CC BY
25
кий (500 шт./га), ipra колосиста, барбарис Тунберга, мааюя амурська (400 шт./га), черемха шзня та клен срiблястий (300 шт./га). Деяк з наведених тут видiв мають схожу ряснiсть поновлення як шд наметами крон, так i на су-мiжнiй територи, в iнших пiдрiст переважно зосереджуеться пiд кронами дерев (наприклад, гiркокаштан звичайний), або за ix межами (види ялицi). При-родне поновлення окремих штродукованих видiв покритонасшних у зонi Ук-рашського Розточчя за сприятливих обставин може самовшьно поширювати-ся на сусiднi територи.
Висновки. Генеративним шляхом у межах арборетуму поновлюються 62 iнтродукованi види рослин, що становить майже третину вщ ix колек-цiйного складу. Серед них голонасшних - 11, а покритонасшних - 51 таксон. Причому переважна бшьшють штродуценлв розмножуються саме на-сiнневим чи переважно насшневим способом. Це дае шдстави вважати, що такi види досягли високого рiвня адаптацп, нормально розвиваються, форму-ють доброякiсне насiння та дають життездатне поновлення.
Лiтература
1. Лапин П.И. О терминах, применяемых в исследованиях по интродукции и акклиматизации растений// Бюлл. ГБС АН СССР. - 1972, вып. 83. - С. 10.
2. Успенский Е.И. Морфологическая структура елового подроста// Современные исследования продуктивности леса. - Каунас, 1976. - С. 132-136.
3. Шкала оценки успешности естественного семенного возобновления// Справочник лесовода/ Под ред. П.С. Пастернака. - К.: Урожай, 1990. - С. 142-143.
4. Шукель 1.В. Ф^оценотичш властивост колекцшних насаджень арборетуму Бота-шчного саду УкрДЛТУ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. -1999, вип. 12.4. - С. 120-128. _
УДК 630*165:174 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
СЕЛЕКЦ1ЙН1 ОСНОВИ П1ДВИЩЕННЯ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТ1 СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Розглянуто вдив^альну Miraraicrb дерев за смолопродуктивнютю у насадженнях як генетично та бюлопчно обумовлено! ознаки. Окреслено основш напрямки селекцп висо-космолопродуктивних форм сосни звичайно!.
Doc. L.S. Osadchuk - NUFWT of Ukraine
Selection bases of increase of resin productivity pineries
In the article there is the shown individual changeability of trees after resin productivity in planting, as genetically and biologically the conditioned sign. Basic directions of selection of high resin productivity forms of pine-tree ordinary are outlined.
Шдвищення продуктивности покращення яюсного складу i приско-рення росту лiсiв i3 широким використанням у люокультурнш практищ се-лекцшно-генетичних методiв стае головним завданням i програмою сучасно! люогосподарсько! дiяльносгi. Селекцiю деревних рослин необхщно проводи-ти за комплексом господарсько-цшних ознак, таких як швидкiсгь росту, iму-нiгег проти захворювань i шкiдникiв, стiйкiсть проти несприятливих факто-рiв середовища, якiсть деревини тощо. При селекцп сосни звичайно! часто не
враховуеться така цiнна у господарському вщношенш особливiсть, як 11 здат-шсть при пораненнях видiляти за певний перюд часу живицю. Дерева висо-ко! смолопродуктивностi повиннi бути щнним генетичним фондом, вiдбiр, розмноження й використання при люовщновленш якого дае змогу значно шдвищити бiологiчну смолопродуктившсть штучно створюваних насаджень сосни.
Смолопродуктившсть - генетично та фенотишчно обумовлена здат-нiсть дерев хвойних порщ синтезувати i при пораненнi смолоносно! системи видiляти визначену кiлькiсть живищ за одиницю часу. За щею ознакою вщ-рiзняються як насадження, що проростають у рiзних еколопчних умовах, так i дерева одного i того ж самого насадження. Нерщко дерева однаково! фенотишчно! будови, одного вiку з подiбними таксацiйними показниками та адек-ватними умовами для синтезу живищ, мають рiзну смолопродуктивнiсть.
