CC BY
29
14. Башуцька У.Б. Сукцесiï рослинностi породних вщв^в шахт Червоноградського пр-ничопромислового району : моногpафiя / У.Б. Башуцька. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2006. - 180 с.
15. Геник Я.В. Ревггалзащя Грунтового покриву як основа вщновлення ландшафту / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 93-98.
Генык Я.В., Заячук В.Я. Состав и структура дендрофлоры породных отвалов шахт Коломыйского угольного месторождения
Представлены результаты исследований систематического состава, биоморфологической и экологической структуры дендрофлоры отвалов шахт Коломыйского угольного месторождения. Приведено количественное распределение дендрофлоры породных отвалов в зависимости от высоты размещения и экспозиции склонов. Охарактеризован процесс естественного зарастания породных отвалов Коломыйского угольного месторождения.
Ключевые слова: видовой состав древесных пород на отвалах, биоморфологическая и экологическая структура дендрофлоры, породные отвалы шахт, Коло-мыйское угольное месторождение.
Henyk Ya.V., Zayachuk V. Ya. Composition and structure of spoil tips of mines in Kolomyja Coalfield
Results of research of systematic composition, biomorphologic and ecologic structure of dendroflora of spoil tips in mines of Kolomyja Coalfield are presented. Quantitative distribution of dendroflora of spoil tips depending on altitude of their location and exposition of slopes are presented. Process of natural overgrowing of spoil tips in Kolomyja coalfield is characterized.
Keywords: composition of species of wooden rock dumps, biomorphologic and ecological structure of dendroflora, spoil tips of mines, Kolomyja Coalfield.
УДК 630*284 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
МОРФОЛОГО-АНАТОМ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ХВО1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ДЕРЕВ Р1ЗНИХ КАТЕГОР1Й СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1
Виявлено диференщащю за морфолого-анатс^чними показниками хво! у дерев рiзних категорш смолопродуктивностс. Встановлено морфолопчш та анатомiчнi показники, що ютотно вiдрiзняються у дерев iз низькою та високою смолопродук-тившстю, яга можна використовувати шд час дiагностування високосмолопродук-тивних форм деревних рослин.
Ключовг слова: морфололого-анатомiчнi показники хво!, смолопродуктившсть, сосна звичайна.
Морфолого-анатом1чш особливосп хво! та и розм1ри е високошфор-мативними д1агностичними ознаками. Хвоя швидко реагуе на умови навко-лишнього середовища, визначае рют 1 розвиток шших оргашв рослини. Мор-фолого-анатом1чна будова асимшяцшного апарату значною м1рою залежить в1д ктматичних 1 погодних умов, умов мшерального, повпряного 1 водного живлення та шших зовшшшх чинниюв. Водночас, формування морфолопч-них 1 анатом1чних ознак знаходиться тд генетичним контролем, тобто анато-м1я хво! у загальнш структур! та у деталях - стшка ознака [1, 2, 4]. Таким чином, тдвищення загально! продуктивной деревних рослин безпосередньо
Науковий вкник 11ЛТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.8
пов'язане iз структурно-функщональною органiзацieю асимiляцiйного апара-ту, тому вивчення особливостей морфолого-анатомiчних показниюв хво! у зв'язку iз такою щнною ознакою, як смолопродуктившсть дерева, було необ-хiдною теоретичною передумовою наших дослiджень.
Мета роботи - вивчення будови хво! у дерев рiзних категорш смолоп-родуктивносп для визначення репрезентативних показниюв смолопродук-тивност для вiдбору високо смолопродуктивних форм сосни.
Об'ект нашого дослiдження - тдсочений деревостан сосни звичайно! у Нивицькому лiсництвi ДП "Радехiвське люове господарство". Насадження зростало в умовах свiжого соснового субору (В2), вжом 80 рокiв, повнотою 0,61, середнього дiаметра 28,2 см та середньою висотою 22,4 м.
Проведенi дослщження свiдчать про наявнiсть певних вщмшностей у морфолого-анатомiчних параметрах хво! дерев сосни рiзного ступеня смо-лопродуктивносп (табл.). Очевидно, цi вiдмiнностi пов'язаш з iнтенсивнiстю проходження вiдновлювальних процешв, фiтогормональною регуляцieю рос-тових процеив i процесiв метаболiзму.
