CC BY
17
ваеться збiднення природних i штучних насаджень, що призводить до втрати ними як функцюнально1, так i практично! щнностей.
Л1тература
1. Колесников А.И. Декоративные формы древесных пород. - М.: Изд-во Коммун-хоза РСФСР, 1958. - 272 с.
2. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 703 с.
3. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 246 с.
4. Мазепа В.Г., Мельник А.С. Декоративш форми листяних дерев у паркових ком-позищях// Тези доп. наук. конф. "Парковi ландшафти: штродукщя, арх1тектурш та бюлого-еколопчш аспекти функщонування". - Бiла Церква: ИМЭКС, 1993. - С. 38-39.
5. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. - NY.: Mc Millan Com., 1949. - 996 p.
УДК 630*284 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ДО ОПТИМВАЦП ТЕХНОЛОГИ П1ДСОЧКИ СОСНИ
ЗВИЧАЙНО1
Встановлено перюди рiзиоi смолопродуктивностi сосни звичайно! впродовж сезону пiдсочки. Обгрунтований режим пiдсочки з перемiнною паузою тдновки у зв'язку iз сезонною динамiкою смолопродуктивностi.
L.S. Osadchuk - USUFWT Mode of resin tapping of a Pinus Sylvestris L.
Is established the seasons miscellaneous resin productivity of a Pinus sylvestris L in a season of tapping. The mode of resin tapping with a variable pause renovate in connection with seasonal dynamics resin productivity.
Значения живиц та обсяги ii використання обумовлюють необхщшсть подальшого розвитку та штенсифжаци шдсочного виробництва. В умовах виснаження та яюсного попршення сировинно! бази тдсочки, тдвищення ii ефективност повинно досягатись удосконаленням i широким впровадженням рацiональноi технологи тдсочки, застосуванням високоефективних стимуля-торiв смоловидшення, лiсiвничих методiв пiдвищення смолопродуктивност соснових насаджень.
Смолопродуктившсть дерев визначаеться рiвнем 1х життедiяльностi, параметричною будовою, штенсившстю фiзiологiчних процесiв тощо. Абсолютна кшьюсть живицi, що видiляеться, поряд iз генетичною обумовленiстю цiеi ознаки, значною мiрою визначаеться екологiчними умовами виростання дерев та штенсившстю технолопчних параметрiв, що застосовуються при до-буваннi живицi. Вихiд живицi, також, залежить вiд мiкроклiматичних умов навколишнього середовища, якi змiнюючись впродовж сезону тдсочки, впли-вають на смолопродуктившсть дерева [4-6]. Вщповщно до правил тдсочки, пауза тдновки залежить лише вщ категори пiдсочки i стимулятора смоловидь лення та е однакова впродовж всього сезону тдсочки. Водночас вона не залежить вщ штенсивност смолотворення та смоловидшення. У промисловш тд-сочцi спроба переходу на перемшну паузу мiж обходами зi збереженням тiеi ж кшькосп обходiв так i залишилась на стади експерименту [1,3].
Метою роботи було дослщження сезонно! динамiки смолопродуктив-ностi сосни звичайно! й обгрунтування пiдсочки з перемiнною паузою тднов-ки. Експериментальнi дослiдження проводилися в умовах Малого Полюся, що входить в округ соснових i дубово-соснових лiсiв Люостепово! зони Укра!ни.
Сезонну динамiку смолопродуктивностi дерев визначали через кожш 10 дiб впродовж усього шдсочного сезону. Для цього на висот стовбура 1.3 м спещальним пробiйником наносили рани глибиною й дiаметром 5 мм. В отвори щшьно вставляли полiетиленовi прозорi трубки. Про смолопродуктивнiсть дерев судили по кшькосл живицi, що потрапляла в трубки за 24 години [2].
Встановлено, що вихщ живищ на початку (травень, червень) i напри-кiнцi (вересень) шдсочного сезону за характером змши дуже близький до кривих змши температури повггря й заболош дерева. Максимальна смолоп-родуктивнiсть у сосни спостер^аеться з першо! декади червня до кшця сер-пня i мае два максимуми - у червш й серпш. У серединi шдсочного сезону, починаючи з першо! декади липня, штенсившсть видiлення живицi починае поступово знижуватися. Таким чином, смолопродуктившсть сосни впродовж сезону тдсочки характеризуемся такими перiодами: I - штенсивного смоло-видiлення, вихiд живицi з карошдновки становить 150 % i бiльше вiд се-реднього за весь сезон; II - вщносно! стабшьност або середнього смоловидь
лення - 75-150 %; III - низького смоловидшення - менше 75 % (рис.).
