CC BY
21
Конкурентом у люових насадженнях кота е куниця лiсова. За перiод з 1982 р. по 2007 р. в упддях шдприемства було облжовано вiд 96 (1983 р.) до майже 500 особин (2002 р.). Зростання чисельност кунищ зареестровано з 1995 р., в останш роки (2002-2007 р.) чисельшсть виду утримуеться приблиз-но в межах вщ 450 до 500 особин, що майже у 8 разiв бшьше, нiж кота люо-вого. За таких умов, мiж хижаками може виникнути конкуренщя за корми та укриття. Проте в мисливських упддях району зв'язок мiж щiльнiстю кота та кунищ слабкий (г = -0,11).
Лггература
1. Делеган 1ван В., Делеган 1рина I., Делеган 1ван I. Бюлопя люових птах1в 1 зв1р1в. -Льв1в: Полл1, 2005. - 599 с.
2. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу Украши. Еколопя, значення, охорона. -Льв1в: Вид. Льв1в. ун-ту, 1973. - 255 с.
3. Турянин И.И. Кошачьи Украинских Карпат// Изученность териофауны Украины, ее рациональное использование и охрана. - К.: Наук. думка, 1988. - 91-95.
4. Турянин И.И. Млекопитающие советских Карпат, их хозяйственное и зопаразитологическое значение: Автореф. дисс.... д-ра биол. наук: 03.097/ Ин-т зоологии. -К., 1972. - 39 с.
УДК 630*284 Доц. Л. С. Осадчук - канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
ст. наук. ствроб. О.М. ТарнопЫьська - УкрНДШГА, м. Харшв
СМОЛОПРОДУКТИВН1СТЬ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У НАСАДЖЕННЯХ Ц1ЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Встановлено таксацшш показники та бюлопчну смолопродуктившсть сосни звичайно! в люових культурах вирощених за рiзною технолопею. При вирощуванш люових культур способом "вшьне стояння" та "швидкого приросту" iндивiдуальна бiологiчна смолопродуктивнiсть е найвищою.
Assoc. prof. L.S. Osadchuk - NUFWT of Ukraine, L'viv; senior research officer O.M. Tarnopilska - Head of laboratory of forest cultures and forest melioration, Kharkiv
Resin productivity of pine-tree in planting single-purpose
Is established taxations indexes and biological resin productivity of a pine are in the forest plantations of reared on different technology. At growing of forest plantations by a method "free standing" and "rapid increase" individual biological resin productivity is the greatest.
Вирощування деревосташв певного цшьового призначення за допомо-гою оптим1зованих систем доглядових рубань - найбшьш ефективний шлях задоволення р1зномаштних потреб в деревиш. Дослщження смолопродуктив-ност1 сосни звичайно! i И шдив1дуально1 мшливост1, коли виступае живиця, дае ймовiрнiсть теоретично обгрунтовувати технологш створення високос-молопродуктивних люових культур. Оскшьки процес люовирощування го-ловним чином здшснюеться шляхом проведення доглядових рубань, тому ос-новну увагу слщ придiляти вивченню режимiв, при яких формуеться необхщ-на просторово-параметрична структура деревостанiв у сосняках, i тим самим
шдвищуеться бюлопчна смолопродуктившсть дерев. Проведенням селектив-них доглядових рубань при формуванш насаджень цшьового призначення можна додатково шдвищити 1х смолопродуктивнiсть [6, 7].
Метою нашо! роботи було вивчення смолопродуктивност сосни зви-чайно! у культурах, як вирощували у режимах рiзноl густоти. Дослiдження проведено в ушкальних у цьому аспектi штучних насадженнях сосни, що роз-ташоваш на лiвому березi р. Оверський Донець (ДП мБалаклiйське ЛГ" Ба-лаклiйського лiсництва, кв. 20). Це довготриваш дослiди проф. Б.1. Гаврило-ва, якi були закладенi ще у довоенш часи з метою вивчення оптимального режиму зрщжування насаджень. На основi цих дослщв проф. Б.1. Гаврилов запропонував створювати "господарства швидкого приросту" для вирощу-вання смолопродуктивних насаджень, якi б мали й високу якiсть стовбура для люопильного виробництва [1-4].