Табл. Морфолого-анатомiчнi показники хвоТ у дерев рiзних категорш
смо.юпродуктшшосии
Показник хво! Категор1я смолопродуктивност
низька (0-80 %) середня (81-120 %) висока (бшьше 121 %)
середне значення вщмш-шсть до середньо! середне значення ввдмш-шсть до високо! середне значен-ня ввдмш-шсть до низько!
М±ш % 1ф М±ш % 1ф М±ш % 1ф
Довжина хво!, мм 50,26±1-91 95,7 0,71 52,52±2,5' 86,4 2,59 60,79±1да 120,9 3,92
Кшьюсть продих1в на 1 мм ряду, шт. 12,69±0-18 97,3 1,41 13,04±°Д8 103,6 1,86 12,59±°Д7 99,3 0,38
Кшьюсть ряд1в продих1в на 1 мм, шт. 8,11±0-33 96,1 0,68 8,44±0.3б 102,4 0,54 8,24±0,°8 101,6 0,38
Кшьюсть продих1в на 1 мм2, шт. 103,28±4,80 93,5 0,98 110,51±564 106,7 1,19 103,54±1,66 100,2 0,05
Ширина хво!, мм 1,32±и,и5 97,1 0,50 1,36±°,°6 97,7 0,46 1,40±°,°4 105,4 1,07
Товщина хво!, мм 0,61±",и2 97,7 0,52 0,63±°•°2 100,1 0,03 0,63±°,°2 102,3 0,57
Площа поперечного перер1зу, мм 0,65±°"04 94,4 0,60 0,69±°•°5 98,9 0,13 0,69±°,°4 107,1 0,82
Площа поверхш, мм2 123,18±818 92,9 0,74 132,64±9,87 85,9 1,72 154,42±7,87 125,4 2,75
Ширина ЦПС, мм 0,72±"-и4 97,4 0,34 0,74±°,°4 93,2 1,25 0,79±°,°2 110,2 1,64
Товщина ЦПС, мм 0,23±"-и1 92,3 1,67 0,25±°,01 93,2 1,37 0,27±°,°1 116,2 3,49
Кшьюсть смоляних ход1в, шт. 9,19±°'53 86,8 1,92 10,58±°,5° 94,0 1,13 11,26±°34 122,6 3,29
Примггка. /°5=2,05
Як видно з даних табл., сосни з високою смолопродуктивнютю (120 % i вище вiд середнього) формують хвою за довжиною на 20,9 % та 13,6 % бшь-шою, що в абсолютнiй величинi становить на 10,53 та 8,27 мм порiвняно з деревами низько! (менше 80 % до середньо!) та середньо! смолопродкутивност (81-120 % до середньо!).
Високо смолопродуктивш сосни переважають також за площею поверхш хвоï на 25,4 та 14,1 мм2, що становить вщповщно 31,2 % та 21,8 %. За товщиною ЦПС високо смолопродуктивш дерева переважають лише дерева низмш смолопродуктивност на 0,04 мм (на 16,2 %). Шд час дослщження числа смоляних ходiв у хвоï встановлено, що у високо смолопродуктивних дерев ïx середня кшьюсть становить 11,26±0,34 шт. Цей показник у хвоï високо смолопродуктивних сосен достовiрно перевершуе на 22,6 % порiвняно з деревами низьоï смолопродуктивностi. Цi вiдмiнностi статистично достовiрнi (/ф=2,75-3,94 при t05=2,05).
За шшими морфометричними показниками (ширина, товщина, площа поперечного перетину xвоï), а також за анатомiчними параметрами (кшьюсть смоляних канатв, розмiр центральноï провiдноï системи (ЦПС), кiлькiсть продиxiв), мiж хвоею сосни звичайноï дерев висо^ смолопродуктивностi та дерев середньоï i низькоï смолопродуктивностi iстотноï рiзницi не виявлено.
Дослщження морфолого-анатомiчниx параметрiв листкового апарату рiзниx категорiй смолопродуктивностi свщчать про певнi тенденцiï в розвит-ку дерев сосни звичайноï залежно вiд смолопродуктивностi. Зокрема, встановлено, що дерева сосни висо^ смолопродуктивност формують хвою бiльшиx розмiрiв. Хвоя високо смолопродуктивних дерев за довжиною, шириною, товщиною, площею перетину i поверхш хво^ кiлькiстю смоляних ка-налiв, шириною i товщиною центральноï провiдноï системи перевищуе дерева нижчих категорш смолопродуктивносп. Однак, хвоя у сосни висо^ смо-лопродуктивностi характеризуеться деякими показниками дещо нижчими, зокрема кшьюстю продиxiв, порiвняно iз хвоею дерев низькоï та середньоï смолопродуктивностi.
