CC BY
108
Завезене, зi значним перевищенням меж рекомендованого перемщен-ня [3, 5], насiння дало високопродуктивне у нових еколого-кшматичних умо-вах потомство, яке характеризуемся кращим ростом, нiж мiсцевий екотип. Це, на нашу думку, пов'язано з тим, що цi варiанти походять з територiй з рiз-коконтинентальним клiматом, i у процесi еволюци пристосувались до бiльш суворих умов життя, а потрапивши у сприятливе середовище реалiзували свiй генетичний потенщал. Про аналогiчну тенденцiю згадуе й професор В.1. Бiлоус [2], вказуючи на необхiднiсть збереження таких екотишв i вико-ристання !х як генетичних банюв сосни при селекцп ще! породи.
Звичайно, що лише за основними таксацшними показниками люонаса-джень не можна судити про перспектившсть окремих екотипiв сосни звичайно!. Тому для шдтвердження ще! гiпотези потрiбно додатково провести ще ряд рiзноманiтних (лiсопатологiчних, бiоелектричних, генетичних тощо) дослiджень.
Висновки
Внаслiдок здшснених дослiджень встановлено значну вiдмiннiсть у ль сотаксацiйнiй характеристицi штучних соснових деревосташв, створених з мiсцевого й шорайонного насiння. Екотипи з позитивним ефектом вирощеш з насiння, зiбраного з наближених до мiсця апробаци регiонiв, якi характери-зуються подiбними грунтово-кшматичними умовами до контролю та насшня, завезеного з територiй з рiзкоконтинентальним клiматом.
Цей експеримент показуе реальну можливiсть використання насiнного матерiалу широкого географiчного дiапазону для селекци сосни звичайно!.
Л1тература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 552 с.
2. Бшоус В.1. Люова селекщя. - Умань: Уманське видав.-пол1граф. п-во, 2003. - 534 с.
3. Дебринюк Ю.М., Кал1н1н М.1., Гузь М.М., Шабл1й 1.В. Люове насшництво. -Льв1в: Св1т, 1998. - 432 с.
4. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. (С основами статистической обработки результатов исследований). - Изд. 4-е, перераб. и доп. - М.: Колос, 1979. - 416 с.
5. Лесосеменное районирование основных лесообразующих пород у СССР. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 368 с.
6. Никитин К.Е., Швиденко А.З. Методы и техника обработки лесоводственной информации. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 272 с.
7. ОСТ 56-69-83. Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки. - М.: ЦБНТИ лесхоз, 1984. - 60 с.
8. Сабан Я.А. Методика комплексных научно-исследовательских работ по лесной таксации. - Львов: ЛЛТИ, 1985. - 30с_
УДК 630*284 Доц. Л.С. Осадчук, канд. с.-г. наук; проф. В.П. Рябчук,
д-р с.-г. наук; доц. Т.В. Юськевич, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗАГОТ1ВЛЯ ЖИВИЦ1 ЗАКРИТИМ СПОСОБОМ
Обгрунтовано технолопчш параметри пщсочки способом закритих поранень. Висвердлювання канал1в невеликих розм1р1в знижуе втрати найбшьш цшно! частини стовбура. Яюсть живищ, заготовлено! цим способом, пор1вняно ¡з живицею отрима-но! традицшними способами, е вищою.
Assist. prof. L.S. Osadchuk; prof. V.P. Rjabchuk; assist. prof. T.V. Yuskevych - NUFWTU of Ukraine, L'viv
Purveyance of soft resin by the closed method
Grounded technological parameters of the resin tapping of the closed wounds a method. Drilling of openings of small sizes reduces the losses of the most valuable part of timber. Quality of soft resin provided by this method in comparing to soft resin of got traditional methods is more high.
Потенцшш можливост шдсочки хвойних насадженнях Укра1ни, на-самперед, у соснових люах, е значними. Однак, впродовж останшх роюв шд-сочка сосни в Укра1ш скорочуеться, незважаючи на дефщит шдсочних продукт i нових можливостей 1х використання.