Загальновiдомо, що шдив^альна мiнливiсть дерев за смолопродуктившстю у насадженнях дуже висока, варiацiйний коефiцiент може сягати 70-80 %. Тому, масовий добiр популяцiй сосни по смолопродуктивност без-перспективний, а от шдив^альний дае високий селекщйний ефект. Прово-дити вiдбiр вихщного матерiалу для потреб селекщ! за прямими корелятив-ними ознаками е недощльним. Оскiльки за таксацiйно-морфометричними показниками стовбура, крони i генеративно! сфери дерева високо! смолопро-дуктивност визначити неможливо. Данi про корелящю смолопродуктивностi за фенотипiчними особливостями дерев дуже суперечливi [1, 2, 8, 9, 11, 12].
Для селекщйних дослщжень смолопродуктивнiсть можна визначати методом мжропоранень за прямою ознакою. Для цього на пробнш площi, ви-користовуючи електро- чи ручнi дрилi й свердла по дереву, наносяться круглi поранення глибиною у деревиш 4-5 мм, в якi вставляються прозорi полiети-леновi трубки. Особливою умовою е витримування однакових параметрiв мiкропоранень для усiх дерев. Через добу шсля 1хньо1 установки вимiряеться довжина заповнено! живицею частини. При вщомому внутрiшньому дiаметрi трубок визначають подеревний вихiд живицi в об'емних чи вагових одини-цях. Визначення смолопродуктивност дерев методом мiкропоранень не зав-дае негативного впливу на !хню життедiяльнiсть i стан, а точшсть даного способу пiдтверджена багатьма дослщниками [3, 7, 10].
Насадження сосни - це сукупшсть найменшою мiрою трьох категорiй смолопродуктивностi: середньо!, понижено! та пiдвищено!. Дослiдження будови соснового насадження за смолопродуктившстю показало (рис.), що ряди розподшу дерев за смолопродуктившстю наближаються до закону нормального розподшу. Основна кшьюсть дерев у насадженш iз середньою та зниженою смолопродуктившстю вщповщно 42,3 та 32,1 %, дерева шдвище-но! смолопродуктивностi становлять 16,7 %, а високо! смолопродуктивнос-тi - 6,4 %, найменша кiлькiсть дерев дуже низько! смолопродуктивност -2,1 %. Загалом у насадженш переважають дерева категорiй з пониженим ви-ходом живицi. Тому, визначення високосмолопродуктивних форм сосни зви-чайно! з метою селекцiйного вщбору дерев, е завжди актуальним.
1. Лкове та садово-паркове господарство
57
£
, 45,0 п-
а
| 40,0---
ч
£ 35,0---
о _
30,0-----
л
ч
2 25,0-----
20,0-- -
15,0-----
10,0-- -
5,0 --
0,0 -I-----?
0-40 41-80 81-120 121-160 161-200 бшьше 201
Смолопродуктившсть дерев, % до середньоТ'
Рис. Розподл дерев у насадженш сосни звичайноХ за смолопродуктивтстю
До плюсових за смолопродуктивтстю належать дерева, величина дано! ознаки в яких у 2 рази i бшьше перевищуе середню при вiдборi !х у зашдсоче-них насадженнях i у 3 рази i бшьш - при вiдборi в неексплуатованих шдсоч-кою насадженнях. Зв'язано це з тим, що у затдсочених насадженнях вщбу-ваеться зрушення убж збiльшення виходу живицi, у результат пiдвишуеться середня !хня смолопродуктивнiсть порiвняно з початковою. Крiм того, у них, як правило, вилучаються з експлуатацй дерева з найнижчим виходом живищ, що штучно завищуе середню смолопродуктившсть насаджень [3].
При селекцй сосни необхщно враховувати, що смолопродуктившсть е специфiчним показником рiвня життедiяльностi сосен, оскiльки визначаеться ступенем штенсивност фiзiологiчних процесiв, якi вiдбуваються у деревь Абсолютна кiлькiсть живицi, що видшяеться, поряд iз генетичною обумовле-нiстю цiе! ознаки, значною мiрою визначаеться екологiчними умовами вирос-тання дерев та штенсившстю технологiчних параметрiв, що застосовуються при добуваннi живищ [6].
