CC BY
25
3. Заячук В.Я. Дендрологiя. Голонасiннi / В.Я. Заячук. - Львiв : Вид-во "Камула", 2005. -
176 с.
4. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.1. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 700 с.
5. Словник таксож^чних назв деревних рослин (украшською, латинською, росiйською, англiйською, нiмецькою мовами) / уклад.: А.1. 1вченко, М.Й. Мазепа, Ю.А. Мельник, В.М. Прос-курницький, А.С. Мельник / за ред. В.П. Кучерявого. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2001. - 148 с.
6. Швиденко А.Й. Люова дендрологiя : навч. поабн. / А.Й. Швиденко, О.М. Даншова. -Чернiвцi : Вид-во "Зелена Буковина", 2001. - 228 с.
7. Шовган А.Д. Дендролопя : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / А. Д. Шовган. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 2001. - 152 с.
8. Encyclopedia of conifers. [Electronic resource]. - Mode of access http://coniferworld.com/ lis-ting.php?x=a&a=Abies&b=alba.
9. Abies alba 'Pendula'. [Electronic resource]. - Mode of access http://davesgarden.com/ gui-des/pf/go/78200/.
10. Abies alba 'Pyramidalis'. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.zszp.pl/? id=207&rco=Abies alba 'Pyramidalis'&lang=1.
11. Abies alba cultivars 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://forums. garden-web.com/forums/load/conifmsg0619523019072.html? 19.
12. Abies-Jegenyefenyo. [Electronic resource]. - Mode of access http://ns4.cpanel.hu/~eg zo-ta9/tarolo/conifertreasury/CTsite/7World Conifer Gallery/World Conifer Gallery/Abies.html.
Лисовый Н.Н., Гузь Н.Н., Мандзюк Р.И., Кантерук О.В. Размножение декоративных форм Abies alba Mill. прививкой
Представлены классификация по морфологическим признакам, перечень и краткое описание отдельных наиболее ценных для ландшафтного строительства декоративных форм Abies alba Mill. Приведены подробное описание применяемых методов прививки и сроки отбора и заготовки черенков. Проведены экспериментальные исследования по размножению исследуемых декоративных форм Abies alba Mill. двумя наиболее подходящими для хвойных пород способами прививки. Представлены результаты весенней и летней прививки следующих декоративных форм Abies alba Mill.: 'Fastigiata', 'Pendula', 'Green Spiral'.
Ключевые слова: декоративная форма, черенок, прививка.
Lisoviy М.М., Guz М.М., Mandzyuk R.I., Kanteruk O.V. Reproduction of decorative forms of Abies alba Mill. by an inoculation
Posted classification based on morphological characteristics, list and brief description of some of the most valuable for landscape decorative forms of Abies alba Mill. Shows a detailed description of the methods and timing of vaccine selection and harvesting of grafts. Experimental study on propagation of studied decorative forms of Abies alba Mill. by the two most suitable for softwood inoculation methods. Induced the results of the spring and summer following inoculation by study forms of Abies alba Mill.: 'Fastigiata', 'Pendula', 'Green Spiral'.
Keywords: decorative form, graft, inoculation.
УДК 630*187 Астр. О.О. Погрiбний; тж. Ю.М. Юсипович;
доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук; проф. Р. Т. Гут, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
СТ1ЙК1СТЬ РЕЛ1КТОВО1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUS SYLVESTRIS L.) ДО УРАЖЕННЯ КОРЕНЕВОЮ ГУБКОЮ (HETEROBASIDION ANNOSUM (FR.) BREF.) В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
На закладених постшних пробних площах релжтових деревосташв сосни зви-чайно1 проведено розподш дерев за категорiями саштарного стану. За допомогою ПЛР-аналiзу дослщжено взiрцi деревини ослаблених та всихаючих дерев на присутшсть
ДНК коренево!' губки. Встановлено, що стiйка до ураження патогеном е релiктова сосна звичайна в типах люу А2-С, А5-С, В2-смС, В5-С та частково А3-смС, А4-смС, а умови В3-смС, В4-смС та С3-яцсмС е сприятливими для розвитку коренево!' губки.
Ключовi слова: релжтова сосна звичайна, коренева губка, саштарний стан дерева.