Соснова живиця - продукт життедiяльностi дерев сосни, яка скла-даеться i3 сумiшi смоляних кислот i терпенiв. На додаток до традицшного застосування живищ, скипидару й канiфолi, варто вщзначити потенцiйно но-вi можливостi використання живищ для виробництва бюпалива. Летка частка живищ може використовуватися як замшник бензину у двигунах внут-ршнього згоряння. Дослiдження в цьому напрямку показали, що сумiш жи-вичного скипидару i бензину 50:50 можна використовувати для роботи дви-гуна внутршнього згоряння невелико! потужност без його модифшаци. Природа структур головних компоненлв скипидару, a i Р-пшетв та Aз-каренiв вказують на те, що вони здатш пiдвищувати октантовi числа палива, що по-своему дасть змогу ефектившше i повнiше спалювати паливо у двигунах [4-6].
Смолят кислоти канiфолi можна використовуватися за такою ж схемою як триацилглщерид, з властивостями, подiбними до мазуту. Кашфоль, можливо, е оптимальнiшим джерелом бюдизелю порiвняно iз рослинними та тваринними жирами тому, що це - сумш вшьних кислот i 1х не обов'язково використовувати як змшане пальне. Крiм цього, соснова смола е еколопчно чистим пальним, оскiльки мае дуже низький вмют сiрки [6].
Традицiйний спошб заготiвлi живицi грунтуеться на нанесенш негли-боких поранень у деревиш по пiдрум,яненiй вiдземковiй частинi стовбура. Разом iз пiдновками переважно наносять стимулятори смоловидшення. Цей спосiб шдсочки досить трудомюткий, потребуе спецiального устаткування та високо! квалiфiкацil працiвникiв. Крiм цього, пошкодження стовбура пора-неннями обмежуе використання лiсоматерiалiв у круглому вигляд^ а також знижуе прирют деревини по об'ему у середньому до 22 % впродовж всього перюду шдсочки [1].
Одним iз можливих i економiчно виправданих напрямюв подальшого удосконалення заготiвлi сосново! живищ, зниження 11 собiвартостi та шдви-щення продуктивностi працi при 11 заготiвлi, е використання закритого способу шляхом висвердлювання каналiв у стовбурi дерева. Закритий спосiб заго-тiвлi живицi дасть змогу подолати недолши, якi е при традицшних способах. Особливiсть способу полягае у тому, що закрита апаратура зменшуе випаро-вування терпенiв i запоб^ае передчасному барасуванню живицi, що дае змогу тдвищити перiод смоловидшення до 10 дшв i бшьше. Таким чином, цей спосiб шдсочки дае змогу зменшити навантаження дерев пораненнями, що
1. Лкове та садово-паркове господарство
17
значно знижуе втрати найбiльш щнно! вщземково! частини стовбура. К^м цього, важливим е i вища якiсть живицi завдяки зменшенню процесiв окис-лення та засмiчування живицi, та пiдвищення вмюту скипидару порiвняно з живицею, отриманою традицшними способами.
Закритий спосiб передбачае свердлшня каналiв у ксилемi заболош та встановлення спецiального пристосування [3]. Вимоги до сировинно! бази шдсочки залишаються незмiнними. Свердлiння каналiв можна проводити при допомозi механiчних або ручних дрилiв. Як приймачi для збору живищ можуть бути використаш будь якi мiсткостi, водночас вщ пластикових пля-шок з шд напо!в тощо.
Проведенi дослiдження iз випробовування закритого способу проводили у Страдчiвському лiсництвi НВЛК НЛТУ Украши. Лiсiвничо-таксацiйнi показники насадження на пробнш площi характеризувались такими даними: склад насадження 10Сзв+Бк; середнiй дiаметр 36,3 см; висота 28,0 м; боштет I; вiк 97 роюв.