Перший дослщ у Балаклiйському лiсництвi було закладено у 1932 р. в 7^чних культурах сосни в умовах свiжого субору. На початку до^ду густота культур становила 7-9 тис. стовбурiв на 1 га. Дослщ мютить 11 секцiй, на яких випробувано кшька рiзних варiантiв зрiджування, названих проф. Б.1. Гавриловим плантащями "помiрного", "прискореного", "швидкого" приросту (шдсочно-пиловочне господарство) i "вшьного стояння" (живичне гос-подарство). Шсля проведення першого зрiджування густота деревосташв у рiзних варiантах дослiду становила: "помiрний прирiст" - 4 тис. шт./га (ппп 5 а, 5 в), "прискорений прирiст" - 2 тис. шт./га (ппп 6 а, 6 в), "швидкий при-рют" - 1 тис. шт./га (ппп 7 а, 7 в), "вшьне стояння" - 500 шт./га (ппп 8 а, 8 в). На контролях (ппп 5 б, 6 б, 8 б) деревостани не зрщжували, 1х густота становила 7-8 тис. шт./га. Докладно iсторiя закладання i результати цих дослщв висвгглювалися у наукових працях Б.1. Гаврилова [1-4], а також наших та ш-ших дослщниюв [9, 10].
Пробш площi дослiду повшстю однорiднi за лiсорослинними умовами i належать до свiжого субору. Рельеф - порiвняно рiвний, слабо хвилястий: максимальна висота шдвищених дiлянок над зниженими не перевищуе 3 м, крутють схилiв - 2-4°. Грунти - дерново-боровi, мало- i середньо потужш, зв,язнопiщанi. Лiсiвничi i таксацшш показники культур сосни звичайно!, ви-рощених за рiзною технологiею, наведено в табл. 1.
Як вщомо, виршальний вплив на процес формування попередниюв живицi -асимiлятiв, мае крона дерева, 11 розмiри i фiзiологiчний стан. Всi зов-нiшнi фактори безпосередньо впливають на розвиток крони, яка в свою чергу регулюе процеси камбiальноl дiяльностi i диференщаци фiтомаси в об,емi стовбура. При вирошуванш лiсових культур способом "вшьне стояння" та "швидкий прирют" таю таксацшш показники дерев, як середнш дiаметр та висота дерева, а також розмiри крони мають значно вищд показники порiвня-но iз iншими варiантами вирощування та контролем (рис.).
Для проведення дослщжень смолопродуктивност було вiдiбрано по 3032 модельних дерева сосни звичайно! у варiантах культур рiзноl технологи вирощування. Смолопродуктившсть - генетично та фенотипово обумовлена здатшсть дерев хвойних порiд синтезувати i при пораненнi смолоносно! сис-теми видiляти певну кiлькiсть живищ за одиницю часу. Визначення ще! озна-
34
Збiрник науково-технiчних праць
ки здшснювали методом мiкропоранень за прямою ознакою [5,8]. Для цього на дослщних деревах акумуляторним дрилем iз спецiальним свердлом нано-силися кругш поранення дiаметром i глибиною у деревиш 5 мм, у як вставляли прозорi трубки з полiмерного матерiалу.
Табл. 1. Лiсiвничi i таксацшш показники культур сосни звичайно'1, вирощених зарiзною технологieю (вк насадження - 83рок'кв)
Показники Вар1анти вирощування
контроль (5 б) "пом1рний приршт" (5 в) "прискоре-ний прирют" (6ав) "швидкий приршт" (7ав) "вшьне стояння" (8ав)
К, шт./га 970 880 623 425 198
Б, см 24,0 27,0 30,9 36,3 45,2
О, м2/га 43,6 49,9 47,2 43,9 31,6
М, м3/га 490 591 558 544 393
2м, м3/га/1р1к 4,5 9,8 4,0 9,5 5,5
Н, м 25,4 27,4 27,5 29,0 29,2
Ькр., м 5,9 7,7 7,3 7,3 8,1
Ькр/%Н 23 28 27 25 28
Рис. Соснове насадження у варiантi "втьного стояння", вирощене за методом Б.1. Гаврилова (Балакливське л-во, кв. 20): а) у вц 23 роки, середнй дiаметр 17см; б)у в'щ'г 83роки, середнй дiаметр 45 см
Про смолопродуктившсть судили за довжиною заповнено! живицею частини за певний перюд часу. При вщомому внутршньому дiаметрi трубок визначали вихщ живищ для кожного дерева у об'емних чи вагових одиницях за одиницю часу.
Найвищою смолопродуктившстю, яка становить 34,9 г/добу, характеризуются дерева варiанту "вiльне стояння", що на 9,3 % перевищуе кон-трольнi дерева. Найнижчу смолопродуктившсть дерева мають у варiантi дос-лiду "помiрний прирiст" - 30,8 г/добу, що становить 96,4 % вщ контролю. Слщ вiдзначити високу шдив^альну мiнливiсть за цiею ознакою в уЫх варь антах дослщу, яка коливаеться в межах 35-58 % (табл. 2).
Табл. 2. Бiологiчна смолопродуктившсть дерев рЬних варiантiв _вирощування, г/добу_
Вар1анти вирощування Статистичт показники
Середне значення Мшмум Максимум Вар1абель-тсть, % % до контролю
Пом1рний приршт 30,8±2'0 14,0 57,0 35,8 96,4
Прискорений приршт 32,0±3'2 7,0 80,0 56,4 100,2
Швидкий приршт 33,4±3,3 10,0 76,0 54,7 104,6
Вшьне стояння 34,9±2'8 12,0 78,0 46,2 109,3
Контроль 31,9±3,2 10,0 68,0 56,2 100,0
Через 17 роюв шсля закладання культур було проведено перевiрку смолопродуктивносл, для цього частина дерев була затдсочена. За дани-ми Б.1. Гаврилова, у вщ 23 роки дерева "живичного господарства", вирощенi в режимi "вiльного стояння", показали високу смолопродуктившсть (0,94 г/см2) i виявились бiльш смолопродуктивними порiвняно iз 90-рiчними деревами (0,83 г/см2), як мали бшьший дiаметр [1].
Враховуючи таксацiйнi характеристики насадження та бюлопчну смолопродуктившсть дерев ми зробили розрахунок виходу живицi на 1 га (табл. 3). Як свщчать данi табл. 3, найвищу розрахункову смолопродуктившсть отримано у варiантах культур, вирощених у режимi "прискореного приросту" та "помiрного приросту", якi мають найвищу кшьюсть дерев, придат-них для шдсочки на 1 га. Найнижчий розрахунковий вихщ живицi становить у варiантi "вiльне стояння", що пояснюеться незначною кшьюстю дерев на 1 га.
Табл. 3. Розрахунковий вихiд живиц з 1 га насадження створеного за рiзною технологieю вирощування
Вар1анти вирощуван-ня Кшьшсть дерев на 1 га, шт./га Середнш д1аметр, см Кшьшсть робочих стовбур1в, шт. Бюлопчна смолопродуктившсть 1 дерева, г Вихщ живищ кг/га, Ввдсо-ток до контролю, %
Пом1рний приршт 880 27,0 697 30,8 580,3 140,9
Прискорений приршт 623 30,9 581 32,2 577,6 140,2
Швидкий приршт 425 36,3 424 33,4 514,7 125,0
Вшьне стояння 198 45,2 198 34,9 312,4 75,8
Контроль 970 24,0 537 31,9 411,9 100,0
Таким чином, при спецiалiзованому вирощуванш смолопродуктивних насаджень у дерев формуеться могутня крона, а добрi умови освгглення крон забезпечують формування смолопродуктивного насадження. Особливо випд-
36
Збiрник науково-техшчних праць
но за такими показниками вирiзняеться сосна звичайна, вирощена способом мвiльного стояння". Однак, враховуючи цiльове призначення насаджень, тд-вищення шд^дуально! смолопродуктивностi не завжди покривае втрати валового видобутку живищ, якi можуть бути вщ зменшення кiлькостi дерев на одиницю площi.
