CC BY
22
6. Романюк В.Я. Вмют пластидних тгменпв у хво! плюсових дерев сосни звичайно! в умовах Захщного Полюся / В.Я. Романюк, В.К. За!ка // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.8. - С. 53-57.
Заика В.К. Дерех О.И. Содержание пластидных пигментов у подроста бука и дуба на участках с разными стадиями дигрессии зеленой зоны Львова
Исследована индивидуальная изменчивость подроста главных древесных пород зеленой зоны Львова (Ополье) по содержанию пластидных пигментов. Установлены особенности накопления зеленых и желтых пигментов в листьях подроста бука и дуба на участках с разной стадией дигрессии. На опытных участках у 2-7-летнего подроста бука содержание зеленых пигментов оказался, как правило, меньше его концентрации в контрольных растений. Одновременно у подроста разных возрастных групп содержание каротиноидов всегда выше контроля. Подрост дуба обыкновенного характеризуется меньшей индивидуальной изменчивостью по содержанию зеленых и желтых пигментов по сравнению с подростом бука лесного. Доминирующим в составе зеленых пигментов подроста дуба, как и бука, является хлорофилл а. Нами не установлено прямой зависимости содержания пластидных пигментов от стадии дигрессии.
Ключевые слова: стадия дигрессии, подрост, пластидные пигменты.
Zaika V.K., Derekh O.I. The Plastid Pigments Content in Beech and Oak Undergrowth on Area with Different Stages of Digression of L'viv Green Zone
The individual variability of undergrowth of the main tree species for plastid pigments content in the green zone of L'viv city is researched. The peculiarities of accumulation of green and yellow pigments in leaves of beech and oak undergrowth in areas with different stages of digression are investigated. In test plots at 2 -7 -year-old beech undergrowth green pigments content was usually lower than its concentration in the control plants. However, in seedlings of different age groups carotenoids content is always higher than the control. Oak reg-rowth is characterised by less individual variability of green and yellow pigments content compared to adolescent forest beech. The dominant green pigment contained in oak and also beech seedlings is chlorophyll a. We found no direct relationship between plastid pigment content and the stage of digression.
Key words: stage of digression, undergrowth, plastid pigments, species, beech, oak.
УДК 630 *284 Доц. Л. С. Осадчук, д-р с.-г. наук;
доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
МОРФОЛОГО-ТАКСАЦ1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИ-ЧАЙНО1 Р1ЗНИХ КАТЕГОР1Й СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1
Сосна звичайна з високою смолопродуктившстю мае вищi основш морфолого-таксацшш показники. Вона достсгарно переважае дерева низько! та середньо! смолопродуктивносп за об'емом i дiаметром стовбура та за проекщею крони. Результати коре-ляцшного й кластерного аналiзу свщчать про залежшсть смолопродуктивносп сосни вщ бюметричних показнигав стовбура i крони дерева. Вибрану багатофакторну модель залежносп смолопродуктивносп вщ таксацшних та морфолопчних показнигав стовбура та крони може бути використано для ощнки соснових деревосташв за смолопродуктившстю.
Ключовг слова: сосна звичайна, смолопродуктившсть, бюметричш показники стовбура i крони дерев.
Морфолого-таксацшш показники дерева, таю як: д1аметр, об'ем дерева, розм1ри його крони тощо, е важливими показниками для визначення смолопродуктивносп насаджень. На величину д1аметра дерева впливають чимало проце-
шв, важливих для життeдiяльностi дерева, а отже, i для смолоутворення. Крона дерева е також важливим фактором, що впливае на смолопродуктивнiсть сосни. Розвиток крони (11 протяжнiсть, густота, площа поперечного перетину) тiсно пов'язаний з повнотою насадження. Чим менша повнота насаджень, тим краще розвинена крона [7]. Деревна крона е ношем асимшяцшних органiв i виконуе рiзнi функцп, якi забезпечують життедiяльнiсть рослини: утворення й вщкла-дання пластичних речовин, самовщтворення, газообмiн з атмосферою тощо. Розмiр i форма крони деревних порщ е рiзноманiтною i диференцiюються як за генетичними задатками, вшом, просторовим розмiщенням, так i за еколопчни-ми чинниками та шшими впливами [3-5, 8]. Таким чином, якють розвитку крони дерева св^ить про активнiсть фiзiологiчних процесiв i збiльшення приросту деревини, що може вщображатись на смолопродуктивност дерева.
