CC BY
12
у пристигаючих i стиглих бучинах вшом 95-130 ротв (понад 74 % дерев - вжом 100-110 ротв), на висотах 300-700 м н.р.м. Здебшьшого, плюсовi дерева пере-важають середш показники деревостанiв за висотою до 40 %, а за дiаметром -до 50 %. Довжина крони в них змшюеться ввд 20 до 80 % вщ загально! висоти рослин (майже у половини дерев - ввд 30 до 50 %), а протяжшсть безсучково! зони - вiд 5 до 70 % (у 82 % дерев - 10-50 %). Плюсовим деревам псевдотсуги властиш трщинуватий (у 41,0 % дерев) i пластинкоподiбний (також 41,0 %) ри-тидом коричневого (48,6 %) та срувато-коричневого (34,8 %) забарвлення, ко-нусоподiбнi (40,9 %) й овально-цилшдричш (колоноподiбнi) крони (33,0 %).
Лггература
1. Бiлоус В.1. Люова селекдiя / В.1. Бiлоус. - Умань, 2003. - 534 с.
2. Волошинова Н.О. Селекцшш методи шдвпщення продуктивност лiсiв на Ршненщпш / Н.О. Волошинова, О.О. Юркевич, О.Д. Лазар. - PiBne : Вид-во "PiBnencbKa друкарня", 2004. - 104 с.
3. Каплуновский П.С. Технология создания лесосеменных плантаций / П.С. Каплуновский // Лесохозяйственная информация. - М. : Изд-во "Дружба". - 1974. - Вып. 11. - С. 12-14.
4. Яцик Р.М. Результати розвитку плюсово! селекци i клонового лiсового насшнпцтва в Передкарпатп та Закарпаттi / Р.М. Яцик, Ю.1. Гайда, В.С. Феннич, M.G. Гайдукевич // Науковi пращ Жсшничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. -Вип. 8. - С. 77-82.
5. Яцик Р.М. Основи генетики й селекци люовпх рослин / Р.М. Яцик, Ю.1. Гайда, В.М. Слу-чик. - Тернопшь : Вид-во "Шдручники i посiбники" 2012. - 288 с.
ЯцыкР.М., Штогрын А.С., Фенныч В.С. Характеристика плюсовых деревьев псевдотсуги тисолистной в культурбиоценозах Украинских Карпат
Приведена характеристика плюсовых деревьев псевдотсуги тисолистной, которые произрастают в Украинских Карпатах. Проанализированы особенности их распространения, современное состояние и энергия роста, а также такие важные формовые признаки как типы и цвет ритидома и формы крон деревьев.
Ключовi слова: псевдотсуга тисолистная, плюсовые деревья, характеристика фенотипов, типы ритидома, формы крон.
Yatsyk R.M., Shtogryn A.S., Fennych V.S. Characterization of plus-trees of Pseudotsuga menziesii Mirb. in silvicultural biocenoses of the Ukrainian Carpathians
Characterization of plus-trees of Pseudotsuga menziesii Mirb. in the forests of the Ukrainian Carpathians. The features of their distribution, modern state and energy of growth, and also such important mold-baked signs as types and colourings of bark and forms of crowns of trees, are analysed.
Keywords: Pseudotsuga menziesii Mirb., plus-trees, phenotype characteristics, bark typr, form of crown. _
УДК 630 *173/174 Астр. О. О. Погрiбmй1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВИСОТНА ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я Л1СОСТАН1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Проведено натурш обстеження та швентаризащю люосташв сосни звичайно! в Украшських Карпатах. Вивчено висотну диференщащю люосташв сосни звичайно! в Карпатах. Вщзначено еколопчну роль лiсiв релштово! сосни звичайно! в Украшських Карпатах. Вщзначено вплив едафiчних умов на поширення люш за участю релштово!
1 Наук. кергвник: доц. В.Я. Заячук, кан. с.-г. наук
сосни звичайно'1 в Карпатах. Здшснено розподш площ люосташв сосни звичайно'1 в Ук-рашських Карпатах за кшьюстю одиниць сосни в склад1 деревостану.
Ключов1 слова: люостани сосни звичайно'1, висотна диференщацш, релшт, едаф1ч-ш умови, Украшсью Карпати.
Одним Дз завдань сьогодення у галузi лiсознавства та охорони навко-лишнього середовища е збереження бiорiзноманiття та рiдкiсних рослинних комплексiв. В умовах Украшських Карпат такими рДдкДсними рослинними уг-рупованнями е релiктовi лiси сосни звичайно! Осередки цих релiктових лiсiв розкидаш по територц, iзольованi мiж собою та приуроченД до кам'янистих роз-сипiв, скель та торфовищ. Зростаючи на найбiднiших грунтах, вони виконують важливi водорегулювальнi та грунтозахисш функцц. Крiм того, утворюючи в таких жорстких умовах екологiчно-цiннi стiйкi деревостани, сосна звичайна в Украшських Карпатах формуе запаси деревини значно бДльшД, нiж iншi види в цих умовах.
