CC BY
19
Patsura I.M., Ivchenko A.I., Yankiv Yu.Ya., Khomyuk P.G., Chaskovskyy O.H., Vytseha R.R. Dendrological flora of the Morshyn park resort and perspective of its natural dynamics of tree composition
Dendrological flora of the Morshyn park resort includes 80 taxons. Among them, 15 taxons belong to the Gymnospermae department and 65 taxons to the Magnoliophyta department. Taxons that are represented with a small number of individuals are constantly under the risk of falling out from tree stand. Almost one-third of represented taxons include only one plant, and half of all taxons include 5 or more plants.
The arboreal-shrub plants to 20 taxons are represented with a great amount of individuals. In perspective quantity of them may be raised in 2 taxons and it will not change in 8 taxons; a slight decrease may held in 2 taxons and a significant decrease - in 2 taxons; 6 taxons may totally fall out from the tree stand or remain standing solitary. The 200-300-years-old individuals of Tilia cordata, Quercus robur and 190-years-old tree of Pinus stro-bus can be selected as trees with significant biometric indexes.
Keywords: sanatorium park, dendrological flora, tree dynamics, old-growth trees.
УДК 630*284 Доц. Л. С. Осадчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
СМОЛОПРОДУКТИВН1СТЬ ЕКОТИП1В СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УКРА1Н1
Встановлено бюлопчну смолопродуктившсть рiзних екотишв сосни звичайно! в Укра!ш. Сосновi насадження можна диференщювати за смолопродуктившстю з урахуванням умов зростання. Встановлено основш фактори, що впливають на еколо-пчну мшливють смолопродуктивносп сосни звичайно!.
Ключовг слова: смолопродуктившсть, екотипи сосни звичайно!.
Вивчення сосни звичайно! на р1вш популяцп, з урахуванням вщомос-тей про структуру природних насаджень, що сформувалися в певних геогра-ф1чно-кшматичних умовах 1 були продуктами багатовжово! адаптацп та природного вщбору, е перспективним напрямом сучасного люознавства. Широкий ареал розповсюдження сосни звичайно! на територп Украши, и здатнють пристосовуватися до р1зних умов мюцезростання, визначають винятково важ-ливе значення соснових л1с1в. У бшьшосп еколого-географ1чних систем сосна е основною люотв1рною породою, що виконуе кшматорегуляцшш, водоза-хисш, Грунтозахисш та шш еколопчш функцп. Однак, у наукових джерелах практично вщсутш таю важлив1 характеристики хвойних дерев, як смолопродуктившсть, 11 мшливють в р1зних екотипах сосни звичайно! в Укра!ш [9].
Смолопродуктившсть насадження складаеться з1 смолопродуктивнос-т окремих його дерев. Вона е розрахунковою величиною, й тому може бути як загальною для всього насадження або окремих груп дерев, так ! середньою для дерева. Смолопродуктившсть насадження е одним з найбшьш ютотних показниюв, що визначае його придатнють для виробничо! шдсочки.
Досвщ вивчення внутршньовидово! мшливосп засвщчив, що поль морф1зм вид1в в широкому розумшш цього слова охоплюе вс види диферен-щацп. Всередиш виду та всередиш окремих популяцш вщмшносп можуть бути перерваними, ! тод1 на перший план виходять дискретш форми (за од-шею або за комплексом ознак) та безперервш (клинопод1бш), тод1 окрем1 форми стають важко визначеними або зовим зникають. Стушнь диференщ-ацп вид1в неоднаковий. Внутршньовидов1 категорп в сучасному вигляд1,
представлен А.Я. Любавською (1982), ототожнюються з поняттям екотип [7]. Л.Ф. Правдш (1964) запропонував для лiсових деревних видiв наступну схему внутрiшньовидових одиниць: вид - тдвид - клiматичний екотип -Грунтовий екотип - популящя [10].
