Створення лісових культур Juglans nigra L. у лісництвах Уманського держлісгоспу Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

сучасних умовах варто розглядати ринкову шфраструктуру, найважлившою функщею яко! е створення умов конкурентного середовища шляхом розвитку вшьних ринкових iнститутiв i ринюв продовольчо! продукци.

Таким чином, на нашу думку, сучасну галузево-компонентну структуру АПК повинш формувати три виробничi i шiсть невиробничих сфер. Зага-лом кожна зi сфер мае розвиватися на б^ науково-техшчного прогресу, що сприятиме пiдвищенню !х ефективностi, удосконаленню структури АПК.

Лiтература

1. Губен1 Ю.Е. Основи тдприемництва та агроб1знесу. - Льв1в: Украшсью технологи, 2002. - 256 с.

2. 1щук С.1. Територ1ально-виробнич1 комплекси 1 економ1чне районування. - К.: Укра-шсько-Фшський ш-т менеджменту 1 б1знесу, 1996. - 244 с.

3. Шстун М.Д., Гуцал В.О., Провотар Н.1. Географ1я агропромислових комплекав: Навч. пос. - К.: Либвдь, 1997. - 200 с.

4. Шаблш О.1., Гончак М.1., Заставецький Б.1. Соц1ально-економ1чна географ1я Укра-!ни: Навч. пос. - Льв1в: Св1т, 1994. - 608 с.

5. Янкчв М.Д. Орган1зац1йно-економ1чн1 мехашзми розвитку 1 функщонування АПК Укра!ни. - Льв1в: Коопосв1та, 2000. - 450 с.

УДК 634.51 Acnip. Г.П. 1щук - Уманський державный аграрный ун-тет

СТВОРЕННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР JUGLANS NIGRA L. У Л1СНИЦТВАХ УМАНСЬКОГО ДЕРЖЛ1СГОСПУ

На n^craBi таксацiйних матерiалiв та власних дослiджень встановлено мюцез-ростання, площу, видовий склад, таксацшну характеристику, запас деревини 42-53-рiчних насаджень горiха чорного (J. nigra L.) в Юрювському, Синицькому i Потась-кому лicництвах Уманського держлюгоспу, де лicовi культури J. nigra представлеш у cумiшi з J. regia L., J. mandshurica Maxim. Quercus robur L., Carpinus betulus L. Подано новi даш щодо створення 1-8-рiчних лicових культур J. nigra разом з Q. robur в Монастирищенському та Маньювському люництвах Уманського держлicгоcпу.

Post-graduate G.P. Ishchuk - Uman state agrarian university

Creation of forest cultures Juglans nigra L. in forestry's of Uman state-run forest enterprise

Based on taxation materials and our researches, the location of vegetation, its area, species composition, taxation characteristics, timber stock of 42-53-year old black nut plantations (J. nigra L.) were identified in Yurkivka, Synytsia and Potash forestries of Uman state-run forest enterprise; there forest cultures J. nigra are grown together with J. regia L., J. mandshurica Maxim. Quercus robur L., Carpinus betulus L. New data concerning the creation of 1-8-year old forest cultures J. nigra together with Q. robur in Mo-nastyrysche and Mankivka forestires of Uman state-run forest enterprise were presented.

Д1брови Люостепу Украши мають сприятлив1 умови для розвитку та росту бшьшосп деревних рослин середшх широт та екзот^в. У цих умовах фор-муються змшаш за складом i складш за формою коршш насадження. При ство-ренш штучних насаджень лю1вники прагнуть наошдувати природш, i зазвичай формують змшаш насадження. Змшаш за складом i складш за формою насадження рацюнальшше використовують природш умови, оскшьки в таких наса-дженнях зменшуеться конкуренщя за поживш речовини. I дедал частше у змь

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

шаних листяних насадженнях використовують пiвнiчноамериканськi штроду-центи, зокрема, види роду Juglans L. В Укрш'ш у лiсових культурах трапляють-ся три пiвнiчноамеpиканських види роду Juglans: J. nigra L., J. cinerea L., J rup-restris Engelm. Серед таких культур найбшьший штерес представляе гоpiх чор-ний (J. nigra), насадження якого досягають найвищо! пpодуктивностi.

Розведення J. nigra може забезпечити народне господарство великою кшьюстю щнних матеpiалiв. Це i спричинило широке використання його в люових культурах. Досвщ створення лiсових культур з участю цього штроду-цента розроблявся i узагальнювався кiлькома поколiннями науковцiв [1-7, 14, 15]. Однак, щ узагальнення проводились кiлька десяткiв pокiв тому. За цей час створено багато нових штучних насаджень, а ri, як вивчались дослщни-ками, перейшли iз групи молоднякiв у сеpедньовiковi насадження. Пiд впли-вом внутршшх i зовнiшнiх особливостей, а також антропогенних чинникiв у цих насадженнях вщбулися змiни, що вплинули на 1х стан.

J. nigra - це дерево до 50 м заввишки, з piвним малозакомелистим стовбуром до 1,5 м у дiаметpi. Кора стовбура у двоpiчному вщ розтрю-куеться i темнiе, а у дорослих екземпляpiв вкриваеться глибокими трщинами i мае темно-бурий mnip. Листки складнi непаpнопеpистi, до 50 см завдовжки з 13-19 видовжено-овально-яйцеподiбними листочками 6-10 см завдовжки i 2-4 см завширшки. Сережки з тичинковими квгтками видовженi 6-15 см завдовжки. Маточковi квiтки, як i у всiх сеpежкоцвiтих, дpiбнi, непомiтнi легко-волосистi, квiтконiжка i зав'язь свiтло-сipо-зеленуватого забарвлення. Плiд -кулястий однонасшний гоpiх з високими смаковими якостями.

Через можливють усебiчного використання деревини, плодiв та листюв J. nigra, його Х. Ейзенрейх [16] вiдносить до найбiльш щнних деревних порщ серед деревини типу червоного дерева. Деревина J. nigra шоколадно-коричню-ватого кольору. Вона дуже тверда, мщна, легко обробляеться i використо-вуеться для виготовлення фанери, високояюсних меблевих гаpнiтуpiв, музич-них шструменпв, pадiопpиймачiв, швейних машин, оздоблення iнтеp,еpiв. Велика кiлькiсть J. nigra використовуеться для виготовлення пpикладiв для руш-ниць. Деревина цього штродуцента мае високу мiцнiсть i на початку заро-дження ашаци у США iз деревини J. nigra виготовляли пропелери для лтаюв. Згiдно з дослiдженнями Н.Е. Антонюка [1] межа мiцностi 485 кг/см при тиску вздовж волокон майже piвна меж мiцностi 491 кг/см деревиш Q. robur, пито-ма маса деревини J. nigra 0,60.

У США ядро плода гоpiха переробляють на сироп, який використовуеться для приготування лимонадiв. Гоpiхову шкаралупу розтирають у порошок, який використовуеться для виготовлення лшолеуму, як основну речо-вину у засобах боротьби з шюдниками, а також як домшок до вибухових ре-човин. Листки, зелеш плоди i оплодень вмiщуе велику кшьюсть вiтамiну С -аскорбшово! кислоти.

Природний ареал J. nigra - схщш райони Швтчно! Америки. J. nigra - це штродукована люова деревна порода, яка в умовах Правобережного Люостепу Укра1ни бiологiчно стiйка проти замоpозкiв, засух, piзкого знижен-ня вологостi i iнших несприятливих чинникiв середовища. В Укра1ш вид по-ширений у Люостепу i Полiссi, де мае кшька десяткiв мiсцезpостань.

J. nigra - типове люове дерево. У насадженнях вш утворюе пpямi стовбури, високо очищенi вiд сучюв. У сприятливих грунтово-кшматичних умовах при правильному змшуванш з iншими видами росте дуже швидко. Основними типами створення люових насаджень J. nigra е рщю плантаци, чистi густ деревостани, змiшанi високоповнотнi деревостани з домшкою Pyrus communis L., Tilia cordata Mill., Malus sylvestris Mill., Prunus divaricata Ledeb., Carpinus betulus L., видiв роду Acer L. (за винятком A. negundo L. i A. argentea L.), а з чагаpникiв - Viburnum opulus L., Viburnum lantana L., Lonicera tatarica L., Acer tataricum L., Sambucus nigra L., Sambucus racemosa L., Chaenomeles japonica (Sweet.) Nakai, Cydonia japonica Bl., Cornus L., Cotone-aster Medick., Corylus L., Swida Opiz. Кpiм цього, на значнш площi J. nigra введений у культуру Q. robur як домшок.

