CC BY
16
на вщтворення мисливських тварин, включаючи бютехшчш заходи, друге мiсце за обсягом посщають витрати на охорону мисливських тварин. За ос-таннi 5 роюв надходження вiд ведення мисливського господарства збшьши-лися в 1,6 раза, проте прибутковють ведення мисливського господарства зменшилася майже у 2 рази.
Низька чисельшсть поголiв,я основних видiв мисливських тварин на теренах Подшьського лiсомисливського району вимагае невщкладних захо-дiв, спрямованих на збшьшення щiльностi населення цих тварин та шдви-щення ефективностi ведення мисливського господарства.
Лггература
1. Бондаренко В. Д., Делеган I. В., Татаринов К. А., та iH. Мисливствознавство. - К.: НМК ВО, 1993. - 200 с.
2. Вдовцов М.Л. Обгрунтування дощльносп розведення диких тварин пщприемством "Вшоблагролю"// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Украши. - 2005, вип. 15.5. - С. 47-52.
3. Делеган I.B. Охорона р1зномашття мисливських тварин: правов1 аспекти// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: Охорона бюр1зномашття: теоретичш та прикладш аспекти. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.3. - С. 34-39.
4. Делеган I. В., Делеган I.I. Для блага брат1в наших менших// Мисливець i рибалка. -2001, № 8-9. - С. 7.
5. Делеган 1.В., Делеган I.I., Дикий 1.В. Сучасний стан i перспективи штенсивного розведення видiв пiдродини оленi справжнi (Cervinae)// Вiсник Львiв. ун-ту: Серiя бiол. - 2001, вип. 27. - С. 156-161.
6. Делеган 1.В., Делеган I.I. Свиня дика в антропогенному ландшафт^/ Вюник Луган. держ. пед. ун-ту iм. Т. Шевченка. - 2002, № 1. - С. 198-201.
7. Делеган 1.В. Бюлопя лiсових таив i звiрiв. - Львiв.: Полш, 2005. - 600 с.
8. Шадура М.В. Упддя багатi, якщо там править порядок// Люовий i мисливський журнал. № 2-3, 1999. - С. 32-35.
9. Bresinski W., Brylinski R., Kamieniarz R., Panek M. Sytuacja zwierzyny w Polsce. Wyniki monitoringu.// Lowiec Polski. 2000. №2 (1845). - S.14-15.
10. Burkhard S. Schwarzwild in Deutschland. 400000 bundesweit// Die Pirsch. Magazin für Jagd. Wild. Natur. 2000. № 21. - S. 8-13
12. Heilen P. Schweinepest//Die Pirsch. Magazin für Jagd. Wild. Natur.1999. № 26. - S. 25.
13. Radeloff V., Hostert P. Räumliche Analyse der Wald-Wild-Problematik.// AFZ Der Wald. № 17, März, 1997. - S. 331-332.
УДК 634.51:712.27 Астрант Г.П. 1щук - Уманський ДА У
ОЦ1НКА ДЕКОРАТИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ШВН1ЧНОАМЕРИКАНСЬКИХ ВИД1В РОДУ JUGLANS L.
На 0CH0Bi аналiзу лггературних даних i власних дослщжень висвгаено декоративш властивосп пiвнiчноамериканських видiв роду Juglans i подано пропозици щодо i'x практичного використання в ландшафтних композицiяx Правобережного Лiсостепу Украiни.
Doctorate G.P. Ishchuk - Uman' State Agrarian University
The estimation of ornamental peculiarities of the North-American species
of genus Juglans L.
On the basis of literary data and own investigations an ornamental peculiarities of the North-American species of genus Juglans are determined, the proposals as for its practical use in the landscape compositions of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine are given.
Декоративнi рослини е основним MaTepianoM для будiвництва caAiB i парюв, створення широко! штки зелених насаджень. Серед pi3HOMamTH^ штро-дукованих деревних пopiд за сво!ми декоративними ознаками великий штерес представляють пiвнiчнoaмepикaнськi види роду Juglans L., а саме: J. nigra L., J. cinerea L., J ruprestris Engelm., J. californica Wats., J. major (Torr.) Heller, J. hindsii (Jeps.) Reder [2]. Декоративш властивост видiв роду Juglans вивчали за peкoмeндaцiями Л.1. Рубцова [9], А.1. Колесникова [5], О.А. Кашшченка [3], Л.Н. Рожкова [8], Н.В. Котелово!, O.H. Виноградова [6] та Г.С. Мисника [7].
Гopiхи здавна культивували в садах i парках Укра!ни заради пожив-них властивостей !х плoдiв та декоративних властивостей самих дерев з роз-логою кроною i гарною текстурою кори. Як декоративш породи в ландшаф-тних садах i парках у минулому широко використовували J. nigra i J. cinerea, вiкoвi екземпляри яких i тепер ростуть у багатьох старовинних боташчних садах i парках Украши [1, 4, 10, 11, 13]. На батьювщиш гopiх чорний (J. nigra) посщае дуже великий ареал i трапляеться в piзних rpунтoвo-клiмaтичних умовах. Вперше в Укра!ш iнтpoдукoвaний вид у 1809 р. Основ'янським акль матизацшним садом, де й тепер знаходяться вiкoвi дерева J. nigra до 28 м зав-вишки [1]. У природних умовах Швшчно! Америки J. nigra досягае 50 м зав-вишки [2, 12]. Максимальний вiк дерев 400 poкiв [10, 12]. В умовах Правобережного Люостепу Украши гopiх чорний - це високе дерево до 40-50 м зав-вишки iз струнким правильно! цилшдрично! форми стовбуром до 1,5 м в дь аметрь Кора дерева глибоко тpiщинувaтa, темно-коричнева, майже чорна. Крона гopiхa чорного, що виpiс у густому насадженш високо пiднятa, видов-жено-овальна, а в дерев у солггерних посадках - широкорозкидиста, шатро-пoдiбнa з низьким штамбом. Листки складш, непарноперисп, до 50 см зав-довжки, листочки продовгувато-ланцетш, на кiнцях загостреш, зверху гoлi, а знизу - розшяно oпушeнi, влiтку вони яскраво-зелеш, а восени - яскраво-жовть Тичинкoвi квiтки в сережках до 15 см завдовжки, мaтoчкoвi - в кити-цях по 3-5 штук. Плоди коричнев^ кулeпoдiбнo! або гpушoпoдiбнo! форми.
Гopiх сipий (J. cinerea) у природних умовах Швшчно! Америки росте в piзних еколопчних нiшaх, але нaйчaстiшe в заплавних лiсaх, вздовж бepeгiв piк та озер. В Укра!ш його вперше штродукували в 1816 р. у Кременецькому бота-нiчнoму саду [1]. На батьювщиш гopiх сipий у кращих умовах досягае 30 м зав-вишки i 1 м в дiaмeтpi. В умовах Правобережного Люостепу Укра!ни J. cinerea шде не досягав таких великих poзмipiв як J. nigra. У культуpi гopiх сipий, як правило, бшя само! основи галузиться й утворюе два i бiльшe стoвбуpiв. У соль терних посадках крона дерев шиpoкoяйцeпoдiбнa, ажурна, у густих насаджен-ня - яйцeпoдiбнa, високо шднята догори. Кора дерева тeмнo-сipa, глибоко трь щинувата. Листки пpoдoвгувaтo-лaнцeтнi, зверху загостреш i з обох боюв опу-шeнi, влiтку - свггло-зелеш, а восени - жoвтувaтo-буpi. Тичинкoвi квiтки зiбpa-нi в сережки до 10-15 см завдовжки, мaтoчкoвi - по 3-8 в китицях. Чoлoвiчi сережки в перюд цвiтiння надають гopiхaм бiльшo! декоративность Плоди видов-жено яйцeпoдiбнo! форми з товстим чорно-коричневим покривом.