Метою дослiдження е встановлення виходу живицi при закритому способi тдсочки та обгрунтування параметрiв каналiв. Висвердлювання ка-налiв здiйснювали акумуляторним дрилем. Випробовування проводили для каналiв з дiаметром отворiв 4,5, 6, 7, i 10 мм та глибиною 5 мм у деревиш (рис. 1). Отвори закладали на висот 1,3 м з перервою 10 дшв через 5 см по окружност стовбура вiд попереднього. Кшьюсть одночасного висвердлювання каналiв на деревi залежала вiд дiаметра стовбура i вiдповiдала кiлькостi кар на деревi згiдно з правилами заготiвлi живицi в лiсах Украши [2].
60,0
50 0
1-
я 40 0
о
X 30,0
"Я ?0 0
СО
10,0
0,0
49,3 55,0
45,2
29,4
21,8
Рис. 1.
Середнш вихьд живищ за 10-денний перюд при тдсочщ закритим способом залежно вьд дьаметра каналу
4 мм
5 мм
6 мм
7 мм 10 мм
Д1аметр канал1в, см
Як свщчать дат рис. 1, вихщ живищ залежить вщ параметрiв висвер-дленого каналу, а саме його дiаметра. Так, iз збiльшенням дiаметра вщ 4 мм до 7 мм середнш вихщ живицi з одного каналу зрю бшьше нiж у 2,5 раза, з 21,8 г до 55,0 г. Однак, iз подальшим збшьшенням дiаметра каналiв вихщ жи-вицi знижуеться. Очевидно, збшьшення дiаметра каналiв не дають очжувано-го ефекту.
Для сосни звичайно!', живиця яко! мае невисокий вмют терпенiв, ймо-вiрно, велика камера каналу дае змогу швидко окислюватись та барасуватись живищ, що по-своему призводить до швидкого припинення видшення смоли. Для уникнення барасування живищ, очевидно, необхщно застосовувати вщ-повщш стимулятори смоловидшення, що шдвищуе собiвартiсть заготiвлi жи-
вищ i знижуе 11 якiсть. При невеликому дiаметрi каналу створюються сприят-ливi умови для видiлення живищ зi смоляних ходiв у прос^р, iзольований вiд атмосфери, i тому живиця повшьшше шддаеться кристаизаци. Невеликий дь аметр каналу виступае як своерщний механiзм, що створюе протитиск живи-цi, що видiляеться. Це дае змогу уникнути рiзкого перепаду тиску у смоляних ходах. Ус перераховаш особливостi, мабуть, i обумовлюють збiльшення три-валостi смоловидiлення. При дiаметрi каналу 6-7 мм перерiзаеться достатня кiлькiсть смоляних ходiв, що призводить до шдвищення смоловидiлення. Таким чином, оптимальним дiаметром каналiв можна вважати 6-7 мм, оскшьки невеликi параметри каналiв не спричинюють впливу на життедiяльнiсть дерев i якiсть лiсоматерiалiв.
Сезонний вихiд живицi закритим способом пiдсочки при дiаметрi каналу 6 мм наведено на рис. 2.
Декада мюяця
Рис. 2. Сезонний euxid живиц у дерев pi3Hoi' категори смолопродуктивност1 закритим способом при дiаметрi каналу 6 мм
Як видно з даних рис. 2 вихщ живищ залежить вщ термшу нанесення поранень. На початку i вкшщ вегетацшного перюду вихiд живицi незначний. Максимальш виходи живицi спостерiгаються з друго!' декади травня до третьо!' декади серпня. На початку осеш спостер^аеться рiзке пониження температури повггря, особливо в ночi, що призводить до зниження витжання смоли. Вихщ живицi у дерев рiзноl категори смолопродуктивност може рiз-нитися у декшька разiв. Тому, на нашу думку, низькосмолопродуктивш дерева варто вщзначати на початку сезону шдсочки iз подальшим 1х виключан-ням iз експлуатаци, що загалом шдвишуе середнiй вихiд живицi з 1 дерева.
Отже, з одного дерева способом висвердлювання каналiв за сезон шдсочки, що триватиме 160 дшв, можна отримати вiд 450 до 880 г живищ за-лежно вщ дiаметра дерева i його категори смолопродуктивностi.