За люорослинним районуванням теpитоpiя Уманського деpжлiсгоспу належать до друго!' люостепово!' зони i до 13-го люогосподарського району Днiстpовсько-Днiпpовського люостепового округу областi лiсостепу з помip-но-континентальним клiматом [12]. J. nigra розпочали вводити у культуру у люництвах Уманського деpжлiсгоспу у середиш 50-их pокiв минулого стол^-тя [13]. Тут лiсовi культури J. nigra представлеш у свiжих дубово-грабових дiбpовах на сipих i темно-Ырих лiсових грунтах та суглинистих чорноземах. Таксацшна характеристика 42-53-piчних насаджень J. nigra в люництвах Уманського держшсгоспу представлена в табл. 1. Найстаpiшi посадки J. nigra представлеш в Юрювському лiсництвi. Вiк цих насаджень 53 роки. Такса-цшний склад лiсових культур наступний - 6Гхг3Гхм1Гхч, 8Гхг2Гхч, 8Гхч2Яз у шдлюку домiнуе Corylus avellana L. Висота J. nigra коливаеться вщ 10 до 17 м, дiаметp стовбура - вщ 18 до 28 см. Зiмкнутiсть крон насадження знаходиться в межах 0,59-0,65.

У Синицькому люнищв вш лiсових культур становить 42-53 роки [11]. Щ насадження вщносяться до лiсiв I групи, якi виконують захиснi фун-кци. Зазвичай J. nigra висаджено в сумiшi з J. regia L. (8Гхч2Гхг, 5Гхг5Гхч,). Висота J. nigra тут коливаеться вщ 12 до 21 м, дiаметp - вщ 20 до 28 см. Од-нак, у кварталах 105 (видш 12), 106 (видiл 29) о^м J. regia е Q. robur, Fraxi-nus excelsior L. i Populus tremula L., до того ж P. tremula мае природне похо-дження - 3Гхг3Гхч3Ос1Дз, 6Гхч3Яз1Гхг. Висота 47-50^чних J. nigra у 105 кваpталi сягае 12 м, а у 106 (видш 29) - 23 м, дiаметp стовбура вщповщно 20 i 26 см. Складне насадження з участю J. nigra представлене у 14 видш 108 кварталу: 4Гхч4Гхм1Гхг1Бп (табл. 1). Тут висота J. nigra у вщ 42 роки 11 м, дiаметp стовбура - 18 см. У шдлюку переважае C. avellana. Зiмкнутiсть крон у дослщжених кварталах Синицького люництва коливаеться в межах 0,74-0,83. Ширина мiж рядами 3 м. У ряду J. nigra спочатку був висаджений на вщсташ 0,5 м, хоча зараз ширина мiж деревами в ряду 1,0-1,5 м.

З точки зору рекреацшно! оцшки щ лiсовi культури е закритими просторами з деревостанами горизонтально!' зiмкнутостi, мають 1-3 клас естетично! оцшки, третш клас шшохщно! доступностi, високу pекpеацiйну оцшку, другий клас стiйкостi i першу стадш дигрес^'. У цих насадженнях J. nigra регулярно плодоносить, хоча у деяю морозш роки трапляеться пiдмеpзання гiлок.

5 d L. Еле-мент люу э Я * ё § 1 ° п £ Запас деревини Высоток

н о. а ¡а ¡2 ci 03 й Я О § С Склад о о. о Q- м" m Висота. a. a U У £ X § ю И К Е—1 о a а о С на 1 га м3 на ви- дш, ТИС. М" у т.ч. за складовими породами Д1Л0В01 деревини, %

