CC BY
26
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournalof Ecology, 2017, 7(1), 84-91, doi: 10.15421/201712
ORIGINAL ARTICLE UDC 630.5
Silvicultural analysis of riverside White-Black poplar mixed forests
in Ukrainian Forest-Steppe
O.B Bondar1, L.I. Tkach2, I.S. Lisina1, M.S. Kolienkina3, S.I. Musiyenko2
1 Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky
st. Pushkinskaya 86, Kharkiv, 61024, Ukraine E-mail: olexandr.bondar@i.ua 2 O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv st. Revoliutsii 12, Kharkiv, 61000, Ukraine E-mail: tkachly@i.ua 3 V.V. Dokuchaev Kharkiv National Agrarian University Branck Mail Office "Dokuchaevsk", Kharkiv region, 62483 E-mail: kolenkinamarina@gmail.com Submitted: 19.01.2017. Accepted:26.03.2017
Here the sylvicultural and ecological analysis of typological structure of plantings silver and black poplar are presented for the riverine habitats of the Psel, Sula and Vorskla (the middle reaches of Seversky Donets river). Our analysis was based on forestry management electronic databases of Ukrainian National Forest Project Enterprise.
More than 38 forest types on the area of 4.9 thousand hectares were examined. The biological features of silver and black poplar were described briefly. The silver and black poplar reproduction pattern of the Left-bank Forest-steppe of Ukraine was also examined. There was carried out the area allocation of tree species according the following points: forest type and origin, forest site quality, closure degree and age groups. By the tree stratum origin silver and black poplar are mostly artificially propagated, what is equivalent to 77.3 and 88.3 percent.
The silver and black poplar area around the rivers' watershed of the Left-bank Forest-steppe of Ukraine occupies 2813 and 2173 ha consequently.
Among forest types on research subject there are some forest types which dominate: fresh quercetum fluvialis (25.0 %), wet quercetum fluvialis (17.4 %), wet quercetum-birchbark-maple fluvialis (16.3 %), wet lime tree-oak-pine tree sudubrava (11.4 %), fresh lime tree, oak, pine tree sudubrava (5.2 %), the rest of tree types represents less than 4.0 % of the total land area, covered with sylva. The silver and black poplar plantings' distribution according to the site quality of forest on the rivers' columbine of the Left-bank Forest-steppe of Ukraine can be described in the following way: II and IV classes of the site quality of forest prevail, and the medium stocked tree stratum fluctuates from 52.9 to 87.8 per cent according to the normality. Key words:forest type, populus alba, populus nigra, water catchment area, river Sula, river Psel, river Vorskla, Siverskyi Donets river.
Л1с1вничо-еколопчний анал1з насаджень Populus alba та Populus nigra на рках левобережного л1состепу УкраТни
О.Б. Бондар1, Л.1. Ткач2, 1.С. Л1с1на1, М.С. Коленюна3, C.I. Муаенко2
1 УкраТнський науково-дослдний iMcrmyrл 'юового господарства та агролicомелiорацii' iменi Г.М. Висоцького, вул. Пушкнська 86, м. Харкв, 61024, УкраТна, E-mail: olexandr. bondar@i. ua
2Харювський нац!ональнийун'/верситет MicbKoro господарства iMeHi О.М. Бекетова вул. Революци, 12, м. Харю в, 61000, УкраУна E-mail: tkachiy@i.ua 3 Харювський нац!ональний аграрнийун'/верситет iMeHi В.В. Докучаева п/в "Докучаевське", Харювська область, Харювський район, 62483, УкраУна E-maii: koienkinamarina@gmaii. com
Лювничо-еколопчний аналв типолопчноУ структури насаджень топол1 бтоУ та чорноУ на р1ках Псел, Сула, Ворскла, Оверський Донець був проведений на основ! матер1ал1в лковпорядкування i3 використанням електронних баз даних ВО «Укрдержл!спроекту». Проанал!зовано понад 38 тип!в лку на досл!дному об'ект площею 4,9 тис. га. Стисло охарактеризован! бюлопчы особливост! топол! бтоУ та чорноУ, а також характер Ух поширення на територ!У Л!вобережного Л!состепу УкраУни. Встановлено просторовий розподт досл!джуваних деревних пор!д в!дносно тип!в л!су, походження, бон!тету, повноти та груп в!ку. Визначено, що площ! топол! б!лоУ та чорноУ на водозборах р!к Л!вобережного Л!состепу УкраУни займають в!дпов!дно - 2813,0 га ! - 2173,0 га. За походженням переважають деревостани штучного походження, що для топол! бтоУ ! чорноУ в!дпов!дно становлять 77,3 % ! 88,3 %. Серед тип!в л!су дом!нують св!жа заплавна суд!брова (25,0 %), волога заплавна суд!брова (17,4 %), волога заплавна берестово-пакленова д!брова (16,3 %), вологий липово-дубово-сосновий сугруд (11,4 %), св!жий липово-дубово-сосновий сугруд (5,2 %), решта тип!в лку становлять менше 4,0 % в!д загальноУ площ! земель, вкритих лковою рослинн!стю. Розпод!л насаджень топол! бтоУ ! чорноУ за бон!тетом на водозборах рк Л!вобережного Л!состепу УкраУни наступний: переважають III та IV класи боытету, а за повнотою - середньоповнотн! деревостани, площа яких змЫюеться в!д 52,9 % до 87,8 %. Ключов! слова:тополя бта, тополя чорна, р!чка Сула, Псел, Ворскла, Оверський Донець.