Релiктовi сосновi лiси в Карпатах свого часу вивчали H. Zapalowicz (1889), R. Zdarek (1892), Е. Romer (1904), M.O. Raciborski (1911) F. Рах (1913), J. Miklaszewski (1928), P. Keller (1928), A. Dengler (1932), A. Zlatnik (1935), M. Sokolowski (1936), M. Zajaczkowski (1936), P. Svoboda (1953), С.В. Шевченко (1964), С.А. ГенсДрук (1964), С.М. Стойко (1966), Л.1. Мшшна (1987), В.М. Бе-режний та I.A. Шишова (1975), В.1. Комендар, С.С. Фодор, Ю.В. Машвчук (1972), Н А. Прозоровський (1976), L. Haneinsky (1977), A.I. Нiкiтiн, В.М. Бака-ленко, Л.1. Половнiков (1979), Р.М. Яцик (1981), З.Ю. Герушинський (1996), Р.Т. Гут (2009) та iншi зарубiжнi та украïнськi вчеш [1-17].
Вiдомо, що висота н.р.м. впливае на деревнi рослини опосередковано через змДну 1х видового складу, чисельностД та перевагу вегетативного розмно-ження у рiзних вертикальних поясах. У горах коротший вегетащйний перiод, нижчi середньодобовi температури, можливi частi приморозки, у сонячному спектрi бiльше ультрафiолетових промешв, вища вДдносна кiлькiсть опадав. Так, Zdarek R. (1892), вивчаючи насiнненошення сосни звичайно1 залежно вДд висо-ти зростання н.р.м., встановив, що настання насшневих рокДв у не1 вiдбуваеться один раз на шДсть рокДв до 1300 м н. р. м., а вище 1300 м н.р.м. - один раз у вД-сДм рокДв [17].
Висота н.р.м. е фактором перерозподДлу клДматичних показникДв та фор-мування вертикальних поясДв Дз характерним видовим складом рослин для кожного з них. З пДдняттям на кожнД 100 м н.р.м. температура повДтря зменшуеться на пДвградуса. Так, у Карпатах видДляють такД вертикальнД пояси: передгiрський (250-500 м н.р.м.) з дубом звичайним та скельним в ролД лДсотвДрно1 породи; нижнт гiрський лковий пояс (500-1200 м н.р.м.) з буком лДсовим як лДсотвДр-ною породою; верхнш гiрський лковий пояс (1200-1500 м н.р.м.) з ялиною зви-чайною в ролД лДсотвДрно1 породи; субальтйський пояс (1500-1800 м н.р.м.) з сосною гДрською, ялДвцем сибДрським i вДльхою зеленою; альтйський пояс (1800-2061 м н.р.м.) з трав'яними рослинами [5, 9].
Чимало вчених (A.I. НДктн, В.М. Бакаленко, Л.1. ПоловнДков (1979)) зазначають, що сосна звичайна в Горганах поширена в дДапазош висот 210-1402 м н.р.м. [7]. Проте С.А. ГенсДрук (1964) не вДдзначае соснових лДсДв на
пiщаниках у Горганах вище 1080 м. С.В. Шевченко (1964) наводить висотний дiапазон поширення соснових лiсiв у Горганах у межах ввд 600 до 1100 м н.р.м.[10]. Miklaszewski J. (1928) наводить висотш межi поширення сосни звичайно! в Татрах до 1040-1100 i зрвдка - до 1262 м н.р.м. Keller P. (1928) вщзна-чае сосну на пiвнiчних схилах Альп на висоп вiд 400 до 1200 м. Dengler A. (1932) вважае температурний режим визначальним у формуванш верхньо! межi (1000 м н.р.м) розповсюдження сосни звичайно! в горах на кам'янистих розси-пах. Sokolowski M. (1936) вказуе на виростШюсть та продуктивнiсть сосни звичайно! в Карпатах до висоти 1000 м н.р.м. Woloszchzak (1892) при опис Горган пише, що (Pinus sylvestris) формуе вище Ангелова низькорослий деревостан, який не доходить до гори Остодар [8-10,12-17].
Найктотшше рiзниться розвиток рослин на швденнш та швшчнш експо-зищях. Так, на сухших та теплiших схилах швденно! експозицп ростуть ксеро-фгги, а на вологiших i холодшших пiвнiчноí експозицп - мезофiти. Ще Zapalo-wicz H. (1889) та Romer Е. (1904) вказали, що осередки сосни звичайно!' в Карпатах приурочеш до кам'янистих розсишв на п1вденних схилах. Проте згодом Zlatnik A. (1935) пiд час дослщження рослинностi Карпат вказав на природш локалiтети сосни звичайно!' як на твденно-захвдному макросхилi, так i на шв-нiчному макросхилi [15].
Оскшьки висота н.р.м. та експозищя схилу мають важливе значения для поширення та формування лiсiв, одним iз завдань нашо!' роботи було визначен-ня висотних меж зростання лiсiв сосни звичайно!' в Укра!нських Карпатах та розподал !х площ за висотою зростання н.р.м. Також метою наших дослiджень було проведення iнвентаризацiйноí оцiнки соснових лiсiв в Украшських Карпатах та проведення !х розподалу на корiннi та похщш деревостани.