Вступ. Ддвищення 61олог1чно1 стшкосп природних л1ив та збереження раритетних ф1тоценоз1в у сучасних еколого-економ1чних умовах нашо1 держави е одним i3 прюритетних завдань л1с1вниюв. Рел1ктов1 1зольован1 популяцп сосни звичайно1 в Карпатах збереглися ще з минуло1 геологiчноï епохи. Ця обста-вина робить ïх цiнним об'ектом для генетичних дослщжень, зокрема на бюло-гiчну стшюсть до фiтопатогенних мiкроорганiзмiв. Як вщомо, одним iз найбiльш небезпечних збудниюв грибних хвороб та масового всихання хвойних лiсiв Карпат е коренева губка (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.). Цей гриб ма-сово вражае сосновi насадження, зумовлюючи комлеву гниль стовбурiв. H. annosum призводить до втрати значноï кiлькостi деревини та знижуе захиснi влас-тивосп соснових лiсiв. На сьогоднi залишаеться невiдомим санiтарний стан ре-лжтових насаджень сосни звичайноï Украïнських Карпат. З метою збереження цих популяцш як раритетних фiтоценозiв, виникае потреба у здшсненш мошто-рингу щодо можливого ураження релжтових популяцiй кореневою губкою, а також пошуку стшких дерев, якi в майбутньому можна використовувати як на-сiнневу базу для створення стшких чистих насаджень на скельних розсипах IV-V категорш та змшаних смереково-соснових лiсiв на схилах пiвденноï експози-цп кам'янистих rрунтiв III категорiï.
Мета роботи: визначення саштарного стану релжтових популяцiй та ймовiрного ураження дерев релiктовоï сосни звичайноï кореневою губкою в умовах Украшських Карпат.
Матер1али та методика досл1джень. Визначення саштарного стану дерев проводили зпдно з шкалою категорш стану дерев, яку представлено у Саш-тарних правилах лiсiв Украши (затверджений Мшстерством аграрноï полiтики та продовольства Украши вщ 21. 03. 2012 р. [2]). Визначення iнфiкованоï деревини кореневою губкою здшснювали за допомогою молекулярно-генетичних методiв, зокрема методом полiмерно-ланцюговоï реакцiï [3].
Основнi масиви рел^ових сосняков збереглися на пiвнiчно-схiдному мак-росхилi Карпат, у басейнах Черемошу (урочище "Протят камшня"), Прута (урочища "Бредулець Татарiвський", "Шги", "Погарь", "Бредулець Микуличинський" "Женець" та ш), Бистрицi Надвiрнянськоï (урочище "Бредулець", "Черник"), Лiм-ницi (урочища "Лютошара", "Мшара", "Сокш", "Турова дача") та Свiчi (урочище "Ширковець") у межах висот 420-1530 м н. р. м. та на твденному макросхжт в околиц села Голятин (урочище "Голятин" на висотi 750-850 м н. р.) [1].
Для аналiзу саштарного стану популяцш релiктовоï сосни звичайноï зак-ладено 29 постiйних пробних площ (ППП) та один типолопчний профiль про-тяжнiстю 630 м. Вiдбiр зразкiв деревини здiйснювали з ослаблених та всохлих сосен, що ростуть у таких популящях:
1. Буковинська популящя, яка знаходиться в урочищi "Протятi Камiння", що на територи Розточiвського лiсництва Карпатського держспецтсгоспу АПК на висотi 720-800 м н. р. м. У цш популяцп релiктова сосна звичайна зростае на скелях ямненського тсковика, що тднят над буково-ялицевим
деревостаном. Тип люорослинних умов - А2-С та В2-смС. Сосна V класу боштету, деревостан мае куртинний характер. Тут закладено ciM ППП.
2. Татарiвська популяцiя (урочища "Бредулець", Женець", "Шги" на територп Татарiвського, Женецького та Пщлюшвського ПОНДВ Карпатсько-го НПП), дiапазон висот 750-850 м н. р. м. Це одна з найбшьших популяцш релжтово! сосни звичайно! на скельних розсипах, що сформувалася на шв-денних та швденно-захщних експозицiях схилiв на кам'янистих розсипах ямненського тсковика у таких типах люу В3-смС та С3-яцсмС. Деревоста-ни, як правило, II та III клашв бонiтету. Закладено п'ять ППП.