250 -г
ей
X 00
200
150
100
50
1 /ч
II
III —'7 1 ^ 2 5 1 ^
3,5 2,5 3,5 7
0 2
0
со
> о
0 2
0
со
> о
0 2
0
со
ди. _ _ _ _ ^
> > > ^ ^ ^ й ООО.
1- сд со ;
0 2
0
со
X X
0 2
0
со
Дата
Рис. Смолопродуктившсть та пауза тдновки впродовж вегетацшного перюду
Оптимiзацiя технологи тдсочки показана на прикладi тдсочки з паузою тдновки 3.5 дтв, тобто тдновки наносять 2 рази на тиждень. Як видно з рис., пауза мiж шдновками у кожному перiодi тдсочки вщповщае процесу смолотворення i смоловидiлення. У перiод iнтенсивного смоловидшення пауза тдновки зменшуеться - тдновки наносять три рази на тиждень; у перюд вщносно! стабiльностi виходу живицi нанесення пiдновок проводиться зпдно з визначеним технологiчним режимом (два рази на тиждень); у перюд низь-ко! смолопродуктивностi виключають малоефективнi обходи - пiдновки наносять один раз на тиждень. Сшд зауважити, що настання перюду смоловидь лення у кожному сезот е конкретним, так само як початок i закiнчення перь оду штенсивно! смолопродуктивностi i пов'язане з умовами довкшля.
0
28
Збiрник науково-техшчних праць
Перюд iнтенсивного смоловидiлення характеризуемся сприятливими мжрокшматичними умовами (температура повiтря й грунту досягають опти-мальних значень для смоловидшення), високою активнiстю фiзiологiчних про-цесiв у прикамбiальнiй зонi стовбура [5, 6]. У цей час оргашзм дерева вже пройшов адаптащю до впливу пiдсочки. Високi лггт температури прискорю-ють випаровування летких речовин живицi з поверхнi шдновок, що призво-дить до швидко! кристалiзащl живицi й припиненню й витiкання. Тому швид-ке поновлення пiдновок сприятиме збiльшенню виходу живищ з карошднов-ки. Таким чином, влггку витiкання живицi вiдбуваеться бшьш iнтенсивно, але продовжуеться короткий термш (1-2 доби).
Перiоди низько! смолопродуктивност е несприятливими для життедь яльност дерева. Зниження негативного впливу тдсочки на життедiяльнiсть дерев досягаеться збшьшенням паузи пiдновки у 2 рази в цей перюд. На початку шдсочного сезону вщбуваеться штенсивний рют дерева у висоту i за дiаметром, посилена репродуктивна дiяльнiсть, основна кiлькiсть новоутво-рених асимшя^в iде на цi процеси. Одночасно з цим, вщбуваються пристосу-вання дерева до дй пiдсочки, перебудова висхщних та низхiдних шляхiв руху води та поживних речовин, посилення процеЫв фотосинтезу. Виключення обходiв у цей перюд або шзне !х нанесення недопустимо, тому що ранне на-несення пiдновок забезпечить швидше пристосування дерева до пiдсочки i стабiлiзуе вихiд живицi [3]. У кшщ сезону пiдсочки низький вихщ живицi вiдбуваеться внаслiдок зниження рiвня життедiяльностi i "стомленням" дерева тдсочкою. Проте, невисокi температури повггря продовжують тривалiсть смоловидiлення понад 3-5 дiб. Гiпотетична причина збiльшення термшу вить кання живицi за вщносно низьких температурах повiтря - незначне випаровування терпешв. Крiм того, при знижених температурах вода поглинаеться епiтелiальними клггинами повiльно, смолянi ходи тривалий час залишаються вiдкритими.