Дослiдження €.П. Проказша [3] i В.А. Шульгiна [7], доводять, що хвоя у дерев висо^ смолопродуктивност е коротшою i жорстюшою, нiж у середньосмолопродуктивних. Однак нашi данi пiдтверджуються дослщжен-нями шших вчених. Так, за даними А.В. Чудного [6], рослини з високою смо-лопродуктившстю порiвняно з низько смолопродуктивними, мають товсть ший шар покривних тканин (епiдермiсу i гшодерми), у них бiльш розвинена центральна провщна система (ЦПС), провщш пучки i смолянi канали. За даними Т.А. Терешиноï [5], хвоя дерев-рекордиспв iстотно вiдрiзняеться вщ xвоï решти груп дерев, особливо за кшьюстю смоляних xодiв i ïx дiаметром.
Таким чином, аналiз даних статистичного оброблення показав, що морфометричш показники xвоï у високо- i низько смолопродуктивних сосен ютотно вiдрiзняються за довжиною та площею поверхш хвоь Анатомiчнi показники xвоï у високо- та низькомолопродуктивних дерев iстотно вiдрiзня-ються за товщиною ЦПС. Однак, за абсолютними величинами анатомiчнi показники е вищими у xвоï дерев iз вищим виходом живищ. Пiдвищене смоло-видiлення високо смолопродуктивних рослин забезпечуеться збiльшенням асимiлюючоï поверxнi, що призводить до штенсивносп перебiгу фiзiолого-бiоxiмiчниx процесiв. Iндивiдуальнi особливостi рослин рiзноï смолопродук-тивностi зумовлюють також мшливють морфолого-анатомiчниx показникiв асимiлюючиx органiв, що дае змогу виявити резистентнi показники для се-лекцiï дерев з високою смолопродуктившстю. Ступiнь смолопродуктивностi
Науковий вк'иик НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.8
майже не впливае на м^ивють морфолого-анатомiчних параметрiв асимшю-ючих органiв. Найвищим рiвнем варiювання характеризуються площа повер-хт хво! та площа поперечного перетину хво! у дерев низько! i середньо! смо-лопродуктивностi (К=24,3-27,9 %). Iншi показники характеризуються се-редньою варiабельнiстю. Низькою варiабельнiстю характеризуеться кшькють продихiв в 1 мм ряду (К=5,1-5,3 %). Спостерiгаеться деяка тенденщя до ви-що! мiнливостi анатомiчних показникiв хво! у низько смолопродуктивних дерев. Серед дослiдних варiантiв виявлено слабкий зв'язок (г=0.28) мiж серед-нiм значенням показника i величиною мiнливостi сосни за морфолого-анато-мiчними показниками хво!. Варiювання морфолого-анатомiчних показникiв хво! виявилось, як правило, слабким i середнiм i воно загалом не залежить вiд категорп смолопродуктивносп.
Результати аналiзу кореляцiйних залежностей мiж смолопродуктив-нiстю та морфометричними i анатомiчними параметрами асимiляцiйного апа-рату свiдчать про достовiрний кореляцшний зв'язок помiрноl тiсноти мiж смолопродуктивтстю та площею поверхнi хво! (г=0,34 ¿ф=2,21 при ¿05= 2,14), площею поперечного перерiзу хво! (г=0,40 ¿ф=2,62 при ^5= 2,14), кiлькiстю смоляних ходiв у хво! (г=0,45 ¿ф=3,03 при ¿05= 2,14).
Здатнiсть до тдвищено! або, навпаки, до знижено! смолопродуктив-ностi може проявлятись у рiзноманiтних вщхиленнях у формуваннi листяно-го апарату, якi носять iндивiдуальний характер. В одних дерев, яю вiднесено до певно! категорп смолопродуктивносп, спостерiгаеться збiльшення основ-них морфолого-анатомiчних параметрiв асимiлюючих органiв, а в шших -навпаки зменшення. Так, 36-86 % дерев високо! смолопродуктивност сфор-мували хвою, яка за морфолого-анатомiчними показниками перевищувала межу середнього значення у насадженнi. Водночас, 50-79 % дерев дослщних варiантiв iз зниженою смолопродуктивтстю мали нижчi показники хво! по-рiвняно iз середтм у насадженнi, що свщчить про зниження життевого по-тенцiалу сосни, яка мае низьку смолопродуктивтсть.
Результати кластерного аналiзу за методом повного зв'язування засвщ-чили деяку диференщащю дерев рiзних категорiй смолопродуктивносп (рис.).
Рис. Дендрограма розподлу дерев рЬних категорш смолопродуктивност1 за морфолого-анатомiчною будовою хво1 (метод повного зв 'язування)
(н - низька; с - середня; в - высока категоргя смолопродуктивностг)
У дослщжуваному насадженнi дерева за морфолого-анатомiчними показниками xвоï розподiлились на п'ять груп (кластерiв) (див. рис.). Дерева се-редньоï смолопродуктивностi розподiлились по вшх п'яти групах, якi пере-важно формують хвою з середшми параметрами. А дерева iз високою смо-лопродуктивнiстю (85,7 %) потрапили до четвертоï i п'ятоï груп, а дерева iз низькою смолопродуктившстю (57,1 %) ввiйшли до першоï та третьоï груп.
Таким чином, кластерний аналiз показав рiзну морфолого-анатомiчну структурну xвоï у дерев iз низькою та високою смолопродуктивнiстю. Хвоя високо смолопродуктивних дерев за довжиною, шириною, товщиною, площею поперечного перетину i площею поверхш хво^ кшьюстю смоляних кана-лiв, шириною i товщиною центральноï провiдноï системи перевищуе у дерев нижчих категорш смолопродуктивносп. Це дае змогу використовувати морфометричш та анатомiчнi параметри асимшяцшного апарату у вiдборi високо смолопродуктивних форм деревних рослин у популящях сосни звичайноь
Л1тература
1. Мамаев С. А. Формы внутривидовой изменчивости древесных растений (на примере семейства Pinaceae на Урале) / С.А. Мамаев. - М. : Изд-во "Наука", 1972. - 283 с.
2. Маргайлик Г.И. Влияние освещенности на развитие хвои сосны обыкновенной / Г.И. Маргайлик // Экология древесных растений. - Минск, 1965. - С. 100-107.
3. Проказин Е.П. Смолопродуктивные формы сосны обыкновенной // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1958. - № 3. - С. 19-21.
4. Проказин Е.П. О генетической обусловленности индивидуальной изменчивости сосны обыкновенной / Е.П. Проказин, Л.А. Бонн // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. -1976. - № 2. - С. 162-164.
5. Терешина Т.А. Селекционные основы повышения смолопродуктивности сосны обыкновенной в южно-таежном Зауралье : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук / Т.А. Терешина; УЛТИ. - Свердловск, 1973. - 22 с.
6. Чудный А.В. Изменчивость состава терпентинных масел сосны обыкновенной /
A.В. Чудный // Растительные ресурсы. - 1977. - Т. 13, вып. 2. - С. 291-304.
7. Шульгин В.А. Физиологические особенности сосен высокой смолопродуктивности /
B.А. Шульгин // Лесное хозяйство : журнал. - 1964. - № 2. - С. 29-30.
Осадчук Л.С. Морфолого-анатомические показатели хвои сосны обычной у деревьев разных категорий смолопродуктивности
Выявлена значительная дифференциация по морфолого-анатомическим показателям хвои у деревьев сосны обыкновенной разных категорий смолопродуктивнос-ти. Установлены морфологические и анатомические показатели, они существенно отличаются у деревьев с низкой и высокой смолопродуктивностью, которые можно использовать при диагностировании высокосмолопродуктивных форм древесных растений.
Ключевые слова: морфолого-анатомические показатели хвои, смолопродуктив-ность, сосна обыкновенная.
Osadchuk L.S. Morphological and anatomical indicators of pine needles in the trees of different categories resin productive
Revealed a significant differentiation by morphological and anatomical indicators of pine needles in the trees of different categories resin productive. Established morphological and anatomical parameters that differ significantly in trees with low and high resin productive, which can be used in diagnosing high resin productive forms of woody plants.
Keywords: morphological and anatomical indicators of needles, resin productive, Scots pine.
