плодоношення. Найпозитивш-шим е цей захiд для кущдв напiввiдкритого розташування - освiтлення 4060%, де конкуренцiя з шшими пiдлiсковими породами найвища.
З метою з'ясування впливу освiтлення на плодоношення рослин було здшснено вирубування затшкових порiд. В одному випадку стушнь освгглен-ня був бiльшим 90% (повнота 0,50), у другому - 40-60% (повнота 0,65), третьому - лише до 30% (повнота 0,82). Протягом трьох роюв визначали запас плодiв у свiжозiбраному сташ на кожнш особинi. Усередненi даш запасу плодiв на кожнiй особиш основних плодових рослин залежно вщ повноти де-ревостану наведено в табл. 2.
Табл. 2. Вплив повноти деревостану на ктьшсть плодьв, т/шт. на рослину
Види рослин Повнота
0,82 0,65 0,50
Бузина чорна 5,3 15,6 29,2
Гл1д одноматочковий 1,3 2,4 5,7
Горобина звичайна 1,3 2,0 2,4
Калина звичайна 0,8 2,4 3,3
Шипшина собача 0,2 0,4 0,9
Таким чином, як видно з даних табл. 2, 3i зниженням повноти в 1,6 раза (в1д 0,82 до 0,50) кшьюсть плодiв бузини зростае в 5,5 раза, глоду - у 4,5, шипшини - у 4,5, горобини - лише в 1,8 раза. Зв1дси видно, що найчутлив1ши-ми до зниження повноти деревостану виявилася бузина, гл1д та шипшина. Го-робина як б1льш т1ньовитривала порода реагувала на осв1тлення меншою Mi-рою кшьюсть плодiв зросла з 1,3 до 2,4 тис. на одну рослину (1,8 раза) [6, 14].
В1домо, що одним iз заходiв шдвищення урожайност1 е омолодження рослин. Кр1м того, формуванням крони можна досягти забезпечення оптимального пов1тряно-св1тлового режиму. Догляд за кронами дае змогу зб1ль-шити урожай горобини звичайно1, глоду одноматочкового та калини звичайно: в 1,4 раза, шипшини собачо1 - в 1,3 i бузини чорно1 - в 1,2 раза. Фор-мування кущ1в малини та рiзних видiв ожини дае змогу зб1льшити уро-жайн1сть в 1,8-3,2 раза [6, 14, 16, 18, 19, 22].
Результат впливу догляду за кронами на плодоношення дикорослих рослин наведено в табл. 3.
Табл. 3. Вплив догляду за кронами на запас плодьв дикорослих рослин
Види рослин Запас плод1в, кг на рослину Частка в1д кон-трольноï д1лянки
контрольна д1лянка д1лянка з доглядом
Бузина чорна 3,34 3,98 119,1
Глвд одноматочковий 1,12 1,55 138,8
Горобина звичайна 8,12 11,38 140,1
Калина звичайна 3,80 5,20 139,0
Шипшина собача 0,97 1,30 134,0
Як видно з даних табл. 3, збшьшення запасу плодiв залежно в1д виду рослин становить 119,1-140,1%. 1стотне збшьшення запасу плодiв зареестро-вано у горобини звичайно1 (140,1%), калини звичайно1 (139,0%) та глоду одноматочкового (138,8%). Дещо менше вплинуло обрiзування на плодоношення шипшини собачо1: запас плодiв зрiс на 134%. Зростання запасу плодiв бузини чорно1 становило 119,1% [6, 14].
Одним з ефективних заходiв шдвищення недеревно1 продуктивностi, ефективного використання не вкритих л1сом земель лiсового фонду е планта-цiйне розведення дикорослих л1карських рослин, завдяки якому в разi рац1-онального використання мехашзаци при ix посiвi, доглядi та збиранш можна досягти збiльшення обсягу виробництва рослинно! лiкарськоï сировини. Найдоц1льн1ше вирощувати на плантацiяx такi деревно-чагарниковi види як горобина звичайна, арон1я чорноплода, калина звичайна, облiпиxа крушино-ва, а також ряд трав'янистих лiкарськиx рослин.