Гopiх скельний (J. ruprestris) в Укра!ш в культуpi з 30-тих роюв мину-лого стoлiття. На батьювщиш вид росте в глибоких ущелинах, на вапнякових
Грунтах, по берегах прських pi40K, на заплавах до висоти 2800 м н.р.м., де досягае 20 м заввишки i 1,5 м в дiаметрi [1, 2, 13]. В умовах Правобережного Люостепу Укра!ни рослини досягають 10-12 м заввишки i мають шатроподiб-ну розлогу крону. Стовбур прямий з темно-Ырою трщинуватою корою. Листки до 25 см завдовжки з 11-23 вузькими ланцетними листочками з довгоза-гостреною верхiвкою, голi, тiльки знизу вздовж жилок опушеш. Тичинковi квiтки в сережках, маточковi поодинокi або по 2-3 в китицях. Плщ - куляс-тий, дрiбно бородавчастий горiх.
Горiх калiфорнiйський (J. californica) - це дерево до 25 м заввишки з шатроподiбною ажурною кроною [2]. В умовах Правобережного Люостепу Украши мае значно меншi розмiри. Листки складаються з 11-19 вузькояйце-подiбних дрiбнозубчастих, на верхiвцi тупуватих листочюв 5-10 см завдовжки i 3-4 см завширшки. Тичинковi квiтки в сережках до 12 см завдовжки, маточковi - по 2-3 в китицях. Плщ - кулястий, густо поздовжньоборозенчас-тий горiх з двома слабко вираженими ребрами.
Горiх великий (J. major) у межах природного ареалу являе собою дерево до 20 м заввишки i мае вузьку крону [2]. Кора борозенчаста. Листки складаються з 9-13 видовжених ланцетних 3-5 см завдовжки листочюв, загос-трених на верхiвцi. Структура i розмiри кв^ок горiха великого дуже схожi до J ruprestris. Плщ - кулястий, трохи сплющений по висот^ опушений горiх.
Горiх гшдса (J. hindsii) - це калiфорнiйський вид, що на батьювщиш являе собою дерево до 15 (iнодi 25) м заввишки з густою округлою кроною i темно-Ыро-коричневатою корою, яка розтрюкуеться. Вiн росте в сумiшi з хвойними i листяними породами, але вище 800 м н.р.м. не шдшмаеться [2, 13]. В умовах Украши вище 10 м не виростае. Листки непарноперисп, 7-11 см завдовжки, складаються з 15-19 овально-ланцетних, видовжено-загострених до 10 см завдовжки листочюв.
Проаналiзувавши вс декоративш властивост швшчноамериканських видiв роду Juglans ми дiйшли висновку, що в основному вони видшяються на фош iнших листяних видiв своею розлогою й ажурною овально-яйцеподiб-ною кроною, масивним стовбуром та свггло-Ырою з рiзними вiдтiнками трь щинуватою корою. Завдяки архiтектонiцi крони i текстурi кори вони зберша-ють декоративнiсть протягом року, нав^ь у зимовий перiод, коли 1х декора-тивнiсть становить 2 бали за шкалою Н.В. Котелово!, O.H. Виноградова [6]. Маточковi квiтки горiхiв дрiбнi малопомiтнi i мають дуже низьку декоратив-нiсть. Тичинковi квггки чiтко видiляються на фонi безлисто! крони i шдвишу-ють декоратившсть рослин до 4 балiв. Шсля цвiтiння розвиваються складнi молодi листки червоно-бурого забарвлення, декоратившсть яких також становить 4 бали, влггку листки набувають свггло-зеленого забарвлення i !х де-коративнiсть знижуеться до 3 балiв i восени, коли вони забарвлюються в ко-ричнево-жовт кольори - пiдвищуеться до 5 балiв. На початку лiта дрiбнi плоди не дуже видiляються на фош зелених листюв i мають не значну декоратившсть. Однак iз збшьшенням об'ему i маси плодiв зростае i !х декоратившсть, яка найвищого ступеня досягае восени, коли темно-зелеш кулястi плоди з товстим покривом добре видшяються на фош жовтих або червоно-бурих
листкiв i становить 4 бали. У середньому декоратившсть швшчноамерикансь-ких видiв роду Juglans становить 4 бали за шкалою Н.В. Котелово!, O.H. Виноградова [6]. Декоратившсть цих видiв у перюд цвтння становить 4 бали, а в перюд плодоношення 5 башв за шкалою Г.С. Мисника [7].
Види роду Juglans придатш для створення ландшафтних композицш у пейзажному та регулярному стал паркобудування. Проте найвищого есте-тичного ефекту можна досягнути при поеднанш цих двох стаив. Горiхи мож-на висаджувати у масиви, га!, куртини, групи, але! та солггери.
Лiсовi масиви в садах i парках формуються не i3 природного люу, а створюються шляхом закладки спещальних насаджень. Площа таких масивiв мае становити декiлька гектарiв. Швшчноамерикансью види роду Juglans у високоповнотних насадженнях мають вигляд струнких могутшх дерев з ви-соко шднятою кроною. У низькоповнотних насадженнях крона опускаеться значно нижче i дерево мае низький штамб. Бшьш ефектно у люових масивах виглядають горiхи у сумiшi з iншими культурами, зокрема, з дубом, грабом, липою, бархатом. Так, горiх чорний у люових масивах в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни добре акшматизувався i за стiйкiстю, продуктившс-тю та здоров'ям створених насаджень не поступаеться автохтонним деревним видам, а iнодi й перевершуе !х.
Вiзуальнi переваги садово-паркових пейзажiв видiляють групи i куртини горiхiв завдяки !х колориту, формi та композицшному розмiщеннi в просторi. Групи i куртини горiхiв можуть утворювати перехщ вiд га!в i маси-вiв до вiдкритих просторiв полiв i лукiв.
Важливим елементом рельефу е але!, розмiщенi рядом обабiч дорш з однаковою вiдстанню мiж деревами. Завдяки овально-яйцеподiбнiй шатропо-дiбнiй ажурнш кронi горiхи гарно виглядають у алейних посадках. Головна декоративна властивють алей - чергування св^ла й тiнi. Декоративнiсть але! та-кож обумовлюеться !! довжиною i шириною. Горiхи краще висаджувати в один ряд обабiч дорiг на вщстат 4-5 м мiж деревами. При вузьких посадках крони горiхiв змикаються над дорогою i утворюють суцшьний тiнистий навiс.
У сол^ерних посадках горiх може утримувати увагу довго, оскшьки, в ньому багато щкавих деталей: гiлки, кора, заглибини i трiщини та рисунок на стовбур^ форма i колiр листюв, квiтки i плоди. У таких посадках горiх мае низький штамб i розкидисту ажурну крону, яка створюе тшь i надае дереву стшкосл та могутностi.
Таким чином, на основi дослiдження декоративних властивостей шв-нiчноамериканських видiв роду Juglans ми встановили, що J. nigra, J. cinerea, J ruprestris, J. californica, J. major, J. hindsii збершають декоратившсть протя-гом року i цшком придатнi для створення люових масивiв, чистих та змшаних груп, куртин, алей i солiтерiв в умовах Правобережного Лiсостепу Укра!ни.
Л1тература
1. Барбарич А.И., Хорхота А.Я. Озеленение населённых мест. - К.: Изд-во Академии архитектуры УССР, 1952. - 742 с.
2. Дорошенко О.К. Рщ Juglans L.// Дендрофлора Укра!ни. Дикоросл й культивоват дерева й кущ1. Покригонасшт. Ч. 1. Довщник/ За ред. М.А. Кохна. - К.: Фггосоцюцентр, 2002. - С. 218-227.
3. КалЫченко О.А. Декоративна дендрология: Навч. поаб. - К.: Вища шк., 2003. - 199 с.
4. Кичунов Н.И. Орехи и их культура. - СПб.: Типография Сойкина П.П., 1905. - 209 с.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - С. 497-503.
6. Котелова Н.В., Виноградова О.Н. Оценка декоративности деревьев и кустарников по сезонам года// Физиология и селекция растений и озеленение городов. - М., 1974, вып. 51. - С. 32-44.
7. Мисник Г.С. До ощнки декоративносп дерев та чагарниюв в фазах цвтння та плодоно-шення// Бюлопя i культура деревних i кущових рослин. - К.: Вид-во АН УРСР, 1964. - С. 101-103.
8. Рожков Л.Н. Методика эстетической оценки пейзажей// Лесное хозяйство. - 1978, № 12. - С. 23-26.
9. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре. - К.: Наук. думка,
1977. - 272 с.
10. Руденко Н.В. Представники родини Juglandaceae A. Rich. ex Kunth. у Нащонально-му дендропарку "Софпвка" НАН Укра!ни// Автохтонш та штродуковаш рослини Укра!ни: Зб. наук. праць. - 2005, вип. 1. - С. 321-325.
11. Смольянинова Л.А. Орех: Культурная флора СССР/ Под ред. Е.В. Вульфа. - М.-Л.: Гос. изд-во совхозной и колхозной лит-ры, 1936. - С. 44-99.
12. Швиденко А.И., Цыганов П.А. Культура ореха чёрного. - Львов: Выща школа,
1978. - 92 с.
13. Щепотьев Ф.Л., та ш. Гор1хи/ Под ред. Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко, О. А. Р1х-тер. - К.: Урожай, 1987. - 184 с._
УДК 630*562 Cm наук. ствроб. Я.М. Слободян;
ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян - УкрНДЫрлк м. П. С. Пастернака
САН1ТАРН1 РУБАННЯ - ОДИН 13 ОСНОВНИХ 3АХОД1В ОЗДОРОВЛЕННЯ I ОПТИМ13АЩ1 ПОХ1ДНИХ ЯЛИННИК1В П1ВН1ЧНО-СХ1ДНОГО МАКРОСХИЛУ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Розглянуто завдання саштарних рубань як основного заходу боротьби 3i шкщ-никами i хворобами люу та 1хня роль тд час реконструкцп похщних ялинникiв у районах сильно! трансформацп бiогеопокриву пiвнiчно-схiдного макросхилу Украшських Карпат.
Ключов1 слова: пiвнiчно-схiдний макросхил Украшських Карпат, ялинники, трансформацiя, саштарш рубання, оздоровлення, оптимiзацiя.
Senior scientific employee Ya.M. Slobodyan;
senior scientific employee P. Ya. Slobodyan - UMFRI after P.S. Pasternaka
Sanitary cabins - one of the basic actions of improvement and optimization of derivative fir groves northeast macro-slope the Ukrainian Carpathians
The task of sanitary cabins as basic action of pest control and illnesses of a forest and their role moves during reconstruction of derivative fir groves in areas of strong transformation a cover northeast macro-slope the Ukrainian Carpathian mountains.
Keywords: northeast macro-slope the Ukrainian Carpathian mountains, fir groves, transformation, sanitary cabins, improvements, optimization.
Антропогенна дегреЫя бюгеоценотичного покриву швшчно-схщного макросхилу Украшських Карпат, яка вщбуваеться протягом кшькох стол1ть, характеризуется не тшьки безоглядною експлуатащею люових ресурЫв, зменшенням люистосл, але й неефективним використанням еколопчного по-тенщалу !х екосистем, у тому числ1 масовим поширенням похщних люоста-шв (ялинниюв, яличниюв, грабняюв, Ыровшьшанниюв), зачагарников1лих лук. На цей час у смуз1 сильно! трансформацп бюгеопокриву Карпатського