Для досягнення поставлено!' мети використовували детальний аналiз власних експериментальних даних, отриманих шляхом закладання постiйних пробних площ (ППП) на рiзних висотах н.р.м. i експозищях схилу, та матерiали таксацiйних описш лiсогосподарських пiдприемств, баз даних лковпорядних експедицiй за 2011 р.
Внаслвдок дослiджень закладених ППП в кшькосп 29 шт. та одного ти-пологiчного профшю в усiх кнуючих популяциях релiктовоí сосни звичайно! в Украшських Карпатах, виявлено основнi особливосп поширення та формування релжтових соснових лiсiв у регiонi дослщжень, а саме: вони, як правило, фо-рмуються на пiвденних та швденно-захщних експозищях схилш у бвдних та вщ-носно бiдних Грунтових умовах. У Карпатах представлено два екотипи сосни звичайно!': болотний, що поширений на територгях болотних урочищ "Ширко-вець", "Турова дача" та "Лютошари" в типах лiсорослинних умов А5, В5, та В4 в межах 400-500 м н. р. м. та напрний - на скельних розсипах i скелях ямненсько-го пiсковика.
Поеднавши отриманi результати з аналiзом баз даних ми провели розпо-дiл соснових лiсiв за висотою !х зростання н.р.м. в Украшських Карпатах, який наведено в табл. 1.
Табл. 1. Розподгл площ природних л1с1в сосни звичайноИ в Украгнських Карпатах
за висотою ¡х зростання н.р.м.
Пiдприeмство чи об'ект ПЗФ Висота н.р.м., м Разом
400499 500599 600699 700799 0- 9 о ^ 88 900999 10001375
НПП "Карпатський" 9,7 6,9 21,6 58,8 131 43,6 10 281,6
НПП "Гуцульщина" 7,5 2,8 1 - - - - 11,3
ДП "Болехiвське ЛГ" - 25,9 24,9 0,5 4,5 0,8 - 56,6
Природний заповiдник "Горгани" - - - - - - 1 1
ДП "Надвiрнянське ЛГ" - 7,6 32,9 30,9 4,7 - 2,7 78,8
ДП "Осмолодське ЛГ" 273,4 - 198,1 - 101,2 1 23,6 597,3
ДП "Вигодське ЛГ" 13,4 0,8 - - - - 14,2
ДП "Ворохтянське ЛГ" - - - - - - 2,4 2,4
ДП "Делятинське ЛГ" - - - - 37,9 21,9 - 59,8
ДП "Кутське ЛГ" 2,1 23,6 6,9 - 2,5 - - 35,1
Всього по Iвано-Франкiвськiй областi 32,7 67,6 285,4 90,2 281,8 67,3 39,7 1138,1
ДП "Мокрянське ЛГ" 5,3 - - - - - - 5,3
Карпатський бюсферний заповiдник - - - - - - 2,1 2,1
ДП "Великоберезнянське ЛГ" 0,4 - - - - - - 0,4
ДП "Ясiнянське ЛГ" - - - - - 2,6 - 2,6
ДП "Мжпрське ЛГ" 1,2 - - 10,8 - - - 12
Всього по Закарпатськш областi 6,9 0 0 10,8 0 2,6 2,1 22,4
ДП " Сторожинецьке ЛГ" 2,9 - - - - - - 2,9
ДП "Берегометське ЛГ" 4,3 - - - - - - 4,3
Карпатський держспецлюгосп АПК - - - 1 - - - 1
Всього по Чернiвецькiй област 7,2 0 0 1 0 0 0 8,2
ДП "Туркiвське ЛГ" - 0,6 19 28,2 5,4 - - 53,2
НПП " Сколiвськi Бескиди" 2,2 1,3 - - - - - 3,5
ДП "Славське ЛГ" - - 1,6 - - - - 1,6
ДП "Самбiрське ЛГ" 125,7 319,5 198,4 37,9 - - - 681,5
ДП "Старосамбiрське ЛГ" 182,1 1057,3 1004,6 60,6 1,7 - - 2306,3
ДП "Дрогобицьке ЛГ" - 1,6 - - - -- - 1,6
ДП "Сколiвське ЛГ" - 15,1 2,1 0,6 - - - 17,8
ДП "Боринське ЛГ" - - 29,8 4 - - - 33,8
Сколiвський вiйськовий лiсгосп 5 - - - - - - 5
Всього по Львшськш областi 315 1395,4 1255,5 131,3 7,1 0 0 3104,3
Разом 632,3 1463 1540,9 233,32 288,9 69,9 41,8 4273,0
У табл. 1 представлено розподш природних соснових л1с1в, ят охоплю-ють похвдш 1 кор1нш деревостани. З'ясовано, що найбшьша кшькють цих дере-восташв зосереджена у Льв1вськш обл. (3104,3 га), на другому шсщ е 1вано-Франкшська (1138,1) га. Найменша кшьюсть соснових природних деревосташв е в Закарпатськш та Чершвецькш обл. - 22,4 та 8,2 га в1дпов1дно. Для детального виявлення природних особливостей сосни звичайно!' в Украшських Карпатах, висотного д1апазону н зростання ми ввдбрали для анал1зу 1з наведених ви-ще площ тальки релштов1 ц дшянки, перелж яких представлено в табл. 2.
