CC BY
15
УДК 630*284 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук;
астр. О. О. Погрiбний - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗАЛЕЖН1СТЬ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В1Д Л1С1ВНИЧИХ ЧИННИК1В
Розглянуто залежнiсть бюлопчно1 смолопродуктивност вiд типу лiсу, складу та вку насадження в Украш. Шд час прогнозування смолопродуктивностi соснових насаджень потрiбно враховувати тип лiсу, rрунтово-топографiчнi умови екотипiв сосни звичайно1, а також вк i склад деревостану.
Ключов1 слова: смолопродуктивнiсть, тип люу, екотип сосни звичайно1.
Складшсть природи та р1зномаштшсть лшв зумовлюють необхщшсть iх розподшу на бшьш-менш однорщт категорii, тобто типи люу. Такий роз-подш необхiдний для практики люового господарства, пiзнання законiв жит-тя лiсу i мае загальнонаукове зацiкавлення. Важливим завданням лiсовоi ти-пологii е з'ясування причин, як приводять до рiзноманiтностi складу, струк-тури, продуктивностi та життездатностi лiсiв [5, 7].
Смолопродуктивнiсть залежить вщ комплексу природних умов, якi обумовлюють життедiяльнiсть сосни. Насадження, що виростають в багат-ших умовах, характеризуются вищим рiвнем життедiяльностi i, вщповщно, мають пiдвищену смолопродуктивнiсть, порiвняно з шшими насадженнями, що виростають у менш сприятливих умовах [1, 4, 9]. Визначення смолопро-дуктивностi проводили за прямою ознакою методом мшропоранень [2]. Як свiдчать нашi дослщження, проведенi в Украшських Карпатах, багатшi типи лiсу забезпечують бiльшу продуктившсть як деревини, так i живищ цих еко-типiв сосни (рис. 1).
Рис. 1. Смолопродуктившстъ сосни у рьзних типах льсу в умовах Украшських
Карпат
Так, в умовах вологого ялицево-смерекового сугруду (С3-яцСм), де сосна звичайна карпатського екотипу досягла найвищого iз дослщжуваних насаджень II класу боштету, смолопродуктивнiсть була найвищою (3,68 г/до-бу). Ця пробна площа знаходиться на висот 800 м н.р.м. На болотистих пе-резволожених грунтах, що знаходиться на висот 450 м н.р.м. у сирому смере-ково-сосновому суборi (В4-смС) та мокрому сосновому суборi (В5-С) смолоп-
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2013. - Вип. 23.6
родуктившсть була найнижчою (2,46-2,97 г/добу). На такому ж рiвнi (2,62 г/добу) знаходилась смолопродуктившсть сосни звичайно!, що росте на скельних розсипах на висот 750 м н.р.м. в умовах вологого смереково-сосно-вого бору (А3-смС). Результати дослщжень, проведених в Укра!нському Роз-точчi, засвiдчили високий рiвень смолопродуктивностi сосни звичайно!, по-рiвняно iз карпатськими екотипами (рис. 2).
С2-гдС, 6 од. С2-6С, 8 од. С2-гсД, 10 од. СЗ-гдС, 10 од ВЗ-дС, 10 од. Тип л ¡су, кшььасть одиниць Сз у склад1 деревостану Рис. 2. Смолопродуктившсть сосни у рЬних типах лс та рiзного складу насадження в умовах Укратського Розточчя
Вихщ живищ в умовах дубово-соснового субору (В3-дС) та грабово-соснового сугруду змшювався в межах 4,8-6,9 г/добу (рис. 2). Смолопродуктившсть також залежала вщ складу деревостану. Найвищу смолопродуктившсть спостер^али в чистих соснових насадженнях. Вищу смолопродуктившсть показали дерева у суборовому тиш люу - 6,9 г/добу, порiвняно iз сугру-довим - 5,6 г/добу. Дещо нижчу смолопродуктивнiсть в умовах сугруду мож-на пояснити значним затшенням стовбурiв сосни грабом звичайним, який займае другий ярус у цьому насадженш. З ще! ж причини, на нашу думку, у насадженнях, в складi яких сосна займала 6 та 8 одиниць, И смолопродуктившсть була нижчою, майже на одному рiвнi в межах 4,7-4,8 г/добу. Листяш породи у змшаних насадженнях створюють значну конкуренцiю за осв^лен-ня, що i позначилось на смолопродуктивностi.
Пiд час дослiджень у Ки!вському Полiссi спостерiгали таку ж законо-мiрнiсть - багатшi лiсорослиннi умови забезпечили вищу смолопродуктившсть сосни звичайно! (рис. 3).