Внутрiшньовидову мiнливiсть С.О. Мамаев (1972) визначае як "прояв рiзноякiсностi однотипових ознак або властивостей у рiзних iндивiдуумiв одного виду, що фiксуеться в один i той же час" [8]. Вш же видiлив такi катего-ри мiнливостi: географiчна, гiбридогенна, екологiчна, хронолопчна, статева, iндивiдуальна, ендогенна. Амплiтуда мшливосп свiдчить про ступiнь збалан-сованосп популяцiй, а це дае змогу говорити про вiрогiднiсть генетичного закршлення та успадкування окремих ознак та властивостей у популящях. Вивчення мшливосп та стiйкостi цих ознак дае змогу вiрно оцiнити популя-цп та плюсовi дерева, що вдабраш в цих популяцiях, i цшеспрямовано вести селекцiйну роботу. Таким чином, С.О. Мамаев наголошуе, що найбшьше зна-чення для практично! селекцп мае географiчна та iндивiдуальна мшливосп.
Вiдповiдно до сучасних уявлень географiчна мiнливiсть ознак у межах виду пов'язана з неоднорщнютю умов виростання в рiзних частинах ареалу. Вона проявляешься у вiдхиленнях зовнiшнього вигляду, структури i фiзiоло-гiчних функцш пiд впливом рiзних умов зростання в межах певних Грунтово-кшматичних районiв. Географiчнiй мiнливостi пiддаються вш ознаки, але вони варжтать незалежно одна вiд одно! [8]. Деревостани сосни звичайно!, що виросли в рiзних умовах, значно вiдрiзняються за морфологiчними показника-ми, лiсiвничо-бiологiчними особливостями i якiсними характеристиками де-ревини. За географiчним розмiщенням сосняюв, клiматичнi умови зростання яких е однорщними, видiлено екотипи сосни звичайно! в люах Укра!ни [1].
Метою дослщжень було встановити бiологiчну смолопродуктившсть рiзних екотипiв сосни звичайно! в Укра!ш. Бiологiчну смолопродуктивнiсть дерев визначали методом мiкропоранень за прямою ознакою [3, 11] з деяки-ми нашими доповненнями. Для цього на пробнш площi ручним або акумуля-торним дрилем iз спецiальним свердлом для дерева, яке не робить загинання волокон, на деревах наносили круглi поранення глибиною у деревиш 4-5 мм. Для цього тонким щупом встановлювали товщину кори, до яко! додавали 5 мм i вщзначали загальну глибину отвору. Це дае змогу наносити поранення однаково! глибини на вшх деревах незалежно вщ товщини кори. Прозорi по-лiетиленовi трубки закрiпляли лише заглиблюючи !х у кору. Через добу тсля !хнього встановлення замiряли довжину заповнено! живицею частини. За вь домого внутрiшнього дiаметра трубок визначали подеревний вихщ живицi у вагових одиницях. Насадження одного географiчно-клiматичного екотипу тдбирали таким чином, щоб вони не вiдрiзнялися за класом вжу, а !х склад, тип, iншi особливостi були найбiльш поширеними для цього репону, тобто вони вщносились до одного природного ряду розвитку певного типу деревос-тану. Дослщження смолопродуктивностi сосни звичайно! було проведено у насадженнях пристигаючого та стиглого вжу, що ростуть в рiзних географiч-них та екологiчних умовах Укра!ни (рис. 1).
Як свщчать нашi дослiдження, найбiльш продуктивнi типи люу забез-печують i вищу смолопродуктивнiсть екотипiв сосни, що ростуть у даних
умовах (див. рис. 1). Так, у найсприятливших умовах для росту насаджень сосни звичайно!, що знаходяться на межi Полiсся та Лiсостепу (Мале Полюся та Пiвденне Полiсся) в умовах свiжих суборiв i сугрудiв, сосна вщзначаеться високою смолопродуктивнiстю. У стиглих насадженнях Малого Полюся смолопродуктившсть змшювалась в межах 8,25-8,41 г/добу, а пристигаючого -6,42-6,71 г/добу. В умовах Кшвського Полiсся вона вщповщно становила 8,93 та 7,68 г/добу.