Значний теоретичний i практичний iHTepec становлять рщюсш, енде-MÏ4HÎ i таю, що зникають, види рослин. Серед них на особливу увагу заслуго-вуе рiдкiсна рослина Карпат - аршка гiрська. Отримання сировини цього виду (суцвотя та листя) мае базуватися на створенш окультурених плантацш на основi природних заростей шляхом шдЫву в них насшня. Результати наших дослiджень використанi при обгрунтуванш доцiльностi заповiдання природних урочищ - Береги та Шумляче (Гринювське лiсництво, Осмолодський держлiсгосп) [10].
До релжтових рослин належить, зокрема, плющ звичайний. Цей вид здебшьшого притаманний для свiжоï прикарпатсько! буково! судiброви. У ялицевiй бучинi та смеречиш вiн трапляеться навiть на висот 1000 м н.р.м. Вивчення бюлопчних властивостей цiеï унiкальноï рослини дасть змогу роз-робити заходи з його збереження й заготiвлi лжарсько! сировини [1, 2].
У життедiяльностi людини велике значення мають продукти бджшь-ництва - мед, пилок, маточне молочко, отрута, прополю, вюк. 1стотна також роль бджшьництва у пiдвищеннi продуктивностi рослин. Виявлено, що зi зникненням бджiл зникло б понад 100 тис. видiв рослин. Тому для пiдвищення нектаропродуктивносл лiсових рослин вивчаеться вплив еколопчних умов, умов мiсцезростання, сортовi особливост медоносiв. Одночасно здiйснюеться селекцiя медоносних рослин, яю вимагають запилення бджолами [15].
Отже, подальше вивчення недеревно! продукцп лiсу буде спрямоване на збшьшення комплексно! продуктивностi лiсiв.
Лггерагура
1. Горбенко H.G. Поширення та формова рiзноманiтнiсть плюща звичайного// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми та перспективы розвитку лiсового господарства. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1998, вип.9.1. - С. 103-106.
2. Горбенко Н.С. Козулша Т.О. Природне походження декоративних видiв колекци деревних лiан Боташчного саду УкрДЛТУ// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Проблеми та перспекти-ви розвитку люового господарства. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.4. - С. 284.
3. Горшенин Н.М., Швыденко А.И. Лесоводство. - Львов: Вища школа, 1977. - 304 с.
4. Деременда В.И. Отбор деревьев березы бородавчатой повышенной сокопродуктивнос-ти для целей подсочки: Автореф. дис... .канд. с.-х. наук: 06.03.03/ ЛЛТИ. - Львов, 1989. - 16 с.
5. ДСТУ 3404-96. Лiсiвництво. Термiни та визначення. - 43 с.
6. Заячук В.Я. Бiоекологiчнi особливосп зростання та плодоношення калини звичайжя в умовах Прикарпаття: Автореф. дис.... канд. с.-г. наук: 06.03.03/ УкрДЛТУ. - Лмв, 1995. - 22 с.
7. Лесная энциклопедия. - М. : Советская энциклопедия. - 1986, т. II. - 631 с.
8. Лковий кодекс Украши. - К., 1994. - 55 с.
9. Максим Я.В. Вплив параметрично! будови дерев на смолопродукгивнють сосни звичайно! в умовах Малого Полюся: Автореф. дис.... канд. с.-г. наук: 06.03.03/ УкрДЛТУ. -Львiв, 1996. - 25 с.
10. Маховська Л.Й. Бюлопчш особливосп Arnica montana L. на територи Горган: Автореф. дис.. канд. бюл. наук: 06.03.07/ УДУ. - Ужгород, 1996. - 22 с.
11. Мелехов И.С. Лесоводство. - М.: Агропромиздат, 1989. - 302 с.
12. Осадчук Л.С. Вплив тдсочки сосни звичайно'1' на жишадяльнють дерев в умовах Малого Полюся: Автореф. дис.. канд. с.-г. наук: 06.03.03/ УкрДЛТУ - Львiв, 1997. - 23 с.
13. Осадчук Л.С., Юськевич Т.В., Максим Я.В. Мшроскотчна будова деревини тдсочених дерев сосни звичайно!// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лювницью дослщження в Укра-ïrn. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1996, вип. 5. - С. 258-261.
14. Посголовський Д.О. Урожайшсть дикорослих плодово-япдних чагарникiв Прикарпаття та шляхи ïï тдвищення: Автореф. дис.. канд. с.-г. наук: 06.03.03/ УкрДЛТУ - Лмв, 1995. - 25 с.
15. Рябчук В.П., Заячук В.Я., Мельник Ю.А., Постоловский Д. А. Влияние морфо-метрических показателей ствола и кроны на урожайность плодовых растений Украины// Лесн. журнал. - 1995, № 6. - С. 16-22.
16. Рябчук В.П., Заячук В.Я., Постоловський Д.О. Вплив освгглення на плодоно-шення бузини чорно1 та калини звичайно1// Л1совий журнал. - 1995, № 2. - С. 24-25.
17. Рябчук В.П. Недеревна продукщя л1су. - Льв1в: Св1т, 1996. - 312 с.
18. Рябчук В.П., Осадчук Л.С., Юськевич Т.В., Максим Я.В. Шляхи збшьшення об'ем1в загот1вл1 живиц1// Наук. в1сник УНАУ. - К.: УНАУ. - 1998, вип. 8. - С. 258-262.
19. Рябчук В.П. Подсочка березы и клена в широколиственных лесах и лесостепи: Автореф. дис. ... д-ра с.-г. наук: 06.03.03/ ЛТА. - Л., 1984. - 401 с.
20. Рябчук В.П. Соки лиственных деревьев. - Львов: Выща школа, 1988. - 152 с.
21. Свириденко В.Е., Швиденко А.И. Л1с1вництво. - К.: Сшьгоспосвгга, 1995. - 364 с.
22. Стрямець Г.В. Плодоношення вид1в роду Rubus L. в люових ф1тоценозах Укра-1'нського Розточчя: Автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.03.03/ УкрДЛТУ. - Льв1в, 1997. - 17 с.
23. Юськевич Т.В., Ватаманюк Н.М. Вм1ст терпентинного масла в живиц1 окремих вид1в хвойних пор1д// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми та перспективи розвитку люового господарства. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип.9.2. - С. 191-193.
24. Юськевич Т.В. Визначення смолопродуктивност хвойних пор1д в умовах зах1д-ного региону Украïни// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. -1997, вип. 7. - С. 15-18. _
УДК 630*5 Пров. тж. О.П. Бала - Нащональний аграрный ун-т
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОГНОЗУ РОСТУ СЕРЕДНЬОГО Д1АМЕТРА, СУМИ ПЛОЩ ПОПЕРЕЧНИХ ПЕРЕР1З1В ТА ЗАПАСУ У МОДАЛЬНИХ ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО Л1СОСТЕПОВО1 ЗОНИ УКРА1НИ
На 0CH0Bi розроблених таблиць ходу росту модальних насаджень було створено комплекс математичних моделей для прогнозу росту середнього дiаметра, суми площ поперечних перерiзiв та запасу дубових люосташв, якi знайдуть використання при актуалiзацii таксацiйних показниюв бази даних мПовидiльна таксацiйна характеристика лiсiв".
Ключов1 слова: Модальш насадження таблицi ходу росту, математичне моде-лювання, актуалiзацiя таксацiйних показниюв.
Eng. O.P. Bala - National agriculture University
Modeling of growth prognosis by mean diameter, basal area and mean growing stock in modal artificial Oak stands for Foreststep zone of Ukraine
On basis of created modal yield table the complex of mathematical models for growth prognosis by mean diameter, basal area and mean growing stock in Oak stands has been created, can be used for actualization of inventory characteristics in database "Stratum inventory characteristics of forest".
Keywords: Modal yield table, mathematical modelling, actualization of inventory characteristics.
Актуашзащя таксацшних параметр1в проводиться у насадженнях вщ-булися природш процеси росту, на основ! розроблених математичних моделей прогнозу росту [5]. На сьогодш юнують нормативи для актуал1заци таксацшних показниюв [3], однак вони не повшстю вщповщають природшм процесам росту та вимогам виробника.