Лiтература
1. Гаврилов Б.И. Длительная подсочка сосни в СССР. - М.: Гослесбумиздат. - 1953. -
160 с.
2. Гаврилов Б.И. О создании искусственных сосновых насаждений высокой смолопродуктивности// Матер. научно-техн. совещания по новой технологии и технике подсочки леса. - М.: ЦБНТИ леспром, 1959. - С. 35-38.
3. Гаврилов Б.И. Сосновые хозяйства быстрого прироста// Лесной журнал. -Архангельск: Известия ВУЗ. - 1961, № 4. - С. 6-11.
4. Гаврилов Б.И. Лесные плантации быстрого прироста// Лесной журнал. -Архангельск: Известия ВУЗ. - 1969, № 4. - С. 14-16.
5. Высоцкий А.А. Правила отбора плюсовых по смолопродуктивности деревьев сосны обыкновенной. - М.: НИИЛГиС, 2000. - 8 с.
6. Осадчук Л.С. Селекцшш основи пщвищення смолопродуктивносп соснових насаджень// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2005, вип. 15.3. - С. 56-60.
7. Осадчук Л.С., Фучило Я.Д. Смолопродуктившсть культур сосни звичайно! р1зно! густоти садшня// Наук. вюник НАУ: Лтавництво. Декоративне сад1вництво. - К.: НАУ. -2006, вип. 103. - С. 40-44.
8. Сильванович В.В., Меличко А.В. Определение смолопродуктивности сосны обыкновенной методом микроранений// Лесной журнал. - Архангельск: Известия ВУЗ. -1991, № 3. - С. 24-26.
9. Тарношльська О.М. Динамша деревного намету в культурах сосни звичайно! (Pinus silvestris L.) р1зно! густоти// Лiсiвництво i агролюомелюращя: Зб. наук. праць. - 2003, вип. 104. - С. 151-156.
10. Шинкаренко И.Б., Дзедзюля А.А. Оптимизация режимов густоты при целевом выращивании сосновых культур// Лесоведение и лесоводство: Обзорная информация. - М.: ЦБНТИ лесхоз, 1983. - 39 с. _
УДК582.632.1:712.41 (477) Доц. Л.П. 1щук, канд. бюл. наук;
доц. Н.П. Голуб, канд. бюл. наук - Уманський ДАУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ОЗНАК CARPINUS BETULUS L.
На n^craBi даних л^ератури та власних дослщжень оцшено декоративнють ар-х^ектошки стовбура i крони, листюв, суцвт, кв^ок, плодiв, кольору i фактури кори, стовбура, гшок i пагошв Carpinus betulus за сезонами року. Наведено опис фiзi-ономiчного типу C. betulus.
Assoc. prof. L.P. Ishchuk; assoc. prof. N.P. Golub -
Uman state agrarian university
Decorative qualities investigation of Carpinus Betulus L.
On the basis of literature data and our research using the method of assessment of decorative plants we investigated the architectonic decorativeness of the stem, crown, leaf, flos-cule, blossom, foetus, colour, the texture of the trunk bark, branches and sprout of Carpinus betulus L. in each season and we determined that its decorativeness changes in the course of a year totally amounts to 4 points. The physiognomic type of C. betulus is described.