Вступ
Р!д Populus в!днесений до роду вербових (Salicaceae). Природний ареал топол! займае р!зн! кл!матичн! зони твычноУ твкулк У сх!дн!й п!вкул! тополя охоплюе всю Европу, на п!вноч! - в!д Скандинав!У ! до середнього Уралу, на п!вдн -майже до 30-У паралел!, включаючи твычну Африку ! Малу Аз!ю. В Ази вона поширена в!д твычноУ меж! деревноУ рослинност! в Сиб!ру ! на Далекому Сход! до 30-У паралел! на твды, що включае п!вн!чну ! центральну частину 1рану, Афган!стану, Г!малаУв, сх!дний Китай ! Япон!ю. В зах!дн!й п!вкул! - в!д п!вн!чноУ Америки до лковоУ зони !з тундрою до п!вденноУ Кал!форнп (Filomonova, 1962). Р!д тополевих за даними р!зних науковц!в нал!чуе в!д 27 (Mühle-Larsen, 1970; Cervera et ai., 2005) до 110 (Dode, 1905) вид!в. Р!д (Populus) под!лений на п'ять сещй:
1. Turanga Bge (Туранга); 2.Leuce Duby (Б!ла тополя ! осика); 3. Aigeiros Duby (Чорна тополя); 4.Tacsmahaca Spach (Бальзам!чна тополя); 5. Leucoides Spach (Б!лопод!бна тополя).
Тополя в!др!зняеться в!д !нших деревних порщ здатн!стю легко розмножуватися вегетативно. Внаслщок дводомност! у неУ легко вщбуваеться г!бридизац!я. Здатн!сть легко розмножуватися вегетативним шляхом дае можливкть швидко розмножуватися окремим видам топол! !з цЫними господарськими ознаками (Shchepoteva, 1959; Poplars and Willows, 1980). Збереження, вщновлення ! зб!льшення л!сових ресурав особливо актуальне для УкраУни. Останым часом наша держава в!дчувае нестачу деревини, що зумовлюе створення швидкоростучих насаджень.
Деревину топол! (Populus) використовують як сировину для бюенергетики в Укра'и-л, 1талП' (Holloway et ai., 2017), Франци (Corenblit et ai., 2016) та Европ (Allwright et al., 2016; Viger et al., 2016; Csencsics et al., 2016)! Америц! та Ыших краУнах св!ту для виробництва бюпалива, це дае можлив!сть державам виршити питання енергетичноУ незалежност!, яке актуальне на даний час. Тополя являеться бюенергетичною деревною породою, як продукуе велику ктьюсть бюмаси за невеликий пром!жок часу. Вирощування таких культур, дасть змогу пщвищити продуктивн!сть насаджень в УкраУн!. При вирощуванн! соснових, дубово-соснових ! сосново-дубових насаджень в сугрудах максимальний середнм прир!ст становить не бтьше 7-8 м3/га, а у д!бровах - 5-6 м3. Створення культур швидкорослих пор!д, зокрема топол!, на св!жих ! вологих вщносно багатих Грунтах де середнм прир!ст деревини становить 12-15 м3/га, на багатих фунтах ! 15-25 м3/га (Fylymonova, 1962).
Тополю чорну (осок!р) можна вирощувати по вс!й територ!У УкраУни, переважно в заплавних вар!антах св!жих, вологих ! сирих сугрудах. В грудах осоюр поступаеться перед бтою тополею, с!рою ! канадською. Осктьки осок!р краще !нших вид!в топол! переносить затоплення проточною водою (близько 2-х м!сяц!в), його краще вирощувати в довго заплавних м!сцях. Не сл!д садити його в засолених вар!антах типах лку.
Тополю бту рац!онально вирощувати у св!жих, вологих ! менше в сирих грудах та сугрудах по всм територи УкраУни. При цьому треба враховувати те, що вона добре виносить Ытенсивну геолопчну д!яльн!сть ! нав!ть деяке засолення Грунту, але не витримуе затоплення протягом 1 -2 м!сяц!в. В роки !з пщвищеною волог!стю весною ! на початку л!та вона сильно вражаеться дидимосфер!ею. Це призводить не т!льки до вщсутносп приросту за даний рк, а нав!ть до повноУ загибел! окремих дерев (Shevchenko, 1958).
floc/igxeHHnM Ti/ino/oriMHoi crpyKTypi/i /iciB Ha Bogo36opax piK Cy/a, nce/, BopcK/a, CiBepcbKi/ii/i floнeцb 3ai/iMa/i/icb TKaM /.I. i BoHflap O.B., hi/imm TaKox 6y/a 3BepHyTa yBara Ha 3pocraHHn Tono/eBi/ix HacagxeHb Ha npi/iToKax piK Cy/a i nce/ (Tkach, Bondar, 2016; Bondar, 2016).