Юрк1вське люництво

107 А 1,6 8Гхг2Гхч 1 ГХГ 51 15 28 7 2 Д2ГД 0,59 123 0,20 0,16 20

гхч 51 17 28 0,04 50

1 гхг 53 13 24 7 3 Д2ГД 0,65 113 0,49 0,29 20

108 4 4,3 бГхгЗГхм! Гхч гхм 53 15 22 0,15 30

гхч 53 15 24 0,05 20

124 1 1,2 8Гхч2Яз 1 гхч 18 10 18 3 la Д2ГД 0,64 57 0,07 - -

Синицьке люництво

105 12 1,5 ЗГхгЗГхчЗОс1Дз 1 гхг 50 12 20 5 3 Д2ГД 0,78 130 0,20 - -

106 17 0,5 8Гхч2Гхг 1 гхч 53 21 28 5 1 Д2ГД 0,75 244 0,12 - -

106 29 0,4 6ГхчЗЯз1Гхг 1 гхч 47 23 26 5 16 Д2ГД 0,83 318 0,13 - —

107 7 0,5 5Гхг5Гхч 1 гхг 49 15 26 5 2 Д2ГД 0,79 147 0,07 - -

107 33 0,4 8Гхч2Гхг 1 гхч 49 20 20 5 1 Д2ГД 0,74 222 0,09 - -

108 14 0,6 4Гхч4Гхм1Гхг1Бп 1 гхч 42 11 18 5 3 Д2ГД 0,75 96 0,06 - —

108 20 0,6 8Гхч2Гхг 1 гхч 49 12 20 5 3 Д2ГД 0,74 106 0,06 - -

Потаське люництво

1351 1 113,51 5Д31Г31ГХЧ1АКБ2ЛПД | 1 | ДЗ | 50 | 22 | 24 | 4 | 1а |Д:ГД | 0,70 | 220 | 2^97

Табл. 2.

Таксацииш характеристика l-S-pimiux насаджень ./. nigra в тсництвах Уманського держлкгоспу Р о Елемент BÍk, Висота, Д]аметр, Група, Клас бо- Тип Нов-Запас

-TV ^Л^С^^ fWWIH ГЧЬЙ D1 Г TJ1 ! Т¥1Г*\/ О/ЛТС» UMU(

Квартал

Видш

Пло-

ща, га

BÍK

pOKÍB

Висота. м

Д1аметр, см

Група,

B¡Ky

Клас бо-штету

Тип

люу

Иов-

нота

Запас деревини на 1 га м

Монастирищенське люництво

9.4

4,6

7ДзЗГхч

Ж

8

2,4

МД

0,71

9.5

5,1

9Дз1Гхч

Ж

МЛ

0,95

11

7ДзЗГхч

Ж

мд

0 92

14

13

1,4

7ДзЗГхч

Ж

А£А

0,90

20

1.2

5,0

8Дз2Гхч

Ж

МД

0,85

23

Al

7ДзЗГхч

Ж

ЖА

0,95

24

1,7

7ДзЗГхч

Дз

МД

0,85

24

13

1А.

7Дз1Гхч1Яз1 Брс+Клг

Ж

мд

0,71

24

20

0,8

ЮГхч

Гхч

мд

0,85

25

3.9

7ДзЗГхч

Ж

ЖА

0,80

26

3,5

1 ОДз+Гхч

Ж

А£А

0,90

27

3.8

8Дз2Гхч

Дз

мд

0,85

28

3.1

3,7

7Дз1 Гхч 1 Яз1Лпд

Ж

2,4

мд

0,71

32

10

0.7

10ГхчЗЯзЗКлг6Брс2Лпд

Гхч

А£А

0,85

Яз

0,30

43

5.3

1,4

7ДзЗГхч

Ж

мд

0,95

44

3,4

9Дз 1 Гхч

Ж

МД

0,95

50

2.2

2,2

7ДзЗГхч

Ж

мд

0,95

57

10

0,4

ЮГхч

Гхч

мд

0.90

60

1.3

ЮГхч

Гхч

мд

0.95

61

2.3

4,0

8Дз2Гхч

Ж

А£А

0,80

62

1.2

7.2

8Дз2Гхч5Яз4Клг1 Лпд

Яз

0,10

Ж

А£А

0,80

63

4,2

8Дз2Гхч

Дз

МД

0,75

66

2.2

2А.