Рис. 1. Смолопродуктившсть екотитв сосни звичайно'1
Рiзниця за смолопродуктившстю мiж насадженнями сосни Малого Полюся (ДП мДубнiвське лiсове господарство") та Кшвського Полюся (Бо-ярська ЛДС) становила 5,9-11,5 % i була недостовiрною (tф=0,66-1,25 при ^5=2,09). Найвищою смолопродуктивнiстю характеризуються сосновi субори Черкаського екотипу (9,7 г/добу), як мають сприятливий температурний i водний режим впродовж лггшх мiсяцiв. Однак достовiрно! рiзницi мiж смо-лопродуктивнiстю сосен Чигиринського та Малополюького екотипiв, також, не виявлено. Сосновi насадження Оверськодонецького екотипу, що ростуть на бщних сухих пiщаних i пiщанокам'янистих грунтах, характеризуються де-що нижчою смолопродуктившстю (на 13,4 %) порiвняно iз черкаським екоти-пом. В умовах Швшчного Полiсся смолопродуктивнiсть сосни е достовiрно на 25-33 % нижчою порiвняно з Пiвденним Полiссям (;ф=2,92-3,92 при ^5=2,09). Сосняки Нижньоднiпровського екотипу, що розмшеш на сухих грунтах, показують бшьш високi виходи живищ порiвняно iз сосняками, що ростуть на перезволожених грунтах Швшчного Полюся. Однак ця вщмштсть статистично не шдтверджуеться.
Смолопродуктивнiсть стигло! (90-95 роюв) сосни звичайно! карпатсь-кого екотипу порiвнювали iз сосною, що росте в умовах Львiвського Розточ-чя. Смолопродуктившсть карпатського екотипу на торф'янисто-болотних перезволожених грунтах е дуже низькою (2,47 г/добу) i становить лише 36 % порiвняно iз сосною на Львiвському Розточчi. Дещо вищу смолопродуктив-нiсть спостер^али у сосни, що росте на скельних розсипах з нашаруванням рослинного опаду у ДП "Надвiрнянське ЛГ".
Зональну мiнливiсть виходу живицi з кари у сосни звичайно! шдтвер-джуе Я.Г. Дрочнев (1984). Його даш свщчать, що впродовж усього ареалу
сосни звичайно! в межах колишнього СРСР вихщ живищ з кари 3aKOHOMipHO змшюеться з niBH04i на пiвдень. Найбшьш низький вихщ (до 500 г) отриму-вали в пiвнiчному пояи, розташованому безпосередньо бiля межi обов'язко-вого пiдсочування. З просуванням на твдень цей показник збiльшуeться i в лiсостеповiй зонi становить 900 г i бiльше. З перемщенням iз заходу на схiд вихщ живицi з кари та з 1 га експлуатовано! площi залишався незмiнним [6]. Дослiдження А.В. Гордеева, В.Ф. Пилиновича (1970) свщчать, що коефщент смолопродуктивносп, який е вщношенням виходу живицi з каропiдновки за 10-сантиметрово! ширини кари до дiаметра стовбура, становив 0,26-0,29 г/см, тобто практично був однаковий на всш Свропейськш територi! Росi!, врахо-вуючи Пiвденну i Пiвнiчну Карелiю та Урал [5]. У Заураллi цей показник становив 0,25 г/см, у Швшчнш Карелп i на Алта! - 0,22 г/см, а в Схщному Сибь ру - тшьки 0,16 г/см. На пiдставi отриманих даних дослiдниками зроблено висновок, що бюлопчна смолопродуктивнiсть насаджень сосни звичайно! знижуеться при перемiщеннi зi заходу на схiд.
Як стверджують iншi дослiдники, географiчна мiнливiсть бюлопчно! смолопродуктивностi насаджень сосни звичайно! в межах природного ареалу практично дорiвнюе нулю [2, 4]. Аналiзуючи результати тдсочки у рядi геог-рафiчних регiонiв Б.Г. Вороненко (1961) зазначае, що вихщ живицi не пов'язаний з географiчною зональнiстю [2]. Еколопчна мiнливiсть у наса-дженнях, близьких за люорослинними умовами, таксацiйними показниками i типом лiсу е в межах 5-10 %, у малопродуктивних типах лiсу (сфагнових i сухих борах), порiвняно з високопродуктивними умовами зростання, сягае 25-30 %. А.А. Висоцький (2002) зазначае, що абсолютна кшьюсть живицi, яка може бути отримана з кари (або з дерева) за сезон, визначаеться кшьюстю на-несених каропiдновок. Цей показник залежить вiд тривалостi вегетацшного перiоду, протягом якого вiдбуваеться процес смоловидшення. Звичайно, що за тако! рiзницi в тривалостi вегетацiйного перюду в пiвденнiй частинi ареалу сосни звичайно! за сезон наносили каротдновок бшьше, нiж у пiвнiчнiй. Внаслщок вихiд живицi з кари за однаково! бюлопчно! смолопродуктивносп сосни впродовж всього ареалу в твденнш частит був бшьшим. Даних щодо дослщження географiчно! мiнливостi смолопродуктивностi в умовах Укра!ни ми не виявили.
