CC BY
33
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 634.51
Article info Received 02.12.
2016 р.
О. П. Божок, В. О. Божок
НЛТУ Украши, м. Львiв, Украша
ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОЩУВАННЯ ГОР1ХА ГРЕЦЬКОГО
НА ТЕРИТОРП УКРАШИ
Встановлено, що на теригорй Украши, зокрема i ЛьвiвськоТ обл., горiх грецький вiдзначаeться великою формовою рiзноманiтнiстю. Це дае змогу розгортати селекцшш роботи з ввдбору та розведення кра-щих його форм за наповненням, величиною плодiв горiха та смаковими якостями насшня. Враховуючи потреби та можливостi реалiзацiТ горiхiв шляхом експорту, передбачено створення спецiальних планта-цiй висаджуванням щеплених саджанцiв i перейти на отримання насшня кращих сортiв горiха грецького. 1нвентаризацшш роботи доцiльно продовжити як на територп областi, так i в сумiжних областях з метою створення архiву клонiв кращих його сорпв. Це дасть змогу ввшти до перелiку провiдних краТн за виро-щуванням насiння горiха грецького.
Ключоег слова: горiх грецький; плантация; клон; сорт.
Вступ. "Дерево життя", - так часто називають ropix грецький (Juglans regia L.), оскiльки з давнiх-давен його використовували в piзноманiтних якостях: як продукт харчування, для вiдновлення сил та лшування. За калоpiйнiстю ядро гоpiха переважае багато пpодуктiв харчування не тшьки рослинного, але i тваринного по-ходження: свинину - в 1,5 раза, мед - 2,5, xni6 - у 3, ри-бу - у 7-8, картоплю - у 10 pазiв. Достатньо 400 г ядра гоpiха грецького для забезпечення добово! потреби лю-дини в rni (2936 кал.). За вмктом протицинготного вь тамiну С гоpiх грецький перевищуе у 8 pазiв смородину чорну i в 50 раз1в плоди цитрусових. KpiM вiтамiну С, у плодах е вггамши А, В, В1, Р, фiтонциди. З мезокаршя плоду отримують коричневу та чорну фарби, як засто-совують у пол^афп, а ол1ю з насшня - у живопи«, ос-юльки вона швидко застигае i надае блиску фарбам. З ендокаршю плоду отримують фурфурол, який додають у лшолеум, гуму. Надзвичайно цшна у гоpiха грецького i деревина. Вона щшьна, мiцна, легко обробляеться, не трккае i не змiнюе об'ему за дп тепла (Zaiachuk, 2008; Shchepotev, Pavlenko & Rikhter, 1987).
В кторичному минулому представники родини Го-piховi, зокрема i гоpiх грецький, на Gвpазiйському континент були досить пошиpенi. Найбiльшого розквиу вони досягли в третинному rop^i i особливо в епоху мюцену та початку плiоцену кайнозойсько! ери. Тодi вони зростали, як вважають ученi (Rihter & Yadrov, 1985; Strela, 1990; Shchepotev, Pavlenko & Rikhter, 1987), на всш територи бвропи, Азп та Швшчно! Америки. Пiзнiше, напpикiнцi третинного - початку четвер-тинного пеpiодiв, вiдбулось piзке похолодания i кшь-кiсть вид1в гоpiха скоротилось, а також змшився i ареал природного зростання гоpiха грецького. Залишилось три осередки природного поширення гоpiха грецького: китайський, сеpедньоазiатський та пеpедньоазiатський. Останнш охоплював Малу Азiю, Закавказзя, 1ран i rip-ський Туpкменiстан. Саме з останнього осередку розпо-чалось вiдновлення гор1ха грецького в бврош (Vavilov, 1966; Strela, 1990; Shchepotev, Pavlenko & Rikhter, 1987).
На територп Украши грецький гоpiх з'явився ще за час1в Кшвсько! Ру«, коли пiдтpимувалися пожвавленi зв'язки з Грещею та iншими п1вденними кра!нами. Шер-шi посадки було створено у Криму, а пот1м на терито-
ри, що прилягала до р. Дншра. Другий шлях поширення становлять краши швденно-захщно! бвропи. У ншщв, чехiв, полякiв та украшщв горiх грецький ще звуть го-рiхом волоським. Колись так називали румунiв, що проживали на територп колишньо! Валахи (2а1аеЬик, 2008; БЦек, 1990).
Постановка завдання. Зараз горiх грецький поши-рений по всш територп Украши, за винятком високопр-них районiв Карпат i заболочених д1лянок Полiсся. Не рщюсть в Украш зустрiти велетенськi 300^чш дерева, особливо в захiдних i пiвденно-захiдних областях. Бшь-шiсть дерев горiха грецького росте на садибах, а також на вулицях, у мкьких парках i в лкових культурах. Щорiчно зростають i об'еми заготiвлi горiхiв. У 2014 р. Украша заготовила 86 тис. т горiха грецького, а в 2015 р. - 114. Шдраховано, що 100 га горiхового саду можуть принести 1 млн евро прибутку. Зростання попи-ту на горiх грецький в бврош i свт та сприятливi Грун-тово-клiматичнi умови Украши для його вирощування, дають змогу розширювати його площi. Найближчими роками планують закласти 24 тис. га спещальних план-тацiй гор1ха грецького, що дасть змогу у перспективi за валовим збором горiхiв вийти на 2 мiсце у свт шсля Китаю. Для координацп робiт з вiдбору кращих сорпв горiха грецького та закладання таких плантацш створено ВГО "Украшська горiхова Асоцiацiя" (Yasynchuk, 2015; Yasynchuk, 2016).
Виклад основного матерiалу. Потрiбною умовою доброго росту грецького горiха е його вiдповiднiсть грунтово-клiматичним умовам росту. Грунти для грецького горiха повиннi мати нейтральну або лужну реакцию. До таких належать чорноземш, суглинковi i сушс-ковi Грунти, що досить поширеш на територп Украши (Bozhok, 2011; Zhuravska, 1968).
Грецький горiх займае промiжне положения мiж свiтлолюбними i тiньовитривалими породами. Це свщ-чить про те, що пiд час його вирощування в лкових мь шаних насадженнях допустиме тiльки бокове затшення нижньо! частини стовбура. Верх1вка дерева i вся верхня частина крони повинш бути вiдкритими для сонячного освiтления. У разi ж вирощування горiха на плантацiях для отримання плодiв, його крона повинна бути повшс-тю вiдкритою.
Цитування за ДСТУ: Божок О. П. Про перспективи вирощування ropixa грецького на територи' УкраУни / О. П. Божок, В. О. Божок //
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 25-29 Citation APA: Bozhok, O. P., & Bozhok, V. O. (2017). Some Prospects of Walnut Cultivation in the Territory of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 25-29. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/253
1. Бюлого-еколопчна характеристика ropixa грецького. Грецький ropix дуже швидко росте на при-датних для його росту грунтах, i у перший piK життя ci-янець може досягти 30 см у висоту i 1 см у дiаметpi. Коренева система грецького гоpiха змiшаного типу з добре розвиненим стрижневим коренем i поверхневими бо-ковими. У пеpшi роки у иянця розвиваеться вертикаль-ний коpiнь, який до 3-5^чного вiку досягае 150 см у глибину. Далi стрижневий коpiнь гоpiха росте повшьт-ше й у 20-piчному вiцi досягае 3,5 м (Bilous, 2003; Tret-kova, Leontiak & Mishchenko, 2002; Shchepotev, Pavlen-ko & Rikhter, 1987). Боковi коpенi виникають у перший рж життя иянця гоpiха, у 5-piчному вiцi вони розгалу-жуються, коренева система в дiаметpi досягае до 2 м, в 20^чному вiцi - 6, а в 100^чному вiцi - 20 м. Розмь щуються боковi кореш переважно на глибит 20-50 см вщ повеpхнi грунту. Таке розмщення бокових коpенiв сприяе кращому засвоенню поживних речовин з найро-дючших веpхнiх шаpiв грунту. З бшьш глибоких шаpiв боковi коpенi грецького гоpiха вбирають воду за допо-могою cвоеpiдних якipних коpенiв, що утворюються на кiнцях бокових i спрямовуються вглиб. Така потужна коренева система дае змогу йому устшно рости в тв-денних та схщиих районах УкраТни, де кшьюсть опадiв менше 880 мм на рж. У цих районах деяю автори (Stre-la, 1990; Tsurkan, 1979; Shchepotev, Pavlenko & Rikhter, 1987) рекомендують поливати грецький гоpiх 3-4 рази за вегетацiйний перюд. Застосування поливiв у моло-дих культурах грецького гоpiха посилюе Тх picт, тдви-щуе моpозоcтiйкicть i сприяе ранньому плодоношенню.
Грецький гоpiх - вiдноcно теплолюбна порода, од-нак у пpоцеci iнтpодукцií на територто УкраТни вiн легко пристосовуеться до зимових умов i може витримува-ти 30- i навiть 40-гpадуcнi морози. Це можна пояснити тим, що вiн заздалегщь добре готуеться до зими: у нього в липт завершуеться ркт пагонiв i починаеться Тх здерев'яншня, вчасно достигають плоди й опадае листя на початку осет. Методами селекцй i вiддаленоí' гiбpидизацií' виведено зимостшю форми грецького ropi-ха, яю ростуть у piзних грунтово-кйматичних зонах на-шоТ краТни. Небезпечними для грецького гоpiха е пош-кодження пiзнiми весняними заморозками у травш. Найефективнiшим у цьому сени е вiдбip пiзньоквiтучих форм та правильний пiдбip площ для плантацш грецького гоpiха. Не можна садити у пониженнях, де cri-каеться холодне повiтpя.
Проте головною особливктю грецького гоpiха е його дихогамiя, коли на одному й тому ж деpевi тичин-ковi й маточковi квiти цвiтуть не одночасно. Дерева, на яких першими цв^уть тичинковi квiтки, звуть протоан-дричними, а тi, що вiдpiзняютьcя першим цвiтiнням ма-точкових кв™к, вiдноcять до пpотогiнiчних. Цей про-мiжок у цвiтiннi piзних кв™к на одному й тому ж дере-вi в середньому становить тиждень часу. Завдяки дихо-гамй у грецького гоpiха вiдбуваетьcя перехресне запи-лення. Причому дихогам1я - спадкова ознака. Вигляд такого дерева зображено на рис. 1.
Кшьюсть протоандричних i пpотогiнiчних дерев у гоpiхових насадженнях майже однакова або з невеликим вщхиленням в той чи шший бiк. Спадкоемнicть того чи шшого типу дихогамй ще слабо доcлiджено (Bilous, 2003; Pavlenko & Serhiienkov, 1972; Strela, 1990;
Tretkova, Leontiak & Mishchenko, 2002; Tsurkan, 1979; Shchepotev, Pavlenko & Rikhter, 1987), вщсутт маркери щодо вщбору дерев з певним типом дихогамií' в молодому вид.
Рис. 1. Плодоношения протопшчиого дерева ropixa грецького
Прииалежтсть до того чи iншого типу дихогамй ви-являють тiльки тод^ коли дерева вступають у стадто плодоношення. Дослiдження Ф.Л. Щепотьева та ш. (БЬсЬеро1еу, Рау1епко & Илк^ег, 1987), проведенi на Присиваськiй агролкомелюративнш дослiднiй станцií (Херсонська обл.) на 487 деревах саду, показали, що серед них 260 дерев були протоандричними i 227 - прото-пшчними. Якщо з одного протоандричного дерева зiб-рали в середньому 32,9 плода (100 %), то з протопшчного - 109,2 (330,2 %). 1снують i протилежнi думки за-лежно вщ клiматичних умов тiеí' чи iншоí' географiчноí' зо-ни (Т8игкап, 1979; БЬсЬеро1еу, Рау1епко & И1кЬ1ег, 1987).
Плоди грецького горiха дозрiвають у другш полови-нi вересня. Однак е форми, у яких плоди достигають у кшщ серпня i навiть у кiнцi вересня. Шд час закладання промислових плантацiй зручно мати форми з рiзним термшом дозрiвання. Це дасть змогу краще органiзува-ти роботи iз заготiвлi та реалiзацií' горiхiв.
2. Методолопя в1дбору кращих форм горiха грецького на територп Львiвськоl областi та 1х характеристика. За даними В.1. Б1лоуса (БИои8, 2003), на територп Украши нараховуеться близько 6 млн плодо-носячих дерев горiха грецького, якi ростуть у рiзних грунтово-клiматичних зонах. Офiцiйно затверджених сорпв грецького горiха в нашiй краш ще немае, але пiдготовчу роботу до видшення кращих його форм ве-дуть давно. Вид1лено та описано дуже багато форм за розмiром i формою плодiв, ростом i бiологiчною стiйкiстю дерев (2Ьигау8ка, 1968; Рау1епко & БегЬНеп-коу, 1972; Б1ге1а, 1990; БЬсЬеро1еу, Рау1епко & И1кЬ1ег, 1987). Селекцiйнi роботи з горiхом грецьким викону-ють у двох напрямах: а) виведення морозостiйких, по-сухостiйких, швидкодостигаючих та високопродуктив-них дерев, здатних витримувати в умовах Украíни суво-рi зими та температурнi мiнiмуми; б) збшьшення вихо-ду ядра у плодах, створення сортiв зi шкаралупою, яка легко вiддiляеться, що е вигщним для íх промислового перероблення. Найцiннiшi тi горiхи, у яких ядро займае понад 50 % вщ ваги ендокартя i виймаеться iз шкара-лупи цiлим або невеликими частинами, а вмкт олй в горiхах становить 50-75 %. Для рiзних районiв Украíни селекщонери вже вiдiбрали вихiднi форми для на-сiнневого i вегетативного розмноження сортових дерев
горiха. Однак юльюсть таких дерев ще недостатня для розгортання промислових робiт. Найбиьше таких дерев видiлено та описано у Донецькш, Луганськiй, Юровог-радськш та Черкаськiй областях. Для зручносп цi фор-ми Ф. Л. Щепотьев (Shchepotev, Pavlenko & ШШ;ег, 1987) пропонуе називати сортами. Окремi з них мають назву населених пунктiв, де !х вперше було описано. Усе рiзноманiття форм вш роздiлив на групи: великоп-лвдш, тонкошкаралупнi (паперовi), десертнi, гроновi, мигдалеподiбнi, пiзньоквiтучi, твердошкаралупнi, капо-вi. Бшьшгёть iз них зiбрано у виглядi колекцiй i виса-джено в дендропарку Веселобоковеньювсько! селек-цшно-дендролопчно1 станцп Юровоградсько1 обл.
Пiд час закладання плантацiй щепленими саджанця-ми орiентир мае бути на мiсцевi сорти, що найбшьш пристосованi до ^матичних умов. Ф. Л. Щепотьев (Shchepotev, Pavlenko & Rikhter, 1987) зазначае, що у дослвдах iз грецьким горiхом, насiния, що було завезено на територго Одесько! обл. з Буковини, дало менш мо-розостшке потомство, нiж з мiсцевих сорив. Провести iнвентаризацiю та вiдiбрати кращi форми горiха мкце-вого походження вкрай важко через стислi термши його дозрiвания, тому цей процес потрiбно проводити протягом к1лькох роюв. Дерева-насiнники грецького го-рiха повинш бути зимостiйкими, стiйкими до шзшх весняних заморозкiв, шкiдникiв i хвороб. Вони повинш мати добрий ркт, рясну щорiчну врожайнiсть i високу яюсть плод1в. Треба, щоб плоди на насшниках були великими, з тонкою, але мiцною шкаралупою, свiтлого кольору, повноядровi, з масою ядра не менше 40-50 % ввд маси ендокарпiя. Ядро плода повинно легко вийма-тися цшим або великими шматочками iз шкаралупи. Воно мае бути смачним, трохи солодкуватим, з висо-ким вмктом жиру, шкiрка, що вкривае ядро, повинна
бути свилозабарвлена, без рiзкоl терпкостi й гiркоти. За цими деревами ведуть перiодичнi фенологiчнi спосте-реження.
У 2016 р. нашi дослвдження полягали в обстеженi плодоносячих дерев горiха грецького у парках, скверах та на прибудинкових територ1ях Львова на предмет ви-явлення його кращих форм. У перюд збирання горiхiв закупили кращi форми на ринках Львова. Деяк з них перевiряли за мiсцем зростання для встановлення вiку дерева, форми крони та плодоношення. Серед них були таю, що траплялись досить часто, а е i рiдкiснi форми, що потребують додаткового вивчення. 1з 12 виявлених форм 4 е такими, що ввднесено до малоперспективних, це або дрiбноплiднi чи твердошкаралупш. 1х можна ре-комендувати для вирощування пiдщеп пiд час закладання плантацш. Iншi 8 форм е рвдюсними i перспективни-ми для загота^ живцiв для щеплення. У табл. наведено бiометричнi показники цих форм. Статистичнi данi от-римано внаслiдок замiру 25 шт. горiхiв кожного сорту. Характеристику материнських дерев та заготовлених з них сортових горiхiв наведено у таблищ, а !х зовнiшнiй вигляд - на рис. 2.
1. Ромашвський мигдалеподiбний (див. рис. 2, 1). Досить поширений сорт на територп Львiвськоl обл. Крiм с. Ромашв Бiбрського р-ну, трапляеться у с. Керниця Городоцького р-ну. Трапляеться i на ринках Львова. Горiхи гострокшцев^ ребристi, тонкошкаралупнi. Ядро добре вилучаеться як половинками, так i цшим. Ядровi перетинки дуже тоню, а сам горiх добре наповнений. Насшина солодкувата, бiлого кольору. Дерево в с. Керниця добре плодоносить, мае вж до 30 роюв, крона розлога, дуже часто плоди зiбранi в суцвггтя по 3-4 шт. Дозрiвае на початку вересня. Надзвичайно перспектив-ний сорт для подальших селекцiйних робiт.
Табл. Бюметричш показники кращих сортiв горiха грецького на територп Львiвсько'l обл.
Сорт, походження Показник Одиниця вимiру Статистичш даш Вага ядра, г Наповнен-ня, %
М±т ±3 V, % Р, %
1. Мигдалеподiбний, Бiбрський р-н., с. Ромашв довжина мм 43,1±и> 2,81 6,52 1,30 6-8 45-55
ширина мм 28,8±и'42 2,08 7,22 1,44
товщина мм 30,2±и'35 1,77 5,86 1,17
вага горiха г 12,2±и'44 2,16 17,70 3,61
2. Львiвський госгрокiнцевий (Ботсад НЛТУ УкраТни) довжина мм 40,2±и-58 2,90 7,21 1,44 6-8 40-50
ширина мм 34,4±и'34 1,71 8,45 0,99
товщина мм 33,6±и-46 2,28 6,78 1,36
вага горiха г 15,1±и'58 2,88 19,07 3,81
3. Сокiльницький слаборебристий довжина мм 40,3±и-51 2,56 6,35 1,27 7-9 35-45
ширина мм 34,8±и'32 1,62 4,66 0,93
товщина мм 32,7±и,28 1,42 4,34 0,87
вага горiха г 18,1±и,46 2,32 12,82 2,54
4. Монастирецький великоплiдний довжина мм 56,3±и,97 3,30 19,2 1,72 9-12 35-45
ширина мм 36,9±у,°4 2,18 5,90 1,73
товщина мм 38,5±и,°' 2,34 6,07 1,74
вага горiха г 26,9±1,"° 5,22 19,40 3,58
5. Солонювський великоплiдний довжина мм 56,5±и,7и 2,24 3,96 1,24 10-15 35-45
ширина мм 43,9±1,"6 3,38 7,69 2,41
товщина мм 38,9±у,5и 1,56 4,01 1,29
вага горiха г 44 4±2,00 6,40 14,41 4,50
6. Щирецький слаборебристий великоплщний довжина мм 49 2±0,51 2,57 5,22 1,04 9-14 30-45
ширина мм 43,4±у,50 2,79 6,43 1,28
товщина мм 39,9±и,37 4,68 4,68 0,93
вага горiха г 29,9±и,96 4,71 15,75 3,21
7. Львiвський плосковерхiвковий довжина мм 45,0±°,42 2,08 4,62 0,92 8-10 35-45
ширина мм 37,2±и,37 1,85 4,97 0,99
товщина мм 33,4±у,42 2,10 6,29 1,26
вага горiха г 21,0±у,93 4,58 21,81 4,45
Приштка: М- середне арифметичне значения; а - стандартне вiдхилення; V- коефщент варiацiТ; т - помилка вибiрковоТ середньоТ; Р - точнють дослiду.
Рис. 2. Зовшшнш вигляд кращих сортiв горiха грецького
2. Львiвський гостроюнцевий (див. рис. 2, 2). Трапляеться в Боташчному саду НЛТУ Укра'ни. Дерево вжом до 15 роюв, але добре плодоносить. Горiхи мають плоску основу та гостру верх^вку, широкоребристi та твердош-каралупнi. Наповнення ядром вiд 40 до 50 %. Горiхи дозрiвають у середиш вересня.
3. Союльницький слаборебристий (див. рис. 2, 3). Дерево вжом до 40 роюв, заввишки 14 м та добре розвиненою кроною. Горiхи мають овальну форму з твердою шка-ралупою, але всередиш ядро роздiлене тонкою пере-тинкою, тому добре вилучаеться з горiха. Дозрiвае у другiй половинi вересня.
4. Монастирецький великоплiдний (див. рис. 2, 4). Дерево до 60 роюв з розлогою кроною. Плодоносить добре, плоди переважно поодиною. Горiхи мають тверду гли-бокоборозенчасту шкаралупу, ребра сильнiше розвине-нi у верхшй частинi. Ширина i товщина горiха майже однаковi. Усерединi горiха е пустоти, а тому ядро добре вилучаеться як половинками, так i цшим. Насiння мае висок смаковi якостi. Сорт придатний для експор-тування.
5. Солонювський великоплiдний (див. рис. 2, 5). Дерево до 25 роюв та заввишки до 12 м. Розмщене на дачному масивi поблизу Львова. За зовшшшм виглядом горiхи подiбнi на попереднiй сорт, але вiдрiзняються тим, що боковi гранi не сплюснул, а округлi, ширина бшьша за товщину. Шкаралупа горiха товста i глибокоборозен-часта. Бiчнi ребра широю, але слабо видiляються. Деяю горiхи мають вагу бiльше 50 г. Хоча перетинки всередиш горiха твердi, але насiнина добре виймаеться з го-рiха. Наповнення горiха ядром становить 35-45 % вщ його ваги, але враховуючи розмiри, половинки ядра до-сить велик!. Насшня мае жовтуватий вщинок i добре на смак.
6. Щирецький слаборебристий, округлий (див. рис. 2, 6). Дерево горiха вжом до 30 рок1в, зростае у м. Щирець на садибi по вул. В. Стуса, 28. Збереглось i старе мате-ринське дерево вжом понад 150 роюв поблизу лкового масиву. Сорт належить до великоплiдних, осюльки го-рiхи мають масу до 40 г. Шкаралупа горiха глибокобо-розенчаста, тверда, ребра виражеш у верхшй частиш. Ядро горiха добре виймаеться, хоча i мiж насiнням тверда перетинки. Насшня жовтуватого вiдтiнку, смачне.
7. Львiвський плосковерх1вковий (див. рис. 2, 7). Дерево вжом 50 роюв зростае б^ будинку на вул. Рудницько-го, 46. Його дiаметр 28 см, висота 14 м, мае розгалуже-ну крону, гшки в лiтнiй перiод звисають донизу. У 2016 р. дерево в1пртнялось сильним плодоношениям (див. рис. 1). Цей екземпляр горiха цшком вiдповiдае протогiнiчному типу дихогамЦ. Горiхи овально!' фор-ми, борозенчастi з добре помггним швом вiд основи до верхiвки, середнi за розмiром, ядро добре вилучаеться, смачне. Рекомендують до вiдтворення як вегетатив-ним, так i генеративним шляхом.
8. Великий тонкошкаралупний (паперовий) (див. рис. 2, 8). Цей сорт трапляеться на ринках Львова i корис-туеться попитом. За зовнiшнiм виглядом його горiхи подiбнi на попереднш сорт, але мають дуже тонку шкаралупу. Може бути придатним для короткотермшово!' реалiзацií, осюльки навпъ при падiннi його шкаралупа трккаеться, що сприяе iнодi загниванню ядра. Шсля збирання урожаю його потрiбно вiдразу очистити вiд шкаралупи, просушити i реалiзувати у виглядi готового насшня.
Вiдбiр кращих форм доцшьно продовжити i в нас-тупш роки, як на територil обласп, так i сумiжних областей, що входять в одну агро^матичну зону. Ввдб-ранi сорти мають стати основою для закладання маточ-них садiв горiха грецького. У майбутньому найбиьш врожайнi дерева будуть вщбирати для нарiзання живц1в для щеплення. Такi архiви клонiв потрiбно створювати поблизу дослiдних станцiй, що будуть займатись вiдбо-ром, поповненням садiв новими сортами та проводити щеплення.
3. Про перспективи плантац1йного розведення го-р1ха грецького. Як стверджуе Л. Ясинчук (Yasynchuk, 2016), дефщит грецького горiха в Gвропi становить 100 тис. т. Для Украши е можливкть розширити його експорт, осюльки це один iз видгв експортовано! про-дукцií, на яку вщсутш квоти. Незважаючи на те, що ек-спортуемо безсортнi горiхи, що заготовленi переважно у населения (86 %), ц1ни на них досить високг за к1лог-рам нелусканих горiхiв в €С дають 2 евро, за ядра - 56 евро. Створення Всеукрашсько! громадсько1 органiза-
ци "Украшська горiхова Асоцiацiя" якраз на час. Це дасть змогу вивчати досввд кращих фермерiв та активь зувати роботу iз створення сортових плантацш.
На 2017 р. заплановано закласти 2600 га горiхових плантацiй кращих сорив, а в наступнi роки !х площа досягне 24 тис. га. Це дасть змогу в перспективi здшснювати сортовi поставки горiха з вiдповiдними сертифiкатами якостi для тих чи шших галузей промис-ловостi. Це надзвичайно вигiдний бiзнес, якщо врахува-ти витрати на закладання i догляд за плантащями, та зростання урожайностi з вшом самих плантацiй, термь н1в !х експлуатаци.
Висновки. 1. За результатами аналiзу поширення горiха грецького на територп Украши можна стверджу-вати, що вш вiдзначаеться великою формовою рiзнома-нiтнiстю, яка зумовлена рiзними rрунтово-клiматични-ми умовами зростання. 2. Зростання попиту на його плоди передбачае створення спещальних плантацiй з найкращих вiдiбраних форм мкцевого походження. Першi такi дослвдження на територи Львiвськоl обл. показали, що тут е багатий селекцшний матерiал для ство-рення таких плантацiй з рiзною якстю насiния. 3. Ство-рення таких плантацш передбачае висаджування щеп-лених саджанц1в з рiдким розмiщениям (8*8 м або 10^10 м), що сприятиме кращому формуванню крони та плодоношенню. Це пiдвищить урожайнiсть, яксть отриманого насiния i дасть змогу перейти на вирощу-вання сертифшовано1 продукцп горiха грецького.
Перелiк використаних джерел
Bilous, V. I. (2003). Lisova selektsiia: pidruchnyk. dlia stud. VNZ. Uman: Sofiivka. 510 p. [in Ukrainian].
Bozhok, V. O. (2011). Kariia v nasadzhenniakh Ukrainy: monohra-fiia. Lviv: RVV NLTU Ukrainy, 120 p. [in Ukrainian].
Pavlenko, F. A., & Serhiienkov, R. I. (1972). Vehetatyvne rozmnoz-hennia horikha hretskoho i funduka. Kyiv: Urozhai, 67 p. [in Ukrainian].
Rihter, A. A., & Yadrov, A. A. (1985). Greckij oreh. Moscow: Ag-ropromizdat, 215 p. [in Russian].
Shchepotev, F. L., Pavlenko, F. A., & Rikhter, O. A. (1987). Horikhy. (Vol. 2, pp. 4-69). Kyiv: Urozhai. [in Ukrainian].
Strela, T. E. (1990). Orekh hretskyi. Kyiv: Nauk. dumka, 192 p. [in Ukrainian].
Tretkova, S. A., Leontiak, H. P., & Mishchenko, A. P. (2002). Sortovi promyslovi plantatsii horikha hretskoho i funduka v derzhlisfondi Moldovy. Naukovyi visnyk UkrDLTU, 12(3), 78-83. Lviv: UkrDLTU. [in Ukrainian].