noTpe6a npoBegeHHn Hawi/ix floc/igxeHb no/nra/a b Heo6xiflHocTi 6i/bw geTa/bHoro Bi/iBMeHHn Ti/ino/oriMHoro pi3HoMaHirrn HacagxeHHnx Tono/i 6i/oi i MopHoi Ha Bogo36opax piK Cy/a, nce/, BopcK/a, CiBepcbKoro floH^. npoBegeH floc/igxeHHn craBi/i/i/i 3a MeTy nopiBHnHHn /iciBHi/iMo-TaKca^i/iHi/ix noKa3HMKiB Tono/i 6i/oi i MopHoi no piKaM /¡Bo6epexHoro /icocreny yKpaiHM. fl/n gocnmeHHn nocraB/eHoi MeTi/i Bi/ipiwyBa/i/icn HacTynHi 3agaMi:
1. Bi/i3HaMi/iTi/i n/o^i gepeBocraHiB Tono/i 6i/oi i MopHoi, Ha piKax Cy/a, nce/, BopcK/a i CiBepcbKoro floH^;
2. nopiBHnTM gepeBocTaHM Tono/i 6i/oi i MopHoi 3a Ti/inaMi/i /icy, noxo,qxeHHnMi/i, rpynaMi/i BiKy, 6oHiTeToM Ta noBHoTow. npaKTMMHe 3HaMeHHn Hawi/ix floc/igxeHb no/nra/o b ToMy, ^o6 o^hi/iti/i Ta npoaHa/i3yBaTi/i cyMacHi/ii/i cTaH HacagxeHb Tono/i 6i/oi Ta MopHoi Ha Bogo36opax piK Cy/a, nce/, BopcK/a, CiBepcbKi/ii/i floнeцb g/n niflBi/i^eHHn e^eKTi/iBHocri BegeHHn /icoBoro rocnogapcTBa Ha Tepi/iTopii /¡Bo6epexHoro /icocreny yKpaiHi/i.
MaTepia/M Ta MeTogM flocniflxeHHa
fl/n nopiBHnHHn /iciBHi/iMo-TaKca^i/iHi/ix noKa3HMKiB Tono/i 6i/oi i MopHoi 3a piKaMi/i /¡Bo6epexHoro /icocreny yKpaiHM i3 6a3M gaHMx BO «yKpgepx/icnpoeKT» 6y/o Bi/i3HaMeHo KBapTa/i/i /icy, nKi BxognTb y Bo,qo36opi/i piK Cy/a, nce/, BopcK/a, CiBepcbKMM floнeцb. B 6a3y gaHMx ctocobho /iciB KoxHoro o6/acHoro ynpaB/iHHn /icoBi/ix i Mi/ic/i/iBcbKi/ix rocnogapcTB (Oy/MT) g/n aHa/i3y Bi,q6i/ipa/i/i BMgi/M, b akmx Tono/n 6i/a i MopHa e ro/oBHow nopogow. flaHi rpynyBa/i/i 3a Ti/inaMi/i /icopoc/MHHMx yMoB, noxogxeHHnM, BiKoM, noBHoTow, rpynaMi/i BiKy, 6oHiTeToM. fl/n Ti/ino/oriMHoro aHa/i3y /iciB Bi/iKopi/icraHo MeTo,qi/iMHi no/oxeHHn yKpaiHcbKoi /icoTi/ino/oriMHoi wko/m (Ostapenko, Tkach, 2002). Mexi Bogo36opiB Bi/i3HaMeHo 3a gonoMorow nporpaMi/i MapInfo Professional 12.5 i BeKTopHoi KapTi/i yKpaiHi/i. fl/n aHa/i3y ochobhmx TaKca^i/iHi/ix noKa3HMKiB gepeBocraHiB Bi/iKopi/icroByBa/i/i MaTeMaTi/iMHi/ii/i i craTi/NHi/ii aHa/i3 (MS Excel 2016).
Pe3y/bTaTM
HacagxeHHn Tono/i 6i/oi 3pocrawTb Ha Tepi/iTopii TaKi/ix o6/acHi/ix ynpaB/iHb /icoBi/ix i Mi/ic/i/iBcbKi/ix rocnogapcTB (Oy/MT) y Mexax Bogo36opiB piK: Cy/ia n/o^ew 87,4 ra (no/TaBcbKe Oy/MT - 76,9 %, CyMcbKe - 8,2 %, MepHiriBcbKe Oy/MT - 14,9 %), nce/n/o^ew 1373,9 ra (no/TaBcbKe Oy/MT - 91,5 %, CyMcbKe - 8,5 %), Bopc/a - 690,2 ra (no/TaBcbKe Oy/MT - 88,3 %, CyMcbKe Oy/MT - 6,3 %, XapKiBcbKe Oy/MT - 5,4 %), CiBepcbKi/ii/i floнeцb n/o^ew 646,2 ra (XapKiBcbKe Oy/MT - 100 %). 3ara/bHa n/o^a Tono/i 6i/oi Ha Tepi/iTopii /¡Bo6epexHoro /icocreny yKpaiHi/i craHoBMTb - 2813,0 ra.
flepeBocraHi/i Tono/i MopHoi 3pocrawTb Ha TepiTopii HacTynHix o6/acHi/ix ynpaB/iHb /¡cobmx i ммc/мвcbкмx rocnogapcTB (Oy/MT) y Mexax Bogo36opiB piK: Cy/ia n/o^ew 92,3 ra (no/TaBcbKe Oy/MT - 69,8 %, CyMcbKe -4,4 %, MepHiriBcbKe Oy/MT
- 19,4 %, KiiBcbKe Oy/MT - 2,3 %, MepKacbKe Oy/MT - 4,1 %), flcen n/o^ew 1187,4 ra (no/TaBcbKe Oy/MT - 86,5 %, CyMcbKe
- 13,5 %), Bopc/a n/o^ew 459,2 ra (no/TaBcbKe Oy/MT - 94,2 %, CyMcbKe Oy/MT - 0,2 %, XapKiBcbKe Oy/MT - 5,7 %), CiBepcbKii floнeцb n/o^ew 434,1 ra (XapKiBcbKe Oy/MT- 100 %). 3ara/bHa n/o^a Tono/i MopHoi Ha goc/igHoMy o6'eKTi cTaHoBiTb - 2173,0 ra. 3ara/bHa n/o^a Tono/i 6i/oi i MopHoi Ha Bogo36opax piK Cy/a, nce/, BopcK/a i CiBepcbKii floнeцb 3aiMae 4986,0 ra.