Мета дослiдження - виявити морфолого-таксацшш показники, за якими можна дiагностувати високосмолопродуктивнi дерева сосни звичайно! та ощни-ти сосновi деревостани за смолопродуктивнiстю. Для дослщження форми та па-раметрiв крони, 1х взаемозв'язку мiж смолопродуктивнiстю дерева використали матерiали пробно1 площi, де проводили тдсочку впродовж шести роюв. На нiй детально обмiряли морфометричш показники в усiх запiдсочених дерев. Смо-лопродуктивнiсть дерева визначали за масою живицi, яку видiляло дерево за один обхвд, вiдповiдно до чинних правил i норм тдсочки. Данi виходу живицi з каротдновки фiксували впродовж сезону пiдсочки та знаходили середньорiчне значения. Показником, що об'ективно характеризуе бюлопчну сутнiсть смолоп-родуктивностi дерева, е коефiцiент смолопродуктивност - вiдношення кшькос-тi живищ, що видiлилася з одиницi поранення, до дiаметра стовбура на висот грудей за однаково1 на вшх деревах iнтенсивностi застосовуваних технолопч-них параметрiв добування живицi [1]. За величиною коефщента смолопродук-тивностi дерева в затдсочених насадженнях роздiляли три категорп: низько1 смолопродуктивностi - вихщ живицi не перевищуе 80 % вщ середньо1 для цього насадження; середньо! - 81-120 %; високо1 - 121 i бiльше [9].
У дерев з високою смолопродуктившстю основнi таксацiйнi показники виявились вищими, порiвняно з iншими категорiями (табл. 1).
Як свщчать данi табл. 1, високосмолопродуктивш дерева достовiрно пе-реважали дерева низько1 смолопродуктивностi за об'емом дерева на 70,6 %, за дiаметром дерева - на 27,2 %, за проекцiею крони - на 58,3 % та дерева iз се-редньою смолопродуктившстю - вщповщно на 16,8 %, 31,3 %, 29,2 % (/ф=2,92-5,37 при /05=1,99). Спiввiдношення висоти дерева та його дiаметра в дерев iз низькою смолопродуктивнiстю, навпаки, е найвищим i достовiрно вiдрiзняеться вiд дерев iз середньою та високою смолопродуктившстю, вщповщно на 7,3 % та 17,0 % (?ф=2,36-2,22 при /05=1,99).
За такими показниками, як протяжшсть крони, спiввiдношення довжини крони до висоти дерева (Ькр/Ид) та сшввщношення дiаметра крони до дiаметра дерева (Ок/О^з), не спостережено достовiрноl вiдмiнностi мiж деревами рiзних категорiй смолопродуктивностi. Категорiя смолопродуктивностi дерев майже не впливае на мшливють таксацшних показникiв дерева. Висока варiабельнiсть характерна для площi проекцп крони в дерев ушх категорiй смолопродуктив-ностi (К=36,3-49,8 %) та об'ему дерева (29,3-41,0 %).
Табл. 1. Таксацшш показники сосни звичайноЧ в дерев рЬних категорш смошпродуктивност1
Показники хво! Категорiя смолопродуктивностi, % до середньо!
низька (0-80 %) середня (81-120 %) висока (бтьше 121 %)
М±т до середньо! М±т до високо! М±т до низько!