Tsurkan, I. P. (1979). Greckij oreh. Kishinjov: Kartja Moldoven-jaskje, 156 p. [in Russian].
Vavilov, N. I. (1966). Izbrannye sochinenija. Genetika i selekcija. Moscow: Kolos, 559 p. [in Russian].
Yasynchuk, L. (2015). yak zarobliaiut na voloskykh horikhakh. Haze-ta "Ekspres", 24-31 hrudnia 2015 r., № 98. [in Ukrainian].
Yasynchuk, L. (2016). Zolotyi horishok. Hazeta "Ekspres", 31 zhovtnia 2016 r., № 93. [in Ukrainian].
Zaiachuk, V. Ya. (2008). Dendrolohiia: pidruchnyk dlia stud. VNZ. Lviv: Apriori, 410 p. [in Ukrainian].
Zhuravska, E. I. (1968). Formy voloskoho horikha v zakhidnykh raionakh Ukrainy. Dosiahnennia botanichnoi nauky na Ukraini 1965-1966rr. Kyiv: Lybid, 170 p. [in Ukrainian].
А А. Божок, В. А. Божок
О ПЕРСПЕКТИВЕ ВЫРАЩИВАНИЯ ОРЕХА ГРЕЦКОГО НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ
Установлено, что на территории Украины, в частности и Львовской обл., орех грецкий отличается большим формообрази-ем. Это дает возможность проводить селекционные работы по отбору и разведению лучших его форм по наполнению, величине плодов ореха и вкусовым качествам семян. Учитывая потребность и возможность реализации орехов путём экспорта, предусмотрено перейти на создание специальных плантаций высадкой привитых саженцев для получения семян лучших сортов ореха грецкого. Инвентаризационные работы следует продолжить не только на территории области, но и в прилегающих областях с целью создания архива клонов лучших его сортов. Это даст возможность войти в список ведущих стран по выращиванию семян ореха грецкого.
Ключевые слова: орех грецкий; плантация; клон; сорт.
O. P. Bozhok, V. O. Bozhok
SOME PROSPECTS OF WALNUT CULTIVATION IN THE TERRITORY OF UKRAINE
Walnut (Juglans regia L.) is often referred to as "Tree of Life", since ancient times it was used in a variety of ways: as food, for recuperation and treatment. The results of researches have shown that walnut (Juglans regia L.) has a large variety of forms in the territory of Ukraine and Lviv region in particular, that is caused by different soil and climatic conditions of growth. It enables carrying work on selection and restoration of its best forms on filling, size of a nut and flavoring qualities of seeds. In spite of the fact that now we export nongraded nuts prepared by the population, the prices on them are rather high and are supported by their deficiency in the external market. Only in Europe it makes over 100 thousand tons. For Ukraine it is one of kinds of production with the high prices and quota absence that will enable receiving additional income receipts in the budget of Ukraine. The increase of volumes of nut provision is possible to be achieved only by selection of nut best forms and bookmark of special plantations with cultivation of graded seeds. At their bookmark the attention should be paid to local grades, as most adapted to local climatic conditions. In 2016 we surveyed fruitful trees of walnut (Juglans regia L.) in parks, squares and on country sites of Lviv and area for revealing its best forms. The results of researches have allowed revealing the forms of a nut with high (more than 50 %) filling of the large sizes and thin shell, different terms of maturing, that can be perspective for cultivation. The selection of the best forms should be continued during upcoming years in the territory of area, and also in neighbouring areas, that make one agroclimatic zone. The selected grades should become the basis for a bookmark of walnut uterine gardens. To conclude, such archives of clones should be created near to research stations that will be engaged in selection, by updating of gardens by new grades and to carry out inoculations. At a bookmark of the planned 24 thousand hectares of such plantations Ukraine can win the second place in the world after China on walnut (Juglans regia L.) export.
Keywords: walnut (Juglans regia L.); plantation; clone; grade.
1нформащя про aBTopiB:
Божок Олександр Панасович, канд. с.-г. наук, доцент, НЛТУ Укра'ши, м. Львiв, Укра'на.
Email: o.bozhok@ukr.net
Божок Володимир Олександрович, канд. с.-г. наук, ст. викладач, НЛТУ Укра'ши, м. Львiв, Укра'ша.
Email: v.bozhok@ukr@net