Звюно, що смолопродуктившсть сосни значною мiрою залежить вщ дь аметра стовбура. Зв'язок виходу живищ з дiаметром стовбура пояснюеться тим, що товщина вiдображае ряд важливих таксацiйних показниюв (вiк, повнота, боштет, тощо), а також стушнь розвитку крони i коренево! системи. Крiм того, iз збiльшенням дiаметра пiдвищуеться загальний об'ем дiяльно! частини дерева - заболош. Це, у свою чергу, призводить до збшьшення кшькосп i емнос-^ смоляних ходiв, що беруть участь в утворенш живицi. Таксацiйнi показники плюсових за смолопродуктивтстю дерев ^аметр i висота) повиннi бути не нижчими вщ середнiх для насаджень, в яких вони вщбраш. смолопродуктивна здатнiсть дерева е фактором, що позитивно впливае на стшюсть до коренево! губки, що дае змогу вести селекщю сосни за щею цiнною ознакою [4, 5].
Отже, селекщю сосни необхщно вести за комплексом господарсько щнних ознак, таких як швидюсть росту, iмунiтет проти захворювань i шкiд-никiв, а також смолопродуктившсть.
При селекцп сосни на смолопродуктившсть необхщно знати бюлопч-ну сутнiсть явища, тобто величину спадково1 обумовленостi ще1 ознаки, вик-лючивши вплив еколопчних факторiв i технологiчних параметрiв добування. Тому, один iз головних напрямюв подальшого покращення смолопродуктив-ностi сосни полягае у перевiрцi спадкових властивостей плюсових дерев за !х насшневим поколiнням i закладкою плантацiй другого i третього порядкiв з ел^них дерев i пар, здатних забезпечувати гетерозисний ефект. У цих дос-лщженнях можна використати вже iснуючi пiвсiбсовi й сiбсовi потомства культур сосни, що створеш на селекцшнш основi.
Досвiд в^чизняно1 i зарубiжноl селекцп показуе, що крiм вщбору кра-щих форм лiсових порщ для !х розмноження i подальшого селекцшного покращення, великi перспективи мають цiлеспрямоване схрещування i генетична iнженерiя. Зокрема, необхiдно оцiнити генетичш характеристики потомства вiд генетичних комбшацш: високосмолопродуктивнi з високосмолопродук-тивними, високосмолопродуктивш iз середньосмолопродуктивними деревами та самозапилення. Ц методи дають змогу за короткий промiжок часу одержати нов^ цiннi для лiсового господарства форми високосмолопродук-тивних сосен. Створення клонових насiнневих плантацiй покликано задо-вольнити потребу лiсового господарства в насшш з покращеними генетични-ми властивостями. При вегетативному розмноженш сосни збершаються фор-мовi особливостi материнських дерев за смолопродуктившстю i вмютом мо-нотерпенiв. Поряд iз закладенням клонових насшневих плантацiй iз плюсових дерев повинш створюватись доро^ плантацп насiнневим методом.
Подальшого вивчення за такою ознакою, як смолопродуктившсть, ви-магають клiматичнi й едафiчнi екотипи сосни звичайно!. В УкраАт закладена широка сiтка географiчних культур. Вплив географiчного походження насiння одного i того ж виду на спадковi особливостi вирощених iз них рослин зберь гаеться не тшьки у першому, але i у другому, i в третьому поколшнях. Дос-лiдження географiчних культур на смолопродуктившсть дасть змогу обгрунту-вати можливють i доцiльнiсть перемiщення насшня в географiчному аспектi.
Подальшого дослщження потребуе вивчення можливостi використання кшьюсного та яюсного складу монотерпенiв у хво! й живицi в якост генетичних маркерiв для визначення високосмолопродуктивних форм сосни, що дасть змогу шдвищити ефективнiсть селекцiйного вщбору у лiсових насадженнях.
Таким чином, виходячи iз загально! схеми селекцшного процесу, роботи зi селекцп високосмолопродуктивних сосен повинш включати декшька еташв:
• визначення напрямку селекцп залежно ввд вимог виробництва (продуктив-тсть, селекця на яшсть, смолопродуктившсть 1 ш.);
• вивчення спадково1 мшливост1 за смолопродуктившстю в найб1льш розпов-сюджених типах л1су та виявлення ознак та властивостей високосмолопродуктивних форм;
• ввдб1р кращих популяцш 1 форм високосмолопродуктивних сосен у природа
• виб1р 1 розробка метод1в розмноження вщбраних форм;
• випробування, виробнича перев1рка й упровадження високосмолопродуктивних форм сосни звичайно1.