floc/igxyBaHi bm^m gepeBHix nopig xapaKTepi/i3yeTbcn Be/iKow pi3HoMaHiTHicTw TiniB /icopoc/^HHix yMoB Ta Ti/iniB /icy, ^o oxon/wwTb Maixe bcw ega^iMHy ciTKy £.B. A/eKceeBa - n.C. norpe6HnKa. B KoxHii rpyni TMniB /icopoc/MHHMx yMoB /icoBnopngHMKaMM BMgi/eHo pi3Hy Ki/bKicTb Ti/iniB /icy.
HacagxeHHn Tono/i 6i/oi npegcraB/eHi y cy6opax - n'nTbMa, cyrpygax - вiciмнaAцnтbмa, rpygax - gBa^nTbMa TMnaMM /icy. 3ara/oM gaHMi Biig 3pocTae y 35 TMnax /icy, b ToMy MMc/i TpM - cyxi/ix, тpмнaAцnтb - cBixix, gecnTb - Bo/orix, micTb - ci/ipi/ix Ta gBa - mokpmx. Tono/n MopHa npegcraB/eHo y 6opax - ogHMM, cy6opax - TpboMa, cyrpygax - мoтмpнaAцnтbмa, rpygM -ofli/iHa^nTbMa. 3ara/oM цeм BMg npegcTaB/eHMi y 29 Ti/inax /icy, b ToMy Mi/ic/i gBa - cyxMx, ofli/iHa^nTb - cBixix, AвaнaAцnтb
- Bo/ori/ix, Ta MoTMpM - cwpwx.
AHa/i3 po3nogi/y bkpmtmx /¡cobow poc/MHHicTw 3eMe/b 3a TMnaMM /icy, cBigMMTb, ^o Hai6i/bm nomMpeHMi TMn /icy Ha goc/igHoMy o6'eKTi g/n gepeBocTaHiB Tono/i 6i/oi, npegcTaB/eHMi Ha n/o^i 1246,4 ra, a6o 25,0 % Bpi/iTi/ix /¡cobow poc/MHHicTw 3eMe/b, e cBixa 3an/aBHa cygi6poBa.
Bo/ora 3an/aBHa cygi6poBa 3aiMae Maixe 866,6 ra, a6o 17,4 % bkpmtmx /¡cobow poc/MHHicTw 3eMe/b. 3HaMHi n/o^i Ha Bogo36opax piK Cy/a, nce/, BopcK/a, CiBepcbKMi floнeцb cTaHoBMTb Bo/ora 3an/aBHa 6epecroBo-naK/eHoBa gi6poBa (813,1 ra, a6o 16,3 %), Bo/orMi /MnoBo-gy6oBo-cocHoBMM cyrpyg (570,5 ra, a6o 11,4 %)
n/o^a D2-K/fl, D2-6pnKfl3, D3-rfl, C3-K/fl, C4-TBp, D3-K/fl, D4-TBp3, D1-K/fl, Ko/MBaeTbcn Big 1,0 % go 2,5 %. iHmi 24 TMnM /icy npegcTaB/eHHi goBo/i Ma/MMM n/o^aMM, ixHn MacTKa craHoBMTb MeHme 1,0 %, Big n/o^i BKpMTow /¡cobow poc/MHHicTw 3eMe/b Ha Tepi/iTopii /¡Bo6epexHoro /icocTeny yKpaiHM. (Ta6/.1).
Ha TepMTopii Bogo36opy piMKM Cy/a HacagxeHHn Populus alba 3pocTawTb b 20 TMnax /icy. Tono/n 6i/a goMiHye y TaKMx TMnax /icy: ci/ipi/ii/i Tono/eBo-Bep6oBMi cyrpyg - 18,1 %, cBixa K/eHoBo-/MnoBa gi6poBa - 12,1 %, Bo/ora 3an/aBHa 6epecroBo-naK/eHoBa gi6poBa - 10,6 %, cBixa 3an/aBHa cygi6poBa - 9,5 %, Bo/orMi rpa6oBo-gy6oBo-cocHoBMM cyrpyg - 8,1 %, Bo/ora 3an/aBHa cygi6poBa - 7,4 %, Bo/ora K/eHoBo-/i/inoBa gi6poBa - 6,6 %, cBixa 3an/aBHa 6epecToBo-naK/eHoBa gi6poBa -5,7 %, cMpMi 3an/aBHMi Bep6oBo-Tono/eBMi cyrpyg - 5,2 %, cyMa pew™ TMniB /icy cTaHoB/nTb MeHme 5,0 % Big 3ara/bHoi n/o^i 3eMe/b, bkpmtmx /¡cobow poc/MHHicTw.
Ta6nu^ 1 Po3noflin nno^ Tononi 6inoi i HopHoi Ha Tepi/iTopii /liBo6epexHono /licocreny yKpai'Hi/i 3a Ti/inaMi/i .nicy, ra
iHgeKc Ti/ini/i nicy Tononn Tononn Bcboro
Ti/iny nicy 6ina HopHa na %
A2-C CBixi/iM cochobmm 6ip - 0,6 0,6 0,01
Bi-gC Cyxi/IM Ay6oBo-cocHoBMM cy6ip 2,0 - 2,0 0,04
B2-gC CBixi/IM Ay6oBo-cocHoBMM cy6ip 17,6 25,3 42,9 0,9
B3-gc BonorMM Ay6oBo-cocHoBMM cy6ip 34,2 12,8 47,0 0,9
B3-T3 Bonon/m 3annaBHMM TononeBi/11/i cy6ip 18,9 26,3 45,2 0,9
B4-gC Ci/ipi/iM gy6oBo-cocHoBMM cy6ip 0,4 - 0,4 0,01
Ci-Knfle Cyxa epogoBaHa naKneHoBa cygi6poBa 0,3 2,6 2,9 0,1
Ci-KHfle Cyxa epogoBaHa HopHoKneHoBa cygi6poBa 0,6 - 0,6 0,01
Crnfl CBixa npa6oBa cygi6poBa 0,7 5,9 6,6 0,1
C2-rgC CBixi/iM npa6oBo-gy6oBo-cocHoBMM cynpyg 3,7 2,6 6,3 0,1
CBixa gy6oBa cygi6poBa 4,9 13,4 18,3 0,4
C2-fle CBixa epogoBaHa cygi6poBa 5,4 4,1 9,5 0,2
C2-nfle CBixa epogoBaHa ni/inoBa cygi6poBa 4,9 - 4,9 0,1
C2"fl3 CBixa 3annaBHa cyfli6poBa 562,9 683,5 1246,4 25,0
C2-Knfl CBixa KneHoBo-ninoBa cygi6poBa 0,2 0,2 0,004
C2-ngC CBixuM nunoBo-fly6oBo-cocHoBMW cyrpyg 101,7 156,4 258,1 5,2
C2-fl3hM CBixa 3annaBHa cygi6poBa cepegHbo nanoneHHi/iM BapiaHT 8,5 - 8,5 0,2
C3-rfl Bonona npa6oBa cygi6poBa - 0,8 0,8 0,02
C3-rgC BononiM npa6oBo-gy6oBo-cocHoBMM cynpyg 13,1 1,9 15,0 0,3
C3-A3 Bonora 3annaBHa cygi6poBa 399,8 466,8 866,6 17,4
C3-Knfl Bonona KneHoBo-ninoBa cygi6poBa 38,9 15,5 54,4 1,1
Ca-nflC BonoruM nunoBo-Ay6oBo-cocHoBuM cyrpyg 309,6 260,9 570,5 11,4
C4-BnH Ci/ipi/iM HopHoBinbxoBMM cynpyg 7,0 9,0 16,0 0,3
C4-BPT3 Ci/ipi/iM 3annaBHMM Bep6oBo-TononeBMM cynpyg 10,9 - 10,9 0,2
C4-TBp Ci/ipi/iM TononeBo-Bep6oBMM cynpyg 53,4 57,5 110,9 2,2
DrKnfl Cyxa KneHoBo-ninoBa gi6poBa 46,0 20,7 66,7 1,3
D2-r,4 CBixa rpa6oBa gi6poBa 23,5 6,2 29,7 0,6
D2-6pnKA3 CBixa 3annaBHa 6epecroBo-naKneHoBa gi6poBa 106,3 13,6 119,9 2,4
D2-Kn, CBixa KneHoBo-ninoBa gi6poBa 132,7 75,8 208,5 4,2
D3-r, Bonona rpa6oBa gi6poBa 96,1 22,3 118,4 2,4
D3-6pnKfl3 Bonora 3annaBHa 6epecioBo-naKneHoBa gi6poBa 668,6 144,5 813,1 16,3
D3-Kn, Bonona KneHoBo-ninoBa gi6poBa 56,6 37,6 94,2 1,9
D3-nnfl Bonora ni/inoBo-nceHoBa gi6poBa 27,8 62,5 90,3 1,8
D3-T3 BononiM 3annaBHMM TononeBi/11/i npyg - 2,2 2,2 0,04
D4-BnH Ci/ipi/iM HopHoBinbxoBiM npyg 13,2 4,4 17,6 0,4
D4-TBP3 Ci/ipi/iM 3annaBHiM TononeBo-Bep6oBiM npyg 39,1 37,3 76,4 1,5
D5-BnH MoKpiM HopHoBinbxoBiM npyg 1,0 - 1,0 0,02
Ds-Bp3 MoKpiM 3annaBHiM Bep6oBiM npyg 2,5 - 2,5 0,1
Pa3oM 2813,0 2173,0 4986,0 100,0
¥ 13
1 1 1
I.L. 1. . .1 ■ .. II .11 .11. J h. .1
> & J? J1 # & ft £ & J>~JF # J-J? tf J
Sr Sy C' Ky y y y y ■ ..ft. iV1 „'V y . o *.v „,< v
J <V ^ if v^
LV cX ^ c> V JJ)' <Ji <5 ,-i-'
ihflekc tirmb racy
■ Tonoira 6uia ■ TonariH tiopHa
Puc. 1. nowupeHHn Tononi 6inoi i HopHoi y Tinax nicy Ha Bo,go36opi piKii Cyna
На територи водозбору рнки Сула насадження Populus nigra зростають в 22 типах лку. Тополя чорна зустрiчаeться у наступних типах лку: волога заплавна берестово-пакленова дiброва - 17,7 %, волога заплавна судiброва - 14,1 %, сирий тополево-вербовий сугруд - 11,8 %, сирий тополево-вербовий заплавний груд - 10,2 %, свiжа кленово-липова дiброва -8,3 %, свiжа грабова судiброва - 6,4 %, решта типiв лiсу становлять менше 5,0 % вщ загальноУ площi земель, вкритих лiсовою рослиннiстю (рис.1).
На територи водозбору рiчки Псел насадження Populus alba зростають в 25 типах лку. Насадження тополi бтоУ поширена у таких типах лку: свiжа заплавна судiброва - 24,3 %, вологий липово-дубово-сосновий сугруд - 19,5 %, волога заплавна берестово-пакленова дiброва - 16,1 %, волога заплавна судiброва - 14,7 %, решта типiв лку становлять менше 5,0 % вщ загальноУ площi земель, вкритих лiсовою рослиннiстю.
10
5 0
■
1 1
,
я Ii .1 1 1. 1 1. Ii
/ J' J1 & J~ J* / S V
о'
1ндекс тише nicy ■ Тополя бша ■ Тополя чорна
Рис. 2. Поширення тополi бiлоí i чорноУ у типах лку на водозборi рiки Псел
На територи водозбору рiчки Псел насадження Populus nigra зростають в 21 типах лку. Насадження тополi чорноУ зустрiчаeться у наступних типах лку: свiжа заплавна судiброва - 38,5 %, волога заплавна судiброва - 22,2 %, вологий липово-дубово-сосновий сугруд - 14,3 %, волога заплавна берестово-пакленова дiброва - 7,1 %, свiжий липово-дубово-сосновий сугруд - 5,4 %, решта титв лiсу займае менше 4,0 % вщ загальноУ площi земель, вкритих лковою рослиннiстю (рис. 2).
На територи водозбору рiчки Ворскла насадження Populus alba зростають в 28 типах лку. Тополя бша найбтьш домiнуe у таких типах л^: свiжа заплавна судiброва - 30,4 %, волога заплавна судiброва - 21,3 %, волога заплавна берестово-пакленова дiброва - 11,0 %, волога грабова дiброва - 5,8 %, решта Ыших типiв лiсу займае менше 5,0 % вщ загальноУ площi земель, вкритих лiсовою рослиннiстю.
На територи водозбору рiчки Ворскла насадження Populus nigra зростають в 21 типах л^. Тополя чорна найбтьш зус^чаеться у наступних типах лку: свiжа заплавна судiброва - 43,9 %, волога заплавна судiброва - 23,5 %, волога липово-дубово-соснова сугруд - 8,6 %, волога заплавна берестово-пакленова дiброва - 5,1 %, решта iнших типiв лiсу займае менше 5,0 % в1д загальноУ площ1 земель, вкритих л1совою рослиннктю (рис. 3).
_■
1
il 1. . ll l. 1. Ii Ii 1 1 .. II
[ндекси тишв nicy ■ Тополя бша ■ Тополя чорна
Рис. 3. Поширення тополi бтоУ i чорноУ у типах лку на водозборi рiки Ворскла
На територп водозбору рнки Оверський Донець насадження Populus alba i Populus nigra зростають в 19 типах лку. Тополя бта трапляеться у таких типах лку: волога заплавна берестово-пакленова дiброва - 55,7 %, волога заплавна судiброва - 6,7 %, суха кленово-липова дiброва - 6,0 %, решта iнших типiв лiсу менше 4,0 % вщ загальноУ площi земель, вкритих лковою рослиннiстю.
«о
33 5(1 4-5
К 4.0
Е =
:
- 30
|25
15 К
_
■ Ii
1. _■ .1 ■ II J 1 Ii >. 1 i . . 1 i. ..
Jr
/ f С'
С
V
? > > J> J? J? J* > jS* •/
а с? <s
1ндекс тише mcy Тополя 6ina ■ Тополя чорна
■Ó"" ьч-<y <$l
Рис. 4. Поширення тополi бiлоí i чорноУ у типах лку на водозборi рiчки Оверський Донець
Тополя чорна найбiльш зус^чаеться у наступних типах лiсу: свiжа липово-дубово-сосновому сугруд - 19,1 %, волога заплавна судiброва - 19,0 %, волога липово-ясенева дiброва - 11,9 %, вологий липово-дубово-сосновому сугруд - 11,5 %, свiжа кленово-липова дiброва - 8,0 %, свiжа заплавна судiброва - 5,5 %, решта iнших типiв лку менше 5,0 % вiд загальноУ площi земель, вкритих лiсовою рослиннктю (рис. 4).
За походженням насадження тополi бiлоУ подiляеться на природне - 66,5 % вщ загальноУ площi вкритою лiсовою рослиннiстю на дослщному об'ектi i штучне - 33,5 %. На водозборами рк розподiл дослiджуваноУ породи значно вдазняеться, так на водозборах рiк Сула, Оверський Донець переважають штучнi деревостани, частка, яких становить 73,4 % i 71,7 % вщповщно, вщ площi насадження на даних рках. На водозборах рiк Псел та Ворскла, навпаки за походженням переважають насадження тополi бтоУ, якi займають наступнi площi 85,6 % i 71,4 % вщповщно (табл. 2.).