7ДзЗГхч

Ж

МД

0,80

67

1.5

7Дз2Гхч

Ж

мд

0,69

67

5.2

4.8

8Дз2Гхч

Ж

Д2ГД

0.80

69

1.1

2,6

8Дз2Гхч

Ж

ЖА

0,85

14

15

3.1

1.2

4,5 4.0

9Дз 1 Гхч 8Дз2Гхч

Маньк1вське люництво

Дз I ___

Д2ГД

мд

0,80 0,80

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

За нашими дослщженнями J. nigra у насадженнях з повною 0,6-0,8 ут-ворюе стрункий рiвний стовбур Í3 високою не розгалуженою кроною. У насадженнях з повнотою 0,4 i менше вiн утворюе низьку розлогу шатроподiбну крону, що мае щнш декоративнi якостi.

Змiшанi лiсовi культури з участю J. nigra представлеш i у 135 кварталi (видш 1) Потаського лiсництва (табл. 1) [10]. Тут 50^чш дерева J. nigra зростають разом з Q. robur, C. betulus, Robinia pseudoacacia L. i T. cordata -5Дз1Гз1Гхч1Акб2Лпд. До того ж, R. pseudoacacia i C. betulus природного по-ходження. Зiмкненiсть крон 0,70. А Q. robur у такому насадженш досягнув найвищого 1а класу боштету.

Останш 5-8 роюв створено ряд нових змшаних лiсових культур з участю J. nigra у Монастирищенському та Маньювському лiсництвах [8, 9]. Ц наса-дження е незiмкнутими люовими культурами вiком 1-8 роюв 1-2 класу якосп: 7Дз3Гхч, 9Дз1Гхч, 10Дз+Гхч, 8Дз2Гхч, 10Гхч. У деяких кварталах J. nigra виса-джений разом з Q. robur у складш змшаш насадження 7Дз1Гхч1Яз1Брс+Клг, 7 Дз 1 Гхч 1 Яз 1 Лпд, 10Гхч3Яз3Клг6Брс2Лпд, 8Дз2Гхч5Яз4Клг1Лпд. До того ж A. platanoides L., T. cordata, F. excelsior, Ulmus carpinifolia Rupp. мають при-родне походження (табл. 2). Основною породою у цих насадженнях е Q. robur. Висота J. nigra в таких насадженнях 2-2,5 м, дiаметр стовбура 1,5-2 см. Молодi насадження потребують агротехшчного догляду та доповнення. Пов-нота насаджень мае широку амплггуду i коливаеться в межах 0,71-0,95.

Стан люових культур J. nigra в умовах свiжоl грабово! дiброви доб-рий. Лiсовi культури J. nigra представленi найвищим I, 1а, 1б, II i Ill класами бонiтетiв, повнота насаджень коливаеться вщ 0,59 до 0,83.

Таким чином, узагальнений нами досвщ показуе, що J. nigra в умовах Правобережного Люостепу Укра!ни мае велике значення при створенш висо-копродуктивних змiшаних лiсових та люомелюративних культур i лiсосмуг з метою отримання яюсно! деревини. Тому розширення робiт з вирощування насаджень J. nigra потребуе постiйного збшьшення насшнево! бази цього виду з щнними спадковими властивостями. Лiсовi культури J. nigra в Уманському держшсгосш е джерелом поповнення насшнево! бази у цьому регюш.

Лiтература

1. Антонюк Н.Е. Интродукция ореха чёрного (Juglans nigra L.) в Правобережной Лесостепи Украинской ССР: Автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук. - К, 1968. - 27 с.

2. Бондар А.О. Люов1 культури гсрха чорного. - Вшниця: ВАТ "Вшоблдрукарня", 1997. - 48 с.

3. Горд1енко Н.М., Бондар А.О., Горд1енко М.1. !нтродуценти в д1бровах Полюся та Люостепу Украши/ За ред. M.I. Горд1енка. - К.: Урожай, 2001. - 446 с.

4. Горд1енко М.1., Горд1енко Н.М. Лю1внич1 властивост деревних рослин. - К.: Либщь, 2005. - 816 с.

5. Гришко-Богменко Б.К. Биологические особенности рода Juglans L. условиях Лесостепи Украины: Автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук. - К., 1969. - 20 с.

6. Журавская Е.И. Культуры орехов рода Juglans L. в западных областях Украинской ССР: Автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук. - Львов, 1961. - 20 с.