1. Лiсове та садово-паркове господарство
59
Л1тература
1. Ворончихин Н.З. Изменчивость смолопродуктивности деревьев в зависимости от морфологических признаков в сосняках Верхней Камы/ Автореф. дис.... канд. с.-х. наук: 06.03.03/ Урал. лесотехн. ин-т. - Свердловск, 1973. - 27 с.
2. Высоцкий А.А. Рекомендации по использованию в лесохозяйственном производстве высокосмолопродуктивной формы сосны обыкновенной. - Воронеж: ЦНИИЛ1ИС, 1983. - 34 с.
3. Высоцкий А.А. Правила отбора плюсовых по смолопродуктивности деревьев сосны обыкновенной. - М.: НИИЛГиС, 2000. - 8 с.
4. Высоцкий А.А., Золотарева С.В., Нечаев Ю.А. Устойчивость сосны обыкновенной к корневой губке в связи со смолопродуктивностю деревьев и содержанием монотерпенов// Международ. науч. - практ. конф.: Тез. докл. - Воронеж. 1997. - С. 128-134.
5. Ладейшикова Е.И., Побегайло А.И., Белый Г.Д., Коробченко А.Г. Особенности устойчивых и восприимчивых к корневой губке насаждений сосны// Лесоведение. - 1974, -№ 4. - С. 56-62.
6. Осадчук Л.С. Ощнка жишодяльносп запщсочених насаджень сосни звичайно'1 в умовах Малого Полюся// Наук. вюник НАУ: ЛМвницгво. - К.: НАУ. - 2000, вип. 27. - С. 131-137.
7. Петрик В.В., Ярунов А.С. Точность ускоренных методов определения смолопродуктивности сосны// Лесной журнал, 1997, № 5. - С. 125-130.
8. Проказин Е.П., Бопп Л.А. О генетической обусловленной индивидуальной изменчивости сосны обыкновенной// Лесн. журн. - 1976, № 2. - С. 162-164.
9. Рябчук В.П., Фурдичко О.1., Максим Я.В. Рекомендаци для вщбору дерев сосни звичайно'1 тдвищено'1 смолопродуктивносп. - Львiв: УкрДЛТУ, 1996. - 13 с.
10. Сильванович В.В., Меличко А.В. Определение смолопродуктивности сосны обыкновенной методом микроранений// Лесн. журн. - 1991, № 3. - С. 24-26.
11. Терешина Т. А. К вопросу о звязи морфологических признаков сосны с ее смо-лопродуктивностью// Лесн. журн. - 1966, № 2. - С. 13-14.
12. Шкапо Е.Е. Некоторые придержки для определения смолопродуктивных сосен по внешним признакам// Лесн. журн. - 1966, № 1. - С. 24-26.
УДК 630*181 Acnip. О.М. Переходько1 -НЛТУ Украши
ЗАЛЕЖН1СТЬ МОРФОМЕТРИЧНИХ ПАРАМЕТР1В КОНВАЛП 3BM4AÏÏHOÏ (CONVALLARIA MAJALIS L.) В1Д Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В Л1СОРОСЛИННИХ УМОВ
Представлено дослщження особливостей зростання та змши napaMeTpiB конва-ли звичайно'1 (Convallaria majalis L.) в умовах Заходу Украши, вщ впливу лювничо-таксацшних показниюв. При цьому ми грунтувалися на екологоценотичних характеристиках конвалп в рiзних умовах ïï зростання.
Ph.D. student O.M. Perekchodko - NUFWTU
Dependence of morphometrical parameters of lily of valley (Convallaria majalis L.) from the forestry and taxations indexes of terms from place of growing
Represented researches of features of growth and change of parameters of lily of the valley (Convallaria majalis L.) in the conditions of the West of Ukraine, from influencing of forestry and taxations parameters and indexes. Thus we based on ecological and cenoti-cals descriptions of lily of valley under various conditions its growth.
1 Наук. кер1вник: В.П. Рябчук, проф., д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши
