CC BY
11
мюьких умовах порiвняно з лiсовими, а також надлишком С02 у повг^ мiст. Математичний аналiз показав, що е сенс видiляти двi самостшш форми го-робини звичайно! (дрiбно- i крупноплоду). Але з практично! точки зору, ми видшяемо три групи рослин за розмiрами плодiв: дрiбно-, середньо- та круп-ноплодь Найчастiше зустрiчаються особини з середшм розмiром плодiв (58,7 %). Розмiр плодiв залежить вiд дати кшця цвiтiння: на рослинах, якi тз-нiше закiнчують цвiтiння, утворюються меншi плоди. Найбiльш декоратив-ними е крупноплодi особини.
Форма плодiв. При встановленш форми плодiв ми використали кое-фiцiент 1х форми (вщношення дiаметра плоду до його довжини), який змь нюеться вiд 0,75-0,94 до 1,25. Крива мшливост Кф плодiв незначно вдаи-ляеться вщ моделi нормального розподiлу. Проте вс особини подiленi на групи з плодами: сплюснутими за довжиною (Кф вщ 1,05), кулястими (0,951,05), цилшдричними та загострено-елiптичними (Кф до 0,94). Найбшьш роз-повсюдженою е куляста форма плодiв (57,6 %), рiдше зустрiчаеться загостре-но-елiпсоподiбна форма (27,5 %). Форма плодiв дуже сильно залежить вiд дат початку цвтння та масового дозрiвання плодiв: в особин, якi ранiше почали цвюти, утворюються плоди з меншим значенням Кф. При збшьшенш ос-танньо! величини затримуеться масове дозрiвання плодiв (сплюснутi за довжиною плоди достигають найшвидше). Мiж Кф та iншими ознаками виявлена незначна залежшсть.
Лiтнiй i, особливо, осшнш аспект зелених насаджень значною мiрою визначаеться кольоровою гамою, яку створюють дозрш плоди.
Колiр плодiв. При дослiдженi горобини звичайно! ми видшили плоди таких кольорiв: оранжевий, червоний, яскраво-червоний i кораловий. Одно-манiтностi у кольорi плодiв не спостер^алось нi в однiй з груп. Це свщчить, що колiр не залежить вiд умов росту, а вщ шдивщуально! мiнливостi. За ко-льором плодiв 1х сукупшсть подiлена на двi великi групи: до першо! належать особини, у плодах яких домшуе червоний вщтшок (63,4 %); до друго! групи належать дерева з домшуючим жовтим вiдтiнком у плодах (16,5 %). Ознака кольору не мае зв'язку з шшими дослiдженими ознаками. Рiзноманiт-нiсть кольору плодiв слщ використовувати при створенi мiських композицш з метою покращення 1х декоративность
За нашими спостереженнями, в межах Прикарпаття систематично плодоносять не менш, як 105 видiв деревних рослин iз ЯоБасеае. Щодо за-барвлення плодiв найчисельшшою групою виявилися види з червоними плодами - 42 види, з жовтими - 27, з чорними - 16, з темно-пурпуровими - 9, з сишми i зеленими по 4, з рожевими - 3.
Проведення постшних фенолопчних спостережень дае змогу ощнити декоративний ефект окремих видiв ЯоБасеае та 1х форм протягом усього пе-рiоду вегетаци, таким чином визначити роль окремих таксошв у системi озе-ленення [4]. В умовах м. Львова залежно вiд кольорового спектру, термшв початку i закiнчення цвтння представниюв родини подiляють на таю групи: • рослини з б1лими кштками - стре! Вангутта, середня та ш.; розовик бший, черешня, пухироплвдник калинолистий, види з род1в слива, глщ, горобина;
• китки у рослин бiлi з рожевим ввдтшком - бiльшiсть видiв яблунь, айва зви-чайна, види шипшини;
• рослини з рожевими квгтками - повноквiтковi форми вишнi дрГбнопилчасто!, види мигдалю, глоду; спiрей верболисто! та японсько!, Дугласа, Бiйяра та ш.; яблунi Нездзвецкого i пурпурова, хеномелеси.
• рослини з жовтими квiтками - кергя японська, шипшини смердюча i найко-лючiша, перстач чагарниковий. Найменш чисельною е група рослин з жовтими квгтками.
Щодо термш1в початку цвтння також видшяють кшька груп рослин:
• види, що квГтують ранньою весною до кшця квгтня - сливи розлога i колюча, черемха та абрикоса звичайт, вишт повстиста i пташина, мигдал1 низький i трилопатевий, хеномелеси Маулея та японський i ш.