При шдсочщ сосни Елiота (Pinus ellioti), способом свердлшня каналiв, у США (штат Флорида i Джорджия), вихiд живищ у середньому склав 1,95 кг з дерева, що у 3 рази нижче, шж при традицшному способi [5]. В умовах Ук-ра'ни вихiд живицi е також нижчим порiвняно зi способами вщкритих пора-
1. Лiсове та садово-паркове господарство
19
нень, однак, враховуючи покращення якостi живицi й лiсоматерiалiв Ï3 вщ-земково! частини стовбура, а також зменшення негативного впливу шдсочки на життед1яльшсть дерев, цей спос1б цiлком прийнятний для заготiвлi живицi.
Також, варто вщзначити, що використання закритого способу для шдсочки у соснових деревостанах дае змогу мехашзувати заготiвлю живищ. Як механiчний пристрiй для висвердлювання каналiв, можна використати аку-муляторш дрилi з регулятором-обмежувачем глибини свердлшня.
Таким чином, застосування закритого способу заготiвлi живицi зага-лом, дасть змогу знизити собiвартiсть заготiвлi живищ, зменшить фiзичнi зу-силля при нанесенш поранень, а також покращить якiсть сосново! живицi та знизить втрати якост лiсоматерiалiв при шдсочщ.
Л1тература
1. Осадчук Л.С. Вплив смолопродуктивност на прирют за д1аметром при тдсочщ сосни звичайно'1 в умовах Малого Полюся// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лавницью дослщження в УкраЫ (VI-i Погребнякiвськi читання). - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.4. - С. 79-81.
2. Правила заготiвлi живищ в люах Украши. Затв. пост. КМ Украши вiд 8.02.96 р., № 185 - К., 1996. - 12 с.
3. Способ подсочки деревьев хвойных пород: А.с. № 88772. СССР/ В.В. Волор, В.П. Ряб-чук, А.П. Петушков, О. А. Петерсон, № 4416770; Заявл. 21.03.88; Опубл. 22.10.90. - 4 с.
4. Hodges, A.W., Johnson J.D. Borehole oleoresin production from Slash Pine. Southern Journal of Applied Forestry 21(3): 1997. - Р. 108-115.
5. Hodges A.W., Green T.C. Chemicals and biofuels from pine oleoresin. - www.biopro-ducts-bioenergy.gov.
6. Zinkel, D., Russell J. eds. Naval Stores: Production, Chemistry, Utilization, Pine Chemicals Association, Atlanta GA.1989.
УДК 634.51 Acnip. Г.П. 1щук - Уманський ДАУ; проф. В.П. Шлапак,
д-р с.-г. наук -Нащональний дендpологiчний парк "Софйвка"
ГОР1Х ЧОРНИЙ (JUGLANS NIGRA L.) У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ МОЮСЬКОГО Л1СНИЦТВА НА В1ННИЧЧИН1
Дослщжено чист i змшаш культури. Проаналiзовано хщ росту й розвитку Juglans nigra залежно вщ частки участ у складi насадження. Запропоновано оптимальш BapiaHra 3i створення люових культур за участю Juglans nigra L. в умовах Вшниччини.
Post-graduate H.P. Ishchuk - Uman state agrarian university; prof. V.P. Shlapak - National arboretum "Sofiyivka"
Black nut (Juglans nigra L.) in forest cultures of moyiv forestry in
Vinnytsia region
Pure and mixed cultures were studied. Growth and development dynamics of Juglans nigra, regarding its share in the plantation, was analyzed. Optimal options how to create forest cultures using Juglans nigra the conditions of Vinnytsia region were suggested.
Гор1х - щнна порода для захисних насаджень, люових культур i озеленения населених мюць. 1х здавна культивують у садах i парках Украши зара-ди поживних властивостей 1х плодiв та декоративних властивостей самих дерев з розлогою кроною i гарною текстурою кори, рщше в люових культурах, полезахисному люорозведенш, залюнення земель, непридатних для сшьсько-