Табл. 2. Розподт площ лiсiв релттовог сосни звичайноЧ в Укратських Карпатах за висотою ix зростання н.р.м.
Висота н.р .м., м
Шдприемство чи об'ект ПЗФ 400- 500- 600- 700- 800- 900- 1000- Разом
499 599 699 799 899 999 1375
НПП "Карпатський" 13,2 6,9 21,6 58,8 127,5 43,6 10 281,6
Шриродний заповiдник "Горгани" 1 1
ДШ "Надвiрнянський" ЛГ - - 10,9 30,9 - - 2,7 44,5
ДШ "Осмолодське" ЛГ 260,1 17,8 1,4 18,6 1,2 1 21,4 321,5
ДШ "Вигодський" ЛГ 13,2 0,2 - - - - - 13,4
ДП "Ворохтянське" ЛГ 2,4 2,4
ДШ "Делятинське" ЛГ - - - - 37,9 21,9 - 59,8
ДШ "Мiжгiрське" ЛГ - - - 10,8 - - - 10,8
Карпатський бiосферний заповщник 2,1 2,1
Карпатський держспецлiсгосп АШК - 1,1 - - - - - 1,1
Разом 286,5 26 33,9 119,1 166,6 66,5 39,6 738,2
Таке нерiвномiрне розмщення релштових лiсiв сосни звичайно! н.р.м. можна пояснити тим, що у висотному дiапазонi 400-500 м формуються лiси болотного екотипу, розташованi на територй' ДП "Осмолодське ЛГ" (урочище " Турова Дача"), та ДП " Вигодський ЛГ" (урочище " Ширковець"). Починаючи з 500 м н. р. м. i вище, серед складу субстрату з'являться скельш розсипи, на яких i зростае решта релжтових лiсiв.
Зокрема, В.М. Бережний та I.A. Шишова (1975) стверджують, що верхня межа поширення сосни досягае 1400 м н. р. м. [8, 9]. Пвд час ан^зу наведеного розподалу площ встановлено, що максимальна висота зростання лкш сосни зви-чайно! в Украшських Карпатах становить 1375 м н. р. м., а загальна площа ль с1в, якi ростуть вище 1000 м н. р. м., становить 41,8 га, з них 39,6 га релжтов^ Це свщчить про те, що сосна звичайна е досить холодо- та морозостшкою породою. У разi дотримання сучасних техиологiй лiсокультурного виробництва та правильного врахування особливостей едафiчних умов, ii можна використову-вати для залкнення кам'янистих розсипiв на вершинах пр до 1550 м н. р. м. Ос-кшьки, за даними M. Zajaczkowski (1936), власне неввдповвднкть Грунтових умов та використання садивного матерiалу без врахування генетичних особливостей стали причинами невдалих спроб створити лiсовi культури сосни зви-чайно!' у Карпатах [15-16].
За результатами проведеного розподшу встановлено, що переважна кшь-ккть природних похiдних соснових лiсiв росте на висотах ввд 500 до 700 м н. р. м. (81,7 %). Вище 700 м н. р. м. площа цих лкш поступово зменшуеться.
Релiктовi сосновi лiси 500 м н. р. м. формуються болотним екотипом сосни i становлять 38,8 % ввд загально!' !х площi. Вище 500 м н. р. м. формуються лки приурочеш до скель та скельних розситв. Переважна кшьккть !х зростае на висоп 700-900 м н.р.м. i становить 38,7 %, хоча окремi популяцц сосни звичайно!' поширенi до 1375 м н.р.м. Проте Рах F. (1913), дослщжуючи поширення сосни звичайно!' в Румунп, вказуе, що поодиною И дерева трапляються до висоти 1650 м н.р.м. [12]. Як шдсумок наведено!' вище табл. 3, ми побудували графш розподалу площ соснових лiсiв за висотою поширення н.р.м. (рис. 1).
1000-1536 900-999 800-899 700-799 600-699 500-599
400-499
В|39,6 >ГУЯ 00,э ХХ&ХХр,! Гцз 66,6 >2,3 ,1 2 1 1 1
0 рел1ктов1 □ природш похщш
1507,0
я 26.0 —,1437,0
Ьнгя 286.: 1 Я 8
РЭ
0,0
200,0 400,0 600,0 800,0 1000,0 1200,0 1400,0 1600,0
Площа, га
Рис. 1. РозподЫ площ природных л1с1в сосни звичайног за висотою н.р.м. в Укратських Карпатах
Результати наших дослщжень узгоджуються з висновками шших вче-них. Зокрема, С.В. Шевченко (1964) вказуе, що cocHOBi насадження в Горганах ростуть на висоп 600-1100 м н.р.м. Автор не вщзначае певно! приcтocoванocтi сосни звичайно! до конкретних лicoрocлинних пoяciв. Вiн пов'язуе '!! поширен-ня майже виключно з едафiчними умовами [10]. Також В.1. Комендар, С.С. Фо-дор, Ю.В. Манiвчук (1974) вiдзначають сосну звичайну на виcoтi до 1200 м н.р.м., що росте вздовж полонин.