% % %
Д1аметр на 1,3 м (П), см 28,4±0,7 92,8 2,28 30,6±0,6 84,8 2,92 36,1±1,8 127,2 4,03
Висота дерев (Нд), м 22,4±0,1 99,6 0,75 22,5±0,1 97,9 3,15 23,0±0,1 102,5 3,65
Об'ем дерева, м3 0,67±0,04 85,3 2,21 0,79±°,°4 68,7 3,14 1,15±0,11 170,6 4,16
Спiввiдиошеиия НдЮ 0,80±0,02 107,3 2,36 0,75±0,01 112,3 2,22 0,67±0,03 83,0 3,47
Висота до початку крони, м 16,4±0,1 100,1 0,19 16,4±0,1 97,1 3,27 16,8±0,1 102,8 3,14
Протяжшсть крони (Ьк), м 6,1±0Д 98,1 0,88 6,2±0,1 100,1 0,06 6,2±0,1 101,8 1,05
Стввщношення Ьк/Нд, % 27,0±0,3 98,6 0,76 27,4±0,4 102,1 1,28 26,8±0,2 99,3 0,44
Площа проекцп крони ^кр), м2 11,34±1,05 88,0 1,17 12,88±°,81 71,8 4,87 17,9±0,6 158,3 5,37
Стввщношення Ок/Д,3 0,13±0,01 99,2 0,15 0,13±0,01 99,2 0,23 0,13±0,01 101,6 0,35
Примггка: /05=1,99.
1нш1 показники вщзначаються середньою вар1абельтстю. Низькою варь абельтстю харакгеризуеться висота дерева та висота до початку крони (К=2,1-3,8 %). Спостережено деяку тенденщю до вищо! мшливосп таксацшних показ-никв у дерев високо! смолопродуктивност. Серед дослщних вар1ант1в виявле-но слабкий зв'язок (г=0,27) м1ж середтм значениям величини й величиною мш-ливост сосни за таксацшними показниками в дерев високо! смолопродуктив-ност, а також пом1рно! тюноти зв'язок (г=0,36-0,37) у дерев низько! та середньо! смолопродуктивност. Таким чином, вартовання таксацшних показни-юв дерев зазвичай не залежить вщ категорп смолопродуктивност. Найбшьшим коефщентом вар1ацп вщзначались площа проекцп крони й об'ем дерева.
Для виявлення форми, напряму та тюноти взаемозв'язку м1ж смолопро-дуктившстю та основними таксацшними показниками визначали коефщенти кореляцп, кореляцшне вщношення та встановлювали м1ру криволшшносп зв'язку (табл. 2).
Табл. 2. Показники зв 'язку смолопродуктивностi з таксацшними показниками дерева
Таксацшш показники дерева Кое ко фiцiенг реляцп Кореляцшне в^ношемя Мiра криволь иiйиосгi
г±тг 2 Г ц±т„ К±тк
Д1аметр дерева, см 0,56^' 0,32 8,07 0,68±№ 12,33 0,18±°,°' 2,06
Висота дерев, м 0,08 2,90 0,29^ 3,01 0,01±°,°1 0,34
Об'ем дерева, м3 0,59±°,°' 0,34 8,78 0,62±°,°o 9,88 -0,28±°,°4 1,01
Площа проекцп крони, м2 °,48±°,°8 0,23 6,12 0,50±°,°8 6,57 0,04±°,°3 0,72
Примгтка: /05=1,99.
Як свщчать данi табл. 2, виявлено прямолшшний достовiрний кореля-цiйний зв'язок слабко' тiсноти з висотою дерева (г=0,28 при ^=2,90), помiрноi тiсноти з площею проекцii крони (г=0,48 при ?ф=6,12) та значноi тiсноти з дь аметром та об'емом дерева (г=0,56-0,59 при ?ф=8,07-8,78). Кореляцiйне вщно-шення свiдчить про помiрну та значну криволшшну залежнiсть мiж смолопро-дуктивнiстю та таксацiйними показниками дерева. Найвищий зв'язок iснував з дiаметром дерева (п=0,68 при /ф=12,33). Показники коефщента криволiнiйностi е достовiрними на 5 % рiвнi значущостi лише для дiаметра дерева й указуе на криволiнiйну форму залежностi мiж смолопродуктивнiстю та дiаметром дерева. Таким чином, залежнють смолопродуктивностi вiд таксацшних i морфолопч-них показникiв стовбура i крони можна оцiнювати як прямолшшну.
