CC BY
13
но за такими показниками вирiзняеться сосна звичайна, вирощена способом мвiльного стояння". Однак, враховуючи цiльове призначення насаджень, тд-вищення шд^дуально! смолопродуктивностi не завжди покривае втрати валового видобутку живищ, якi можуть бути вщ зменшення кiлькостi дерев на одиницю площi.
Лiтература
1. Гаврилов Б.И. Длительная подсочка сосни в СССР. - М.: Гослесбумиздат. - 1953. -
160 с.
2. Гаврилов Б.И. О создании искусственных сосновых насаждений высокой смолопродуктивности// Матер. научно-техн. совещания по новой технологии и технике подсочки леса. - М.: ЦБНТИ леспром, 1959. - С. 35-38.
3. Гаврилов Б.И. Сосновые хозяйства быстрого прироста// Лесной журнал. -Архангельск: Известия ВУЗ. - 1961, № 4. - С. 6-11.
4. Гаврилов Б.И. Лесные плантации быстрого прироста// Лесной журнал. -Архангельск: Известия ВУЗ. - 1969, № 4. - С. 14-16.
5. Высоцкий А.А. Правила отбора плюсовых по смолопродуктивности деревьев сосны обыкновенной. - М.: НИИЛГиС, 2000. - 8 с.
6. Осадчук Л.С. Селекцшш основи пщвищення смолопродуктивносп соснових насаджень// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2005, вип. 15.3. - С. 56-60.
7. Осадчук Л.С., Фучило Я.Д. Смолопродуктивнють культур сосни звичайно! р1зно! густоти садшня// Наук. вюник НАУ: Лтавництво. Декоративне сад1вництво. - К.: НАУ. -2006, вип. 103. - С. 40-44.
8. Сильванович В.В., Меличко А.В. Определение смолопродуктивности сосны обыкновенной методом микроранений// Лесной журнал. - Архангельск: Известия ВУЗ. -1991, № 3. - С. 24-26.
9. Тарношльська О.М. Динамша деревного намету в культурах сосни звичайно! (Pinus silvestris L.) р1зно! густоти// Лiсiвництво i агролюомелюращя: Зб. наук. праць. - 2003, вип. 104. - С. 151-156.
10. Шинкаренко И.Б., Дзедзюля А.А. Оптимизация режимов густоты при целевом выращивании сосновых культур// Лесоведение и лесоводство: Обзорная информация. - М.: ЦБНТИ лесхоз, 1983. - 39 с. _
УДК582.632.1:712.41 (477) Доц. Л.П. 1щук, канд. бюл. наук;
доц. Н.П. Голуб, канд. бюл. наук - Уманський ДАУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДЕКОРАТИВНИХ ОЗНАК CARPINUS BETULUS L.
На n^craBi даних л^ератури та власних дослщжень оцшено декоративнють ар-х^ектошки стовбура i крони, листюв, суцвт, кв^ок, плодiв, кольору i фактури кори, стовбура, гшок i пагошв Carpinus betulus за сезонами року. Наведено опис фiзi-ономiчного типу C. betulus.
Assoc. prof. L.P. Ishchuk; assoc. prof. N.P. Golub -
Uman state agrarian university
Decorative qualities investigation of Carpinus Betulus L.
On the basis of literature data and our research using the method of assessment of decorative plants we investigated the architectonic decorativeness of the stem, crown, leaf, flos-cule, blossom, foetus, colour, the texture of the trunk bark, branches and sprout of Carpinus betulus L. in each season and we determined that its decorativeness changes in the course of a year totally amounts to 4 points. The physiognomic type of C. betulus is described.
Озеленення як 3aci6 декорування довкiлля розвивалося паралельно з городництвом i садiвництвом. Якщо останнi здебiльшого формували агрикультуры ландшафти, то озеленення добре себе проявило в урбашзованих ландшафтах великих старовинних míct. При створеннi довговiчних i стiйких зелених насаджень важливими елементами е пiдбiр ix компонентiв, видовий та формовий склад. Серед багатого рiзноманiття аборигенних дерев i кушдв значний iнтерес викликае C. betulus та його садовi форми. В Укра'ш граб зви-чайний з давшх часiв вiдомий як аборигенна люова порода, а культивують цей вид тут iз XVII ст. [2]. З кожним роком C. betulus та його форми дедаш ширше впроваджують не тшьки у лiсовi культури, а й у декоративне садiв-ництво та озеленення [4].
1нформащю про щнт декоративнi ознаки C. betulus знаходимо у ба-гатьох джерелах [4-6]. Форма i морфолопчш особливост крони також мають велике значення при створенш "ефекту настрою". Зокрема, груба фактура дерев у групах викликае збуджуючу дда, у цьому випадку негативну. Таю вщ-чуття зафiксованi в фггоценозах з густою кроною - грабняках, дубняках [8].
У самих собою геометрично правильних формах крон дерев можна побачити певш образи, як зорово здатш впливати на психжу людини. Так, сферична або куляста садова форма C. betulus 'Globosa' мае контур замкнено-го кола. Закшчешсть контуру i форми загалом надае цим деревам статичного характеру, створюе образ повного задоволення й конструктивно'' завершенос-tí. Це заощадливий чинник, який збер^ае накопичену енерпю. Довершенi (плавнi) риси силуету i ч^юсть виражено'' форми пiдтримують добрий нас-трiй i сприяють збереженню псиxiчниx сил. Дерева з повислими гшками C. betulus 'Pendula' створюють образ повно'' пасивностi, статичного стану з сум-ним вiдтiнком. Це заспокшливий, гальмiвний чинник, який спрямовуе емоцп в стан мiнору i стримуе вольовi iмпульси [6].
Осшне яскраво-жовте i червоно-буре забарвлення листюв викликае у людини почуття тепла, спокою, задоволення. Дерева граба з теплими жовту-ватими й червонуватими тонами можуть бути використаш в психосшьвотера-mi як стимулюючi чинники [6].
Методика дослвджень. Враховуючи данi наукових публiкацiй та наг-ромаджений досвiд використання C. betulus i його садових форм, розглянемо, скориставшись рекомендащями Л.1. Рубцова [11], бшьш детально ix декора-тивнi якостi за методикою ощнки декоративностi Н.В. Котелово'' та О.Н. Ви-ноградово'' [7]. Зпдно з цiею методикою за п'ятибальною шкалою оцiнюеться декоративнiсть арxiтектонiки стовбура й крони, листюв, суцвiть, кв^ок i пло-дiв, колiр та фактура кори, стовбура, гшок, пагошв. Декоративнiсть виду Рсер. визначаеться за формулою
р _ a1P1 + a2P2 + a3P3 + a4P4 + a5P5 CeP■ _ P + P2 + P3 + P4 + P5 + '
де а1, а2, а3, а4, а5 - бал ощнки декоративности а перевщний коефiцiент Р для арxiтектонiки дорiвнюе Р1=4, для листкiв Р2=3, для квггок Р3=2, для плодiв Р4=2, для фактури й кольору кори Р5=1. P1+P2+P3+P4+P5.
Важливу роль у сприйняттi форми листка мае його величина. Зггдно 3i шкалою Т.Г. Гузенко та М.Т. Ганж1 [1] C. betulus слщ вiднести до категори дерев з листками середньоï величини (10-20 см), оскшьки довжина ïx листко-воï пластинки до 15 см, а ширина 3-5 см, довжина черешка 15 мм.
За шкалою швидкостг росту Т.Г. Гузенко та М.Т. Ганжi [1] C. betulus слщ вгднести до групи помiрноростучиx дерев Ï3 щорiчним приростом 0,50-0,60 м. Зпдно зг шкалою декоративностi деревних рослин у пергод цвг-тгння i плодоношення Г.С. Мисника [9] квгтки граба дрiбнi малопомiтнi характеризуются незначною декоративнiстю.
За декоративними якостями архгтектошки, яка створюеться формою стовбура, способом прикргплення й характером розмгщення на ньому гiлок та пагошв, Л.1. Рубцов [11] вгдносить граб звичайний до таких категоргй дерев, як липа, дуб, ялина, у яких густе галуження, щгльно розмiщенi листки i дерева тим самим набувають щiльноï важ^ текстури, створюючи враження мо-нументальностг, могутностi.
Л.1. Рубцов [11] класифгкуе декоративнi рослини не за окремими мор-фологiчними ознаками, а за ix сукупнiстю, якi утворюють фiзiономiчний тип цього виду. Для листяних тгньових дерев вiн видiлив таю основнг групи фгзг-ономiчниx типгв: дубових (дуб, бук, граб, липа, клен, в'яз), платанових, горi-хових, ясеневих, тополевих, вербових.
Результати дослщжень. Найвагомгша декоративна ознака - архгтек-тонiка стовбура й крони, оскшьки вона сприймаеться цглий ргк. Стовбур граба помережений продовгуватими, неправильноï форми ребрами й ргдко бувае прямим. Габiтус дерева змгнюеться залежно вiд прикрiплення крони до стовбура. У граба, що росте як солгтер, стовбур закритий гглками повнiстю згори до основи. Таю дерева здаються стгйкими, масивними з розлогою овально-яйцевидною кроною. В алейних насадженнях, коли нижнг гглки обрiзають до висоти 2-3 м, дерева здаються легшими й гращозшшими. Крона граба скла-даеться з вгдносно тонких густорозгалужених гшок, спрямованих косо вгору. Деякг автори помилково вважають, що внаслгдок кривизни стовбура граб непридатний для вуличних та алейних насаджень [3].
Отже, виходячи з описаного вище, архггектошка стовбура й крони оцгнюеться в три бали. Оскiльки граб порода листопадна i з листопада до квгтня перебувае у безлистому станг, то його архггектошка дорiвнюе 1 балу.
У формуваннг загального декоративного вигляду першочергову роль вг-дгграе листок, його забарвлення, форма, розмгри, спосгб прикргплення, листко-ва мозажа, тривалгсть пергоду розпускання листюв. Для граба характернг проста черговг овально-яйцевиднг листки з прилистками, як рано опадають. Навес-нг, в пергод розкривання та формування листюв, C. betulus особливо не видгля-ються серед гнших видгв дерев. Молодг листки граба звичайного мають свгтло-зелений колгр, зверху голг, а знизу трохи опушенг. Пгзнгше зовшшнш бгк листка набувае темно-зеленого забарвлення, а внутргшнгй - стае дещо свгтлгшим. У граба чгтко виражена листкова мозаïка, що пгдвищуе ïxню декоративнгсть.
Граб вгдносять до дерев з листками щiльноï або важкоï структури. Де-коративнгсть листкгв зростае восени. Граби - передвгсники осенг. Вже в тре-
тiй декадi серпня - першiй декадi вересня на деревах граба можна побачити маленьк гшочки з листками лимонно-жовтого забарвлення. У вересш листки С. ЬвШ1ш повшстю забарвлюються у яскраво-жовт^ а пiзнiше - у червоно-бу-рi, багрянi тони. Скидае листки граб у жовтш. Проте деяк дерева С. ЬвШ1ш не скидають листкiв на зиму i темно-бурi й коричневi скрученi листочки за-лишаються на деревi до весни. Взимку граб, як i бшьшють аборигенних дерев, безлистий, що дещо знижуе !х декоративнiсть. Це дае змогу зробити вис-новок про те, що декоратившсть листюв становить 5 балiв.
Жiночi кв^ки видiв граба дуже дрiбнi, !х декоративнiсть неiстотна, тому ми 11 не визначали. Звичайно, за формою, характером забарвлення, витон-чешстю чоловiчi сережки граба поступаються перед багатьма гарнокв^учи-ми деревами й кущами. Але перюд !х цвтння вiдбуваеться ранньою весною, до розпускання листюв на деревах i масового цвтння трав. Тому це сприймаеться людиною з великою любов'ю, як щось нове, свггле, прекрасне. Весна в цей час стае повноправною господаркою в природь Саме в такому людському сприйнятт проявляеться декоративна щншсть граба. Для пиляюв граба характерне зелене забарвлення. Сонячними днями в перюд масового цвтння дерева вкриваються золотистою млою, стають струнюшими, витон-ченiшими. В перiод цвтння декоратившсть квггок граба (чоловiчих сережок) ощнюеться в 5 балiв.
Жiночi квiтки малопомiтнi. Протягом лiта декоратившсть граба поси-люють великi свггло-зелеш плодовi сережки з великими лусками, що супротивно кршляться до оЫ: вони надають деревам граба особливо! велич^ а у людини викликають почуття прекрасного, урочистого. Квггок у сережках не-багато i сидять вони у пазухах лусок. Луски квiток розростаються, перетво-рюючись на особливi пластинки, що дуже схожi на листочки з трьома лопа-тями. З настанням осеш плодовi сережки набувають коричневого забарвлення. Злтаючи вiд подуву виру восени, плоди планерують на сво!х плескатих крильцях, наче на "парашутГ. Через те, що пластинка несиметрична i плiд -горiшок прикршлений до не! не у самому центр^ "парашутик" не тiльки по-вiльно знижуеться, а й поступово перемщуеться. Таким чином, вiтер запилюе кв^ки граба, поширюе його плоди, надаючи йому бшьшо! декоративностi.
Виходячи з вище описаного вище, декоратившсть суцвт ми ощ-нюемо в 4 бали, а плодових сережок - у 5 балiв.
Колiр та фактура кори стовбура, гшок i пагонiв помiтнi лише в безлистому сташ i залежать вiд формового рiзноманiгтя й вжу дерева. Кора граба свiтло-сiра, срiбляста, гладенька. З вiком вона стае темшшою, тьмянiшою й трiщинуватою. Молодi пагони бурi, з сочевичками, гол^ блискучi. Кора гiлок свiтло-сiра, гладенька. Отже, декоратившсть кольору, фактури кори, стовбура гшок та пагошв, ми ощнили в 3 бали.
Тепер визначимо середню декоратившсть С. Ьetulus (Рсер ), виходячи з формули, запропоновано! Н.В. Котеловою та О.Н. Виноградовою [7]
р _ 3 х 4 + 5 х 3 + 4 х 2 + 5 х 2 + 3 х 1 _ 4 сер_ 4 + 3 + 2 + 2 +1 _ .
Отже, в середньому декоратившсть граба звичайного становить 4 бали. При доборi дерев та кущiв для озеленення, KpiM декоративних ознак, вра-ховують ще й бiологiчнi властивостг довговiчнiсть, швидкiсть росту, стiйкiсть проти чинниюв зовнiшнього середовища. За вЫма цими характеристиками граб цшком придатний для зеленого будiвництва. Тривалють життя граба 150-200, iнодi 300 роюв. Росте граб повiльно. Краще росте на родючих зволожених вапнякових грунтах. Граб посухо- i зимостшкий.
Екологiчнi особливостi C. betulus стосовно родючост грунту - мегат-роф, до вологост грунту - мезотроф, до освiтлення - помiрний геолюфш. Ас-фальтовi покриття та ущшьнення грунту на рiст i розвиток граба впливають негативно, але в умовах мюта граб стiйкий, осюльки вiн добре витримуе зать нення будiвлями й запилення [4, 10]. Граб добре витримуе обрiзування й формування крони, а тому придатний для створення тошарних композицш.
Пропонуемо фiзiономiчний тип C. betulus.
Дерево висотою 20-30 м, дiаметр стовбура до 60 см, тривалють життя 150-200, iнодi 300 рокiв. Кора свггло-Ыра, срiбляста, пiзнiше трiщинувата. Крона густа, розлога, складена тонкими гшками спрямованими вгору. Рiчнi пагони бур^ волосисто опушенi з сочевичками. Листки прост^ двiчiзубчастi, овально-яйцевиднi, на верхiвцi заокругленi, бiля основи серцевиднi.
Ареал C. betulus обшмае бiльшу частину Захщно! Свропи (за винят-ком Шренейського пiвострова та швшчно! частини Скандинави), Малу Азiю, Кавказ, швшчну частину 1рану i вклинюеться у Схщну Свропу [4].
C. betulus тшевитривалий, невибагливий до грунту. До 4-5 роюв дерево росте повшьно, потiм рiст дещо прискорюеться, з 30-40 рокiв трохи уповшь-нюеться i в 80-90 роюв припиняеться. Поширений в II-III ярус широколистя-них лiсiв, часто утворюе суцiльнi грабовi дiброви. У культурi C. betulus його форми можна застосовувати практично у вшх кшматичних зонах Укра1ни [4].
Висновки. Таким чином, завдяки високим декоративним якостям, а також довговiчностi, стшкосл в умовах мюта, невибагливостi до умов зрос-тання C. betulus слщ ширше впроваджувати у ландшафтну архiтектуру, деко-ративне садiвництво та озеленення.