Таблиця 2 Розподiл площ тополi бiлоУ та тополi чорноУ на водозборах за походженням, %
№ Назва рки Тополя бта Природне Штучне Тополя чорна Природне Штучне
1 Сула 28,3 71,7 20,5 79,5
2 Псел 85,6 14,4 53,8 46,2
3 Ворскла 71,5 28,5 46,3 53,7
4 С. Донець 26,6 73,4 11,7 88,3
Площа насаджень тополi бтоУ за походженням рiзна, переважае штучне походження над природним на 15,3 % вщ загальноУ площi вкритоУ лковоУ рослиннктю земель на територiУ Лiвобережного Лкостепу УкраУни. Площа природного походження Populus alba коливаеться вщ 11,7 % ^чка Сiверський Донець) до 53,8 % ^чка Псел). Насадження тополi чорноУ за штучним походженням становить бтьше половини (50,0 %), на водозборах рк Ворскла, Сула, аверського Донця, крiм рiчки Псел - там лише 46,2 % (табл. 2). Поширення Populus alba i Populus nigra на рiчках Сула, Псел, Ворскла, Оверський Донець доволi рiзноманiтне, це пов'язано з типолопчними особливостями лiсiв. Цi особливостi е своерщними i специфiчними для водозборiв рiк Сула, Псел, Ворскла, Оверський Донець.
Таблиця 3 Розподiл площ тополi бтоУ i чорноУ на водозборах за повнотою, %
Тополя бта Тополя чорна
№ Повноти
Сула Псел Ворскла С. Донець Сула Псел Ворскла С. Донець
1 Рщини 3,5 0,1 1,0 0,7 2,7 2,1 6,5 0,4
2 Низька 33,2 7,7 23,7 42,5 38,8 31,0 38,6 40,4
3 Середня 64,3 87,8 70,6 56,8 59,7 65,2 52,9 58,0
4 Висока 0,7 4,4 4,7 - 0,7 1,8 2,0 0,9
Розподгл площ насаджень тополi бглоУ i чорноУ за повнотами (табл. 3), наступна: переважають середньоповнотнi насадження, частка яких в залежност вiд водозборiв рк коливаеться вiд 52,9 % до 87,8 %. Частка низькоповнотних насаджень становить вщ 7,7 % до 42,5 %. Рiдини займають незначну частку - 0,1 - 6,5 %.
Таблиця 4 Розподiл площ тополi бтоУ i чорноУ на водозборах за групами вку, %
№ Групи вку Сула Тополя бгла Псел Ворскла С. Донець Сула Тополя чорна Псел Ворскла С. Донець
1 Молодняки 7,0 6,7 5,0 2,9 1,7 2,4 4,4 1,0
2 СередньовГковГ 6,3 5,4 4,5 11,0 17,7 5,9 5,2 5,0
3 ПристигаючГ - 2,9 1,8 2,0 4,1 1,6 6,3 2,0
4 СтиглГ 13,5 9,9 10,0 7,5 4,6 10,5 9,2 19,3
5 Перестмы 73,1 75,0 78,7 76,6 71,9 79,6 74,9 72,7
Розподт насаджень за групами вку для тополi бiлоУ i чорноУ по водозборам рк наступний (табл. 4): переважають перестмы насадження, як становлять вiд 71,9 % до 79,6 %. Частка стиглих деревостаыв коливаеться вiд 4,0 % до 19,0 %. Стввщношення пристигаючих та стиглих насаджень майже однакове i коливаеться вiд 1,6 % до 17,7 %, лише на водозборi рiчки Сула пристигаючих насаджень немае. Молодняки представлен невеликою ктьюстю, якi займають вiд 1,0 % 7,0 % вгд площi вкритою лiсовою рослиннiстю земель.
Таблиця 5 Розподт площ тополi бтоУ на водозборах рiк за боытетом, %
№ Назва рки Iе Is I II III IV V Va
1 Сула - - 5,3 4,7 35,2 47,5 7,3 -
2 Псел - - 5,6 4,1 36,0 53,5 0,7 -
3 Ворскла 0,1 0,4 2,5 6,1 35,9 48,1 6,6 0,2
4 С. Донець - - 1,4 2,5 38,4 50,0 7,7 -
На водозборах рк Сула, Псел, Ворскла, Сiверський Донець тополя бгла домiнуe у IV клас бонiтету вiд 47,5 % (рГчка Сула) до 53,5 % (рГчка Псел). Площа насаджень III класу бонггету трохи менша ыж IV i становить 36,2 - 38,4 %. Решта класiв боытету займають незначнi площi, частка яких становить менше 8,0 %, вщ загальноУ площi вкритоУ лiсовою рослиннктю земель на дослiджуваному об'eктi (табл. 5).
Таблиця 6 Розподт площ тополi чорноУ на водозборах рк за боытетом, %
№ Назва рнки I I II III IV V Vs
1 Сула - 0,4 14,6 32,4 50,8 1,7 -
2 Псел 0,1 1,8 4,8 28,5 52,4 12,3 -
3 Ворскла - 5,0 4,2 27,5 54,9 8,4 -
4 С. Донець - 0,7 2,2 37,0 47,8 11,6 0,7
Розподiл площ, тополi чорноУ, за бонiтетом (табл. 6) на дослщному об'eктi наступний: переважае IV клас боытету, що становить бiльше половини (50,8 - 47,8 %), вiд загальноУ площi вкритоУ лковоУ рослинностi земель. Майже третину (28,5
- 27,0 %) займае - III клас бонггету, значно менше представлений V i II боытету вщ 1,7 % до 14,6 %. Частка Ia та Vs бонiтетiв невелика, лише - 0,8 %.
Характер зростання тополГ бтоУ i чорноУ на водозборах рк Сула, Псел, Ворскла, СГверський Донець доволГ рiзноманiтний, це пов'язано з типолопчними особливостями люв. Ц особливост е своерщними i специфГчними для водозборГв рГк Сула, Псел, Ворскла, СГверський Донець. НавГть в межах однГеУ лГсорослинноУ зони (ТПвобережний ЛГсостеп УкраУни), спостерГгаеться наявне рГзномаыття рельефу, Грунту, мкроклГмату, ландшафту - це обумовлюе наявне типолопчне рвномаыття насаджень тополГ бтоУ та чорноУ.