3. Паляницька популящя знаходиться в околищ села Паляниця 800 м н. р. м., урочище "Поповичiвське" на територп Женецького ПОНДВ Карпатського НПП. Зростае у таких самих умовах, що i попередня популящя. Закладено одну ППП.
4. Микуличенська популящя знаходиться на територп Ямненського ПОНДВ Карпатського НПП. Ця популящя розташована на твденних експозищях схилiв 700-800 м н. р. м. в типах тсу В2-смС та В3-смС деревостани III та IV клаив бонiтету. Закладено двi ППП.
5. Зеленська популяцш знаходиться на територп Зеленського люництва ДП "Надвiрнянське ЛГ". Це одна з найбiльших популяцiй релжтово! сосни звичайно!, що ростуть на скельних розсипах. Представлена найширшим дiапа-зоном соснових титв лiсу в Укра!нських Карпатах: А2-С, А3-смС А4-смС, В2-смС, В3-смС, В4-смС та С3-яцсмС. Залежно вiд типу тсу формуються рiзнi за продуктившстю насадження вiд V3 до II клаив бонiтету. У межах ще! популяцп закладено типологiчний профiль протяжшстю 630 м та шириною 30 м з перевищенням висот 650-800 м. н. р. м.
6. Краснянська популящя знаходиться на територп Краснянського люництва ДП "Осмолодське ЛГ". G найбiльшою популяцiею релжтово! сосни звичайно! у Карпатах, що росте на торф'яних олшотрофних болотах низин прських рiчок на висот 450 м н. р. м. у типах люу В4-смС, В5-С. Деревостан - II та III клаив бонiтету. Закладено шм ППП.
7. Осмолодська популящя знаходиться на територп Осмолодського люництва ДП "Осмолодське ЛГ" i е одшею з найвище розташованих (750 м н. р. м.) болотних популяцш релжтово! сосни звичайно! в Карпатах. Типи люу - В4-смС, сосна звичайна росте за IV класом боштету. Закладено одну ППП.
8. Ангелiвська популящя знаходиться на територп Ангелiвського люництва ДП "Осмолодське ЛГ" i G одшею з найвище розташованих дослщжуваних популяцш релжтово! сосни звичайно!, що зростае на скельних розсипах (900- 1100 м н. р. м.) з досить високою продуктившстю деревостану - II та III клаив боштету. Типи люу - А3-смС, В3-смС. Закладено двi ППП.
9. Мiзунська популяцiя розташована на територп Мiзунського лiсництва ДП "Вигодське ЛГ" на олшотрофних болотах прирiчковоl тераси ржи М!зунка на висотi 480 м н. р. м. Характеризуешься бщними умовами мiсцезростання. Типи люу - А5-С, А4-смС, В5-С, В4-смС. Деревостани низько! продуктив-ностi, V-Va класу бонiтету. Закладено двi ППП.
10. Голятинська популящя розташована поблизу села Голятин 750-850 м н. р.м. на територп 1зювського люництва ДП "Мiжгiрське ЛГ". Росте на скельних розсипах ямненського тсковика в таких типах люу: А2-С, А3-смС, В3-смС, та С3-яцсмС. В тит лiсу С3-яцсмС деревостан е одним з найпродуктившших деревостанiв релжтово! сосни звичайно! в Укра!нських Карпатах iз запасом деревостану 645 м3/га. Закладено двi ППП.
Результати досл1джень. Релiктовi популяцп сосни звичайно1 залишили-ся на територп Укра1нських Карпат ще з часiв раннього голоценового перюду, коли сосновi лiси домывали на цiй територп. Через низку кшматично-геоло-гiчних подш, що вщбулися у Карпатах протягом 10-4,5 тис. роюв тому, клiмат змiнився та набув тепершнього стану, що призвело до поширення Карпатами типових лiсотвiрних порiд - смереки европейсько1, ялищ бшо1 та бука лiсового. Ц породи сво1ми екологiчними перевагами (вс вони бiльш тiньовитривалi) ви-тюнили сосновi лiси з територiй бшьш придатних для 1х росту.