Лггература
1. Гузенко Т.Г., Ганжа М.Т. Декоративное садоводство и садово-парковое строительство. - К.: Буд1вельник, 1985. - 182 с.
2. Деревья и кустарники декоративных городских насаждений Полесья и Лесостепи УССР/ Под общ. ред. Н.А. Кохно. - К.: Наук. думка, 1980. - С. 69-70.
3. Дробов В.П. Семейство Betulaceae// Флора Узбекистана/ Под ред. Е.П. Коровина. -Ташкент: Изд-во АН УзССР, 1953. - Т. 2. - С. 67-71.
4. 1щук Л.П. Граби (CarpinusL.) у Правобережному Люостепу Украши/ За ред. чл.-кор. НАН 1С. Косенка. - Умань: УВПП, 2006. - 254 с.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 460 с.
6. Кормэзину В.Н. Форма деревьев как гигиеническая и лечебная сила природы// Сборник работ по дендрологии и декоративному садоводству/ Отв. ред. М.А. Кочкин. - Ялта, 1962.
- Т. 32. - С. 15-21.
7. Котелова Н.В., Виноградова О.Н. Оценка декоративности деревьев и кустарников по сезонам года// Физиология и селекция растений и озеленение городов. - М., 1974, вып 51.
- С. 32-44.
8. Крона дерева: промышленное и рекреационное использование. - Львов: Вища шк., 1985. - 168 с.
9. Мисник Г.С До ощнки декоративностi дерев та чагарниюв у фазах цвтння та плодо-ношення// Бiологiя i культура деревних i кущових рослин. - К.: Вид-во АН УРСР, 1964. - С. 101-103.
10. Одынец А.П. Дендрология для садовника: Учебн. пособ. для средн. сел. проф.-техн. училищ. - М.: Высш. шк., 1982. - 159 с.
11. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре. - К.: Наук. думка, 1977. - 272 с.
УДК 57.01 Ст. наук. ствроб. В.М. БЫонога, канд. бюл. наук -
1нститут екологп Карпат НАН УкраХни
ПОПУЛЯЦП РОСЛИН ЯК МОДУЛЬН1 ОБ'СКТИ
Розглянуто проблему функцюнування популяцш рослин як модульних об'екпв у контекст збереження 1хньо'1 життездатносп, самовщновлення i самотдтримання. Зроблено спробу окреслити масиви взаемод^чих модулiв рiзних органiзацiйних рiв-нiв, як формують популяцiйну систему.
Ключов1 слова: популящя, клональнi рослини, модуль, життездатшсть
Senior research officer V.M. Bilonoha - Institute of Ecology
of the Carpathians, NAS of Ukraine
Plant population as modular objects
Matter of functioning of plant population as modular object has been reviewed in connection with population viability as well as their self-recovery and self-sustaining. An attempt to outline the massif of associated modules on different level of population organization was made.
Keywords: population, clonal plant, module, viability.
Проблема самотдтримання i життездатност популяцш рослин е над-звичайно актуальною у контексп ращонального використання природних рослинних ресурЫв, збереження бютичного р1зномашття, вщновлення та тд-вищення стшкосл бюлопчних систем р1зного р1вня оргашзацп. Вважаеться, що життездатна популящя спроможна забезпечувати необхщний р1вень системно! оргашзацп, спрямований на збереження базових и функцш - вщнов-лення, розселення та еволющю, що, своею чергою, е можливим лише за умо-ви нагромадження певних властивостей i зв'язюв [1]. Вщтак, важливим е вив-чення мехашзм1в, котр1 "працюють" на формування тако! сукупност властивостей i зв'язюв.
Модульна оргашзащя на оргашзмовому р1вш визнаеться багатьма дослщниками, зокрема, коли йдеться про онтогенез, розвиток, ф1зюлопчш процеси. Водночас, якщо виходити з того, що просторова i функщональна дисоцшовашсть модул1в формуеться в процес розвитку за допомогою регу-ляторних мехашзм1в, то концепщю модулярност можна застосовувати на уЫх р1внях оргашзацп [12]. За аналопею з концепщею оргашзацп живих об'екпв, яку опрацював Ч. Дайк (Chuck Dyke), будь-яку популяцш можна розглядати як масив взаемодшчих модул1в ("level interactive modular arrays") [5]. Популящя не е уштарним об'ектом, не керуеться з единого центру, а е