Висновки
Визначено, що площГ деревостаыв тополГ бтоУ i чорноУ на водозборах рк ЛГвобережного Лкостепу УкраУни займають
- 2813,0 i 2173,0 га вГдповгдно. Частка насаджень тополГ бтоУ за природним походженням становить - 66,5 %, а деревостани тополГ чорноУ навпаки, домЫують штучного походження - 57,5 %, вгд загальноУ площГ вкритоУ лковою рослиннктю на територи водозборГв рк Сула, Псел, Ворскла, Оверський Донець.
Populus alba домЫуе у таких типах лку як: волога заплавна берестово-пакленова дГброва - 23,8 %, свГжа заплавна судГброва - 20,0 %, волога заплавна судГброва - 14,2 %, вологий липово-дубово-сосновий сугруд - 11,0 %. Populus nigra переважае у наступних типах лку: свГжа заплавна судГброва - 31,5 %, волога заплавна судГброва - 21,5 %, вологий
липово-дубово-сосновому сугруд - 12,0 %, свiжий липопово-дубово-сосновому сугруд - 7,2 %, волога заплавна берестово-пакленова дiброва - 6,6 %. Розподт насаджень за повнотами наступний - 50,0 i бiльше вiдсоткiв займають середньоповнотнi, |'хня частка коливаеться в залежносп вiд конкретно!' рiчки. Розподт площ деревостанiв тополi бто!' i чорно!' за класами вiку не рiвномiрний, спостерiгаеться велике накопичення перестмних насаджень i невелика частка молодняюв та пристигаючих, що буде мати негативний вплив у майбутньому при плануваны, органiзацiï та веденнi лiсового господарства.
Referenses
Allwright, M. R., Payne, A., Emiliani, G., Milner, S., Viger, M., Rouse, F., Polle, A. (2016). Biomass traits and candidate genes for bioenergy revealed through association genetics in coppiced European Populus nigra (L.). Biotechnology for Biofuels, 9(1 ), 195. doi: 10.1186/s13068-016-0603-1 /
Bondar, O.B. (2016). Typolohichna struktura lisiv vodozboriv richky Sula. Visnyk KhNAU im. V.V. Dokuchaieva, 2, 154-162. (in Ukrainian).
Cervera, M. , Storme, V., Soto, A. (2005) Intraspecific and interspecific genetic and phylogenetic relationships in the genus Populus based on AFLP markers. Theoretical and Applied Genetics, 111(7), 1440-1456.
Corenblit, D., Steiger, J., Charrier, G., Darrozes, J., Garofano-Gomez, V., Garreau, A., Lambs, L. (2016). Populus nigra L. establishment and fluvial landform construction: biogeomorphic dynamics within a channelized river. Earth Surface Processes and Landforms, 41(9), 1276-1292. DOI: 10.1002/esp.3954/
Csencsics, D., Holderegger, R. (2016). Origin of natural regeneration of black poplar (Populus nigra L.) and co-occurrence with hybrid poplar offspring. Flora-Morphology, Distribution, Functional Ecology of Plants, 222, 20-26. http://dx.doi.org/10.1016/j.flora.2016.03.009/
Dode, L.A. (1905). Extraits d'une monographie inédite du genre "Populus". Soc. d'Hist. Naturelle d'Autun, 18, 161-231. Fylymonova, V.D. (1962). Kultura topolei za hranytsei. Hoslesbumyzdat. Moskva. (in Russian).
Holloway, J. V., Rillig, M. C., Gurnell, A.M. (2017). Underground riparian wood: Reconstructing the processes influencing buried stem and coarse root structures of Black Poplar (Populus nigra L.). Geomorphology, 279, 199-208. http://dx.doi.org/10.1016/j.geomorph.2016.07.027/
Mïihle-Larsen, C. (1970) Recent advances in poplar breeding. International review of forestry research. New York-London. Ostapenko, B.F., Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia. Kharkiv. (in Ukrainian). Poplars and Willows. (1980). Collection FAO. Report FAO. Rome: FAO.
Shchepoteva, F.L. (1959). Kultura topolei. Ukraynskyi nauchno-yssledovatelskyi ynstytut lesnoho khoziaistva y ahrolesomelyoratsyy. Kharkov. (in Russian).
Shevchenko, S.V. (1958). Topolia ta yii kultura v zakhidnykh oblastiakh URSR. Lvivske oblasne upravlinnia silskoho hospodarstva. Lviv. (in Ukrainian).
Tkach, L.I., Bondar, O.B. (2016). Typolohichne riznomanittia lisiv vodozboriv richky Psel. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 26(5), 153-161 (in Ukrainian).
Viger, M., Smith, H. K., Cohen, D., Dewoody, J., Trewin, H., Steenackers, M., ... & Taylor, G. (2016). Adaptive mechanisms and genomic plasticity for drought tolerance identified in European black poplar (Populus nigra L.). Tree physiology, 36(7), 909. doi: 10.1093/treephys/tpw017/
Citation:
Bondar, O.B., Tkach, L.I., Lisina, I.S., Kolienkina, M.S., Musiyenko, S.I. (2017). Silvicultural analysis of riverside White-Black poplar mixed forests in Ukrainian Forest-Steppe. Ukrainian Journal of Ecology, 7(1), 84-91.
| ("OE^^M] This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.O. License