Результати кластерного аналiзу за евклщовою вiдстанню таксацiйних показникiв у дерев високо' та низькоi смолопродуктивност свiдчать про вщда-ленiсть мiж собою дерев цих категорiй (рис. 1).
Категор1я смолопродуктивносп
Рис. 1. Дендрограма кластерного розподту дерев рiзних категорш смолопродуктивностi за бюметричними показниками стовбура та крони
(в - высоко-, н - низъкосмолопродуктивт дерева)
Основна кшькють дерев високо' та низько' категорш смолопродуктивносп роздшили на чотири групи. При цьому дерева з високою смолопродуктившстю потрапили в першу (100 %) та другу (90 %) групи, а дерева з низькою смолопродуктившстю - у третю (77,3 %) та четверту (80 %) групи. Ще чотири дерева (три з яких з високою смолопродуктившстю) мають дуже велику евкль дову вщстань вiд решти дерев. Отож, кластерний анаиз засвiдчив про значну диференшацш дерев високо' та низько' смолопродуктивност за iхнiми такса-цiйними показниками.
Вивчення особливостей смолопродуктивност вiд впливу таксацшно' та морфометрично' будови стовбура та крони, и параметрiв е досить актуальним. Важливе значення при цьому надають математичним моделям, за допомогою яких можна описати залежнють смолопродуктивност вiд основних показниюв дерева. 1з урахуванням того, що з дослiджуваними показниками iснуе помiрноi тiсноти зв'язок, а коефiцiент детермшацп становить в межах 0,24-0,35, для ви-бору моделi та и адекватностi застосовано метод усереднених даних [2]. Отож, дослщження таксацiйних показниюв насадження та аналiзу взаемозв'язку мiж смолопродуктивнiстю та дiаметра стовбура, площi проекцii крони та сшввщно-шення висоти до дiаметра встановлено залежнють на пiдставi функцii, яку зап-ропонував Г. Преч [10]:
См = 98,30 • (1 - еЧ°,°6^кР0,40^ у + 2,13,
де: См - смолопродуктившсть, г/кпд; Б - дiаметр дерева на висот 1,3м, см; Н - висота дерева, м; Бкр - площа проекцii крони, м2.
Для визначення адекватност запропоновано' моделi визначали ще до-датковi статистичнi критерп мiж замiряними i модельними значеннями. Лшшна залежнiсть зв'язку мiж фактичними i модельними значеннями, де значення вшь-ного коефiцiента прямуе до 0 (а=0,36), коефiцiентa нахилу - вщповщно до 1 (Р=0,99), а коефщент детермiнaцii (г2=0,94) е близьким до одинищ, що свiдчить про адекватнють вибрано' моделi (рис. 2).
Модельш значення смолопродуктивносп Рис. 2. Залежтсть мiж модельними та фактичними значеннями смолопродуктивностi залежно вiд таксацШних показникв дерева
Двохвибiрковий ^тест, який застосовували для порiвняння дисперсiй двох генеральних сукупностей, показав, що фактичне значення Fф=0,374 е мен-шим за ^р= 0,715, тобто що експериментальш та модельнi дaнi вщносяться до однiеi сукупностi.
Отже, результати кореляцшного та кластерного aнaлiзу показали прямо-лiнiйний достовiрний кореляцiйний зв'язок помiрноi та значно' тiсноти смолоп-родуктивностi дерева з площею проекцп крони, дiaметром i об'емом дерева. Встановлено також чггкий розподiл на категорп високо- та низькосмолопродук-тивних дерев за основними бюметричними показниками стовбура i крони. Виб-рану багатофакторну модель залежносп смолопродуктивностi вщ тaксaцiйних та морфологiчних покaзникiв стовбура та крони можна використати для ощнки насаджень за смолопродуктивнiстю.
Лггература
1. Высоцкий А.А. Единица измерения биологической смолопродуктивности сосны / А. А. Высоцкий // Гидролизная и лесохимическая промышленность : науч.-техн. и производст. журнал. - 1983. - № 3. - С. 15-16.