7. Кениг А.Е. Интродукция видов рода ореховые в лесах Лесостепи Украины: Автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук. - К., 1966. - 20 с.

8. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Уманського ДЛГ державного люогосподарського об'еднання "Черкасишс". Том II. Книга I. Таксацшний опис поквартально! суми площ та загальних запаав насаджень Маньювського люництва. - !рпшь, 2005. - 268 с.

9. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Уманського ДЛГ державного люо-господарського об'еднання мЧеркасилiсм. Том П. Книга I. Таксацшний опис поквартально! суми площ та загальних запаав насаджень Монастирищенського люництва. - 1рпшь, 2005. - 181 с.

10. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Уманського ДЛГ державного люогосподарського об'еднання "Черкасилю". Том II. Книга I. Частина I. Таксацшний опис поквартально! суми площ та загальних запаав насаджень Потаського люництва. - !рпшь, 2005. - 315 с.

11. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Уманського ДЛГ державного люогосподарського об'еднання "Черкасилю". Том II. Книга I. Таксацшний опис поквартально! суми площ та загальних запаав насаджень Синицького люництва. - !рпшь, 2005. - 234 с.

12. Проект организации и развития лесного хозяйства Уманского гослесхоза Черкасского государственного лесохозяйственного объединения "Черкассылес"/ А.Д. Заремский, Н.Ф. Кравчук, Я.М. Минчук. - Умань, 1993. - 281 с.

13. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Уманського ДЛГ державного люогосподарського об'еднання "Черкасилю". Том II. Книга I. Таксацшний опис поквартально! суми площ та загальних запаав насаджень Юрювського люництва. - !рпшь, 2005. - 224 с.

14. Швиденко А.И., Цыганов П.А. Культура ореха чёрного. - Львов: Выща школа, 1978. - 92 с.

15. Щепотьев Ф.Л. та ш. Горiхи/ Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко, О.А. Рiхтер. - К.: Урожай, 1987. - 184 с.

16. Эйзенрейх Х. Быстрорастущие древесные породы. - М.: Изд-во ин. лит-ры, 1959. - 508 с.

УДК 582.736.3 Acnip. В.Д. Мазуренко - Уманський державный

аграрный ун-тет

ТВЕРДОНАСШШСТЬ ДЕЯКИХ ВИД1В ROBINIA L. ТА СПОСОБИ II УСУНЕННЯ

Обгрунтовано необхщнють передпоавно! тдготовки насшня видiв робшш; наведено ефективш способи усунення !х твердонасшносп, а саме: мехашчний, термiч-ний i хiмiчний та пвдбрано оптимальш умови !х проведения.

Ключов1 слова: робЫя, насiння, твердонасiннiсть, усунення, обробка.

Post-graduate V.D. Mazurenko - Uman' state agrarian university Seeds hardness of false Robinia L. varieties and ways of overcoming it

Necessity of pre-sowing treatment of false Robinia L. seeds is grounded, slim efficient ways of overcoming seed hardness, namely mechanical, thermal and chemical ones are given, optimal terms of their application are found.

Види роду робтя (Robinia L.) e цшними люогосподарськими та деко-ративними культурами. Рщ нараховуе близько 20 вид1в, поширених у Швшч-нш i Центральнш Америщ. В умовах природного ареалу види робшш здатш до вщтворення як насшним (самошвом), так i вегетативним шляхами (пневою та кореневою поросллю) [1].

Починаючи з XVIII ст. у культурi в Укра!нi вiдомi шiсть видiв роду i бшьше десяти садових форм: робiнiя псевдоакащя (бiла акацiя) (R. pseudoacacia L.) i !! форми, робтя щетинисто-волосиста (R. hispida L.), робшя зе-ландсько-мексиканська (R. neo-mexicana), робшя пишна (R. luxurians (Dieck) C.K. Schneid.), робiнiя клейка (R. viscosa Vent.), робшя сумнiвна (R. ambigua Poir.). Всi названi види робшш здебшьшого зосередженi у колекцiях боташч-них установ i тiльки R. pseudoacacia та декшька !! форм використовують в озелененнi мiст та в люомелюративних цiлях регiону. Так, наприклад, в умо-