Чггко простежуемо залежшсть смолопродуктивност вiд вiку деревостану, що е очевидним фактом, оскшьки у старшому вщ дiаметр дерева, а от-же, i об'ем смолоносно! системи буде бiльшим. Так, у вiцi 30 рокiв в умовах А2 смолопродуктивнiсть становила 1,5 г/добу, а у вщ 62 роюв - 4,8 г/добу i перевищувала цей показник бшьше, нiж у 3 рази. Найвищу ж смолопродуктившсть спостер^али у насадженш 100^чного вiку в умовах свiжого сугруду (6,1 г/добу).
Порiвнюючи смолопродуктивнiсть у насадженнях одного класу вiку у рiзних умовах зростання, вищий вихiд живищ завжди спостер^али у багат-ших умовах зростання. Так, в умовах свiжого сугруду (С2) в насадженш прис-
тигаючого вшу смолопродуктившсть становила 5,7 г/добу, а в умовах свiжо-го бору (А2) - лише 2,9 г/добу, що становить 50 %. Рiзним у цих типах лiсу був i бонiтет: у сугрудi сосна досягла 1а, а в борах лише II класу боттету. Дослщження у пiдсочених деревостанах, якi провiв А.В. Чудний в умовах За-хiдного Передуралля (Росiя), показали, що лiсовi фiтоценози розташовуються в порядку зниження абсолютних виходiв живицi на карошдновку в такiй пос-лщовностг сосняк трав'яний (100 0%), сосняк брусничний (71 %о), сосняк дов-гомоховий (52 %) [12].
Рис. 3. Смолопродуктившсть сосни звичайноХу pi3HOMy eiui в умовах Кшвського Полся
Бшьшють дослщниюв вважае, що рiзниця в смолопродуктивностi на-саджень в рiзних типах лiсу не завжди достовiрна, оскiльки вплив на вихщ живицi комплексу iнших чинниюв часто переважае над 1х значеннями. По-мiтну рiзницю в смолопродуктивност спостерiгають тiльки в крайнiх типо-логiчних одиницях [3, 6, 10, 11]. Смолопродуктившсть соснових насаджень рiзних титв багато в чому залежить i вiд метеорологiчних умов. Так, у по-сушливi перiоди року бори чорницев^ розмiшенi на зволожених грунтах, да-ють бiльш висок виходи живицi, нiж бори брусничники, на менш зволожених грунтах. У дощовi перiоди року бори чорницев^ переборюючи надлиш-кове зволоження грунлв, показують бiльш низькi виходи живищ, нiж у зви-чайш роки [8].
Результати дослщжень смолопродуктивностi сосни звичайно! у рiзних лiсорослинних умовах Укра1ни як у природних, так i в шдсочених насаджен-нях наведенi на рис. 4. Як i в прських, так i в умовах рiвнинноl частини Украши, смолопродуктивнiсть обумовлена умовами зростання. Найвища смолопродуктившсть соснових деревостанiв в умовах свiжого субору та сугруду у нетдсочених та в пiдсочених лiсостанах (рис. 4). Це сосновi насадження Малого Полюся та Правобережного Люостепу. Низькою смолопродуктивнiстю вiдзначаються перезволоженi субори Украшських Карпат та сухi бори Нижньодншровсько! низовини.
Таким чином, тд час оцiнювання смолопродуктивностi варто врахо-вувати умови кожного зонального кимату та макрокомплексу умов мюцез-
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
ростань. Смолопродуктивнють соснових деревосташв, що зростають у рiзних типах люу, потрiбно оцшювати як за Грунтовими умовами та зволоженютю, так i за складом деревостану та вiком. Використовуючи люотиполопчну кла-сифжащю, можна прогнозувати смолопродуктивнють для рiзних типiв люо-вих дшянок i Грунтово-топографiчних умов екотитв сосни звичайно!.
Рис. 4. Смолопродуктившсть сосни звичайноЧзалежно eid умов зростання:
а) природт насадження; б) тдсочет деревостани
Л1тература
1. Вороненко Б.Г. Опытная подсочка в Советском Союзе / Б.Г. Вороненко. - М.-Л. : Гос-лесбумиздат, 1961. - 184 с.
2. Высоцкий А.А. К методике отбора плюсовых по смолопродуктивносга деревьев сосны / А.А. Высоцкий // Генетика, селекция, семеноводство и интродукция лесных пород : сб. науч. тр. - Воронеж, 1978. - С. 26-29.
3. Высоцкий А.А. Повышение биологической смолопродуктивности сосны на селекционной основе / А.А. Высоцкий, Е.А. Пугач // Лесное хозяйство : журнал. - 1983. - № 7. - С. 18-21.
4. Гаврилов Б.И. Длительная подсочка сосни в СССР / Б.И. Гаврилов. - М. : Гослесбу-миздат. - 1953. - 160 с.
5. Герушинський З.Ю. Типолопя лгав Украшських Карпат / З.Ю. Герушинський. -Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
6. Петрик В.В. Лесоводственно-таксационные признаки смолопродуктивности деревьев сосны в средневозрастных насаждениях / В.В. Петрик // Материалы отчётной сессии по итогам науч.-исслед. работ за 1993 год. - Архангельск : Изд-во АИЛиЛХ, 1994. - С. 63-65.