Сосна звичайна у Карпатах залежно, вiд висоти н.р.м. та експозицп схи-лу здатна формувати змшат лicи з iншими видами. Так, Svoboda P. (1953), ха-рактеризуючи рocлиннicть у Пoльщi, вказуе, що сосна звичайна на бщних грунтах на нижнш межi поясу смерекових лiciв формуе св1жий смереково-сосновий бiр. Н.А. Прозоровський (1976) у пращ "Геоботашчна карта Чехословаччини" описуе на висоп 300-400 м н.р.м. cocнoвo-дубoвi лicи, а на кислих грунтах на виcoтi 400-500 м н.р.м. - cocнoвo-cмерекoвi лicи. L. Haneinsky (1977), характе-ризуючи рослиннють в Татрах, вiдзначае cocнoвo-ялицевo-cмерекoвi люи з участю ялицi в cкладi деревостану до 20 %. С.В. Зонн (1950), вивчаючи вплив едафiчних умов на поширення лicoвих видiв, вiдзначив на пiвденних схилах хребта Аб^ра - Ахуба (Кавказ) цiкавi за складом насадження з ялищ кавказь-ко! та сосни гачкувато! (Pinus hamata). Неoбхiднo зазначити, що сосна гачкува-та близька морфолопчно та екoлoгiчнo до сосни звичайно! та поширена на схилах Прського Криму, Кавказу в межах висот 200-2000 м.
Аналiзуючи показники площ лicocтанiв сосни звичайно!, отримат пiд час !х iнвентаризацií, ми згрупували плoщi деревocтанiв за кшьюстю одиниць сосни в !х склад1 Отриманий рoзпoдiл природних лicocтанiв за цим показником вiдoбраженo в табл. 3.
Даш табл. 3 св^ать про те, що в бтьшосп люогосподарських тд-приемств чи об'екпв ПЗФ Укра!нських Карпат, cocнoвi природт лicocтани предcтавленi чистими насадженнями (участь сосни в cкладi деревостану 10 одиниць) - 34,9 %. В уах решта випадках cпocтерiгаютьcя вщносно рiвнo-мiрнi кiлькocтi площ за участю сосни звичайно! в cкладi деревостану. Одночас-но ми провели розподш площ релiктoвих соснових лЫв за кiлькicтю одиниць сосни звичайно! в cкладi деревостану залежно вщ висоти !х зростання н.р.м. (табл. 4).
Табл. 3. Розподгл площ лкостатв сосни звичайног в Украгнських Карпатах за кглькктю одиниць сосни в склад! деревостану
Пщприемство чи об'ект ПЗФ Юльюсть одиниць сосни в склад деревостану Разом
3 4 5 6 7 8 9 10
НПП "Карпатський" 37,8 31,9 25,1 35,6 19,9 37,9 45,5 47,9 281,6
Природний заповедник "Горгани" - 1 - - - - - 1
ДП "Надвiрнянське ЛГ" 12,1 1,5 5,2 12,5 27,3 - - 20,2 78,8
ДП "Осмолодське ЛГ" 41,4 62,3 41 69,2 29,8 73,3 69,5 210,8 597,3
ДП "Вигодське ЛГ" - 0,3 - - - 0,2 - 13,7 14,2
ДП "Ворохтянське ЛГ" 2,4 - - - - - - - 2,4
НПП "Гуцульщина" 3,8 2,7 2 2 - 0,8 - - 11,3
ДП "Делятинське ЛГ" 18,7 0,4 - - - 18,3 - 22,4 59,8
ДП "Кутське ЛГ" 26,1 6,5 2,5 - - - - - 35,1
ДП "Болехiвське ЛГ" 39,3 9,6 - 0,8 2 0,8 2,3 1,8 56,6
Разом по 1вано-Франювськш обл. 184,6 125,5 87,8 133,5 79 138,9 119,3 321,1 1189,7
ДП "Боринське ЛГ" 3 7,7 6,3 10,5 - 4,3 2 - 33,8
ДП "Сколiвське ЛГ" - 1,6 5,7 2,9 - 3,3 - 4,3 17,8
ДП "Самбiрське ЛГ" 93,2 52,2 27 69,2 68,4 101,2 90,9 179,4 681,5
ДП "Старосамбiрське ЛГ" 189,2 92,2 103,5 101,4 157,8 376,5 297 988,7 2306,3
ДП "Славське ЛГ" 1,6 - - - - - - - 1,6
ДП "Туркiвське ЛГ" 6,3 12,7 3,6 15,4 10,6 0,5 2,5 1,6 53,2
Сколiвський вшськовий лiсгосп - 1,2 3,8 - - - - - 5