Для ощнювання санiтарного стану деревостанiв здшснено пошук ослабле-них та всохлих дерев та дерев з плодовими тшами коренево1 губки. Ураження соснових дерев може вiдбуватися за рахунок спор, як потрапляють через ушко-джену кору, свiжозрiзану поверхню тд час проведення доглядових рубань, або негативного впливу природних факторiв (впроломи, вiтровали, несприягливi тем-пературний i водний режими тощо). Осередки всихання в насадженш, зазвичай, формуються з часом, у мюцях росту соснових дерев iз найслабшим iмунiтетом.
Вторинне зараження, яке сприяе поширенню гриба у насадженш, здшснюеться мiцелieм у мюцях контакпв або зростання корешв здорових i хво-рих дерев. Коренева губка, досягаючи коренево1 шийки сосни, може шдшмати-ся по стовбуру на висоту до 1 -2 м, уражаючи заболонь, що призводить до швид-кого всихання дерева. Ранш етапи перебиу хвороби проходять без видимих оз-нак. На шзшх етапах, коли гниль прогресуе, у хворих дерев крона стае ажурною, жовпе хвоя, помино зменшуеться прирiст. Традицiйним методом анатзу на ураженiсть кореневою губкою залишаеться вiзуальна оцiнка стану дерев. У нашому випадку, плодових тш коренево1 губки не було виявлено в жоднш iз дослiджуваних популяцш. Часто у несприятливих лiсорослинних умовах шфек-цiйний процес може затягуватися i плодовi тiла коренево1 губки в таких випад-ках не утворюються. Тому, крiм морфологiчного обстеження дерев, було вико-ристано високочутливi молекулярно-генетичнi методи аналiзу для щентифжацп наявностi патогена.
У кожнiй, iз вище перелiчених популяцiях, проведено перелж дерев з розподiлом за категорiями санiтарного стану [2] (табл.).
Табл. Розподт деревостатв ретктових соснових популяцш за категорыми
саттарного стану дерев в УкраТнських Карпатах
Популяцп Розподш дерев за категор1ями саштарного стану, %
I II III IV V VI Разом
Буковинська 41,3 37,2 7,3 1,4 0,5 12,4 100
Паляницька 43,2 35,8 12,3 2,5 0,2 6,2 100
Татар1вська 52,7 19,6 7,8 3,9 1,4 14,6 100
Микуличинська 67,0 13,1 3,5 2,6 0,6 13,1 100
Зеленська 50,4 20,5 10,3 7,8 2,3 8,8 100
Краснянська 69,8 6,3 4,8 1,6 2,9 14,7 100
Осмолодська 54,9 12,1 8,2 10,8 0,5 13,5 100
Ангел1вська 34,9 6,0 4,3 5,3 13,5 38,4 100
Вигодська 34,9 21,9 14,5 24,9 0,8 2,5 100
Голятинська 56,3 17,9 9,3 2,0 0,7 13,9 100
Як видно з табл., найбшьшу кiлькiсть дерев без ознак ослаблення вияв-лено у Краснянськш та Микуличинськiй популящях (69,8 та 67 %), ослаблеш дерева тут практично вiдсутнi, а кшьюсть вiдмерлих не перевищуе 15 %, що ти-пово для природного вщбору пiд час розвитку насадження. Татарiвська, Зе-ленська, Осмолодська та Голятинська популяци характеризуються дещо мен-шою кiлькiстю абсолютно здорових дерев (у межах 50-56 %). У цих популящях, особливо в Зеленськш та Осмолодськш, дещо вища кшьюсть ослаблених дерев у деревосташ (20-30 %), що дае шдстави стверджувати про наявнiсть певних захворювань (рис. 1).
. И Буковинська
| Микуличинсыса Э Осмолодська
§ Паляницька ■Зеленська ■ Ангел1всыса
□ Татар! вська НКраснянська
□ Вигодська ■ Голятинська
III IV V
Кате гор ¡Т саштарного стану дерева
Рис. 1. Розподт деревосташв релжтових соснових популяцш в УкраЫських Карпатах за категорiями саштарного стану дерев
Кшьюсть всохлих дерев у згаданих вище популяцш е в межах норми, що зумовлено особливостями природного вщбору. Найменша кшьюсть абсолютно здорових дерев наявна в Ангелiвськiй та Вигодськш популящях, в останнш ви-явлено найбшьшу кшьюсть сильно ослаблених дерев (25 %), яю згодом вщпа-дуть з насадження. Крiм цього, в Ангелiвськiй популяци наявна найбшьша кшьюсть сухостшних дерев минулих роюв (38 %), що вказуе на штенсивний спадах захворювання, чи посушливi лпта перiоди минулих рокiв (ця популящя зростае на скельних розсипах в умовах А2-С, В2-смС та В3-смС твденно! експозици).