7. Погребняк П.П. Основы лесной типологии / П.П. Погребняк. - К. : Вид-во АН УССР, 1955. - 45 с.
8. Рябов В.П. Теория и практика подсочки леса / В.П. Рябов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 248 с.
9. Терехов Ф.И. Классификация сосновых насаждений, используемых краткосрочной подсочкой по их смоловыделительной способности / Ф.И. Терехов, А.К. Толкачев, И.В. Высоцкий // Подсочка сосны и ели : сб. тр. ЦНИЛХИ. - Л. : Гослестехиздат, 1940. - С. 3-48.
10. Федяев А. Л. Смолопродуктивность сосновых насаждений на осушенных торфяных ночвах / А.Л. Федяев // Гидролесомелиоративный мониторинг и эксплуатация осушительных систем : сб. науч. тр. - Л. : Изд-во ЛенНИИЛХ, 1991. - С. 65-70.
11. Фролов Ю.А. Лесоводственно-биологические и технологические основы подсочки сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) / Ю.А. Фролов. - СПб. : Изд-во СПбНИИЛХ, 2001. -448 с.
12. Чудный А.В. Индивидуальная изменчивость сосны обыкновенной по смолопродук-тивности и ее зависимость от условий произрастания / А.В. Чудный // Сборник работ по лесному хозяйству. - М. : Изд-во ВНИИЛМ. - 1966. - Вып. 51. - С. 60-76.
Осадчук Л.С., Погрибный О.О. Зависимость смолопродуктивности сосны обыкновенной от лесоводческих факторов
Показана зависимость биологической смолопродуктивности от типа леса, состава и возраста насаждения в Украине. Прогнозируя смолопродуктивность сосновых насаждений, необходимо учитывать тип леса, грунтово-топографические условия экотипов сосны обыкновенной, а также состав и возраст древостоя.
Ключевые слова: смолопродуктивность, тип леса, екотип сосны обыкновенной.
OsadchukL.S., Pogribny O.O. Resin productivity of Scots pine dependences on forestry factors
Biological resin productivity dependences on forest types and ages of the plantations in Ukraine. We can prognosticate resin productivity of pine plantations based on types of forests and soil-topographic conditions of Scots pine's ecotypes.
Keywords: resin productivity, forest types and ages, Scots pine's ecotypes.
УДК 630*16-035.22:582.632.1(477.46) Викл. О.С. Остапчук1 - Уманський НУС
ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ П1Д НАМЕТОМ НАСАДЖЕННЯ В УМОВАХ СВ1ЖО1 ГРАБОВО1 Д1БРОВИ П1ВДЕННО1 ЧАСТИНИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Наведено результати дослщжень природного поновлення шд наметом дубового насадження. Дослщжено його видовий склад, динамжу збереження та змшу юлькосп залежно вщ вжу та повноти насадження. Визначено вплив материнського насадження на появу самоаву дуба, ясена та шших порщ. Встановлено, що в умовах району дос-лщження усшшшсть природного поновлення шд наметом деревостану добра.
Ключовi слова: природне поновлення, шдрют, сходи, сторчки, трапляння.
Питання природного поновлення тд пологом люу дослщжували Г.А. Корнаковський [6], М.Е. Ткаченко [13], 1.Д. Юркевич [14], А.Б. Жуков [4], С.С. П'ятницький [12], П.С. Погребняк [11] та ш. У л1с1вництв1 велике значення мае визначення оптимально! з1мкнутост1 насаджень для розвитку природного поновлення. На думку 1.С. Мелехова [9], тд пологом люу р1зно! повноти може виникнути самошв дуба, але в нормальному стат вш перебу-вае недовго. Оптимальне середовище для появи самошву дуба створюеться за з1мкненосп деревостану 0,6-0,7. Р1зке зниження повноти до 0,3-0,4 може спричинити пошкодження тдросту дуба внаслщок тдсушування Грунту, впливу мороз1в та шших негативних фактор1в.
Горд1енко М.1. [7] зазначав, що умови для розвитку самошву 1 тдросту створюються в з1мкнутих насадженнях з повнотою 0,70-0,80, де було нара-ховано 31,2-43,3 тис. шт.-га-1 самошву ясена звичайного. Сходи ясена в змь шаних насадженнях з повнотою 0,9-1,0 за освгглення 2,5 %, пор1вняно з вщ-критим мюцем, не з'являються. Самошв ясена може вижити тшьки за освггле-носп 5-6 %. В.С. Наконечний [10] у д1бровах Вшниччини в зм1шаних насадженнях з повнотою 0,90 нараховував до 0,9 тис. шт.-га-1 шдросту ясена. За дослщженнями €.Н. 1ванова [5], у насадженнях з участю ясена завжди е дос-татня кшьюсть крилаток для утворення самошву, як можуть прорости навггь
1 Наук. керавник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