НПП "Сколiвськi Бескиди" 1,3 1,6 - - 0,6 - - - 3,5
ДП "Дрогобицьке ЛГ" - - - - - 1,6 - - 1,6
Разом по Львiвськiй обл. 294,6 169,2 149,9 199,4 237,4 487,4 392,4 1174 3104,3
Карпатський бюсферний заповiдник - - - - - - - 2,1 2,1
ДП "Мокрянське ЛГ" 5,3 - - - - - - - 5,3
ДП 'Мжпрське ЛГ" 1,2 - - - 6,9 - 3,9 - 12
ДП "Ясшянське ЛГ" - 2,6 - - - - - - 2,6
ДП "Великоберезнянське ЛГ" - 0,4 - - - - - - 0,4
Разом по Закарпатськш областi 6,5 3 0 0 6,9 0 3,9 0 20,3
ДП "Берегометське ЛГ" - 3,2 - - - - 1,1 - 4,3
Карпатський держспещнсгосп АПК 0,1 - 0,2 0,1 0,1 0,3 0,1 0,1 1
ДП "Сторожинецьке ЛГ" - 0,6 0,7 - 1,6 - - - 2,9
Разом по Чернiвецькiй обл. 0,1 3,8 0,9 0,1 1,7 0,3 1,2 0,1 8,2
Разом 482,8 292,2 226,6 319,6 325 619 514,8 1493 4273
Табл. 4. Розподгл площ релттових л1состан1в сосни звичайног в Украгнських
Висота н.р.м., м Кшьюсть одиниць релштово! сосни звичайно! в складi де ревостану Разом
3 4 5 6 7 8 9 10
400-499 га 16,3 5 9,4 12,8 6,1 47,1 25,3 164,5 286,5
% 2,2 0,7 1,3 1,7 0,8 6,4 3,4 22,3 38,8
500-599 га 8,9 8,7 1 2,3 1,4 1,3 2,4 - 26
% 1,2 1,2 0,1 0,3 0,2 0,2 0,3 - 3,5
600-699 га 0,8 0,8 0,8 11,7 12,1 - - 7,7 33,9
% 0,1 0,1 0,1 1,6 1,6 - - 1,0 4,6
700-799 га 9,7 10,6 6,6 11,4 32,4 10,2 18,4 19,8 119,1
% 1,3 1,4 0,9 1,5 4,4 1,4 2,5 2,7 16,1
800-899 га 21,4 26,6 10,8 15 2,9 11,4 16,4 62,1 166,6
% 2,9 3,6 1,5 2,0 0,4 1,5 2,2 8,4 22,6
9GG-999 га 13,2 G,4 8,9 3,8 - 2G,9 14,6 4,7 66,5
% 1,8 G,1 1,2 G,5 - 2,8 2,G G,6 9,G
1GGG-1375 га 2,7 2,5 - - 5,1 8,2 13 8,1 39,6
% G,4 G,3 - - G,7 1,1 1,8 1,1 5,4
Разом га 73 54,6 37,5 57 6G 99,1 9G,1 266,9 738,2
% 9,9 7,4 5,1 7,7 8,1 13,4 12,2 36,2 1GG,G
Згiдно з даними табл. 4, для дiaпaзонy висот 4GG-499 м н. p. м., в якому зpостae найбшьша частина лiсiв (286,5 га - 38,8 %), нaйпошиpенiшими e чисп pелiктовi сосновi лiси (22,3 % ввд загально!' ïx плошд). Найменша площа лiсiв фоpмyeться з часткою сосни чот^и одиницi в склада деpевостaнy (G,7 %). У да-aпaзонi висот 5GG-599 м н. p. м. пош^ена найменша частка площ pелiктовиx т-сiв (3,5 %). Лiси з часткою сосни тpи одинищ в склада деpевостaнy e нaйpозпов-сюдженiшими (8,9 га - 1,2 %), пpичомy тут чисп сосновi деpевостaни взaгaлi ввдсутш. На висотax 6GG-699 м н. p. м. площа pелiктовиx сосновт лiсiв незнач-на (33,9 га чи 4,6 %). Тут найбшьша ïx площа ^едставлена деpевостaнaми з часткою сосни сш одиниць в склада (12,1 га - 1,6 %).
1з збiльшенням висоти н^.м. y гоpax збiльшyeться площа скельнж pоз-сипiв, тому y висо^т дiaпaзонax 7GG-799 та 8GG-899 м н^.м. збiльшyeться площа pелiктовиx сосновиx лiсiв, яш зpостaють на скеляx та скельниx pозсипax i становлять вщповщно 119,1 га (16,1 %) та 166,6 га (22,6 %). Частка сосни в склaдi деpевостaнy пpедстaвленa yсiмa гpyпaми, ïx площа e бшьш-менш pkTO-мipною, ^оте пеpевaжaючими e чистi насадження: 19,8 га (2,7 %) i 62,1 га (4,7 %) вiдповiдно. Найменшими площами пpедстaвленi лiси з часткою сосни п'ять одиниць в склaдi деpевостaнy - 6,6 га (Э,9 %) в дiaпaзонi 7GG-799 м н. p. м. та сш одиниць сосни в склaдi деpевостaнy - 2,9 га (G,4 %) на 8GG-899 м н. p. м.