У перюди низько! смолопродуктивностi, за рахунок виключення обхо-дiв, рацiонально використовуеться робоча поверхня кари. Такий перюд стано-вить 30-40 днiв у сезош, що дозволяе не проводити 8-12 обходiв. Виключення тако! кшькост обходiв дозволяе не перевищувати норми використання робо-чо! поверхнi кари. При великому запас висоти шдрум'янення можна збшьши-ти крок тдновки, що позитивно позначиться на смолопродуктивност дерев.
Здшснення пiдсочки з перемшною паузою мае певнi органiзацiйнi трудношд через перебудову роботи вздимникiв "на ходу" з одте! паузи на ш-шу. Однак, !х можна уникнути вдосконаленням оргашзацй працi, комбшуван-ням рiзних форм працi, залученням у перiод iнтенсивного смоловидiлення до-даткових робiтникiв, зокрема, для шдив^ального навчання пiдсочнiй справi.
Таким чином, при збшьшенш пiдсочного перiоду й збереженш ие! ж кiлькостi обходiв, вихiд живицi з кари ютотно збiльшиться. Технологiчний режим пiдсочки зi змiнною паузою пiдновки з врахування особливостей смоловидшення впродовж шдсочного сезону дозволить виршити таю питання: збшьшення виходу живищ за весь перюд тдсочки; ращонально використову-
вати робочу поверхню кари й стовбура; зниження негативного впливу тдсочки на життедiяльнiсть дерев.
Лггература
1. Вороненко Б.Г. Опытная подсочка в Советском Союзе. М. - Л.: Гослесбумиздат, 1961. - 184 с.
2. Высоцкий А.А. К методике отбора плюсовых по смолопродуктивности деревьев сосны// Генетика, селекция, семеноводство и интродукция лесных пород, 1978. - Вып. 5. -С. 26-29.
3. Кулагин В.П., Матыцын С.М., Матыцына В.В. Влияние срока начала подсочки на смолопродуктивность карр// Лесохимия и подсочка, 1987. - № 6. - С. 7-9.
4. Орлов И.И. Опыт длительной подсочки сосны. М., Гослесбумиздат, 1959. - 180 с.
5. Осадчук Л.С. Розподш вологи в стовбур1 запщсоченого дерева. Науковий вюник. Льв1в, Вип. 7, 1997. - С. 9-15.
6. Осадчук Л.С. Залежнють смолопродуктивност сосни звичайно! вщ фактор1в мк-роумов довкшля. Науковий вюник. Вип. 9.12, Льв1в, УкрДЛТУ, 1999. - С. 65-68.
УДК 630*164.3 Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ КОРЕНЕВИХ СИСТЕМ LARIX DECIDUA MILL. В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗАХ1ДНОГО
Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Методом повного розкопування дослщжено особливостi будови кореневих систем модрини европейсько'1 в 36^чному насадженнi штучного походження Страд-чiвського НВЛК Львiвськоi областi. Вивчено особливосп накопичення надземно'1 фь томаси рослин. Експериментальним шляхом встановлено коефщент С для визначення маси кореневих систем модрини i3 застосуванням неруйшвних методiв дослiджень.
Doc. Ju. M. Debrinuk - USUFWT
Peculiarities of Larix decidua Mill. root system formation in forest cultures
of Western Forest-Steppe of Ukrainian
It was studied peculiarities of Larix decidua Mill. root part structure at 36-year stand of artificial origin in Stradch NVLK by method of entire digging out it was found some special features at phytomass formation. The index C for determination of Larix decidua root system mass was identified in experimental way with usage of non destructive methods of root system studies.
Продуктившсть люових культур значною м1рою визначаеться характером бюлопчного взаемовпливу деревних компоненпв в област кореневих систем. Тому, кр1м вивчення надземноi структури фггоценозу, не менш важ-ливим е дослщження i пiдземноi ii частини.
Ряд дослщниюв звертали увагу на значну глибину проникнення коре-невоi системи модрини, що особливо добре помггно на прських щебенистих грунтах [27; 26]. Поряд з цим, R. Lang [26], F. Boden [23], В.С. Пешко [14] вщзначили, що кореш модрини вщносно слабо проникають через щшьш гли-нисл прошарки грунту i пiдстильнi породи. M. Schreiber [30] вiдзначав слаб-ке галуження коренiв модрини (в 1,5... 2 рази менше, шж у ялини), що ком-
30
Збiрник науково-технiчних праць