• види, що квгтують в травт - бшьшють видав Гз родав яблуня, Грга, глад, кизильник, мушмула, сп1рея; вишт звичайна i дрГбнопилчаста, айва продовгувата;
• у першш половин! лгта квгтуе малина пахуча й ус види з родГв шипшина, пу-хиропл1дник, горобинник, стефанандра.
Анашз результата фенолопчних спостережень дае змогу проектувати еколопчно стшю декоративш насадження за типом саду безперервного цвтння.
Лггература
1. Богданов П. Л. Дендрология. Основы лесной геоботаники. - Л.: ЛТА, 1966. - 70 с.
2. Деревья и кустарники культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные/ Под общ. ред. Н.А. Кохно. - К.: Наук. думка, 1986. - 720 с.
3. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 703 с.
4. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
5. Лир Х., Польстер Г., Фидлер Г. Физиология древесных растений: Пер. с нем. -М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 422 с.
6. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре. - К.: Наук. думка, 1977. - 272 с.
7. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. - Л.: Наука, 1987. - 439 с.
8. Шовган А.Д. Дендрология: Навч. поабник. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001. - 152 с.
9. Rehder A. Mannual of cultivated trees and shrubs. - NY.: Mc Millan Com., 1949. - 996 p.
УДК 630*232:630*174 Доц. 1.В. Шукель, канд. с-г. наук; С.Б. Марутяк,
канд. с-г. наук; тж. 1.Ю. Поронник - УкрДЛТУ
РЕКРЕАЦ1ЙН1 ДИГРЕСП В Л1САХ КШЕРЦШСЬКОГО Л1СНИЦТВА ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Дослщжувалась рекреацшна дигреая в сосново-дубових насадженнях Ювер-щвського люництва в межах зелено! зони мюта Луцька. Проведена пор1вняльна оцш-ка рекреацшно-освоених насаджень з умовно-коршними i проанал1зовано змши у розвитку компоненпв люового бюгеоценозу.
Doc. I.V. Shukel, assist. S.B. Maroutyac, eng. I.Yu. Poronnic- USUFWT
Ukrainian Forest Technical University Recreational digression of forest in
Kiverci forestry unit Volyn region
It was investigated recreational digression in forest plantations of Lutsk suburb. The comparative estimation of recreational -acquired and conditionally - native born plantations was conducted and the changes in development of forest components were parsed.
Вступ
О^мке та iнтенсивне освоення природних ресурЫв характеризуемся деякою стихiйнiстю та одночасним втягуванням в рекреацшну дiяльнiсть всього комплексу потенцiалу регiонiв. Це створюе передумови i тенденци для покращення соцiальних умов життя населення - з одного боку, i пород-жуе проблеми екологiчного балансу рекреацшного лiсокористування - з ш-шого. Тобто, в першому випадку, виникають позитивнi соцiальнi фактори, а в другому - негативш еколопчш наслiдки. Цi наслiдки призвели до еколопч-ного феномену - рекреацшно! дигресп. Рекреацiйна дигресiя - це процес змь ни бiогеоценозу в результат рекреацiйного впливу. Пiд час рекреацшно! дигресп зазнають змш всi компоненти лiсу, вони зумовлюють якiсне погiршення стану лiсу, а в деяких випадках i його повну, природним шляхом незворотну деградащю. При цьому знижуеться захисна 1 середовищетвiрна функщя рек-реацiйних лiсiв, втрачаеться !х естетична цiннiсть [1-3].
У рекреацшному лiсокористуваннi постае ряд проблем в досягненш гармони потреб рекреанта з природним ландшафтом. Особливо вони окрес-люються у проектуванш санаторно-курортних i рекреацiйних комплексiв та веденш вiдпочинкового господарства в ддачих лiсових пiдприемствах.
Результати дослiджень рекреацшно! дигресп в лiсах Кiверцiвського лю-ництва необхiднi для розробки системи оргашзацшно-господарських заходiв iз влаштування примюьких лiсiв комплексно! зелено! зони мюта Луцька.