Подальше збшьшення висоти н^.м. пpизводить до зменшення плошi pе-лiктовиx сосновиx лiсiв y зв'язку зi зниженням оптимaльниx клiмaтичниx показ-никiв. Тут y дiaпaзонi 9GG-999 м н.p.м. ïx площа становить 66,5 га (9 %) вщ за-гально1' плошi. Haйбiльшi площд деpевостaнiв фоpмyються за частки y вiсiм одиниць сосни звичайно1' в склaдi деpевостaнy - 2G,9 га (2,8 %). Деpевостaни з часткою сш одиниць сосни взaгaлi вщсутш. Дiaпaзон висот 1GGG-1375 м н. p. м. xapaктеpизyeться досить жоpсткими умовами зpостaння, тому тут площа pелiк-товиx лiсiв зменшyeться до 5,4 %. Екологiчнi фaктоpи не с^ияють в циx умо-вax pостy типовиx кapпaтськиx видiв - ялини eвpопейськоï, ялипд бiлоï та бука лкового. Тому тут pостyть чистi сосновi лiси з часткою сосни в склада дев'ять та десять одиниць, a ïx площд вщповщно становлять 13,G та 8,1 га. На основi aнaлiзy данж табл. 4 та 5 ми побудували гpaфiк pозподiлy площ сосновт лi-состaнiв залежно вiд кшькосп одиниць сосни y склaдi деpевостaнy (pис. 2 та 3).
На основi aнaлiзy нaведениx вище графшв встановлено, що чистиx де-pевостaнiв сосни звичайно1' в Укpaïнськиx Кapпaтax e б1льше, нiж змiшaниx. У загальному, pозподiл площ сосновиx лкосташв залежно вiд кiлькостi одиниць сосни в склaдi деpевостaнy e piвномipним, що свiдчить пpо конкypентоспpо-можнкть цього виду поpiвняно з шшими лiсотвipними видами Укpaïнськиx Кapпaт.
три чотири п'ять плеть с'т в1ам дев'ять десять Кшььасть одиниць сосни звичайно! у склад1 деревостану
Рис. 2. Розподт площ лкосташв сосни звичайноХ в Укратських Карпатах залежно вiд кiлькостi одиниць сосни в складi деревостану
Плопц рел1ктових лю1в сосни на р1зних висотах над р1внем моря у розр131 кшькоеп одиниць сосни звичайно! у склад1 деревостану
Рис. 3. РозподЫ площ релттових л^осташв сосни звичайноХ в Укратських Карпатах залежно вiд кiлькостi одиниць сосни в складi деревостану та висоти
н.р.м.
Висновки:
1. Природш сосновi люи поширеш, практично, на всш територп Укра!нських Карпат, проте бiльшу !х площу (3533,8 га) займають похiднi насадження, сформованi внаслiдок неправильного ведення люового господарства. Пло-ща релктових соснових лiсiв значно менша i становить 738,2 га.
2. Релiктовi сосновi лiси сформованi двома екотипами сосни звичайно!: люи на торф'яних болотах низин прських рiчок у межах висотного дiапазону 400-499 м н.р.м. утвореш болотним екотипом; люи, приурочеш до скель, сформованих напрнм екотипом та скельних розсипiв, висотний дiапазон, яких е досить широким (на вщмшу болотного екотипу) i простягаеться в межах 500-1375 м н. р. м.
3. Релiктовi сосновi лiси болотного екотипу зростають, переважно, до 500 м н. р. м. i становлять 38,8 % вщ загально! !х площi. Вище 500 м н. р. м. поширеш люи, як приурочеш до скель i скельних розситв. Переважна !х кшь-кiсть зростае на висот 700-900 м н.р.м. i складае 38,7 %. Максимальна ви-сота зростання популяцiй релктово! сосни звичайно! становить 1375 м н.р.м.
4. Переважна бтьшкть природних пох1дних соснових л1с1в росте на висотах в1д 500 до 700 м н. р. м. (81,7 %). Вище 700 м н. р. м. площа цих лк1в пос-тупово зменшуеться.
5. Розпод1л площ природних соснових лк1в за к1льк1стю одиниць сосни в склад1 деревостану показав, що переважаюча к1льк1сть як пох1дних, так i релктових насаджень е чистими (десять одиниць в складi деревостану). Серед решти груп за ылькктю одиниць сосни в складi деревостану розподiл е рiвномiрний. У релктових лiсах на скельних розсипах iз збiльшенням висо-ти н.р.м. до 900 м спостеркаеться тенденщя зростання площ цих лiсiв i кшькост одиниць сосни в складi деревостану. Вище 900 м н. р. м. площа соснових лкк поступово зменшуеться, але кiлькiсть одиниць сосни в скла-дi деревостану залишаеться високою.
6. Розподiл площ соснових лкосташв залежно вiд ылькоста одиниць сосни в складi деревостану е рiвномiрним, що свiдчить про конкурентоспромож-нiсть цього виду поркняно з iншими лiсотвiрними видами Украшських Карпат.
Лiтература
1. Бакаленко Е.М. Рост насаждений и лесовосстановление на каменистых россыпях Горган в Украинских Карпатах : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Е.М. Бакаленко. - Харьков, 1972. - 24 с.
2. Волосянчук Р.Т. Особливост формово! та генетично! структури iзольо-ваних популяций сосни звичайно! в Украшських Карпатах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / Роман Тарасович Волосянчук. - Харкв, 1996. - 24 с.
3. Герушинський З.Ю. Типологiя лiсiв Украшських Карпат : навч. посiбн. / З.Ю. Геру-шинський. - Львiв : Вид-во "Пiрамiда", 1996. - 208 с.
4. Гут Р.Т. Морфогенетична мiнливiсть та бiохiмiчнi механiзми стшкост сосни звичайно! у ценоиопуляцкх Заходу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук / Роман Тарасович Гут. - Львгв, 2009. - 40 с.
5. Заячук В.Я. Дендрологш : шдручник / В.Я. Заячук. - Львгв : Вид-во "АпрюрГ, 2008. -
656 с.
6. Козш Г.В. До к;торй' флори i рослинност Украшських Карпат / Г.В. Козш // Вивчення флори i фауни Карпат та прилеглих територш - К. : Вид-во АН УРСР, 1960. - С. 87-93.
7. Никитин А.И. Современные смены и восстановление сосновых фитоценозов в Горганах / И.А. Никитин, В.М. Бакаленко, Л.И. Половников // Достижения и перспективы развития техники и технологии в лесной и деревообрабатывающей промышленности. - Ивано-Франковск, 1979. - С. 41-43.
8. Милкина Л.И. Коренные леса северо-восточного макросклона Украинских Карпат (фи-тоценотичиская структура, распространение, экологические основы восстановления и охраны) : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / Лидия Ивановна Милкина. - Львов, 1987. - 24 с.
9. Стойко С.М. О распространении реликтовых деревьев и кустарников в Украинских Карпатах / С.М. Стойко // Растительность высокогорный и вопросы её хозяйственного использования. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1966.
10. Шевченко С.В. Релштс^ насадження сосни звичайно! в Горганах / С.В. Шевченко // Охороняйте рщюсну природу. - К. : Вид-во "Урожай", 1964. - 154 с.
11. Яцык Р.М. Биологические основы элитного семеноводства сосны обыкновенной реликтового происхождения в Украинских Карпатах : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Роман Михайлович Яцык. - Харков, 1981. - 24 с.
12. Raciborski M.O. O sosnie. (Pinus sylvestris L.) / M.O. Raciborski. - Lwow : Wyd-wo "Kosmos", 1911. - 216 s.
13. Sokolowski M,. Prace biometrizcyne nad rasami sosny zwycajnej (Pinus silvestris) na ziemisch polskich / M.O. Sokolowski. - Krakow : Wyd-wo "Kosmos", 1936. - 106 s.
14. Sokolowski M. Prace biometryczne nad rasami sosny zwyczajnej (Pinus silvestris) na ziemi-ach polskich / M. Sokolowski // Prace Rolniczo - Lesne Pol. Akad. Um. Krakow, 1931. - № 5. -S. 91-106.
15. Zajaczkowski M. O poludni owej granicz zasiegu sosny pospolitej w Polsce i o wzstepowaniu reliktowej sosny w Karpatach Polskich / M. Zajaczkowski. - Krakow : Wyd-wo Polsk. Akad. Um., 1936. - 125 s.
16. Zajaczkowski M. Die reliktfohre in den Polnischen Karpethen / M. Zajaczkowski. - Acta Soc. Bot. - Warzawa, 1936. - Vol. XIII. - 352 s.
17. Zdarek R. Der Wald in der Hochage / R. Zdarek // Zentralbl. F. g. Ges. Forst. - 1892. - Vol. 4. - S. 12-18.
Погрибный О. О. Высотная дифференциация древостоев сосны обыкновенной в Украинских Карпатах
Проведены натурные обследования и инвентаризации древостоев сосны обыкновенной в Украинских Карпатах. Изучена высотная дифференциация древостоев сосны обыкновенной в Карпатах. Отмечена экологическая роль лесов реликтовой сосны обыкновенной в Украинских Карпатах. Отмечено влияние эдафических условий на распространение лесов с участием реликтовой сосны обыкновенной в Карпатах. Осуществлено распределение площадей древостоев сосны обыкновенной в Украинских Карпатах по количеству единиц сосны в составе древостоя.
Ключевые слова: древостои сосны обыкновенной, высотная дифференциация, реликт, едафические условия, Украинские Карпаты.
Pogribnyy O.O. A high-altitude differentiation of redwood forest stands in the Ukrainian Carpathians
A full-scale survey and inventory of redwood forest stands in the Ukrainian Carpathians have been done. An altitudinal differentiation of redwood forest in the Carpathians has been studied. An ecological role of relic pine forests in the Ukrainian Carpathians has been observed. The influence of edaphic conditions on the relic pine forests distribution in the Carpathians has been observed. An areas distribution by the number of the pine units within stand in the Ukrainian Carpathians has been done.
Keywords: pine forest stands, altitudinal differentiation, a relic, edaphic conditions, Ukrainian Carpathians.