2. Горошко М.П. Бюметр1я / М.П. Горошко, М.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
3. Лир X. Физиология древесных растений : пер. с нем. / Х. Лир, Г. Польстер, Г.И. Фидлер. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 424 с.
4. Нестерович Н.Д. Влияние света на древесные растения / Н.Д. Нестерович, Г.И. Маргайлик. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1969. - 175 с.
5. Новикова А. А. Рост и развитие древесных растений в зависимости от светлового режима / А. А. Новикова. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1985. - 95 с.
Н
6. ОСТ 13-80-79. Подсочка сосны. Термины и определения. - М, 1979. - 22 с.
7. Пилинович В.Ф. Лесоводственно-биологические принципы классификации насаждений сосны обыкновенной по смолопродуктивности : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / В.Ф. Пилинович. - Свердловск, 1970. - 25 с.
8. Побединский А.В. Сосна обыкновенная / А.В. Побединский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 125 с.
9. Рябчук В.П. Рекомендацп для вщбору дерев сосни звичайно! шдвищено! смолопродуктивност / В.П. Рябчук, О.1. Фурдичко, Я.В. Максим. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1996. - 13 с.
10. Pretzsch H. Modellierung des Waldwachstums / H. Pretzsch. - Berlin: Parey Buchverlag, 2001. - 341 s.
Осадчук Л.С., Король H.M. Морфолого-таксационные особенности деревьев сосны обыкновенной разных категорий смолопродуктивности
Сосна обыкновенная с высокой смолопродуктивностью имеет более высокие основные морфолого-таксационные характеристики. Она достоверно превосходит деревья низкой и средней смолопродуктивности по объему и диаметру ствола и по проекции кроны. По результатам корреляционного и кластерного анализа установлены зависимости смолопродуктивности сосны от биометрических показателей ствола и кроны дерева. Выбранная многофакторная модель зависимости смолопродуктивности от таксационных и морфологических показателей ствола и кроны может быть использована для оценки насаждений по смолопродуктивнисти.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, смолопродуктивность, биометрические показатели ствола и кроны деревьев.
Osadchuk L.S., Korol M.M. Morphological and Dendrometry Parameters of Scotch Pine of Different Resin Productivity Categories
Scotch pine resin with high resin productivity is characterized by higher main taxation and morphological characteristics. It truly dominates the tree resin productivity of low and medium volume and diameter of the barrel and a projection of the crown. The results of correlation and cluster analysis show the dependence of pine resin productivity on biometric indicators of tree trunk and canopy. The selected multivariate model of dependence on resin productivity on taxation and morphological parameters of the tree trunk and crown can be used to assess vegetation according to resin productivity.
Key words: Scotch pine, resin productivity, dendrometry and morphological parameters of the trunk and crown, taxation, volume, diameter.
УДК 639.1.07 Проф. П.Б. Хоецький, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львы; директор В.О. Копач; наук. ствроб. Н.П. Коваль; тспектор з охорони ПЗФ II кат. Н.Ю. Чикут - Ужанський НПП, с.м.т. Великий Березний
АНАЛ1З УМОВ ДЛЯ ВОЛЬЕРНОГО РОЗВЕДЕННЯ ЗУБРА (BISON BONASUS L.) В УЖАНСЬКОМУ НАЦЮНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ
Чисельшсть зубра в Укра1ш зменшуеться, що зумовлюе необхщшсть створення вольeрiв для вщтворення погсшв'я виду. На основi аналiзу абютичних, ландшафтно-рослинних, бюценотичних чиннигав пдабрано територто для влаштування вольера в Ужанському нащональному природному парку. Оптимальт умови для влаштування вольеру сформовано в Новостужицькому люнищта у кварталi 12. Тут молодi насаджен-ня створен рiзними видами дерев та чагарнигав (бук, клен, ялиця, верба та ш.) i характеризуются ютотними запасами кормiв.
Ключовг слова: Ужанський НПП, Карпати, Bison bonasus, вольер.