Методика виконання роб1т
Основою для проведення дослщжень е засади порiвняльно! екологi!, коли проводиться порiвняльна оцiнка рекреацiйно-засвоених насаджень з умовно-коршними. Основними методичними критерiями вiдбору дослщних дiлянок е: основнi господарсько-цiннi та найбшьш поширеш в регiонi типи насаджень; багатокомпонентний склад люового бюгеоценозу, ступiнь його порушення та походження; бюлопчна стiйкiсть насаджень та його окремих компоненлв до рiзного виду порушень; вплив едафо-клiматичних факторiв на рют, продуктивнiсть та стiйкiсть люових насаджень; вiдновно-вiкова структура люових насаджень та !х динамiка [4, 5]. Вивчення впливу рекреацшних навантажень на компоненти люового фггоценозу проводились на основi за-гальноприйнятих методик iз врахуванням рекомендацiй [4, 6].
Закладка та опис грунтових розрiзiв виконувалась вiдповiдно до [7]. Виз-начення фiзичних властивостей грунтiв (питома вага твердо! фази грунту - шк-нометричним, об'емна вага грунту - за допомогою бура об'емом 50,41 см по Ка-чинському, загальна пористiсть и пористiсть аерацi!) та пдролопчних властивостей грунту (аеращя, ступiнь аерацi!, критична вологомiсткiсть, мертвий запас недоступно! вологи у верхньому 5-см шарi грунту та запас активно! вологи у верхньому 5-см шарi грунту) проводили зпдно [8], польову волопсть, реакцiю сольово! витяжки, нiтратний азот, рухомi форми фосфору i калiю - за методом Юрсанова, вмiст гумусу - за 1.В. Тюриним згiдно з [8].
Результати дослщжень
Лiсовi насадження Кiверцiвського лiсництва Юверщвського ДЛГ належать до Юверщвського пiдрайону Захiднополiського лiсогосподарського району i характеризуемся переважанням сосново-дубових насаджень. Клiмат територи та умови мiсцезростання сприятливi для оргашзаци нетривалого вiдпочинку в лiсi [9].
Дослiдна дшянка пiдiбрана у кварталi 147 Юверщвського лiсництва Кiверцiвського ДЛГ в умовах свiжого грабово-дубово-соснового сугруду. Мезорельеф дшянки рiвнинний. Зволоження вiдбуваеться, в основному, за рахунок атмосферних опадiв. Пщстилка шпильково-листяна, нерiвномiрноl товщини, що коливаеться вщ 0 до 3 см, складаеться з опаду листя, хво!, плюсок, шишок, кори, гiлок тощо. Чiтко роздiлена на шари. Н0' = 2см, свiжий вщ-пад, починаеться розкладання, Н 0 = 0,5см, розкладання штенсивне, прогляда-ються структура опаду, Н0 = 0,5см, розкладання штенсивне, структура не
проглядаеться. Грунт - слабо-дерново-шдзолистий, слабо-гумусований, по-тужний, тщаний, свiжий. Рослиннiсть багатовидова, синузiально-виражена, диференцшована за ярусами:
Табл. 1. Характеристика деревостою - 5С4Дзв1Гр+Ябл., Груш., 70ротв, I бон.,
Н=24,6м, D=32,6 см, р=0,7
Показники I ярус II ярус III ярус
пануюча порода Сосна звичайна Дуб звичайний Яблуня
склад 6С4Дзв 6Дзв4Гр 8Ябл2Гр
походження природне природне природне
в1к, роки 70 40 30
боттет I II III
середня висота, м 24,6 16 6
середнш д1аметр, см 32,6 24,4 12,2
повнота 0,7 0,6 0,2
з1мкнут1сть 0,8 0,7 0,3
На деревах спостер^аються накипш лишайники на висот стовбура до 2 м, поширення 0,6 за площею. Природне поновлення насшне, висотою до 1,5 м, вжом до 15 рокiв, склад 6Гр.зв.2Д.зв.1 Д.черв. 1Череш., недостатне.
Табл. 2. Характеристика тдл^ку -розвинений, висотою до 5-6 м, _зiмкнутiсть 0,8, бюгрупово_
BiK, роки Рястсть Висота, м Фенофа-за
Вид рослини % пок- За Ви- Розподш
риття соцьким
Corylus avellana L. 25 50 7 6 бюгр пл
Sorbus aucuparia L. 15 10 1 4 бюгр пл
Euonymus verrucosa Scop. 15 16 2 2,5 бюгр пл
Rubus idaeus L. 2 2 Р 1 бюгр вег
Rubus caesius L. 4 2 Р 1 бюгр пл
Sambucus racemosa L. 10 1 р 0,5 бюгр вег
Frangula alnus Mill. 5 1 р 1 бюгр вег