Таким чином, наявнi лггературш вiдомостi про географiчну мiнливiсть смолопродуктивносп насаджень сосни звичайно! вщображають !! зм^ за-лежно вiд умов зростання в рiзних частинах ареалу. Вщповщно до цих даних вихщ живицi з кари змiнюеться з довготою, а коефiцiент бiологiчно! смолопродуктивносп насаджень - у широтному напрямку. При цьому рiзницю у ви-ходi живицi у рiзних регiонах можна пояснити рiзними кшматичними характеристиками територi!.
Показники смолопродуктивносп дослщжуваних екотипiв також знач-ною мiрою залежать вiд географiчно! довготи мюцезнаходження (рис. 2).
Вiдповiдно до цих даних бюлопчна смолопродуктившсть значно змь нюеться iз широтою, а iз довготою за незмiнно! широти - змiнюеться в нез-начних межах (див. рис. 2). Коефщент кореляцп смолопродуктивностi екоти-
пiв сосни iз географiчною широтою становить г=0,87 (без врахування Нижньоднiпровського екотипу), а iз географiчною довготою - г=0,18.
Рис. 2. Коеф^енти кореляцП смолопродуктивност1 екотитв сосни звичайноХ Ь географiчними координатами та клматичними показниками
Смолопродуктившсть значною мiрою залежить вiд кшматичних чин-никiв. Прямолiнiйний зв'язок сильно! та дуже сильно! ткноти виявлено iз се-редньорiчною температурою пов^я (г=0,82) та сумою активних температур вище 10 °С (г=0,82), значно! тiсноти зв'язок юнуе iз максимальною температурою повггря та тривалютю сонячного опромiнення. Зворотнiй зв'язок по-мiрно! та значно! тiсноти виявлено iз мiнiмальною температурою повiтря, се-редньорiчною сумою опадiв та тривалютю снiгового покриву.
Таким чином, показники бюлопчно! смолопродуктивностi сосни зви-чайно!, якi визначались методом мiкропiдновки, у рiзних географiчно-клiма-тичних екотипiв Укра!ни вiдрiзняють. Цi вiдмiнностi, значною мiрою, зале-жать вiд географiчно!' довготи мкцезростання та пов'язанi iз кшматичними та грунтовими умовами росту насаджень, а також неоднаковою тривалктю веге-тацiйного перiоду та сонячного освгглення. Вiдмiнностi смолопродуктивностi сосни рiзних екотитв дають змогу диференцiювати сосняки за смолопродук-тивнiстю з урахуванням люорослинних умов. 1снуе достовiрна вiдмiннiсть у смолопродуктивност у межах 60 % мiж карпатськими та 20-30 % мiж полюь-кими екотипами та екотипами, що ростуть у Люостеповш зонi Укра!ни та Малому Полюш, в той час, в межах Полюся чи Лiсостепово! зони мiж екотипами сосни достовiрно! вщмшност не спостерiгали. Основними факторами, що впливають на географiчну мiнливiсть смолопродуктивност сосни звичайно!, е середньорiчна та максимальна температура повггря, а також сума активних температур та тривалють сонячного опромшення. Негативно впливають на смолопродуктившсть таю показники кшмату, як мшмальна температура по-вiтря, середньорiчна сума опадiв та тривалiсть стгового покриву.
Л1тература
1. Бшоус В.1. Екотипи сосни звичайно! в люах Укра!ни / В.1. Бшоус // Науков1 пращ Л1-авничо! академи наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2002. - Вип. 1. - С. 93-95.
2. Вороненко Б.Г. Опытная подсочка в Советском Союзе / Б.Г. Вороненко. - М.-Л. : Гос-лесбумиздат, 1961. - 184 с.
3. Высоцкий А. А. К методике отбора плюсовых по смолопродуктивносга деревьев сосны / А.А. Высоцкий // Генетика, селекция, семеноводство и интродукция лесных пород : сб. научн. трудов. - Воронеж, 1978. - С. 26-29.
4. Высоцкий А.А. Селекция сосны обыкновенной на смолопродуктивность и рекомендации по созданию насаждений целевого назначения : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-х. наук / А.А. Высоцкий. - Брянск, 2002. - 38 с.
5. Гордеев А.В. Принципы оценки сосновых насаждений по смолопродуктивности / А.В. Гордеев, В.Ф. Пилинович // Лесохимия и подсочка : реф. сб. - 1970. - № 6. - С. 7-8.
6. Дрочнев Я.Г. Биологические основы технологии подсочки / Я.Г. Дрочнев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 55 с.
7. Любавская А.Я. Лесная селекция и генетика / А.Я. Любавская. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 286 с.
8. Мамаев С.А. Формы внутривидовой изменчивости древесных растений (на примере семейства Ршасеае на Урале) / С.А. Мамаев. - М. : Изд-во "Наука", 1972. - 283 с.
9. Осадчук Л.С. Диференщащя соснягав за смолопродуктившстю рiзних екотитв сосни звичайно! / Л.С. Осадчук, В.П. Рябчук // Люова типолопя в Укра!ш: сучасний стан, перспек-тиви розвитку : матер. IX Погребняювських читань (10-12 жовтня 2007 р., м. Харгав). - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2007. - С. 87-88.
10. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенна: Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 192 с.
11. Сильванович В.В. Определение смолопродуктивности сосны обыкновенной методом микроранений / В.В. Сильванович, А.В. Меличко // Лесное хозяйство : журнал : Известия ВУЗов России. - 1991. - № 3. - С. 24-26.
Осадчук Л.С. Смолопродуктивность экотипов сосны обыкновенной в Украине
Установлена биологическая смолопродуктивность разных экотипов сосны обыкновенной в Украине. Сосновые насаждения можно дифференцировать по смолопродуктивности с учетом условий роста. Установлены основные факторы, влияющие на экологическую изменчивость смолопродуктивности сосны обыкновенной.
Ключевые слова: смолопродуктивность, екотипы сосны обыкновенной.
Osadchuk L.S. The resin productivity of ecotypes the Scots pine in Ukraine
The Ыо1с^юа1 resin productivity of different ecotypes the Scots pine in Ukraine is estаb1ished. The pine partings cаn be differentiаted by resin productivity with considering of growing conditions. The bаsic fаctors tot аffect on ecolog^! vаriаbi1ity of resin productivity the Scots pine аге determined.
Keywords: resin productivity, the ecotypes of Scots pine.
УДК 630*54:620.9 Доц. Р.Д. Василишин, канд. с.-г. наук -
НУ бюресур^в i природокористування Украти, м. Ктв
Б1ОФ1ЗИЧН1 ОСНОВИ Л1СОВО1 Б1ОЕНЕРГЕТИКИ
Наведено результати дослщжень основних фiзичних параметрiв, як слугують шдГрунтям для кшьгасно! та ягасно! ощнки енергетичного потенщалу деревно! омаси в межах виробничого (техшчного) спрямування люово! бюенергетики. Наведено параметри енергоемност компоненпв надземно! ф^омаси (деревина стовбура, кора, стовбур у кор^ деревина та кора гшок крони) дерев головних лiсотвiрних порщ Укра!ни. Запропоновано аналiз поняттево-термшолопчного апарату, що використо-вують у дослщженнях люово! бюенергетики.
Ключовг слова: деревна бюмаса, бюпаливо, бюенергетика, енергоемшсть, го-ловш лiсотвiрнi породи, фггомаса.
На сучасному етат розвитку свггово! стльноти дослщження запашв ресуршв та енергп становлять актуальну проблему, яку неможливо обмежити