З метою виявлення причини всихання дерев ми вадбрали взiрцi дереви-ни шляхом взяття кернiв у прикореневiй дiлянцi стовбура ослаблених та всохлих релжтових сосен. У лабораторних умовах проведено молекулярно-генетич-ний аналiз на присутшсть ДНК коренево! губки у взiрцях деревини.
Результати ПЛР-анадiзу, якi наведено на рис. 2, показують, що дорiжки 3, 5, 7, 8, 12-16 - мютять продукт довжиною 100 п.н., що пiдтверджуе наявшсть ДНК коренево! губки у деревиш ослаблених дерев. Дорiжки 1, 2, 4, 6, 9, 10, 11 -не мютять специфiчних амплiфiкованих продуктiв. Отриманi результати тд-тверджуються попереднiм розподiлом дерев за категорiями санiтарного стану. Так, у Краснянськш, Микуличинськш, Татарiвськiй та Голятинськiй популящях, де наявна найбшьша кшьюсть абсолютно здорових та мтмальна кшьюсть ослаблених дерев, коренево! губки не виявлено. I, навпаки, у Вигодськш (тшьки в умовах В4-смС), Осмолодськш та Зеленськш популящях, де наявна значна кшьюсть ослаблених дерев, цей патоген було виявлено. В Ангельськш популяци, у яюй вщзначено найбшьшу кшьюсть всохлих дерев, коренево! губки не виявлено, що може свщчити про негативний вплив сухих умов зростання (скельних розсишв) на поширення коренево! губки. Ймовiрно, саттарний стан цього
насадження попршився через природно-ктматичш фактори чи присутнють збудникiв iнших фiтозахворювань.
п.н. М К 1 2 3 4 5 6 7 300 —.,.,. 200 —>■ .
шо —у__т ^^ ^ _ _ мм
п.н. М 8 9 10 11 12 1J 14 15 16
ЗОЙ 200 100
Рис. 2. Електрофореграма продукты ампл1фтацй сумарноТ ДНК, видгленоТ Í3 деревини релштових сосен, b праймерами, геноспециф1чними до кореневоТ губки:
М - маркери 100 bp DNA LadderPlus (Fermentas); п.н. - пар Hymeomuóie; К - ДНК мщелт кореневоi губки; 1, 2 - AH3eniecbKa популящя, дерева VI та IV категорп; 3, 1216 - дерева III та IV категорп Зеленськог популяцп; 4 - дерево III категорп Голятинсько1 популяцп; 5 - дерево IV категорп, Мйуньськог популяцп; 6 - дерево IV категорп Краснянськог популяцп (Турова дача); 7 - дерево V категорп Осмолодськог
популяцп; 8 - дерево III категорп Буковинськог популяцп; 9 - дерево IV категорп Паляницьког популяцп; 10 - дерево IV категорп Микуличинськог популящя; 11 - дерево IV категорп Тaтaрiвськоi популяцп
Проан^зувавши отримаш результати цього дослщження, стае очевид-ним, що в умовах А2-С, А5-С, В2-смС, В5-С та, частково, в А3-смС i А4-смС у релжтових соснових деревостанах коренева губка не розвиваеться, оскшьки для 11 розвитку щ умови е досить екстремальними. В ушх вдабраних взiрцях деревини зi сосен Зеленсько1 популяцп було визначено ДНК мщелш коренево! губки (рис. 2, дорiжки 12-16). У цш популяцп формуються, практично вс типи люу-зокрема i т типи, в яких складаються сприятливi умови для розвитку патогена. Ймовiрно, шляхом шф^вання корешв по кореневих системах мщелш H. anno-sum поширився на решту дерев, в т.ч. i на ri, що ростуть в жорстюших для роз-витку коренево1 губки умовах.
Отже, релiктовi сосновi люи в ходi еволюцп пристосувалися до екстре-мальних умов мюцезростання (ТЛРУ - А2-С, А5-С, А3-смС, А4-смС В2-смС, В5-С), що е недостатньо сприятливими для розвитку коренево! губки. Таким чином, створення та вщновлення соснових насаджень у вщповщних умовах е не-обхвдним з еколопчно! точки зору та безпечним з саштарно! точки зору, оскшьки, ^м релжтово! сосни звичайно!, у цих умовах Укра!нських Карпат типовi лiсотвiрнi породи утворювати деревостани не можуть. У сприятливших умовах мiсцезростання (ТЛРУ - В3-смС, В4-смС, та С3-яцсмС) тд час створення соснових насаджень необхвдно проводити санiтарний нагляд за ними, з огляду на можливий розвиток коренево! губки, а в разi 11 виявлення застосувати вщповщ-ш заходи захисту.
Л1тература
1. Милкина Л.И. Коренные леса северо-восточного макросклона Украинских Карпат (фи-тоценотическая структура, распространение, экологические основы восстановления и охраны) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / Лидия Ивановна Милкина. - Львов, 1987. - 24 с.
2. Саштарш правила в люах Укра1ни (затверджеш постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вщ 27.03.2012 р., № 555). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0505-12.
3. Юсипович Ю.М. Дiагностика коренево! губки (Heterobasidion annosum s.str.) методом жшмеразно-ланцюгово! реакци / Ю.М. Юсипович, В.А. Ковальова, Р.Т. Гут // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. - С. 43-49.
4. Яцык Р.М. Биологические основы элитного семеноводства сосны обыкновенной реликтового происхождения в Украинских Карпатах : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с-х. наук / Роман Михайлович Яцык. - Харьков, 1981. - 24 с.
Погрибный О.О., Юсипович Ю.М., Заячук В.Я., Гут Р.Т. Стойкость реликтовой сосны обычной (Pinus sylvestris L.) к поражению корневой губкой (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.). в Украинских Карпатах
На заложенных постоянных пробных площадях реликтовых древостоев сосны обыкновенной осуществлено распределение деревьев по категориям санитарного состояния. С помощью ПЦР-анализа исследованы образцы древесины ослабленных и усыхающих деревьев на присутствие ДНК корневой губки. Установлено, что устойчивой к поражению патогеном является реликтовая сосна обыкновенная в типах леса А2-С, А5-С, В2-смС, В5-С и частично А3-смС, А4-смС, а условия В3-смС, В4-смС и С3-яцсмС являются благоприятными для развития корневой губки.
Ключевые слова: реликтовая сосна обыкновенная, корневая губка, санитарное состояние дерева
Pogribnyy O.O., Yusypovych Yu.M., Zayachuk V.Ya., GoutR.T. Resistance of relict Scots pine (Pinus sylvestris L.) to infected with Heterobasidion annosum in Ukrainian Carpathians
In pre-embedded permanent plots of relict stands pine trees has been implemented distribution of trees by category of the sanitary condition. Using PCR analysis of samples of wood and weakened trees wither has been investigated on the presence of Heterobasidion annosum DNA. In relict pine types of forests as А2-С, А5-С, В2-смС, В5-С and partly in the А3-смС, А4-смС the pathogen is not distributed, the conditions В3-смС, В4-смС and С3-яцсмС are favorable for Heterobasidion annosum development has been found.
Keywords: relict Scot pine, Heterobasidion annosum, sanitary condition of tree.
УДК 630*8.161 Ст. викл. Т.1. Данько, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
СТРУКТУРИЗАЦ1Я Л1С1В ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗБАЛАНСУВАННЯ Л1СОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Висв^лено основш недолжи сучасних умов ведения люового господарства. Зап-ропоновано заходи, спрямоваш на безпосередне збалансування люоресурсного потенщ-алу шляхом структуризаци люових насаджень на засадах функцюнального шдходу. Наведено структуризащю л^в за цшьовим призначенням.
Ключовг слова: люоресурсний потенщал, структуризащя л^в, збалансування, совi ресурси.
Постановка проблеми. Стратеги розвитку люово! сфери формують думку про те, що лише масштабна еколого-економiчна реструктуризащя люо-
